Чернова Ганна Вікторівна. Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням

brief description

Чернова Ганна Вікторівна. Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 150арк. — Бібліогр.: арк. 125-150

Чернова Г.В. Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.
Наукова робота присвячена вирішенню актуального питання сучасного акушерства зниженню аномалій пологової діяльності у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування. Автором встановлений взаємозв'язок між аномаліями пологової діяльності, функціональним станом системи мати-плацента-плід, мікробіоценозу статевих шляхів. Показана роль корекції плацентарної недостатності і мікробіоценозу статевих шляхів для профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження аномалій пологової діяльності на основі використання антигомотоксичних препаратів.

Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
1. АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням зустрічались у 76,19%випадків. Перше місце займають ДПД (50,00%), на другому первинна СПД (36,25%), на третьому надмірна пологова діяльність (7,50%) і найменшу частину (6,25%) займає вторинна СПД. Основними факторами ризику інтраамніального інфікування у вагітних є: наявність хронічних запальних процесів репродуктивної системи (68,57%), хронічної урогенітальної інфекції (58,49%); хронічних запальних процесів сечовивідної системи (23,81%), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу: невиношування, передчасні або термінові пологи мертвим плодом (32,38%) та неплідності в анамнезі (17,14%).
2. Клінічний перебіг вагітності в жінок з інтрамніальним інфікуванням характеризується високою частотою ПН (66,67%), у структурі якої переважають компенсована (44,76%) і субкомпенсована форми (20,00%); значним рівнем гестаційної анемії (60,95%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (37,14%); загостренням урогенітальної інфекції (34,29%).
3. Клінічний перебіг пологів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується досить високою частотою АПД (76,19%); передчасним розривом плодових оболонок (41,90%); дистрес-синдромом плода (11,43%) і акушерськими кровотечами (8,57%), внаслідок чого абдомінальне розродження досягає 25,71%.
4. Стан новонароджених дітей у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку (60,00%); інтранатальною асфіксією (56,19%), реалізацією інтраамніальної інфекції (26,67%).
5. Особливості формування і функціонального стану плацентарного комплексу у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризуються значним рівнем порушень плаценти (75,24%) та навколоплодових вод (маловоддя 18,10%, багатоводдя 12,38%) на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень.
6. Протягом гестації стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується прогресивним зниженням кількості лактобацил і біфідобактерій (в 1,6 рази), молочнокислих стрептококів (в 1,4 рази) на фоні одночасного зростання (в 1,8 рази) рівня штамів стафілококів.
7. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту ПН (у 2,2 рази), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (у 2,8 раз), загострення урогенітальної інфекції (у 2 рази), випадків прееклампсії (у 1,8 рази), завдяки чому зменшились усі ускладнення при розродженні у тому числі АПД (у 3,1 рази), що дозволило в цій групі вагітних знизити частоту абдомінального розродження (у 2,7 рази), різних форм асфіксії новонароджених дітей (у 3 рази) при відсутності перинатальних втрат.
Практичні рекомендації
Складність перинатальної діагностики інтраамніальної інфекції, спричиненої неспецифічністю її клінічних проявів, зумовлює важливість чіткого дотримання алгоритму обстеження вагітних з високим інфекційним ризиком, який повинен включати дані анамнезу та результати клініко-лабораторних методів дослідження.
1. До групи високого ризику щодо інтраамніального інфікування слід відносити жінок з такими факторами:
наявність хронічних запальних процесів органів сечовидільної системи, захворювань травного каналу, інших екстрагенітальних захворювань (із даних соматичного анамнезу);
ранній початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів, які мали епізоди урогенітальних інфекцій;
запальні захворювання матки, придатків матки, кольпіт в анамнезі;
тривала внутрішньоматкова контрацепція;
неодноразові штучні переривання вагітності, штучне переривання вагітності з ускладненим післяабортним періодом, мимовільне переривання вагітності в різні терміни, непрогресуюча вагітність;
плацентарна недостатність, дистрес-синдром, затримка розвитку плода, антенатальна загибель плода, ускладнений перебіг післяпологового періоду попередніх пологів;
кольпіти та бактеріальний вагіноз, діагностовані під час вагітності, хірургічна корекція істміко-цервікальної недостатності під час цієї вагітності, несвоєчасний вилив навколоплодових вод, аномалії пологової діяльності та відділення посліду, виражений травматизм м’яких тканин пологових шляхів.
2. Жінки з наявністю інтраамніального інфікування, які входять до груп високого акушерського і перинатального ризику, підлягають ретельному диспансерному нагляду та досконалому розродженню згідно з діючими стандартами.
Для зниження частоти АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням необхідно використовувати комплексні АГТП коензим-композитум і вібуркол:
Для ранньої профілактики, яка включає три курси лікування (в 16-18, 24-26 та 30-32 тижні вагітності) за такою схемою:
коензим-композитум, в/м, 2,2 мл (1 ампула), через день, № 10;
вібуркол, інтравагінально, по 1 свічці, на ніч, № 12.
Допологова підготовка, починаючи з 38 тиж. вагітності:
коензим-композитум, в/м, 2,2 мл (1 ампула), через день, № 5-7;
вібуркол, інтравагінально, по 1 свічц,і на ніч, № 12.
У разі появи несправжніх переймів:
вібуркол, кожні 1-3 години, по 1 свічці, до зникнення болю або початку пологової діяльності.
Розродження та знеболювання пологів:
Під час патологічного прелімінарного періоду та першого періоду пологів:
коензим-композитум, в/м або в/в 2,2 мл. (1 ампула), кожні 3-4 години, № 3-5.
У першому та на початку другого періоду пологів:
вібуркол, ректально або інтравагінально/ інтрацервікально (вводить лікар під час огляду), по 1 свічці, кожні 1-3 години.
Під часДПД:
вібуркол ректально або інтравагінально по 1 свічці, кожну годину.
У разі надмірної пологової діяльності:
вібуркол, ректально або інтравагінально, по 1 свічці, кожні 30 хвилин.