Чмихун Володимир Олександрович. Економічні можливості адаптації малоефективних вугільних шахт до ринкових умов

brief description

Чмихун Володимир Олександрович. Економічні можливості адаптації малоефективних вугільних шахт до ринкових умов: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний гірничий ун-т. - Д., 2005

Чмихун В.О. Економічні можливості адаптації малоефективних вугільних шахт до ринкових умов”.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.
У дисертації вивчені принципи адаптації до ринку вугледобувних підприємств, які працюють в умовах хронічної нестачі коштів на розвиток виробництва. Показано, що управління фінансовими і товарними потоками продукції, зосередженими у посередницьких фірмах, призводить до розвалу інвестиційної політики підтримки потужності. Проаналізовано групу малоефективних шахт Донбасу і показано, що саме поняття «ефективності роботи шахти» не є достатньо чітким і залежить від вибраного критерію ефективності і рівня, на якому розглядається проблема. Показано, що основні внутрішні резерви шахт формуються під впливом якості та обсягу залишкових запасів вугілля, і це зумовлює доцільність підтримки їх потужності, принаймні, на період відпрацювання вже підготовленого горизонту. У процесі оптимізації приросту потужності уведено параметри, що названі скорегованим рівнем інвестиції і тіньовою ціною запасів. Показано, що від рівня цих параметрів залежить доцільність адресного інвестування підтримки потужності шахти. Запропоновано механізм встановлення збалансованих цін з метою максимального задоволення дотаційних заявок залежно від пріоритетності шахт з крутими пластами за цінністю добуває мого вугілля і рівня економічної надійності підприємств.

У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні й удосконаленні системи адресного інвестування малоефективних шахт, що добувають вугілля дуже цінних марок, з урахуванням рівня економічної надійності кожного підприємства. Основні наукові і практичні висновки досліджень, виконаних у дисертаційній роботі, полягають у наступному:

Розрив між управлінням реальним виробництвом, з одного боку, та управлінням фінансовими і товарними потоками, зосередженими у посередницьких фірмах, з іншого, призводить до розвалу інвестиційної політики підтримки потужності. Це обумовлює хронічну нестачу коштів на розвиток вугледобувних підприємств, тому ринкове середовище для таких суб’єктів господарювання є фактично несприятливим. У роботі доведено, що дійсна інвестиційна привабливість кожної шахти повинна визначатися за рахунок регулювання рівня економічної надійності та цінності залишкових запасів.
Поняття „ефективності роботи шахти” не є достатньо чітким і однозначним і залежить від вибраного критерію ефективності та рівня, на якому розглядається проблема. Для визначити політики в області закриття шахт Донбасу необхідно насамперед вибрати ряд характеристик, що мають вирішальне значення, і за цією ознакою класифікувати шахти, заздалегідь знаючи, що деякі шахти, що віднесені до числа „неефективних”, за якими-небудь ознаками можуть бути кращими ніж інші. При цьому важливо, щоб кількість подібних „протиріч” була не дуже великою.
Малоефективні шахти Центрального і Шахтарського регіонів Донбасу входять до великої групи (63 підприємства) з коефіцієнтами економічної надійності 0,61-1,00. Це свідчить про потенційні резерви шахт (насамперед, за рахунок забезпеченості запасами) і зумовлює доцільність підтримки їх потужності, принаймні, на період відпрацювання вже підготовленого горизонту. Зниженню потенціалу цих резервів сприяє витратний механізм формування ціни на вугілля, коли в основу ціни закладаються витрати виробника, а не принцип реальної вартості, за якою даний товар можливо реалізувати на ринку.
Як основний інструмент якісного аналізу можливості збереження потенціалу шахтного фонду доцільно використовувати параметричні оптимізаційні моделі. Першорядна вихідна передумова при цьому необхідність добування особливо якісного, гостродефіцитного коксівного вугілля марки К і Ж. Ці міркування, а також пріоритетність фінансування шахт за рівнем їх економічної надійності дають можливість контролювати процес розкриття внутрішніх резервів, що підтримується відповідним рівнем дотацій.
У процесі оптимізації приросту потужності слід використовувати параметри, названі скорегованим рівнем інвестицій і тіньовою ціною запасів. Від’ємні значення рівня інвестицій свідчать про потенційні можливості даної шахти. Чим вище цей параметр за абсолютною величиною, тим доцільніше адресне інвестування підтримки потужності шахти. Тіньова ціна запасів (грн/т) свідчить про цінність запасів з погляду пропорційного рівня витрат на їх відпрацювання.
Сталість системи підтримки потужності шахт залежно від їх пріоритетності по цінності видобуваємого вугілля і рівня економічної надійності підприємств досягається при встановленні збалансованих цін. При цьому функціонал моделі необхідно будувати таким чином, щоб мінімізація ціни на вугільну продукцію відбувалася паралельно максимальному задоволенню дотаційних заявок на тарифну угоду і перевищення собівартості над ціною.
При теперішньому рівні видобутку питомі енергетичні показники по шахтах Центрального району Донбасу можуть перевищити рівень 2000 кВт.год/т (для порівняння: розрахункова кількість електроенергії, що виробляється з 1 т вугілля на електростанції, дорівнює 1570 кВт.год). Очевидно, що у нинішньому кризовому стані навіть відносно невелике зростання видобутку вугілля зіграє значну роль у покращенні енергетичних показників. При цьому необхідні нові форми управління виробничими системами типу „вугілля-кокс-метал”. Така синергетична конструкція передбачає наявність, як мінімум, збагачувальної фабрики, коксохімічного заводу і металургійного комбінату (заводу), а до розширеної схеми доцільно введення і шахт, які добувають коксівне вугілля.