Цибульник Неллі Юріївна Адміністративно-правове забезпечення публічних закупівель в Україні

brief description

Цибульник Неллі Юріївна, фізична особа-підприємець, м. Київ: «Адміністративно-правове забезпечення публічних закупівель в Україні» (12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Спецрада Д 17.051.07 у Запорізькому національному університеті

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису

Цибульник Неллі Юріївна

УДК 342.95

ДИСЕРТАЦІЯ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Н.Ю. Цибульник

Науковий керівник –
Шаповал Роман Володимирович,
доктор юридичних наук, доцент

Київ – Запоріжжя – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ 21
Публічні закупівлі як предмет адміністративно-правового регулювання
та забезпечення 21
Особливості адміністративно-правового забезпечення публічних
закупівель 46
Адміністративно-правові критерії визначення спроможностей механізму
здійснення публічних закупівель 69
Висновки до 1 розділу 89
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ МЕХАНІЗМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ 93
Адміністративно-правові норми та відносини у сфері публічних
закупівель 93
Етапи публічних закупівель: адміністративно-процедурні аспекти 117
Контрольні функції уповноважених суб’єктів у сфері публічних
закупівель 138
Висновки до 2 розділу 157
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ 161
Досвід країн Європейського Союзу щодо здійснення публічних
закупівель та його значення для України 161
Удосконалення інституту адміністративної відповідальності за
правопорушення у сфері публічних закупівель 176
Висновки до 3 розділу 188
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197
ДОДАТКИ 217

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Розбудова правової держави в Україні передбачає створення ефективно діючого механізму організаційно-правового впливу на учасників суспільних відносин, розвинутої і досконалої системи комплексного регулювання найбільш важливих сфер суспільного життя країни. Не є виключенням і сучасна сфера публічних закупівель, яка, з одного боку, охоплює увесь сектор національної економіки, з іншого, – залишається однією з найбільш криміногенних щодо наявності корупційних ризиків.
Щорічні звіти контролюючих та правоохоронних органів свідчать про численні системні правопорушення, що вчиняються у цій сфері розпорядниками публічних фінансів. Неефективне й нераціональне використання даних ресурсів спричиняє втрати країни, розмір яких близький дефіциту державного бюджету. З 200 мільярдів гривень публічних коштів, які щорічно спрямовуються на публічні закупівлі, близько 40 мільярдів припадає на корупційні схеми.
Оскільки правовідносини, що виникають у сфері публічних закупівель, безпосередньо пов’язані з реалізацією суспільного інтересу та опосередковуються рухом коштів публічних фондів, стрижневу роль в означеній сфері відіграють публічно-приватні правовідносини, що належать до предмету адміністративно-правового регулювання та забезпечення.
Важливе місце в системі елементів останнього займає адміністративно- правовий механізм, основна роль якого полягає в інтеграції адміністративно- правових засобів, їх взаємозв’язку і взаємодії з метою забезпечення, зокрема, раціонального розподілу, ефективного й економного витрачання публічних коштів в досліджуваній сфері.
Водночас проблема поняття і структури адміністративно-правового механізму забезпечення публічних закупівель під кутом зору динаміки його функціонування у теорії адміністративного права досі не піднімалася взагалі і розглядається вперше. Відсутність комплексних теоретичних розробок з означеної проблематики зумовила звернення до фундаментальних праць учених-теоретиків права та представників галузевих правових наук, зокрема: В. Б. Аверʼянова, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, В. Т. Білоуса, О. Г. Бондаря, Ю. А. Ведєрнікова, М. Ю. Віхляєва, Ю. Л. Власова, В. В. Галунька, В. М. Гаращука, Р. А. Калюжного, Л. П. Коваленко, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Ю. Х. Куразова, Є. В. Курінного,
В. А. Ліпкана, П. С. Лютікова, Г. В. Мальцева, Р. С. Мельника,
О. Г. Мурашина, А. М. Подоляки, В. М. Поповича, П. М. Рабіновича,
А. О. Селіванова, І. О. Сквірського, Н. П. Тиндик, В. Л. Федоренка,
І. Л. Черченка, О. Н. Ярмиша та ін.
Нагальність дослідження теоретичних засад адміністративно-правового механізму регулювання публічних закупівель обумовлюється недостатньою науковою розробленістю понятійного апарату, базових категорій адміністративного права у даній сфері, що призводить до прогалин у

правотворчій і правозастосовній діяльності, зокрема, у процесі здійснення публічної закупівельної діяльності. Адже саме наукові напрацювання, слугуючи підґрунтям прийняття важливих правових актів, уможливлюють позбутися стихійності, відсталості і хаотичності у правовому регулюванні тієї чи іншої сфери, надаючи йому системно-випереджувального відображення суспільних процесів щодо публічних закупівель.
Актуальність вивчення адміністративно-правового механізму забезпечення публічних закупівель обумовлюється також необхідністю удосконалення адміністративного законодавства, підвищення ефективності дії вже існуючих норм інших галузей права, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень відповідно до плану науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495).
Дисертація виконана в межах реалізації Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII, відповідно до основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2014–2018 рр., затверджених Постановою Президії НАН України від 20 грудня 2013 р. № 179 (п. 3.4.2.5).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертації полягає у
вдосконаленні й розвитку наукових знань та уявлень щодо сутності адміністративно-правового механізму забезпечення публічних закупівель, визначенні й розкритті на підставі комплексного опрацювання теоретичних положень щодо особливостей цього механізму, а також окресленні проблеми його нормативного регулювання, формулюванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Для досягнення вказаної мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі основні задачі:
– розкрити зміст публічних закупівель як предмет адміністративно-
правового регулювання та забезпечення порядку їх здійснення;
– з’ясувати особливості адміністративно-правового забезпечення
публічних закупівель;
– визначити адміністративно-правові критерії спроможностей механізму
здійснення публічних закупівель;
– розкрити сутність та виявити особливості дії адміністративно-правових норм у сфері публічних закупівель, а також розкрити сутність та класифікувати відповідні правовідносини;
– визначити ознаки нормативно-правового забезпечення процедури
публічних закупівель із виділенням певних етапів;
– виділити особливості та сформулювати поняття контрольних функцій
уповноважених суб’єктів щодо реалізації публічних закупівель;

– розробити пропозиції та рекомендації щодо гармонізації вітчизняного
публічно-закупівельного законодавства із міжнародними стандартами;
– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо напрямів удосконалення інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері публічних закупівель на сучасному етапі державотворення в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері
адміністрування публічних закупівель.
Предметом дослідження є адміністративно-правове забезпечення
публічних закупівель в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є філософські, загальнонаукові та спеціально наукові методи, сукупність яких забезпечує об’єктивний і всебічний аналіз соціально-правових процесів та явищ.
Діалектичний метод наукового пізнання забезпечив розгляд змісту
адміністративно-правового механізму регулювання публічних закупівель у взаємозв’язку його складових. Використання логіко-семантичного методу дозволило поглибити розуміння понятійного апарату дисертації (розділи 1, 2). Застосування контент-аналізу та семантичного методу при дослідженні наукових праць з проблематики публічних закупівель дало можливість виділити групи наукових підходів щодо розуміння сутності категорій
«публічні закупівлі», «публічний інтерес» (підрозділ 1.2), а також з’ясувати мету публічних закупівель (підрозділ 1.3). Методи аналізу й синтезу сприяли визначенню ознак основних видів публічних фондів коштів (підрозділ 1.1), адміністративно-правового механізму регулювання та забезпечення публічних закупівель (підрозділ 1.3), специфічних рис адміністративно-правових норм та адміністративних правовідносин у сфері закупівельної діяльності (підрозділ 2. 1). Шляхом застосування методу тлумачення з’ясовувався зміст норм Конституції України, законів та підзаконних актів, щo регулюють правовiднocини у cфeрi управління публічними закупівлями (підрозділи 1.1, 1. 2, 2.1, 2.3). За допомогою системно-структурного методу здійснено класифікацію публічних фондів коштів у сфері публічних закупівель ( підрозділ 1.1), змістовні елементи адміністративно-правового регулювання публічних закупівель (розділ 2), види адміністративних правових норм та правовідносин у сфері публічних закупівель (підрозділи 2.1, 2.2), види актів правозастосування та актів тлумачення адміністративно-правових норм у сфері публічних закупівель (підрозділ 2.3).
Нормативну основу роботи становлять Конституція України, міжнародно-правові акти, кодифіковані законодавчі акти та закони України, а також відомчі нормативно-правові акти, які регламентують публічно- закупівельну діяльність.
Емпіричну базу дослідження становлять статистична й аналітична
інформація Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та інших органів виконавчої влади за 2016–2017 рр., а також матеріали судової та адміністративної практики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-практичним дослідженням механізму адміністративно-правового забезпечення публічних закупівель, яке присвячено характеристиці його основних елементів. У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень, рекомендацій та висновків, зокрема:
уперше:
– розкрито особливості публічних закупівель як предмету адміністративно-правового регулювання та сформульовано поняття публічно- закупівельної діяльності як різновиду управлінської діяльності, виявлено її змістовні елементи: вольову поведінку уповноважених суб’єктів, суспільні відносини з адміністрування, загальногалузеві, галузеві та спеціальні принципи процесів публічних закупівель тощо;
– виділено особливості адміністративно-правового забезпечення
публічних закупівель, а також сформульовано дефініцію досліджуваного механізму як системи адміністративно-правових засобів, за допомогою яких забезпечується впорядкування, функціонування та розвиток правовідносин з приводу розподілу і використання відповідних коштів, призначених для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, запроваджується контроль за цими процесами та відповідальність;
– визначено адміністративно-правові критерії спроможностей механізму
здійснення публічних закупівель, а саме – адміністративно-правові заходи забезпечення публічних закупівель, за допомогою яких відбуваються публічно
-закупівельні процеси;
– визначено сутнісні ознаки адміністративно-правової норми та розкрито особливі риси адміністративних правовідносин у сфері публічних закупівель, виникнення яких зумовлено процесами владного формування, розподілу й використання публічних фінансів, що мають цільове призначення для задоволення потреб суспільства та держави;
удосконалено:
– наукову позицію стосовно виділення комплексу класифікаційних ознак процедур публічних закупівель на основі відповідного порядку господарювання та особливих етапів (стадій) його здійснення: затвердження програми фінансування; розробка плану; проведення процедур; визначення переможця; укладання договорів; складання звіту; забезпечення контролю;
– теоретичне бачення структури адміністративно-правового механізму, до
складу якої аргументовано віднесено: а) адміністративно-правові норми; б) адміністративні правовідносини; в) інтерпретаційні (акти тлумачення) акти публічного адміністрування; г) акти правозастосування;
– наукові підходи до визначення дефініції категорії «контрольні функції
уповноважених суб’єктів у сфері публічних закупівель» як специфічного інструменту правового регулювання контролю за ефективним використанням відповідних фінансів з метою придбання товарів, робіт та послуг;
дістали подальшого розвитку:

– положення про запровадження у правовий обіг, зокрема у правотворчість та правозастосування, терміну «європейський досвід щодо здійснення публічних закупівель», метою якого є реалізація адміністративно- правового інтересу публічних закупівель відповідно до міжнародних норм та стандартів;
– формулювання мети публічних закупівель. Зокрема, з адміністративно-
правової позиції публічні закупівлі запропоновано розглядати як інструмент організаційно-правового регулювання, метою якого є раціональний розподіл та ефективне й економне використання публічних фондів, здійснюваний в особливому процедурному порядку;
– підходи щодо визначення обов’язкових кваліфікаційних критеріїв, яким
повинні відповідати дії всіх учасників публічних закупівель, та критеріїв юридичної відповідальності цих суб’єктів, у зв’язку з цим запропоновано закріпити процедуру оцінювання юридичної спроможності в Законі України
«Про публічні закупівлі» з метою запобігання зловживанням та корупційним
ризикам.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальшого опрацювання питань
адміністративно-правового регулювання та забезпечення сфери публічних
закупівель;
– правотворчості – під час підготовки пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного вітчизняного адміністративного законодавства з метою вдосконалення правового комплексного регулювання правовідносин у сфері публічних закупівель, а також під час розроблення нормативно-правових актів
, що, зокрема, спрямовані на врегулювання правотлумачної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування й судів (акт впровадження Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 03.05.2018);
– правозастосуванні – при підготовці аналітичних і статистичних
матеріалів в результаті узагальнення практики реалізації адміністративно- правових норм у сфері публічних закупівель різними суб’єктами правозастосування, а також під час проведення самітів, практичних конференцій, круглих столів з досліджуваної проблематики;
– навчальному процесі – у процесі підготовки навчально-методичних
матеріалів для викладання у закладах вищої освіти навчальних дисциплін
«Адміністративне право», «Фінансове право» (акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ від 24.04.2018), а також при проведенні службових занять з працівниками органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, бюджетних організацій, суддів та адвокатів з проблем застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано
здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень загальної теорії права і держави, науки конституційного, цивільного, господарського та адміністративного права і процесу, всі сформовані в ньому положення і

висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, його основні висновки й рекомендації оприлюднені на 4 науково-практичних конференціях, а саме: «Світ без корупції: міф чи реальність?» (м. Харків, 2017 р.); «Актуальні питання розвитку державності та правової системи в сучасній Україні» (м. Запоріжжя, 2017 р.); «Одеські юридичні читання» (м. Одеса, 2017 р.); «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м.
Херсон, 2017 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у 8 наукових статтях, з них 7 опубліковані у виданнях, що визнані як фахові з юридичних наук, 1 стаття – у зарубіжному науковому виданні, а також 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, у т.ч. основного тексту 196 сторінки. Список використаних джерел налічує 217 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності адміністративно- правового механізму забезпечення публічних закупівель, особливостей цього механізму, а також окресленні проблем його нормативного регулювання, формулюванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування. За результатами дисертаційної роботи сформульовано такі основні висновки:
1. Встановлено, що предмет правового регулювання та забезпечення
публічних закупівель складають адміністративно-правові та публічно-приватні відносини. Доведено, що стрижневу роль у сфері публічних закупівель відіграють правовідносини, які належать до предмету адміністративно- правового регулювання. Обґрунтовано, що відправними класифікаційними ознаками віднесення суспільних відносин у сфері публічних закупівель до предмету адміністративно-правового регулювання та забезпечення є такі характерні риси публічно-закупівельної діяльності, як суспільний інтерес та контроль у сфері публічних закупівель. Публічні закупівлі пропонується розглядати у вузькому та широкому розумінні. У вузькому (з адміністративно- правової точки зору) – як специфічний інструмент адміністративно-правового регулювання та забезпечення правовідносин щодо формування, раціонального розподілу та ефективного використання публічних фінансів, що застосовується у процесі реалізації публічного інтересу під час придбання товарів, робіт і послуг за публічні кошти; у широкому – як сукупність суспільних комплексних правовідносин, що виникають у процесі задоволення замовником публічних потреб (товари, роботи і послуги) за публічні кошти у порядку, встановленому законодавством України.
2. Проаналізовано особливості змісту адміністративно-правового забезпечення публічних закупівель, які базуються на організаційно-правових засадах, складаються з декількох взаємопов’язаних елементів, їх функціонування підпорядковується досягненню єдиної мети – задоволенню

публічних потреб (інтересів). На основі проведеного аналізу публічно- закупівельної діяльності зроблено висновок, що вона є різновидом управлінської діяльності, якій притаманні спеціальні риси, що зумовлюють її специфіку і самостійність: предмет, певне коло різногалузевих відносин, джерела, функції, принципи. Виділено та проаналізовано такі елементи змісту адміністративно-правового забезпечення публічних закупівель, як: а) об’єкт; б) предмет; в) метод; г) принципи; д) цілі; е) способи; ж) механізм правового регулювання; з) процесуальні складові. При цьому адміністративно-правове забезпечення публічних закупівель розглядається як дія права на суспільні відносини (поведінку їх суб’єктів), що виникають з приводу розподілу і використання публічних фінансів, призначених для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, у процесі мобілізації фінансів у публічні фонди за рахунок неподаткових надходжень у ході здійснення публічних закупівель, а також під час контролю за цими процесами за допомогою використання спеціальних юридичних засобів.
3. Визначено, що адміністративно-правовий механізм регулювання
публічних закупівель – це система організаційно-правових засобів, за допомогою яких забезпечується впорядкування, функціонування та розвиток фінансових, управлінських правовідносин з приводу розподілу і використання публічних фінансів, призначених для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, у процесі мобілізації коштів у публічні фонди за рахунок позабюджетних надходжень у ході здійснення публічних закупівель, а також під час контролю за цими процесами. Структуру даного механізму складають адміністративно-правові засоби, до яких належать: 1) адміністративно-правові норми у сфері публічних закупівель; 2) адміністративні правовідносини у сфері публічних закупівель; 3) інтерпретаційні акти (акти тлумачення) адміністративно-правових норм у сфері публічних закупівель; 4) акти правозастосування адміністративно-правових норм у сфері публічних закупівель.
4. Сформульовано класифікаційні ознаки, що слугували науковим
підґрунтям для виокремлення правових норм адміністративно-правового механізму регулювання публічних закупівель. А виділення сутнісних ознак адміністративно-правової норми у сфері публічних закупівель дозволило подати авторське визначення її поняття як обов’язкового, формально визначеного, цілісного, логічно завершеного правила загального характеру, що встановлене чи санкціоноване державою або іншим уповноваженим суб’єктом правотворчості та гарантоване ними, включаючи можливість застосування адміністративного примусу, з метою регулювання відносин у процесі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за публічні фінанси.
Адміністративно-правові норми у сфері публічних закупівель класифіковано за такими критеріями поділу: 1) за юридичною силою; 2) за змістом; 3) за обсягом регулювання 4) за дією у просторі; 5) за терміном дії; 6) залежно від способу впливу на учасників правовідносин; 7) за етапами публічної закупівельної діяльності; 8) за функціональним призначенням у механізмі адміністративно- правового регулювання та забезпечення публічних закупівель; 9) за адресатом;

10) за галузевою належністю нормативно-правових актів, що містять
адміністративно-правові норми у сфері публічних закупівель.
5. У результаті здійсненої класифікації адміністративних правовідносин у сфері публічних закупівель за найбільш суттєвими критеріями поділу виділено такі їх види: 1) за функціями права – загально регулятивні; регулятивні; охоронні; 2) за структурою юридичного змісту – прості; складні; 3) за критерієм часу – постійні; тимчасові (тривалі, короткочасні); 4) за критерієм структури публічно-закупівельної системи – такі, що виникають, змінюються і припиняються в ході мобілізації, розподілу і використання: публічних фондів коштів держави, публічних місцевих фондів коштів, публічних суспільних цільових фондів коштів; 5) за змістом публічно-закупівельної діяльності – такі, що виникають у процесі мобілізації грошових коштів до публічних фондів; такі що виникають у ході розподілу коштів публічних фондів на закупівельні цілі; такі, що виникають під час використання публічних коштів на закупівельні цілі; такі, що виникають у процесі здійснення фіскального контролю за рухом публічних коштів; 6) за суб’єктним складом – такі, що виникають: між державою (муніципальними утвореннями) й учасниками процедур закупівель, між державою (або муніципальними утвореннями) і замовниками державних закупівель; 7) за субординацією в адміністративно-правовому регулюванні – матеріально-правові; процесуально-правові; 8) за видами адміністративно- правових інститутів – такі, що регулюються: інститутом публічних фондів, інститутом приватно-публічних видатків, інститутом фіскального контролю.
6. Доведено, що етапами публічних закупівель виступають процесуальні
стадії у такій послідовності: затвердження програми фінансування (кошторису
, плану використання державних коштів); розробка і затвердження річного плану публічних закупівель; обрання і проведення процедур закупівель; визначення переможця процедури закупівлі; укладення договорів; складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі; виконання договору про закупівлю та контроль за виконанням договорів та здійсненням тендерних процедур. Встановлено, що для уніфікації законодавства у сфері публічних закупівель доречно запропонувати зменшення кількості підзаконних нормативно-правових актів (рекомендацій, пояснень, додатків) з акцентом на здійснення обов’язкових контрольних функцій, як-то: встановлення окремих правил (критеріїв та методики оцінки) закупівлі послуг і робіт; розширення підстав оскарження учасниками дій замовника під час вибору способу та процедури закупівлі; надання замовнику можливості створення спеціалізованого підрозділу з питань тендерних закупівель; обмеження переліку продукції для застосування преференцій при здійсненні публічних закупівель; надання замовнику права обирати переможця торгів за наявності однієї тендерної пропозиції, за умови відповідності її встановленим вимогам; підготовка програми підтримки малих підприємств для участі у публічних закупівлях; відміна вимоги щодо погодження державними органами застосування окремих процедур публічних закупівель та припинення дублювання державними органами контролюючих функцій.

7. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку публічно- закупівельних відносин в Україні, зокрема: вдосконалення механізму публічних закупівель з урахуванням вимог Директив Європейського Союзу та зауважень міжнародних експертів у сфері публічних (державних) закупівель; підготовка на законодавчому рівні відповідних документів щодо здійснення електронних публічних закупівель; підготовка нормативно- правових актів з питань впровадження електронного документообігу; створення відповідної загальнодержавної інформаційної системи; істотне підвищення рівня доступу населення до державних інформаційних ресурсів і систем надання послуг через глобальну інформаційну мережу Інтернет; розробка і впровадження національних стандартів з питань криптографічного захисту інформації й електронного цифрового підпису; удосконалення інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері публічних закупівель.
8. Доведено, що існує нагальна потреба у формуванні єдиної законодавчої бази, що регламентуватиме відповідальність за вчинення правопорушень з боку як замовника, так і учасника публічних закупівель. Правопорушення у сфері публічних закупівель можна класифікувати на такі, що вчиняються: заради отримання певних матеріальних благ; внаслідок недобросовісного підходу до виконуваної роботи; за певних обставин, за яких учинення правопорушення неможливо уникнути, і які відбуваються внаслідок прогалин у законодавстві.
Таким чином, зміни до законодавства, що регулює адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері публічних закупівель, повинні бути представлені у вигляді кодифікованого акта чи окремого розділу Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мають містити склади суто адміністративних проступків – тобто таких, які посягають на встановлений порядок публічного адміністрування й перебувають у віданні органів публічної адміністрації. Це, зокрема, передбачає необхідність передачі суб’єктам (органам і посадовим особам) публічної влади повноважень з розгляду низки адміністративних справ, віднесених нині до компетенції суду, а саме: про ухилення від виконання адміністративних приписів про порушення правил здійснення публічних закупівель, про порушення порядку щодо їх підготовки, оприлюднення інформації до вимог законодавства тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Задихайло Д. В. Правові засади формування та реалізації
економічної політики держави: автореф. дис д-ра юрид. наук. Харків, 2010.
38 с.
2. Словник української мови: в 11-ти т. АН УРСР. Інститут
мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1972. Т.3
3. Інструмент, який дозволяє відстежувати всі оголошені тендери та
використовуючи різні критерії аналізу, виводити статистичні дані. URL: http:// bi
.prozorro.org
4. Старчук Є. В епіцентрі дискусії замовник– державне підприємство.
Держзакупівлі. 2016. №8. URL: http://edz.mcfr.ua/article.aspx?aid=486724
5. Про публічні закупівлі: Закон України від 25 грудня 2015 р. № 922-
VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 9. Ст. 89.
6. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: http://rada.gov.
ua/
7. Новаковець В. М. Фінансово-правовий механізм регулювання
державних закупівель: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2012. 252 с.
8. Новаковець В. М. Фінансово-правовий механізм регулювання
державних закупівель: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2012. 22 с.
9. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/984_011
10. Про Стратегію реформування системи публічних закупівель (
“дорожню карту”): розпорядження КМУ від 24.02.2016 року №175-р. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/175-2016-%D1%80
11. Цибульник Н.Ю. Адміністративно-правові засади здійснення публічних закупівель. Sciences of Europe VOL 2, No 19(19) (2017), Praha, Crech Republic. С. 35-38.
12. Грищук А.М., Вержиновська Н.С. Особливості планування виробничої діяльності казенних підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. Хмельницький, 2010. № 2. Т. 1. С. 175-179.
13. Сколотяний Ю. Закупівлі держави : чия візьме? Дзеркало тижня.
2006. № 42 (621). 10 листопада. URL: http://www.dt.ua/1000/1030/54937.
14. Кіндзерський Ю. В. Інститут державної контрактної системи у формуванні ефективної держави в Україні. Наукові праці ДонНТУ. Серія економічна. Донецьк, 2011. Вип. 40-3. С. 124-133.
15. Міняйло О. І. Державні закупівлі товарів і послуг у системі регулювання національної економіки: автореф. дис…канд. екон. наук. Київ. 2011. 21 с.
16. Михайлик Р. Р., Вернигора О.О. Державні закупівлі : наук.-практ.
комент. до Закону України “Про здійснення державних закупівель”. Навч. центр "UA-TENDERS". Київ: Глобалконсалтинг Україна, 2011. Т. 1: Загальні положення. Державнерегулювання та контроль у сфері закупівель. Загальні

умови здійснення закупівлі. 2011. 318 с.
17. Ткаченко Н. Б. Державні закупівлі : підручник / Київ: Київ. нац. торг
.-екон. ун-т, 2011. 244 с.
18. Біловодська О. А. Маркетингова політика розподілу. Київ Знання,
2011. 495 с.
19. Типовой Закон ЮНСИТРАЛ о публичных закупках URL: http://www.ppi-ebrd-uncitral.com/images/stories/Files_repository/ML_Public_ Procurement_A_66_17_R.pdf
20. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994): прийнята 15 квіт. 1994 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=981_003&key= 4/UMfPEGznhheyB.ZitusiN3HI4aUs80msh8Ie6
21. Council Directive 89/665/EEC of 21 December 1989 on the coordination of the laws, regulations and administrative provisions relating to the application of review procedures to the award of public supply and public works contracts // Official Journal of the European Union. — L 395. — 30. 12.1989. —Р. 33.; Council Directive 92/13/EEC of 25 Feb. 1992 coordinating the laws, regulations and administrative provisions relating to the application of Community rules on the procurement procedures of entities operating in the water, energy, transport and telecommunications sectors // Official Journal of the European Union. — L 76. — 23. 3.1992. —Р. 14; Council Directive 92/50/EEC of 18 June 1992 relating to the coordination of procedures for the award of public service contracts // Official Journal of the European Union. — L 209. — 24.7.1992. —Р. 1; Council Directive 93/36/EEC of 14 June 1993 coordinating procedures for the award of public supply contracts // Official Journal of the European Union. — L 199. — 9.8.1993. —Р. 1; Council Directive 93/37/EEC of 14 June 1993 concerning the coordination of procedures for the award of public works contracts // Official Journal of the European Union. — L
199. — 9.8.1993. —Р. 54; Council Directive 93/38/EEC of 14 June 1993 coordinating the procurement procedures of entities operating in the water, energy, transport and telecommunications sectors // Official Journal of the European Union. — L 199. — 9. 8.1993. —Р. 84.
22. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Офіційний вісник України. 2014.
№ 75. Ст. 2125.
23. Про Стратегію реформування системи публічних закупівель (
«дорожню карту») : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого
2016 р. № 175-р . URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/175-2016-%D1%80.
24. Олефір А. О. Правовий механізм державних закупівель: стимулювання інноваційності виробництва медичної продукції : монографія. Київ : Юстініан, 2014. 448 с.
25. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського
законодавства. Київ: ЮрінкомІнтер, 2003. 104 с.
26. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права:
підручник. Київ: Кондор, 2006. 477 с.

27. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків : Консум,
2001. 656 с.