Бондаренко Юлія Анатоліївна Теоретико-методичні засади корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором

brief description

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
МОН України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Бондаренко Юлія Анатоліївна
УДК: 376.015.31:78]-056.262-053.4 (043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КОРЕКЦІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
13.00.03 — корекційна педагогіка Галузь знань - 0101 - Педагогічна освіта Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ Ю.А. Бондаренко
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий консультант
Синьов Віктор Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України
Київ - 2017
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ................................................... 16
1.1. Виховний, освітній і загально розвивальний потенціал
музичного мистецтва.................................................................................. 16
1.2. Еволюція зарубіжної думки щодо педагогічного впливу
музики на особистість дитини.................................................................... 45
1.3. Становлення та розвиток національної системи
дошкільного музичного виховання........................................................... 57
Висновки до першого розділу............................................................................ 74
РОЗДІЛ 2. МУЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ КОРЕКЦІЙНО- РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ........................................................................................................... 77
2.1. Лікувально-педагогічний вплив музичного
мистецтва на особистість............................................................................ 77
2.2. Музикотерапія в системі арт-технологій і корекційно-
розвивальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами........ 107
2.3. Музична діяльність: змістовий діапазон, структурування,
методологічні основи її корекційного спрямування............................... 120
Висновки до другого розділу............................................................................ 153
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ.......................................... 156
3.1. Завдання та методика констатувального етапу експерименту........ 156
3.2. Практика забезпечення корекційної спрямованості музичної діяльності у дошкільних навчальних закладах
для дітей зі зниженим зором.................................................................... 182
3.3. Результативність існуючої системи музичного
виховання дошкільників зі зниженим зором........................................... 202
Висновки до третього розділу....................................................................... 239
РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ПОСИЛЕННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ................................................................................ 241
4.1. Модель корекційного спрямування системи музичного виховання дошкільників зі зниженим зором. Концептуальний
блок експериментальної системи.............................................................. 241
4.2. Організаційно-діагностична складова корекційного спрямування
музичного виховання дошкільників зі зниженим зором........................ 254
4.3. Змістово-процесуальна складова корекційного спрямування
музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.......................... 273
4.3.1. Характеристика змістового компоненту
експериментальної системи................................................................. 273
4.3.2. Характеристика процесуального компоненту
експериментальної системи. Особливості корекційно-розвивальної роботи в процесі музичного виховання............................................................ 309
4.3.3. Спеціальні корекційні заняття з музичного виховання
та програмно-методичне забезпечення.............................................. 363
4.4. Результативно-оцінювальний блок корекційного спрямування
системи музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.......... 375
4.5. Навчальна програма підготовки та підвищення кваліфікації
фахівців «Корекційна спрямованість музичного виховання дошкільників зі зниженим зором»................................................................................................. 387
Висновки до четвертого розділу.................................................................... 404
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 411
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 417
ДОДАТКИ....................................................................................................... 461

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку України характеризується інтеграцією до європейського простору, що вимагає реформування освіти, зокрема її дошкільної ланки як основи становлення й розвитку особистості.
В офіційних державних документах: Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національній програмі «Діти України», Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та ін. - визначено загальну мету дошкільного виховання, що полягає у всебічному й гармонійному розвиткові особистості, починаючи з раннього дитинства.
Великими можливостями для розвитку особистості володіє музичне мистецтво, що прилучає дитину до загальнолюдських цінностей, сприяє її духовному становленню (Ю. Алієв, Д. Кабалевський, Л. Коваль, С. Маслов, О. Олексюк, О. Ороновська, С. Смірнов, Л. Школяр та ін.).
Аналіз літературних джерел із загальної та музичної педагогіки (Б. Асаф’єва, О. Кононко, О. Мєдвєдєва, К. Стеценко, О. Сухомлинський, М. Лисенко, О. Лобова, Л. Масол, Г. Ніколаї, Г. Падалка, В. Петрушин, Л. Подимова, О. Ростовський, Т. Танько, К. Тарасова, Б. Тєплов, Б. Яворський та ін.) виявив низку праць наукового й методичного характеру щодо виховного, освітнього й розвивального впливу музичного мистецтва на особистість дитини.
З початку ХХ ст. й до теперішнього часу залишається актуальною і проблема корекційного впливу музичного мистецтва на розвиток дітей з особливими освітніми потребами: з порушеннями центральної нервової системи (Н. Власова,
В. Гіляровський, В. Гринер та ін.); з порушеннями слуху (JI. Брозело, Н. Збруєва, А. Кагарлицька, Н. Карабанова, А. Киштимова, І. Ляхова, І. Муратов, З. Пуніна, Є. Pay, М. Pay, С. Чешева, О. Яхніна, Г. Яшунська та ін.); з порушеннями мовлення (Г. Волкова, В. Гринер, Л. Глубокова, Г. Короткова, Н. Самойленко, Н. Сладкова, Н. Тугова, А. Кагарлицька, Є. Рау, Ю. Флоренська, Г. Шашкіна, Є. Шершенєва та ін.), з порушеннями та затримкою розумового розвитку (Т. Білоус,
0. Гаврилушкіна, І. Євтушенко, О. Зеленов, Н. Квітка, І.Кузава, О. Мєдвєдєва,
С. Міловська та ін.), з порушеннями зору (А. Андрасян, Т. Геращенко, О. Гребньов,
1. Гудим, М. Деркач, В. Єрмаков, М. Земцова, Ю. Картава, З. Колесников,
B. Кручинін, В. Кузнєцова, Л. Куненко, Л. Нафікова, Н. Остапенко, Є. Синьова,
C. Федоренко, В. Феоктистова, Е. Ютріна та ін.).
Сучасне розуміння корекційно-розвивального впливу музичного мистецтва ґрунтується на фундаментальних дослідженнях проблеми корекційної спрямованості процесу навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами (В. Бондар, Л. Виготський, І. Дмитрієва, М. Земцова, В. Кобильченко, О. Литвак, С. Миронова, І. Моргуліс, Б. Сермєєв, В. Синьов, Є. Синьова, Б. Тупоногов, С. Федоренко, Л. Фомічова, О. Хохліна, А.Шевцов, М. Шеремет Д.Шульженко та ін.). У галузі дошкільної тифлопедагогіки вагомими в цьому напрямі виявилися дослідження Л. Вавіної, Т. Гребенюк, Л. Григорян, І. Гудим, Т. Дегтяренко, В. Ремажевської, Т. Свиридюк, Є. Синьової, Л. Солнцевої,
С. Федоренко та ін., у яких підкреслено, що головний акцент у корекційно- педагогічній роботі з дітьми з порушеннями зору робиться на комплексному впливові на різні компоненти структури особистості.
Утім, у дошкільній тифлопедагогіці проблема корекційного спрямування музичної діяльності дітей зі зниженим зором не підлягала цілісному монографічному вивченню. Зазначимо, що в останні роки в Україні проводилися дослідження та з’явилися методичні праці, у яких доведено вплив засобів музичного мистецтва, різних видів музичної діяльності на розвиток і корекцію окремих сторін особистості дитини з порушеннями зору (А. Андрасян, І. Гудим, Л. Куненко, Л. Нафікова, В. Ремажевська, С. Федоренко та ін.), однак вони не висвітлювали розгляд проблеми в цілому.
Аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці дошкільного виховання дітей зі зниженим зором змушує констатувати:
- по-перше, відсутність чіткого й обґрунтованого змісту та структури корекційно спрямованої музичної діяльності;
- по-друге, недостатню спрямованість досліджень науковців на вивчення специфіки музично-особистісного розвитку дошкільників зі зниженим зором;
- по-третє, відсутність сучасних корекційних технологій, зокрема методичного та програмового забезпечення процесу музичного виховання дітей дошкільного віку зі зниженим зором;
- по-четверте, недостатній рівень підготовленості педагогічного персоналу до корекційної роботи в процесі музичного виховання дітей із порушеннями зору.
Усі ці недоліки впливають на практику музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, яка не використовує повною мірою величезні потенційні можливості корекційного впливу музичної діяльності на розвиток особистості дитини, ускладнений зоровою депривацією.
Отже, недостатнє опрацювання в сучасній тифлопедагогіці зазначеної проблеми в теоретичному й методичному планах, об’єктивна потреба педагогічної практики в її розв’язанні зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Теоретико- методичні засади корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри тифлопедагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за напрямом «Навчання, виховання, соціальна та трудова адаптація дітей з вадами зору та фізичного розвитку», а також наукової лабораторії корекційно-реабілітаційних технологій кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Методологія та управління корекційно-реабілітаційною діяльністю» (державний реєстраційний номер - 0116 U 000895).
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 4 від 27 листопада 2014 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 23 грудня 2014 р.).
Мета дослідження полягає в розробці, методолого-теоретичному обґрунтуванні засад та методичному забезпеченні посилення корекційної ефективності музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.
Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати стан розробленості проблеми корекційного спрямування музичної діяльності дітей зі зниженим зором дошкільного віку в теорії та практиці музичного виховання.
2. З’ясувати методологічні основи, змістовий діапазон, структурування корекційно спрямованого процесу музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором.
3. Розробити методику дослідження рівнів музично-особистісного розвитку дітей зі зниженим зором віком від 3-х до 6-ти років .
4. Виявити особливості, потенційні можливості та вікову динаміку в музично- особистісному розвиткові дітей зі зниженим зором дошкільного віку порівняно з дітьми з нормальним зором.
5. Змоделювати корекційно спрямовану систему музичного виховання дошкільників зі зниженим зором та експериментально перевірити її ефективність.
6. Розкрити зміст корекційно-розвивальної роботи з музичного виховання з дітьми дошкільного віку зі зниженим зором, спрямованої на корекцію порушених компонентів музично-особистісного розвитку, розробити програмне забезпечення корекційного блоку занять із музичного виховання.
7. Визначити шляхи поліпшення кадрового забезпечення музичного виховання дітей зі зниженим зором у дошкільних навчальних закладах.
Об’ єкт дослідження - музичне виховання в системі дошкільної освіти дітей зі зниженим зором.
Предмет дослідження - теоретичні й методичні засади корекційного спрямування музичної діяльності дітей дошкільного віку зі зниженим зором.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські засади розвитку теорії та практики загальної й спеціальної освіти в Україні (В. Андрущенко, Віт. Бондар, В. Кремень, В. Засенко, І. Зязюн, А. Колупаєва, В. Синьов, В. Тарасун, А. Шевцов, М. Ярмаченко та ін.); психологічні теорії розвитку особистості як суб’єкта діяльності в єдності раціонального й емоціонального компонентів (І. Бех, Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко,
0. Леонтьєв та ін.); психолого-педагогічні концепції корекційно-компенсаторної спрямованості навчально-виховного процесу в освіті дітей із порушеннями розвитку, зокрема з порушеннями зору (І. Єременко, О. Литвак, С. Миронова,
1. Моргуліс, Л. Солнцева, В. Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, С. Федоренко, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.); теоретико-дослідницькі й методичні праці в галузі загальної та спеціальної педагогіки щодо естетичного (зокрема, музичного) виховання як потужного засобу особистісного й компенсаторного розвитку (А. Авдієвський, Г. Ватаманюк, І. Газіна, І. Дмитрієва, М. Земцова, І. Кузава, Л. Куненко, С. Науменко, Ю. Новгородська, Г. Падалка, І. Романюк, С. Садовенко, А. Шевчук, С. Щелопова, Є. Ютріна та ін.).
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано такі методи:
теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, порівняння й узагальнення музикознавчої, загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури, нормативних документів з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми й тенденцій її розвитку, визначення понятійно-термінологічного апарату, здійснення компонентного структурування корекційного спрямування музичної діяльності;
емпіричні: педагогічне спостереження за процесом музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, бесіда, опитування, анкетування практичних працівників дошкільних навчальних закладів для дітей зі зниженим зором і студентів з метою визначення їхньої обізнаності щодо корекційних можливостей музичного мистецтва, різних видів музичної діяльності (модифікована методика визначення рівнів сформованості музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів і музичних керівників Р. Савченко, М. Мікляєвої), аналіз документальних даних (медичної та психолого-педагогічної документації на
дитину зі зниженим зором) для виявлення потреби в спеціальній корекційній допомозі та здійсненні індивідуального підходу; документів, що стосуються організації навчально-виховного процесу в ДНЗ та ВНЗ, з метою виявлення проблем практики; констатувальний експеримент для виявлення рівнів і особливостей музично-особистісного розвитку дошкільників зі зниженим зором, їх потенційних можливостей (комплекс методик в авторській адаптації: методика вивчення музичного розвитку дітей дошкільного віку з нормальним зором Л. Комісарової, І. Романюк, методика діагностики рівнів розвитку початкової музичної освіченості дітей із порушеннями зору Л. Куненко, методика визначення ознак експресії з опорою на зображення «Вербальна фіксація» А. Щетиніної, методика діагностики слухання (сприймання) музики Е. Костіної, методика дослідження виразності мовлення О. Лазаренко, методика дослідження сформованості просторових характеристик рухів В. Кручиніна, діагностична методика «Вивчення просторової організації рухів» Т. Тихоніної, методика виявлення рівнів розвитку координації рухів Н. Сорокіної, авторська методика дослідження рівнів і особливостей музично-особистісного розвитку дошкільн

bibliography

ВИСНОВКИ
На підставі здобутих у процесі дослідної роботи результатів сформульовано такі висновки:
1. Аналіз наукових і методичних джерел виявив спільність позицій учених різних наукових шкіл і практиків щодо важливої ролі музичного мистецтва у всебічному та, зокрема музично-особистісному розвитку особистості, що реалізується шляхом виховного, освітнього та загальнорозвивального впливів. На основі ретроспективного аналізу виявлено, що ідеї різнобічного впливу музики на людину формувалися протягом тривалого часу, зазнаючи численних трансформацій у теоретико-методичному обґрунтуванні та визнано продуктивним напрямом особистісно орієнтованої освіти ХХІ сторіччя.
2. Аналіз з’ясування лікувально-педагогічного впливу музичного мистецтва
на особистість дозволив виділити напрями впливу музики на людину: психофізіологічний, психотерапевтичний, психологічний і соціально -
педагогічний. У межах соціально-педагогічного напряму виявлено науково- методичні розробки, що стосуються дослідження проблеми корекційно- розвивального й компенсаторного значення музичного мистецтва в розвитку дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, з порушеннями зору. Проаналізовано досвід використання музикотерапії в роботі з дітьми різних категорій, застосування якої детермінується специфікою порушень розвитку, корекційними завданнями та можливостями дитини.
Зі сферою музичного мистецтва пов’язана категорія музичної діяльності, яка реалізується через музичне виховання в дошкільному навчальному закладі, набуваючи корекційної спрямованості завдяки впливові на порушені компоненти музично-особистісного розвитку дошкільників зі зниженим зором. Визначено структуру корекційного спрямування музичної діяльності, що складається з чотирьох блоків: музичної спрямованості, який представлений єдністю потребово-мотиваційного й емоційно-ціннісного компонентів, музично-когнітивного, музично-праксеологічного і музично-творчого - креативного компоненту. У якості результату корекційного впливу очікується перехід на вищі рівні музично-особистісного розвитку, що в подальшому сприяє соціалізації дітей зі зниженим зором.
3. Сучасний стан практики музичного виховання в дошкільних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором характеризується низкою невирішених педагогічних, зокрема методичних проблем, які стосуються організації корекційно спрямованого процесу, проведення дослідження музично-особистісного розвитку дитини та, відповідно, знаходження шляхів корекційного впливу на його порушені компоненти. Спеціальної розробки потребує програмно-методичне забезпечення цього процесу.
Аналіз сучасного стану компетентності, зокрема обізнаності студентів спеціальності «спеціальна освіта» (спеціалізація «тифлопедагогіка») та «музичне мистецтво» з питань корекційних можливостей музичного виховання дітей засвідчив значні прогалини в озброєнні майбутніх фахівців інформацією та практичними вміннями в цьому напрямі, що актуалізує проблему кадрового забезпечення процесу корекційно спрямованого музичного виховання дошкільників з порушеннями зору.
4. У ході пошуково-експериментальної роботи розроблено комплексну діагностичну методику музично-особистісного розвитку дітей віком від 3-х до 6- ти років зі зниженим зором, яка містить п’ять напрямів вивчення: музично- мотиваційний, музично-емоційний, музично-когнітивний, музично- праксеологічний, музично-творчий, що надають інформацію про рівні та специфічні особливості розвитку компонентів МОР (потребово-мотиваційного, емоційно- ціннісного, когнітивного, психомоторного та креативного) у дошкільників зі зниженим зором. Отримані результати констатувальної діагностики стали підставою для виділення чотирьох рівнів МОР дітей, визначення об’єктів подальшої корекції та позитивних тенденцій у музично-особистісному розвиткові дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку
5. Отримані результати констатувального етапу дослідження підтвердили необхідність розроблення системи забезпечення корекційного спрямування музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, яка представлена концептуальним, організаційно-діагностичним, змістово-процесуальним та результативно-оцінювальним блоками.
Концептуальним ядром експериментальної системи є педагогічні теорії та положення, які стали методологічною основою побудови корекційно спрямованого процесу музичного виховання дошкільників зі зниженим зором. Фундаментом її розробки визначено організацію вивчення музично-особистісного розвитку дитини, що характеризує організаційно-діагностичний блок системи. Він представлений основними принципами, умовами, специфікою, вимогами до його проведення на основі розробленої та практично перевіреної діагностичної методики.
Специфіку корекційного спрямування музичного виховання висвітлює змістово-процесуальний блок системи, у структурі якого виділено змістовий і процесуальний компоненти. Змістовий забезпечується принципами та спеціальними формами організації музичного виховання, специфікою використання методів, прийомів і засобів музично-особистісного розвитку, корекційно-компенсаторною спрямованістю видів музичної діяльності. Процесуальний - визначений як сфера практичного втілення експериментальної системи через зміст корекційно-розвивальної роботи з музично-особистісного розвитку та програмно-методичного забезпечення корекційних занять із музичного виховання. Результативно-оцінювальний компонент системи спрямований на проведення діагностичних процедур для визначення ефективності експериментальної системи музичного виховання, моніторингу її продуктивності щодо впливу на музично-особистісний розвиток дітей 4-го, 5­го, 6-го років життя зі зниженим зором.
6. Обґрунтовано зміст корекційно-розвивальної роботи з музично- особистісного розвитку дошкільників зі зниженим зором, що має на меті покращення його рівнів завдяки розв’язанню групи корекційно-розвивальних завдань: потребово-мотиваційних емоційно-аксіологічних, когнітивно-
гносеологічних, дієво-практичних, креативних, компенсаторних, які окреслюють методичні шляхи (способи, засоби та ін.) їх вирішення на кожному із чотирьох етапів.
Перший етап - пропедевтичний - спрямований на підготовку дитини зі зниженим зором до музичного сприймання й реалізується в родинному колі; другий етап - підготовчий - передбачає розвиток інтересу дітей до музичного мистецтва, до різних видів музичної діяльності, що здійснюється в режимі дня дошкільників вихователями та спеціалістами закладу; третій етап - основний (власне корекційний) включає розвиток і корекцію порушених компонентів МОР (потребово-мотиваційного, емоційно-ціннісного, когнітивного, психомоторного, креативного) в основних, додаткових і спеціальних формах музичного виховання; четвертий етап - репрезентативний - є свідченням результативності корекційно-розвивальної роботи, проведеної на попередніх її етапах і демонструє музичні та музично-рухові здобутки дошкільників зі зниженим зором у процесі їх участі у розважальних заходах, самостійної музичної діяльності тощо.
7. Для посилення корекційної ефективності системи музичного виховання дітей дошкільного віку зі зниженим зором підготовлено й апробовано програмно - методичний комплекс корекційного блоку занять із музичного виховання, який представлений чотирма програмами: з ритміки, музичної логоритміки, горизонтальної ритмопластики та музикотерапії, кожна з яких у комплексі вирішує корекційно-розвивальні завдання експериментальної методики, спрямовуючи вплив на окремі порушені сторони музично-особистісного розвитку, активізуючи та формуючи компенсаторні новоутворення, розвиваючи позитивні якості у цілісному особистісному становленні дитини.
8. Експериментальна перевірка корекційного спрямування системи музичного виховання за розробленою нами моделлю засвідчила ефективність і доцільність її застосування в дошкільних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором. По завершенні формувального експерименту музично - особистісний розвиток має позитивну тенденцію до зростання в експериментальній групі порівняно з контрольними групами й середні показники рівнів музично-особистісного розвитку в експериментальній групі перевищують відповідні результати дітей зі зниженим зором (ІІ контрольна група), наближаючись до відповідних результатів дітей із нормальним зором (І контрольна група).
9. Розроблений зміст корекційного спрямування системи музичного виховання дошкільників зі зниженим зором та деякі організаційно -методичні умови проведення такої роботи покладено в основу розроблених програмових і навчально-методичних матеріалів для вищих навчальних закладів спеціальностей «спеціальна освіта» (спеціалізація «тифлопедагогіка»), «музичне мистецтво», внаслідок чого у студентів покращилися рівні їхньої обізнаності щодо корекційних можливостей музичного мистецтва, музичної діяльності. Доцільним є використання матеріалів дослідження в системі підготовки й перепідготовки кадрів педагогічних і мистецьких (зокрема, музичних) спеціальностей, у роботі студентських наукових гуртків, підвищення кваліфікації педагогів.
10. Проведений педагогічний експеримент дозволив виділити два шляхи посилення корекційної ефективності музичного виховання дошкільників зі зниженим зором: перший стосується теоретичного та методичного забезпечення корекційного спрямування цього процесу; другий - його кадрового забезпечення Обидва шляхи спрямовані на вирішення корекційних завдань поліпшення інтелектуального, емоційного, мовленнєвого, фізичного, рухового, музично- естетичного, в цілому - музично-особистісного розвитку дошкільників зі зниженим зором.
Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Перспективним вважаємо розробку теоретичних і методичних засад щодо формування компетентності майбутніх вихователів, тифлопедагогів і музичних керівників дошкільних навчальних закладів для дітей зі зниженим зором у напрямі використання корекційно - компенсаторного потенціалу музичного мистецтва у власній професійній діяльності. У сучасних умовах посилення уваги до проблем інтеграції дітей із порушеннями зору в загальноосвітній простір, зокрема, шляхом інклюзивного навчання й виховання, нагальними є проблеми використання музичної діяльності в її різних формах, спільно з дітьми з нормальним зором, широкої соціальної презентації музично-естетичних досягнень осіб з інвалідністю по зору тощо.