Дереза Вячеслав Миколайович. Диверсифікація виробництва і капіталу як фактор стабілізації фінансового стану підприємства

brief description

Дереза Вячеслав Миколайович. Диверсифікація виробництва і капіталу як фактор стабілізації фінансового стану підприємства : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний гірничий ун- т. — Д., 2004. — 158арк. — Бібліогр.: арк. 138-155

Дереза В.М. Диверсифікація виробництва і капіталу як фактор стабілізації фінансового стану підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних та практичних засад здійснення і розвитку диверсифікації виробництва і капіталу на промислових підприємствах. Проведено аналіз використання диверсифікації виробництва і капіталу у світовій практиці, а також існуючих підходів до вибору ефективних напрямків і методів диверсифікації. Обґрунтовано приоритетні напрямки забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах відкритої економіки. Визначені чинники та результативні показників, на підставі дослідження яких можна рекомендувати найбільш прийнятні для підприємства напрями і методи диверсифікації. Розроблено і обґрунтовано моделі визначення оптимальної структури доходів підприємства для різних напрямів диверсифікації виробництва і капіталу. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору ефективних варіантів диверсифікації виробництва і капіталу підприємства.

У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою поставлена і вирішена актуальна наукова задача, що полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та впровадженні підходів та методів визначення напрямів і методів диверсифікації виробництва і капіталу з метою стабілізації фінансового стану підприємств, що функціонують в умовах змішаної економіки. Основні висновки та науково практичні результати дисертації полягають у наступному.
1. Встановлено, що низький рівень показників фінансового стану підприємств України, надійності їх прибуткового функціонування багато в чому пояснюється високим рівнем технологічної спеціалізації, відсутності у більшості випадків диверсифікації капіталу. Таке становище викликає необхідність розвитку процесу диверсифікації виробництва і капіталу на підприємствах України.
2. При класифікації процесу диверсифікації доцільно виділяти предмет, напрями і методи диверсифікації, що дозволить здійснити більш детальну декомпозицію процесу диверсифікації на підприємстві в умовах ринку. Диверсифікацію виробництва і капіталу слід розглядати, як процес розподілу ресурсів підприємства між різними видами діяльності з метою стабілізації рівня ефективності діяльності підприємства та його фінансового стану, що на відміну від попередніх підходів не відносить процес диверсифікації до існуючого набору стратегій.
3. У якості чинників і результативних показників, при виборі напрямів і методів диверсифікації, доцільно застосовувати наступні чинники: „стартовий фінансовий стан підприємства” та „частка підприємства на певному ринку товарів”, що дозволяє визначити найбільш прийнятні напрями і методи диверсифікації виробництва і капіталу. При визначенні доцільних напрямів і методів диверсифікації виробництва і капіталу підприємства слід застосовувати матрицю визначення напрямів і методів диверсифікації виробництва і капіталу, в залежності від результативних показників перелічених чинників.
4. При визначенні стартового фінансового стану підприємства використовується показник „варіації коефіцієнту запасу фінансової міцності”, який дозволяє точно оцінити стабільність прибутковості підприємства та його здатність до здійснення капіталовкладень. При формуванні варіантів диверсифікації виробництва і капіталу необхідно враховувати можливості підприємства з фінансування можливих варіантів диверсифікації та їх ефективність.
5. Визначення оптимальної структури доходів підприємства при різних варіантах диверсифікації виробництва і капіталу доцільно здійснювати використовуючи економіко-математичні моделі, що дозволяють визначити оптимальні варіанти диверсифікації серед множини існуючих. Оптимальні для підприємства варіанти диверсифікації виробництва і капіталу в умовах обмеженості вільних ресурсів доцільно визначати на основі використання економіко-математичної моделі динамічного програмування для розподілу капіталу, що дозволить визначити оптимальну структуру доходів підприємства. При здійсненні вертикальної диверсифікації розподіл капіталовкладень необхідно визначати на основі моделі динамічного програмування, при здійсненні горизонтальної диверсифікації на основі моделі лінійного програмування.
6. Розрахунок економічних наслідків від впровадження запропонованого організаційно-економічного механізму формування ефективних варіантів диверсифікації виробництва і капіталу на прикладі одного із підприємств Дніпропетровської області засвідчив доцільність використання розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у практичній діяльності промислових підприємств.