Данильченко Лілія Ііанівна. Застосування надвисокочастотної терапії та електрофорезу міді у реабілітації жінок з постменопаузальним остеопорозом

brief description

Данильченко Лілія Ііанівна. Застосування надвисокочастотної терапії та електрофорезу міді у реабілітації жінок з постменопаузальним остеопорозом : Дис... канд. наук: 14.01.33 2004

Данильченко Л.І. Застосування надвисокочастотної терапії та електрофорезу міді в реабілітації жінок з постменопаузальним остеопорозом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.33. курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. Одеса, 2004.
Дисертація присвячена розробці нових підходів в лікуванні жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз, заснованих на використанні НВЧ-терапії на область щитовидної залози, електрофорезу сульфату міді за Вермелем та їх комплексного застосування. В проведеному дослідженні на основі клінічного, лабораторного та інструментального обстеження 175 жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз за відсутності та наявності остеопоротичних переломів кісток в анамнезі показано, що найбільш значний позитивний вплив на клініко-лабораторні та денситометричні показники у хворих за відсутності переломів здійснював електрофорез міді, за наявності переломів в анамнезі НВЧ-терапія та її комплексне застосування з електрофорезом сульфату міді. Включення в комплексну програму реабілітації хворих на постменопаузальний остеопороз НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді здійснює анальгетичний вплив, сприяє зниженню інтенсивності кісткової резорбції за даними біохімічних маркерів і попереджує втрату мінеральної щільності кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії.

У жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз, визначений за результатами остеоденситометрії, відзначаються порушення стану гормонального фону у вигляді зниження вмісту естрадіолу, кальцитоніну та паратиреоїдного гормону, зміни рівня біохімічних маркерів кісткового метаболізму (кислої та лужної фосфатаз в сироватці, добової екскреції з сечею кальцію та оксипроліну). Зниження інтенсивності змін вказаних показників корелює зі змінами клінічного стану (інтенсивністю больового синдрому, ступенем порушення функції суглобів і хребта). Встановлено, що у жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз, наявність в анамнезі переломів відзначається на фоні більш виражених змін гормонального статусу (зниження вмісту кальцитоніну та паратиреоїдного гормону), порушення кісткового метаболізму (підвищення вмісту в крові кислої та лужної фосфатаз, добової екскреції з сечею кальцію та оксипроліну).

2.У жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз без переломів в анамнезі, у випадку вихідного зниження вмісту естрадіолу суттєвий позитивний вплив здійснював електрофорез сульфату міді, що підтверджується статистично достовірним приростом кісткової маси за даними ультразвукової денситометрії (індекс міцності (Стіффнесса)) і зниженням рівня маркерів кісткової резорбції (кисла фосфатаза, добова екскреція з сечею кальцію та оксипроліну). При зниженні вмісту кальцитоніну та паратиреоїдного гормону більш виправдане призначення НВЧ-терапії на ділянку щитовидної залози (за даними клініко-лабораторних та денситометричних показників).
3. У жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз при наявності в анамнезі переломів, на фоні низьких рівнів кальцитоніну і паратиреоїдного гормону, більш ефективним було комплексне застосування НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді. Застосування комплексного призначення вищевказаних процедур справляло нормалізуючий вплив на рівень гормонів щитовидної та паращитовидної залоз (кальцитоніну та паратиреоїдного гормону), що сприяло вираженій позитивній динаміці денситометричних показників
4.У жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз за наявності та відсутності переломів в анамнезі, призначення електрофорезу сульфату міді забезпечило не лише позитивний клінічний результат (анальгезуючу дію, покращення функціонального стану хребта та суглобів), але й позитивні зміни денситометричних показників (збільшення ШОУ, індексу міцності (Стіффнесс), збільшення Т-та Z-показників, зменшення RRF), сприяючи приросту маси та мінеральної щільності кісткової тканини, і забезпечило стабілізуючий вплив на процеси втрати кісткової маси.
5. Для отримання вираженого позитивного ефекту встановлено необхідність тривалого лікування - призначення декількох (повторних) курсів лікування 3 4 курси лікування через кожні півроку із застосуванням НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді. У жінок, хворих на постменопаузальний остеоопроз, такі курси лікування забезпечували стійкий анальгетичний ефект, позитивну динаміку біохімічних маркерів кісткового метаболізму та денситометричних показників. Призначення декількох курсів лікування (3-4) дозволило досягти високих позитивних результатів у більшості (65 %-89 %) хворих.