Денисенко Марина Володимирівна. Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

ДЕНИСЕНКО Марина Володимирівна

УДК 372.41=111

НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання:
германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

КНИГА 1 (книг дві)

Науковий керівник -
Бех Петро Олексійович,
кандидат філологічних наук,
професор

Київ - 2004 ЗМІСТ

КНИГА 1

Вступ ..

5

Розділ 1 Теоретичні передумови розробки методики навчання техніки читання англійською мовою учнів початкової школи

1.1.

Техніка читання англійською мовою як об'єкт навчання ..

13

1.2.

Цілі, завдання і зміст навчання техніки читання англійською мовою

23

1.3.

Труднощі оволодіння технікою читання англійською мовою ..

35

1.4.

Методи навчання техніки читання ...

48

Висновки до розділу 1 ....

63

Розділ 2 Технологія навчання техніки читання із застосуванням піктограм і кольорової сигналізації

2.1.

Піктограма як функціональний образний код для перекодування графічних символів у звукомоторні образи

66

2.2.

Кольорова сигналізація як наочна ілюстрація правил читання

77

2.3.

Підсистема вправ для навчання техніки читання ...

89

2.4.

Модель реалізації розробленої методики навчання техніки читання ..

129

Висновки до розділу 2 ....

138

Розділ 3 Експериментальна перевірка якості розробленої методики навчання техніки читання

3.1.

Організація експериментального навчання ....

141

3.2.

Проведення експериментального навчання та обробка результатів

156

3.3.

Аналіз результатів експерименту і впровадження розробленої методики навчання техніки читання в навчальний процес ..

163

3.4.

Методичні рекомендації з навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою ....

170

Висновки до розділу 3 .

177

Висновки ...

180

Список використаних джерел ......

186

Список проаналізованих підручників, навчальних посібників, навчально-методичних комплектів, відеокурсів та дидактико-методичних матеріалів ...

212

КНИГА 2

Додатки АР .

219

Акти упровадження

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМ - англійська мова
ГН - графічна наочність
ГС - граматична(і) структура(и)
ГФВ - графемно-фонемні відповідності
ЗОШ - загальноосвітня школа
ІМ - іноземна(і) мова(и)
КС - кольорова сигналізація
ЛО - лексична(і) одиниця(і)
МД - мовленнєва діяльність
НМК - навчально-методичний комплект
ПЧ - правило(а) читання
ПШ - початкова школа
СС - словосполучення
ТЧ - техніка читання

Експериментальне навчання
ДЕЗ - доекспериментальний (передекспериментальний) зріз
ЕГ - експериментальна група
ЕЗ - експериментальний зріз
КГ - контрольна група
КІ - 1-й критерій оцінювання (відповідно, КІІ - 2-й, КІІІ - 3-й і т.ін.)
Ксум - сумарний коефіцієнт виконання тесту
ПЕЗ - післяекспериментальний зріз
УЕ - учасник(и) експерименту

ВСТУП

З розвитком суспільства зростає кількість середніх навчальних закладів нового типу: гімназій, ліцеїв, авторських шкіл, у яких велика увага приділяється навчанню іноземних мов. Суттєвих змін зазнають і загальноосвітні школи, які при переході на 12річне навчання, ввели іноземну мову як обов'язковий навчальний предмет з другого року навчання у школі. Пріоритетність навчання іноземної мови з раннього віку пояснюється тим, що з розширенням міжнародних зв'язків і виходом України на міжнародний ринок, володіння однією або декількома іноземними мовами стає нагальною потребою особистості [13; 27; 44; 88; 144; 245 та ін.].
Зміни, що відбуваються у суспільстві, спричинили необхідність прийняття нової Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (212 класи), яка ґрунтується на якісно новому підході до навчання іноземної мови [12], принципам якого суперечить існуюча модель навчання іноземної мови з п'ятого класу, що призводить до необхідності переосмислення цілей, завдань і змісту навчання іноземної мови у школах України; оновлення процесу навчання з урахуванням психологічних особливостей засвоєння іноземної мови учнями початкової школи [12; 13; 80; 87; 88; 92; 119; 125; 156 та ін.].
Гнучкість природного механізму засвоєння іноземної мови учнями початкової школи, їхні імітаційні здібності, допитливість і прагнення до пізнання нового, сприяють ефективному розв'язанню завдань, що постають перед іноземною мовою як обов'язковим навчальним предметом у початковій школі, одним з яких є створення психологічних і дидактичних умов для розвитку в учнів бажання оволодіти іноземною мовою.
Оскільки у процесі навчання учні більшу частину інформації отримують через друкований текст, недостатня увага до проблем навчання читання іноземною мовою (далі англійською) може призвести до того, що в них складеться викривлена уява про англійську мову як навчальний предмет і втратиться інтерес до читання [37: 52; 75; 123; 128: 3; 162; 200: 397398; 279]. Таким чином, з перших уроків англійської мови діти повинні засвоювати букви англійського алфавіту і поступово, у міру оволодіння лексикограматичним матеріалом, вчитися читати.
Рівень мовленнєвого розвитку молодших школярів у рідній мові дозволяє вже в перший рік навчання англійської мови починати формувати в них навички техніки читання у ході читання слів, етикетних реплік і простих речень з опорою на зображальну наочність і без неї [155; 156]. Разом з тим слід зазначити, що основною трудністю, з якою можуть зустрітися учні початкового етапу навчання (12 клас) під час оволодіння технікою читання англійською мовою на рівні перекодування графічних комплексів у значеннєві одиниці, є варіативність графемнофонемних відповідностей, яка спричиняється кількісною неадекватністю графічного образа його звуковому еквіваленту, що призводить до різночитання однакових букв і їх сполучень. Процес оволодіння графемнофонемними відповідностями є проміжним шляхом до оволодіння знаковими системами. Разом з тим, дітям 68річного віку важко орієнтуватися на загальні поняття, оскільки формальнологічне мислення в них лише починає розвиватися. У молодшому шкільному віці діти мислять конкретними категоріями, в них переважає практичне мислення, якому притаманний наочнодійовий спосіб пізнання [22; 38; 49; 62; 65; 67; 139; 191: 13; 100; 103; 166168; 184; 200; 216 та ін.]. "Мислення руками" для молодших школярів, як відомо, є основним способом пізнання. Отже, спроби навчати їх англомовного читання з опорою на абстрактнопонятійне мислення, можуть виявитися малопродуктивними. У зв'язку з цим виникає потреба пошуку засобів навчання, використання яких дозволило б зробити світ мовних абстракцій зрозумілим дітям даної вікової групи [99] і, відповідно, полегшило б засвоєння як оптичного образу графічного символу, так прямих і варіативних графемнофонемних відповідностей.
Навчання читання розглядається як серйозна проблема методики навчання іноземних мов [8; 10; 33; 34; 50; 62; 64; 75; 79; 95; 96; 106; 122; 123; 128131; 137; 146; 148; 151; 163; 177; 182; 193198; 204206; 217; 221; 224; 244; 230; 249; 259; 267269; 273; 279 та ін.]. У методиці викладання рідної й іноземної мов проблему навчання читання у загальноосвітній та вищій школі досліджувало багато вчених (Е.А.Фехнер 1925, Л.В.Щерба 1929, І.А.Грузинська 1931, З.М.Цветкова 1940, Т.Г.Єгоров 1953, Д.Б.Ельконін 1960, В.М.Плахотник 1968; З.І.Кличникова 1973, С.К.Фоломкіна 1973, К.І.Онищенко 1975, Ж.В.Вітковськa 1975, А.Ілієва 1976, Й.М.Берман 1977, В.А.Бухбіндер 1977, А.А.Вейзе 1985, М.П.Дворжецька 1986, О.Д.Кузьменко 1991, В.М.Жуковський 1992, Т.П.Лисийчук 1992, Е.Г.Тен 1997, Е.М.Береговська 1997, А.З.Зак 1999, А.Г.Сонін 1999, О.В.Мусницька 1999, М.З.Біболетова 2002, A.Sterl Artley 1967, A.J.Mazurkievich 1967, K. Goodman & Y.Goodman 1981, L.Wendon 1984, E.Williams 1984, R.Cohen 1987, C.Wallace 1992, S.Silberstein 1994, C.Bran Lupan 1999, G.Doman 1999, Ch.Alderson 2000, S.Wren 2001 та ін.). Значна увага у багатьох дослідженнях приділяється питанням формування навичок техніки читання як необхідної бази для досягнення компетенції учнів у читанні.
Вчені ХХ початку ХХІ століття досягли певних результатів у вирішенні проблеми навчання техніки читання:
1) конкретизовано поняття "техніка читання" [79; 137; 279];
2) визначено психологічні особливості навчання читання [62; 79; 137; 228];
3) створено низку методів навчання техніки читання: звукобуквений, метод читання за ключовими словами, метод читання цілих слів і цілих речень, хоулістичний метод і метод репринтного сприймання;
4) визначено послідовність пред'явлення графічних символів і принцип їх перекодування [314; 315];
5) вказано причини виникнення труднощів читання і накреслено шляхи їх подолання [18; 128131; 144; 274277; 285].
Незважаючи на те, що техніці читання приділялася увага багатьма вченими, питання навчання техніки читання англійською мовою як іноземною у ракурсі підготовки учнів початкової школи до читання з перших уроків англійської мови висвітлено недостатньо. Крім того, існують розбіжності між теорією навчання техніки читання та її практичною реалізацією. У результаті, поняття "техніка читання" ототожнюється зі швидкістю читання або підміняється формуванням навичок усного мовлення (учні виконують вправи в односторонньому і двосторонньому перекладі на рівні слова, словосполучення, речення; вправи в режимі запитання відповідь на рівні тексту). Не винайдено і спеціальних засобів навчання, використання яких сприяло б ефективному засвоєнню правил читання учнями початкової школи. Як наслідок, існуючі способи пояснення правил читання, що вважаються ефективними для навчання техніки читання учнів п'ятого класу, є незрозумілими для молодших школярів. Підсистема вправ для навчання техніки читання, що представлена графемнофонемними і графемносемантичними групами вправ, а також вправами у встановленні форм читання (вголос та мовчки), потребує адаптації до умов навчання у початковій школі. Так, враховуючи досвід навчання техніки читання англійською мовою у п'ятому класі, потрібно будувати процес навчання цієї діяльності у початковій школі на засадах чинної Програми, яка вимагає нового бачення як проблеми навчання англійської мови в цілому, так і техніки читання англійською мовою зокрема.
Таким чином, необхідність навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою із використанням ефективніших засобів навчання в межах комунікативноорієнтованого навчання англійської мови, з одного боку, та потреба у проведенні спеціальних досліджень з даного питання, з іншого, зумовили актуальність теми дослідження "Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках плану науководослідної роботи Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка "Європейські мови та культури у контексті глобалізації світових процесів" (номер державної реєстрації 01 БФ04701).
Мета проведеного дослідження полягала у розробці науковообгрунтуваної і ефективної методики навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою.
Досягнення накреслених цілей передбачало розв'язання таких завдань:
1) уточнення цілей і завдань навчання техніки читання англійською мовою учнів початкової школи;
2) обґрунтування і представлення змісту навчання техніки читання англійською мовою у початковій школі;
3) виявлення, дослідження і проведення аналізу труднощів оволодіння молодшими школярами навичками техніки читання англійською мовою;
4) обґрунтування і розробка засобів навчання техніки читання англійською мовою для учнів початкової школи і визначення їхньої ролі і місця у процесі формування навичок техніки читання;
5) обґрунтування і розробка підсистеми вправ для навчання техніки читання англійською мовою учнів початкової школи;
6) створення моделі реалізації розробленої методики навчання техніки читання;
7) експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики;
8) доведення надійності проведеного експерименту;
9) формулювання методичних рекомендацій щодо навчання техніки читання англійською мовою у початковій школі;
10) упровадження розробленої методики у навчальний процес загальноосвітніх шкіл.
Об'єктом дослідження виступає процес навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою з використанням засобів навчання, вибір яких зумовлюються віковими особливостями учнів початкової школи, а також труднощами оволодіння англомовним читанням.
Предметом дослідження є процес формування навичок техніки читання англійською мовою в учнів початкового етапу навчання (12 класи), оскільки на цьому етапі закладаються основи становлення і стабілізації усіх навичок техніки читання, удосконалення яких відбувається на середньому (23 класи) та старшому (34 класи) етапах навчання у початковій школі.
Методи дослідження включають:
- теоретичний аналіз наукової літератури з методики навчання іноземних мов, загальної, вікової та педагогічної психології, теорії та історії педагогіки, загальної дидактики і дидактики початкової школи;
- методичний аналіз підручників, навчальних посібників та навчальнометодичних комплектів для учнів дошкільного і молодшого шкільного віку в межах теми дослідження;
- письмове анкетування респондентів зрілого віку з використанням закритих запитань, метою яких є виявлення видимих (зручночитабельних) кольорів для кодування і перекодування графічних символів;
- експериментальне навчання з використанням запропонованої підсистеми вправ, що ґрунтується на застосуванні спеціальних засобів навчання техніки читання учнів початкової школи і метою якого є перевірка ефективності розробленої методики, а також проведення кількісного і якісного аналізу отриманих у ході експерименту результатів;
- тестування учнівучасників експериментального навчання з метою відстеження росту їхнього рівня сформованості навичок техніки читання англійською мовою.

bibliography

ВИСНОВКИ

У ході дисертаційного дослідження було розглянуто низку актуальних питань, пов'язаних із проблемою навчання техніки читання англійською мовою у початковій школі. Виникненню цих питань передувало прийняття нової Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (212 класи), що ґрунтується на засадах комунікативноорієнтованого підходу до навчання англійської мови, реалізація якого на існуючій моделі навчання англійської мови з п'ятого класу стає неможливою і призводить до необхідності переосмислення цілей, завдань і змісту навчання англійської мови у школах України; оновлення процесу навчання з урахуванням психологічних особливостей засвоєння цієї мови молодшими школярами.
Оскільки у процесі навчання учні більшу частину інформації отримують через друкований текст, недостатня увага до проблем навчання читання англійською мовою, на чому наголошувалося вище, може призвести до того, що в них складеться викривлена уява про англійську мову як навчальний предмет і втратиться інтерес до читання. Таким чином, з перших уроків англійської мови учні повинні починати засвоювати букви англійського алфавіту і поступово, у міру оволодіння лексикограматичним матеріалом, вчитися читати.
Формування навичок техніки читання з перших уроків навчання англійської мови у початковій школі є вагомою складовою навчального процесу з англійської мови як необхідної бази для досягнення компетенції учнів у читанні. Для розв'язання цієї проблеми потрібно було розробити ефективну методику навчання техніки читання, з одного боку, керуючись досвідом навчання техніки читання англійською і французькою мовами у п'ятому класі, а з іншого враховуючи психологічні особливості молодших школярів і умови навчання у першомудругому класі. Створення ефективної методики навчання техніки читання англійською мовою учнів початкової школи було пов'язано з пошуком спеціальних засобів зорової наочності, яка забезпечувала б здійснення процесу навчання техніки читання з перших уроків англійської мови.
Проаналізувавши зображальні мнемоніки (художні і персоніфіковані образи а також "живі" букви: буквипози, буквиасоціації, буквидіячі та буквиобрази або піктограми), ми дійшли висновку, що лише у буквахобразах імпліцитно представлено зображення графічних символів та їх звукових еквівалентів. Іншими словами, піктограми поєднують у собі, з одного боку, графічний образ, у контурі якого розташовано живу або неживу істоту, яка асоціативно нагадує цей графічний образ, а з іншого звуковий, оскільки назва істоти, що розташована усередині букви, починається з озвучуваної назви цієї букви. З огляду на це, піктограми можуть безпосередньо сприяти оволодінню як буквами англійського алфавіту, так і усним мовленням, оскільки піктограма є образом, про який і з яким можна говорити [253; 274277; 309].
Керуючись науковим положенням про те, що "вибираючи предмети із певної сукупності, учні орієнтуються переважно на колір та форму, вважаючи саме їх характерними ознаками" [65], ми дійшли висновку, що піктограми мають використовуватися у комплексі з кольоровою сигналізацією таким типом кодування графічної інформації, у якому вербальний зміст фіксується певним кольором (див. рис. 2.22). Вивчивши досвід використання кольорової сигналізації для позначення графічних символів [19; 231; 239; 285], дані етнопсихолінгвістики [9; 69; 127; 211; 215], кольоропсихології [28; 97; 132], кольорології [86; 213], способи створення вуличної реклами [39; 262], ми провели асоціативний експеримент з добору зручночитабельних кольорів, у якому взяли участь 65 респондентів зрілого віку, і на цій основі виділили п'ять кольорів, які можуть використовуватися для кодування правил читання. До них належать коричневий (для позначення сполучень приголосних, що утворюють власні звуки: sh, ch, ph, c перед a o u), синій (для інших приголосних: b, f, d etc.), червоний (для голосних, що читаються за аналогією з голосними рідної мови: i, e, o etc.), оранжевий (для "проблемних" монофтонгів, дифтонгів і трифтонгів: a, ir, eau etc.) та зелений (для графем, що не читаються: "німі букви"). При доборі кольорів було враховано їх головну характерну рису полівалентність. Це означає, що "легкі кольори однакової ваги" (оранжевий, синій і зелений) повинні використовуватися частіше, аніж "важкі кольори різної ваги" (коричневий і червоний).
Вивчення наукових джерел, навчальних посібників з англійської і французької мов для дошкільнят, молодших школярів і учнів п'ятого класу, які починають вивчати мову, аналіз труднощів, з якими учні можуть зустрітися у ході оволодіння англомовним читанням, а також результати експериментального навчання дозволили нам стверджувати, що піктограми і кольорова сигналізація є тими засобами навчання техніки читання англійською мовою у початковій школі, які роблять мовні абстракції доступними молодшим школярам, через те, що при їхньому використанні враховуються особливості сприймання і рівень розвитку мислення дітей даної вікової групи, а також забезпечується розуміння і запам'ятовування ними правил читання та безпомилкове встановлення буквенозвукових і графемнофонемних відповідностей.
Проведене дослідження доводить ефективність комплексного використання піктограм і кольорової сигналізації у відповідній послідовності, що зумовлена етапами формування навичок техніки читання англійською мовою. Так, у період становлення навичок, на його початковому етапі піктограма виступає засобом створення орієнтовної основи правильних дій учнів у встановленні графемнофонемних відповідностей. На підготовчому етапі, під час автоматизації дій учнів у встановленні графемнофонемних відповідностей на рівні слова і словосполучення піктограма використовується у комплексі з кольоровою сигналізацією. Збіг кольорів піктограми і кольорової букви у словах і словосполученнях на цих етапах формування навичок техніки читання сприяє подоланню труднощів англомовного читання та полегшує перехід до однокольорового буквеного тексту на стандартизуючому етапі періоду становлення навичок і варіюючому етапі періоду їх стабілізації.
Поетапність формування навичок техніки читання показано у підсистемі вправ, яка складається з трьох груп вправ: графемнофонемної, графемносемантичної і графемноструктурної та включає рецептивні, рецептивнорепродуктивні й інтегративні типи вправ. Кожна група вправ містить вправи у навчанні читання (вголос, пошепки і мовчки) на рівні букв; слів, словосполучень і речень, а також груп речень (мікротекстів) з використанням піктограм та/ або кольорової сигналізації і без них (рис 2.24).
Підсумком дослідження є нижчеподане:
- представлення моделі реалізації розробленої методики навчання техніки читання у початковій школі, яка ґрунтується на тематичному сюжетноситуативному підході, включає два періоди навчання (алфавітний і період формування власне навичок техніки читання) і носить інтегративний циклічноконцентричний характер;
- визначення критеріїв оцінки рівня сформованості навичок техніки читання;
- пояснення розподілу балів за критеріями, залежно від пріоритетності критеріїв (за В.П. Беспальком 1968);
- формулювання методичних рекомендацій щодо навчання молодших школярів техніки читання англійською мовою.
Перевірка ефективності розробленої у ході дослідження методики здійснювалася шляхом вертикальногоризонтального експерименту. Експериментальне навчання довело ефективність запропонованої методики навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою з використанням піктограм і кольорової сигналізації, про що свідчать його результати, представлені у додатках (див. Додатки Л та Н). Для достовірності й об'єктивності одержаних даних проведеного експериментального навчання ми використовували методи математичної статистики кількісних критеріальних характеристик [11; 46]. Так, за результатами післяекспериментального зрізу коефіцієнт навченості в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 становив 74, 58 і 68 з 75ти можливих і перевищив результати одержані у КГ1, КГ2 і КГ3, які становили, відповідно, 53, 56 і 53 бали.
Важливо відзначити і той факт, що учасники експериментальних груп, які навчалися за розробленою нами методикою, виявляли бажання самостійно читати матеріали, а також виконувати вправи, призначенені для роботи на наступних уроках. А це дає підстави стверджувати про мотивоформуючий потенціал піктограм і кольорової сигналізації, оскільки вправи, що створюються на їхній основі, дають можливість формувати самостійну читацьку діяльність учнів.
Отже, проведене дослідження має теоретичне і практичне значення. Його теоретичне значення полягає в уточненні цілей і завдань навчання техніки читання англійською мовою; обґрунтуванні і представленні змісту навчання техніки читання; аналізі труднощів, з якими учні можуть зустрітися в ході оволодіння технікою читання; на основі проведеного аналізу визначенні засобів навчання, комплексне використання яких сприятиме уникненню зазначених труднощів читання; вивченні основних методів навчання техніки читання і виділенні таких прийомів і способів, поєднання яких сприяє якості процесу навчання цієї діяльності; обґрунтуванні використання піктограм і кольорової сигналізації як засобів, що забезпечують свідоме засвоєння учнями початкової школи правил читання; обґрунтуванні вибору зручночитабельних кольорів для виділення графем; обґрунтуванні підсистеми вправ; виділенні критеріїв оцінки рівня сформованості навичок техніки читання.
Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає у створенні піктограм для ознайомлення учнів з буквами англійського алфавіту; формулюванні правил читання графем з використанням піктограм; визначенні зручночитабельних кольорів для позначення графем; запропонуванні методики використання піктограм і кольорової сигналізації для навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою; розробці підсистеми вправ для навчання техніки читання у початковій школі з використанням названих засобів навчання; представленні моделі навчання техніки читання; формулюванні методичних рекомендацій щодо застосування розробленої методики у початковій школі; створенні двох навчальних посібники на основі запропонованої методики; підтвердженні якості розробленої методики навчання техніки читання учнів початкової школи в ході експериментального навчання; упровадженні методики в навчальний процес п'яти шкіл України.
Основні положення запропонованої методики можуть бути використані у подальших дослідженнях, пов'язаних з проблемами навчання техніки читання англійською мовою на рівні тексту, а саме: у ході формування навичок антиципації, навичок синтагматичного членування речень та інтонаційних навичок. Крім того, розроблена методика може бути використана при створенні посібників і підручників англійської мови для учнів 12 класів.
Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою. Одержані результати доводять необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження даної проблеми.