Далевська Наталія Михайлівна. Формування механізму мотивації інвестора і підвищення інвестиційної активності

brief description

Далевська Наталія Михайлівна. Формування механізму мотивації інвестора і підвищення інвестиційної активності: дисертація канд. екон. наук: 08.01.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2003

Далевська Н.М. Формування механізму мотивації інвестора і підвищення інвестиційноїактивності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. Економічна теорія.
Донецький національний університет, м.Донецьк, 2002.
У дисертації запропоновано новий методологічний підхід до вирішення актуальної наукової та практичної задачі обґрунтування необхідності формування в Україні ефективного мотиваційного механізму інвестора, виявлення резервів оптимізації інвестиційних можливостей. З політекономічних позицій визначено роль інтересу в системі інвестиційної політики через забезпечення органічної єдності економічних інтересів усіх суб’єктів господарчих відносин держави, колективу, окремого робітника. Дослідження ефективного механізму мотивації інвестора проведено на підставі соціально-економічних, організаційно-технічних особливостей відтворення людського капіталу. Здійснено новий підхід до дослідження механізму активації інвестора, включаючи моделювання його мотивації, державне регулювання інвестиційної діяльності ураховуючи принцип системного мислення для розширення інвестиційного потенціалу.
Запропоновано авторську концепцію чистої дисконтованої вартості людського капіталу, розроблено методику адекватної ринкової оцінки продуктів інтелектуальної діяльності. Визначено особливості взаємодії інструментів мотивації інвестора в умовах глобалізації розвитку господарських систем, виявлено фактори конкурентоспроможності інвестиційного потенціалу України в світовому господарстві.
Проведене дисертаційне дослідження підтвердило теоретичну доцільність та практичну значимість розробки та реалізації загальнонаціональної програми підвищення якості та гідності праці, формування механізму партнерства на макро- і мікрорівнях.

У ході вирішення задачі формування механізму мотивації інвестора і підвищення інвестиційної активності були отримани такі висновки:
1. Процес інвестування в ринковій системі господарювання впливає на економічне зростання за багатьма напрямками. Серед них - більш швидке освоєння нової техніки і зменшення втрат від її морального зносу, наростаючі надходження амортизаційних відрахувань, впровадження нових прогресивних форм організації господарських зв'язків і керування по горизонталі, вертикалі та інші. Найбільш істотний виграш досягається товаровиробниками у вигляді додаткового приросту продукції, прибутку і амортизаційних відрахувань за рахунок прискорення інвестиційного циклу.
2. Аналіз інвестиційної діяльності в деяких галузях та підгалузях промисловості дає підставу для стриманого оптимізму в оцінці перспектив нормалізації відтворення основного капіталу. Однак умовою реалізації потенціальних можливостей ринку капіталу є стабільність фінансового сектора економіки, зниження процентних ставок і ризиків довгострокових вкладень, що багато в чому визначається роллю держави в сфері інвестиційної політики.
Заходи, які спрямовані на підтримку життєвого рівня населення, повинні супроводжуватися заходами, які підтримують банки та інші фінансово-кредитні установи, що працюють із заощадженнями населення.
3. Основними факторами стійкого зростання інвестицій є:
жорстка бюджетна політика, що дає можливість послабити податковий тиск і пом'якшити монетарну політику, разом з тим збільшивши доступність кредитів;
мінімізація фінансових ризиків;
збільшення можливостей довгострокового кредитування;
посилення конкуренції між виробниками на галузевому рівні.
4. Однією з найважливіших вимог до аналізу інвестиційного клімату є його комплексність, всебічність, що означає реалізацію цілісного відтворювального підходу.
5. Формування інвестиційного клімату в Україні обумовлено домінуючим впливом конструкційної сталості мотиваційної системи цілеполагань. Інвестиційний клімат несе в собі інноваційно-моральні принципи функціонування й організації.
6. Формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні передбачає:
вироблення загальноекономічних єдиних норм і правил діяльності для суб'єктів усіх форм власності і господарювання;
чітке визначення специфічних функціональних правил з урахуванням особливостей різноманіття типів суб'єктів господарювання;
механізм економічної відповідальності за стимулювання і підтримку з боку держави реальних секторів економіки і суб'єктів господарювання, здатних забезпечити конкурентноспроможне виробництво матеріальних та духовних благ.
7. Найважливішою задачею регулювання інвестиційного клімату з боку держави є координація господарської поведінки економічних суб'єктів, що виступає як самостійний засіб організації керування, який найкраще пристосований до забезпечення високого ступеня узгодженості функціонування автономних цілеспрямованих систем. Кінцевий результат економічного зростання його соціальний підсумок.
8. У побудові моделі інвестиційного попиту доцільно враховувати:
його соціальну обумовленість і багатоваріантність форм власності;
розходження тактичного і стратегічного економічного інтересу і разом з тим можливості їх коригування;
розвиток нових проміжних форм корпоративної взаємодії, удосконалювання механізму регулювання пропорцій відтворення;
регулювання інтеграційних процесів в інвестиційній сфері співробітництва.
9. В інноваційній моделі економічного зростання принципово змінюється зміст механізму ефективної мотивації інвестора. Перетворення мотивації-потенції в мотивацію-реальність відбиває процес дисконтування з метою збалансування інтересів суб'єктів заощадження й інвесторів. При розрахунку чистої дисконтованої вартості необхідно враховувати в однаковій мірі рух матеріального і людського капіталу.
10. Активізація мотиваційного механізму інвестора передбачає визначення розміру стимулу для кожного учасника інвестиційного процесу. Такий підхід передбачає:
необхідність обліку вартості висококваліфікованої робочої сили, установлення жорсткої залежності величини трудового доходу працівника від індивідуального внеску і кінцевих результатів діяльності підприємства в цілому;
створення прогресивної соціальної інфраструктури;
розвиток цивілізаційної культури корпоративного керування.
11. Доведено, що галузеві зрушення, що відбуваються в Україні, тісно переплітаються з загальними інституціональними змінами у світовому господарстві. Досліджувані галузеві структурні зрушення можна охарактеризувати як структурно-інституціональні.
Мотивацію інвестора в умовах глобалізації слід пов’язувати не тільки з розширенням виробництва і споживання, але й з удосконаленням соціальних, духовних потреб людини, розвитком культури економічного мислення.
12. Зв'язок економічного зростання з глобальним відтворенням визначається: співвідношенням простого і розширеного відтворення; діалектичною залежністю «виробництво-споживання»; розвитком суспільного поділу праці. Розширення меж економічного зростання вимагає використання трудових стимулів, справедливої системної організації обміну і споживання, досягнення збалансованості споживчого ринку.