Бутенко Тетяна Андріївна. Формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки

brief description

Бутенко Тетяна Андріївна. Формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2006. — 246арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 197-222

Бутенко Т.А. Формування ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.
У роботі систематизовано і поглиблено теоретико-методичні положення функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агро- бізнесу. Обґрунтовано необхідність та визначено передумови утворення повноцінного ринку агроконсалтингових послуг. Здійснено аналіз організаційних підходів до формування його інфраструктури. Визначено перспективи становлення ринку агроконсалтингових послуг на регіональному рівні і запропоновано концептуальні положення його подальшого розвитку із задіянням потенціалу закладів аграрної науки і освіти. Розроблено інтеграційну модель організації Екстеншн-діяльності на базі агроуніверситетів, яка базується на проектному підході та обґрунтовано її ефективність.

Інформаційно-консультаційне та наукове обслуговування як один з впливових чинників підвищення ефективності агробізнесу займає чільне місце в інфраструктурі ринків інформації та інновацій, які є складовими ринку АПК. Розглядаючи агроконсалтингові послуги як товар, який має вартість, собівартість, попит, а пропозицію забезпечують велика кількість інституцій, що надають такі послуги і конкурують між собою, можна зазначити, що в Україні є визначені передумови до формування повноцінного ринку інформаційно-консультаційних та науково-впроваджувальних послуг.

Передумовами є: наявність попиту і пропозиції; проблема вирішення питань апробації наукових розробок та орієнтування науки на потреби сільгосптоваровиробників; необхідність забезпечення як найшвидшого просування інновацій до конкретних споживачів; пошук нових організаційних форм інтеграції науки і виробництва; недостатні обсяги державного фінансування інформаційно-консультаційної діяльності, що сприяє її комерціалізації.

Якісні характеристики інформації (точність, достовірність, актуальність, змістовність, доступність для сприйняття та ін.), яка є предметом угоди при наданні інформаційної послуги, та характерні риси консультаційних послуг (одночасність виробництва, надання і споживання послуги; відсутність уявної відчутності та ін.) сукупно визначають властивості інформаційно-консультаційних послуг як товару, споживча вартість якого проявляється через деякий час, що спонукає споживача звертати увагу на якість цих послуг.
Інфраструктуру ринку агроконсалтингових послуг складають різні моделі інформаційно-консультаційних структур: дорадчі служби, агроконсалтингові фірми, Екстеншн-центри, які відіграють відповідну роль і відстоюють свої інтереси на цьому ринку. Визначено доцільні типи їх структурної організації і пристосованість до різних моделей: за функціональною або територіальною ознакою (дорадчі структури на базі галузевих органів управління), залежно від клієнтури або послуг (консалтингові фірми, консультаційні підрозділи комерційних компаній), відповідно до програм, проектів (дорадчі структури закладів аграрної науки та освіти).
Ефективне функціонування ринку агроконсалтингових послуг вимагає узгодженості попиту на конкретні послуги з їх пропозиціями. За методикою сегментування ринку виділено групи споживачів: управлінські структури та громадські й професійні об‘єднання, сервісні підприємства та обслуговуючі організації, виробничі сільськогосподарські структури, що є найбільш численною групою споживачів. Для кожної групи визначено їх потреби в дорадчій допомозі та напрями їх задоволення.
З метою прогнозування попиту на агроконсалтингові послуги здійснено моніторинг серед різних категорій потенційних споживачів у Харківській області і визначено, що більшість з них (у середньому 76,8%) вбачають за необхідне співпрацю з інформаційно-консультаційними службами, у середньому 60,2% готові оплачувати їх послуги, при цьому фермери висловлюють більшу готовність до отримання платних послуг (45,9%), ніж керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств (37,6%).
Аналіз регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування показав, що більшість суб‘єктів, які надають інформаційно-консультаційні та науково-впроваджувальні послуги є державними структурами і науково-освітніми установами. Недоліками системи є розрізненість, ізольованість окремих її ланок, недостатній рівень використання потенціалу аграрних науково-освітніх закладів, для роботи яких у дорадчому напрямі існує потреба в розробці сучасної організаційної структури, спроможної забезпечити ефективне функціонування цих структур на ринку агроконсалтингових послуг.
У загальному комплексі функцій, які регіональна система інформаційно-консультаційного обслуговування повинна виконувати у взаємозв‘язку для забезпечення її цілісності, виділено такі: інформаційно-довідкова, консультаційна, науково-впроваджувальна, освітня, соціально-економічна. За результатами конструктивного аналізу запропоновано напрями розбудови інфраструктури системи на регіональному, місцевому рівнях з виділенням окремих складових: управлінської, суспільної, науково-освітньої, комерційної, основою функціонування яких є співпраця служб різних моделей. Це дасть можливість максимально використати переваги кожної з них, забезпечити високий рівень конкуренції, що сприятиме розвитку ринку агроконсалтингових послуг.

Згідно з розробленою моделлю, враховуючи існуючий потенціал регіону, обґрунтовано організаційну структуру системи інформаційно-консультаційного обслуговування Харківської області; розглянуто питання організації відповідного загальносистемного забезпечення: інформаційного, програмного, кадрового та ін.

З метою прискорення інноваційного розвитку агробізнесу обґрунтовано і запропоновано напрями освоєння незайнятої ніші ринку агроконсалтингових послуг за рахунок розширення науково-освітнього сегмента шляхом створення постійно діючих Екстеншн-центрів на базі вищих закладів аграрної освіти.

Розроблено інтеграційну модель організації інформаційно-консультаційної діяльності в аграрних університетах, в основу якої покладено створення госпрозрахункових Екстеншн-центрів на базі двох самодостатньо розвинутих структур Інституту (факультету) післядипломної освіти та науково-дослідної частини (сектору), яка дозволяє реалізувати їх рівноцінну участь в наданні науково-консультаційних, навчально-консультаційних послуг та можливості вести науково-впроваджувальну діяльність у межах окремих проектів. Формування проектних груп запропоновано здійснювати за матричною структурою, віддав перевагу „частковій матриці”, коли забезпечуючі відділи: планово-фінансовий, маркетингу, редакційно-видавничий, патентний та центр інформаційних технологій працюють у звичайному функціональному режимі.

Для забезпечення найшвидшого трансферу наукових розробок у сферу виробництва і систематизації даних про новітні технології та техніку запро-поновано сформувати регіональний банк технологічних кейсів, котрі матимуть таку орієнтовну структуру: опис технології (техніки); опис підприємства, де вона застосовується; проблемні аспекти, які виникли при впровадженні; опис ефекту; характеристику потенційних користувачів. Це також дасть можливість організувати навчання аграріїв, використовуючи ситуаційну методику.