Делінгевич Людмила Володимирівна. Педагогічні засади позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

brief description

Делінгевич Людмила Володимирівна. Педагогічні засади позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. : Дис... канд. наук: 13.00.07 2008

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису
УДК 374.3:377.1
ДЕЛІНГЕВИЧ ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
13.00.07 - теорія і методика виховання
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук
Науковий керівник Мачуський Валерій Віталійович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник
Київ - 2008 
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ 12 У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
1.1. Психолого-педагогічні дослідження проблеми 12
виховання особистості майбутнього спеціаліста
1.2. Теоретичні аспекти позаурочної виховної роботи 37
у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
1.3. Практичні проблеми позаурочної виховної роботи 55
у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
Висновки до першого розділу 70
РОЗДІЛ ІІ. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА 74 ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСАД ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ І- ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
2.1. Організація та зміст дослідно-експериментальної роботи 74
2.2. Зміст, форми та методи позаурочної виховної роботи у вищих 112 навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
2.3. Основні результати дослідно-експериментальної роботи 144
Висновки до другого розділу 155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164
ДОДАТКИ 

Делінгевич Л.В.Педагогічні засади позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню процесу позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дав можливість уточнити зміст поняття позаурочна виховна робота у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації ”, яку ми розуміємо як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час спрямований на виховання моральної культури студентів. В основу цього процесу покладено систему різноманітних форм, методів і засобів морально-етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з студентським самоврядуванням та громадськими організаціями.
Розроблено педагогічні засади виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, а саме: урахування соціального замовлення і особливостей кваліфікаційної спрямованості вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах; впровадження науково обґрунтованої п’ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, яка спрямована на досягнення мети навчально-виховного процесу виховання моральної культури особистості студента, основними складовими якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника; організація позаурочної виховної роботи на основі взаємодії її основних суб’єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій).
Отримані результати підтвердили припущення про те, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позитивно впливала на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів, які входили в експериментальні групи.

Встановлено, що удосконалення позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах є актуальною проблемою, яка детермінується необхідністю визначення оптимальних засобів організації позаурочної виховної роботи, зміст якої забезпечував би набуття студентами позитивного соціального досвіду, сприяв формуванню морально виправданих засобів вирішення особистих і суспільних проблем, моральному розвитку особистості.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що попередниками досліджувалися проблеми виховання студентів у вищих навчальних закладах. Однак такий її аспект, як позаурочна виховна робота з студентами вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, досліджений ще недостатньо.
У процесі дослідження виявлено фактори, що детермінують особливості організації позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації та впливають на її ефективність, а саме: особливості контингенту студентів (вікові особливості, культурний рівень); підготовленість педагогічного колективу закладу (рівень готовності наставників студентських груп до організації позаурочної виховної роботи).
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дав змогу уточнити зміст поняття позаурочна виховна робота”, яку ми розуміємо як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час та спрямований на виховання моральної культури студентів. В основу цього процесу покладено систему різноманітних форм, методів і засобів морально-етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з студентським самоврядуванням та громадськими організаціями. Основним його результатом є виховання моральної культури студентів, під якою ми розуміємо усвідомлено вироблений на основі гуманістичних традицій і постійно удосконалюваний особистістю індивідуальний досвід морально цінного ставлення до світу, людини, до самого себе.
У процесі проведеного нами дослідження розроблено критерії моральної культури студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, а саме: понятійний, емоційно-оцінний, поведінковий; на цій основі визначено три рівні сформованості моральної культури студентів: індиферентно-репродуктивний (низький), інтуїтивно-оцінний (середній) та активно-творчий (високий). Результати вивчення реального стану проблеми у педагогічній практиці вищих навчальних закладів України дали змогу виявити низький рівень моральної культури переважної більшості студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Це проявлялося у відсутності у студентів знань моральних і правових норм; емоційній індиферентності сприймання. Їм була притаманна байдужість до оточуючого світу (людей, природного і суспільного середовища). Такі студенти не цікавилися спільними справами, проявляли байдуже, а іноді зневажливе ставлення до виховних заходів.
Розроблено та науково обґрунтовано педагогічні засади виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, а саме:

урахування соціального замовлення і особливостей кваліфікаційної спрямованості вищого навчального закладу в сучасних умовах;
впровадження науково обґрунтованої п’ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи, спрямованої на виховання моральної культури особистості студента, основними компонентами якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника;
організація позаурочної виховної роботи на основі взаємодії її основних суб’єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій).

У процесі формувального експерименту підтверджена ефективність розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У ході дослідження застосовувалися як традиційні, так і розроблені нами нові форми позаурочної виховної роботи, а саме Козацькі забави”; конкурси Лицарів” та Джентльменів”, конкурс Валентин та Валентина чарівна перлина”, дебати Хлопцям живеться легше ніж дівчатам?”, клуби за інтересами, години спілкування, тематичні чергування, психологічна служба Довіра”. Школа молодого наставника”, яка працювала у взаємодії з психологічним семінаром викладачів та ін. А також методи: бесіди, семінари, інтелектуальні ігри, рольові ігри, імітаційні ігри, різновиди соціального вправляння, організація спільної комунікативної діяльності студентів виховної спрямованості, створення моделей виховної міжособистісної взаємодії, Інтерактивні методи (дебати, ток-шоу”, займи позицію”), діагностичне обстеження молоді, корекція, реабілітація, профілактика, своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, запобігання конфліктам серед студентів.
Результати отримані у процесі формувального етапу експерименту підтвердили припущення про те, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позитивно вплине на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів, які входили в експериментальні групи. Так, у результаті дослідно-експериментальної роботи активно-творчий рівень моральної культури студентів експериментальних груп зріс на 14 %, інтуїтивно-оцінний зріс на 24,7 %, індиферентно-репродуктивний понизився на 38,7 %. У контрольних групах ця тенденція виражена менше, істотних кількісних і якісних змін тут не спостерігалося.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших досліджень потребують проблеми, пов’язані з розвитком системи позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації відповідно до умов соціокультурної ситуації та нових досягнень у психолого-педагогічній науці; вдосконалення окремих форм і методів виховання, обґрунтування інноваційних педагогічних технологій, що пов’язано з вирішенням завдань, які стоять перед вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Реформаторські процеси, які відбуваються нині в усіх галузях українського суспільства, не оминули і таку людинознавчу галузь як виховання, котре має бути гуманістичним, зорієнтованим на особистість. У його центрі повинна стояти людина, вихована в демократичних традиціях і підготовлена до співробітництва з іншими людьми і народами. Саме під цим кутом зору необхідно переосмислити зміст і спрямованість позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
У дослідженні проаналізовано основні підходи до трактування сутності виховання у сучасних умовах, розуміння його природи, основних форм і методів реалізації та ідеї науковців щодо змісту, мети і принципів позаурочної виховної роботи. З’ясовано особливості цього процесу у вищих навчальних закладах та виявлено недостатність теоретичної та практичної розробки цих питань стосовно вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які мають свою специфіку, що відрізняє їх як від середніх загальноосвітніх закладів, так і від вищих закладів Ш-IV рівнів акредитації.
Аналіз теоретичних аспектів проблеми дослідження дозволив виявити протиріччя між наявним низьким рівнем моральної культури студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, з одного боку, і недостатнім обґрунтуванням організації позаурочної виховної роботи у цих закладах, з іншого. Однією з основних причин незадовільного стану позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах є невідповідність вимог, що висуваються сьогодні до організації та змісту виховного процесу, і традиційними характеристиками виховної роботи, які склалися у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Такий стан проблеми детермінує необхідність визначення оптимальних засобів позаурочної виховної роботи у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, зміст якої забезпечував би набуття студентами
позитивного соціального досвіду; сприяв формуванню моральної особистості студента.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дав змогу уточнити зміст поняття “позаурочна виховна робота”, яку ми розуміємо як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час та спрямований на виховання моральної культури студентів. В основу цього процесу покладено систему різноманітних форм, методів і засобів морально- етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з студентським самоврядуванням та громадськими організаціями. Основним його результатом є виховання моральної культури студентів, під якою ми розуміємо усвідомлено вироблений на основі гуманістичних традицій і постійно удосконалюваний особистістю індивідуальний досвід морально цінного ставлення до світу, людини, до самого себе.
Дослідження психолого-педагогічних аспектів позаурочної виховної роботи показало, що існують різні підходи до організації позаурочного виховання у вищих навчальних закладах. Аналіз наявних у психолого- педагогічній науці підходів дозволив констатувати доцільність організації позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах на основі особистісно орієнтованого підходу до виховання особистості, пріоритетною метою якого є здійснення психолого-педагогічної допомоги особистості в становленні її суб’єктності, культурної ідентифікації, допомоги життєвому самовизначенню, створенні умов для максимально можливого розвитку її сутнісних сил в поєднанні з інтенсивним накопиченням морального досвіду.
У результаті дослідження визначено наступні фактори, що детермінують особливості організації позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, впливають на її ефективність, а саме: особливості контингенту студентів (вікові особливості, культурний рівень); кваліфікаційна спрямованість вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; педагогічний колектив закладу (рівень підготовленості наставників студентських груп до організації позаурочної виховної роботи).
На основі даних констатувального етапу експерименту розроблено критерії моральної культури студентів вищих навчальних закладів І -ІІ рівнів акредитації, а саме: понятійний, емоційно-оцінний, поведінковий.
Визначені критерії та їх показники стали підґрунтям для виявлення трьох груп студентів, кожна з яких відповідала певному рівню вихованості, а саме: індиферентно-репродуктивному (низькому), інтуїтивно-оцінному (середньому) і активно-творчому (високому).
Обґрунтовано педагогічні засади позаурочної виховної роботи, апробація доцільності та ефективності яких була покладено в основу програми формувального етапу експерименту. До таких засад було віднесено:
- урахування соціального замовлення і особливостей кваліфікаційної спрямованості вищого навчального закладу в сучасних умовах;
- впровадження науково обґрунтованої п’ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи, спрямованої на виховання моральної культури особистості студента, основними компонентами якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника;
- організація позаурочної виховної роботи на основі взаємодії її основних суб’єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій).
Розроблено методику впровадження педагогічних засад у позаурочну виховну роботу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, що базувалася на поєднанні смислокреативного аспекту цього процесу
(формування певних людських якостей і розвитку свідомості) з діяльнісним (подолання негативної поведінки, стимулювання моральних вчинків). Отже, результат роботи розумівся не тільки як кінцевий продукт процесу засвоєння
знань, а й як процес застосування особистістю цього кінцевого продукту для ефективного орієнтування у реальному житті, у власній поведінці та діяльності.
З’ясовано, що впровадження педагогічних засад у позаурочну виховну роботу із студентами вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації має вагоме педагогічне значення: їх впровадження забезпечує набуття молодими людьми відповідних знань про норми поведінки (понятійний компонент); формує уміння емоційно вірно оцінювати явища, вчинки, поведінкові акти як самого себе, так і оточуючих (емоційно-смисловий компонент); регулює практичні дії (мотиваційно-діяльнісний компонент).
Теоретичний аналіз проблеми дав змогу узагальнити уявлення про організацію позаурочної виховної роботи у вигляді моделі. З огляду на те, що головною ознакою такої складної соціальної системи, як виховна, є цілісність, що визначає наявність внутрішніх зв’язків між її компонентами, основою розробленої моделі позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації нами визначено систему взаємопов’язаних компонентів позаурочної виховної роботи, яка спрямована на досягнення мети виховного - моральної культури особистості студента.
У процесі експериментальної роботи, що будувалася на визначених педагогічних засадах позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, зважаючи на сучасні підходи щодо розуміння сутності національного виховання, його провідних ідей, зміст позаурочної виховної роботи передбачав формування моральної культури особистості студента, під якою ми розуміємо усвідомлено вироблений на основі гуманістичних традицій і постійно удосконалюваний особистістю індивідуальний досвід морально цінних відносин до світу, людини, до самої себе.
Визначено зміст, форми та методи позаурочної виховної роботи, реалізації яких ґрунтувалася на означених педагогічних засадах і відповідала вимогам сьогодення до вихованості особистості. Здійснювана робота спрямовувалося на підвищення поінформованості студентів з певних галузей людського буття, формування у них позитивних ставлень, перетворення набутих знань у дійовий чинник регулювання поведінки.
У результаті дослідження зроблено висновок, що зміст позаурочної виховної роботи, конкретних виховних заходів має бути конкретизацією виховної мети; відповідним до соціального замовленням щодо формування особистості майбутнього спеціаліста; реальним, що відповідає специфіці вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації. У контексті проблеми необхідно підкреслити, що ефективність педагогічного впливу на студентів великою мірою визначається єдністю змісту, форм і методів, їх відповідністю меті та завданням позаурочної виховної роботи.
У ході дослідження застосовувалися як традиційні, так і розроблені нами нові форми позаурочної виховної роботи, а саме “Козацькі забави”; конкурси “Лицарів” та “Джентльменів”, конкурс “Валентин та Валентина - чарівна перлина”, дебати “Хлопцям живеться легше ніж дівчатам?”, клуби за інтересами, години спілкування, тематичні чергування, “Школа молодого наставника” та ін. А також методи: бесіди, семінари, інтелектуальні ігри, рольові ігри, імітаційні ігри, різновиди соціального вправляння, організація спільної комунікативної діяльності студентів виховної спрямованості, створення моделей виховної міжособистісної взаємодії, Інтерактивні методи (дебати, “ток-шоу”, “займи позицію”), корекція, реабілітація, профілактика, своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, запобігання конфліктам серед студентів. Розроблено та апробовано “типову структуру позаурочного виховного заходу” (на прикладі організації годин спілкування).
Здійснено аналіз динаміки рівнів вихованості студентів від початку до закінчення експериментальної роботи в умовах застосування розроблених педагогічних засад позаурочної виховної роботи. Порівняння початкових і кінцевих результатів експериментальної роботи засвідчило їх ефективність та
доцільність застосування у масовій практиці роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
У процесі формувального експерименту підтверджена ефективність розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Результати отримані у процесі формувального етапу експерименту підтвердили припущення про те, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позитивно вплине на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів, які входили в експериментальні групи. Так, у результаті дослідно-експериментальної роботи активно-творчий рівень моральної культури студентів експериментальних груп зріс на 14%, інтуїтивно-оцінний зріс на 24,7%, індиферентно-репродуктивний понизився на 38,7%. У контрольних групах ця тенденція виражена менше, істотних кількісних і якісних змін тут не спостерігалося.
Результати дослідження покладено в основу методичного посібника для педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; вони можуть бути використані при розробленні планів виховної роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; проведенні науково-педагогічних досліджень; у системі післядипломної педагогічної освіти. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості застосування його положень, висновків та рекомендацій у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших досліджень потребують проблеми, пов’язані з розвитком системи позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації відповідно до умов соціокультурної ситуації та нових досягнень психолого-педагогічної науки; вдосконалення окремих форм і методів виховання, обґрунтування інноваційних технологій, що пов’язано з вирішенням завдань, що висуваються перед вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації.