Бринь Володимир Миронович. Маткові чинники неплідності, діагностика та лікування

brief description

Бринь Володимир Миронович. Маткові чинники неплідності, діагностика та лікування : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2006. — 143арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 113-143.

Бринь В.М. Маткові чинники неплідності, діагностика та лікування. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.01 акушерство і гінекологія Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2006 р.
Обстежено 410 жінок з порушеннями репродуктиної функції. Встановлено, що провідне місце серед причин неплідності займають запальні процеси органів малого тазу (71,8%) та синдром полікістозних яєчників (53,7%).
Патологія порожнини матки та ендометрію виявляється у 78,0% жінок з порушеннями репродуктивної функції і є одним з основних або супутніх чинників неплідності.
Виявлено, що у жінок з неплідністю і регулярним менструальним циклом ендометрій відповідає фазі циклу лише у 22,9% жінок і домінують гіперпластичні процеси ендометрію (поліпи - у 38,9%, гіперплазія - у 19,6% випадків). Для жінок з олігоменореєю характерна гіпоплазія ендометрію (46,3%). У жінок з вторинною аменореєю переважає гіпопластичний (42,2%) та нефункціонуючий ендометрій з індиферентним епітелієм (22,2%).
Запропоновано алгоритм поетапного апаратного обстеження та лікування жінок з неплідністю, що дозволило нормалізувати менструальну функцію у 72,0% та відновити репродуктивну функцію у 59,0% випадків.

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі удосконалення діагностики та лікування маткових чинників неплідності; застосування клінічних, апаратних та ендоскопічних обстежень у співставленні з результатами патоморфологічних та гормональних обстежень, розробка алгоритму діагностики та лікування жінок з неплідністю маткового генезу.
1. Провідне місце серед причин жіночої неплідності займають: запальні процеси органів малого тазу (71,8%), СПКЯ (53,7%), перенесені у минулому оперативні втручання на органах малого тазу (41,7%), метаболічні порушення (40,2%), генітальний ендометріоз (31,3%), лейоміома матки (26,4%), порушення менструального циклу (недостатність лютеїнової фази 50,8%; гіперполіменорея 20,2%; оліго-аменорея 20,0%), та поєднання двох-трьох чинників (72,2%).
2. При гістероскопії патологія ендометрію та стінок порожнини матки діагностувалася у 78,0% жінок з порушеннями репродуктивної функції і була одним з основних або супутніх чинників у структурі причин неплідності.
3. Частота співпадання даних гістероскопічної картини при поліпах ендометрію та результатів патоморфологічного дослідження у обстежених жінок становила - 88,4%, гіперплазії ендометрію 83,2%, гіпоплазії ендометрію 74,4%. Це свідчить, що гістероскопічне обстеження з патоморфологічним дослідженням біоптату ендометрію є достатньо інформативним для оптимальної діагностики внутрішньоматкової патології.
4. У жінок з регулярним менструальним циклом та неплідністю ендометрій відповідав фазі циклу лише у 22,9%, ендометріальні поліпи виявлені у 38,9%, гіперплазія ендометрію - у 19,6%, гіпопластичний ендометрій - у 18,5%, ендометрит - у 19,6% випадків. У жінок цієї групи середній рівень ЛГ, ФСГ, естрадіолу і прогестерону мав монотонний характер, а менструальний цикл у 30,0% був ановуляторний, у 40,0% випадків - з недостатністю лютеїнової фази.
5. У жінок з олігоменореєю частіше виявлялися гіпоплазія ендометрію (46,3%), рідше - гіперплазія (31,6%) та ендометрит (26,3%). Середня концентрація гонадотропних гормонів та естрадіолу у 75,0% жінок мала монотонний характер. Індекс співвідношення ЛГ/ФСГ перевищував 2,5 у 35,0% жінок, що свідчило про патологічну стимуляцію яєчників. У жінок з вторинною аменореєю виявлявся гіпопластичний (42,2%) та нефункціонуючий ендометрій з індиферентним епітелієм (22,2%). Індекс ЛГ/ФСГ у них становив 2,0 3,2, що вказує на домінуючу роль порушень функціонування центральної ланки регуляції репродуктивної системи у розвиткові вторинної аменореї. Низька концентрація естрадіолу та прогестерону пояснює велику частоту гіпопластичних процесів ендометрію, а гіперандрогенія (55,0%) вказує на часте поєднання яєчникової та наднирникової патологій.
6. З метою покращення ефективності діагностики маткових чинників неплідності необхідно, окрім рентгенологічних та ехографічних методів, значно ширше застосовувати ендоскопічні (лапароскопію та гістероскопію). За наявності клініко-рентгенологічних даних, що свідчать про дистальну трубну оклюзію, перитонеальний чинник неплідності, підозру на зовнішній ендометріоз, необхідно проводити лапароскопію; при рентгенологічних ознаках корнуальної оклюзії гістероскопію; при проксимальній (інтрамуральній або істмічній) трубній оклюзії слід застосовувати комплексне лапаро- та гістероскопічне втручання.
7. Проведення ендоскопічних та реконструктивнопластичних операцій на органах малого тазу у жінок з порушеннями репродуктивної функції за розробленим алгоритмом, є обгрунтованим та необхідним етапом обстеження та лікування, оскільки дозволяє не тільки відновити нормальні анатомо-функціональні взаємовідносини між органами малого тазу, визначити характер подальшого адекватного лікування, а й призводить до нормалізації менструальної (72,0%), і відновлення репродуктивної функції (59,0%).