Буряк Петро Юрійович. Теоретико-методологічні основи інтеграційних процесів у сфері підприємництва

brief description

Буряк Петро Юрійович. Теоретико-методологічні основи інтеграційних процесів у сфері підприємництва: дисертація д-ра екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2003

Буряк П.Ю.Теоретико-методологічні основи інтеграційних процесів у сфері підприємництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2003.
Дисертація присвячена обґрунтуванню державної політики інтеграції України у світовий економічний простір та її реалізації на основі здійснення інтеграційних процесів у сфері підприємництва. У роботі уточнено і доповнено понятійний апарат щодо визначення сутності інтеграційних процесів, принципів функціонування інтегрованих підприємницьких структур (ІПС), та управління ними. Представлено нову класифікацію видів інтегрованих підприємницьких структур, результати їх порівняльного аналізу, основи організаційного проектування та методику оцінки доцільності створення ІПС. Основну увагу приділено розробці фінансово-кредитних механізмів створення ІПС на основі раціоналізації грошових потоків, а також методичним засадам оцінки економічної ефективності функціонування інтегрованих підприємницьких структур на базі критеріального підходу. Підкреслено необхідність трансформації регуляторної функції держави в управлінні ІПС з домінуючим використанням важелів правового і економічного характеру та зменшенням дії важелів адміністративного впливу (окрім антимонопольного контролю). Запропоновано перехід на партнерські взаємовідносини держави та великих бізнесових структур в їх прагненні забезпечити входження на паритетних засадах у світовий економічний простір в результаті підвищення ефективності господарювання всередині країни.

1. Інтеграційні процеси на рівня підприємницьких структур дають можливість не тільки прискорити реалізацію державної інтеграційної політики, а й створюють додаткові резерви в напрямах забезпечення її ефективності, залучаючи в інтеграційні процеси потужний сектор вітчизняної економіки.
2. Створення інтегрованих підприємницьких структур слід розглядати як складний багатоетапний інвестиційний проект, реалізація якого потребує розробки спеціальної методологічної основи. З цих позицій розроблена в дисертації класифікація форм і методів інтеграції підприємницької діяльності дає можливість визначити для кожного з визначених видів оптимальні умови функціонування.
3. В основу методології проектування інтегрованих підприємницьких структур покладена теорія кластерного моделювання, на базі якої обґрунтовані принципи їх побудови в різних сферах підприємницької діяльності, включаючи інтеграцію банківського і промислового капіталів та створення на цій основі різних організаційних форм їх взаємодії.
4. На основі системного аналізу результатів функціонування інтегрованих підприємницьких структур у вітчизняній і зарубіжній практиці доведено, що такі суб’єкти господарювання забезпечують швидке опанувавння прогресивних ресурсозберігаючих технологій у галузі виробничих процесів та управління ними, спрощують доступ дрібним підприємцям до фінансово-кредитних ринків, в тому числі міжнародного рівня.
5. Ефективне функціонування інтегрованих підприємницьких структур потребує кардинальних змін у фінансово-господарських відносинах, які виникають між його учасниками, між ними та державно-інституційною основою управління розвитком національної економіки. Розроблені в дисертації пропозиції в напрямах вдосконалення економічних відносин держава - ІПС” дають можливість підвищити керованість процесами інтеграції національної економіки у світовий економічний простір, протистояти негативним наслідкам, які в перспективі можуть проявлятися під впливом наростання глобалізаційних процесів у світовій економіці.
5. Вибір стратегічних напрямів інтеграції підприємницьких структур доцільно здійснювати на основі структуризації грошових потоків і фінансових ресурсів за критеріями їх раціональності. Розроблені в роботі моделі структуризації грошових потоків побудовані на таких принципах як: збалансованість обсягів грошових потоків, синхронність їх формування в часі, зростання чистого грошового потоку інтегрованої структури загалом або її основних складових частин (в залежності від мети дослідження).
6. На основі структуризації грошових потоків запропоновано визначати: ліквідність ІПС, її здатність генерувати грошові потоки основних учасників у єдиний інтегрований грошовий потік; можливість гнучко його перебудовувати у відповідності із змінами у інвестиційній та виробничо-господарській стратегіях ІПС, забезпечуючи ефективність використання фінансово-грошових ресурсів.
7. Розроблені на базі використання SWOT - аналізу методичні підходи до оцінки ефективності створення ІПС на різних етапах їх проектування та реалізації передбачають необхідність врахування галузево-виробничих особливостей об’єктів, що інтегруються, прогнозних оцінок результатів їх спільного функціонування у новоствореній інтегрованій структурі. Складовою інтегрального показника, що характеризує сукупний ефект від створення ІПС визначено синергійний вид ефекту, який враховує позитивні і негативні фактори від взаємодії учасників інтеграційного процесу, що дає можливість отримати їх повну комплексну оцінку.
8. Розв’язання проблем прискореного входження України у світовий економічний простір на основі створення ІПС вимагатиме нових підходів до формування державної інтеграційної політики держави. З цих позицій в дисертації обґрунтовано пріоритетність розвитку інтеграційних процесів з врахуванням інтересів і можливостей ІПС в її реалізації. Наявність спільних інтересів різних учасників створення ІПС покладена в основу розробки національної стратегії на державному рівні та запропоновані механізми її конкретизації на рівні регіонів, місцевих органів влади.
9. Запропоновані в роботі дво- і трьохрівневі моделі побудови економічних взаємовідносин держава - ІПС” є основою для формування ринкової інфраструктури, прогнозування раціональних пропорцій між державним і недержавним секторами економіки, між малими, середніми та великими бізнесовими об’єднаннями.
10. Створення в Україні ІПС може суттєво впливати на конкурентне середовище, посилюючи монополізацію у захопленні ринків збуту. З метою уникнення негативних явищ в дисертації запропоновано посилення контролю Антимонопольного комітету України (АМК). Механізми взаємодії ІПС з Антимонопольним комітетом України, іншими директивними установами державного та регіонального рівня побудовані на принципах розробки превентивних заходів, спрямованих на завчасне уникнення можливих негативних явищ прояву недобросовісної конкуренції між учасниками фінансових і товарних ринків.
11. Реалізація заходів, розроблених в дисертації, стосовно проектування і впровадження в реальну практику господарювання інтегрованих підприємницьких структур є важливим фактором прискореної інтеграції національної економіки України у світовий економічний простір.