Дельва Ірина Іванівна. Морфогенетичні та топографічні особливості атеросклерозу середньої мозкової артерії і зв'язок геліометеофакторів з клінічними та морфологічними проявами церебрального атеросклерозу

brief description

Дельва Ірина Іванівна. Морфогенетичні та топографічні особливості атеросклерозу середньої мозкової артерії і зв'язок геліометеофакторів з клінічними та морфологічними проявами церебрального атеросклерозу: Дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2002. - 166арк. - Бібліогр.: арк. 141-166.

Дельва І.І. Морфогенетичні та топографічні особливості атеросклерозу середньої мозкової артерії і зв’язок геліометеофакторів з клінічними та морфологічними проявами церебрального атеросклерозу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню особливостей атеросклеротичного процесу в середній мозковій артерії та виявленню зв’язків між змінами геліометеофакторів і клініко-морфологічними проявами церебрального атеросклерозу.
При цьому використовувалися макроскопічні, гістологічні, морфометричні та медико-статистичні методи дослідження. Вивчена вікова динаміка площі атеросклерозу середньої мозкової артерії, темп розвитку, переважний морфогенетичний тип та топографічна селективність патологічного процесу в різних групах спостереження. Виявлено, що розвиток атеросклерозу середньої мозкової артерії супроводжується деструкцією еластичних структур її стінки з появою в інтимі проеластичних волокон. Розкриті достовірні зв’язки між різкими змінами геліометеофакторів та клінічним перебігом ішемічних інсультів, площею ускладнених атеросклеротичних уражень середньої мозкової артерії.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розкритті морфогенетичних і топографічних особливостей атеросклеротичного процесу в середній мозковій артерії та у виявленні зв’язків між змінами геліометеофакторів та клініко-морфологічними проявами церебрального атеросклерозу.
2. Клінічні прояви атеросклерозу середньої мозкової артерії морфологічно обумовлені достовірно більшою питомою площею атеросклеротичних змін у відповідній судині (S=14,7±1,7% 44,9±2,2%) та більш швидким темпом прогресування патологічного процесу у порівнянні з судинами осіб з доклінічним перебігом церебрального атеросклерозу (S=7,3±0,7% 20,6±1,7%) та осіб контрольної групи (S=3,1±0,5% 14,6±1,4%).
3. Стадія клінічних проявів атеросклерозу середньої мозкової артерії обумовлена переважно деструктивним морфогенетичним типом патологічного процесу (питома частка ускладнених уражень 0,34 0,61), доклінічна стадія переважно фібропластичним типом (питома частка фіброзних бляшок 0,36 0,59), початкова стадія переважно сорбційним типом (питома частка ліпоїдозу 0,84 1).
4. Атеросклеротичний процес в середній мозковій артерії розвивається переважно на початку судини, в місцях відходження дочірніх гілок і в кінцевих розгалуженнях основного стовбуру та з віком поширюється в дистальному напрямку.
5. Розвиток атеросклерозу середньої мозкової артерії супроводжується прогресуючою деструкцією внутрішньої еластичної мембрани у вигляді набухання, розщеплення та фрагментації.
6. При атеросклеротичному ураженні середньої мозкової артерії відбуваються компенсаторні зміни еластичного каркасу судинної стінки з послідовною появою в інтимі, по мірі прогресування патологічного процесу, елаунінових та оксіталанових волокон.
7. Різке підвищення сонячної активності, як і різке падіння атмосферного тиску, мають послідовний та дещо відстрочений зв’язок з клінічними проявами церебрального атеросклерозу: протягом перших 2-х діб після змін ГМФ достовірно збільшується захворюваність на ішемічні інсульти, а протягом 2-ї, 3-ї та 4-ї діб достовірно збільшується смертність від ішемічних інсультів.
8. При смерті від ішемічних інсультів на 3-тю та 4-ту доби після хромосферних спалахів достовірно збільшується площа ускладнених атеросклеротичних уражень середньої мозкової артерії у порівнянні з відповідними показниками при летальних випадках в геліофізично спокійні доби. Цей феномен спостерігається тільки на 7-му (S=19,1±0,8 проти S=16,6±0,8, p<0,05) та на 8-му (S=30,2±0,7 проти S=26,4±0,9, p<0,05) десятиріччях життя людини.