Борисова Світлана Володимирівна. Формування національної самосвідомості майбутніх учителів засобами українського музичного мистецтва

brief description

Борисова Світлана Володимирівна. Формування національної самосвідомості майбутніх учителів засобами українського музичного мистецтва : Дис... канд. наук: 13.00.04 2002

Борисова С.В. Формування національної самосвідомості майбутніх учителів засобами українського музичного мистецтва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2002.
У дисертації досліджується процес формування національної самосвідомості як необхідної професійної педагогічної якості особистості майбутніх учителів. Здійснено теоретико-методологічний та історико-педагогічний аналіз проблеми, визначено основні історичні ступені розвитку національної самосвідомості, виявлено її структурні складові. Обґрунтовано необхідність та перспективність формування національної самосвідомості засобами українського музичного мистецтва, розглянуто специфіку національного музичного образу як основного чинника цього процесу.
У дослідженні визначено критерії оцінювання та показники рівнів сформованості національної самосвідомості. Розроблено та апробовано основні професійно орієнтовані напрямки та засоби формування національної самосвідомості майбутніх учителів як засоби впровадження українського музичного мистецтва у навчально-виховний процес. Експериментально доведено ефективність їхньої дії через відповідні фактори впливу, насамперед художньо-мистецький, на національну самосвідомість в цілому, а також на її структурні складові: гносеологічний, аксіологічний та онтологічний).

Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило дійти наступних висновків:

Формування національної самосвідомості як професійної якості майбутніх учителів є нагальною потребою сучасного етапу розвитку вітчизняної системи освіти, оскільки від їхньої педагогічної діяльності залежить формування відповідного світогляду наступних поколінь активних громадян нашої незалежної держави.
Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволяє визначити формування національної самосвідомості як процес цілеспрямованого й організованого осягнення людиною цілісними, стійкими рисами і якостями, притаманними національній спільнот, і як розвиток її у бік усвідомлення й оцінки себе як особистості, яка у своїй діяльності спирається й орієнтується на цінності, що є відбиттям позитивного історичного досвіду етнонаціональної спільноти, вираженого у специфічних культурних формах, і спрямовані на гуманістичні громадянські ідеали сучасної цивілізації.
Національна самосвідомість має три ступені (рівні) розвитку етнічний (етнонаціональний), культурницький (культурно-історичний), громадянський (державно-політичний), при цьому ступінь другий культурницький є найбільш репрезентативним, тому що саме він представляє й дозволяє ідентифікувати будь-які феномени національного.
Структура національної самосвідомості складається із трьох компонентів раціонально-пізнавального (гносеологічного), емоційно-ціннісного (аксіологічного), поведінково-діяльнісного (онтологічного), при цьому емоційно-ціннісний компонент є найбільш перспективним з точки зору педагогічного впливу, оскільки оперує привабливими, емоційно забарвленими образами.

5. Рівень сформованості національної самосвідомості майбутніх учителів за даними констатуючого експерименту, який було визначено за розробленими у даній роботі критеріями оцінювання та їх показниками, свідчить про те, що його не можна оцінити позитивно з точки зору виконання професійного педагогічного обов'язку на рівні сучасних вимог.
6. Факторами впливу на процес формування національної самосвідомості є науково-світоглядний, художньо-мистецький, побутово-інформаційний, при цьому особливий вплив має фактор художньо-мистецький.
7. Основним чинником впливу музичного мистецтва на процес формування національної самосвідомості виступає художній образ, при цьому специфіку образу музичного визначають риси національного менталітету.
8. Основними професійно орієнтованими педагогічними напрямками формування національної самосвідомості засобами українського музичного мистецтва було визначено такі: збагачення змісту професійної підготовки українознавчим компонентом, збільшення впливу національних культурних цінностей у виховній роботі, активізація самостійної роботи студентів у процесі осягнення надбань національної культури.
9. Найбільш ефективними засобами формування національної самосвідомості майбутніх учителів виявилися: посилення значення української музики у змісті дисциплін навчального плану, введення спецкурсу Українська музика для дітей”, залучення студентів до проведення заходів національної культурно-історичної тематики, інтенсифікація інформаційно-пояснювальної роботи національної спрямованості на побутовому рівні, науково-дослідна робота студентів за українознавчою тематикою, активізація музично-виконавської діяльності.
10. У процесі дослідно-експериментального впровадження українського музичного мистецтва у навчально-виховний процес значно зросла кількість студентів майбутніх учителів, які мають високий та середній рівні сформованості національної самосвідомості, що є доказом ефективності запропонованих засобів роботи та правильності гіпотези дослідження.
11. Викладені результати дослідно-експериментальної роботи можна рекомендувати як основу для подальшої науково-педагогічної розробки проблеми формування національної самосвідомості майбутніх учителів і взагалі студентської молоді вже засобами інших видів мистецтв літератури, театру, образотворчих видів тощо, оскільки головним чинником цього процесу має також виступати художній образ.
Виконана робота не претендує на кінцеве розв'язання й не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого розгляду вимагають питання щодо звернення до такого шару музичної культури, як сучасна молодіжна естрадна пісня, яка стає все більш популярною саме як важливий і впливовий жанр, що презентує національну культуру сьогодні. Важливим уявляється і питання створення комплексної педагогічної системи формування національної самосвідомості молоді, яка навчається, шляхом розробки відповідних програм і методик.