ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОБОЗНА АЛЬОНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК:338.242.4:338.43 (477)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Іртищева Інна Олександрівна,
доктор економічних наук, професор

Миколаїв – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………. 4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 11
1.1. Суть, значення та механізми інституціональних змін 11
1.2. Інституціональна структура агропродовольчої сфери та роль інституційного середовища 24
1.3. Методичні підходи до аналізу державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки 36
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………… 44

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 46
2.1. Аналіз статики та динаміки інституціонального середовища агропродовольчої сфери 46
2.2. Аналіз державного сектору як елементу інституціональних трансформацій в агропродовольчій сфері 60
2.3. Вплив держави на ефективність інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки 77
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………… 94

РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
3.1. Концептуальні підходи до моделювання інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери 99
3.2. Формування стратегічного механізму державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері 124
3.3. Підвищення економічної ефективності агропродовольчої сфери на основі гармонізації інституціональних механізмів 135
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………… 159

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………

162

ДОДАТКИ ……………………………………………………… …… 166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 169

ВСТУП

Актуальність теми. Державне регулювання агропродовольчої сфери, інституційні зміни та пастки, що при цьому виникають, постійно перебувають в епіцентрі наукових дискусій та торкаються найбільш злободенних проблем життєдіяльності суспільства. Розвиток інституційного напряму в сучасній економічній науці став об’єктивною реакцією на системні збої господарського механізму, дисфункції ринкових інститутів, ідеологічну кризу суспільства.
Національна економіка передбачає відповідні соціальні та економічні інститути, через які вона конкретизується та пристосовується до умов реформування. Інституційне забезпечення трансформації економічної системи, наповнення інститутів адекватним способом мислення, звичками, традиціями й урахування їх у процесі трансформування системи є визначальною умовою державного регулювання. Головна роль в інституційному середовищі нині належить державі, яка перетворилася у фундаментальний чинник економічного розвитку, зокрема й через здатність створювати і надавати відповідні інститути, які підтримують функціонування національної економіки.
У галузі дослідження інституціональних змін економічна наука має значні досягнення. Відомими представниками сучасних інституціональних концепцій є А. Алчиан, Дж. Бьюкенен, Г. Беккер, С. Бриттан, Г. Демсец, Р. Коуз, Д. Норт, М. Олсон, Р. Познер, Г. Таллок, О. Уільямсон, Д. Ходжсон, Р. Фогель.
Істотний внесок у розвиток інституціональної теорії вносять також сучасні російські й українські вчені: Р. Нурєєв, А. Олійник, В. Геєць, В. Дементьєв, М. Деркач, В. Мельник, О. Молодцов, В.О. Поворозник, В. Решетило, В. Рубаник та інші. У роботах цих авторів аналізуються особливості формування інститутів перехідних економік, необхідність радикальних інституціональних перетворень, викладені позиції з проблем становлення нової інституціональної архітектоніки перехідних систем.
Вагомий внесок в дослідження питань державного регулювання національної агропродовольчої сфери внесли П. П. Борщевський, В. С. Будкін, В. І. Власов, В. І. Губенко, Б. В. Губський, Л. В. Дейнеко, А. О. Заїнчковський, І. О. Іртищева, С. М. Кваша, М. Х. Корецький, А. С. Лисецький, Л.О. Мармуль, О. М. Могильний, Т. О. Осташко, О. І. Рогач, П. Т. Саблук, М. П. Сичевський, Т. В. Стройко, Л. Г. Чернюк та інші українські вчені.
Значне коло концептуальних питань державного регулювання інституціональних змін в національній агропродовольчій сфері залишаються малодослідженими і вимагають їх подальшої розробки. Велике теоретичне і практичне значення розв’язання зазначених проблем обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Європейського університету «Теоретичні основи і методи організації маркетингової діяльності з використанням потенціалу соціально-економічних систем» (номер державної реєстрації – 0101U007349), «Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U002007), де автором досліджено теоретичні та практичні аспекти державного регулювання інституціональних змін в національній агропродовольчій сфері та необхідність їхнього вдосконалення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення теоретико-методичних засад та практичних напрямів державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки. Для досягнення цієї мети в роботі поставлені і вирішувалися наступні завдання:
• обгрунтувати теоретичну сутність, значення та механізми інституціональних змін;
• систематизувати підходи до визначення інституціональної структури агропродовольчої сфери та ролі інституціонального середовища;
• узагальнити методичні підходи до аналізу та класифікації інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки;
• провести аналіз статики та динаміки інституційного середовища агропродовольчої сфери;
• дослідити стан державного сектору та визначити вплив держави на ефективність інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки;
• удосконалити концептуальні підходи до моделювання інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери;
• обгрунтувати напрями формування стратегічного механізму державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері;
• розробити шляхи підвищення економічної ефективності агропродовольчої сфери на основі гармонізації інституційних механізмів.
Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні напрями розвитку державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки.
Методи дослідження, що використані в роботі, базуються на системних загальнотеоретичних підходах до визначення напрямів державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері національної економіки. Методичною основою дослідження є базові положення економічної теорії, досягнення вітчизняної та зарубіжної теорії інституціоналізму.
У досліджені використані різноманітні методи, а саме: теоретичного узагальнення і порівняння – для визначення сутності інституціональних змін; монографічний – для узагальнення поглядів учених на проблеми державного регулювання інституціональних змін в галузі, вітчизняного і зарубіжного досвіду; економіко-статистичний – для виявлення статики та динаміки змін інституційного середовища агропродовольчої сфери, обґрунтування впливу держави на ефективність інституціональних змін; системного аналізу – для оцінювання характеру впливу сукупності методів та механізмів державного регулювання на рівень інституціональних змін в галузі; структурно-логічного аналізу – для визначення складових стратегічного механізму державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері.
Наочне відображення динаміки показників розвитку об’єкта дослідження здійснювалось з використанням графічного методу. Для проведення комплексного аналізу застосовувались методи комп’ютерної обробки, аналізу та відображення інформації за допомогою програм Microsoft Excel та Adobe Рhotoshop CS5.
Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України, дані Державної служби статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
• розроблено модель формування інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери, яка відображає не лише специфічні особливості інституціонального середовища, а й особливості механізмів її функціонування та впливу на поведінку суб’єктів господарської діяльності в агропродовольчій сфері;
удосконалено:
• категоріальний апарат через трактування поняття інституційне середовище агропродовольчої сфери економіки як сукупності політичних, економічних правил та неформальних норм, що формують умови для господарської діяльності, структурують її і є фундаментальною передумовою перетворень у агропродовольчій сфері.
• розробку дворівневої моделі інституціональної структури суб’єктів агропродовольчої сфери, що включає в себе рівні національної та регіональної аграрної політики, що здатна забезпечити узгодження стратегій різних рівнів з обов’язковим елементом зворотнього зв’язку;
набули подальшого розвитку:
• теоретичні підходи до групування інституціональних змін, що систематизовані за трьома групами: інкрементні, еволюційні та революційні, що максимально повно відображають процеси, що виникають, та максимально закріплюються в різних видах інститутів;
• сутнісні характеристики агропродовольчої функції держави, що покликана забезпечувати несуперечливе співвідношення соціальних і економічних інтересів суспільства щодо науково обґрунтованого забезпечення доступності достатнього обсягу якісних продуктів харчування, через сукупність взаємодії чотирьох основних механізмів - правового, економічного, функціонального та інституціонального;
• систематизація відмінностей зовнішніх інституціональних умов для функціонування підприємств різного розміру в агропродовольчій сфері за трьома характеристиками – бюджетні та адміністративні обмеження, правове регулювання та судовий захист, взаємодія з державними структурами, що дозволило сформулювати цілий комплекс проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню економічної ефективності агропродовольчої сфери на основі гармонізації інституціональних механізмів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретично-методологічних та прикладних положень у ході розробки національної та регіональних стратегій розвитку агропродовольчої сфери.
Пропозиції дисертанта щодо розробки дворівневої моделі інституціональної структури суб’єктів агропродовольчої сфери, що включає в себе рівні національної та регіональної аграрної політики, схвалені та використовуються до впровадження при розробці планів та програм розвитку Миколаївської області Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка 580/10-5/03 від 16.11.2009 р.).
Практичні рекомендації щодо активізації застосування кооперативних інституцій, як елементу підвищення економічної ефективності агропродовольчої сфери на основі гармонізації інституціональних механізмів, знайшли практичне застосування у роботі товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівський агросервіс», Арбузинського району Миколаївської області (довідка № 93 від 08.11.2012 р.). Пропозиції по формуванню сприятливого інституційного середовища агробізнесу використані ПрАТ «Оберіг» Арбузинського району Миколаївської області (довідка № 322 від 14.09.2011 р.).
Низка положень та пропозицій щодо теоретико-методичного обгрунтування державного регулювання інституціональних змін використовується в навчальному процесі Миколаївської філії Європейського університету (довідка № 40 від 21.04.2010 р.) та Міжнародного університету бізнесу і права (довідка № 53/20 від 05.11.2012р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій викладено авторський підхід до вирішення теоретичних, методологічних і практичних проблем обґрунтування державного регулювання інституціональних змін в національній агропродовольчій сфері. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З 14 наукових публікацій дисертантки 6 – одноосібні. Матеріал статей, які видані у співавторстві, у дисертації використано лише у частині, яка належить особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня - Міжнародних науково-практичних конференціях «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті», (10-13 вересня 2009 р., м. Харків); «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті», (8-10 вересня 2010 р., м. Харків); «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики», (27-28 травня 2010 р., м. Харків); «Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації», (29-30 вересня 2011 р., м. Миколаїв); «Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки», (8 грудня 2011 р., м. Дніпропетровськ); «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти», (24-25 травня 2012 р., м. Дніпропетровськ) та Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку», (19 березня 2010 р., м. Київ); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (13-14 травня 2010 р., м. Київ); «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку», (23 березня 2012 р., м. Київ).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 2,5 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,95 друк. арк., із них: 5 статей у наукових фахових виданнях, з них 3 – одноосібні, 9 – у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 166 стор. комп’ютерного тексту, який включає 10 таблиць і 15 рисунків. Список використаних джерел із 131 найменування викладено на 14 стор.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Узагальнено теоретичну сутність інституціональних змін, визначено, що чинні правила означають не тільки появу нових настанов, але й механізми, що забезпечують дотримання суб’єктами вже існуючих настанов. Розподілено рівні інституціональних змін за двома ознаками: за джерелом виникнення (національні, національно-регіональні, регіональні); за напрямом реалізації (галузеві, корпоративні). Інституціональні зміни систематизовано за трьома групами: інкрементні, еволюційні та революційні, що максимально повно відображають процеси, що виникають, та максимально закріплюються в різних видах інститутів.
2. Визначено інституціональну структуру як тип економічного устрою галузі, що впливає на ефективність агропродовольчої сфери та політики зокрема. Розвиненість інституціональної системи галузі, її гнучкість і здатність реагувати на еволюційні зміни значно сприяє агропромисловому розвитку країни, формуючи передумови продовольчої безпеки національної економіки.
3. Обґрунтовано теоретичну сутність інституційного середовища агропродовольчої сфери економіки як сукупності політичних (юридичних) і економічних правил, неформальних (традиційних) норм, що формують умови для господарської діяльності, структурують її і є фундаментальною передумовою перетворень у агропродовольчій сфері. Найбільш повно сутність інституційного середовища агропродовольчої сфери розкривається у виконуваних ним функціях: регулюючій; контролюючій; регламентуючій; інформаційній; захисній; стимулюючій.
4. Встановлено, що існуюча інституціональна структура аграрної економіки не відповідає повною мірою новим викликам економічних перетворень. Дослідження свідчать, що властиві сучасній системі агробізнесу інститути не виконують своєї основної функції, тобто не забезпечують справедливих правил гри між основними суб’єктами економічних відносин, не послаблюють численних антагонізмів регіонального розвитку, що викликані майновим розшаруванням населення та структурною розбалансованістю агропродовольчої сфери.
5. В агропродовольчій сфері мають місце функціональні особливості, завдяки яким мають змогу ефективно функціонувати підприємства різних організаційно-правових форм. Це зумовлює диференціацію їх конкурентоспроможності, зокрема в умовах трансформаційної економіки. У 1990 р. сільськогосподарські підприємства використовували 88,7% від загальної площі сільськогосподарських угідь, а господарства населення — 11,3%, у 2000 р. — відповідно 84,6; та 15,4 %, то у 2011 р. — 56,4 та 43,6 %. Сільськогосподарські підприємства у 1990р. виробили 69,4 % продукції, господарства населення — 30,6 %; то у 2000 р. співвідношення кардинально змінилося — 38,4 до 61,6%; у 2011 р. показники становили, відповідно, 48,0 та 52 %. За період 2007-2011 років частка підприємств загальною площею сільськогосподарських угідь більше 10000 га зросла від 0,1 до 0,3 відсотків.
6. Дослідження показали, що розвиток інституціонального середовища агропродовольчої сфери України є надзвичайно важливою соціально-економічною проблемою, яка зачіпає інтереси всієї країни в контексті продовольчої безпеки. Реформування державного сектору економіки стало головним завданням трансформації агропродовольчої сфери України. За підсумками, за 2011 рік на території України було зареєстровано 311 підприємств, що мають статус державних, що склало 0,6 % від загальної кількості суб'єктів виробничої діяльності в сільському господарстві. Така статистика свідчить про відсутність в державній аграрній політиці напряму на подальший розвиток та утворення нових державних сільськогосподарських підприємств.
7. Встановлено, що необхідність створення дієвого механізму держпідтримки агропродовольчого сектора витікає із значущості цього сектора для розвитку економіки та соціальної сфери країни. У процесі інституціоналізації розвитку аграрної сфери зростає роль місцевих органів влади, відповідальних за розвиток відповідної території. Це обумовлює необхідність пошуку нових інструментів стимулювання економічного розвитку, зокрема, шляхом об’єднання зусиль місцевих суб’єктів господарювання, самоврядування та державних структур.
8. Концептуальні підходи до моделювання інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери в посттрансформаційній економіці повинні включати дві частини: загальну та спеціальну. В загальній - слід обґрунтовувати необхідність та доцільність розробки концепції, її структуру. Спеціальна частина повинна містити наукові положення щодо інституціонального регулювання розвитку агропродовольчої сфери.
9. Розроблено схему основних концептуальних елементів інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери, що розкриває взаємозв’язок між її розділами та запропонованими інструментами інституціонального регулювання. Ці підходи доцільно використовувати з метою регулювання динаміки індикаторів забезпечення продовольчої безпеки держави і зниження трансакційних витрат при організації процесів формування і використання продовольчих запасів.
10. Запропонована модель формування інституціонального забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери відображає особливості формування інституційного середовища в галузі, а також специфіку механізмів її функціонування та впливу на поведінку суб'єктів господарської діяльності в цій сфері економіки за певними рівнями. На основі запропонованої моделі визначено фактори, що обумовлюють специфіку агропродовольчого інституційного середовища, яка проявляється у формуванні сукупності особливих «сільських» неформальних правил, що формують специфічний сільський спосіб життя, що мають істотний вплив на економіку сільського господарства, на сільський розвиток в цілому.
11. Запропоновано дворівневу модель стратегічного механізму державного регулювання інституціональних змін в агропродовольчій сфері. Представлена у моделі інституціональна структура суб’єктів формування агропродовольчої політики може забезпечити узгодження державної стратегії агропродовольчої політики в умовах глобалізації з безпосередніми інтересами регіонів, які формуються навколо проблем, що пов’язані з діяльністю в агропродовольчій сфері різноманітних організаційно-правових форм і можуть бути вирішені за умов підтримки держави.
12. Систематизовано відмінності зовнішніх інституціональних умов для функціонування підприємств різного розміру в агропродовольчій сфері. Узагальнення досвіду взаємодії різномасштабних суб’єктів бізнесу в системі національної агропродовольчої сфери дозволило сформулювати цілий комплекс проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню економічної ефективності агропродовольчої сфери на основі гармонізації інституціональних механізмів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрний сектор України на шляху до інтеграції: Монографія / Авт. кол.: Бетлій М. та ін.; За ред. О.М. Бородіної. – Ужгород: ІВА, 2006. – 496 с.
2. Аграрному фонду передбачено 7,2 млрд. грн. для формування інтервенційного фонду [Електроний документ]. Прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. – Режим доступу:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245875963&cat_id=244277212
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 292 с.
4. Андрианов В. Теория саморегуляции рыночной экономики / В. Андрианов // Общество и экономика. – 2002. – № 5. – С. 5–36.
5. Безуглий М. Д. Сучасний стан реформування аграрно-промислового комплексу України / М. Д. Безуглий, М. В. Присяжнюк. – К.: Аграр. наука, 2012. – 48 с.
6. Болдуєв М.В. Державне регулювання регіонального агропромислового комплексу : монографія / М.В. Болдуєв. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – 304 с.
7. Бородіна О. Соціальні інновації в системі сільського розвитку: концептуальні підходи / О.Бородіна // Економіка України. – 2010. - №9. – С.66-74, с.68
8. Великий Ю. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності машинобудівних підприємств за рахунок власних фінансових коштів // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. – 2011. – №2(109). – С. 16-19.
9. Вергун М.Г., Маслак П.В. Державне управління та державне регулювання економіки. Навчальний посібник. – м. Житомир, «Рута», 2009 – 215с.
10. Власов В.І. Підтримка сільгоспвиробників у зарубіжних країнах // Економіка АПК. – 2008. – № 5. – С. 22-26.
11. Голян В.А. Проблеми формування інституціонального середовища національної економіки в умовах ринкових відносин // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 5 (59). — С. 4—11.
12. Гретченко А. А. Роль государственного регулирования в возрождении институциональной инвестиционной среды / А. А. Гретченко // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — Вып. 103-3. — С. 154 — 159.
13. Дайнеко Д.В. Інституціональні зміни і промислова політика / Д.В. Дайнеко [Електронний документ]. – Режим доступу: www.dy.nayka.com.ua/index.php...1...
14. Дерябина М. Институциональные аспекты постсоциалистического переходного периода / М. Дерябина // Вопросы экономики. — 2003. — №2. — С. 108 — 124.;
15. Дієсперов В. Відродження сільського господарства – загальнонаціональна справа [Електронний ресурс] / В. Дієсперов. – Режим доступу:
http://komukr.kpu.net.ua.
16. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2006 р. - № 1879 – ІV – Режим доступу:
www.dbuapa.dp.ua/institut/kafedra/vidannya_pei/poradnik_1.pdf
17. Злупко С.М. Історія економічної теорії / С.М. Злупко: підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 719 с.
18. Зосименко Т.І. Проблеми організації інституціональних змін в національній економіці [Електронний ресурс] / Т.І. Зосименко/ - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua ›Portal/Soc_Gum/Vcndtu/2010_43/11.htm
19. Иванов И.И. Национальные инновационные системы : опыт формирования и перспективы развития / И.И. Иванов // Инновации. – 2012. – № 4. – С. 14–18.
20. Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / [З. Ватаманюк, С. Панчишин, О. Дорош та ін.]; за ред. З. Ватаманюка. – Л.: «Новий Світ-2000», 2005. – 648 с.
21. Історія економічних вчень: підручник: у 2 ч. – 4.2 / За ред. В. Д. Базиловича. – 2-т вид. вир. – К.: Знання, 2005. – 567 с., с. 261
22. Капелюшников Р. „Где начало того конца?..” (к вопросу об окончании переходного периода в России) / Р. Капелюшников // Вопросы экономики. — 2011. — №1.— С. 138 — 156.
23. Кирдина С.Г. Экономические институты России : материально-технологические предпосылки развития / С.Г. Кирдина // Общественные науки и современность. – 2009. – № 6. – С. 36–45.
24. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем: монография / Г.Б. Клейнер. – М.: Наука, 2004. – 240 с.
25. Кобзар О.М. Сталий розвиток в умовах глобалізації світових економічних процесів // Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. пр. / НАН України, Рада по вивченню продуктивнихсил України.-К.: РВПС України НАН України, 2003.-С.37-39.
26. Корецький М. Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці / М. Х. Корецький. − К. : Вид-во УАДУ, 2002. − 260 с. , с.
27. Косова Т.Д. Інструментарій дослідження інституціональних змін національної економіки / Т.Д. Косова, О.В. Покатаєва [Електронний документ]. – Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua/portal/soc...3/10.pdf -
28. Котвицька Н.М. Організаційно-економічні засади ефективної агропродовольчої політики в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Н.М. Котвицька. — К.: Ін-т законодавства ВР України, 2009. — 18 с.
29. Купіна Т.О. Організаційно-правові аспекти інноваційно-інвестиційної діяльнос-ті / Т.О. Купіна // Державна кадрова політика України в умовах європейської інтеграції : зб. матер. наук.-практ. конф., 21 верес. 2005 р. – Х. : Магістр, 2005. – С. 150–152.
30. Лега Н.Ю. Інституціональні аспекти структурної перебудови економіки України [Електронний ресурс] / Н.Ю. Лега / Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua› …/2012_1/2012_1/248.pdf
31. Лендьел М. Нові інституційні механізми регіонального розвитку в Європі / М. Лендьел // Регіональні студії. — 2001. — Вип. 1. —С. 18—28.;
32. Лобас М.Г. Інституціональні чинники економічної політики / М.Г. Лобас // АгроІнКом. – 2012. - №7-9. – С. 3-6
33. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. – К.: 1997. – 447 с.
34. Лямцева Т.В. Правове забезпечення виробничо-господарської діяльності державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.06 / Т.В. Лямцева; Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого. — Х., 2001. — 20 с.
35. Макаренко А.П. Аграрна політика в умовах розвитку ринкових відносин / А.П. Макаренко //Економіка і держава. – 2006. – № 4. – С. 39 – 41., с.40
36. Малік М. Й. Інституціоналізація аграрного підприємництва: трансформація та ефективність / М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 132–139., с.136
37. Маслак П.В. Критерії ефективності державного регулювання агропродовольчого сектора економіки/ П.В. Маслак [Електронний документ]. – Режим доступу:
www.znau.edu.ua/visnik/2011_2.../73.pdf
38. Мезоэкономика переходного периода: рынки, отрасли, предприятия. [под ред. Г.Б. Клейнера]. – М.: Наука, 2001. – 515 с.
39. Міжнародний агробізнес: навч. посіб. / І.Ю. Сіваченко, В.Ф. Семенов, Д.В. Побережний та ін. ; За заг. ред. І.Ю. Сіваченко; ЦУЛ. – К., 2003. – 208 с.
40. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери / Могильний О.М. – Ужгород: ІВА, 2005. – 400 с.
41. Молдаван Л. В. Місце і роль кооперативів у сталому розвитку аграрного сектора економіки/ Л.В. Молдован // Кооперативний маркетинг в агробізнесі: проблеми і перспективи розвитку в Україні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої Міжнародному року кооперативів (м. Житомир, 5–7 квітня 2012 р.). – Житомир: Вид-во ЖНАЕУ, 2012. – С. 10-17, с.11
42. Молодцов, О. Інституціональні передумови переходу від асиметричних до симетричних політичних сітей (нео інституціональний підхід) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
.
43. Наливайченко К. В. Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні [Електронний ресурс]/ К. В. Наливайченко. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/knp80/pdf/knp80_109-112.pdf.
44. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа // Вопросы экономики. – 1997. - № 3. – С. 6-17.
45. Норт Д. Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки. – К.: Основа, 2000. – 198 с.
46. Нуреев Р.М. Институционализм: вчера, сегодня и завтра. [в кн.: Олейник А. Н. Институциональная экономика: Уч. пособие.]– М.: ИНФРА-М, 2007. – С. 4-19.
47. Обозна А.О. Державний сектор як елемент інституціональних трансформацій в агропродовольчій сфері / А.О. Обозна // Бізнес-навігатор: наук.-вироб. жур. – 2011. – № 26. – С. 183-188.
48. Обозна А.О. Інноваційний розвиток аграрного напрямку економічної науки для України у третьому тисячолітті / А.О. Обозна, О.В. Мірошниченко // ХІ Міжнародна науково-практична конференція [Людина, культура, техніка в новому тисячолітті], (8-10 вересня 2010 р., м. Харків). – С. 125-126
49. Обозна А.О. Інститут кооперації на сучасному етапі розвитку агропродовольчої сфери / А.О. Обозна // АгроСвіт. – 2012. – № 24. – С. 69-71.
50. Обозна А.О. Інституційна структура національної економіки: теоретичний аспект / А.О. Обозна, І.О. Іртищева // Вісник ХНАУ: зб. наук. праць. – Х.: ХНАУ, 2012. – Вип. 9. – С. 28-34.
51. Обозна А.О. Інституціональне забезпечення стимулювання та підтримки розвитку агропродовольчої сфери / А.О. Обозна, І.О. Іртищева // Вісник ХНАУ: зб. наук. праць. – Х.: ХНАУ, 2012. – Вип. 10. – С. 31-37.
52. Обозна А.О. Маркетингова діяльність сільськогосподарських підприємств Миколаївської області / А.О. Обозна // ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція [Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції], (13-14 травня 2010 р., м. Київ). – С. 199-201.
53. Обозна А.О. Проблеми соціально-економічного розвитку процесів регіоналізації в Україні / А.О. Обозна // Міжнародна науково-практична конференція [Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики], (27-28 травня 2010 р., м. Харків). – С. 122-124.
54. Обозна А.О. Роль і перспективи розвитку аграрного напрямку економічної науки для України у третьому тисячолітті / А.О. Обозна, О.В. Мірошниченко // Х Міжнародна науково-практична конференція [Людина, культура, техніка в новому тисячолітті], (10-13 вересня 2009 р., м. Харків). – С. 173-174.
55. Обозна А.О. Структура інституційних змін та їх вплив на розвиток агропродовольчої сфери / А.О. Обозна // Бізнес-навігатор: наук.-вироб. жур. – 2012. – № 3(29). – С. 97-100.
56. Обозная А.А. Стратегические механизмы оздоровления АПК в современных условиях / А.А. Обозная, А.С. Полторак // ІV Міжнародна науково-практична конференція [Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти], (24-25 травня 2012 р., м. Дніпропетровськ). – С.90-92.
57. Обозная А.А. Экологический менеджмент в условиях техногенной цивилизации / А.А. Обозная, М.С. Выглядал // Міжнародна науково-практична конференція [Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації], (29-30 вересня 2011 р., м. Миколаїв).
58. Овчинников О.Г. Государственное регулирование аграрного сектора США. – М.: Дело, 1999. – 663 с.
59. Олейник А. Институциональная экономика / А. Олейник. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 416 с., с.51
60. Панорама аграрного сектору України 2010 / Міністерство аграрної політики та продовольства України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НААН України», ГО «Центр аграрних реформ». – К., 2011. – 88 с.
61. Панчишин С. Макроекономіка: навч.посібник. – К.:Либідь, 2001. – 616с., с.550
62. Пахомов Ю. Стратегия качественного роста отлична от программ выживания / Ю. Пахомов // Экономика и общество. – 2003. – № 6. – С. 60–64.
63. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні / А.А. Пересада. – К. : Лібра ТОВ, 1998. – 392 с.
64. Петруня Ю.Є., Іваншина О.Ф. Інституціональні чинники економічного розвитку // Економічна теорія: науковий журнал. – 2010. – №4. – С.24-31
65. Поважний О.С. Державний механізм стимулювання самоорганізації в економіці : формування “точок росту” / О.С. Поважний, С.С. Степанчук, І.С. Кривенко // Збірник наукових праць ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2007. – Т. VIII. – Вип. 77: Фінансовий механізм державного управління економікою України. – С. 5–17. – (Серія “Державне управління”).
66. Полтерович В.М. Институциональные ловушки и экономические реформы / В.М. Полтерович // Экономическая наука современной России. – 2001. – № 3. – С. 24-49.
67. Про основи національної безпеки України: Закон України вiд 19.06.2003 №964-IV / Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №39. – ст.3.
68. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України №105/2007 від 12.02.2007 року / Стратегічна панорама. – 2007. – №1. – С.3-13., с.
69. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України: наук. доповідь / [Лукінок І.І., Саблук П.Т., Онищенко О.М. та та ін.] – К.: вид-во Інстиутут аграрної економіки УААН, 2000.
70. Рекомендації щодо економічних та інституціональних реформ [Електронний ресурс]/Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ООН. - Режим доступу:
http://www.un.org.ua/brc/ua_adp_src/Policy%20R.%20final%20textUKR.pdf
71. Реформування відносин власності в Україні : [монографія] / Під ред. О. Ю. Рудченка, С. Ю. Лєдомської. – К. : КФ ДПНДЕІ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, 2004. – 502 с.
72. Решетило В.П. Экономическая синергетика институциональных изменений. Харьков: Прометей-Пресс, 2006. – 288 с.
73. Рогач С.М. До проблеми формування інституціонального середовища розвитку національної економіки//Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України в ХХІ столітті: Вісник Кам’янець — Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки (за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції). — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори — 2006», 2010. — С. 179—184.
74. Саблук П. Т. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії і методології / Саблук П. Т., Малік М. Й., Валентинов В. А. – К. : ІАЕ, 2002. – 294 с.
75. Саблук П.Т Основні напрями удосконалення державної аграрної політики в Україні / П.Т. Саблук, Ю.А. Лузан // Економіка АПК. - 2011. - №5. – С.5-12
76. Саблук П.Т. Розвиток інституцій удосконалення механізму реформування аграрного сектору економіки / П.Т.Саблук // Економіка АПК. – 2010. - №10. – С.3-14
77. Самаріна І. Рух об’єднання виробників / І. Самаріна // Агробізнес сьогодні. – 2012. – № 1–2. – С. 40–41., с. 40
78. Самуэльсон П. Экономикс. – Москва: Прогресс, 1994. – 777 с.
79. Світовий досвід розвитку державної політики щодо підтримки сільськогосподарського товаровиробника / Ю.С. Коваленко, І.В. Охріменко, М.І. Асаула, О.В. Демченко // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. зб.: (Вип. 5) / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К., 2002. – 647 с.
80. Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація: словник-довідник / за ред. Р.Я. Корінця, М.П. Грищенка, М.Й. Маліка. – Львів: НВФ, 2010. – 160с., с.25
81. Скидан О. Институционально-синергетическая модель организационно-єкономического механизма формирования аграрной политики Украины / О.Скидан // Management theory and studies for rural business and infrastructure development. 2010. Nr. 21 (2). Research papers. – 21-28р.
82. Скидан О.В. Інституційні механізми розвитку агропродовольчої сфери регіону/ Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — Житомир: ПП «Рута». — 2010. — 404 с.
83. Скидан О.В. Продовольча безпека як пріоритет аграрної політики: проблеми інституціоналізації / О.В.Скидан // Державне управління удосконалення та розвиток [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=154.
84. Скопенко Н. С. Сучасні тенденції кооперації та інтеграції в АПК / Н.С. Скопенко // Режим доступу:
nbuv.gov.ua›…/2010_25/skopenko.pdf
85. Скоробогатов А. Институты как фактор порядка и как источник хаоса: неоинституционально-посткейнсианский анализ / А. Скоробогатов. — Вопросы экономики. — 2006. — №8. — С. 102 — 118.
86. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь /За ред. В.М.Гейця – К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
87. Соціально-економічні засади розвитку сільських територій (економіка, підприємництво і менеджмент): монографія / [Малік М.Й., Кропивко М.Ф., Булавка О.Г. та ін.], за ред. М.Й. Маліка. – К.: ННЦ ІАЕ, 2012. – 642с.,
88. Ставровський Є.В. Фінансові аспекти управління державними (комунальними) підприємствами.//Фінанси України. – 1998. - №6. – с.50-58, с.53
89. Стан корупції в Україні: Результати загальнонаціонального дослідження 2007 р. (скорочена версія). Травень 2007 р. / USAID. Management Systems International. Millennium Challenge Corporation. Київський міжнародний інститут соціології / Режим доступу:
www.action-msi.org.ua
90. Статистичний щорічник України за 2008р. / [за ред.О.Г.Осауленка].-К.:Держкомстат України, 2009. – С.145; Статистичний щорічник України за 2009р. / [за ред.О.Г.Осауленка].-К.:Держкомстат України, 2010. – 556с.
91. Статистичний щорічник України за 2009р. / [за ред.О.Г.Осауленка].-К.:Держкомстат України, 2010. – 560с.
92. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка.— КиївТОВ «Август Трейд», 2011.— 560с.
93. Статистичний щорічник України за 2011 рік / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка.— КиївТОВ «Август Трейд», 2011.— 560с.
94. Тамбовцев В.Л. Теоретические вопросы институционального проектирования / В.Л. Тамбовцев // Вопросы экономики. – 2007. – № 3. – С. 82-94.
95. Тарасевич В.М. Інституційна еволюція: контекст взаємодій / В.М. Тарасевич // Економічна теорія: науковий журнал. – 2010. – №4. – С.15-23.
96. Ткач А.А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. -304с.
97. Трансформація інституціонального механізму природокористування в умовах глобалізації: екологічні імперативи та системи суперечності : монографія / Герасимчук З. В., Вахович І. М., Голян В. А., Олексюк А. О. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 288 с.
98. Уильямсон О. Частная собственность и рынок капитала / О.Уильямсон // ЭКО. — 1993. — № 5. — С. 4 — 11.
99. Уильямсон О. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, отношенческая контрактация / О. Уильямсон. — СПб. : Лениздат, 1996.— 702 с.
100. Уркевич В.Ю. Аграрні правовідносини в Україні : Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня докт. юрид. наук: 12.00.06 / В.Ю. Уркевич; Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007. – 33с.
101. Ушачев И.Г Роль и место сельского хозяйства в экономике России // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 126-134.
102. Фещенко Н. М. Окремі аспекти державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників / Н. М. Фещенко // Агроінком. – 2006. – №3-4. – С. 10-12.
103. Филипповский В.Н. Методологические основы становления организационной демократии // Зб. наук. праць «Економіка. Менеджмент. Підприємництво». – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. - 2005 – № 14 (I). – С. 191-196.
104. Філіпповський В.М. Розвиток культури організацій в контексті запровадження міжнародних стандартів якості // Зб. наук. праць «Економіка. Менеджмент. Підприємництво». – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2007. – № 18 (I). – С. 114-127.
105. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / [Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко и др.] ; под. ред. Ю.Н. Пахомова. – К. :Наук. думка, 2002. – 632 с.
106. Черевко Г.В., Фадєєва О.Г., Астратова Г.В. Маркетинг продовольчого ринку: досвід США та проблеми України // Економіка АПК. – 1996. – № 4. – С. 86-90.
107. Черешнев В. Инновации в России: наука и общество / В. Черешнев // В мире науки.- 2008.- №11.- С. 20-25.
108. Черняков Б.А. Роль и место сельскохозяйственных предприятий в аграрном секторе США // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2001. – № 5. – С. 9-15.
109. Чухно А. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення / А.Чухно // Економіка України. —2008. — №6. — С. 4 — 13.
110. Шаров О. Кринична економіка / О.Шаров // Журнал Європейської економіки. – 2002. – Т.1 - №1. – С.145-151
111. Школьник І.О., Семеног А.Ю. Взаємодія інститутів фінансового посередництва з реальним сектором економіки // Фінанси України. – 2011. – № 1. – С.83-93.
112. Шпикуляк О.Г. Інституції у розвитку та регулюванні аграрного ринку: монографія / Шпикуляк О.Г. – К.:ННЦ ІАЕ, 2010. – 259 с.
113. Ярош О.Б. Проблемы в международных институциональных оценках устойчивого развития /О.Б. Ярош // Экономика и управление.- 2008. - №5. - С. 118-121.
114. Albert Hirschmann The Strategy of Economic Development, 1958. − р.12
115. Andrews L. A. The concept of corporate strategy / L. A. Andrews. — NY : Ronald Press, 1971. — 126 р.
116. Bartlett C. A. Managing Across Borders: The Transnational Solution / C. A.Bartlett., S. Ghoshal. — Boston : Harvard University Press, 1989. — 440 p.
117. Davis L. Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation / L. Davis, D. North.— Journal of Economic History. — 1970. — Vol.30. —— №1. — С. 131 — 149.
118. Flynn K. Critical Success Factors for Successful Business Reenginiring Project. – Boston, 1993. – 19 р.
119. Hamilton G. G. Market culture and authority: a comparative analysis of management in the Far East / G.G.Hamilton, N.W.Biggart // American Journal of Sociology. — 1988. — Vol. 94.— P. 52 — 94
120. Hofer C. Toward a contingency theory of business strategy // Academy of Management Journal. — 1975. — Vol. 18. — P. 784 — 810.
121. Marketing Operation Of Dairy Cooperatives, 2002 / RBS Research Report 201, United States Department of Agriculture. – Washington, 2004
122. Obozna A.A. Effective infrastructure – important condition of on enterprise development / A.A. Obozna // VIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція [Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку], (19 березня 2010 р., м. Київ). – С. 164-166.
123. Obozna A.A. Priorities of modern economic development of Ukraine and countriesof the European Union (Приоритеты современного экономического развития Украины и стран Европейского Союза) / A.A. Obozna, M.S. Vyglyadal // ХІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів [Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки], (8 грудня 2011 р., м. Дніпропетровськ).
124. Obozna A.A. The formation and development of a small and medium business (Становлення та розвиток малого та середнього бізнесу) / A.A. Obozna, M.S. Vyglyadal // Х Всеукраїнська науково-практична конференція [Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку], (23 березня 2012 р., м. Київ).
125. Oliver C. Strategic responses to Institutional Processes // Academy of Management Review. — 1991. — Vol.16. — Nо.1. — P. 145 — 179.; The new institutionalism in organizational analysis / Eds. P.J.Di Maggio, W.W.Powell. — Chicago: University of Chicago Press, 1991. — 119 р.;
126. Oxley J. E. Institutional environment and the mechanism of governance: The impact of intellectual property protection on the structure of inter-firm alliances / J. E.Oxley // Journal of Economic Behavior & Organization. — 1999. — No.38. — P. 283 — 309.
127. Pejovich S. The market for institutions versus the Strong hand of the state: the case of Eastern Europe, in: Bruno Dallago and Luigi Mittone (eds.), Economic institutions, markets and competition / S. Pejovich. Cheltenham: Edward Edgar, 1996. – P. 111 – 116.
128. Pejovich S. The market for institutions vs. capitalism by Fiat / S. Pejovich // Kyklos. – 1994. - № 47. – P. 519 – 528.
129. Rethinking agricultural reform in Ukraine/ [Lerman Z., Sedik D.,Pugachov M., Goncharuk A.]. — Halle (Saale): IAMO, 2007. — 167 p., с. 74
130. Тhe European Union’s Common Agricultural Policy: Pressures for Change / United State Department of Agriculture // International agriculture and trade reports. WRS-99-2. – 1999. – October.
131. Тhe European Union’s Common Agricultural Policy: Pressures for Change / United State Department of Agriculture // International agriculture and trade reports. WRS-99-2. – 1999. – October.