Бурмака Микола Миколайович. Управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства

brief description

Бурмака Микола Миколайович. Управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства : Дис... канд. наук: 08.06.01 2003

Бурмака М.М.Управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами. Українська державна академія залізничного транспорту, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню і практичному вирішенню актуального науково-практичного завдання управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства. Визначено об’єкт управління матеріальними ресурсами процес забезпечення та споживання матеріальних ресурсів. Розроблено систему управління матеріальними ресурсами. Удосконалено методичний підхід до визначення постачальників і метод розміщення замовлень на поставку. Обґрунтовано розмір аварійного запасу матеріальних ресурсів. Дістали подальшого розвитку методичні основи оцінки функціонування системи управління матеріальними ресурсами, що базуються на визначенні її надійності, ризиків і стійкості.

У дисертації розроблено теоретичні основи і методичні рекомендації з удосконалення управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства. Основні висновки, отримані в результаті досліджень, полягають у тому, що:
1. Запропоновано об’єкт управління матеріальними ресурсами процес забезпечення та споживання матеріальних ресурсів, який представлено у вигляді ієрархічної моделі з урахуванням особливостей дорожнього господарства. Визначення об’єкта управління дозволило сформувати організаційну основу побудови суб’єкта управління.
2. Розроблено систему управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства у вигляді проблемно-орієнтованого контуру, основними елементами якого є динамічно взаємодіючі блоки: структурно-функціональний, інформаційно-поведінковий і саморозвитку. Система має цільовий циклічний характер, дозволяє вчасно враховувати зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі та адекватно реагувати на них.
3. Удосконалено методичний підхід до визначення постачальників матеріальних ресурсів шляхом використання запропонованої імітаційної моделі та уточнення критерію їх вибору мінімум сукупних витрат на створення та зберігання виробничого запасу. Це дозволяє організаціям скоротити втрати прибутку внаслідок зменшення величини упущеної вигоди, пов’язаної з раціональним установленням господарських зв’язків з постачальниками.
4. Удосконалено метод розміщення замовлень на поставку матеріальних ресурсів в організаціях дорожнього господарства, який, на відміну від існуючих, базується на поповненні виробничого запасу в кожному інтервалі часу до змінного рівня. Це дає можливість мінімізувати сукупних витрат на створення та зберігання виробничого запасу, максимально адаптувати розміщення замовлень на поставку матеріальних ресурсів до зміни їхнього споживання у виробничому процесі, усувати збої при постачанні.
5. Розроблено методичний підхід до визначення аварійного запасу матеріальних ресурсів, який базується на розрахунку можливого обсягу руйнувань автомобільних доріг і штучних споруд унаслідок перевищення розрахункового водотоку, що дозволяє обґрунтувати розмір аварійного запасу для організацій дорожнього господарства.
6. Запропоновано методичні основи оцінки функціонування системи управління матеріальними ресурсами, що базуються на визначенні: надійності системи шляхом розрахунку рівня надійності управляючої підсистеми та підсистеми, якою управляють; ризиків - на основі виявлення та розрахунку у відносних і абсолютних величинах зовнішніх і внутрішніх ризиків управляючої підсистеми та підсистеми, якою управляють; стійкості - за допомогою встановлення межі стійкості на площині її можливих станів. Це дає можливість виявити недостатньо надійні елементи системи управління, розробити та оцінити заходи щодо підвищення їх надійності, визначити максимально можливі збитки і запас стійкості функціонування системи.