Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович. Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання

brief description

Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович. Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання : дис... д-ра екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2005

Цал-Цалко Ю.С. Методологія статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01 Статистика. Київський національний економічний університет, Київ, 2005.
В дисертації розроблені методологічні, теоретичні й організаційні засади статистичного аналізу, уточнено місце аналізу в статистичній методології. З позицій комплексного системного підходу дано визначення статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання, розкрито зміст його функцій і принципів та здійснено класифікацію видів. Показано, що правильне використання статистичного аналізу як стадії статистичного дослідження служить дієвим засобом зменшення економічних ризиків у діяльності підприємств, регіонів і держави, забезпечує прийняття ефективних управлінських заходів в умовах дії конкурентного механізму господарювання.
Обґрунтовано систему раціонального інформаційного забезпечення аналітичного дослідження фінансового стану суб’єктів господарювання та основні аспекти якості даних статистичної звітності. Визначено організаційні етапи та зміст аналітичних процедур процесу статистичного аналізу та його суб’єкти. Досліджено і уточнено систему статистичних показників для оцінки фінансового стану, яку структуризовано за блоками, та методи їх пізнання. На основі системного підходу розроблено гнучкі методики статистичного аналізу фінансових ресурсів, витрат, доходів і фінансових результатів для вивчення слабких і сильних сторін фінансового стану господарюючих систем. Запропоновано модель інтегральної оцінки фінансового стану для побудови рейтингових систем підприємств та їх сукупностей за класифікаційними ознаками і визначення ризику банкрутства.
Обґрунтовано необхідність створення паспортів та здійснення моніторингу фінансового стану суб’єктів господарювання, можливість методологічного пошуку резервів поліпшення фінансової стійкості підприємств і виведення їх з кризової ситуації за допомогою аналітичної оцінки відхилень фактичних і еталонних значень системи показників.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й отримано нове вирішення наукової проблеми щодо розроблення методології статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання з використанням інформаційних ресурсів державної статистичної діяльності. Раніше ця проблема в цілому спеціально не досліджувалася у науковій статистичній літературі, хоча оцінка окремих складових фінансового стану підприємств була предметом уваги вітчизняних учених і практиків у галузях економічного аналізу і фінансів. Проведені дослідження і розроблені пропозиції дозволяють зробити висновки, які мають значення для подальшого розвитку статистичної методології та її складової - статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання в умовах переходу України до ринкової економіки.
1. Вивчення ролі аналізу в статистичному дослідженні дає можливість визначити його теоретичні, методологічні та організаційні засади в контексті трансформації економіки. Свідоме використання у методологічному аспекті статистичного аналізу і формування на його основі ефективних парадигм створює міцні концептуальні основи дослідницької діяльності суб’єктів аналізу, забезпечує глибоке обґрунтування управлінських рішень та краще здійснення контролю за їх виконанням. У дисертаційній роботі одержало подальший розвиток обґрунтування місця аналізу в статистичній методології, уточнено його межі щодо економічного аналізу.
Статистичний аналіз фінансового стану суб’єктів господарювання розглядається як складова (стадія) статистичної методології щодо оцінки наявності, розміщення, використання і формування фінансових ресурсів з метою управління господарюючими системами. Користувачів інформаційних ресурсів фінансового стану підприємств пропонується розділити на внутрішніх, які виконують функції безпосереднього управління, та зовнішніх, які: зацікавлені у фінансових ресурсах суб’єкта господарювання; мають інтерес до показників з метою оцінки економічної політики держави та прийняття рішень для її регулювання; використовують інформацію як об’єкт наукових досліджень і господарської діяльності з надання інформаційних послуг.
2. Розв’язання завдань управління окремими підприємствами як відкритими соціально-економічними системами та їх сукупностями за класифікаційними ознаками забезпечують функції статистичного аналізу фінансового стану: онтологічна, евристична, методологічна, ідеологічна, системотворча, описова, оцінювальна, діагностична, пояснювальна, інструментальна, експертна, практично-прикладна, інформаційна, виховна, комунікативна, навчальна, контрольна, пошукова, прогностична. Мета цих функцій на основі системи факторів, що характеризують явища і процеси господарської діяльності, своєчасно та реально їх оцінити і зменшити ризик, пов’язаний з вибором управлінських рішень. Необхідною умовою виконання статистичним аналізом фінансового стану суб’єктів господарювання своїх функцій є дотримання відповідно з його змістом модифікованих принципів аналітичних досліджень.
3. Теоретично обґрунтовано склад основних об’єктів і суб’єктів статистичного аналізу фінансового стану підприємств. Кожний з їх структурних компонентів розглянуто як елемент ефективного впливу на систему статистичного аналізу відповідно з його класифікаційними ознаками.
Оцінку фінансового стану підприємств доцільно здійснювати за окремими суб’єктами господарювання та їх сукупностями відповідно до КОАТУУ, КВЕД, КФВ, КОПФГ, СПОДУ та організаційно-правових форм господарських об’єднань. Інтерпретація складових фінансового стану трактується через оцінку активів, фінансових ресурсів, витрат, доходів, доданої вартості й фінансових результатів, які мають інформаційну визначеність і дають можливість пізнати економічні системи.
Суб’єктами статистичного аналізу фінансового стану підприємств в дисертаційній роботі визначено: органи державної статистики, користувачі статистичної інформації, респонденти і спеціальні підприємницькі інформаційні служби. Такий підхід до обґрунтування об’єктів і суб’єктів статистичного аналізу фінансового стану підприємств відповідає вдосконаленню його методології і створює передумови для практичного впровадження в господарську діяльність.
4. Побудова системи раціонального інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану потребує визначення змісту необхідної інформації й добре налагодженого статистичного спостереження. З цією метою потрібно здійснювати подання даних всіма респондентами за єдиними формами фінансової звітності, використовувати економічні переписи фізичних осіб підприємців та зведення інформації про об’єкти дослідження органами державної статистики. За умови, що в даний час подана респондентами фінансова звітність узагальнюється лише частково, втрачається дуже важлива інформація про адміністративні витрати і витрати на збут, яка потрібна для оцінки рівня беззбиткової діяльності, грошові потоки і власний капітал. Водночас, відбувається дублювання показників приміток до річної фінансової звітності щодо основних засобів та інших даних статистичної звітності.
Фінансова звітність повинна бути інтегрована в систему форм державних статистичних спостережень та створення загальнодержавної статистичної інформаційної бази.
Здійснивши дослідження стану первинної облікової документації та потреб практичної діяльності підприємств у сфері створення інформаційних ресурсів в роботі доведено, що для фіксування господарських операцій необхідно розробити типові форми первинних документів, які б дозволили формувати показники звітності відповідно до статистичної методології. Роль координатора дій в цьому процесі має бути відведена Держкомстату України.
5. Основні аспекти якості інформаційних ресурсів для статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання визначаються через компоненти: затребуваність, інтерпретуємість, порівнянність, своєчасність, цілісність, доступність, і особливо, достовірність. Дослідження показали, що всі компоненти якості статистичних даних, крім достовірності, повинні забезпечуватись сукупністю дій державної статистичної діяльності. Достовірність інформаційних ресурсів забезпечується суб’єктами контролю респондентів, органами державної влади і аудиторською діяльністю. Щодо шляхів налагодження взаємодії суб’єктів контролю, то Міністерству фінансів України і Державному комітету статистики України потрібно запровадити національний стандарт контролю якості даних звітності.
6. Якість та ефективність статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання залежить від чіткої організації аналітичного процесу і використання комп’ютерних технологій. Виходячи із змісту аналітичних процедур, процес статистичного аналізу реалізується в системному підході, який слід розглядати як сукупність окремих етапів: формування програми аналітичного дослідження; дослідження стану, динаміки та можливостей функціонування господарюючих систем; інтерпретація системи показників, одержаних за результатами аналізу; оцінка сценаріїв управлінських рішень та забезпечення контролю і оцінки їх ефективності.
7. Актуальною проблемою статистичної методології, в процесі оцінки фінансового стану підприємств, є уточнення термінології і алгоритмів розрахунку показників у зв’язку з їх неоднозначним трактуванням у різних нормативних документах та літературних джерелах, зокрема: багатозначністю, синонімією, неточністю відображення економічних категорій і понять, громіздкістю, незручністю вимови, слабким зв’язком з сутністю явищ і процесів господарської діяльності тощо.
Покращення практичної сторони цієї справи можна досягти таким шляхом: розроблення і впровадження стандартних та уніфікованих термінів показників для характеристики явищ і процесів в економіці; встановлення фінансових алгоритмів розрахунку показників за інформаційними ресурсами звітності; визначення суб’єктів, відповідальних за побудову системи показників у сфері економічної науки і практики. Систему, зміст і термінологію показників повинно розробляти Міністерство економіки України, методологію їх побудови Державний комітет статистики України, а правила відображення господарських фактів для формування інформації в системі бухгалтерського обліку Міністерство фінансів України. З огляду на надзвичайну важливість оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання запропоновано упорядковані системи показників для потреб управління основними засобами, оборотними активами, витратами, доходами і рентабельністю підприємств.
8. Пріоритетним напрямом вдосконалення інформаційного забезпечення, здатного на практиці реалізовувати принципи ефективного управління фінансовим станом на мікроекономічному рівні, може бути впровадження статистичного показника „додана вартість”. На рівні підприємства можливо використовувати два методологічних підходи обчислення ефекту господарювання за цим показником: як різницю між доходами та матеріальними і прирівняними до них витратами, створеними іншими суб’єктами господарювання; як суму доданих доходів отриманих від продажу об’єктів господарювання підприємств. Такими доходами (елементами доданої вартості) є: оплата праці; відрахування на соціальні заходи; податкові платежі; амортизаційні відрахування; чистий прибуток. При забезпечені за допомогою звітності показників, які будуть характеризувати елементи доданої вартості, можливо визначити створені фінансові ресурси окремими економічними системами та здійснювати статистичний аналіз за системою національних рахунків на регіональному рівні.
9. В системі статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання слід виділити підсистеми аналітичного дослідження, формування та розміщення фінансових ресурсів, рівня витрат і доходів та впливу факторів на абсолютні та відносні показники ефекту і ефективності одержаних фінансових результатів як основного джерела приросту власного капіталу (чистих активів, власних фінансових ресурсів). Вплив наявності і розміщення фінансових ресурсів на фінансовий стан підприємств пропонується оцінювати інтегральними показниками „платоспроможності” і „ліквідності” та показником „рівня координації фінансових ресурсів підприємств”. Для вивчення слабких і сильних сторін господарюючих систем стосовно оцінки їх фінансового стану використано співвідношення темпів приросту активів, основних засобів, чистого доходу, доданої вартості і чистого прибутку. Неоднаковий рівень ефективності використання фінансових ресурсів за оцінкою відповідних результативних ознак досліджено за кривою Лоренца.
Визначення співвідношення між витратами і доходами з метою управління беззбитковістю і моделювання можливих результатів при зміні витрат, цін і натуральних обсягів забезпечується показниками операційного цінового, натурального і комбінованого лівериджу. Рівень стійкості фінансового стану підприємств визначається не так ефектом, як ефективністю використання фінансових ресурсів за системою відносних показників прибутковості активів, чистого доходу, витрат, власного капіталу.
10. Оцінка фінансового стану суб’єктів господарювання відображається системою показників фінансової звітності, тому важливе місце слід відводити раціональній їх побудові. Формуючи систему показників фінансового стану, необхідно забезпечити можливості неперервного розгляду всіх без винятку його сторін. Для відображення реально існуючих взаємозв’язків, які впливають на фінансовий стан суб’єктів господарювання всі показники системи доцільно визначити як стимулятори і структуризувати в підсистеми (блоки) щодо оцінки: стану активів; платоспроможності; фінансової стійкості; ділової активності; ефективності господарської діяльності; ринкової активності.
Система показників побудована на змішаній основі, тобто з використанням моментних, інтервальних, поточних і динамічних вихідних даних та є відкритою для внесення будь-яких логічних змін та доповнень, пов’язаних зі змінами економічної політики в країні і відповідними змінами методології статистичних спостережень.
11. Важливе місце в системі статистичного аналізу відводиться інтегральній оцінці фінансового стану господарюючих систем для побудови обґрунтованої системи рейтингів і визначення місця суб’єктів господарювання в їх сукупності.
Інтегральний показник рівня фінансового стану підприємства для визначення його рейтингу в досліджуваній сукупності пропонується розраховувати за сукупністю 30 нормованих показників статистичної фінансової звітності респондентів. Оскільки окремі показники мають різну силу впливу на інтегральний показник, їх необхідно включати до розрахунку з ваговими коефіцієнтами, визначеними за методом факторних навантажень.
12. Системний підхід до управління господарюючими структурами як відкритими соціально-економічними системами породжує об’єктивну необхідність оцінювання ризику їх банкрутства і розвитку цього явища в динаміці. В дисертації розроблено методологічні підходи до побудови інтегрального показника ризику банкрутства господарюючих систем на підставі даних статистичної фінансової звітності та здійснено його розрахунок за інформаційними ресурсами сукупності підприємств за КВЕД, регіонами і окремими одиницями. Виходячи із логічних передумов і практичної доцільності, розроблено механізм визначення рівня ризику банкрутства відповідно до запропонованих критеріїв розвитку господарської діяльності: оптимістичний (зелений коридор); базовий (жовтий коридор); песимістичний (помаранчевий коридор); ризиковий (червоний коридор).
Основними напрямами статистичного пізнання та оцінки ризику банкрутства підприємств є створення паспортів і здійснення моніторингу їх фінансового стану, та дослідження ситуації за допомогою статистичного інструментарію порівняння фактичних і еталонних значень системи показників. Для забезпечення ефективного управління фінансовим станом господарюючих систем необхідно створити відповідну інформаційну базу із використанням комплексної системи показників статистичної фінансової звітності, що повинні бути, з одного боку, індикаторами рівня фінансової стійкості, а з іншого його регуляторами.
Запровадження в практику запропонованої в роботі методології статистичного аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання не є одномоментним процесом і має здійснюватись поступово в загальному контексті удосконалення державної статистичної фінансової звітності й формування в Україні сучасного інформаційного простору.