Бойко Валентина Олександрівна. Стан імунної реактивності та фетоплацентарного бар'єру при герпесвірусних інфекціях

brief description

Бойко Валентина Олександрівна. Стан імунної реактивності та фетоплацентарного бар'єру при герпесвірусних інфекціях : дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2007. — 155арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 138-155.

Бойко В.О. Стан імунної реактивності і фетоплацентарного бар'єру при герпесвірусних інфекціях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.
Проведено клінічне, імунне, ендокринне обстеження 100 вагітних з рецидивуючими герпесвірусними інфекціями (61 пацієнтка з ВПГ-інфекцією, 39 хворих на цитомегаловірусну інфекцію), з'ясовані значення імунних та ендокринних порушень і їх вплив на частоту і час розвитку епізодів реактивації герпесвірусних інфекцій (ГВІ).
Встановлено, що рецидивуючі герпесвірусні інфекції у вагітних характеризуються превалюванням неспецифічних клінічних синдромів, високою частотою акушерських ускладнень. Рецидиви характеризуються безсимптомним або малосимптомним перебігом на тлі загострень хронічних соматичних захворювань.
Обґрунтовано необхідність визначення імунних і ендокринних показників, на пізніх термінах вагітності для визначення активності процесу і ступеня фетоплацентарної недостатності.
Патогенетично обґрунтована доцільність застосування антигомотоксичних препаратів у вагітних, що дозволяє знизити частоту рецидивування і ступінь тяжкості повторних епізодів реактивації інфекцій, частоту ускладнень, як першої, так і другої половини вагітності, сприяє переходу рецидивуючих ВПГ-інфекції і ЦМВІ в стійку латентну форму.

В дисертації проведено вивчення особливостей клінічного перебігу ВПГ-інфекції і цитомегаловірусної інфекції у вагітних, поглиблено уявлення про патогенез рецидивуючих герпесвірусних інфекцій на підставі вивчення частоти, термінів повторних епізодів реактивації інфекції, а також імунних зрушень в організмі хворих та змін функціонального стану фетоплацентарного комплексу, що патогенетично обґрунтовує доцільність застосування антигомотоксичної терапії у вагітних з герпесвірусними захворюваннями.
1. Клінічний перебіг хронічних рецидивуючих герпесвірусних інфекцій у вагітних характеризується превалюванням неспецифічних ознак у вигляді астено-вегетативного (84,8±3,6)% і загальноінтоксикаційного (32,7±2,4)% синдромів, лімфаденопатії (28,3±2,6)% або безсимптомним перебігом (18,7±2,1)%, а також ускладненнями вагітності: загрозою переривання вагітності (31,8±1,7)%), ранніми гестозами (37,4±2,2)%), загрозою передчасних пологів (17,5±1,6)%).
2. Реактивація ВПГ-інфекції і ЦМВІ у вагітних відбувається на тлі високої частоти загострень хронічних соматичних захворювань (у 86% обстежених). При ВПГ-інфекції переважають хронічні захворювання ЛОР-органів (42,4±1,2)% і дихальної системи (26,8±2,2)%, а при ЦМВІ - шлунково-кишкового тракту (27,7±2,3)% та сечовивідної системи (19,4±1,7)%.
3. У вагітних з хронічними рецидивуючими герпесвірусними інфекціями мають місце супресивні зміни у всіх ланках імунної системи, що проявляється вірогідним зниженням вмісту субпопуляцій Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів, а також пригніченням фагоцитарної активності. Зниження рівня імунорегуляторного індексу (<0,8), на тлі гіперпродукції циркулюючих імунних комплексів і зменшення концентрації сироваткових IgG можна використовувати як тест для прогнозування розвитку рецидивів ВПГ-інфекції і ЦМВІ.
4. Рецидивуюча форма ВПГ-інфекції і ЦМВІ супроводжується розвитком вираженої фетоплацентарної недостатності на пізніх термінах вагітності (89 ± 2,7)%. При визначенні частоти і ступеня порушень виявилось, що значно більше на фетоплацентарну систему негативно впливають герпесвіруси в реплікативному стані у вигляді вірогідного зниження вмісту естріолу в 1,8 раза, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену - в 1,7, підвищення рівня кортизолу - в 1,4 порівняно з латентним станом HSV і CMV.
5. Частота повторних рецидивів герпесвірусних інфекцій, ступінь імунних зрушень і фетоплацентарної недостатності зростають з терміном вагітності і відмічаються в третьому триместрі (100% випадків). Безсимптомний (72,7±3,2)% або маломаніфестний (24,8±1,8)% перебіг повторних епізодів реактивації ВПГ-інфекції чи ЦМВІ диктує необхідність імунного і ендокринного обстеження всіх вагітних з рецидивуючими формами герпесвірусних інфекцій на пізніх термінах вагітності для визначення активності процесу і ступеня фетоплацентарної недостатності.
6. Застосування антигомотоксичних препаратів у вагітних з ГВІ дозволяє знизити частоту рецидивування і ступінь тяжкості повторних епізодів реактивації інфекцій, частоту ускладнень, як першої, так і другої половини вагітності, сприяє переходу рецидивуючих ВПГ-інфекції і ЦМВІ в стійку латентну форму, зменшуючи тим самим імовірність розвитку виражених імунних зрушень й ендокринної дисфункції плаценти.