Чудновець Ірина Бориславівна. Організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні

brief description

Чудновець Ірина Бориславівна. Організаційно-економічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні: Дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2002. - 203арк. - Бібліогр.: арк. 170-181

Чудновець І.Б. Організаційноекономічний механізм формування життєзабезпечення населення в регіоні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем формування організаційноекономічного механізму життєзабезпечення населення на мезорівні, розробці стратегічних орієнтирів підвищення рівня життєзабезпечення населення в регіоні.
Актуальність роботи обумовлена необхідністю реформування механізму життєзабезпечення населення регіону в умовах трансформації економічної системи.
В роботі узагальнено, вдосконалено та систематизовано методологічні аспекти категорії життєзабезпечення населення”, розроблено організаційноекономічний механізм життєзабезпечення в регіоні та визначені його головні соціальноекономічні індикатори; здійснена комплексна оцінка продуктивних сил Чернігівщини, його потенційних можливостей і перспектив розвитку; запропоновано узагальнюючий показник, на основі якого диференційовано структурні підрозділи Чернігівської області.

В дисертаційній роботі теоретично узагальнено поняття життєзабезпечення населення”, досліджено індикативний вплив доходів, зайнятості, соціального захисту на життєзабезпечення населення, розроблено організаційноекономічний механізм формування життєзабезпечення на мезорівні. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до аналізу життєзабезпечення населення на регіональному рівні, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки.
За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки.
1. Кінцевою метою функціонування будьякої економічної системи є досягнення стійких темпів економічного зростання і створення умов для забезпечення життєдіяльності людей. Регіональна економіка як складова частина економічної науки має на меті досягнення високого рівня життєзабезпечення населення відповідного регіону. Для забезпечення гідних умов існування людини, покращення її добробуту, необхідною умовою в дисертації розглядається створення науково обґрунтованої програми соціальноекономічного розвитку регіону. Пріоритетність регіонального підходу в аналізі соціальноекономічних відносин відбивається у формуванні в межах даної програми концепції життєзабезпечення населення.
2. В дисертації обґрунтовані методологічні підходи до визначення категорії життєзабезпечення населення”, досліджені її системні і комплексні характеристики. Вона відображує єдність і розвиток всіх аспектів, сфер і фаз суспільного відтворення з урахуванням єдності продуктивних сил і соціальноекономічних відносин, які проявляються в процесі життєдіяльності людини. Основні складові даної категорії визначаються за економічною, соціальною, духовною, демографічною сферами суспільного виробництва. При розробці методологічних підходів до визначення життєзабезпечення населення” було запропоновано узагальнюючий показник — індекс життєзабезпечення.
3. Регіональний підхід до аналізу життєзабезпечення визначає необхідність більш детального дослідження поняття регіон”. Дослідженням доведена певна еволюція розуміння змісту даної категорії від міждержавного рівня (регіональні об’єднання та організації різних країн) до державного, де регіон виступає як складова частина національної економіки. В роботі визначені його завдання, особливості, функції та принципи роботи в трансформаційному до ринкового середовищі.
4. В дисертації пропонується механізм формування життєзабезпечення населення на мезорівні. Побудова такого механізму базується на оцінці з системних позицій базових перетворень економіки, визначені домінуючих факторів із застосуванням порівнянь та можливостей економічного розвитку. Суть механізму, що розглядається, може бути визначена як сукупність принципів, методів, форм та інструментів, за допомогою яких забезпечується життєдіяльність населення.
5. Для аналізу механізму життєзабезпечення населення в роботі пропонується система соціальноекономічних індикаторів, яка забезпечує комплексний характер дослідження. В якості основних застосовуються такі індикатори як доходи, зайнятість та соціальний захист. Логіка такого дослідження викликана необхідністю вивчення тих аспектів соціальноекономічного життя суспільства, що пов’язані з проблемою відтворення населення. З’ясування основних компонентів, що забезпечують проведення системного аналізу, складається з порівнянь досліджених індикаторів життєзабезпечення населення з минулими роками та періодами, зіставлення з науковими нормами та з аналогами в інших державах. Необхідною умовою реалізації механізму життєзабезпечення населення на рівні регіону розглядається удосконалення нормативноправової бази.
6. Виділені потенційні резерви Чернігівського регіону, важливе місце серед яких належить геополітичним та географічним, адже регіон перетворився на прикордонний в процесі утворення державної незалежності. Значну роль, також, відіграють аграрні та рекреаційні пріоритети, що пояснюється переважно сільськогосподарським характером господарчого комплексу регіону.
7. В дисертації досліджені соціальноекономічні індикатори життєзабезпечення населення на регіональному рівні. Використовуючи доходи населення в якості одного з головних індикаторів, визначено, що середньомісячні сукупні ресурси у розрахунку на одного члена домогосподарства у 2000му році становили в середньому 132, 8 грн., що не узгоджується з потребою нормального відтворення населення.
8. В дисертації запропонована модель системних зв’язків між показниками життєзабезпечення населення. Вона охоплює три ступені аналізу, з виділенням базових та надбудовних, які безпосередньо впливають на життєзабезпечення населення в регіоні та була врахована місцевими органами влади при підготовці середньострокової Програми соціальноекономічного розвитку регіону.
9. В межах запропонованої концепції життєзабезпечення дисертантом диференційовано структурні підрозділи Чернігівського регіону за індексом життєзабезпечення. На цій підставі зроблено висновок про незадовільний стан життєзабезпечення на Чернігівщині і сформульовано стратегічні орієнтири вдосконалення організаційноекономічного механізму його реалізації.