ЦИМБАЛ СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПРОСТІР (空间) І ЧАС (时间) У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі фразеологізмів чен’юй)

brief description

ЦИМБАЛ СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПРОСТІР (空间) І ЧАС (时间) У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі фразеологізмів чен’юй)"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний лінгвістичний університет
Кваліфікаційна наукова працяна правах рукописуЦИМБАЛ СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА
УДК 811.581.11ДИСЕРТАЦІЯ
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПРОСТІР (空间) І ЧАС (时间)
У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
(на матеріалі фразеологізмів чен’юй)
10.02.13 – мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки та Австралії
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________С. В. Цимбал
Науковий керівник Бондаренко Іван Петровичдоктор філологічних наук, професорКИЇВ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................................... 14ВСТУП ......................................................................................................................... 15РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТІВ У
СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ
1.1 Ґенеза та розвиток сучасної когнітивної лінгвістики Китаю ........................ 221.2 Базові поняття когнітивної лінгвістики ........................................................... 271.3 Особливості процесу формування концептів ПРОСТІР і ЧАС .....................391.4 Фразеологія як джерело реконструкції концептів .......................................... 54Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 58РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТІВПРОСТІР (空间) ТА ЧАС (时间) У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
2.1 Концептуальний аналіз як методологічний принцип дослідженняконцептів ............................................................................................................ 602.2 Польовий метод у дослідженнях метафоричних концептів китайськоїмови ..................................................................................................................... 622.3 Етапи аналізу концептів ПРОСТІР (空间) і ЧАС (时间) сучасної китайськоїмови ..................................................................................................................... 65Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 69РОЗДІЛ 3 ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТІВ ПРОСТІР (空间) ТА ЧАС(时间) У КИТАЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТОРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ3.1 Вплив давньокитайських міфічних та філософських уявлень на процесформування часопросторових концептів ....................................................... 723.1.1 Концепт ЧАС-ПРОСТІР (时空) у контексті давньокитайськихуявлень ............................................................................................................... 743.1.2 Концепти ЧАС (时间) і ПРОСТІР (空间) крізь призму традиційного та
13сучасного світогляду ......................................................................................... 823.2 Специфіка категорії локативності в китайськомовній картинісвіту ..................................................................................................................... 933.3 Особливості репрезентації категорії темпоральності в китайськомовнійкартині світу ..................................................................................................... 1013.4 Концепти ПРОСТІР (空间),ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) у китайськійфразеології ........................................................................................................ 117Висновки до розділу 3 ................................................................................... 120РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ПРОСТІР (空间) ІЧАС (时间) У КИТАЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ ЧЕН’ЮЙ
4.1 Критерії класифікації ФО чен’юй на позначення часу тапростору ...................................................................................................................... 1244.1.1 Тематичний критерій ............................................................................ 1244.1.2 Семантичні критерії .............................................................................. 1554.2 Метафорична актуалізація концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) та ЧАС-ПРОСТІР (时空) у ФО чен’юй сучасної китайської мови ........................... 1574.3 Текстові особливості актуалізації концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) таЧАС-ПРОСТІР (时空) у китайських фразеологізмах чен’юй ...................... 167Висновки до розділу 4 ................................................................................... 171ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 175СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................... 179СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ .................................................................... 194ДОДАТКИ ................................................................................................................. 197
14ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КС картина світу
ККС концептуальна картина світу
МКС мовна картина світу
ЛО лексична одиниця
ФО фразеологічна одиниця
15ВСТУП
Проблема обмеженості можливостей мовознавства щодо поясненняпозамовних факторів постала перед науковцями нещодавно, але вже встиглавикликати чималий інтерес. Цей фактор сприяв появі нового напряму влінгвістиці – когнітивного, що є доволі молодим і перспективним, однак ще й досінедостатньо узвичаєним у лінгвістичних розвідках. Говорячи про розвиток когнітивних досліджень в орієнталістиці, необхіднозазначити, що останнім часом щодалі більше вітчизняних мовознавців-орієнталістів (М. А. Андрієць, Н. Кірносова, Л. М. Пойнар, М. Шамшур та ін.)здійснює свої наукові розвідки саме в межах цієї сфери сучасної лінгвістики,
зокрема й на матеріалі китайської мови. Метою досліджень є прагненняоб’єктивно й максимально повно розкрити усі аспекти культури цієї давньої йунікальної далекосхідної цивілізації, з’ясувати специфіку світогляду народівДалекого Сходу в цілому і китайців зокрема, усвідомити особливості їхньогонаціонального характеру, менталітету, світосприйняття, які поступовоформувалися упродовж кількох тисячоліть і безсумнівно знаходили своє втіленнята вираження у мові. Водночас існує низка цікавих дисертаційних досліджень, монографій як вітчизняних, так і європейських (І. О. Голубовська, М. Д.
Мамедова, Т. А. Морозова, А. О. Пак, Р. І. Сутаєва та ін.) та китайськихмовознавців (Ван Сяоцянь, Лю Цзюань, Лю Чуньмей, Ма Янлі, У Сін’юй та ін.), присвячених проблемі вираження різноманітних концептів у мовних картинахсвіту, виконаних на матеріалі фразеології, художніх текстів як китайської мови,
так і деяких інших східних мов (наприклад, аварської). Отже, ми можемоговорити про те, що когнітивна лінгвістика поступово стає одним із пріоритетнихнапрямів сучасної лінгвістичної науки в китайському мовознавстві зокрема.
Актуальність теми дисертації передусім зумовлена масштабнимрозгортанням стійкого інтересу дослідників до вивчення сучасної китайської мовив руслі когнітивної лінгвістики. Також актуальність дисертаційної проблематикипідсилюється необхідністю системного аналізу не лише лексико-фразеологічних
16засобів репрезентації таких національних та культурно-специфічних аспектівкитайської мовної картини світу, як концепти ПРОСТІР (空间) і ЧАС (时间), а йспособів їх актуалізації.
Комплексне вивчення процесу вербалізації концептів ПРОСТІР (空间) іЧАС (时间) у сучасній китайській мові, яке в нашій роботі проводиться вперше,
постулює необхідність формулювання гіпотези дослідження, що полягає внаступному: синтез філософських вірувань, донаукових та наукових уявлень пропростір і час китайців призвів до формування не лише концептів ПРОСТІР (空间)і ЧАС (时间), а й єдиного концепту ЧАС-ПРОСТІР (时空), що найбільш повнотаяскраво віддзеркалює специфіку китайського національного трактуванняпростору й часу.
Мета дослідження полягає в комплексному вивченні засобів та способівметафоричної реалізації концептів ПРОСТІР ( 空 间 ) і ЧАС ( 时 间) сучасноїкитайської мови.
Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити такідослідницькі завдання:
1) розглянути специфіку традиційних та наукових уявлень китайськихмовців про простір, час і часопростір та проаналізувати їх вплив напроцес формування часопросторових концептів;
2) визначити лексичні та фразеологічні засоби вираження концептівПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) сучасної китайськоїмови;
3) сформувати польову модель концепту ПРОСТІР (空间), концепту ЧАС(时间) і концепту ЧАС-ПРОСТІР (时空) сучасної китайської мови;
4) встановити способи актуалізації досліджуваних концептів на основіаналізу їхніх фразеологічних номінацій;
5) реконструювати метафоричні моделі, що об’єктивують концептиПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) у фразеологізмахкитайської мови чен’юй;
176) дослідити текстові особливості актуалізації концептів ПРОСТІР (空间),
ЧАС (时间) та ЧАС-ПРОСТІР (时空) у китайських фразеологізмахчен’юй шляхом вивчення художнього тексту, тематично пов’язаногозкатегоріями простору, часу і часопростору (“Подорож на Захід”). Об’єктом пропонованої дисертації є концепти ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间)і ЧАС-ПРОСТІР (时空), об’єктивовані мовними засобами сучасної китайськоїмови.
Предметом роботи виступає метафорична реалізація концептів ПРОСТІР(空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) у сучасній китайській мові. Матеріал дослідження – фразеологізми чен’юй сучасної китайської мови, загальний обсяг яких становить близько 200 одиниць, відібрані методом суцільноївибірки з тлумачних, фразеологічних словників та довідників китайської мови. Серед основних методів та прийомів дослідження концептів ПРОСТІР(空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) виокремлюємо такі загальнонауковіметоди: метод індукції та метод дедукції; до використаних у роботі спеціальнихлінгвістичних методів належать: метод концептуального аналізу, польовийметод, структурний метод, метод суцільної вибірки, методи етимологічного,
семантичного, контекстуального аналізу, метод класифікації; прийомреконструкції концептуальних метафор. Зазначимо, що одним із найпріоритетніших методів у рамках нашогодослідження є метод концептуального (когнітивного) аналізу, оскільки йогозастосування дає змогу максимально повно та ґрунтовно з’ясувати особливостіконцептуальної картини світу народу, мова якого вивчається. Зокрема не меншвагомим методологічним інструментом концептуального аналізу є польовийметод, крізь призму якого окремий концепт вивчається з точки зору виокремленняядра та периферії номінативного поля досліджуваного концепту.
Використання методу індукції дало змогу узагальнити, класифікувати татеоретично осмислити емпіричний матеріал, натомість застосований методдедукції дав можливість, відштовхуючись від загальної теорії когнітивної
18лінгвістики і ядерно-периферійної структури концепту, виокремити когнітивніознаки концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) та виявитиїх значущість у мовному та мовленнєвому втіленнях досліджуваних концептів.
Водночас беручи до уваги специфіку китайської мови (ієрогліфічна системаписьма), вважаємо доцільним застосування етимологічного та семантичногометодів дослідження лексичних та фразеологічних одиниць сучасної китайськоїмови, що номінують концепти ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空). Також для систематизації залученого обсягу мовного матеріалу, якийпредставлений значною кількістю лексичних та фразеологічних прикладів, минадаємо перевагу методам суцільної вибірки та класифікації, адже вони є дієвимизасобами в отриманні достовірних результатів дослідження.
Використання прийому реконструкції концептуальних метафор, які, нанашу думку, є відображенням концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР ( 时 空 ), базується на принципах теорії концептуальної метафориДж. Лакоффа і М. Джонсона та дає змогу проаналізувати механізм формування тафункціонування досліджуваних концептів у китайськомовній свідомості. Отже, на наше переконання, усі перераховані методи є ефективнимизасобами вивчення китайськомовної картини світу, базовими елементами якої єконцепти ПРОСТІР (空间) і ЧАС (时间). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: - застосовано методику польового моделювання та принципи теоріїконцептуальної метафори для вивчення процесу метафоричної реалізаціїконцептів ПРОСТІР (空间) і ЧАС (时间), а також концепту ЧАС-ПРОСТІР (时空) як результату сприйняття китайським мовцем феноменів часу й простору; - класифіковано китайські фразеологізми чен’юй, що об’єктивують концептиПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) за тематичним тасемантичними критеріями; - досліджено особливості текстової актуалізації аналізованих концептів у ФО
19чен’юй на матеріалі роману “Подорож на Захід”. Теоретичне й практичне значення роботи визначається, по-перше, тим,
що здійснений аналіз концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空 ) надав змогу збагатити парадигму метафоричних моделей концептосферисучасної китайської мови новими, що побудовані та класифіковані на основіаналізу фразеологічного матеріалу сучасної китайської мови у пропонованомудослідженні. Не менш важливим є те, що в дисертації відтворено фрагменткитайськомовної картини світу крізь призму сприйняття простору і часу носіямикитайської мови. По-друге, отримані результати можуть бути використані вподальших розвідках у галузі китайської когнітивної лінгвістики, у практицівикладання китайської мови як іноземної, у розробці програм спецкурсів ізлексикології китайської мови, під час укладання фразеологічних, перекладних ітлумачних словників, а також навчальних матеріалів із китайської когнітивноїлінгвістики.
Теоретичну та методологічну базу роботи складають наукові працівітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі лінгвістики, психології, культурології,присвячені дослідженню особливостей мовної презентації базових категорійкогнітивної лінгвістики – концептів. Передусім це праці радянських та російськихвчених Д. С. Лихачова, О. С. Кубрякової, З. Д. Попової, Й. А. Стерніна,
В. А. Маслової, В. Г. Гака, С. Г. Воркачова, А. Я. Гуревича, В. З. Дем’янкова та ін.;мовознавчі розвідки сучасних українських вчених: О. П. Воробйової,
Я. С. Грищенко, В. Л. Іващенко, Н. Кірносової, Л. М. Пойнар, О. О. Хорошун,
Т. Є. Храбан та ін.; праці зарубіжних дослідників: Дж. Лакоффа, М. Джонсона,
Ф. Тромпенаарса, Ч. Хемпден-Тернера, Б. Л. Уорфа, Л. Бородицьки, В. Уїчі,
Г. Г. Кларка, М. Шварц, Р. В. Лангакера тощо; дослідження таких китайськихмовознавців, як: Цзинь Тао (金涛), Лань Чунь (蓝纯), Тань Аошуан (谭傲霜), ШуДінфан (束定芳), Го Ченьмін (郭承铭), Ши Ючжи (石毓智), Хе Цзижань (何自然), Фен Чживей (冯志伟), Ван Сяоцянь (王小倩), Ма Янлі (马艳丽), Лю Чунмей (刘春梅), Лю Цзюань (刘娟) та ін.
20Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаціювиконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Київськогонаціонального лінгвістичного університету в рамках держбюджетної науковоїтеми “Мови світу: генезис, таксономія, функціонування у синхронії і діахронії”(номер держреєстрації 0115U002513, протокол №105 від 09 лютого 2015 року).
Дослідження проведено на кафедрі східної філології Київського національноголінгвістичного університету в рамках колективної теми “Взаємодія мов і культуру сучасному глобалізованому світі” (тему затверджено на засіданні кафедри,
протокол №1 від 04 лютого 2013 року). Тему дисертації затверджено на засіданнівченої ради Київського національного лінгвістичного університету (протокол №7від 25 грудня 2014 року); редакція назви уточнена у протоколі №17 від 16 травня2017 року. Апробація роботи здійснювалася у формі доповідей на шестиміжнародних наукових і науково-практичних конференціях: Міжнароднійнауково-практичній конференції “Україна і світ: діалог мов та культур” (Київ, 01–03 квітня 2015 року), XXIV Міжнародній науковій конференції “Мова та культура”ім. проф. С. Бураго (Київ, 22–24 червня 2015 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна і світ: діалог мов та культур” (Київ, 30 березня–01 квітня 2016 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальніпитання розвитку філологічних наук у ХХІ столітті” (Одеса, 25–26 березня 2016року), Міжнародній науковій конференції “Urgent problems of philology andlinguistics – 2016” (Будапешт, 30 жовтня 2016 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна і світ: діалог мов та культур” (Київ, 29–31березня 2017 року).
Результати доповідей опубліковані у відповідних збірках. Результатидослідження також обговорювались на засіданнях кафедри східної філологіїКиївського національного лінгвістичного університету та кафедри мов і літературДалекого Сходу та Південно-Східної Азії Інституту філології Київськогонаціонального університету імені Тараса Шевченка.
21Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 11 авторськихпублікаціях, виконаних одноосібно (4,09 др. арк.): шістьох наукових статтях, якібуло надруковано у виданнях, затверджених ДАК України Міністерства освітиінауки, як фахові (3,41 др. арк.), одній статті, опублікованій у закордонномувиданні, проіндексованому і внесеному до баз Index Copernicus та Global ImpactFactor (0,68 др. арк.) та чотирьох публікаціях тез доповідей на наукових і науково-практичних конференціях (0,55 др. арк.). Наукових праць, написаних успівавторстві, немає.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовнихскорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальнихвисновків, списку використаної літератури (158 найменувань, з яких 38–іноземними мовами), списку довідкових джерел (26 найменувань), додатків (23сторінки).
Повний обсяг дисертації – 220 сторінок, з яких основний текст складає 178сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті нашого дослідження були зроблені такі висновки:
1. Під час вивчення процесу формування концептів ПРОСТІР (空间) і ЧАС(时间) у сучасній китайській мові, виявилось, що на усвідомлення категорій“простір” і “час” китайським мовцем та їхню подальшу концептуалізаціюбезсумнівно вплинули традиційні уявлення давнини, що полягали в чіткомурозмежуванні навколишнього простору (виокремленні в ньому чотирьох (восьми)сторін світу, середини, просторових протилежностей вгорі-внизу, попереду-позаду, праворуч-ліворуч, зовні-всередині) та часу (винайдення складноїгодинникової системи, сонячних та місячних календарів, слідкування зациклічністю епох, поколінь, пір року, років, місяців, днів, годин доби тощо). Крімцього, значним результатом впливу архаїчних уявлень на китайськомовнусвідомість стало функціонування понять 宇宙 простір-час, 天地 Небо-Земля, 世界століття-межі, 圆方 коло-квадрат, що об’єднали в собі протилежні, на першийпогляд, категорії час і простір у єдиний концепт ЧАС-ПРОСТІР ( 时 空). Результати аналізу показали, що цей концепт є відображенням традиційногокитайського усвідомлення циклічного перетворення часу в простір, і навпаки,
їхню безкінечної взаємодії. Іншими словами, розуміння світобудови булоізалишається пов’язаним як з ідею про існування єдиного часопростору(часопросторового континууму), так і з усвідомленням двох протилежнихкатегорій буття, часу та простору.
2. До лексичних засобів вираження концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间)та ЧАС-ПРОСТІР (时空) ми зараховуємо низку іменникових та дієслівних ЛОсучасної китайської мови; до фразеологічних – фразеологізми китайської мови, доскладу яких входять номінації досліджуваних концептів.
3. Польова модель концепту ПРОСТІР (空间), концепту ЧАС (时间) іконцепту ЧАС-ПРОСТІР (时空) є сукупністю ключового слова-репрезентанта, що об’єктивує кожен концепт, ядра та периферії номінативних полів кожного
176концепту. Ключовими словами аналізованих концептів є: 空 间 [kōngjiān] –ПРОСТІР, 时间 [shíjiān] – ЧАС і 时空 [shíkōng] – ЧАС-ПРОСТІР. 4. Для мовного вираження категорії локативності, що відображає основніконцептуальні ознаки та ядро номінативного поля концепту ПРОСТІР (空间), укитайській мові зазвичай використовуються іменники та дієслова статичного тадинамічного перебування індивіда у тривимірному просторі, водночасприслівники не вживаються взагалі. Серед іменникових засобів вираженнялокативних відношень особливо функціональними є локативи, що виступаютьповнозначними словами, які позначають просторове розташування об’єкту. Донайуживаніших дієслів динамічних просторових відношень (“дієслова руху”)належать ті, що позначають пересування у навколишньому середовищі: рух досебе (来) та рух від себе (去). Отже, до ядра концепту ПРОСТІР (空间) мизараховуємо такі ЛО: 东 північ, 南 південь, 西 захід, 北 схід, 上 згори, 下знизу, 前попереду, 后 позаду, 左 ліворуч, 右 праворуч, 中 по центру, 外 на околицях, 内/里усередині, 外 зовні, 来 приходити, 去/往 йти, 在 знаходитися. 5. Аналізуючи процес вербалізації та структуру концепту ЧАС (时间) усучасній китайській мові, можна прийти до висновку щодо існування як слів-вербалізаторів категорії часу під загальною назвою темпоративи, так іпросторових метафор, які позначають час через просторові терміни. На нашепереконання, усі вони становлять собою ядро номінативного поля досліджуваногоконцепту. Серед темпоративів виокремлюють низку повнозначних та службовихЛО на позначення минулого та майбутнього часу (теперішнє в китайській мові немаркується). Натомість в основі просторових метафор лежать китайськіуявлення, згідно з якими час може плинути згори донизу (вертикальна метафора)або спереду назад (горизонтальна метафора), втілені в іменникових ЛО, а такожпересуватися в напрямку до або від спостерігача (дієслівні ЛО). До ядра концептуЧАС (时间), на наше переконання, належать такі ЛО: 日 день, 月 місяць, 年рік, 春весна, 夏 літо, 秋 осінь, 冬 зима, (时)代 епоха/покоління; 来 приходити, 去/往йти;前/先 попереду, 后 позаду, 上 згори, 下 знизу.
1776. Проведене дослідження зокрема засвідчує неабиякий вплив на процесконцептуалізації явищ об’єктивної дійсності китайським мовцем архаїчнихуявлень про простір і час, що сприяло формуванню єдиного концепту ЧАС-ПРОСТІР (时空). Варто також зазначити, що спостереження за змінами в просторіта плином часу вже в давнину було пов’язане з прямим сприйняттямнавколишнього світу за допомогою п’яти, а інколи й шести так званих модусівперцепції, серед яких для китайського мовця найважливішими були і є зороветаслухове сприйняття. Цей аспект знаходить яскраве вираження в китайській мові нетільки у вигляді прямого позначення процесу сприйняття за допомогою органівперцепції, а й опосередковано, шляхом застосування числівників у внутрішнійформі лексичних та фразеологічних одиниць, що засвідчує антропоцентричністькитайського мислення. До ядра концепту ЧАС-ПРОСТІР (时空) зараховуємо такіЛО: 宇宙 Всесвіт, 天地 Космос, 世界 світ, 圆 коло, 方 квадрат, а також дієслівніта іменникові ЛО на позначення процесу сприйняття навколишньої дійсності задопомогою зору (眼) та слуху (耳). 7. Систематизуючи результати аналізу процесу концептуалізації категорійпростору й часу в китайськомовній картині світу, ми дійшли висновку щодокваліфікації концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) якключових фрагментів концептосфери китайського мислення, оскільки вонивідображають національно-специфічні уявлення носіїв китайської мови про час,
простір і часопростір, не тільки на лексичному, а й на фразеологічному рівняхкитайської мови. Отже, до периферії номінативних полів концептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) ми зараховуємо фразеологічні одиницісучасної китайської мови чен’юй (成语) на позначення основних часопросторовихознак досліджуваних концептів. З цієї точки зору ми виокремили, класифікувалита детально проаналізували низку груп і підгруп ФО, що актуалізують додатковіконцептуальні ознаки досліджуваних концептів.
8. У результаті дослідження фразеологічних номінацій концептів ПРОСТІР(空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) із метою визначити способи їх
178актуалізації, ми зокрема дійшли висновку, що основним та найбільшпродуктивним способом актуалізації є метафоричне втілення досліджуванихконцептів, що реалізується в низці концептуальних метафор. Зокрема,
спираючись на тезу про конкретно-метафоричний характер китайського мислення,яка підтверджується результатами нашого дослідження ФО чен’юй щодо їхметафоричної актуалізації концептів, можемо констатувати віднесеністьконцептів ПРОСТІР (空间), ЧАС (时间) і ЧАС-ПРОСТІР (时空) до метафоричних,
а також відзначити доцільність виокремлення метафоричних моделей, якіоб’єктивують досліджувані концепти.
9. Особливості текстуальної актуалізації досліджуваних концептівзнаходять своє яскраве втілення у фразеологізмах чен’юй роману “Подорож наЗахід” (“西游记”), які є відображенням традиційного китайського усвідомленнячасу, простору та часопростору. Так, часу властива риса послідовності днів,
місяців, років, а простору – визначеності координат, потрібних для орієнтації уньому. Водночас часопростір, пройшовши процес персоніфікації, виступаєєдиною субстанцією 天地, яку людина сприймає за допомогою своїх органів чуття.Насамкінець окреслимо подальші шляхи вивчення функціонуючихусучасній китайській мові концептів, що є актуальними на сьогодні. На наш погляд,одним із найважливіших аспектів, що потребує уваги дослідників, є метафоричнаактуалізація концептів саме на фразеологічному рівні сучасної китайської мови,
оскільки це дає змогу якнайповніше реконструювати картину світу китайськоїцивілізації. Крім цього, необхідною ланкою розвитку китайської когнітивістики єбільш ґрунтовний аналіз аспекту текстової реалізації різноманітних концептів, щоуможливлює виокремлення додаткових ознак останніх, а також відтворенняконцептуальних метафор, які є відображенням досліджуваних концептів.