ЦАРУК АННА ЮРІЇВНА. ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

brief description

ЦАРУК АННА ЮРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Царук Анна Юріївна
УДК 338.24.021.8 : 637.134
ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА НА
ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
доктор економічних наук,
професор
Купалова Галина Іванівна
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА
ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ……………………. 11
1.1. Сутність економіко-екологічної ефективності виробництва
на гірничо-збагачувальних підприємствах…………………... 11
1.2. Методичні засади аналізу еколого-економічної ефективності
виробництва на гірничо-збагачувальних підприємствах …... 32
1.3. Інформаційне та нормативно-правове забезпечення аналізу
економіко-екологічної ефективності виробництва на
гірничо-збагачувальних підприємствах……………………… 51
Висновки до розділу 1…………………………………………. 68
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ……………………………………………...
71
2.1. Основні тенденції та оцінка економіко-екологічної
ефективності виробництва на гірничо-збагачувальних
підприємствах………………………………………………….. 71
2.2. Факторний аналіз та прогнозування економіко-екологічної
ефективності виробництва на гірничо-збагачувальних
підприємствах……….…………………………………………..
85
2.3. Організація системи екологічного менеджменту на гірничозбагачувальних підприємствах……………………………….. 118
Висновки до розділу 2………………………………………….. 139
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ…………………………… 142
3.1. Впровадження комплексного економіко-екологічного
моніторингу виробничої діяльності гірничо-збагачувальних
підприємств……………………………....................................... 142
3.2. Удосконалення системи інформаційного забезпечення
аналізу та прийняття управлінських рішень гірничозбагачувальних підприємств…………………………………... 165
3.3. Програма заходів з підвищення економіко-екологічної
ефективності гірничо-збагачувальних підприємств…………. 177
Висновки до розділу 3 189
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 220
3
ВСТУП
Інтенсивне нарощування виробництва у ресурсо- та енергоємних галузях
промисловості, надмірне використання невідновлюваних природних ресурсів та
забруднення довкілля викликали підвищену увагу суспільства та гостру
необхідність розробки і реалізації дієвих заходів з організації суспільного
виробництва на принципах сталого розвитку.
Протягом останніх років в Україні було прийнято низку законодавчих
ініціатив із використанням принципів Глобального договору ООН. Проте завдання
забезпечення раціонального споживання природних ресурсів та енергетичних
джерел, економічної та екологічної ефективності промислового виробництва, а
також обмеження його впливу на довкілля залишаються невирішеними. У першу
чергу це стосується залізорудних гірничо-збагачувальних підприємств України, які
посідають шосте місце за обсягами видобутку руди в світі та забезпечують понад
27% валютних надходжень. Водночас видобуток і збагачення залізної руди мають
високу енергоємність, що становить 59,7 кг у.п./т, а також спричиняють понад 24 %
викидів в атмосферу.
Підвищенню економіко-екологічної ефективності залізорудного виробництва
та конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних підприємств в умовах
Європейської інтеграції сприятимуть реалізація управлінських заходів,
зорієнтованих на інноваційний розвиток, шляхом використання енергозберігаючих
технологій, впровадження сучасних систем екологічного менеджменту, проведення
екологічних аудитів та моніторингу виробничої діяльності.
Значний внесок у дослідження теоретичних основ економічної ефективності
виробництва зробили: В.Д. Базилевич, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, П.І. Копач,
Н.А. Нікіфорова, А.О. Старостіна, Є.В. Хлобистов, Д.В. Чілій; в аспекті вивчення
процесів екологізації виробництва гірничо-збагачувальних комбінатів слід
виділити: А.А. Азаряна, В.М. Амбросову, О.І. Амошу, Ж.-Ф. Барда, Ю.Г. Вілкула,
Ю.П. Капленко, Д. Г. Матукову, У.Е Оутса, М.Ф. Реймерса, Л.П. Рибалко, Г.І.
Рудько, Л.В. Тимошенко, А.М. Турило, С.Л. Устюжаніну, О.О. Циганкову,
4
С.М. Шагояна, Л.М. Шимановську-Діаніч; методології еколого-економічного
аналізу діяльності підприємств, соціальної корпоративної відповідальності
присвячені праці: М.І. Агошкова, Д.О. Баюри, Г.Ю. Боярко, Г. Бріджер,
К.Г. Гофмана, Б. Дезег, Ж. Діксон, О.О. Єранкіна, О.Л. Каніщенко, М. Кроппе,
Г.І. Купалової, М.Е. Кяббі, М. Літтл, Н.Я. Лобанова, Ж. Мерліз, П. Пуен, Ж.
Уінпенні, А.В. Федорченко, А.П. Хаустова, А.А. Циганкова, А.В. Шегди, Ю.В.
Шувалова, Ю.С. Юсфін, та ін.
Проте, потребують подальшого вивчення теоретичні питання щодо сутності,
методичних засад, інформаційного та нормативно-правового забезпечення аналізу
економіко-екологічної ефективності виробництва гірничо-збагачувальних
комбінатів (ГЗК) та шляхів її підвищення з урахуванням принципів сталого
економічного розвитку та корпоративної соціальної відповідальності бізнесу.
Вагомість цих питань і їх практична значущість зумовили актуальність та вибір
теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт економічного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 11
БФ 040-01 «Модернізація економіки України на засадах сталого соціальноекономічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» (державний
реєстраційний номер 0111U006456), підрозділ «Формування теоретикометодологічних засад ефективної моделі управління екологічними процесами в
умовах сталого розвитку економіки». У межах цієї теми дисертантом
запропоновано комплекс заходів щодо підвищення економіко-екологічної
ефективності вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів, розроблено
рекомендації щодо методичних засад аналізу та оцінки ефективності суб’єктів
господарювання гірничодобувного комплексу.
Мета і завдання дослідження полягають в удосконаленні теоретичних і
методичних засад, розробці практичних рекомендацій щодо підвищення
економіко-екологічної ефективності гірничо-збагачувальних підприємств в умовах
5
інтеграції в європейський економічний простір для забезпечення сталого розвитку
української економіки.
Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені й вирішувалися такі
наукові та практичні завдання:
узагальнити теоретичні підходи до трактування сутності економікоекологічної ефективності виробництва гірничо-збагачувальних підприємств у
контексті сталого розвитку;
сформувати систему показників для аналізу й оцінки ефективності
виробництва на гірничо-збагачувальних підприємствах України з урахуванням
економічної та екологічної складових;
розкрити основні складові системи інформаційного забезпечення аналізу
економіко-екологічної ефективності виробництва гірничо-збагачувальних
підприємств;
виявити особливості, тенденції та провести комплексну інтегральну оцінку
економіко-екологічної ефективності виробництва на гірничо-збагачувальних
підприємствах України;
розробити прогноз економіко-екологічної ефективності гірничозбагачувальних підприємств на середньострокову перспективу з урахуванням
динаміки викидів двоокису вуглецю, чисельності персоналу, продуктивності праці
та обсягів виробництва залізорудної продукції;
виявити особливості організації і функціонування системи екологічного
менеджменту на залізорудних гірничо-збагачувальних підприємствах;
обгрунтувати необхідність впровадження комплексного економікоекологічного моніторингу виробничої діяльності на гірничо-збагачувальних
підприємствах України;
- розробити програму заходів з підвищення економіко-екологічної
ефективності гірничо-збагачувальних підприємств.
Об’єктом дослідження є виробнича діяльність залізорудних гірничозбагачувальних підприємств України.
6
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних
положень щодо забезпечення економіко-екологічної ефективності виробництва
гірничо-збагачувальних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є
системний комплексний підхід до аналізу промислового виробництва з
урахуванням макроекономічних процесів і явищ. У дисертації використано
загальнонаукові методи пізнання: спостереження, дедукції, індукції, аналізу,
синтезу при дослідженні теоретико-методичних засад сутності економікоекологічної ефективності гірничо-збагачувальних підприємств. Аналіз рядів
динаміки та методу багатовимірної середньої застосовано при визначенні основних
тенденцій економіко-екологічної ефективності виробництва досліджуваних
підприємств за допомогою інтегрального показника. Для оцінки вагових
коефіцієнтів економічної та екологічної складових ефективності використано
метод експертних оцінок. Для розв’язання поставлених у дисертації завдань
застосовувалися також спеціальні статистичні методи, зокрема методи
узагальнення, відносних та середніх величин, табличний, графічний, кореляційнорегресійного аналізу та моделювання для проведення факторного аналізу і
прогнозування економіко-екологічної ефективності гірничо-збагачувальних
підприємств. Використання методів порівняння, групування та логічного висновку
здійснено для оцінки системи екологічного менеджменту на гірничозбагачувальних підприємствах.
Інформаційною базою дослідження є офіційні дані Державної служби
статистики України, Національного банку України, Міністерства екології та
природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі,
міжнародних організацій, законодавчі та нормативно-правові акти. Використано
звітність гірничо-збагачувальних підприємств, розробки науково-дослідних
установ, аналітичні доповіді, публікації вітчизняних та іноземних ученихекономістів, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних
конференцій, ресурси інформаційної мережі Internet, результати експертного
опитування, матеріали монографічних і соціологічних досліджень.
7
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливих з
наукової і практичної точок зору завдань підвищення економічно-екологічної
ефективності виробництва гірничо-збагачувальних підприємств України для
забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності в умовах європейської
інтеграції.
Найбільш суттєвими результатами, які характеризують наукову новизну та
особистий внесок автора, є такі:
удосконалено:
- теоретичні підходи до визначення інтегрального показника для оцінки
економіко-екологічної ефективності виробництва гірничо-збагачувальних
підприємств, який охоплює сукупність економічних параметрів щодо використання
виробничих (матеріальних, трудових та інших ресурсів) і фінансових результатів
(рентабельність: виробництва, реалізації продукції, капіталу, активів та ін.), а також
екологічних характеристик, що дозволить оцінити результативність роботи
підприємств і забезпечити диференційований підхід в управлінні для зменшення
навантаження на навколишнє природне середовище та підвищення
конкурентоспроможності виробників на внутрішніх і зовнішніх ринках;
- трактування сутності економіко-екологічної ефективності гірничозбагачувального виробництва як якісної характеристики результатів управлінської
діяльності, що базується на принципах сталого розвитку, та шляхом використання
інноваційних технологій, які забезпечать максимально повне використання всіх
ресурсів підприємства з мінімальним техногенним впливом на довкілля;
- класифікацію видів економіко-екологічної ефективності виробництва
гірничо-збагачувальних підприємств за рахунок виділення додаткових
класифікаційних ознак: соціально-технологічний ефект, характер руху капіталу,
структурний рівень, вектор і рівень розповсюдження ефекту, темпоральна ознака
(врахування часу та причинно-наслідкових зв’язків), рівень біфуркаційної
стійкості, еколого-економічний результат, що дозволяє всебічно охарактеризувати
економіко-екологічну ефективність виробництва гірничо-збагачувальних
комбінатів з урахуванням галузевої специфіки, виділити напрями її підвищення та
8
здійснити диверсифікований підхід в управлінні та при виборі стратегії екологічноорієнтованого розвитку;
- організаційні засади розробки та функціонування сучасної системи
екологічного моніторингу виробничої діяльності гірничо-збагачувальних
підприємств, що дозволить створити належну інформаційну базу для екологічного
управління, прийняття зважених управлінських рішень у зниженні забруднення
довкілля;
- концептуальні підходи до аналізу результативності впровадження системи
екологічного менеджменту, що дає можливість оцінити і порівняти отриманий
ефект від сертифікації системи екологічного менеджменту згідно з європейськими
стандартами ISO 14000;
- методику оцінки ефективності інвестицій у природоохоронні заходи гірничозбагачувальних підприємств на основі коефіцієнта екологічної ефективності, який
враховує результативність цих інвестицій з урахуванням кумулятивного ефекту від
їх накопичення.
дістали подальшого розвитку:
- програма заходів з підвищення економіко-екологічної ефективності, що
дозволить ефективніше використовувати енергоресурси та зменшити негативний
влив на довкілля, знизити собівартість видобутку та збагачення залізної руди, а
також отримати додатковій дохід завдяки рециклінгу відходів виробництва;
- методичні та організаційні засади побудови системи інформаційного
забезпечення аналізу й прийняття управлінських рішень на гірничо-збагачувальних
підприємствах за рахунок розроблення інформаційно-аналітичної схеми збирання,
зберігання, обробки та аналізу інформації про діяльність підприємства як відкритої
системи, що дозволить планувати, нормувати, контролювати й досліджувати
функціонування виробничої, техніко-технологічної та фінансової підсистем
гірничо-збагачувальних підприємств у нерозривному зв’язку з екологічною
підсистемою. Це полегшить визначення рівня їх стійкості, забезпечить умови для
збалансування економічних, екологічних та суспільних інтересів.
9
Практичне значення одержаних результатів Результати та розроблені
рекомендації дозволили сформують теоретичну базу для дослідження і
практичного розв`язання проблем підвищення економіко-екологічної ефективності
виробництва на гірничо-збагачувальних підприємствах. Теоретичні, методичні та
науково-прикладні результати дослідження використано Комітетом з питань
економічної політики Верховної Ради України (довідка № 04-18/15-296 від 9.07.
2013 р.), управлінням екології Криворізької міської ради (довідка про
впровадження № 1143 від 24.12.2013 р.), підприємством ПАТ «Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат» Метінвест холдинг, м. Кривий Ріг (довідка №
4676/42 від 07.07.2014 р.), Комітетом з питань інформатизації та інформаційних
технологій Верховної Ради України (довідка № 04-22/14-485 від 25.10.2014 р.), у
навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса
Шевченка при викладанні курсів «Економіка природокористування», «Економіка
підприємства» та «Екологія» (довідка № 13/579 від 17.06.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, теоретичні підходи,
розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, отримані здобувачем
самостійно на основі проведеного наукового дослідження та є авторським
здобутком. Усі наукові праці опубліковані одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертації доповідались і обговорювались на 14 міжнародних і всеукраїнських
науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній
конференції «Розвиток екологічної економіки й освіти в Україні і світі» (м. Київ,
2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Зелений
бізнес: життя заради майбутнього» (м. Київ, 2012 р.); Всеукраїнській науковопрактичній конференції «Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку
підприємства» (м. Житомир, 2012 р.); III Всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Техногенно-екологічна
безпека України: стан та перспективи розвитку» (м. Ірпінь, 2013 р.); XXI
Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм економічного зростання і
конкурентоспроможності національного господарства» (м. Київ, 2013 р.); XIV
10
Республіканській науково-практичній конференції студентів, магістрантів,
аспірантів «Актуальные проблемы права и экономики» (Білорусь, 2013 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы экономики и
управления на современном этапе развития общества» (Росія, 2014 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Пути развития экономики в
контексте евроинтеграционных процессов» (м. Сімферополь, 2014 р.); III
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання економічних
наук» (м. Донецьк, 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Світова економіка XXI століття: фактори впливу на стан та розвиток економічних
процесів» (м. Львів, 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль і
місце регіональної інноваційної політики в розвитку економічної системи»
(м. Дніпропетровськ, 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Стратегія реформування фінансової системи України (м. Київ, 2014 р.); III
Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Зелений бізнес:
життя заради майбутнього» ( м. Київ, 2014 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Всемирный день водных ресурсов» (Казахстан, 2014 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 29 наукових праць, що
відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 10,71 д.а., в тому числі
11 статей у наукових фахових виданнях (6,08 д. а.), 4 статті у зарубіжних виданнях
(1,91 д. а.), 14 тез доповідей на конференціях (2,72 д. а.), (9 публікацій надруковані
у виданнях, що індексуються у міжнародних наукометричних базах даних).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 233 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено
на 194 сторінках тексту, який містить 18 таблиць, 19 рисунків та формули. Робота
має 9 додатків, розміщених на 14 сторінках. Список використаних джерел містить
219 найменувань і викладений на 24 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
Результатом дослідження є розробка теоретичних засад та вирішення науковопрактичних завдань щодо удосконалення теоретико-методичних основ і
розроблення практичних рекомендацій із підвищення економіко-екологічної
ефективності виробництва на гірничо-збагачувальних підприємствах в умовах
інтеграції в європейський економічний простір. У результаті проведеного
дослідження сформульовані такі висновки:
1. Актуальність проблеми економіко-екологічної ефективності виробництва
на ГЗК пояснюється стратегічною важливістю галузі для економіки України, в якій
залишаються невирішеними низка проблем: нераціональне споживання природних
і енергоресурсів, використанням застарілого обладнання та технологій, утворення
значних обсягів викидів забруднюючих речовин та відходів. Підвищення
економіко-екологічної ефективності виробництва ГЗК, зниження негативного
впливу на довкілля та підвищення конкурентоспроможності підприємств на
внутрішньому і зовнішніх ринках можливо шляхом забезпечення інноваційного
розвитку, використання енергозберігаючих технологій, впровадження екологічного
менеджменту, аудиту та моніторингу.
2. Під терміном економіко-екологічна ефективність виробництва ГЗК слід
розуміти якісну характеристику результатів управлінської діяльності, що базується
на принципах сталого розвитку, а також використанні інноваційних технологій які
забезпечать максимально повне використання всіх ресурсів підприємства з
мінімальним техногенним впливом на довкілля. Такий підхід дозволяє розкрити
сутність економіко-екологічної ефективності виробництва на ГЗК, та розробити
базові підходи до формування методики її оцінки.
3. Для об’єктивного аналізу особливостей функціонування гірничозбагачувальних підприємств України при обранні стратегії еколого-орієнтованого
розвитку, а також для здійснення диверсифікованого управління доцільно
удосконалити класифікацію видів економіко-екологічної ефективності за рахунок
введення додаткових ознак: соціально-технологічний ефект, характер руху
192
капіталу, структурний рівень, вектор і рівень розповсюдження ефекту, темпоральна
ознака (врахування часу та причинно-наслідкових зв’язків), рівень біфуркаційної
стійкості, еколого-економічного результату.
4. Розробка сучасних методичних та організаційних засад побудови системи
інформаційного забезпечення дасть можливість приймати зважені економікоекологічні рішення за рахунок складання інформаційно-аналітичної схеми
збирання, зберігання, обробки та вивчення інформації про діяльність підприємства
як відкритої системи, що дозволить планувати, нормувати, контролювати та
досліджувати функціонування виробничої, техніко-технологічної і фінансової
підсистем гірничо-збагачувальних підприємств у нерозривному зв’язку з
екологічною підсистемою. Це полегшить визначення рівня їх стійкості, забезпечить
умови для збалансування економічних, екологічних та суспільних інтересів.
5. Використання авторського методичного підходу до розрахунку
інтегрального показника ефективності надало можливість здійснити комплексну
оцінку та ранжування гірничо-збагачувальних підприємств за рівнем економікоекологічної ефективності. Це дає змогу врахувати економічні та екологічні
чинники виробництва на основі груп показників, визначити лідерів та аутсайдерів
галузі, оцінити динаміку їх розвитку та здійснювати диверсифіковане управління їх
природоохоронною діяльністю.
6. Результати дослідження показали тенденцію до стійкого зниження
інтегрального показника економіко-екологічної ефективності виробництва на
гірничо-збагачувальних підприємствах у 2008−2013 рр. Здійснено ранжування
гірничо-збагачувальних підприємств за цим показником та виділено кращі з них:
Північний ГЗК та Інгулецький ГЗК із середнім значенням інтегрального показника
більше 0,3, і слабші з інтегральним показником у межах (0,1−0,25) – Центральний,
Полтавський ГЗК, Новокриворізький. Найвищі показники ефективності досягнуто
на Інгулецькому та Північному ГЗК за рахунок успішного еколого-орієнтованого
управління та ефективної організації системи екологічного менеджменту.
7. Моделювання та прогнозування залежності обсягів викидів речовин в
атмосферу від суми виділених коштів для їх скорочення показало, що зі
193
збільшенням інвестованих коштів їх екологічна ефективність зменшується.
Оптимальний обсяг інвестицій галузі для реалізації заходів по скороченню викидів
в атмосферу і зниження негативного впливу гірничо-збагачувальних підприємств
на довкілля склав 300 млн. грн.
8. Для проведення систематичного контролю та спостереження за станом
екологічної ситуації та рівня економічної ефективності природоохоронних заходів
розроблено методику комплексного економіко-екологічного моніторингу впливу
виробничої діяльності залізорудного виробництва на довкілля, що включає в себе
перелік показників та об’єктів екомоніторингу, порядок систематизації, обробки
зібраних даних, аналізу та прогнозування, а також формування заходів щодо
зниження забруднення навколишнього середовища. Це дозволить забезпечити
еколого-орієнтоване управління та контроль за здійсненням екологічних заходів
підприємства.
9. Запропоновано удосконалення існуючої системи інформаційного
забезпечення шляхом створення реєстрів екологічних аспектів, стану робочих
місць, дозвільної документації через перетворення руху потоків облікової
екологічної інформації. Впровадження цих заходів дозволить планувати,
нормувати, контролювати й аналізувати функціонування виробничої, технікотехнологічної та фінансової підсистем підприємств гірничо-збагачувального
комплексу в нерозривному зв’язку з його екологічною підсистемою, полегшить
визначення рівня їх стійкості; забезпечить умови для паритетності пріоритетів
основної господарської і природоохоронної діяльності.
10. Реалізація запропонованої Програми заходів із підвищення економікоекологічної ефективності гірничо-збагачувальних підприємств сприятиме
скороченню енергетичних витрат, розширенню переробки відходів виробництва та
зниженню негативного впливу на довкілля, що дозволить скоротити річний обсяг
розміщення відходів V класу небезпеки кожним підприємством на 388,9 тис. т
шляхом рециклінгу відходів, а також зменшити витрати електроенергії на
18 кВт/год на 1 т залізорудного концентрату, що дозволяє підприємствам галузі
194
скоротити споживання електроенергії до 1,2 млдр. кВт/год в рік, та викиди
двоокису вуглецю на 0,9 млрд. кг в рік.