ДЕРЖАВА В ЕТАТИСТСЬКОМУ ВИМІРІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ДЖОЛОС СЕРГІЙ ВАДИМОВИЧ

УДК 340.12 : 321.1/8

ДЕРЖАВА В ЕТАТИСТСЬКОМУ ВИМІРІ:
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор
Крижановський Анатолій Федорович

Одеса – 2011

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Держава крізь призму етатистської політико-правової теорії
1.1.Теоретико-історичні основи етатистської парадигми
державознавства ..……..………………………………………………...……... 13
1.2.Загальні засади взаємодії держави й суспільства ...……………...………. 28
1.3.Цінність держави …………………………………………………………... 36
1.4.Поняття, види та особливості сучасної держави ………………...………. 48
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………..…... 70
Розділ 2. Класична й сучасна етатистська держава
2.1.Поняття та ознаки класичної етатистської держави ………………….…. 74
2.2.Особливості сучасної етатистської держави ….………………………......99
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………... 114
Розділ 3. Статика й динаміка сучасної етатистської держави
3.1.Статика сучасної етатистської держави
3.1.1.Форма правління сучасної етатистської держави ……………...…. 117
3.1.2.Форма політико-територіального устрою сучасної етатистської держави ………………………………………………………………..………. 132
3.1.3.Механізм сучасної етатистської держави …………………………. 139
3.2.Динаміка сучасної етатистської держави
3.2.1.Форма державного режиму сучасної етатистської держави ……....149
3.2.2.Функції сучасної етатистської держави ………………………..….. 165
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….…….. 189
Висновки ………………………………...………………………………….... 193
Список використаних джерел та літератури ..…………………………... 199

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку людства суспільство має низку проблем, що пов’язані з недосконалістю політико-правової сфери. Ліберальна парадигма, особливо в умовах кризи, поширює негативістське ставлення до держави. У межах глобалізаційних трансформацій процеси посилення влади, зосередженої в руках транснаціональних корпорацій, призводять до послаблення національних держав, обмеження їхнього втручання в буття суспільства та передання ними низки своїх повноважень міжнародним організаціям та недержавним установам. Одночасно виявляються доволі суперечливі тенденції – розмивання державного суверенітету в умовах глобалізації, з одного боку, та зростання ролі держави в окремих сферах життя суспільства, з іншого. У зв’язку з ускладненням політико-правового буття на сучасному етапі розвитку людства, актуалізується комплекс проблем щодо єства, сутності сучасної держави, її цінності й перспективних форм організації, особливостей взаємодії із суспільством тощо.
Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена теоретичною і практичною необхідністю осягнення етатистського потенціалу держави і створення цілісної теорії сучасної етатистської держави, втілення елементів якої могло б сприяти оптимізації політико-правового буття України та забезпеченню загального благоденства.
Ідеї етатистської держави простежуються у вченнях багатьох мислителів. Ще Платон, Арістотель, Н. Макіавеллі, Ж. Боден, Т. Гоббс, Х. Вольф, Г.В.Ф. Гегель вважали державу найвищим благом людства. Сам термін «етатизм» (від фр. l’etat – держава) виник лише наприкінці ХІХ ст. для позначення доктрини, яка вимагає максимального посилення впливу держави і розширення повноважень її органів. При цьому, слід зазначити, що етатистська ідеологія близька до ідеалів консерватизму та авторитаризму й є антиподом лібералізму та анархізму, як течій, що виступають за послаблення державної влади, звуження сфери її впливу, надмірне поширення свободи, егалітаризму, народовладдя і т.ін.
У сучасній науці проблема етатистської держави залишається недостатньо розробленою, оскільки переважна більшість сучасних досліджень апологізують лібералізм і демократію, акцентують увагу виключно на деяких негативних рисах етатистської держави, гіперболізуючи їх, та ігноруючи потенційні позитивні риси останньої, насамперед могутність, легітимність, патерналізм, здатність до реалізації масштабних проектів та реформ і т.ін.
Особливого значення дослідження етатистської держави набуває для України, де протягом останніх (щонайменше двадцяти) років має місце затяжна системна криза, якою породжено численні негативні явища і процеси: духовна й матеріальна люмпенізація населення, організована злочинність, корупція, плутократія, непослідовність зовнішньої та внутрішньої політики, розвал системи народного господарства, поширення епідемій і т.ін. Тому дослідження держави в етатистському вимірі є важливою засадою переосмислення існуючого в Україні ладу й пошуку шляхів виходу з кризового стану та забезпечення добробуту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість пропонованої роботи визначається програмою наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» відповідно до фундаментальної теми «Традиції та новації в сучасній українській державності й правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U110044970), наукової програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», плану науково-дослідницької роботи кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» на 2006-2010 рр. за темою «Традиції та новації у правовому житті України (теоретичний аспект)».
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є виявлення єства держави в етатистському вимірі, сутності етатистської держави та особливостей її статики й динаміки. Реалізація поставленої мети здійснюється за допомогою розв’язання таких завдань:
- окреслити теоретико-історичні основи етатистської парадигми державознавства;
- обґрунтувати загальні засади взаємодії суспільства й держави як інституту, призначеного служити його інтересам;
- вказати на особливості різних підходів до проблеми аксіології держави, обґрунтувати цінність останньої;
- розкрити поняття, види та особливості сучасної держави;
- дати визначення етатистської держави, виявити її єство та ознаки;
- визначити сутність та особливості сучасної етатистської держави;
- розкрити єство, особливості та основні засади оптимізації статики й динаміки сучасної етатистської держави.
Об’єктом дослідження є державність як явище суспільно-політичного буття в багатоманітності проявів її сутності.
Предметом дослідження є етатистські характеристики сучасної держави, що виступає політико-правовою формою організації цивілізованого суспільства.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є система методів і прийомів наукового пізнання. Так, діалектичний і метафізичний методи використовувалися в цій роботі для пізнання динаміки і статики природи політико-правових явищ. Історико-правовий метод використовувався при висвітленні питань генези й розвитку інституту держави, а також при дослідженні держави крізь призму етатистських політико-правових вчень минулого й сьогодення (п.п. 1.1, 1.2). Генетичний метод мав важливу роль у загальному обґрунтуванні цінності держави як визначного інституту, що виник для забезпечення суспільних добробуту, благоденства і правопорядку (п. 1.3). Порівняльний метод активно застосовувався для виявлення особливостей різних моделей соціально-економічної та політико-правової організації суспільства, запозичення та синтез елементів яких забезпечує створення достатньо ефективної і досконалої сучасної держави (п.п. 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Застосування системного методу дало змогу проаналізувати етатистську державу як своєрідну систему, що спроможна адекватно й ефективно діяти в умовах зовнішніх і внутрішніх змін (п. 2.2). За допомогою функціонального методу проаналізовано політико-правовий досвід існування різних моделей сучасної держави (п.п. 1.4, 3.2). Логічний метод скрізь використовувався при конструюванні концептуальних положень цієї роботи, зокрема при формулюванні й визначенні дефініцій «етатизм», «сучасна держава», «етатистська держава» (п.п. 1.1, 1.4, 2.1) тощо. Методи моделювання і прогнозування застосовувалися при розробці основних рекомендацій щодо діяльності сучасної етатистської держави та визначенні перспектив її існування (п.п. 3.1, 3.2). Юснатуралістичний підхід, якому властиве перенесення уваги з існування на сутність політико-правових явищ, їхню природу, використовувався нами при пізнанні єства таких категорій, як держава, право, суспільство, людина (п.п. 1.1, 1.2, 1.3). Цивілізаційний підхід дав змогу обґрунтувати плюралізм векторів соціально-економічного і політико-правового розвитку держави і суспільства в епоху постмодерну (п. 1.4) тощо.
Теоретичну базу дисертації склали монографічні та інші наукові дослідження з політології, теоретико-історичного блоку юридичних наук, філософії, соціології, історії. Підґрунтям роботи є праці класиків політико-правової думки – Платона, Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Г.В.Ф. Гегеля та ін. Особливе значення належить працям таких дослідників, як С.С. Алексєєв, Т.А. Баширов, О.С. Бендь, Х.Н. Бехруз, Б.Я. Бляхман, Л.Ю. Бондаренко, С.К. Бостан, В.В. Бушанський, Е.У. Вайцзеккер, О.М. Данилов, Т. Джадт, Є.А. Дмітрієва, В.В. Дудченко, О.В. Зайчук, В.А. Затонський, О.С. Звонарьова, А.М. Ілларіонов, Дж.М. Кейнс, О.Д. Керімов, М.І. Козюбра, М.О. Коломейцева, В.В. Колюх, В.В. Копейчиков, М.В. Кравчук, Н.М. Крестовська, А.Ф. Крижановський, Б.М. Кузик, О.Л. Кураков, В.В. Лемак, Ю.П. Лобода, С.І. Максимов, Л.С. Мамут, В.С. Нерсесянц, Ю.М. Оборотов, Н.М. Оніщенко, М.П. Орзіх, М.П. Петров, П.М. Рабінович, Р. Робертсон, І.В. Розмаїнський, І.Г. Савченко, С.П. Сисягін, О.Ф. Скакун, П. Сорокін, В.М. Співак, В.В. Сухонос, Ю.О. Тихомиров, Я. Тінберген, В.С. Філонич, Ф. Фукуяма, В.В. Хміль, Ю.Ю. Цакіров, В.Є. Чиркін, В.М. Шаповал, Н.О. Шергенг, Г.Ф. Шершеневич, В.М. Щекотихін, Ю.В. Яковець та ін.
Емпірична база дослідження представлена фактологічними даними щодо буття та функціонування інституту держави в сучасному світі та в історії, матеріалами статистичного та довідкового характеру, іншими джерелами знань щодо предмета дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим цілісним і комплексним монографічним науковим дослідженням у сфері загальнотеоретичної юриспруденції, що присвячено феномену держави в етатистському вимірі, де сформульовано нові наукові положення й висновки, що виносяться на захист, зокрема:
уперше:
- сформульовано поняття етатистської держави як максимальної патерналістської елітарної держави, що концентрує публічну владу, претендує на роль визначальної політичної цінності суспільства, проголошує пріоритет своїх інтересів, позиціонує себе вище волеустановленого права, активно впливає на економічну, політичну, соціальну та ін. сфери соціального буття;
- визначено ознаки класичної етатистської держави, такі як максималізм, тобто прагнення здійснювати якнайширший вплив на буття суспільства; патерналізм; елітарність; концентрація публічної влади; претензії на роль визначальної цінності суспільства; пріоритет інтересів держави, що ототожнюються з інтересами суспільства; позиціонування держави вище волеустановленого права, визнання її основним чинником його формування і розвитку; активний вплив на соціальну, економічну і політичну сфери суспільного буття; велике значення певної ідеології в житті суспільства; вождізм та ін.;
- окреслено особливості сучасної етатистської держави (як виду сучасної держави), які виявляються в адаптації певних корисних рис класичної етатистської держави (визнання цінності держави; пріоритет інтересів держави, тотожних інтересам суспільства; соціально-необхідний патерналізм; помірне втручання в економічну й соціальну сфери; реалізація ідеї соціальної держави; забезпечення відповідальності посадовців тощо) до умов сьогодення та відмові від тих її рис, які суперечать реаліям і потребам буття (зневажання права; нерівність; надмірна концентрація влади; гіперболізоване панування певної ідеології; вождізм тощо);
- доведено принципову відповідність елементів етатизму природі політико-правового буття цивілізованого державно-організованого суспільства, адже сам факт існування держави, навіть найбільш ліберальної, є виявом етатизму;
- визначено, що в умовах постмодерного плюралізму векторів розвитку сучасної держави, оптимальним шляхом її розбудови є синтез елементів етатистської (насамперед щодо діяльності сучасної держави, спрямованої на забезпечення загального благоденства) та антиетатистської (насамперед щодо забезпечення прав та інтересів людини) парадигм;
удосконалено:
- поняття сучасної держави, яку пропонується розглядати в контексті сучасних їй тенденцій буття суспільства, серед яких найбільш впливовими сьогодні є процеси глобалізації, демократизації та конвергенції;
- систему критеріїв цінності сучасної держави, важливе місце в якій належить ефективності, легітимності та стійкості держави;
- поняття етатизму, який пропонується розглядати як політико-правову теорію і практику, яким властиве визнання держави великим благом і благодійником суспільства, обстоювання державного інтересу та концентрації публічної влади державою, тяжіння до розширення меж її компетенції, широкого патерналістського втручання в найголовніші сфери буття суспільства (економічна, політична, соціальна та ін.), позиціонування держави в якості творця закону і права;
набули подальшого розвитку:
- теоретико-історичні основи вчення етатизму, починаючи з античної епохи, через епоху середньовіччя, модерну добу до новітнього часу, що дає підстави розглядати їх як окрему парадигму політико-правової науки;
- ідеї взаємодії держави, суспільства, людини і права, як важлива засада забезпечення загального благоденства та соціальної злагоди;
- обґрунтування цінності держави, що виявляється не лише загалом як антипод анархії і хаосу, але й у ключі соціального значення держави у контексті задоволення потреб суспільства, окремих соціальних груп, людини;
- обґрунтування цінності етатистських проявів сучасної держави, що виявляються в соціально-необхідному патерналізмі, реалізації ідей соціальної держави; корегуванні певних недоліків ринкової економіки; стабільності, як основі добробуту і виваженості реформ; посиленні держави, що може бути корисним для оптимізації здійснення завдань і функцій держави, особливо в кризових умовах;
- ідеї ефективного функціонування держави в умовах сьогодення, пов’язані насамперед з поєднанням позитивних положень етатизму та демократії, помірним патерналістським втручанням держави в економічну й соціальну сфери, корегуючим впливом держави на процеси розвитку народного господарства;
- наукові знання щодо засад належної організації статики й динаміки сучасної держави і т.ін.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження феномену держави в контексті етатистської парадигми політико-правової науки має важливе теоретичне і практичне значення. Матеріали пропонованого дослідження можуть бути використані у: а) науково-дослідницькій сфері – як підґрунтя подальшої розробки феномену держави в етатистському вимірі; б) політичній сфері – при формуванні концепцій розвитку держави та засад зовнішньої і внутрішньої політики; в) правотворчості – у діяльності правотворчих органів під час розробки нормативних актів, що стосуються загальних засад державного ладу й буття; г) навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників із курсів «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», «Політологія», «Філософія права», «Історія політичних та правових учень», та при викладанні відповідних навчальних дисциплін; д) виховній сфері – для підвищення поваги до держави у громадян України, а також при формуванні патріотичного державницького духу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи й теоретичні висновки доповідалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія».
Результати дослідження оприлюднювалися та обговорювалися на таких конференціях: 1) Міжнародна наукова конференція молодих науковців, аспірантів і студентів, присвячена пам’яті видатних учених-юристів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копейчикова «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави». – Одеса-Львів: ОНЮА, ЛНУ ім. І. Франка, Львівська лабораторія прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 21-22.XI.2008 р.; 2) Міжнародна науково-практична конференція «Четверті Прибузькі юридичні читання». – Миколаїв: Миколаївський навчальний центр ОНЮА, 28-29.XI.2008 р.; 3) Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Права людини у філософському, політологічному, соціологічному та правовому вимірах». – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 19.XII.2008 р.; 4) Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених». – Запоріжжя: ЗНУ, 27.III.2009 р.; 5) XI Всеукраїнська студентська наукова конференція «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді «Родзинка – 2009». – Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 23-24.IV.2009 р.; 6) Щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Запорізькі правові читання». – Запоріжжя: ЗНУ, 15-16.V.2009 р.; 7) Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Розвиток держави і права в сучасних умовах: досвід, реалії, перспективи». – Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Луганська правова фундація, «Юридичний Луганськ» – www.jurlugansk.org. – 29.V.2009 р.; 8) Наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної України». – Одеса: ОНЮА, 29-30.V.2009 р.; 9) Міжнародна науково-практична конференція «Держава і право: de lege praeterita, instante, future». – Миколаїв: МНЦ ОНЮА, 27-28.XI.2009 р.; 10) Міжнародна науково-практична конференція «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів». – Запоріжжя: ЗНУ, 24-25.XII.2009 р.; 11) Всеукраїнська науково-практична конференція «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України». – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 13.III.2010 р.; 12) ХІІ Всеукраїнська студентська наукова конференція «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді «Родзинка-2010». – Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 21.IV.2010 р.; 13) Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина». – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 23.IV.2010 р.; 14) Друга Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Закарпатські правові читання». – Ужгород: Закарпатський державний університет, 29-30.IV.2010 р.; 15) Міжнародна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України». – Одеса: Одеська національна юридична академія, 21-22.V.2010 р.; 16) Міжнарожна науково-практична конференція «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави». – Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 29-30.IX.2010 р.; 17) Міжнародна науково-практична конференція «Генезис публічного права: від становлення до сучасності». – Миколаїв: МНЦ НУ «ОЮА», 26-27.XI.2010 р.; 18) Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія забезпечення сталого розвитку правової системи України». – Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 21-22.ХІІ.2010 р.
Результати теоретичного дослідження використовувалися автором при проведенні семінарських занять із курсів «Теорія держави і права» та «Проблеми теорії держави і права».
Публікації. Основні теоретичні і практичні результати цього дослідження знайшли відображення у 8 статтях, які опубліковано в наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та тезах 17 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структуру дисертації обумовлено метою, завданнями, предметом та логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 8 підрозділів та 5 пунктів, висновків, списку використаних джерел та літератури. До складу дисертації входять також 6 рисунків і 3 таблиці, які разом займають 5 сторінок. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, з яких 198 сторінок – основний текст, 35 сторінок – список використаних джерел та літератури, що містить 346 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:
1.Етатизм – це політико-правова теорія і практика, яким властиве визнання держави великим благом і благодійником суспільства, обстоювання державного інтересу та концентрації публічної влади державою, орієнтація на розширення меж її компетенції, широке патерналістське втручання в найголовніші сфери буття суспільства (економічна, політична, соціальна та ін.), позиціонування держави в якості творця закону і права.
2.Дослідження свідчать, що витоки етатистської парадигми політико-правової науки простежуються у працях таких мислителів, як Платон (ідея докладної регламентації в ідеальній державі), Н. Макіавеллі (ідея державного інтересу), Т. Гоббс (держава-Левіафан), Г.В.Ф. Гегель (держава – втілення «Світового Духу») тощо, причому, етатизм є антиподом анархізму і лібералізму. Етатистська парадигма ґрунтується загалом на визнанні держави великою цінністю і благодійником. Водночас, сам факт утворення й існування держави свідчить про її позитивне значення для суспільства, оскільки у протилежному випадку цей інститут був би скасований. Сам факт утворення держави доводить, що поза системою політичної влади й інститутів держави суспільство підвладне хаосу, малоспроможне до саморегуляції, управління й розвитку. Основний вияв державності полягає у владарюванні, за допомогою якого держава покликана виконати свою місію – забезпечення загального добробуту.
3.Держава є принципово альтруїстичним інститутом, адже, по-перше, вона служить забезпеченню добробуту й є виразником загального інтересу, а, по-друге, сама вона, її «его» розчинено в її складових – владі, території, населенні. Тому втручання держави в буття суспільства, її претензії на роль визначної цінності, основи добробуту і процвітання є виправданими.
4.Соціологічний підхід до проблеми цінності держави долає крайнощі етатистського (держава за своєю природою служить реалізації прав людини, добробуту, порядку, тому є великою цінністю) та антиетатистського (держава тотожна владі, сприяє домінуванню владарюючих, обмеженню свободи підвладних, тому є «злом») підходів і ґрунтується на визнанні того факту, що цінність держави виявляється в її соціальному значенні для суспільства, народу, людини. При цьому, основними критеріями цінності держави є ефективність, стійкість, легітимність. Ефективність держави залежить від якості управління й помірності втручання в суспільне буття. Стійкість держави пов’язана зі здатністю забезпечити стабільність як основу прогресивного розвитку. При цьому, як свідчить досвід, найбільш стабільним є управління в тих державах, де домінує виконавча влада. Легітимність є свідченням цінності держави для народу; вона одночасно є фактором підтримки й обмеження державної влади.
5.Основним питанням у процесі дослідження сучасної держави є сучасність. Тому сучасна держава – це держава, яка відповідає вимогам часу.
Чи не найважливішою рисою сьогодення є глобалізація як низка процесів, що утворюють єдиний світ. В умовах глобалізації сучасною є насамперед та держава, яка зорієнтована на легітимність, є офіційно визнаною, вимушена обмежити свій суверенітет для взаємодії з іншими державами – членами світового співтовариства тощо.
6.Епосі постмодерну властивий плюралізм векторів політико-правового й суспільно-економічного розвитку, зумовлений культурно-цивілізаційними особливостями різних країн і народів. Тому сучасними можуть бути як етатистські, так і антиетатистські держави. При цьому, їх ефективність, як основа сили держави, досягається різними шляхами.
7.Найбільш перспективним шляхом розбудови сучасної держави є синтез корисних ідей ліберально-демократичної (насамперед щодо прав людини) та етатистської (насамперед щодо діяльності держави, необхідної для забезпечення загального добробуту) парадигм. В умовах глобалізації актуалізуються етатистські вияви сучасної держави, що необхідні для збереження національної й культурної ідентичності, державного суверенітету, зрештою, самої держави, оптимізації управління в умовах загострення глобальної економічної та екологічної кризи, скорочення запасів природних ресурсів. Криза лібералізму, неспроможність анархізму забезпечити належне функціонування суспільства, принаймні в умовах сьогодення, актуалізують деякі положення етатизму й необхідність реалізації певних його елементів у сучасній етатистській державі.
8.Етатистська держава – це максимальна патерналістська елітарна держава, яка концентрує публічну владу, претендує на роль визначальної політичної цінності суспільства, проголошує пріоритет своїх інтересів, позиціонує себе вище волеустановленого права, активно впливає на економічну, політичну, соціальну та ін. сфери суспільного буття.
Загалом, класичній етатистській державі властиві такі ознаки: а) максималізм як прагнення здійснювати якнайширший вплив на буття суспільства; б) елітарність; в) патерналізм; г) концентрація публічної влади державою; ґ) претензії держави на роль визначальної цінності суспільства; д) пріоритет інтересів держави, що ототожнюються з інтересами суспільства; е) позиціонування держави вище волеустановленого права, визнання її основним чинником його формування й розвитку; є) активний вплив на соціальну, економічну й політичну сфери суспільного буття; ж) велике значення певної ідеології в житті суспільства; з) вождізм та ін.
9.Сьогодні вияви класичних елементів етатизму помітні в багатьох країнах. Лише такі держави, як Росія, Казахстан, Білорусь, Куба, Північна Корея, Китай, Індія, країни Перської затоки займають більше 25% суходолу і виробляють більше 22% світового ВВП; на їх територіях проживає більше 42% населення Землі.
Екстенсивність розвитку етатистських держав у минулому і, подекуди, нині може стати важливою засадою його інтенсифікації в майбутньому, втілюючи один із законів діалектики – перехід кількості в якість. При цьому, вже сьогодні деякі етатистські держави займають першість за темпами росту економіки (Китай, Росія, Саудівська Аравія), обсягами інвестицій в економіки іноземних держав (Саудівська Аравія, Росія), і навіть претендують на світову гегемонію (Росія, Китай).
У багатьох країнах сучасного світу етатизм є прогресивним шляхом розвитку, важливою засадою добробуту, адже дає змогу державі зберігати контроль за економікою і природними ресурсами, використовувати їх у загальних інтересах, забезпечувати планомірність подальшого розвитку.
10.Сучасна етатистська держава, яка визнається міжнародною спільнотою, орієнтується на легітимність, не має абсолютного суверенітету, не може ігнорувати сучасні демократичні процеси, схильна до збереження певних позитивних (претензії держави на роль великої суспільної цінності; пріоритет інтересів держави, тотожних інтересам суспільства; патерналізм; помірне втручання в економічну і соціальну сфери; реалізація ідеї соціальної держави; належний добір і контроль за тими, хто знаходиться при владі тощо) і відходу від певних негативних (зневажання права; нерівність, породжена становою, класовою, корпоративною чи ін. елітарністю; надмірна концентрація влади; підкорення суспільства; гіперболізація значення певної ідеології; вождізм тощо) рис класичної етатистської держави.
11.Процеси конвергенції сприяють все більшому зближенню елементів соціальної, етатистської, правової, демократичної держави. Очевидно, в певній футуристичній перспективі буде досягнуто оптимального балансу, і ці моделі відрізнятимуться насамперед історичною традицією та певними акцентами (рівнем патерналізму, елітарності, активності держави тощо).
12.Особливістю статики й динаміки сучасної етатистської держави є орієнтація на забезпечення реалізації основних положень етатизму (концентрація влади, патерналізм, втручання держави в буття суспільства, пріоритет її інтересів тощо), з урахуванням реалій і вимог сьогодення.
13.Природі сучасної етатистської держави найбільше відповідають ті форми правління, які забезпечують належність значних повноважень правлячій силі чи голові держави, концентрацію й наступництво влади (як це має місце в Росії, Білорусі, Казахстані, Китаї, Північній Кореї, Саудівській Аравії, на Кубі тощо). Нині такими є президентська республіка й непарламентарна монархія, адже в них при поділі влад голова держави володіє значними повноваженнями (необхідними для виконання ролі арбітра і примирення різних політичних сил), помітна тенденція до домінування в межах закону сильної виконавчої влади, що є важливою засадою стабільності управління, можливості доведення реформ до логічного завершення тощо.
14.Сучасній етатистській державі, як державі, схильній до концентрації влади тощо, найбільше відповідає унітарна форма політико-територіального устрою, що є найбільш зручною, спрощує систему управління, сприяє централізації й концентрації влади й ресурсів – тому більшість етатистських держав є унітарними (Китай, Казахстан, Білорусь, Туркменістан, Куба, Саудівська Аравія, Йемен, Оман, Катар, Кувейт, Іран, Північна Корея та ін.).
15.Значне втручанням етатистської держави в буття суспільства може зумовлювати загострення негативних явищ у діяльності її механізму (бюрократизм, корупція тощо), що, однак, не є підставою переходу до «мінімальної» держави, адже патерналізм, хай навіть і з певними недоліками, все ж, краще за фактичну бездіяльність держави. Важливими напрямками боротьби із зазначеними недоліками є: а) полишення державою другорядних сфер, переведення їх з-під контролю апарату держави до компетенції різних підприємств, установ, організацій (у т.ч. державних); б) раціональне спрощення процедур; в) жорсткість моральних і професійних цензів для кандидатів на владні посади, організація системи підвищення морально-професійних якостей чиновництва; г) забезпечення реальної відповідальності посадовців, у т.ч. за допомогою скасування імунітетів, введення моніторингу доходів і видатків особи й системи народного контролю за діяльністю влади.
16.Незважаючи на існуючі стереотипи, сам по собі демократичний режим не є панацеєю: стан справ у багатьох сучасних «свободних» країнах Латинської Америки (Гайана, Суринам, Уругвай, Сальвадор та ін.), Африки (Гана, Бенін, Малі, Кабо-Верде, Сан-Томе і Прінсіпі та ін.), Азії (Індонезія, Монголія та ін.) та Океанії (Вануату, Мікронезія, Тувалу, Кірібаті, Науру, Маршалови острови та ін.) є не кращим, ніж в їхніх «несвободних» сусідів.
Авторитарному режиму може бути притаманна низка позитивних властивостей, пов’язаних із домінуванням виконавчої влади – високі оперативність, стабільність та ефективність управління, дуже корисні для подолання надзвичайних обставин (масштабна криза, війна, стихійні лиха, організована злочинність, епідемії), забезпечення громадського порядку, концентрації зусиль і ресурсів для виконання конкретних завдань, проведення швидкої реорганізації соціальних структур тощо.
Тому державний режим сучасної етатистської держави має включати позитивні демократичні і, за потреби, авторитарні риси (захист прав і свобод громадян, реальну відповідальність влади, побудову соціальної держави, патерналізм, стабільність влади, піднесення її виконавчої гілки, розширення втручання держави в економіку, управління народним господарством тощо).
17.Функціональна перенасиченість, що виявляється у прагненні охопити своїми функціями якомога більше сфер буття суспільства, є закономірною рисою патерналістського єства сучасної етатистської держави.
Насамперед специфіка сучасної етатистської держави виявляється при реалізації політичної, організаторської, економічної, соціальної, правової, оборонної й антиглобалізаційних функцій. Держава виступає основою добробуту суспільства, забезпечує політичну стабільність, безпеку (у військовому й економічному сенсі). Сучасній етатистській державі властива побудова змішаної економіки, значний державний сектор народного господарства, що дає їй змогу за рахунок власних доходів покривати частину витрат, пов’язаних з реалізацією ідеалів соціальної держави, корегувати діяльність ринку, протидіяти властивим йому циклічним кризам.
Можна передбачити, що в умовах конвергенції характер функціонування етатистської, соціальної, правової та демократичної держави в перспективі набуватиме все більшої схожості, коли обсяг і зміст функцій держави наблизяться до оптимального балансу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.
2.Лисенков С.Л. Етатизм / С.Л. Лисенков // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. – Т. 2: Д-Й. – С. 367.
3.Мамут Л.С. Этатизм и анархизм как типы политического сознания (домарксистский период) / Л.С. Мамут. – М.: Наука, 1989. – 256 с.
4.Köst E. Juristisches Wörterbuch. Bremen, 1961.
5.La Grande Encyclopédiques Larousse. 1961. T. 4. Art. «Etatisme».
6.Laland A. Vocabulaire technique et critique de la philosophie 11e ed. P., 1972.
7.Мюллер А. Элементы государственного искусства / А. Мюллер. – СПб., 1809.
8.Фихте И.Г. Замкнутое торговое государство / И.Г. Фихте. – М., 1923.
9.Штаммлер Р. Закономерность правового порядка и народного хозяйства / Р. Штаммлер. – Киев, 1904.
10.Чичерин Б.Н. История политических учений / Б.Н. Чичерин // Чичерин Б.Н. История политических учений : [в 5 т.] / Б.Н. Чичерин. – М., 1877. – Ч. 4. – 614 с.
11.Щекотихин В.Н. Этатизм и его роль в укреплении современной государственности: зарубежный опыт и российские тенденции / В.Н. Щекотихин // Вестник ВолГУ. Серия 4. – 2008. – № 1 (13). – С. 115-122.
12.Большая советская энциклопедия (В 30 томах) / Гл. ред. А.М. Прохоров. Изд. 3-е. – М.: Советская энциклопедия, 1978. – Т. 30. Экслибрис – Яя, 1978. – 632 с.
13.Джолос С.В. Співвідношення і взаємодія держави, закону та права з точки зору етатистської парадигми юриспруденції / С.В. Джолос / Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави: Збірник наукових праць. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2010. – С. 21-25.
14.Джолос С.В. Особливості сучасної етатистської держави / С.В. Джолос // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – № 934: Серія «Право». – Випуск № 8. – 2010. – С. 238-243.
15.Щекотихин В.Н. Этатизм как одна из теорий взаимоотношения государства и гражданского общества [Электронный ресурс] / В.Н. Щекотихин. – Режим доступа: http://www.rusnauka.com/NNM_2006/Politologia/16690.doc.htm. – Щекотихин В.Н. Этатизм как одна из теорий взаимоотношения государства и гражданского общества.
16.Азаркин Н.М. Этатистский либерализм эпохи великих реформ / Н.М. Азаркин // Право и политика. – 2000. – № 9. – С. 6-14.
17.Исаев И.А. Государство-Левиафан. Карл Шмитт о теории власти Томаса Гоббса / И.А. Исаев // Lex Russica (Научные труды МГЮА). – 2007. – № 2. – С. 193-212.
18.Ковальчук В.Б. До питання про державний суверенітет та легітимність державної влади в політико-правовій концепції Нікколо Макіавеллі та Жана Бодена / В.Б. Ковальчук // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2007. – Вип. 35. – С. 49-56.
19.Ковальчук В.Б. Про державний суверенітет та легітимність державної влади у політико-правовому вченні Томаса Гоббса / В.Б. Ковальчук // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2008. – Вип. 39. – С. 153-161.
20.Мамут Л.С. Учение Маркса о государстве требует переосмысления / Л.С. Мамут // Общественные науки и современность. – 1991. – № 5. – С. 100-108.
21.Царьков И.И. Против Левиафана (политико-правовая концепция Джона Локка) / И.И. Царьков // Право и политика. – 2003. – №9. – С. 10-33.
22.Царьков И.И. Формула Левиафана (политико-правовая концепция Томаса Гоббса) / И.И. Царьков // Право и политика. – 2003. – №9. – С. 34-42.
23.Платон. Государство. Законы. Политик / Платон. – М.: Мысль, 1998. – 798 с.
24.Романюк А. Етатизм / А. Романюк // Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / [Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін.] ; за ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 2003. – С.145-146.
25.Шуба А.В. Макиавелли / А.В. Шуба // Философский словарь / И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – С. 517-518.
26.Макиавелли Н. Избранные произведения / Н. Макиавелли. – М.: Художественная литература, 1982. – 656 с.
27.Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2007. – 976 с.
28.Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения / А.Х. Горфункель. – М., 1980.
29.Линецкий С.В. Боден / С.В. Линецкий // Философский словарь / И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – С. 107.
30.Боден Ж. Шесть книг о государстве / Ж. Боден // Антология мировой политической мысли: [в 5 т.] – М.: Мысль, 1999. – Т. 2. – С.689-695.
31.Бабкіна О.В. Боден / О.В. Бабкіна // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. – Т. 1: А-Г. [Електронний ресурс] / О.В. Бабкіна. – Режим доступу: http://student-lib.net/law_encyclopedia_ua.php?letter=%E1&word_id=642. – Боден.
32.Гоббс Т. Избранные произведения / Т. Гоббс // Гоббс Т. Избранные произведения : [в 2 т.] / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 1964. – Т. 1. – 583 с.
33.Шмитт К. Политическая теология. Сборник / Переводы с нем. Заключительная статья и составление А. Филиппова / К. Шмитт. – М.: КАНОН-пресс-Ц, 2000. – 336 с.
34.Гоббс Т. Избранные произведения / Т. Гоббс // Гоббс Т. Избранные произведения : [в 2 т.] / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 1964. – Т. 2. – 748 с.
35.Прозорова Н.С. Гоббс / Н.С. Прозорова // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. – Т. 1: А-Г. – С. 600.
36.Кухта Б. Левіафан / Б. Кухта // Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / [Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін.] ; за ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 2003. – С. 218-219.
37.История политических и правовых учений: Учебник для вузов / [В.Г. Графский, Н.М. Золотухина, Л.С. Мамут, В.С. Нерсесянц, Л.Р. Сюкияйнен] / Под общ. ред. академика РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2006. – 944 с.
38.Bossuet J.B. Politique tiree des propres paroles de l’Ecriture Sainte. Paris, 1709.
39.Кущева М.В. Людовик XIV и оппозиция: борьба представлений о королевской власти / М.В. Кущева // Новый исторический вестник. – 2001. – № 4. – С. 156-163.
40.Гринар Н., Скирбекк Г. История философии / Перевод с англ. В.И. Кузнецова / Н. Гринар, Г. Скирбекк. – М.: Владос, 2003.
41.Гегель Г.В.Ф. Философия права [Электронный ресурс] / Г.В.Ф. Гегель. – Режим доступа: http://www.psylib.ukrweb.net/books/gegel03/index.htm. – Г.В.Ф. Гегель. Философия права.
42.Максимов С.І. Правова реальність як предмет філософського осмислення: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.12 / С.І. Максимов ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Харків, 2002. – 40 с.
43.Романюк А. Договір суспільний / А. Романюк // Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / [Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін.] ; за ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 2003. – С. 132.
44.Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Ж.-Ж. Руссо. – М.: Канон-прес-Ц, 1998. – 416 с.
45.Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / [Н.В. Варламова, В.В. Лазарев, В.В. Лапаева и др.] / Под общ. ред. академика РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2006. – 832 с.
46.Джолос С.В. Етатизм як природне відображення державності / С.В. Джолос // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2008. – Вип. 42. – С.258-262.
47.Джолос С. Етатизм як ідейна основа державно-правового буття / С.В. Джолос / Міжнародний студентський науково-юридичний альманах «Vivat Justitia!». – Випуск ІХ. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. – С. 17-21.
48.Джолос С.В. Етатизм як природне відображення основ державно-правового буття / С.В. Джолос / Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави: Матеріали Міжнародної наукової конференції молодих науковців, аспірантів і студентів, присвяченої пам’яті видатних вчених-юристів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копейчикова. / За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Ю.М. Оборотова. – Одеса – Львів: Фенікс, 2008. – С.330-333.
49.Вусатюк О.А. Общество / А.О. Вусатюк // Философский словарь / И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – С. 618-619.
50.Общество [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Общество. – Общество.
51.Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права / О.С. Звонарева // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2003. – №4. – С. 173-180.
52.Джолос С.В. Природа людини та її соціально-правові наслідки за вченнями класиків політико-правової думки / С.В. Джолос / Сучасний вимір держави та права: Збірник наукових праць / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв: Іліон, 2008. – 354 с. – С.332-334.
53.Коркуновъ Н.М. Русское государственное право. – Т. 1. Введеніе и общая часть. Изданіе шестое, подъ редакціей и съ дополненіями М.Б. Горенберга, приватъ-доцента С.-Петербургскаго Университета. – С.-Петербургъ: Типографія М.М. Стасюлевича. Вас. остр., 5 л., 28. – 1909.
54.Елистратовъ А.И. Очеркъ государственнаго права (конституціонное право). Изданіе второе, переработанное. – Москва: Типографія и цинкогр. т./д. «Мысль» (Н.П. Меснянкинъ и Ко), 1915.
55.Трубецкой Е.Н. Лекціи по энциклопедіи права. – Москва: Т-во Типографіи А.И. Мамонтова, 1917.
56.Шершеневичъ Г.Ф. Общая теорія права. – Москва: Изданіе Бр. Башмаковыхъ, Типо-литографія Т-ва И.Н. Кушнеревъ и Ко, 1911.
57.Тарановскій Ф.В. Учебникъ энциклопедіи права. – Юрьевъ: Типографія К. Маттисена, 1917.
58.Алексеев С.С. Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М.: НОРМА – ИНФРА-М. 1998. – 810 с.
59.Джолос С.В. Влада як основа державності / С.В. Джолос / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина», 23 квітня 2010 р. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2010. – С. 11-13.
60.Линецкий С.В. Государство / С.В. Линецкий // Философский словарь / И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – С. 197-204.
61.Головатий С. Верховенство права: від ідеї – до доктрини / С. Головатий // Головатий С. Верховенство права: Монографія : [у 3-х кн.] / С. Головатий. – К.: Фенікс, 2006. – LXIV; 1747 c. – Книга 1.. – xxxiii-xlii; c. 61-624.
62.Первобытное общество [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Первобытное_общество. – Первобытное общество.
63.Chantebout B. Droit constitutionnel et science politique. P., 1982.
64.Оборотов Ю.Н. Современное государство: основы теории. Учебный курс / Ю.Н. Оборотов. – Одесса: Астропринт, 1998. – 132 с.
65.Чиркин В.Е. Государствоведение: учебник / В.Е. Чиркин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юристъ, 2000. – 384 с.
66.Джолос С.В. Salus rei publicae suprema lex! / С.В. Джолос / Права людини у філософському, політологічному, соціологічному та правовому вимірах. Тези Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. –С. 6-7.
67.Кравчук М.В. Взаємовідносини держави і церкви (Правовий аспект) / М.В. Кравчук / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (Збірник тез доповідей на науково-практичній конференції 11 квітня 2008 р.). – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2008. – С. 50-58.
68.Хміль В.В. Дилема етатизму та антиетатизму у сучасній французькій філософії (історико-філософський аналіз) : автореферат дис. … д-ра філос. наук: 09.00.05 / В.В. Хміль ; Нац. гірн. акад. України. – Дніпропетровськ, 1999. – 32 с.
69.Полицейское государство [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Полицейское_государство. – Полицейское государство.
70.Travis A., Dyer C., White M. Britain 'sliding into police state' // The Guardian. – Friday 28 January 2005. [Electronic source] / Access regime: http://www.guardian.co.uk/uk/2005/jan/28/terrorism.humanrights1
71.No 10 rejects police state claim [Electronic source] / Access regime: http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/6342277.stm
72.Мамут Л. С. Метаморфозы восприятия государства / Л.С. Мамут // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление / Л.С. Мамут. – М., 1996. – С. 56-67.
73.Бляхман Б.Я. О социальной ценности государства / Б.Я. Бляхман // Сибирский Юридический Вестник. – 2003. – № 4. – С. 8-14.
74.Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 526 с.
75.Байтин М.И. О понятии государства / М.И. Байтин // Правоведение. – 2002. – № 3. – С. 12.
76.Иванов Р.Л. О понятии государства / Р.Л. Иванов // Государство и право на рубеже веков: Сб. науч. раб. Вып. 3. / Под ред. Е. Л. Невзгодиной. – Омск: ОмГУ, 2000. – С. 7.
77.Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности и современное государство / В.Е. Чиркин // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 5-13.
78.Конституция Мексиканских Соединенных Штатов от 5 февраля 1917 года (с позднейшими изменениями) [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.uznal.org/constitution.php?text=Mexico&language=r. – Конституция Мексиканских Соединенных Штатов.
79.The Reich Constitution of August 11th 1919 (Weimar Constitution) with Modifications (1) [Electronic source] / Access regime: http://www.zum.de/psm/weimar/weimar_vve.php. – The Reich Constitution of August 11th 1919 (Weimar Constitution) with Modifications (1).
80.Конституция Ирландии от 27 декабря 1937 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.uznal.org/constitution.php?text=Ireland&language=r. – Конституция Ирландии.
81.Декларация прав человека и гражданина от 26 августа 1789 г. / Французская Республика. Конституция и законодательные акты / Под. ред. В.Е. Чиркина. – М.: Прогресс, 1989. – С. 26-29.
82.Конституционные акты Франции / Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624 с.
83.Конституция Итальянской Республики от 22 декабря 1947 г. / Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624 с.
84.Конституция Индии от 26 ноября 1949 г. / Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624 с.
85.The Constitution of the Arab Republic of Egypt [Electronic source] / Access regime: http://www.uznal.org/constitution.php?text=Egypt&language=e. – The Constitution of the Arab Republic of Egypt.
86.Конституция Португальской Республики от 2 апреля 1976 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.uznal.org/constitution.php?text=Portugal&language=r. – Конституция Португальской Республики.
87.Конституция Королевства Испания от 27 декабря 1978 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.uznal.org/constitution.php?text=Spain&language=r. – Конституция Королевства Испания.
88.Constitution of Brazil of October 5, 1988 [Electronic source] / Access regime: http://www.v-brazil.com/government/laws/constitution.html. – Brazil Constitution.
89.Союзная Конституция Швейцарской Конфедерации от 18 апреля 1999 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа:
http://www.uznal.org/constitution.php?text=Switzerland&language=r. – Союзная Конституция Швейцарской Конфедерации.
90.Основной закон Финляндии от 11 июня 1999 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа:
http://www.uznal.org/constitution.php?text=Finland&language=r. – Основной закон Финляндии.
91.Constitution of the Bolivarian Republic of Venezuela of Decemder 15, 1999 [Electronic source] / Access regime: http://www.analitica.com/bitblioteca/venezuela/constitucion_ingles.pdf. – Constitution of the Bolivarian Republic of Venezuela.
92.Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Ф. Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения : [в 50 т.] / Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1961. – Т. 20. – 828 с.
93.Лобода Ю.П. Цінність держави як ії соціальна сутність (теоретико-методологічні аспекти дослідження) : автореферат дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ю.П. Лобода; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2001. – 20 с.
94.Оборотов Ю.Н. Аксиосфера государства: устойчивость государства как ценность / Ю.Н. Оборотов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – 2007. – Т.6. – С. 61-69.
95.Петров В.Н., Селиванов С.Г. Устойчивость государства: монография / В.Н. Петров, С.Г. Селиванов. – М.: Экономика, 2005. – 491 с.
96.Джолос С.В. Аксіологія етатистської держави / С.В. Джолос / Правове життя сучасної України: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 21-22 травня 2010 р.) / Відп. ред. д-р юрид. наук, проф. Ю.М. Оборотов // Одеська національна юридична академія. – Одеса: Фенікс, 2010. – С. 138-140.
97.Джолос С.В. Етатистська держава як цінність / С.В. Джолос // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2010. – Вип. 53. – С. 397-402.
98.Оборотов Ю.М. Дослідження цінності держави як актуальний напрям сучасного правознавства / Ю.М. Оборотов // Право України. – 2010. – № 1. – С. 44-51.
99.Социальное государство [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Социальное_государство. – Социальное государство.
100.Вайцзеккер Э.У. Границы приватизации: только сильное государство может заботиться о качестве и справедливости / Э.У. Вайцзеккер // Internationale Politik. – 2005. – № 2. – С. 40-42.
101.Угрин Л. Легітимність / Л. Угрин // Полiтична наука. Словник: категорiї, поняття i термiни / [Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін.] ; за ред. Б. Кухти. – Львiв: Кальварiя, 2003. – C. 200.
102.Хайєк Ф.А. Правила та порядок / Ф.А. Хайєк // Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода : [в 3 т.] / Ф.А. Хайєк. – К.: Сфера, 1999. – Т. 1. – 196 с.
103.Венгеров А.Б. Патология государственности / А.Б. Венгеров // Общественные науки и современность. – 1991. – № 5. – С. 19-27.
104.Венгеров А.Б. Политическое пространство и политическое время / А.Б. Венгеров // Общественные науки и современность. – 1992. – № 6. – С. 49-63.
105.Мамут Л.С. Государство: полюсы представлений / Л.С. Мамут // Общественные науки и современность. – 1996. – № 4. – С. 45-54.
106.Мамут Л.С. Образ государства как алгоритм политического поведения / Л.С. Мамут // Общественные науки и современность. – 1998. – № 6. – С. 85-97.
107.Оборотов Ю.М. Держава і право в епоху постмодерну / Ю.М. Оборотов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – №1. – C.13-17.
108.Оборотов Ю.М. Зміна образу держави в умовах глобалізації / Ю.М. Оборотов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Т. 4. – 2005. – С. 19-25.
109.Оборотов Ю. Образы государств в глобализующемся мире / Ю. Оборотов // Закон и жизнь. – 2004. – № 8. – С. 4-8.
110.Оборотов Ю.М. Поняття «образ держави» та його різновиди в умовах глобалізації / Ю.М. Оборотов // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 21. – С. 7-12.
111.Сухонос В. Суверенітет як територіальний вимір держави постіндустріального суспільства: функціональний та економічний аспекти / В. Сухонос // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 75-76.
112.Тихомиров Ю.А. О модернизации государства / Ю.А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2004. – № 4. – С. 3-16.
113.Тихомиров Ю.А. Суверенитет в условиях глобализации / Ю.А. Тихомиров // Политика и право. – 2006. – № 11. – С. 37-44.
114.Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности и современное государство / В.Е. Чиркин // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 5-13.
115.Чиркин В.Е. Постсоциалистическое государство XXI века / В.Е. Чиркин // Журнал российского права. – 2008. – № 5. – С. 3-17.
116.Чиркин В.Е. Современное государство / В.Е. Чиркин. – М.: Международные отношения, 2001. – 416 с.
117.Чиркин В.Е. Социальное государство: юридические индикаторы / В.Е. Чиркин // Российский юридический журнал. – 2007. – № 4. – С. 52-59.
118.Чиркин В.Е. Три ипостаси государства / В.Е. Чиркин // Государство и право. – 1993. – № 8. – С. 107-116.
119.Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков: Эспада, 2007. – 840 с.
120.Cabanne G. Introduction à l'étude du droit constitutionnel et de la science politique. Toulonse, 1981.
121.Gupta R.L. Political Theory. New Delhi, 1980.
122.Савченко І.Г. Соціальна відповідальність органів державної влади в умовах розбудови соціальної держави : автореферат дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 ; Національна академія державного управління при Президентові України. Харківський регіональний інститут державного управління. – Харків, 2007. – 18 с.
123.Джолос С.В. Проблема відповідальності держави перед особою / С.В. Джолос / Закарпатські правові читання. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 29-30 квітня 2010 р.: У 2-х т. / За заг. ред. Ф.Г. Ващука, П.А. Трачука. – Ужгород: ЗакДУ, 2010. – Т. 1. – С. 33-35.
124.Еллинек Г. Право современного государства. Т.1. Общее учение о государстве. – СПб., 1903.
125.Кареев Н.И. Типологическая и всемирно-историческая точка зрения в изучении истории // В сб. Известия С.-Петербургского политехнического института (экономич. отд.). Т.3. Вып. 1-2. – СПб., 1905.
126.Kelsen G. General Theory of Law and State. – Cambrige, 1946.
127.Aron. Democratie et Totalitarisme. – Gallimard, 1965.
128.Maciver R. The Modern State. – Oxford, 1964.
129.Любашиц В.Я. Типологический анализ исторических форм государства в процессе эволюции: проблемы теории / В.Я. Любашиц // Северо-Кавказский юридический вестник. – 2004. – № 4. – С. 41-57.
130.Бобылев А.И. Понятие, признаки, сущность и типология государства / А.И. Бобылев // Право и государство: теория и практика. – 2006. – № 2. – С. 5-13.
131.Общая теория права и государства: учебник / [В.С. Афанасьев, А.Л. Герасимов, В.И. Гойман и др.] / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
132.Объединенные Арабские Эмираты [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Объединенные_Арабские_Эмираты. – Объединенные Арабские Эмираты.
133.Ожегов С.И. Словарь русского языка. Около 57000 слов / С.И. Ожегов / Под ред. д-ра филолог. наук проф. Н.Ю. Шведовой. – Изд. 10-е, стереотип. – М.: Советская энциклопедия, 1973. – 846 с.
134.Современность [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Современность. – Современность.
135.Линецкий С.В. Гераклит Темный / С.В. Линецкий // Философский словарь / И.В. Андрущенко, О.А. Вусатюк, С.В. Линецкий, А.В. Шуба. – К.: А.С.К., 2006. – С. 178-179.
136.Джолос С.В. Поняття, ознаки та види сучасної держави / С.В. Джолос // Юридичний вісник, 2009. – № 3. – С. 4-10.
137.Стрельников К.А. Правовая глобализация: основные тенденции / К.А. Стрельников // Юридический мир. – 2008. – № 10. – С. 22-24.
138.Robertson R. Globality, Global Culture, and Images of World Order // Social Change and Modernity. – Berkeley, 1992. – P. 396.
139.Глобализация [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Глобализация. – Глобализация.
140.Угрин Л. Глобалізація / Л. Угрин // Полiтична наука. Словник: категорiї, поняття i термiни / [Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін.] ; за ред. Б. Кухти. – Львiв: Кальварiя, 2003. – C. 96-98.
141.Співак В.М. Суверенна держава у процесі глобалізації / В.М. Співак // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 41. – С. 666-674.
142.Striker R. Globalization and welfare state // Intern. J. Of sociology a. social policy. Hull, 1998. Vol. 18. № 2/4. P. 49.
143.Джолос С.В. Етатистська держава як вид сучасної держави / С.В. Джолос // Право України. – 2010. – № 6. – С. 189-194.
144.Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс): Экзаменационный справочник / Ю.Н. Оборотов. – Одесса: Юридическая литература, 2006. – 184 с.
145.Кузык Б.Н., Яковец Ю.В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец // Т. III: Северное Причерноморье – пространство взаимодействия цивилизаций. – М.: Институт экономических стратегий, 2008. – С. 18.
146.Либеральная демократия [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Либеральная_демократия. – Либеральная демократия.
147.Фукуяма Ф. Сильное государство. Управление и мировой порядок в XXI веке: [пер. с англ.] / Фрэнсис Фукуяма. – М: ACT: ACT МОСКВА: Хранитель, 2006.
148.Джолос С.В. Напрями удосконалення Української держави в епоху постмодерну / С.В. Джолос / Держава і право: de lege praeterita, instante, future: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р. – Миколаїв: Іліон, 2009 – С. 67-69.
149.Затонский В.А. Эффективная государственность: монография / В.А. Затонский / Под ред. А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2006. – 286 с.
150.Филонич В.С. Экономический этатизм / В.С. Филонич // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія: Економічні науки. – 2005. – 8, № 1-2. – С. 68-70.
151.Джолос С.В. Поняття, ознаки і сутність етатистської держави / С.В. Джолос / Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 15-16 травня 2009 року: у 2-х томах / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломієць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Т.1. – С. 12-16.
152.Мадіссон В.В., Горбатенко В.П. Авторитаризм / В.В. Мадіссон, В.П. Горбатенко // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998. – Т. 1: А-Г. – С. 30.
153.Горбатенко В.П., Бушанський В.В. Консерватизм / В.П. Горбатенко, В.В. Бушанський // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2001. – Т. 3: К-М. – С. 267-268.
154.Хайєк Ф.А. Міраж соціальної справедливості / Ф.А. Хайєк // Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода: [в 3 т.] / Ф.А. Хайєк. – К.: Сфера, 1999. – Т. 2. – 200 с.
155.Джолос С.В. Форма етатистської держави / С.В. Джолос // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць: збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2009. – Вип. 47. – С. 298-305.
156.Маслакова Н.Ю. Государственный интерес / Н.Ю. Маслакова // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Право. – 2008. – № 18. – С. 11-15.
157.Черниловский З.М. Гражданское общество: опыт исследования / З.М. Черниловский // Государство и право. – 1992. – № 6. – С. 150-151.
158.Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности. Философия права и позитивное право / В.Е. Чиркин // Право и политика. – 2000. – № 8. – С. 12.
159.Джолос С.В. Особливості співвідношення і взаємоді