Бородавко Людмила Гаврилівна. Вагітність та пологи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі

brief description

Бородавко Людмила Гаврилівна. Вагітність та пологи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - Бібліогр.: арк. 113-132

Бородавко Л.Г.
Вагітність та пологи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія
Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2002.
Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Показана роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок цієї групи. Встановлені основні материнських” та батьківських” фактори ризику. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі проведення реабілітаційних заходів на етапі планування сім’ї, а лікувально-профілактичних у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

В дисертації наведені дані про особливості перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі та про розробку необхідних заходів по прогнозуванню та профілактиці цієї патології.

Вагітність у жінок з перинатальними втратами в анамнезі супроводжується високою частотою раннього переривання (8,0%) з приводу діагностування аномалій розвитку плоду і мимовільних викиднів (по 4,0%), а також значним рівнем анемії вагітних (60,9%), фетоплацентарної недостатності (52,2%), бактеріального вагінозу (32,6%) і пізніх гестозів (26,1%).
У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі в 52,0% має місце розвиток фетоплацентарної недостатності та в 32,6% затримка розвитку плоду.
Розродження жінок з перинатальними втратами в анамнезі відбувається на фоні високої частоти передчасного розриву плодових оболонок (45,7%), дистреса-плода (47,8%), аномалій пологової діяльності (41,3%), передчасного відшарування плаценти (8,7%), дистоції плічок (8,7%) і клінічно вузького тазу (4,3%), що призводить до значного рівня передчасних пологів (8,7%) і кесаревих розтинів (39,1%).
Перинатальна патологія у жінок з плодовими втратами в анамнезі характеризується високою частотою перинатальної смертності (65,2%), а також значним рівнем середньо-тяжких форм асфіксії (21,7%), постгіпоксичної енцефалопатії (26,1%) і реалізації внутрішньоутробного інфікування (13,0%).
Стан вегетативної нервової системи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі характеризується розвитком відразу після втрати дитини стресової ситуації з підвищеною стомлюваністю, порушенням сону і тривожністю. Регуляція серцевого ритму відбувається в умовах автономного контуру з наступною вираженою напругою регуляторних механізмів, що виявляються централізацією керування серцевою діяльністю і різким підвищенням активності симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Під час наступної вагітності ці зміни носять прогресуючий характер.
Використання запропонованих реабілітаційних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі дозволяє знизити частоту переривання вагітності до 20 тижнів у 4 рази; фетоплацентарної недостатності в 2 рази; дистреса-плоду в пологах у 2,3 разу; аномалій пологової діяльності - у 2 рази; середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених - у 3,6 разу; постгіпоксичної енцефалопатії - у 2 рази і перинатальних втрат - у 3 рази.