Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання)

brief description

Зміст
Вступ…………………………………………………...…………………...…... 3-10

Розділ 1.
Контроль як категорія мови законодавства…………………..…… 11-39
1.1. Правничі терміни ”контроль” і “ нагляд”, їх значення та співвідношення…………………………………………………………. 11-24
1.2. Поняття державного контролю, його загальнотеоретична концепція…………………………………………………………….….. 25-39
Розділ 2.
Контроль - багатоаспектне явище державно-правової дійсності... 40-76
2.1. Контроль в соціально-державному управлінні………………………... 40-56
2.2. Контроль в юридичній діяльності, його основні стадії, функції, принципи, засоби……………………………………………………………………...……. 56-76
Розділ 3.
Класифікація видів контролю………………………………………..…. 77-130
3.1. Види контролю в державі…………………………………………….…. 77-91
3.2. Види державного контролю……………………………….…………... 91-130
Розділ 4.
Еволюція теорії та практики розподілу державної влади: від взаємоконтролю влад до контрольної влади…………………….... 131-173
4.1. Взаємоконтроль влад в теорії і практиці розподілу державної влади………………………………………………………………..…. 131-156
4.2. Контрольна влада : світ і Україна…………………………………....156-173

Висновки………………………………………………………………..….. 174-176

Список використаних джерел…………………………………………. 177-195

Вступ
Актуальність теми дослідження визначається тим значенням, котре має державний контроль в управлінні як атрибутивній функції держави. Це значення завжди посилюється в перехідні періоди, коли відбувається реформування суспільства і держави, а незалежна Україна сьогодні переживає саме такий період свого історичного розвитку. Державний контроль є одним із інструментів свідомого досягнення поточних і перспективних цілей у процесі формування в Україні розвинутого громадянського суспільства, розбудови України як правової, демократичної, соціальної держави. Він має статус істотного чинника ефективності управлінських рішень, котрі приймаються на державному рівні, є необхідною умовою їх реального виконання.
У Конституції України (п.9 Розділу ХV “Перехідні положення”) сформульовано положення про необхідність прийняття законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Проте вирішення проблеми забезпечення законності шляхом застосування державного контролю повинно розпочатись насамперед з визначення загальнотеоретичних уявлень щодо державного контролю як феномену правової системи, оновлення змісту доктринальних суджень про державний контроль з урахуванням реалій в Україні. Необхідно констатувати, що на сьогодні в юридичній літературі основна увага приділяється лише окремим видам державного контролю, тому об’єктивно виникла потреба у комплексному, монографічному дослідженні узагальнюючого характеру.
Дослідження проблем становлення, функціонування, розвитку державного контролю є однією із нагальних потреб сьогодення України. По-перше, сучасний рівень розвитку юридичної науки зумовлює необхідність теоретичного узагальнення на концептуальному рівні вітчизняних та зарубіжних досягнень в галузі дослідження державного контролю в усій його багатогранності. По-друге, необхідність розробки концептуальних засад щодо державного контролю в Україні актуалізована фактом відсутності Закону “Про державний контроль в Україні”. Спроба Міністерства юстиції України частково заповнити цю прогалину розробкою проекту Закону “Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб” може розцінюватися як тимчасовий захід. Зазначене спричинює необхідність усвідомлення гострої потреби у створенні цілісної національної системи державного контролю, попереднього наукового дослідження відповідних загальнотеоретичних питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), “Основними напрямами наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 роки”, затвердженими загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 р., планами прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 р. № 4 КМ/2 ) і Основними напрямами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ ( м. Харків ) на 1996-2000 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому , щоб на основі аналізу наукових джерел , узагальнення нормативно-правового матеріалу та практики його застосування закласти науково обгрунтовані підвалини концепції функціонування і розвитку державного контролю в Україні, виробити зорієнтовані на демократизацію і гуманізацію правової системи України рекомендації щодо практичного вдосконалення відповідних положень законодавства.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку такого кола завдань:
- проаналізувати значення та співвідношення правничих термінів “контроль” та “нагляд” ;
- з’ясувати у контексті мови законодавства можливість застосування уніфікуючого підходу до термінів “контроль” та “нагляд” ;
- сформулювати загальнотеоретичне визначення поняття державного контролю та обґрунтувати його концепцію ;
- показати багатоплановість державного контролю як діяльності ;
- дослідити державний контроль у контексті управлінської функції держави ;
- охарактеризувати видову багатоманітність контролю у державі ;
- розробити загальнотеоретичну класифікацію основних видів державного контролю ;
- визначити правові характеристики контролю нормотворчості в Українській державі ;
- дослідити особливості взаємоконтролю влад в теоріях і практиці розподілу державної влади ;
- показати роль і місце контролю як складової системи “стримувань і противаг” ;
- проаналізувати питання про контрольну владу, визначити її основні ознаки .
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є контроль як правова форма державної діяльності у контексті сучасного процесу розбудови України. Предметом дослідження є загальні закономірності функціонування і розвитку державного контролю, їх теоретико-правове узагальнення відповідно до умов прогресивного реформування України, її становлення як демократичної, правової, соціальної держави.
Методологічну основу роботи складають положення і висновки теорії пізнання соціальних, в тому числі і державно-правових явищ. Для одержання найбільш повних та істинних результатів наукового аналізу дисертантом комплексно використовувались методи: загальнонаукові (метод системного аналізу, структурно-функціональний, раціональної критики та інші) і спеціальні (зокрема, історико-правовий, порівняльно-правовий, метод тлумачення юридичних норм). Виходячи з єдності соціологічного і гносеологічного аналізу, найважливішими принципами дослідження були: об’єктивність, конкретність, єдність історичного і логічного, а основними логічними прийомами: аналіз та синтез, індукція і дедукція. Зокрема, застосовано діалектичні методи сходження від абстрактного до конкретного, з’ясування співвідношення загального, особливого та одиничного, а також частини й цілого для формулювання загального поняття державного контролю; структурно-функціональний метод застосовано при аналізі основних характеристик державного контролю (стадії, засоби, принципи тощо); формально-логічний та порівняльно-правовий методи - при аналізі контрольної влади, її основних ознак.
Теоретичною основою дисертації стали певні праці російських та українських правознавців, котрі вийшли друком ще за часів СРСР, але розробка теми здійснювалась насамперед з використанням відповідних наукових праць сучасних вітчизняних та закордонних вчених-юристів , а також творів класиків політико-правової думки. У дисертації використано положення і висновки, що містяться, зокрема, в роботах: Авер’янова В.Б., Алекєєва С.С., Афанасьєва В.Г., Барнашова А.М., Вітрука М.В., Горшеньова В.М., Гусарєва С.Д., Зайця А.П., Ентіна Л.М., Копєйчикова В.В., Матузова М.І., Малько А.В., Назарова С.Н., Оборотова Ю.М., Рабіновича П.М., Рябко А.І., Скакун О.Ф., Тихомирова О.Д., Туровцева В.І., Харитонова А.М., Цвіка М.В., Чіркіна В.Є., Шаповала В.М., Шахова І.Б., Шемшученка Ю.С., Шоріної Є.В.
Емпіричною базою роботи стали Конституція України, чинні акти законодавства України та зарубіжних країн, нормативні документи СНД, що мають безпосереднє відношення до проблеми дослідження державного контролю, пов’язані з логікою обґрунтування тих чи інших положень дисертації.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на монографічному рівні, як результат комплексного загальнотеоретичного аналізу репрезентовані узагальнення, висновки щодо основних аспектів державного контролю на сучасному етапі реформування правової системи України, котрі є складовою частиною науково обгрунтованих підвалин концепції функціонування і розвитку державного контролю в Україні, вироблені відповідні рекомендації стосовно вдосконалення окремих положень чинного законодавства.
За результатами дослідження отримано нові положення, основними з них є наступні:
- обґрунтовано наявність теоретичної можливості розглядати правничі терміни “контроль” і “нагляд” як об’єкти уніфікації ;
- розроблено інтерпретацію державного контролю у контексті управління як фундаментальної функції держави ;
- сформульовано і обґрунтовано визначення загальнотеоретичного поняття державного контролю ;
- обґрунтовано висновок про неадекватність чинному законодавству України вузького трактування терміна “державне управління” як діяльності виключно органів виконавчої влади ;
- уточнено погляди щодо стадій контрольної діяльності ;
- зроблено узагальнення щодо класифікації засобів контрольної діяльності;
- обґрунтовано класифікацію видів контролю у державі ;
- підкреслено недоцільність ототожнення таких понять як “парламентський” і “політичний” контроль ;
- розроблено загальнотеоретичну класифікацію видів державного контролю в сучасній Україні ;
- обґрунтовано висновки щодо контролю нормотворчості в Українській державі ;
- визначено поняття системи “стримувань та противаг” з урахуванням ролі і місця у ній взаємоконтролю влад ;
- обґрунтовано висновок про існування системи “стримувань та противаг” не тільки у контексті взаємовідносин влад , але й у межах функціонування окремої влади ;
- підкреслено, що існує взаємоконтроль чи елемент підконтрольності у взаємовідносинах влад , але не може бути повної підконтрольності однієї влади іншій у розподілі державної влади ;
- розкрито зміст основних ознак контрольної влади ;
- обґрунтовано висновок про наявність в Україні органів контрольної та квазіконтрольної влади .
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і висновки дисертації є теоретико-методологічним підґрунтям наукового вирішення проблем державного контролю, котрі виникають в процесі розбудови Української держави, розвитку правової системи України на засадах принципу верховенства права. За своїми результатами робота закладає підвалини сучасної теоретико-правової концепції функціонування та розвитку державного контролю в Україні. Її положення можуть бути використані при розробці Закону “Про державний контроль в Україні”, ними заповнюються прогалини у науковому аналізі контрольної діяльності. У роботі у площині нових концептуальних підходів переглядаються, розширються і поглиблються уявлення щодо видів контролю у державі і державного контролю, доповнюється визначення системи “стримувань та противаг”, вперше репрезентується розгорнуте загальнотеоретичне та загальногалузеве за своїм характером визначення поняття державного контролю, міститься комплексний аналіз питання взаємоконтролю влад в теоріях і практиці їх розподілу, вказується на аргументи щодо існування в Україні органів як контрольної, так і квазіконтрольної влади.
Практичне значення роботи визначається конкретними пропозиціями. Вони сформульовані автором у вигляді нормативних правових приписів щодо доцільності доповнення тексту статей відповідних актів чинного законодавства (зокрема, ч.2 ст. 6 Конституції України, Законів України “Про прокуратуру”, “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”). Ключові положення роботи можуть знайти втілення у текстах законопроектів “Про державний контроль в Україні”, “Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб”. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі викладання курсу “Теорія держави та права”, для розробки, приміром, спецкурсів “Державний контроль як правова форма діяльності держави”, “Контрольна влада: світ і Україна (порівняльно-правовий аналіз)”, а також при підготовці відповідних навчальних програм.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків) у 1999-2001 рр. Результати дисертаційного дослідження оприлюднювались на науково-практичній конференції “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” ( м. Харків , Національний університет внутрішніх справ , 13 квітня 2001 р.); на IХ міжнародній науковій конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, оточуюче довкілля” (м.Харків, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Мишколоцький, Магдебурзький, Петрошанський університети, 14-16 травня 2001 р.).
Окремі положення дослідження використовувались викладачами кафедри теорії та історії держави і права у процесі проведення ними учбових занять з курсу теорії держави і права .
Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел ( 382 найменування ). Обсяг дисертації складає 176 сторінок.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наступних публікаціях. А саме:
1.Шестак В.С. К вопросу о понятиях “государственный контроль”, государственный надзор” в системе права Украины // Вісник Університету внутрішніх справ. Випуск 7.У 3-х частинах. Частина 3. Харків.1999.- С. 51-54.
2.Шестак В.С. Контроль у контексті управління як фундаментальна функція держави // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. -2000.- № 4.- С. 36-41.
3.Шестак В.С. Правничі терміни “контроль” і “нагляд” як об’єкт уніфікації // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Харків. 2001. -С.182-185.
4.Шестак В.С. Контрольна влада: світ і Україна // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Харків. 2001.-С. 223-228.
5.Шестак В.С. Основні види і суб’єкти контролю у підприємницькій сфері економіки (огляд законодавства) // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Збірка наукових праць. Випуск 131’2001: Харків, НТУ”ХПІ”.- 2001.-С.19-23.
6.Шестак В.С. Юридичний аспект контролю підприємницької діяльності // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”: Збірка наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес та ефективність виробництва. – Харків: НТУ ”ХПІ”.- 2001.-№9.-С.199-201.
7.Шестак В.С. Поняття державного контролю та його основні види //Вісник Національного університету внутрішніх справ. Випуск 16. Х., 2001. С. .
8.Шестак В.С. (у співавторстві). Значення громадського контролю для розбудови України як демократичної держави. //Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Х., 2002. С. .

bibliography

Висновки
З тих висновків, що зроблені у дисертації, найбільш загальними і важливими, на думку автора, є такі :
1.Існує теоретична можливість для здійснення у контексті мови законодавства уніфікації термінів “контроль” і “нагляд” на користь першого, проте її реалізація повинна враховувати і такі чинники, як стабільність права, традиції та спадкоємність у праві.
2.”Контроль” - родове поняття, котре охоплює “нагляд” як особливий (“галузевий”) вид контролю, його форму. Цю особливість слід зв’язувати не з терміном «нагляд», а з характером нагляду: прокурорський, адміністративний і т. ін., її уособлюють відповідні індивідуалізовані повноваження суб’єкта нагляду.
3.Необхідно прийняти Закон “Про державний контроль в Україні” для юридичного забезпечення цілісності функціонування національної системи державного контролю.
4.У загальних положеннях Закону “Про державний контроль в Україні” доцільно закріпити дефінітивну норму загальногалузевого значення. Пропонуємо відповідну дефініцію: «Державний контроль – це самостійно чи зовнішньо ініційована діяльність уповноважених на те суб’єктів, яка спрямована на встановлення фактичних даних щодо об’єктів цього контролю задля визначення їх відповідності (невідповідності) тим правомірним оціночним критеріям, котрі припускають застосування адекватних одержаному результату заходів реагування в унормованому порядку».
5.Державний контроль є функція, стадія державного управління, засіб забезпечення законності та реалізації управлінських рішень.
6.Аналіз співвідношення таких явищ, як державне управління і державний контроль вказує на їх комплементарність, головною рисою котрої є вторинність, службова роль останнього щодо першого.
7.Основне призначення державного контролю – виявлення невідповідності його об’єкта тим чи іншим правомірним оціночним критеріям для подальшого застосування адекватних заходів реагування (насамперед коректувального характеру). У існуванні контролю не було б потреби, якби його об’єкти завжди відповідали вимогам щодо їх стану чи поведінки .
8.Українська держава характеризується існуванням у ній поряд з національним контролем і наднаціонального контролю. Істотною рисою зазначеного періоду є політика відмови від тотального контролю держави над суспільством за умов становлення і посилення підконтрольності держави суспільству.
9.Наявність і функціонування інституту контролю нормотворчості сприяє забезпеченню в Україні верховенства права і закону.
10. Існує потреба в узагальнюючому інформаційному документі (приміром, у відповідній постанові пленуму Верховного Суду України), котрий би орієнтував суб’єктів права щодо того, як загалом, у маштабі держави діє система контролю нормотворчості.
11.Чинником оптимізації процедури контролю Мінюстом України підзаконних актів нормотворчості центральних органів виконавчої влади має стати участь у ній і Верховної Ради України як суб’єкта законотворчості.
12.Перелік актів прокурорського реагування доцільно доповнити актом превентивного характеру: “Прокурорське роз’яснювання закону”.
13.Зміст характеристики взаємоконтролю влад в парламентських, президентських, змішаних республіках є істотною складовою аналізу їх особливостей.
14.Взаємоконтроль влад є фундаментальною основою функціонування системи “стримувань та противаг”, без нього стає нереальним досягнення інших цілей дії даної системи.
15.Взаємоконтроль влад припускає виважене функціональне взаємопроникання влад шляхом отримання однією владою окремих повноважень іншої, що надає їм конкретні процесуально-правові важелі реального взаємовпливу.
16.Належній реалізації повноважень суб’єктів таких видів влад як законодавча, виконавча, судова сприяє в Україні не тільки система “стримувань та противаг”, але й ефективна діяльність органів контрольної влади (Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) та квазіконтрольної влади (Рахункова палата, Прокуратура України у особі Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика. - К.: Юрінком. 1998. – 296 с.
2. Автономов А.С. Правовая онтология политики. М.: Инограф, 1999. – 384 с.
3. Адміністративна реформа розвивається. // Урядовий кур’єр. - 2000. - №109. - С.1.
4. Аєксєєнко І.Г. Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові проблеми становлення та розвитку. Автореферат… канд. юрид. наук. Київ-2001. – 16 с.
5. Азаркин Н.М. Учение Монтескье о разделении властей // Правоведение. – 1982. - №1. – С.58-60.
6. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций. Т.1. Свердловск, 1972. – 396 с.
7. Алексеев С.С. Государство и право. Начальный курс. – М.: Юрид. лит., 1993. – 176 с.
8. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.
9. Антипьев А.Г. Местное самоуправление – социально-политический институт гражданского общества. Пермь: Изд-во Перм.гос.ун-та, 1999.– 129 с.
10. Антология мировой политической мысли: в 5-ти т.- Т. 1.: Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция. - М.: Мысль, 1997. – 830 с.
11. Арефьева Г.С. Социальная активность (Проблема субъекта и объекта в социальной практике и познании). М., Политиздат, 1974.- 230 с.
12. Аристотель. Сочинения: в 4 т. Том 4., М.: Мысль, 1984. – 682 c.
13. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. М.: Политиздат, 1977.- 382 с.
14. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования). - М.: Политиздат, 1968.-384 с.
15. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства. Саратов, изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 302 с.
16. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
17. Барабаш О. Поступ очевидний, але процес має розвиватися // Вісник програми сприяння парламентові України. – 1996. – Число 10(18). – С.1-3.
18. Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. /Под ред. А.И.Кима; - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1988. – 100 с.
19. Бахрах Д.Н. Советское административное право. - М.: «Юрид. лит.», 1977.- 542 с.
20. Бахрах Н.Д. Вопросы законности в государственном управлении // Правоведение.-1992.-№ 3. – С. 9-12.
21. Бачило И.Л., Катрич С. В., Сергиенко Л. А. Обеспечение порядка в управлении производством. М.: Юрид. лит., 1986. –156 с.
22. Белобжецкий И. А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. М.: Финансы и статистика. 1989.- 254 с.
23. Белоус А. Лучшее – враг хорошего: как нам реформировать исполнительную власть // Голос Украины. – 1995. – 24 февраля.
24. Бельский К.Т. Формирование и развитие социалистического правосознания. – М., 1982. – 194 с.
25. Берлін І. Чотири есе про свободу. – К.: Основи, 1994. -271 с.
26. Библер В.С. Понятие как процесс // Вопросы философии. - 1965. - №9. - С. 8-12.
27. Биттем Д., Бойл К. Демократия: вопросы и ответы. М.: Мысль, 1995. –274 с.
28. Біттнер О. Співробітництво влад – об’єктивна вимога часу // Урядовий кур’єр.- 2001.- № 55.- С. 2.
29. Бланкенагель А. Теория и практика конституционного контроля в ФРГ // Советское государство и право.- 1989.- №1.- С. 102-104.
30. Бойко В. Стан здійснення в Україні правосуддя в 1998 р. та завдання по удосконаленню організації роботи судів. // Право України. – 1999. - №3. – С.3-8.
31. Бойцова В.В. Служба защиты прав человека и гражданина. Мировой опыт. М.: БЕК, 1996. – 408 с.
32. Бойцова В.В. Польский омбудсман: успешный эксперимент // Конституционное и муниципальное право.- 2001.- №2.-С.45-48.
33. Большой юридический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 790 с.
34. Борисов Г.А. Отправные нормативные установления советского законодательства. Автореферат …докт. юрид. наук. Харьков-1991.-С. 45.
35. Братишко В. Принц А. Каждой ветви власти – свою нишу // Голос Украины. – 1995. – 21 февраля.
36. Брецько Ф.Ф. Основи держави і права. Навчальний посібник у 2-х книгах. – Кн.1. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 660 с.
37. Буева Л.П. Личность и ее социальная деятельность // Очерки методологии познания социальных явлений. М., 1970.
38. Буйвол Б.А. Социальный контроль и его воздействие на поведение людей. Автореферат… канд. юрид. наук. Киев - 1973. - 16 с.
39. Букач В.В. Державна влада в Україні як конституційно-правовий механізм. В кн.: Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. - №3(4). – 2000. – С.48-54.
40. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. – 1998. - №1. С.34-38.
41. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебн. пособие для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
42. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения и охраны прав советских граждан // Правоведение.- 1964.-№4.- С. 32-37.
43. Гаврилюк М. Роздуми над проектом Закону // Урядовий кур’єр. – 2001. - №2. – С.8.
44. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади: теоретичні аспекти // Право України. – 1999. - №5. – С.82-85.
45. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України. // Право України. – 1999. - №5. – С.30-33.
46. Горшенёв В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности .-М.: Юрид.лит.,1987.- 176 с.
47. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник / Под ред. В.А.Козбаненко. – М.: «Статут», 2000. – 912 с.
48. Гукепшоков М.Х. Проблемы классификации государств. Автореферат … канд. юрид. наук. Саратов. 2000. – 28 С.
49. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999. – 506 с.
50. Громов Н.А., Николайченко В.В. Принципы уголовного процесса, их понятие и система // Государство и право.-1997.-№7.-С.35-37
51. Дайси А.В. Основы государственного права Англии.- М.: Типография Т-ва И.Д. Сытина, 1907.- 671 с.
52. Дашковская Е.Р. Теоретические аспекты разделения властей в Украине. Дисертация… канд. юрид. наук. 12.00.01. – Харьков: Национальная юридическая академия Украины, 1997. – 178 с.
53. Дашковська О.Р. Теоретичні аспекти розподілу влад в Україні. Автореферат… канд. юрид. наук. Харків – 1997. – 20 с.
54. Делія Ю. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. - №6. – С.32-33.
55. Демин М. В. Природа деятельности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.- 168 с.
56. Демин М.В. К вопросу о соотношении понятий «деятельность», «активность», «поведение». – Вестн. МГУ. Сер.7. Философия, 1975, №5. – С. 10-12.
57. Додонов В.Н. и др. Международное право. Словарь-справочник. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 368 с.
58. Дюги Л. Конституционное право.– М.: Типография Т-ва Сытина, 1908.– 957 с.
59. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. Теоретические вопросы. Свердловск, Сред.- Уральск. кн. изд-во. 1973.- 247 с.
60. Етимологічний словник української мови: У семи томах. Том другий. – К.: “Наукова думка”, 1985. – 570 с.
61. Жеребкин В. Е. О нормативной природе юридических понятий. В кн.: Актуальные проблемы формирования правового государства. Харьков. Юридический институт. 1990.- 295с.
62. Журавський В.С. Український парламентаризм на сучасному еиапі: Теоретико-правовий аспект: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
63. Загальна теорія держави і права : Навч.посіб. / за ред. В.В. Копєйчикова.-К.:Юринком Інтер, 1999.- 320 с.
64. Заєць А. Принцип розподілу влад у новітній українській конституційно-правовій практиці // Вісник Академії правових наук України. – Харків: “Право”, 1998. - №2(13). – С.44-50.
65. Заєць А.П. Правова держава в Україні: концепція і механізм реалізації. Автореферат… докт. юрид. наук. Київ-1999. – 36 с.
66. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. К.: Парламентське видавництво, 1999. – 248 с.
67. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради - 1995.-№8-Ст.54 .
68. Закон України “Про наукову та науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради - 1995.-№9-Ст.56 .
69. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р.// Відомості Верховної Ради України.- 1994.- № 28. - Ст.232.
70. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993р. // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 23.- Ст.243.
71. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. . // Відомості Верховної Ради - 2000.-№36-Ст.299 .
72. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради - 1993.-№3-Ст.17 .
73. Закон СССР «О народном контроле в СССР» // Ведомости Верховного Совета СССР.- 1979.- № 49.- Ст. 840.
74. Закон України “ Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2002 року // Голос України.- 2001р. - № 69.
75. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- № 52.- Ст.455.
76. Закон України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17 травня 2001 року // Голос України. – 2001.- № 103.
77. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня 2001 року // Урядовий кур’єр.- 2001.- №201-202.- С.3.
78. Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №25. - Ст.146
79. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року// Голос України. – 1993. – 2 березня.
80. Закон України “Про Державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №6. – Ст.37.
81. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №48. – Ст.650.
82. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- № 49. - Ст.272.
83. Закон України “Про митну справу в Україні” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №44. – Ст.575.
84. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 24 травня 1997 року.// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. – Ст.170.
85. Закон України “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 року // Урядовий кур’єр. Орієнтир.-2001.-№146.-С.1-5.
86. Закон України “Про національний банк України” від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №29. – Ст.238.
87. Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 4 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998.- №27-28.- Ст. 181.
88. Закон України “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення” від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №48. – Ст.296.
89. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№35.-Ст.358.
90. Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст.617.
91. Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 21. - Ст.158.
92. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.
93. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. -№ 35.- Ст.237.
94. Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” від 15 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України.- 1997. - № 38.- Ст.249.
95. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року // Офіційний вісник.-1997.-№29.-С. 10-11.
96. Закон України “Про ратифікацію Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами ” від 10 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- № 46.- Ст.415.
97. Закон України “Про Рахункову палату” від 23 січня 1998 року // Голос України. – 1998 р. - №13.
98. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України.-1993.-№ 8.-Ст. 56
99. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.
100. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про арбітражний суд” від 21 червня 2001 року // Урядовий кур’єр. – 2001.- № 120.
101. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр. - 2001.- №132.
102. Законодательная техника: Научно-практическое пособие. – М.: Городец, 2000. – 272 с.
103. Законопроекти України – в Інтернеті // Юридичний вісник України. – 2000. - №12. – С.2.
104. Засоби масової інформації і вибори. Б.м.: Таsіс, 1995. – 208 с.
105. Звітує Рахункова палата // Урядовий кур’єр. – 2001. - №7. – С.4.
106. Из жизни спецслужб // Комсомольская правда в Украине. – 2001. – 17 января.
107. Ильинский И.П., Щетинин Б.В. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах // Советское. государство и право. – 1969. - №9. – С.40-44.
108. История политических и правовых учений. / Под ред. В.С.Нерсесянца. М., Наука, 1983. – 351 с.
109. Іванов В.Ф. Законодавство про засоби масової інформації. Україна та зарубіжний досвід. – К.: Вид. центр Київського університету, 1999. – 188 с.
110. Історія держави і права України. Частина 1. – Харків.: Основа, 1993. – 432 с.
111. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность. Саратов, изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 182 с.
112. Кельзен Г. Чистое учение о праве. Випуск 2.-М.:ИНИОН АН СССР, 1988.- 213с.
113. Кельман М.С. Теорія права. Навч. посіб.- Тернопіль: “Поліграфіст”, 1998.- 382 с.
114. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований. М.: М ысль, 1986.- 330 с.
115. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учеб. для юридич. вузов. – М.: Высш. шк., 1987. – 271 с.
116. Кириченко С.О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України. Автореферат…канд. юрид. наук.Київ-2001. – 20 с.
117. Кириченко С.О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України. Дисертація… канд. юрид. наук. Київ-2001. - 167 С.
118. Клименко В.А. та інш. Коментар до Закону України “Про боротьбу з корупцією”. – К.: “Бліц-Інформ”, 1996. – 512 с.
119. Климов Е. Психология деятельности. Семинар 2. // Профессионально-техническое образование. – 1972. - №9.- С. 54-56.
120. Ковальський В. Приречений сперечатись з владою // Юридичний вісник України. - 2001.- № 16.- С. 1,3
121. Ковальчук А. Перерегистрация – не дискриминация? // Комсомольская правда Украине. – 2001. – 17 января.
122. Кожурин Ф.Д. Процесс управления.- М.: Мысль,1988.- 237 с.
123. Кожухов А. Без суда ни туда, ни сюда // Юридическая практика. – 2000. - №11. – С.7.
124. Кожухов А. Право и средства массовой информации. // Юридическая практика. – 2001. - №11. – С.16.
125. Козлов Ю.М. Государственное управленческое и административное право.- М., Политиздат, 1978.- 254 с.
126. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право.- М., Изд-во МГУ, 1986.- 245 с.
127. Козьяков І. Прокурорський нагляд за законністю оперативно-розшукової діяльності: його проблеми // Право України. – 2000. - №1.
128. Кокіна В. До примарного раю // Урядовий кур’єр. – 2001. - №21. – С.7.
129. Колпаков В.К. Адміністративне право України. - К.: Юрінком, 1999.-733 с.
130. Колпаков Н. Разделение властей в современном Российском государстве // Конституционное и муниципальное право. - 2001.- № 2.- С. 18-36.
131. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций .М.: Манускрипт.1996.- 312 с.
132. Константинов И.Ф. Народный контроль как функция социалистического управления. Автореферат… канд. юр. наук. Л., 1969. -16с.
133. Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л.А.Окунькова. М.: ИНФРА-М. Норма, 1997. – 816
134. Конституции зарубежных государств. Учебное пособие. 2-е изд., исправ. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 586 с.
135. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Т. 1-2. / Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 778 с.
136. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С.Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во “Право”, 1996. – 544 с.
137. Конституція Автономної Республіки Крим // Урядовий кур’єр. Орієнтир.- 1999.- № 6-7.- С.1-11
138. Конституція незалежної України. У 3-х кн. Книга 2, частина 1 / Під заг. ред. С. Головатого. – К.: Право, 1997. – 278 с.
139. Конституція України : офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посіб. / Авт.-упоряд. М.І.Хавронюк. –К.: Парламент. вид-во: 1999. - 544 С.
140. Копейчиков В., Цвік М., Заєць А.,Петришин О.,Козюбра М., Рабінович П. Замість рецензії // Право України.- 2001.-№ 10.-С. 64-65.
141. Короткий тлумачний словник української мови. – К.: “Радянська школа”. – 1988. – 320 с.
142. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. – Киев: Выща шк., 1991.- 257 с.
143. Кравченко С.П. Мова як фактор правоутворення та законоутворення. Автореферат … канд. юрид. наук. Одеса. 2000. – 20 с.
144. Красноглазов А.Ю. Обеспечение законности в применении административно-процессуальных мер на стадии возбуждения дела об административном правонарушении. Автореферат…канд. юрид. наук. Москва – 1999. – 26 с.
145. Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних: законодавча і виконавча влади. Проблеми співвідношення та конституційно-правового статусу // - Віче. – 1994. - №7. – С.17-32.
146. Кривенко Л. Український парламент: двопалатність чи однопалатність? // Віче. – 1999. - №9. – С.5-9.
147. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. Київ: Вид-во Ін Юре, 1997. – 47 с.
148. Кривых А. Нужен ли Франции Сенат ? // Народный депутат.- 1991.- № 9.- С. 116-118.
149. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. М.: Издательство «Наука», 1986. – 448 с.
150. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М.: Юрид.лит., 1978.- 192 с.
151. Кудрявцев В.Н., Лукашева Е.А. Социалистическое правовое государство. В кн. Социалистическое правовое государство: Проблема и суждения. М., 1989. – С.5-24.
152. Кузьменко Б. Політологічний і кримінологічний аналіз корупції, тіньової економіки і організованої злочинності у пострадянській Україні // Право України.- 1998.- № 6.- С. 103-105.
153. Кулаков В. Удосконалювати роботу зонального прокурора по нагляду за додерженням законів …// Право України. – 1998. - №2. – 23-33.
154. Кулик О. Очистити півострів від злочинців … // Урядовий кур’єр. – 2001. - №7. – С.9.
155. Кулиняк Д. «Гордіїв вузол» Чорнобиля. // Урядовий кур’єр.- 2001.-№ 129. - С. 11.
156. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. - М.: «Наука», 1987.- 294 с.
157. Лаврик В. Місцеве самоврядування в Україні: більше запитань ніж відповідей // Право України. – 1999. - №7. – С.42-44.
158. Лавриненко И. Проверка с помпой // Бизнес.- 2000.-№49.-С.46-48
159. Лазарев Б.М. «Разделение властей» и опыт советского государства. В кн.: Социалистическое государство: Проблемы и суждения. М., 1989. – С.146-159.
160. Ларін М. Юристи опановують інформаційні технології // Юридичний вісник України. – 2000. - №42. – С.5.
161. Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т.36. Изд-во полит. лит. М., 1967.-792 С.
162. Леонтьев А. Н. и современная психология. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1983.- 288 с.
163. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. – 304 с.
164. Леонтьев А.Н. Проблемы развития техники. М., Изд-во МГУ, 1972..- 396 с.
165. Лильберн Джон. Памфлеты. М., «Мысль», 1937.- 432 с.
166. Локк Джон. Избранные философские произведения: В 2-х томах. Т.2., М., Соцэкгиз, 1960.- 532 с.
167. Ломовский В. Какой власти принадлежит прокуратура? // Российская юстиция. - 2001.-№9.-С.21-22.
168. Лукашева Е.А. Социалистическое право – сознание и законность. – М., 1973. – 344 с.
169. Лунеев В.В. Контроль над преступностью : надёжны ли показатели ? // Государство и право.- 1995.- № 7.- С. 89- 102.
170. Любченко П.М. Компетенція місцевого самоврядування: організаційно-правові питання реалізації. Автореферат… канд. юрид. наук. Харків-1998. -17 с.
171. Макаренко О. Щодо співвідношення понять “орган виконавчої влади” та “орган державного управління” // Право України.-2000.-№6.-С.23-26.
172. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. – М.: Юристъ, 1997. – 197 с.
173. Мариненко В. У Верховному суді України. // Урядовий кур’єр. – 2001. – №12. – С.18-22.
174. Марцеляк О.В. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України. Автореферат … канд. юрид. наук. Харків, 1997. – 19 с.
175. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 1998. - №4. – С. 2-6.
176. Мелащенко В. Основы конституционного права Украины. К.:Вентури, 1995.- 240 с.
177. Минкина А.Н. Воспитание ответственностью: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1990. – 144 с.
178. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. К., Либідь, 1992.- 426 с.
179. Мицкевич А. В. Юридическая природа актов правотворчества высших органов государственной власти и управления СССР. Автореферат … докт. юрид. наук. Москва-1967. – 32 с.
180. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. М., Госюриздат, 1962.- 213 с.
181. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. М.: Наука, 1984.- 190 с.
182. Молдован В.В. Основи держави і права. Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. Вузів. – К.: Юмана, 1996. – 176 с.
183. Монтескье Ш.Л. О духе законов. Избранные произведения. - М.: Госполитиздат, 1955.- 799 с.
184. Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе // Государство и право. -1993. -№6. - С.98-108.
185. Мотовиловкер А.О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. Учебное пособие. Ярославль: ЯрГУ. 1978.- 96 с.
186. Мурашин О.Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі. Автореферат … докт. юрид. наук. Київ – 2001. – 34 с.
187. На контролі кабінету Міністрів. Техніка безпечності … // Урядовий кур’єр. – 2000. - №71. – С.4.
188. На правових засадах // Урядовий кур’єр. – 2001. - №28. – С.2.
189. Назаров С. Н. Теоретико-правовые основы юридической деятельности надзорно-контрольных органов в условиях формирования правового государства. Диссертация… канд. юрид. наук. Ростов-на-Дону. 2000. -171с.
190. Назаров С.Н. Теоретико-правовые основы юридической деятельности надзорно-контрольных органов в условиях формирования правового государства. Автореферат …канд. юрид. наук. Ростов-на-Дону. 2000. – 20 С.
191. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм // - Правоведение.- 1971.-№ 3.- С. 43-53.
192. Никифоров А.С. Контроль над преступностью в России // Государство и право.- 1994.- № 5.- С. 72-81.
193. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 100 тис. слів. – К.: “Рідна мова”, 1999. – 878 с.
194. Новий тлумачний словник з української мови. У чотирьох томах. Том 2. – К.: “Аконії”, 1998. – 910 с.
195. Новиков А.Б. Контроль в системе управления таможенным делом в российской Федерации. Автореферат … канд. юрид. наук. Санкт-Петербург. 1999. – 26 с.
196. Новиков А.И. Нигилизм и нигилисты. Опыт критической характеристики. – Л., 1972. – 272 с.
197. Новый англо-русский, русско-английский словарь : 45 000 слов.- К.: А.С.К., 2000.- 736 с.
198. Нормотворча діяльність: Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій. -К.:Видавничий Дім “Ін Юре”,2001.-288 с.
199. Нурпеисов Е.К. Психология правомерного поведения. – Алма-Ата, 1985. – 127 с.
200. Нерсесянц В.С. Философия права.Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2000. – 652 с.
201. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Под ред. проф. М.Н. Марченко. Том 2. Теория права.- М.: Издательство «Зерцало» , 1998. – 656 с.
202. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В. В. Лазарева - М.: Юристъ, 1996. - 472с.
203. Общая теория советского права. М., «Юрид. лит.», 1966. - 491 с.
204. Оборотов Ю.М. Традиції та новації у правовому розвитку: Монографія.- Одеса: Юридична література, 2001. – 160 с.
205. Оборотов Ю.М. Сучасна держава: основи теорії: Навчальний курс.- Одеса: Астропринт, 1998. – 132 с.
206. Овсепян Ж.И. Правовая защита конституций: Судебный контроль в зарубежных странах. – Ростов-на-Дону, 1992.- 326 с.
207. Ожегов С.А. Словарь русского языка. – М.: Рус. Яз., 1984. – 816 с.
208. Опрышко В.Ф. Советское право: Учеб. для экон. и инж.-экон. спец. вузов.- К., 1990. –366 с.
209. Орзих М. Ф. Право и личность. Киев. Одесса, 1978. – 168 с.
210. Орзих М.Ф. Личность и право. М., «Юрид. лит.», 1975. – 112 с.
211. Осавелюк А.М. Современный механизм сдержек и противовесов в зарубежных государствах // - Государство и право. – 1993.- № 12.- С. 108-117.
212. Осипов Ю. К. Подведомственность юридических дел. Учеб. пособие. Свердловск, 1973.- 123 с.
213. Основи конституційного права України: Підручник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288 с.
214. Основы научного управления социально-экономическими процессами.- М.:Мысль,1984.- 482 с.
215. Основы государства и права: Учебное пособие / под общ. ред. проф. Ю. Н. Тодыки- Х., 1994. - 118с.
216. Основы государства и права: Учебное пособие. Харьков.Ун-т вн. дел. 1999. – 180 с.
217. Основы применения кибернетики в правоведении.- М., «Юрид. лит.», 1977.- 280 с.
218. Отеческая Т.И. Прокурорский надзор как средство обеспечения законности в сфере государственного управления ( по законодательству Российской Федерации и Республики Казахстан ).Автореферат…канд. юрид. наук. Томск – 1999. – 26 с.
219. Панов Н.И. Юридическая терминология и ее значение для разработки нового уголовного законодательства // Актуальные проблемы формирования правового государства. – Харьков, 1990. – 296 с.
220. Пархомов С. Соціальні послуги і неприбуткові державні організації. // Соціальний захист. – 1999. - №6. – С.54-60.
221. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР.М.,1974. - 168 с.
222. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. Монография. – Х.: Факт, 1998 г. – 168 с.
223. Петрушенко М. Прозорості в роботі уряду стало більше. // Урядовий кур’єр. – 2001. - №35. – С.1-3.
224. Петрушенко М. Публічний екзамен уряд склав успішно // Урядовий кур’єр. – 2000. - №241. – С.3.
225. Пиголкин А.С. Теоретические проблемы правотворческой деятельности в СССР. Автореферат … докт. юрид. наук. Москва-1972. - 42 с.
226. Письменицький А.А. Взаємодія держави і засобів масової інформації. Автореферат …канд. юрид. наук. 12.00.01. Харків – 1997. – 22 с.
227. Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. доц. Р.Б.Шишки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, “Еспада”, 2000. – 480 с.
228. Платон. Сочинения в 3-х томах. Том 1, М., «Мысль», 1968.- 623 с.
229. Погорєлов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект). Автореферат …канд. юрид. наук. 12.00.01. Харків: Університет внутрішніх справ, 2000. – 16 с.
230. Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права: Учебное пособие. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 148 с.
231. Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” від 16 січня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №10. – Ст.85.
232. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію судово-правової реформи України” від 28 квітня 1992 року. // Відомості Верховної Ради. – 1992. - №30. – Ст.426.
233. Постанова Верховної Ради України “Про попереднє схвалення проекту Закону України про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою” від 13 липня 2000 р. // Голос України. – 2000. - №128.
234. Постанова Верховної Ради України “Про утворення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації” від 15 липня 1998 року //Офіційний вісник.-1998.- №29.-Ст.1084.
235. Постанова Кабінету Міністрів України “Питання Інституту нормотворчої діяльності при Кабінеті Міністрів України” від 9 серпня 1999 року // Офіційний вісник.-1999.-№32.-Ст.1666.
236. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового Регламенту місцевої державної адміністрації” від 11 грудня 1999 року // Офіційний вісник.-1999.-№50.-Ст.2456.
237. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України” від 5 червня 2000 р. // Офіційний вісник.-2000.-№24.-Ст.994.
238. Постанова Кабінету міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 15 березня 1999 р. №377” від 26 вересня 2001 р. // Урядовий кур’єр.-2001.-№177.-С.13.
239. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового Положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування» від 26 жовтня 2001р. // Урядовий кур’єр.- 2001.- №205.- С.15.
240. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000) Т.1: Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – 328 с.
241. Полянский Н.Н., Строгович М.С., Савицкий В.М., Мельников А.А. Проблемы судебного права. М., 1983.
242. Правознавство: Навч. посібник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704 с.
243. Притика Д. Судова незалежність: етика і проблеми корупції // Право України. – 2000. - №6. – С.3-9.
244. Процюк І.В. Законодавча влада в Україні. Автореферат … канд. юрид. наук. Харків, 1999. – 19 с.
245. Процюк І.В. Законодавча влада в Україні. Дисертація… канд. юрид. наук. 12.00.01. – Харків: Національна юридична академія України, 1999. – 196 с.
246. Прусс В., Шем’якін О. Чи забезпечує державний нагляд безпеку торговельного мореплавства // - Право України. – 1998. - №1. – С.104-105.
247. Психология. Словарь. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
248. Пугинский Б. И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. М.: Юрид. лит. 1984. – 224 с.
249. Рабинович П.М. Упрочение законности – закономерность социализма. М.: Юрид. лит. 1975.- 298 с.
250. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1994. – 236 с.
251. Разделенная демократия. Сотрудничество и конфликт между Президентом и Конгрессом: Пер. с англ./ Под общ. ред. проф. Джеймса Тарбера. – М.: Издат. группа «Прогресс», «Универс», 1994. – 416 с.
252. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь.- М.: ИНФРА-М, 2000.- 480 с.
253. Ревич Ю. Грандиозные возможности «Всемирной паутины» порождают сложные юридические проблемы. // Известия. – 2000. – 5 сентября.
254. Реформировать легче сообща // Юридическая практика. – 2001. - №9. – С.4.
255. Рікберг Д. Запорука поліпшення банківського нагляду // Урядовий кур’єр.- 2000.- №103.- С.6
256. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1985. – 399 с.
257. Розподіл повноважень між гілками влади в умовах суспільно-економічної кризи. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1995. - 368 с.
258. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. М., 1957. – 327 с.
259. Руденко М. Про співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду (концептуальні зауваження на перехідний період)// - Право України. – 1997. - №5. – С.29-33.
260. Руссо Жан Жак. Трактаты. - М.: Наука, 1969. - 703 с.
261. Рыжак Н.И. Контроль законодательной власти за деятельностью спецслужб (теоретико-правовые вопросы исследования) Автореферат … канд. юрид. наук. Москва. 1998. – 27 с.
262. Рябко А.И. Социальный контроль и его правовые формы (вопросы теории). Диссертация… канд. юрид. наук. Москва. 1995. -187с.
263. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. - №2. – С.3.
264. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України. – 1999. - №4. – С.35-38.
265. Самощенко И. С. О правовых формах осуществления функций Советского государства// - Советское государство и право. – 1956. - №3.
266. Сатышев В.Е. Политико-правовые учения в Англии в эпоху буржуазной революции XVII века. М., 1985.
267. Свиридов Б. Уповноважений без повноважень // Урядовий кур’єр. – 1998. – 22 вересня.
268. Святоцький О., Чушенко В.Питання теорії і практики конституціоналізму в Україні. // Право України. – 1998. - №2. – С.17-20.
269. Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення Конситуційним Судом України норм законодавства // Право України. – 1999. - №10. – С.37-40.
270. Скакун О. Ф., Овчаренко И. Н. Юридическая деонтология. Х.: Основа, 1999. –304 с.
271. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
272. Скомороха В. Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України. – 1999. - №1. – С.8-13.
273. Скомороха В. Окремі питання діяльності конституційної юстиції в Україні // Право України. – 1999. - №12. – С.4-10.
274. Слепцов М.Л. Правовое регулирование государственного контроля в краях и областях – субъектах Российской Федерации. Автореферат … канд. юрид. наук. Москва, 1999. – 23 с.
275. Словник іншомовних слів. – К., 1974. – 776 с.
276. Словник української мови. Том п’ятий. – К.: “Наукова думка”. – 1974. – 840 с.
277. Словник української мови. Том четвертий. – К.: “Наукова думка”. – 1973. – 840 с.
278. Советский энциклопедический словарь. -М.: Сов. энциклопедия, 1989.-1632 с.
279. Советский гражданский процесс. М.: Юрид. лит. 1978.- 431 с.
280. Современная западная социология: Словарь. М., Политиздат, 1990. - 432с.
281. Современная политическая наука: учеб. пособие / Под ред. Д.И. Луковской. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. – 1999. – 97 с.
282. Содружество. Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ. – Минск: 1993. №4(12). – С.33-34.
283. Социальная психология / Под общ. ред. К.П.Предвечного, Ю.А.Шерковина. – М., 1975.- 288 с .
284. Социальная психология: Краткий очерк. М.: Политиздат, 1975.- 319 с.
285. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини //- Право України. – 1999. - №5. – С.3-7.
286. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України. – 1999. - №5. – С.18-22.
287. Стефанюк В. Судова реформа в Україні. // - Право України. – 1998. - №1. – С.20-24.
288. Судово-правова реформа: потр