Черничук Любов Василівна. Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону

brief description

Черничук Любов Василівна. Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону: дис... канд. екон. наук: 08.03.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005

Черничук Л.В. Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01 Статистика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню природного відтворення населення регіону, дослідженню наявної інформаційної бази та уточненню методик аналізу демовідтворювальних процесів, містить нові методологічні та практичні підходи до статистичного вивчення природного відтворення населення регіону.
Вивчено суть демовідтворювальних процесів та фактори, що їх зумовлюють. Досліджено наявну статистичну звітність з визначення кількості та статево-вікового складу населення, а також соціального забезпечення та зайнятості населення. Запропоновано систему показників для визначення демографічної безпеки регіону.
Досліджено рівень та динаміку природного відтворення населення Чернівецької області та вивчено фактори, що його зумовлюють. Проаналізовано рівень природного відтворення в окремих районах регіону та визначено основні чинники, що його формують. Виділено типові райони області на основі демографічних показників з використанням кластерного аналізу.
Проведене соціологічне дослідження демографічної ситуації в регіоні показало, що основним чинником, що впливає на формування сім’ї є економічний. Проаналізовано матеріальний добробут населення регіону та запропоновано індекс обмеженості можливостей, як інтегральний показник що поєднує економічний та соціальний умови життя населення та доведено безпосередній вплив цих факторів на відтворення населення. Розроблена кореляційно-регресійна модель адаптована до умов регіон, яка дасть змогу прийняти правильні управлінські рішення при проведенні соціальної політики в регіоні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань щодо удосконалення методичних засад та інструментарію регіонального статистичного аналізу природного відтворення населення. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки:

Природне відтворення населення є складним у дослідженні. Запропоновані концептуальні засади теоретичного обґрунтування відтворення населення”, знайшли відображення в трактуванні самого поняття „природне відтворення” зокрема, з включенням в його структуру не лише чисельного відтворення суб’єктів життєдіяльності, а й відтворення всієї сукупності і їх соціальних якостей, тобто в поєднанні кількісного і якісного аспектів.
Запропонована система показників оцінки основних параметрів та закономірностей регіонального відтворення населення, на основі аналізу паралельно демографічних та статистичних показників дає змогу проводити ефективну соціальну політику регулювання народжуваності.
Можливості інформаційного забезпечення аналізу природного відтворення населення в Україні являються обмеженими, тому необхідно використовувати доповнену та удосконалену форму статистичної звітності № 9-с, яка з 1998 року не використовується. Це слугуватиме досить важливим аспектом отримання достовірної, своєчасної та доступної інформації для дослідження демографічної ситуації на селі.
Динаміка кількісного і якісного складу населення регіону характеризує критичні тенденції погіршення відновлення людської популяції, які виражені у зменшенні чисельності та старінні населення, зокрема у сільській місцевості. Ґрунтовний аналіз та інтегральна оцінка перспективної чисельності і структури населення дозволяє приймати конструктивні рішення до припинення скорочення населення на регіональному рівні.
Основним індикатором визначення пріоритетних тенденцій природного руху населення на регіональному рівні є дослідження умов життя і традицій окремих категорій населення за місцем проживання. Це дозволяє визначити структуру територіального поділу і виділити три групи за таким розподілом:

перша з приростом 0-4, характеризується досить високою народжуваністю та невисокою смертністю;
друга спостерігається рівномірна зміна природного приросту;
третя - з убутком 6-12, характеризується найвищим природним убутком.

Поглиблення економіко-статистичного аналізу та підвищення його практичного значення сприятиме розширенню досліджень регіональної ситуації щодо виходу з демографічної кризи.

Диференціація населення за рівнем матеріального добробуту стосується різноманітних аспектів життя. Запропонований індекс обмеженості можливостей населення усереднює вплив основних соціально-економічних умов життя населення і базується на основних обмеженнях: вести гідне і здорове життя, обмежений доступ до зайнятості, інформації та ресурсів. Коефіцієнт рангової кореляції показав тісний взаємозв’язок індексу обмеженості можливостей із соціально-економічними умовами життя населення і його природного приросту. Здійснена на основі оцінки обмеженості можливостей населення рейтингова оцінка районів Чернівецької області є доцільною при проведенні регіональних порівнянь, оскільки окремі регіони здебільшого вирізняються не стільки рівнями доходу, скільки обмеженістю доступу до базових можливостей.
При формуванні сучасної оцінки демовідтворювальних процесів і прогнозуванні їх на перспективу неодмінно орієнтуватися як на соціальні аспекти, так і на економічні фактори. Побудована адаптована кореляційно-регресійна модель залежності інтенсивності народжуваності від демографічних чинників адекватно відображає позитивний вплив статевого співвідношення населення, і негативний вплив рівня освіченості та середнього віку населення. Проведене соціологічне опитування студентської молоді регіону показало, що основними факторами які зумовлюють рівень шлюбності і народжуваності дітей в районах є економічні. При цьому величина середньомісячних грошових витрат на місяць сільською молоддю стверджується 500 грн., а міського 1000 грн., що по суті у 2-3 рази нижче фактичного рівня грошових витрат населення. Отже, при прогнозуванні демовідтворювальних процесів в регіоні на період до 2010 року адекватно змодельовано вплив економічних чинників на рівень життя населення та відновлення людської популяції.
Взаємозв’язок між ознаками, які можна зранжувати, передусім на основі бальних оцінок, що зумовлюють негативні тенденції в демовідтворюванні-є соціальні.Побудована на основі кластерного аналізу регіональна статистична модель типових закономірностей основних демографічних показників окремих районів області, що істотно різняться географічним розташуванням, дозволяє визначити подібні і відмінні райони з демографічними чинниками, що сприятиме прийняттю ефективних рішень демовідтворювальної політики, визначеної Концепцією демографічного розвитку України на 2005-2015 рр.