БОРОТЬБА З РОЗПОВСЮДЖЕННЯМ ПОРНОГРАФІЧНИХ ПРЕДМЕТІВ І ТВОРІВ, ЩО ПРОПАГУЮТЬ КУЛЬТ НАСИЛЬСТВА І ЖОРСТОКОСТІ

brief description

ВСТУП

Стан моральності суспільства характеризується багатьма аспектами, до кола яких відноситься і моральне регулювання сфери статевих відносин, і захист дітей та неповнолітніх від інформації, що може зашкодити їх нормальному психічному, фізичному розвитку та моральному благополуччю. Останнім часом в Україні розвиваються негативні процеси в духовній сфері, деформуються моральні засади суспільства. Найбільш небезпечні прояви змін в зазначеній сфері, відбуваються в психології неповнолітніх та молоді, що можна спостерігати в їх поведінці. Деформація статевої моралі у зазначеного контингенту проявляється, зокрема, у значному зниженні віку осіб, що вступають у статеві контакти, зростанні проституції, у тому числі і дитячої, розповсюдженні нетрадиційних форм сексуальної поведінки, наприклад, гомосексуальної проституції. Набирає обертів кримінальний бізнес, пов’язаний з “сексуальним обслуговуванням”, вчинюються злочини на сексуальному грунті.
Зміни в сексуальній моралі і поведінці ставлять перед сучасним суспільством безліч нових та надають гостроти старим проблемам. Орієнтація на ринкову економіку сприяла комерціалізації багатьох аспектів життя людей, серед яких опинилися і сексуальні відносини. Все частіше комерційні цілі та гарантований прибуток виправдовують аморальні, а, інколи і злочинні дії.
Проблема, що нами розглядається, ускладнюється також рядом факторів, зокрема: розширенням інформаційного простору та інформаційного обміну з іншими державами, появою супутникового телебачення, розвитком комп’ютерних інформаційних систем, що супроводжуються не тільки зростанням культурно-комунікативних можливостей, а й поширенням через ці засоби масової інформації серед населення ідей та явищ, які негативно впливають на свідомість людей, а інколи безпосередньо викликають вчинення злочинів.
Тому особливого значення набуває охорона громадської моральності кримінальним законом. В ст.301 КК України передбачена кримінальна відповідальність за ввезення в Україну з метою збуту або розповсюдження, виготовлення, переміщення, збут або розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, а ст.300 КК України передбачає відповідальність за аналогічні дії, але вчиненні по відношенню до творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Між тим, деякі поняття, якими оперує законодавець у текстах вказаних статей, не мають до цього часу точного визначення. Це призводить до різного їх тлумачення, що не сприяє єдності та стабільності правозастосовчої діяльності по даним категоріям справ.
Більшість українських і російських дослідників розглядали проблему розповсюдження порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, в аспекті боротьби зі злочинами проти громадського порядку, громадської безпеки і народного здоров’я, або ж, безпосередньо, в контексті посягань на громадську моральність.
В теорії кримінального права питанням захисту громадської моральності від злочинних посягань приділялася певна увага. Зазначену проблематику розробляли, зокрема, такі українські та російські науковці, як Ю.В.Александров, С.І.Бушмін, В.О.Владіміров, П.Ф.Грішанін, І.М.Даньшин, С.Ф.Денисов, О.О.Дудоров, О.П.Дьяченко, М.А.Єфімов, О.М.Ігнатов, М.Й.Коржанський, Н.Ф.Кузнєцова, П.С.Матишевський, П.П.Михайленко, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші.
Питанням кримінальної відповідальності за дії з порнографічними предметами були також присвячені кандидатські дисертації А.Х.Степанюка та С.Ф Денисова.
Слід підкреслити, що в основному роботи по темі дисертаційного дослідження базувалися на Кримінальному кодексі 1960 року, а кримінологічний аспект українськими науковцями взагалі не досліджувався. Хоча в Кримінальному кодексі України 2001 року норми, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини, які досліджуються нами, змінені у порівнянні з раніше діючим законодавством, їх потрібно і в подальшому удосконалювати. Неоднозначною є і практика застосування ст.300 та ст.301 КК України. В зв’язку з цим необхідне узагальнення правозастосовчої діяльності у вказаній сфері та розробка на підставі цього науковообґрунтованих рекомендацій її вдосконалення.
Для успішної діяльності в сфері боротьби із вчиненням злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, потрібно дослідити їх і в кримінологічному аспекті.
Наведене свідчить про нагальну необхідність всебічного дослідження проблем розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з врахуванням як соціального, психологічного, кримінологічного, так і суто юридичного аспектів з метою удосконалення заходів боротьби з негативним впливом зазначених явищ на громадську моральність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до координаційного плану наукових досліджень з проблем кримінології на 2001 рік, який затверджений Координаційним бюро з проблем кримінології Академії правових наук України. Дисертація виконана згідно з планами наукового дослідження “Протидія злочинам, що посягають на громадську моральність” кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету, а також узгоджується з напрямком науково-дослідної роботи Запорізького державного університету.
Об’єктом дослідження є дискусійні питання кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, а також проблеми удосконалення заходів боротьби з зазначеними злочинами.
Предметом дослідження є норми кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, передумови криміналізації зазначених дій, засоби запобігання вчиненню цих злочинів.
Мета і задачі дослідження лежать в площині аналізу кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, розробки рекомендацій по удосконаленню практики їх застосування, а також підвищенню ефективності запобігання цих злочинів.
Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є наступні:
- в історичному аспекті дослідити боротьбу з поширенням аналізованих явищ в колишньому Радянському Союзі та в Україні, на підставі чого розробити рекомендації по удосконаленню кримінального законодавства України в зазначеній сфері;
- провести юридичний аналіз об’єктивних і суб’єктивних елементів та їх ознак у складах злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК України, зокрема, проаналізувати характер і ступінь їх суспільної небезпеки, охарактеризувати об’єкти цих злочинів, чітко визначити предмети зазначених складів злочинів, охарактеризувати об’єктивну сторону цих складів злочинів, розкрити особливості суб’єктів цих злочинів та дослідити їх суб’єктивну сторону тощо;
- розробити рекомендації стосовно правильної кваліфікації злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, відмежування цих злочинів від суміжних злочинів, кваліфікації дій винних у випадках множинності злочинів тощо;
- провести кримінологічний аналіз злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, особистості злочинців, причин та умов, що викликають ці злочини;
- на підставі проведеного кримінологічного аналізу розробити рекомендації по підвищенню ефективності запобігання злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, крім цього загального методу пізнання для досягнення поставленої у роботі мети були використані наступні методи:
1)догматичний (юридичний) метод заснований на використані правил формальної логіки для пізнання права, використовувався при аналізі побудови юридичних конструкцій складів злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, а також при критичному аналізі зазначених норм і визначенні змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах;
2) метод системного аналізу використовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України;
3) історико-правовий метод використовувався при дослідженні історичних передумов, підстав криміналізації ввезення, виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також при розгляді кримінального законодавства в аспекті теми дослідження на різних етапах розвитку України;
4) метод порівняльного правознавства був покладений в основу дослідження при співставленні норм, які сформульовані в ст.300 і ст.301 КК України з міжнародно-правовими нормами та відповідними нормами кримінального законодавства Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Естонії, Іспанії, Франції; 5)статистичний метод використовувався при аналізі матеріалів звітності правоохоронних органів і визначенні обсягу і динаміки злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК;
6) метод анкетування. Анкетування проводилося з метою з’ясування ставлення громадян до проблеми розповсюдження в суспільстві порнографічних предметів. Було опитано 450 респондентів.
Крім спеціальної літератури по темі дослідження автор спирався і на загальнотеоретичні положення наук кримінального права та кримінології, що розроблялися такими українськими та російськими вченими, як Ю.М.Антонян, М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.Д.Гаухман, О.А.Герцензон, І.М.Даньшин, А.І.Долгова, А.П.Закалюк, М.Й.Коржанський, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнєцова, І.П.Лановенко, П.С.Матишевський, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші. В процесі роботи над дисертацією, поряд із зазначеною літературою, використовувалася енциклопедично-довідкова та інша література з філософії, соціології, психології, сексології.
Нормативну базу дисертаційного дослідження становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України та інші закони України. В аспекті теми дослідження проаналізовані також кримінальні кодекси Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Естонії, Іспанії, Франції.
Емпіричну базу дослідження складають:
- результати аналізу статистичних даних про кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) в Україні за період з1992 по1998 р.р.;
- результати аналізу статистичних даних про кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) по Запорізькій області в період з1997 по 2001 р.р.;
- результати вивчення 11 кримінальних справ, розглянутих судами Запорізької області в аспекті теми дослідження;
- в аспекті дослідження вчинення злочину, передбаченого ст.211 (ст.301 чинного КК) за сукупністю з іншими злочинами та відмежування зазначеного злочину від сумісних злочинів, було вивчено 54 кримінальні справи, порушені за ст.121 (ст.156 чинного КК), 18 кримінальних справ, порушених за ст.210 (ст.302 чинного КК);
- результати анкетування 450 респондентів (100 працівників правоохоронних і судових органів, 350 громадян).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим монографічним комплексним кримінально-правовим та кримінологічним дослідженням з проблем боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості в Україні.
В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, окремі положення уточнені, доповнені. До найбільш значущих здобутків автора можна віднести наступні:
- Пропонується безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 300 КК України, визнавати моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей.
- З метою уніфікації термінології, пропонується мінімізувати кількість оціночних понять в дефініції “порнографія” і в якості останньої визнавати натуралістичне зображення, опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі, і в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
- Аргументується необхідність удосконалення конструкції ч.1 ст.300 та ч.1 ст.301 КК України з точки зору вираження в них ознак об’єктивної сторони складу злочину. Так, вважаємо зайвим вказувати на самостійний характер збуту предметів, зазначених у відповідних статтях, оскільки збут є однією з форм розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Поняття “перевезення”, яке використовується в текстах ст.300 та ст.301 КК України, повністю охоплюється поняттям “переміщення” вищезазначених предметів і творів.
- Пропонується розглядати зберігання творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження як готування до таких дій, а не як самостійний злочин, зважаючи на те, що такі дії не досягають ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину.
- Пропонується включити до переліку кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК, таку ознаку, як вчинення цього злочину спеціальними суб’єктами – батьками або особами, що їх замінюють, вчителями, вихователями та іншими особами, які на законних підставах здійснюють утримання, догляд, виховання, освіту дітей віком до 16 років.
- Пропонується суб’єктом злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, які вчинюються по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням їх до створення порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, визнавати осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку.
- Вперше, на підставі аналізу наявного статистичного матеріалу, наводиться кримінологічна характеристика злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України. Обґрунтовується висновок про високу латентність цих злочинів.
- Причинами високої латентності злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, визнаються:1) недостатня розробка понятійного апарату, що використовується в текстах відповідних статей, зокрема відсутність чіткого визначення предмету злочинів; 2) стан громадської думки, який в сучасних умовах характеризується не сприйняттям переважною більшістю населення ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів, а також творів, що пропагують культ насильства і жорстокості як злочинів; 3) прихований характер злочинної діяльності, відсутність очевидних її наслідків; 4) недостатня професійна підготовка працівників правоохоронних органів по виявленню і розслідуванню цих злочинів; 5) відсутність зорієнтованості правоохоронних органів на виявлення цих злочинів, які на фоні складної криміногенної ситуації ( вбивства, бандитизм, розбій, зґвалтування тощо) розглядаються як другорядні справи і їм не приділяється належна увага.
- Пропонується низка заходів, направлених на попередження вчинення злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до вчинення цих злочинів. Зокрема, направлених на поліпшення виховного і педагогічного контролю, соціального становища неповнолітніх, підвищення рівня статевого виховання неповнолітніх тощо.
- Пропонується ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів серед повнолітньої частини населення частково декриміналізувати, передбачивши при цьому певний законний порядок вчинення вищезазначених дій.
Перелічені положення виносяться автором на захист.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих висновків і вироблених рекомендацій для вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, ст.300 та ст.301 КК України, практики його застосування, запобігання злочинам, які розглядаються в роботі. Вони можуть бути науковою базою для подальших теоретичних досліджень цієї проблеми, використовуватися при викладенні курсів кримінального права та кримінології, підготовці підручників та учбових посібників по цих дисциплінах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися: на засіданнях кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету; у виступах на науково-практичній конференції “Дні наУКМА” (січень, 2000 рік, м. Київ), міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених пам’яті професора К.Г.Федорова (травень, 1999, червень 2000 рік, м. Запоріжжя), міжнародному “круглому столі” “Запобігання торгівлі жінками і дітьми з метою сексуальної експлуатації та використання в порнобізнесі”(травень,2000 рік, м. Запоріжжя) використані при проведенні семінарських занять та при здійсненні наукового керівництва дипломними роботами студентів за темами: “Боротьба з розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства та жорстокості”, “Кримінально-правова характеристика розповсюдження порнографічних предметів”.
Публікації: Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у восьми публікаціях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях:
1) Рябчинська О.П. Проблеми попередження розповсюдження “дитячої” порнографії // Вісник Луганського інституту МВС України.- 2000.- С.192-195
2) Рябчинська О.П. Розповсюдження порнографічної продукції в контексті захисту прав людини // Вісник Луганського інституту МВС України.- 2000. -С.219-222
3) Рябчинська О.П. Деякі проблеми регулювання обігу в суспільстві продукції сексуального характеру// Підприємництво, господарство і право.- 2001.- №3. -С.94-96
4) Рябчинська О.П. Проблеми кваліфікації розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 11.- К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.- 2001.- С.492-495
5) Рябчинська О.П. Законодавче забезпечення захисту прав дітей від сексуальної експлуатації: тенденції розвитку та вдосконалення// Вісник Запорізького юридичного інституту.- 2001.- №3. - С. 192-199.

Стан моральності суспільства характеризується багатьма аспектами, до кола яких відноситься і моральне регулювання сфери статевих відносин, і захист дітей та неповнолітніх від інформації, що може зашкодити їх нормальному психічному, фізичному розвитку та моральному благополуччю. Останнім часом в Україні розвиваються негативні процеси в духовній сфері, деформуються моральні засади суспільства. Найбільш небезпечні прояви змін в зазначеній сфері, відбуваються в психології неповнолітніх та молоді, що можна спостерігати в їх поведінці. Деформація статевої моралі у зазначеного контингенту проявляється, зокрема, у значному зниженні віку осіб, що вступають у статеві контакти, зростанні проституції, у тому числі і дитячої, розповсюдженні нетрадиційних форм сексуальної поведінки, наприклад, гомосексуальної проституції. Набирає обертів кримінальний бізнес, пов’язаний з “сексуальним обслуговуванням”, вчинюються злочини на сексуальному грунті.
Зміни в сексуальній моралі і поведінці ставлять перед сучасним суспільством безліч нових та надають гостроти старим проблемам. Орієнтація на ринкову економіку сприяла комерціалізації багатьох аспектів життя людей, серед яких опинилися і сексуальні відносини. Все частіше комерційні цілі та гарантований прибуток виправдовують аморальні, а, інколи і злочинні дії.
Проблема, що нами розглядається, ускладнюється також рядом факторів, зокрема: розширенням інформаційного простору та інформаційного обміну з іншими державами, появою супутникового телебачення, розвитком комп’ютерних інформаційних систем, що супроводжуються не тільки зростанням культурно-комунікативних можливостей, а й поширенням через ці засоби масової інформації серед населення ідей та явищ, які негативно впливають на свідомість людей, а інколи безпосередньо викликають вчинення злочинів.
Тому особливого значення набуває охорона громадської моральності кримінальним законом. В ст.301 КК України передбачена кримінальна відповідальність за ввезення в Україну з метою збуту або розповсюдження, виготовлення, переміщення, збут або розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, а ст.300 КК України передбачає відповідальність за аналогічні дії, але вчиненні по відношенню до творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Між тим, деякі поняття, якими оперує законодавець у текстах вказаних статей, не мають до цього часу точного визначення. Це призводить до різного їх тлумачення, що не сприяє єдності та стабільності правозастосовчої діяльності по даним категоріям справ.
Більшість українських і російских дослідників розглядали проблему розповсюдження порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, в аспекті боротьби зі злочинами проти громадського порядку, громадської безпеки і народного здоров’я, або ж, безпосередньо, в контексті посягань на громадську моральність.
В теорії кримінального права питанням захисту громадської моральності від злочинних посягань приділялася певна увага. Зазначену проблематику розробляли, зокрема, такі українські та російські науковці, як Ю.В.Александров, С.І.Бушмін, В.О.Владіміров, П.Ф.Грішанін, І.М.Даньшин, С.Ф.Денисов, О.О.Дудоров, О.П.Дьяченко, М.А.Єфімов, О.М.Ігнатов, М.Й.Коржанський, Н.Ф.Кузнєцова, П.С.Матишевський, П.П.Михайленко, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші.
Питанням кримінальної відповідальності за дії з порнографічними предметами були також присвячені кандидатські дисертації А.Х.Степанюка та С.Ф Денисова.
Слід підкреслити, що в основному роботи по темі дисертаційного дослідження базувалися на кримінальному законодавстві 1960 року, а кримінологічний аспект українськими науковцями взагалі не досліджувався. Хоча в Кримінальному кодексі України 2001 року норми, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини, які досліджуються нами, змінені у порівнянні з раніше діючим законодавством, їх потрібно і в подальшому удосконалювати. Неоднозначною є і практика застосування ст.300 та ст.301 КК України. В зв’язку з цим необхідне узагальнення правозастосовчої діяльності у вказаній сфері та розробка на підставі цього науковообґрунтованих рекомендацій її вдосконалення.
Для успішної діяльності в сфері боротьби із вчиненням злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, потрібно дослідити їх і в кримінологічному аспекті.
Наведене свідчить про нагальну необхідність всебічного дослідження проблем розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з врахуванням як соціального, психологічного, кримінологічного, так і суто юридичного аспектів з метою удосконалення заходів боротьби з негативним впливом зазначених явищ на громадську моральність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до координаційного плану наукових досліджень з проблем кримінології на 2001 рік, який затверджений Координаційним бюро з проблем кримінології Академії правових наук України. Дисертація виконана згідно з планами наукового дослідження “Протидія злочинам, що посягають на громадську моральність” кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету, а також узгоджується з напрямком науково-дослідної роботи Запорізького державного університету.
Об’єктом дослідження є проблемні та інші питання кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, а також проблеми удосконалення заходів боротьби з зазначеними злочинами. Предметом дослідження є норми кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, передумови криміналізації зазначених дій, засоби запобігання вчиненню цих злочинів.
Мета і задачі дослідження лежать в площині аналізу кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, розробки рекомендацій по удосконаленню практики їх застосування, а також підвищенню ефективності запобігання цих злочинів.
Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є наступні:
- в історичному аспекті дослідити боротьбу з поширенням аналізованих явищ в колишньому Радянському Союзі та в Україні, на підставі чого розробити рекомендації по удосконаленню кримінального законодавства України в зазначеній сфері;
- провести юридичний аналіз об’єктивних і суб’єктивних елементів та їх ознак у складах злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК України, зокрема, проаналізувати характер і ступінь їх суспільної небезпеки, охарактеризувати об’єкти цих злочинів, чітко визначити предмети зазначених складів злочинів, охарактеризувати об’єктивну сторону цих складів злочинів, розкрити особливості суб’єктів цих злочинів та дослідити їх суб’єктивну сторону тощо;
-розробити рекомендації стосовно правильної кваліфікації злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, відмежування цих злочинів від суміжних злочинів, кваліфікації дій винних у випадках множинності злочинів тощо;
- провести кримінологічний аналіз злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, особистості злочинців, причин та умов, що викликають ці злочини;
- на підставі проведеного кримінологічного аналізу розробити рекомендації по підвищенню ефективності запобігання злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання при аналізі злочинів, які розглядаються в роботі. З загальнонаукових методів дослідження застосовувалися наступні:
1) системно-структурний аналіз для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України; 2) історичний - при розгляді кримінального законодавства в аспекті теми дослідження на різних етапах розвитку України; 3)порівняльно-правовий - при співставленні законодавства України з міжнародно-правовими нормами та законодавством інших держав; 4)статистичний - при аналізі матеріалів звітності правоохоронних органів. Крім цього застосовувалися такі соціологічні методи, як анкетування, конвент - аналітичне дослідження кримінальних справ тощо.
Крім спеціальної літератури по темі дослідження автор спирався і на загальнотеоретичні положення наук кримінального права та кримінології, що розроблялися такими українськими та російськими вченими, як Ю.М.Антонян, М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.Д.Гаухман, О.А.Герцензон, І.М.Даньшин, А.І.Долгова, А.П.Закалюк, М.Й.Коржанський, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнєцова, І.П.Лановенко, П.С.Матишевський, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші. В процесі роботи над дисертацією, поряд із зазначеною літературою, використовувалася енциклопедично-довідкова та інша література з філософії, соціології, психології, сексології.
Нормативну базу дисертаційного дослідження становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України та інші закони України. В аспекті теми дослідження проаналізовані також кримінальні кодекси Росії, Білорусії, Естонії, Іспанії, Франції.
Емпіричну базу дослідження складають:
- результати аналізу статистичних даних про кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) в Україні за період з1992 по1998 р.р.;
- результати аналізу статистичних даних про кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) по Запорізькій області в період з1997 по 2001 р.р.;
- результати вивчення 11 кримінальних справ по Запорізькій області в аспекті теми дослідження;
- результати анкетування 450 респондентів ( 100 працівників правоохоронних і судових органів, 350 громадян).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим монографічним комплексним кримінально-правовим та кримінологічним дослідженням з проблем боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості в Україні.
В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, окремі положення уточнені, доповнені. До найбільш значущих здобутків автора можна віднести наступні:
- Пропонується безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 300 КК України, визнавати моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей.
- З метою уніфікації термінології, пропонується мінімізувати кількість оціночних понять в дефініції “порнографія”і в якості останньої визнавати натуралістичне зображення, опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі, і в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
- Аргументується необхідність удосконалення конструкції ч.1 ст.300 та ч.1 ст.301 КК України з точки зору вираження в них ознак об’єктивної сторони складу злочину. Так, вважаємо зайвим вказувати на самостійний характер збуту предметів, зазначених у відповідних статтях, оскільки збут є однією з форм розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Поняття “перевезення”, яке використовується в текстах ст.300 та ст.301 КК України, повністю охоплюється поняттям “переміщення” вищезазначених предметів і творів.
- Пропонується розглядати зберігання творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження як готування до таких дій, а не як самостійний злочин, зважаючи на те, що такі дії не досягають ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину.
- Пропонується включити до переліку кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК, таку ознаку, як вчинення цього злочину спеціальними суб’єктами – батьками або особами, що їх замінюють, вчителями, вихователями та іншими особами, які на законних підставах здійснюють утримання, догляд, виховання, освіту дітей віком до 16 років.
- Пропонується суб’єктом злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, які вчинюються по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням їх до створення порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, визнавати осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку.
- Вперше, на підставі аналізу наявного статистичного матеріалу, наводиться кримінологічна характеристика злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України. Обґрунтовується висновок про високу латентність цих злочинів.
- Причинами високої латентності злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, визнаються:1) недостатня розробка понятійного апарату, що використовується в текстах відповідних статей, зокрема відсутність чіткого визначення предмету злочинів; 2) стан громадської думки, який в сучасних умовах характеризується несприйняттям переважною більшістю населення ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів, а також творів, що пропагують культ насильства і жорстокості як злочинів; 3) прихований характер злочинної діяльності, відсутність очевидних її наслідків; 4) недостатня професійна підготовка працівників правоохоронних органів по виявленню і розслідуванню цих злочинів; 5) відсутність зорієнтованості правоохоронних органів на виявлення цих злочинів, які на фоні складної криміногенної ситуації ( вбивства, бандитизм, розбій, зґвалтування тощо) розглядаються як другорядні справи і їм не приділяється належна увага.
- Пропонується низка заходів, направлених на попередження вчинення злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до вчинення цих злочинів. Зокрема, направлених на поліпшення виховного і педагогічного контролю, соціального становища неповнолітніх, підвищення рівня статевого виховання неповнолітніх тощо.
-Пропонується ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів серед повнолітньої частини населення частково декриміналізувати, передбачивши при цьому певний законний порядок вчинення вище зазначених дій.
Перелічені положення виносяться автором на захист.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих висновків і вироблених рекомендацій для вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, ст.300 та ст.301 КК України, практики його застосування, запобігання злочинам, які розглядаються в роботі. Вони можуть бути науковою базою для подальших теоретичних досліджень цієї проблеми, використовуватися при викладенні курсів кримінального права та кримінології, підготовці підручників та учбових посібників по цих дисциплінах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися: на засіданнях кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету; у виступах на науково-практичній конференції “Дні наУКМА” (січень, 2000 рік, м. Київ), міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених пам’яті професора К.Г.Федорова (травень, 1999, червень 2000 рік, м. Запоріжжя), міжнародному “круглому столі” “запобігання торгівлі жінками і дітьми з метою сексуальної експлуатації та використання в порнобізнесі”(травень,2000 рік, м. Запоріжжя) використані при проведенні семінарських занять та при здійсненні наукового керівництва дипломними роботами студентів за темами: “Боротьба з розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства та жорстокості”, “Кримінально-правова характеристика розповсюдження порнографічних предметів”.
Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у восьми публікаціях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації: дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 193стор., 292 посилання, в тому числі список використаних джерел складає 20 стор., додатки 4 стор.
Публікації:
1) Рябчинська О.П. Проблеми попередження розповсюдження “дитячої” порнографії // Вісник Луганського Інституту МВС України., 2000. Спеціальний випуск;C.192-195.
2) Рябчинська О.П. Розповсюдження порнографічної продукції в контексті захисту прав людини // Вісник Луганського Інституту МВС України., 2000. Спеціальний випуск; С.219-222
3) Рябчинська О.П. Деякі проблеми регулювання обігу в суспільстві продукції сексуального характеру// Підприємництво, господарство, право. 2001., № 3.- С.94-96
4) Рябчинська О.П. Проблеми кваліфікації розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 11.- К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України,. 2001.- С.492-495
5) Рябчинська О.П. Законодавче забезпечення захисту прав дітей від сексуальної експлуатації: тенденції розвитку та вдосконалення// Вісник Запорізького юридичного інституту. 2001., №3.- С.192-199.

bibliography

ВИСНОВКИ

Провівши аналіз та узагальнення джерел кримінального законодавства щодо відповідальності за дії з порнографічними предметами та творами, що пропагують культ насильства і жорстокості, можна зробити певні висновки. Як у кримінальному законодавстві іноземних країн, так і в кримінальному законодавстві Росії, а потім колишнього СРСР кінця XIX- го початку XX- го століття, відповідальність за дії пов’язані з обігом порнографічних предметів, була встановлена головним чином лише за виготовлення зазначених предметів з метою збуту, розповсюдження, а також за рекламування цих предметів. Відповідальність за розповсюдження порнографічних предметів серед неповнолітніх була передбачена для випадків, коли порнографічні предмети передавалися неповнолітнім у приватному порядку. Ці положення містила і прийнята В Женеві 12 вересня 1923 року Міжнародна конвенція “ Про боротьбу з розповсюдженням і торгівлею порнографічними виданнями”. СРСР приєднався до Конвенції в 1935 році, але на відміну від головних положень Конвенції, згідно з якими переслідуванню підлягали тільки дії по виготовленню та зберіганню порнографічних предметів з метою їх подальшого розповсюдження, а також за розповсюдження і рекламування порнографічних предметів, у вітчизняному кримінальному законодавстві відповідальність встановлювалася за виготовлення та придбання порнографічних предметів для власних потреб. В подальшому редакція статті неодноразово зазнавала змін, і на сьогоднішній день відповідальність за ввезення, виготовлення та переміщення з метою подальшого збуту чи розповсюдження, а також збут та розповсюдження, у тому числі і неповнолітнім, а рівно і примушування неповнолітніх до створення порнографічних предметів передбачена ст.301 КК України.
Юридичний аналіз злочину, передбаченого ст.301 КК України дає підстави зробити наступні висновки:
1) родовим об’єктом злочину, передбаченого ст.301 КК України визнається
громадська моральність. Під громадською моральністю як об’єктом кримінально-правової охорони слід розуміти систему соціальних норм (принципи, погляди, уявлення), що виникають як безпосереднє відображення умов суспільного життя у свідомості людей у вигляді певних категорій, котрі регулюють міжособисте спілкування та поведінку людей з метою забезпечення єдності особистих та колективних інтересів;
2) безпосереднім об’єктом незаконних дій з порнографічними матеріалами є моральні засади суспільства в сфері розповсюдження інформації про статеві відносини між людьми. Зазначені моральні засади є складовою частиною системи моральних цінностей конкретного суспільства і вміщує в собі не тільки правила статевої поведінки, але й етичні, естетичні погляди, звичаї, що стосуються питань статевого життя людей, тобто систему моральних норм, які регулюють всі сторони сексуального життя особи, створюючи тим самим певний пласт сексуальної культури суспільства;
3) з метою уніфікації термінології та забезпечення сталості судової практики, вважаємо необхідним мінімізувати кількість оціночних понять в дефініції порнографії і пропонуємо наступне визначення порнографії – це натуралістичне зображення, опис статевих органів персонажів ( людей, тварин), у тому числі, і в момент вчинення ними або по відношенню до них статевих дій;
4) визначення “порнографії” повинно міститись або безпосередньо у кримінальному законі, наприклад, у примітці до ст.301 КК, або у іншому законодавчому акті, це дозволило б правозастосовчим органам не допускати помилок при визначені предмету цього злочину та сприяло єдиній правозастосовній діяльності.
Розглянувши об’єктивну сторону злочину, пропонуємо:
1) виключити з диспозиції ст.301 КК України вказівку на збут порнографічних предметів, оскільки збут за своєю суттю повністю охоплюється поняттям розповсюдження. В цьому випадку законодавець наголошує на корисливому мотиві вчинення зазначених дій, але, зважаючи, що для суб’єктивної сторони злочину мотив не є обов’язковою ознакою, вважаємо, що поняття збут за даних обставин не несе ніякого змістовного навантаження;
2) вважаємо зайвим при описуванні ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.301 КК, вказувати на перевезення зазначених в них предметів як на самостійну ознаку об’єктивної сторони, бо за своїми головними ознаками воно охоплюється терміном переміщення;
3) злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з дій перелічених у диспозиції відповідної статті.
Можливі також стадії готування і замаху на злочин.
Аналіз суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК дає підстави зробити наступні висновки:
1) зазначений злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом. Однак, злочин, передбачений ч.2 і ч.3 ст.301 КК, може бути вчинений і у формі необережності. Це стосується випадків коли особа повинна була усвідомлювати , що особа, по відношенню до якої вчинюється злочин, не досягла повноліття. Мотив, яким керується особа при вчиненні злочину на кваліфікацію не впливає, а може визнаватись обставиною, що пом’якшує або обтяжує відповідальність. Обов’язковим є доведення мети ввезення, виготовлення, переміщення порнографічних предметів, а саме подальшого їх збуту або розповсюдження;
2) суб’єктом вчинення злочину, передбаченого ст.301 КК, визнається фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років. Суб’єктом дій з порнографічними предметами, вчинених по відношенню до неповнолітніх, або з примушуванням неповнолітнього до створення таких предметів може бути особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку;
3) вважаємо за доцільне включити до переліку кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст..301 КК, такої ознаки як вчинення цього злочину спеціальними суб’єктами - батьками, опікунами, піклувальниками, вихователі, вчителями та іншими особами, які на законних підставах здійснюють утримання, догляд, виховання, освіту дітей віком до 16 років.
Аналіз об’єктивних і суб’єктвних ознак складу злочину, передбаченого ст.300 КК України, дає підстави зробити наступні висновки:
1) родовим об’єктом цього злочину є громадська моральність, визначення якої, як об’єкта кримінально-правової охорони ми наводили вище;
2)безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст.300 КК є моральні
засади суспільства в частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно з загальнолюдськими цінностями;
3)вважаємо зайвим при описуванні ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.300 КК, вказувати на перевезення зазначених в них предметів як на самостійну ознаку об’єктивної сторони, бо за своїми головними ознаками воно охоплюється терміном переміщення;
3)на нашу думку, зберігання творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження не досягає ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину, тому згідно ст.14 КК, повинно розглядатися як готування до таких дій;
3) зазначений злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом. Однак вчинення цього злочину у відношенні до неповнолітнього або з примушуванням останнього до створення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, може характеризуватися і необережною формою вини, як у випадку зі злочином, передбаченим ст.301 КК, про що вже йшлося раніше. Мотив, яким керується особа при вчиненні злочину на кваліфікацію не впливає, а може визнаватись обставиною, що пом’якшує або обтяжує відповідальність. Обов’язковим є доведення мети ввезення, виготовлення, переміщення порнографічних предметів а саме подальшого їх збуту або розповсюдження;
4) суб’єктом вчинення злочину, передбаченого ст.300 КК, визнається фізична, осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років. Суб’єктом дій з порнографічними предметами, вчинених по відношенню до неповнолітніх, або з примушуванням неповнолітнього до створення таких предметів може бути особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку;
5) злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з дій перелічених у диспозиції відповідної статті. Можливі також стадії готування і замаху на злочин.
6) вважаємо, що конструкція ст.300 КК потребує переосмислення з врахуванням сучасних напрацювань в галузі психології, етики, мистецтвознавства стосовно цієї проблеми, бо вона є скоріше проблемою загально-соціального рівня, і кримінально-правова заборона вище перелічених дій повинна мати під собою вагоме соціальне обґрунтування, бо можна з упевненістю констатувати, що на сьогоднішній день ця кримінально-правова норма є лише певним символом “боротьби” з цим феноменом, у зв’язку з цим пропонуємо відійти від розгляду предмету злочину, передбаченого ст.301 КК, аудіовізуальних та інших творів, які є результатами художньої творчості. І предметом злочину, передбаченого ст.300 КК, визнавати твори, в яких за допомогою документальної синхронної кіно-чи відео зйомки зафіксовані реальні прояви насильства і жорстокості (вбивство, згвалтування, катування тощо).
Аналіз обсягу і динаміки вчинення злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, дає нам підстави зробити висновок, що даний різновид злочинності характеризується високим рівнем латентності, яка за своїм характером переважно погранична. На нашу думку, враховуючи відсутність розробленого понятійного апарату відповідних норм, значну комерціалізацію та тінізацію відповідної діяльності, як реакцію на встановлення досить жорстких санкцій за останню, недостатня професійна підготовленість працівників правоохоронних органів по виявленню і розслідуванню злочинів даної категорії та ряду інших чинників, рівень латентності буде мати тенденцію до збільшення.
Особи, які вчинюють злочини, передбачені ст.300 та ст.301 КК як правило обізнані щодо роду предметів і творів, які ними розповсюджуються. У переважній більшості випадків особи, вчинюють зазначені злочини з метою одержання прибутку, особливо у випадках, коли вчинення зазначених злочинів поєднувалося з порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю.
Причинами вчинення злочину, передбаченого ст.301 КК можна вважати наступні фактори: 1)погіршення морального стану суспільства, яке проявляється в девальвації загальнолюдських моральних цінностей, принципів, установок; 2)лібералізація суспільства, яка виражається в більш толерантному ставленні до висвітлення сфери сексуальних відносин; 3) зростання організованої злочинності, яка контролює проституцію і розповсюдження порнографічних предметів; 4)вади сімейного, шкільного виховання, відсутність належної системи сексуальної освіти та виховання. Причинами вчинення злочину, передбаченого ст.300 КК, є 1)погіршення морального стану суспільства, яке проявляється в девальвації загальнолюдських моральних цінностей, принципів, установок; 2)лібералізація суспільства, яка виражається в більш толерантному ставленні суспільства до пропаганди культу насильства і жорстокості. Однак, в кожному конкретному випадку можуть бути причини соціально-психологічного характеру.
Під умовами вчинення зазначених складів злочинів пропонуємо виділяти: 1)послаблення соціального та правового контролю за сферою інформування суспільства про сферу сексуального життя, а також допустимістю зображення культу насильства та жорстокості в інформаційному просторі; 2)дефіцит морального виховання підростаючого покоління, безнаглядність, безпритульність , відсутність контролю за дітьми з боку батьків, або осіб, які їх замінюють, особливо це стосується випадків виготовлення предметів, зазначених у ст.300 та ст.301 КК, поєднаного з примушуванням неповнолітніх до створення таких предметів і творів; 3) недоліки в роботі правоохоронних органів, громадських організацій, а також державних установ та органів місцевого самоврядування, щодо запобігання обігу в суспільстві порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
На підставі аналізу заходів боротьби із вчиненням злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК, зроблені наступні висновки:
1) при здійсненні зазначеної діяльності, перевага повинна віддаватися двум аспектам цієї діяльності, а саме, активізації діяльності правоохороних і судових органів по виявленню, розкриттю злочинів та покаранню винних осіб на підставі діючого законодавства, та профілактиці вказаних злочинів шляхом впливу на причини і умови, що їх викликають;
2) при здійсненні цієї діяльності зусилля також необхідно спрямовувати на підсилення запобіжної ролі відповідних кримінально - правових норм та впливати на причини латентності досліджуваних злочинів;
3) на підставі аналізу спеціальної літератури, а також результатів опитування громадськості на предмет ставлення до розповсюдження в суспільстві порнографічних предметів, зроблено висновок про недоцільність повної кримінально-правової заборони таких дій. У зв’язку з цим пропонується декриміналізувати розповсюдження порнографічних предметів серед повнолітньої частини населення, але повністю виключати публічний характер її розповсюдження.. На порнографічні твори, в сюжеті яких присутні сцени сексуальних дій з неповнолітніми, тваринами, сцени зґвалтування тощо, накласти повну заборону.
4) що стосується боротьби з розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, вважаємо за необхідне провести широке обговорення цієї проблеми серед науковців і практичних працівників з метою вирішення питання про доцільність охорони громадської моральності у цій сфері кримінально-правовими засобами.