Чухрай Ірина Любомирівна Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотиками

brief description

Чухрай Ірина Любомирівна, асистент кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України. Назва дисертації: «Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотиками». Шифр та назва спеціальності 15.00.01 технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. Спецрада Д 35.600.02 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет імені Данила Г алицького
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЧУХРАЙ ІРИНА ЛЮБОМИРІВНА
УДК 615.246.1:614.271].001.26
ДИСЕРТАЦІЯ
Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотиками
15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та
судова фармація
22 - охорона здоров’я
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
І.Л.Чухрай
Науковий керівник: Дацко Андрій Йосипович, кандидат фармацевтичних наук, доцент
Львів - 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 21
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1 ПРОБІОТИКИ ЯК ЗАСОБИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ, СПРЯМОВАНІ НА ПІДТРИМКУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 31
1.1 Характеристика кишкової мікрофлори та її вплив на
здоров ’ я людини 31
1.2 Дисбіоз як основний прояв порушення складу та
властивостей кишкової мікрофлори 47
1.3 Пробіотики як засоби, які сприяють регулюванню складу
кишкової мікрофлори 50
Резюме 62
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 64 РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДУКТОВОЇ ТА ЦІНОВОЇ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ПРОБІОТИКІВ 74
3.1 Аналіз динаміки та структури асортименту пробіотиків з
групи лікарських засобів в Україні 74
3.2 Порівняльний аналіз сегментів ринку пробіотиків з групи лікарських засобів в Україні, Республіках Білорусь та Польща 88
3.3 Дієтичні добавки з пробіотиками в структурі
фармацевтичного ринку України 92
3.4 Дослідження цінової кон’юнктури ринку пробіотиків 99
Висновки до розділу 3 108
РОЗДІЛ 4 НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ДАНИХ ДОКАЗОВОЇ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ 112
4.1 Систематизація та узагальнення доказових даних про
застосування пробіотиків 112
4.2 Аналіз медико-технологічних документів, що
регламентують застосування пробіотиків в Україні 121
4.3 Вивчення раціональних аспектів використання пробіотиків
на основі випусків Державного формуляру лікарських засобів та протоколу провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів 124
4.4 Зміст та повнота інформації про застосування пробіотиків
як важливий фактор ефективності пробіотикотерапії 133
4.4.1 Дослідження інформативності електронних ресурсів про
лікарські засоби та дієтичні добавки з пробіотиками 134
4.4.2 Аналіз інструкцій для застосування лікарських засобів та
дієтичних добавок, що вміщують пробіотики 136
Висновки до розділу 4 142
РОЗДІЛ 5 ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЯКОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОБІОТИКАМИ 145
5.1 Вивчення рівня інформованості лікарів, провізорів та
фармацевтів з питань обігу пробіотиків 145
5.2 Експертне ранжування пробіотичних препаратів 157
5.3 Опрацювання інформаційно-програмного забезпечення для
спрощення системи вибору пробіотиків 166
5.4 Розробка моделі оптимізації якості фармацевтичного
забезпечення пробіотиками 169
Висновки до розділу 5 172
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177
ДОДАТКИ 208

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Теоретично обґрунтовано та представлено результати досліджень, які розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для організації фармацевтичної справи - підвищення рівня забезпечення населення ПБ шляхом управління асортиментом ПБ в аптечному закладі, спрощення процесу вибору ПБ, а також моделювання концепції оптимізації фармацевтичного забезпечення ПБ.
1. Вивчення динаміки асортименту ПБ групи ЛЗ дозволило встановити негативну тенденцію, яка характеризується переходом ПБ із ЛЗ в ДД. Макроконтур асортименту ПБ з групи ЛЗ включає такі характеристики: за складом - переважно монокомпонентні ПБ (58%), а формою випуску - здебільшого капсули (59%). Всі ПБ групи ЛЗ виготовлені за кордоном, половина з них імпортується з Німеччини та Словенії (по 25%). Коефіцієнт росту асортименту за 2010-2020 рр. складає 0,36. На підставі порівняльного аналізу визначено відмінності та особливості ринків України, РБ та РП за асортиментом ПБ, структурою їхніх виробників. Доведено, що показник імпортозалежності України в ПБ становить 100%, РБ - 62%, РП - 43%.
2. Проведений аналіз цінової політики на ПБ показав зменшення доступності цієї групи препаратів для населення, високу ліквідність закупівельних та роздрібних цін та більшу цінову доступність ПБ, що зареєстровані як ЛЗ, ніж ПБ, які зареєстровані як ДД. На основі розрахованого показника адекватності платоспроможності можна стверджувати, що ПБ в Україні є менш економічно доступні, ніж в РП.
3. На підставі аналізу даних Кокранівської бібліотеки з’ясовано, що
клінічно обґрунтованим є застосування ПБ для профілактики ААД та лікування гострої інфекційної діареї. За результатами вивчення медико-технологічних документів виділено патології, при яких рекомендовано застосовувати ПБ (у дітей - гастроінтестинальні розлади: функціональна діарея та кишкові коліки;
виразковий та хронічний неспецифічний невиразковий коліт; синдром подразненого кишечника; у дорослих - пептична виразка шлунку та дванадцятипалої кишки; підтримання ремісії при виразковому коліті та хронічному паучиті; профілактика паучиту).
4. Вивчення даних ДФ ЛЗ першого-дванадцятого випусків показало, що асортимент ПБ скорочено на 77% за його стабілізації у шостому -дванадцятому випусках. З’ясовано, що глибина асортименту ДФ ЛЗ дванадцятого випуску у порівнянні з ДР ЛЗ України становила 25%, позаяк до нього включено три ПБ: Ентерол 250 (пор. та капс.), Нормагут (капс.) та Лінекс бебі (пор.). Виявлено відсутність цілісної інформаційної бази про ДД з ПБ.
5. Шляхом анкетного опитування лікарів і ФФ вивчено доступність для них інформації про сучасні ПБ, особливості сприйняття ними нових ПБ та вплив окремих чинників на призначення ПБ. За середньозваженими бальними оцінками ефективності, безпеки, VEN-аналізу, частоти призначення та попиту сформований рейтинговий перелік ПБ, виявлено деякі розбіжності між думками лікарів та ФФ.
6. На підставі контент-аналізу даних ДР ЛЗ, онлайн довідника «Компендіум - лікарські препарати», ІМЗ та листків-вкладок систематизовано інформацію про ПБ, що наявні на фармацевтичному ринку України та опрацьовано комп’ютерну програму з можливістю пошуку потрібного ПБ за заданими параметрами.
7. За допомогою циклу Демінга-Шухарта побудовано модель оптимізації якості фармацевтичного забезпечення ПБ за принципом циклічного оновлення етапів: планувати - робити - перевіряти - діяти, яка очікувано матиме позитивний вплив на якість фармацевтичного забезпечення ПБ населення завдяки встановленню пріоритетів у формуванні асортименту ПБ в аптеках за допомогою інформаційно-комп’ютерного забезпечення та з урахуванням даних реєстрів ПБ, доказової медицини, медико-технологічних документів та думки експертів.
8. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні та методологічні підходи були впроваджені в практичну діяльність фармацевтичних організацій, а також у науково-освітній процес кафедр фармацевтичного спрямування закладів вищої освіти, у результаті чого доведено, що вони сприяють оптимізації фармацевтичного забезпечення ПБ.