ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ М.М. КОВАЛЕВСЬКОГО

brief description

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

НІКОЛАЄНКО Наталія Вікторівна
УДК 340. 114

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ М.М. КОВАЛЕВСЬКОГО
(ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ)

12.00.01 — теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЗАЙЧУК Олег Володимирович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
Заслужений юрист України

Київ – 2011

З М І С Т
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ПОГЛЯДІВ М.М. КОВАЛЕВСЬКОГО 11
1.1. Огляд літератури та окреслення кола наукових
інтересів М. Ковалевського 11
1.2. Соціально-економічні, політичні та філософські передумови
становлення наукового світогляду М. Ковалевського 25
1.3. Історичні етапи генези державно-правових поглядів М. Ковалевського 44
1.4. Особливості наукової методології М. Ковалевського 69
Висновки до Розділу І 82
РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЧЕННЯ
М.М. КОВАЛЕВСЬКОГО ПРО ДЕРЖАВУ 85
2.1. Сутність, виникнення та функції держави 85
2.2. Форма державного правління й державного устрою 109
Висновки до Розділу ІІ 132
РОЗДІЛ III. ПРАВОВА КОНЦЕПЦІЯ М.М. КОВАЛЕВСЬКОГО 134
3.1. Природа виникнення, сутність, призначення права та форми
його вираження 134
3.2. Права та свободи людини й форми їх забезпечення державою 159
Висновки до Розділу ІІІ 179
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Наукові розробки шляхів утвердження правової держави та громадянського суспільства в Україні дозволяють актуалізувати низку складних політико-правових проблем, де належним чином представлені не лише передові напрацювання новітніх демократичних держав, а й інтелектуальна спадщина попередніх століть, зокрема ліберальна традиція, що розроблялась вітчизняними ученими-правознавцями другої половини ХІХ – початку XX ст.
У цьому контексті значний інтерес становлять праці Максима Максимовича Ковалевського (1851–1916) – правознавця, історика, соціолога, академіка Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, доктора державного права, відомого громадсько-політичного та державного діяча ліберального спрямування дожовтневої доби, який одним із перших у юриспруденції обгрунтував соціолого-правовий підхід до вивчення явищ і процесів соціальної дійсності.
Актуалізує проблематику дослідження також та обставина, що протягом тривалого часу внесок М.М. Ковалевського у розвиток тогочасної юриспруденції не знаходив належного відображення у науковій літературі: за радянської доби особлива увага, як відомо, приділялася вивченню поглядів на державу та право мислителів соціалістичного напряму.
Процеси демократизації й гуманізації суспільства, що співпали в часі з розпадом СРСР, відкрили перед пострадянськими дослідниками нові обрії повного й достовірного ознайомлення з науковим спадком, творчим та життєвим шляхом М. Ковалевського. Звернення сучасної наукової спільноти викликано й пояснюється не тільки академічним інтересом до постаті цього мислителя, а й науково-практичним значенням його робіт, в яких відображені чіткі орієнтири та напрями еволюційних шляхів розбудови правової держави та розвитку громадянського суспільства, формування правового механізму функціонування державної влади, утвердження прав і свобод людини.
Разом з тим, історіографічний огляд відповідної наукової літератури свідчить, що обрана тема дисертаційного дослідження не була предметом спеціального вивчення у вітчизняній історико-правовій науці. Окремі дослідження творчості М. Ковалевського, що мають місце останнім часом, не можуть претендувати на комплексне монографічне вивчення, не дають належного уявлення про державно-правову спадщину вченого, його вклад у юридичну науку.
Відповідно, актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю повернення до вітчизняного правознавства ідей, поглядів, робіт М. Ковалевського, заповнення прогалин в українській політико-правовій думці, а також систематизації, узагальнення та комплексного представлення державно-правових поглядів ученого.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках комплексних наукових досліджень Інституту законодавства Верховної Ради України. Тема є складовою частиною загальної наукової теми «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» (державний реєстраційний номер 0104U006963).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексний аналіз державно-правових поглядів М. Ковалевського, викладених у його основних працях, а також визначення науково-практичної значущості теоретико-правової спадщини вченого для сучасної вітчизняної історико-правової науки.
Окреслена мета закономірно визначає завдання дослідження:
 проаналізувати та систематизувати історіографічну базу дослідження;
 дослідити процес становлення наукового світогляду М. Ковалевського відповідно до змін соціально-економічної та політичної ситуації, особливостей розвитку філософсько-правової думки тогочасної доби;
 висвітлити генезу державно-правових поглядів М. Ковалевського в контексті відтворення його біографії, визначити та охарактеризувати етапи його життєвого шляху;
 виявити особливості методологічних засад учення М. Ковалевського про державу і право;
 обгрунтувати сутність бачення М. Ковалевським процесу виникнення та становлення держави, її функцій відповідно до розвитку державознавства того часу;
 з`ясувати особливості наукового підходу М. Ковалевського до обгрунтування форм держави;
 розкрити погляди М. Ковалевського на природу виникнення, сутність та призначення права, форми його вираження, а також визначити своєрідність правового світогляду вченого шляхом порівнянь з різноманітними теоріями праворозуміння на зламі ХІХ - ХХ століть;
 з`ясувати сутність поглядів М. Ковалевського щодо проблематики прав і свобод людини, їх гарантій;
 визначити роль і місце творчого спадку М. Ковалевського в українській історико-правовій науці та обґрунтувати його значення для розвитку сучасного правознавства.
Об’єктом дисертаційного дослідження є наукова й громадсько-політична діяльність М.М. Ковалевського, що відображена в його теоретико-правовій спадщині.
Предметом дослідження є історико-правові закономірності процесу формування та становлення державно-правових поглядів М. Ковалевського.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання, застосування яких дозволило забезпечити достовірність отриманих результатів, досягнення сформульованих мети і завдань дослідження.
Зокрема, діалектичний метод пізнання дозволив комплексно підійти до висвітлення процесу становлення державно-правових поглядів М. Ковалевського в контексті з’ясування впливу історичних, соціально-економічних і політичних процесів тогочасної Російській імперії, розкрити зміст його правової, педагогічної та громадсько-політичної діяльності. Історичний метод забезпечив багатостороннє бачення постаті М. Ковалевського як особистості та науковця, дав змогу висвітлити сутність його поглядів на державу і право в тісному зв`язку з реаліями його життєдіяльності. Системно-структурний метод допоміг реконструювати вчення М. Ковалевського про державу та право, розглянути його як складову цілісної системи теоретичних знань про право кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Завдання всебічного розкриття теми дисертаційного дослідження обумовило вивчення матеріалу на основі поєднання біографічного, хронологічного й проблемно-теоретичного методів. Так, за допомогою біографічного методу вдалося максимально наближено до дійсності визначити основні життєві етапи наукової діяльності М. Ковалевського, тоді як використання теоретико-методологічних та евристичних можливостей принципів зведення індивідуального до соціального, соціального до класового та класового до матеріального як складових означеного методу дали змогу викласти особливості генези державно-правових поглядів ученого в єдності з умовами його життєдіяльності. Хронологічне висвітлення дозволило історично конкретно, в «деталях» розкрити послідовність й своєрідність процесу становлення наукового світогляду М. Ковалевського як правознавця, характер цього зв’язку з тогочасною історичною добою. Разом з тим хронологічно послідовний розгляд матеріалу супроводжувався теоретичним висвітленням державно-правової концепції М. Ковалевського, дослідженням її теоретико-пізнавальної значущості, а також визначенням внеску М. Ковалевського у розвиток ліберальної теорії правознавства, з`ясуванням її зв’язків з сучасністю.
Використаний теоретико-евристичний потенціал компаративно-правового методу дав можливість порівняти державно-правові погляди М. Ковалевського з теоріями чи окремими ідеями представників різних філософсько-правових шкіл і напрямів, які скільки-небудь суттєво вплинули на їх формування (Т. Гоббс, Г. Еллінек, Р. Ієринг, О. Конт, К. Маркс, Дж. Локк, Г.С. Мен, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Г. Спенсер, Ж.Г. Тард Б.М. Чичерін та ін.), або певною мірою сприймалися як співзвучні з ними (М.С. Грушевський, М.П. Драгоманов, Л. Дюгі, Є. Ерліх, М.І. Кареєв, Б.О. Кістяківський, М.М. Коркунов, М.І. Палієнко та ін.).
У дослідженні широко використано методологічний і теоретичний потенціал сучасних вітчизняних теоретиків права, істориків держави та права, правових і політичних учень, а саме: Т.Г. Андрусяка, В.Д. Бабкіна, М.М. Гуренко-Вайцман, Г.Г. Демиденка, А.І. Дмитрієва, В.С. Журавського, А.П. Зайця, О.В. Зайчука, О.Л. Копиленка, В.М. Литвина, Р.А. Майданика, М.П. Недюхи, М.І. Неліпа, О.І. Осауленка, О.П. Реєнта, О.Ф. Скакун, Т.І. Тарахонич, В.І. Тимошенко, Ю.С. Шемшученка, Ф.П. Шульженка та ін.
Певне місце в роботі зайняли ідеї зарубіжних представників різних галузей соціогуманітарного знання: В.Д. Аронова, С.В. Боботова, А.О. Бороноєва, С.І. Глушкової, І.А. Голосенка, В.Г. Графського, І.А. Ісаєва, Н.М. Золотухіної, В.Д. Зорькіна, В.П. Казимирчука, М.Е. Казмера, Д.А. Керімова, В.В. Копєйчикова, М.Я. Купріца, О.Е. Лейста, Л.С. Мамута, М.М. Марченка, В.С. Нерсесянца, С.С. Новикової, І.Д. Осипова, С.М. Погодіна, В.Ф. Пустарнакова, А.Х. Саїдова, Г.Ю. Семигіна, П.О. Сорокіна, В.Є. Чиркіна, В.В. Шелохаєва та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній історико-правовій науці на монографічному рівні комплексно досліджено державно-правові погляди М. Ковалевського на тлі його наукової, громадської та державно-політичної діяльності, обгрунтовано значення творчої спадщини вченого для сучасної теорії та практики державотворення.
У проведеному дослідженні:
вперше:
 обгрунтовано, що наукова спадщина М. Ковалевського в області правознавства являє собою цілісну, всебічно обгрунтовану, ліберальну за своїм характером концепцію, в рамках якої розроблено соціологічний підхід до розуміння сутності держави і права;
 доведено, що гармонійний синтез філософії лібералізму та позитивізму як відправної теоретико-методологічної установки політико-правового вчення М. Ковалевського пояснюється традиціями розвитку політико-правової науки, якісними змінами в основних сферах життєдіяльності країн Західної Європи та Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що об`єктивно обумовило не лише розширення меж традиційного розуміння лібералізму, а й його наукову експансію, творчу взаємодію з різними філософсько-правовими напрямами тогочасної юридичної науки;
 запропоновано періодизацію генези державно-правових поглядів М. Ковалевського: I етап – харківський (1868 р. – 1872 р.), II – лондонський (1872 р. – 1877 р.), III – московський (1877 р. – 1887 р.), при цьому критеріями вищезазначеної періодизації послугували безпосередні умови та спосіб життєдіяльності вченого, які позначилися на процесі формування та розвитку його державно-правових поглядів;
 обгрунтовано, що розроблена М. Ковалевським методологія дослідження держави та права (плюралістична теорія факторів суспільного прогресу, поєднання соціологічного та історичного методів) за характером своєї архітектоніки має тенденцію наближення до інтегральної юриспруденції, яка виокремилась як самостійний теоретико-методологічний напрям в юридичній науці ХХ ст.;
 розкрита сутність дуалістичного розуміння М. Ковалевським парламентаризму, його значущості для утвердження конституційної (правової) держави;
удосконалено:
 положення про те, що своєрідним центром політичних, правових і моральних пошуків М. Ковалевського була проблема взаємовідносин «держава – особа», що розв`язувалась ним на користь розширення сфери автономії особистості;
 тезу про специфіку аксіологічного підходу М. Ковалевського до права, сутність якого полягає у з`ясуванні залежності змісту та характеру моралі як одного з соціальних факторів від конкретно-історичних вимог суспільної солідарності (соціологічний реалізм);
 положення про виключно еволюційні засади поглядів М. Ковалевського щодо розвитку держави і права, які виявились у розумінні ним соціальної необхідності проведення змін відповідно до досягнутої стадії суспільного прогресу, що обумовлює міру підготовленості суспільства до реформування державно-правової сфери (позитивістський еволюціонізм);
 думку про орієнтованість теоретико-правових розробок ученого на західноєвропейські правові зразки і стандарти тогочасної доби;
 оцінки та висновки, які стосуються значущості окремих маловивчених сторін життя і творчості М. Ковалевського (Харківський період життя; зв`язок з Україною);
набули подальшого розвитку:
 теза про історико-соціологічну обумовленість теоретико-правової спадщини М. Ковалевського;
 характеристики щодо солідаристських засад державно-правової концепції вченого, сутність яких зводилась до визнання зростання вимог суспільної солідарності як єдиного джерела суспільного прогресу, в тому числі, виникнення й розвитку держави та права (історико-правовий солідаризм);
– твердження про дуалістичний характер права в концепції М. Ковалевського, сутність якого як соціального явища полягає у розумінні його, з одного боку, як сукупності правовідносин, що виникають раніше держави та незалежно від її існування; з іншого, як зовнішньої форми прояву норми позитивного права;
 поглиблення та обгрунтування висновку про визнання державно-правового вчення М. Ковалевського в цілому як складової не лише російської, а й української культурно-правової спадщини.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що викладені в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки сприяють подальшому розвитку юридичної науки, зокрема теорії та історії держави і права; історії політичних і правових учень. Результати дослідження також можуть бути використані: по-перше, у подальших наукових дослідженнях з історії правової думки України; по-друге, у практичній діяльності, спрямованій на реформування парламентської, судової системи, діяльності органів місцевого самоврядування; по-третє, у процесі викладання курсів теорії держави та права; історії політичних і правових учень у юридичних вищих закладах освіти, а також при підготовці відповідних курсів лекцій, підручників, програм і навчальних посібників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем особисто, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації доповідались й обговорювались на засіданні відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України, а також були публічно оприлюднені на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 27—28 травня 2010 р.), «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (м. Одеса, 7—8 жовтня 2010 р.), «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м. Запоріжжя, 14—15 жовтня 2010 р.), «Дев`яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 12—13 листопада 2010 р.) та Всеукраїнських історико-правових читаннях «Проблеми формування громадянського суспільства та правової держави: історія та сучасність» (м. Умань, 28 жовтня 2010 р.).
Окремі положення дисертаційного дослідження використані як складові навчального курсу лекцій та практичних занять в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України.
Публікації: Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено в дванадцяти публікаціях, шість з яких є статтями, опублікованими в наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України як фахові.
Структура та обсяг дисертації. Специфіка теми дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків і списку використаних джерел (301 найменування). Загальний обсяг роботи складає 215 сторінок, з яких обсяг основного тексту – 187 сторінок.

bibliography

В И С Н О В К И

Комплексне дослідження державно-правових поглядів Максима Максимовича Ковалевського в контексті його життєвої біографії, наукової, педагогічної та громадсько-політичної діяльності дозволило сформулювати такі висновки:
1. Історіографічний аналіз з досліджувальної проблематики продемонстрував суттєві прогалини в українській історико-правовій науці, які значною мірою пов’язані з фактичною незатребуваністю протягом тривалого часу теоретико-правової спадщини М.М. Ковалевського. Це об’єктивно пояснюється тим, що за радянської доби постать та праці вченого залишалися практично невідомими та штучно замовчуваними в широких наукових колах, оскільки його ліберальна політична позиція, особливості наукових підходів до розгляду державно-правових питань радикально відрізнялись і не вписувались у рамки пануючої марксистсько-ленінської ідеологічної доктрини. І хоча сьогодні сучасною українською науковою спільнотою зроблено важливі кроки на шляху повернення у вітчизняну юридичну науку творчого спадку М. Ковалевського, комплексне й систематизоване дослідження його правничої діяльності та державно-правових поглядів у всій їх повноті та різноманітності досі відсутнє.
2. Значний масив напрацювань М.М. Ковалевського з історії, соціології, етнографії, економіки засвідчує широту його наукових інтересів та енциклопедичний підхід до вивчення науки, адже своїми дослідженнями він суттєво збагатив ці галузі суспільствознавства. Разом з тим факт наявності в його творчій спадщині вагомого правового доробку дозволяє окремо відзначити особливу роль М. Ковалевського для розвитку юридичної науки.
3. Особливості політико-правових поглядів М. Ковалевського слід розглядати в контексті подій тогочасної доби як уособлення результату синтезу класичних положень правової науки та прогресивних ідей західноєвропейської і російської філософської та політичної думки другої половини ХІХ ст. Сутність його політико-правових поглядів можна звести до класичних західноєвропейських (англійських) положень, які інтерпретують лібералізм не лише як сукупність теоретико-філософських ідей, а як систему принципів, універсальний засіб і форму модернізаційної трансформації суспільства. Незмінно прагнучи до еволюційних перетворень у Росії шляхом розумного запозичення досвіду передових західноєвропейських країн, обґрунтовуючи роль держави як важливого агента соціальної згоди, фундатора й гаранта соціального контракту, М. Ковалевський цілком слушно розглядається як один з теоретиків соціального лібералізму.
4. Генезу державно-правових поглядів М.М. Ковалевського доцільно розділити на три історичні етапи: I – харківський (1868 р. – 1872 р.), II – лондонський (1872 р. – 1877 р.), III – московський (1877 р. – 1887 р.), кожен з яких має певні особливості, що залежали як від зовнішніх причин (соціально-економічних та політичних перетворень у країні та світі, кола наукового спілкування тощо), так і від специфіки внутрішнього сприйняття ним реальності. При цьому, обгрунтовано думку, що розвиток властивостей демократичної особистості та науковця, які визначили подальший напрям та методи його наукового пошуку, відбувався саме в стінах Харківського університету. Лондонський етап характеризується знайомством М. Ковалевського з реаліями європейської демократії, що спонукало його звернутися до дослідження головної наукової теми життя – розвитку й взаємодії держави, права та суспільства. Протягом Московського етапу вченим визначаються контури його плюралістичної теорії суспільного прогресу, формуються уявлення про принципи устрою правової держави.
5. Методологія М. Ковалевського, грунтуючись на загальнотеоретичних положеннях й принципах філософії позитивізму, поєднувала в собі історичний (порівняльне вивчення історії розвитку політичних відносин і юридичних норм Росії та держав Західної Європи) та соціологічний (концепції генетичної соціології і плюралістичної теорії суспільного прогресу) методи, що дозволяє охарактеризувати його як представника історико-порівняльної школи соціологічного позитивізму.
6. Центральне місце державно-правової концепції М. Ковалевського займає учення про суспільну солідарність, яку він пояснював як факт соціального життя, що утвердився історично внаслідок визнання природної необхідності турботи всіх органів соціального цілого про своє збереження у боротьбі з внутрішніми небезпеками та зовнішніми ворогами. З цього визначення стає зрозумілим, що суспільна солідарність для мислителя є причинною, обов’язковою нормою сумісного проживання людей, від зростання вимог якої залежить суспільний прогрес, у тому числі, виникнення та розвиток як права, так і держави.
7. Призначення держави як організованого суспільного союзу, за М. Ковалевським, обумовлене складним комплексом взаємопов’язаних причин, найважливішою серед яких є зростання вимог суспільної солідарності. Саме ускладнення зростаючих потреб суспільства в цілому та кожної особистості окремо потребує створення держави як організованої політичної системи управління, що складається з таких взаємопов`язаних та взаємообумовлених елементів як влада, населення та територія.
8. Виникнення держави М. Ковалевський обгрунтовував з точки зору плюралістичної теорії факторів суспільного прогресу, сутність якої полягала у визнанні взаємодії множини різних рівноправних чинників як умови її виникнення. Він дійшов висновку, що в історії діють не лише соціальні та економічні фактори, а й психологічні, біологічні тощо. Уникаючи поділу соціальних факторів на «головні і другорядні», учений дотримувався плюралістичної точки зору, згідно з якою кожен із зазначених факторів на тому чи іншому етапі суспільного розвитку взаємодіє з масою інших собі подібних чинників, тому тільки врахування усієї їх сукупності при дослідженні виникнення держави спроможне об’єктивно пояснити цей процес.
9. Основною метою існування та функціонування держави як суспільного союзу М. Ковалевський вважав належне забезпечення зростаючих вимог суспільної солідарності. З цього постулату мислитель виводив основні принципи, на яких повинна базуватися правова держава: особистість є визначальною ланкою держави та володіє максимально можливим рівнем свободи самовизначення; діє принцип розподілу державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову, які позбавлені абсолютного суверенітету в сфері своїх компетенцій; формування законодавчої влади відбувається на основі загального, рівного виборчого права; законодавчий орган є єдиним джерелом законів у державі та контролює діяльність уряду; суспільство має реальні важелі контролю державної влади шляхом розвитку системи самоврядування.
10. Визначаючи державу як регулюючий механізм спільного життя й діяльності людей, М. Ковалевський можливість ефективної реалізації прав та свобод особи не обумовлював певною наперед визначеною формою державного устрою. Ученого не можна вважати остаточним прихильником монархії чи республіки, унітарного чи федеративного устрою держави. М. Ковалевський уникав формального підходу до цього питання, справедливо вважаючи, що кожному етапу розвитку суспільства відповідає певна форма держави, тоді як нав’язування чи штучна їх зміна спроможні призвести до негативних наслідків. Відповідність рівня суспільного розвитку певній формі державного устрою, виключно еволюційний шлях її розвитку, з його точки зору, здатні максимально ефективно забезпечити гармонійну взаємодію суспільства, держави та конкретного індивіда. До того ж, до числа найголовніших проблем політико-правової науки М. Ковалевський відносив реальний стан особи в державі, спроможність народу виражати свої інтереси та впливати на організацію і здійснення державної влади в напрямі суспільних очікувань. У цьому зв’язку особливого значення учений надавав розвитку парламентаризму як визначальної ланки системи новітньої держави, як принципу й форми організації верховної влади.
11. М. Ковалевський обґрунтовував сутність принципу незалежності права від держави. На його думку, право є продуктом еволюційної діяльності суспільства як організованого союзу життєдіяльності людей. У концепції ученого воно має дуалістичний характер: виникаючи як соціальне явище внаслідок зростання вимог суспільної солідарності історично раніше держави, первинне право має моральну основу, яке згодом, еволюціонуючи разом із суспільством, набуває ознак позитивного права. Однак позитивне право ніколи не розглядалося ним лише як створена державою система норм, що є тільки державним регулятором суспільних відносин. На право вчений покладав завдання соціально виправданого виміру поведінки людини відповідно до зростання вимог суспільної солідарності. У зв’язку з цим, важливого значення учений надавав питанню правової зв’язаності держави, пошуку дієвих механізмів обмеження абсолютизму державної влади.
12. При дослідженні закону як форми вираження позитивного права, М.М. Ковалевський великої уваги приділяв наданню йому відповідного статусу. Головним питанням при створенні законів він вважав їх прийняття тільки відповідним органом, наділеним законодавчими повноваженнями, у повному складі. Окрім того, вчений наголошував, що закони повинні прийматися на основі конституції та відповідати їй, мати наказовий, загальнообов’язковий характер, а в ієрархії нормативних актів держави займати найвищу сходинку.
13. Особливості правничої спадщини М. Ковалевського з питань розширення прав і свобод людини та громадянина дають підстави стверджувати, що він підходив до їх розгляду з критичних позицій. Не відкидаючи та не заперечуючи важливості їх декларування та проголошення на законодавчому рівні, вчений був глибоко переконаним, що проголошення й утвердження принципів права має відповідати рівню, потребам і можливостям державного та суспільного розвитку. І хоча такий підхід давав підстави для твердження про можливе тимчасове обмеження у розширенні прав певних категорій населення тогочасної Російської імперії, скажімо, політичних, у своїх наукових пошуках він незмінно спирався на кращі зразки цивілізованих держав тодішньої Європи. При цьому головну роль у питаннях прав і свобод людини та громадянина М. Ковалевський відводив впровадженню європейських стандартів їх гарантування, забезпечення та неухильного дотримання з боку держави.
14. Детальна реконструкція життя М. Ковалевського відповідно до обраної методології принципів зведення індивідуального до соціального, соціального до класового та класового до матеріального дозволила зробити акцент на українському корінні вченого, деталізувати й уточнити визначальну роль років навчання у Харківському університеті в становленні його державно-правових поглядів, а також наголосити на зв’язку з історією та правом України, активною участю протягом життя в українському політико-культурному житті та розв’язанні найгостріших питань української науки та державності, що дає підстави розглядати мислителя як одного з найвизначніших вітчизняних учених-юристів та політичних діячів минулого.
15. Державно-правові погляди М. Ковалевського набагато випередили свій час. Ліберальні політико-правові цінності, які він проголошував ще в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., залишаються актуальними дотепер та представляють особливу наукову цінність як для вивчення історії становлення конституціоналізму та парламентаризму, так і для теоретичної розробки моделі утвердження демократичної, соціальної правової держави в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аблицов В. Премия Нобеля – виноград, котрого так хотелось лисе. Секреты «украинского списка» лауреатов самой престижной награды в мире [Электронный ресурс] / В. Аблицов. – Режим доступа : http://subscribe.ru/archive/country.ua.unknown/200701/27110203.html.
2. Алпатов В. М. История лингвистических учений : Уч. пособие / В.М. Алпатов. – 2-е изд., испр. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 368 с.
3. Алпатов М.А. О мемуарах М.М. Ковалевского «Моя жизнь» / М.А. Алпатов, Ю.Н. Емельянов // История и историки : Историографический ежегодник. – М. : Наука, 1973. – С. 262 – 266.
4. Антология мировой политической мысли : в 5 т. Т. IV : Политическая мысль в России : вторая половина ХІХ – ХХ в. / Нац. обществ.-науч. фонд акад. полит. науки; Рук. проекта Г.Ю. Семигин и др; Ред.-науч. совет: пред. совета Г.Ю. Семигин и др. – М. : Мысль, 1997. – 829 [1] с.
5. Антологія української юридичної думки : в 6 т. / Редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. – Т. 1. : Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Упорядн. : В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; відп. ред. : В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – 568 с.
6. Ардабацкая Ю.В. Социологические взгляды М.М. Ковалевского на эволюцию российской государственной власти : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. социолог. наук : спец. 22.00.01 «Теория, методология и история социологии» / Ю.В. Ардабацкая. – Саратов, 2003. – 17 с.
7. Аронов Д.В. К вопросу о соотношении понятий «государство»-«личность»-«общество» в теории российского либерализма / Д.В. Аронов // История государства и права. – 2005. – № 3. – С. 2 – 5.
8. Арсеньев К. Максим Максимович Ковалевский / К. Арсеньев // Вестник Европы. – 1916. – апрель (кн.4) – С. 5 – 10.
9. Арсеньев К.К. М.М. Ковалевский / К.К. Арсеньев// М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 54 – 60.
10. Березовая Л.Г. Самосознание либеральной интеллигенции в начале ХХ века / Л.Г. Березовая // Русский либерализм: исторические судьбы и перспективы : материалы международной научной конференции. – М. : РОССПЭН, 1999. – С. 130 – 150.
11. Благож Й. Формы правления и права человека в буржуазных государствах : монография / Й. Благож. – М. : Юридическая литература, 1985. – 222 с.
12. Боботов С.В. Буржуазная социология права / С.В. Боботов. – М. : Юридическая литература, 1978. – 224 с.
13. Бодров О.В. М.М. Ковалевский – историк английской общественной и политической мысли нового времени : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография, источниковедение и методы исторического исследования» / О.В. Бодров. – Казань, 2002. – 26 с.
14. Бойко О.Д. Історія України : навч. посібн. для студ. вузів / О.Д. Бойко. – 3-є вид., випр., доп. – К. : Академвидав, 2005. – 688 с.
15. Бороноев А.О. М.М. Ковалевский – первый русский социолог / А.О. Бороноев // М.М. Ковалевский : сочинения в 2-х т. Т. І. : Социология. – СПб. : Изд-во АЛЕТЕЙЯ, 1997. – С. 5 – 17.
16. Бороноев А.О. М.М. Ковалевский в институциализации социологии в России / А.О. Бороноев, Ю.М. Ермакович // Социологические исследования. – 1996. – № 8. – С. 120 – 126.
17. Бутченко Т.І. Еволюція договірної концепції походження держави (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 «Історія філософії» / Т.І. Бутченко. – Запоріжжя, 2004. – 16 с.
18. Вагнер В. Ковалевский как социолог / В. Вагнер // Вестник Европы. –1916. – № 8. – С. 125 – 148.
19. Вагнер В.А. М. Ковалевский в вопросах просвещения / В.А. Вагнер // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 97 – 108.
20. Вагнер В.А. М.М. Ковалевский как социолог / В.А. Вагнер // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 144 – 168.
21. Валицкий А. Нравственность и право в теории русских либералов конца ХІХ – начала ХХ века / А. Валицкий // Вопросы философии. – 1991. – № 8. – С. 25 – 40.
22. Верник О.І. Проблематика меж державної влади в науковій спадщині М.М. Ковалевського / О.І Верник // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – № 3 – 4. – С. 46 – 50.
23. Виноградов В.В. История русских лингвистических учений : учебн. пособие для филол. специальностей ун-тов / Сост. Ю.А. Бельчиков; Предисл. Ю.В. Рождественского – М. : Высш. школа, 1978. – 367 с.
24. Виноградов П.Г. Памяти М.М. Ковалевского / П.Г. Виноградов //
М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 61 – 68.
25. Витенберг Б.М. Государственная дума // Отечественная история: энциклопедия : в 5 т. Т.1 : А-Д / Редкол. : В.Л. Янин (гл. ред.) и другие. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. – С. 611 – 612.
26. Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х – на початку 80-х років ХІХ ст. : монографія / А.К. Волощенко. – К. : Наукова думка, 1974. – 224 с.
27. Галушко К. Утвердження конституційної монархії : «Славна революція в Англії XVII століття» [Електронний ресурс] / К. Галушко. – Режим доступу : http: //www.lrc.org.ua/lipinsky/almanah/almanah-ua9.html.
28. Глушкова С.И. Проблема правового идеала в русском либерализме : автореф. дисс. на соискание уч. степени доктора полит. наук : спец. 23.00.01 «Теория и история политической науки» / С.И. Глушкова. – Екатеринбург, 2002. – 66 с.
29. Гогель С. Одно из крупных дел М. М. Ковалевского / С. Гогель // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 115 – 118.
30. Голосенко И. К портрету русского социолога / И. Голосенко // Рубеж (альманах социальных исследований). – 1995. – № 6 – 7. – С. 3 – 11.
31. Голосенко И.А. Исторические судьбы идей Огюста Конта : трансформация позитивизма в русской социологии XIX – XX веков / И.А. Голосенко // Социологические исследования. – 1982. – № 4 (октябрь-ноябрь-декабрь). – С. 146 – 152.
32. Голосенко И.А. Реализм и номинализм в истории буржуазной социологии / И.А. Голосенко // Социологические исследования. – 1979. – № 4 (октябрь-ноябрь-декабрь). – С. 162 – 169.
33. Горбаль В.М. Права людини у правовій думці Наддніпрянської України кінця XVIII – початку XX століття (індивідуалістичні концепції) : дис… кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Василь Михайлович Горбаль. – Х., 2001. – 211 с.
34. Грицак Я.Й. Нарис історії України : формування модерної укр. нації ХІХ-ХХ ст. : [Навч. посібник для учнів гуманіст. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів] / Я.Й. Грицак. – К. : Генеза, 1996. – 360 с.
35. Грушевський М. Якої ми хочемо автономії й федерації /
М. Грушевський // Хто такі українці і чого вони хочуть. – К. : Т-во Знання України, 1991. – С. 121 – 133.
36. Гуренко М.М. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини у ліберальній теоретико-правовій думці : монографія / М.М. Гуренко. – К., 2000. – 167 с.
37. Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку : монографія / І.О. Гуржій. – К. : Наукова думка, 1968. – 190 с.
38. Держалюк М.С. Політико-правові аспекти філософії Гегеля та їх значення для України / М.С. Держалюк // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – С. 22 – 27.
39. Дмитрієв А.І. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / А.І. Дмитрієв. — К., 2003. — 36 с.
40. Дмитрієв А.І. Порівняльне правознавство : навчальний посібник / А.І. Дмитрієв, А.О. Шепель; відп. редактор В.Н. Денисов. – К. : Юстініан, 2003. – 184 с.
41. Драгоманов М.П. Вибране («… мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / Упорядн. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С. Міщук; Приміт.: Р.С Міщука, В.С. Шандри. – К. : Либідь, 1991. – 688 с. – (Пам’ятки історичної думки України)
42. Драгоманов М.П. Старі хартії вільності. Історичні нариси. – Вид. 2-е. – К. : Видавництво «Ранок», 1907. – 84 с.
43. Дунаева Ю.В. Государство в трудах Н.И. Кареева и М.М. Ковалевского / Ю.В. Дунаева // Политические науки : «Государство» в русской политической мысли : Пробл.-темат. сб. - 2000. – № 2. – С. 118 – 138.
44. Дюги Л. Конституционное право : общая теория государства: [пер. с фр.] /Л. Дюги. – М. : Тип. Т-ва И.Д. Сытина, 1908. – 957 c.
45. Єгорова О.В. Теорія природного права людини в системі юридичної освіти й науки Харківського університету / О.В. Єгорова // Наука. Релігія. Суспільство. – 2003. – № 3. – С. 101 – 106.
46. Этапы развития Конституции России [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http : //www.rusempire.ru/konstitutsiya-rossii.html.
47. Журавлева Л.К. Общественно-политические движения в России: конфликт истории и современности / Л.К. Журавлева, В.В. Журавлев // Либеральный консерватизм: история и современность : материалы всероссийской научно-практической конференции. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. – С. 95 – 110.
48. Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми) / В.С. Журавський. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – 344 с.
49. Заєць А.П. Роль права в організації та функціонуванні держави (історія й сучасність) / А.П. Заєць // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Видавничий дім «Юридична книга», 2000. – Вип. 11. – С. 27 – 39.
50. Зінченко О.В. Б.М. Чичерін в ліберальному русі Росії 50-х років ХІХ ст. / О.В. Зінченко // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Х. : ОВС, 2001. – Вип. 7. – С. 9 – 17. – (Серія «Історія та географія»).
51. Зінченко О.В. Боротьба Б.М. Чичеріна за скасування кріпосного права / О.В. Зінченко // Зб. наук. праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Х. : ОВС, 2001. – Вип. 8. – С. 33 – 39. – (Серія «Історія та географія»)
52. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России / В.Д. Зорькин. – М. : Изд-во МГУ, 1978. – 270 с.
53. Зотова З.М. Власть и общество : проблемы взаимодействия / Под общей ред. С.А. Попова. – М. : ИКФ «Омега – Л», 2001. – 352 с.
54. Зоць С.О. Общественно-политическая деятельность и государственно-политические взгляды М.М. Ковалевского : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.02 «Отечественная история» / С.О. Зоць. – Орел, 2007. – 29 с.
55. Ивановский И.М. Ковалевский в Петроградском Университете
(1906-1916 гг.) / И.М. Ивановский // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 109 – 114.
56. Иващенко В.Ю. Профессор Д.И. Каченовский в воспоминаниях современников / В.Ю. Иващенко // Проблеми періодизації історії та історіографічного процесу : Харківський історіографічний збірник. – Х. : НМЦ «СД», 2002. – Вип. 5. – С. 88 – 94.
57. Игнатьева М.В. М.М. Ковалевский как антрополог права : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / М.В. Игнатьева. – Санкт-Петербург, 2006. – 24 с.
58. Исаев И.А. История политических и правовых учений России ХІХ-ХХ вв. / И.А. Исаев, Н.М. Золотухина – М. : Юристъ, 1995. – 378 с.
59. Ісаєвич Я.Д. М.М. Ковалевський і Україна / Я.Д. Ісаєвич // Український історичний журнал. – 1966. – № 4. – С. 135 – 137.
60. История буржуазного конституционализма XIX в./ П.С. Грацианский,
С.А. Егоров, В.В. Кизяковский и др.; редкол. : В.С. Нерсесянц (отв. ред.) и др.; АН СССР, Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1986. – 279 с.
61. Історія держави і права України : навчальний посібник. – К. : Т-во «Знання», КОО, 1999. – 662 с.
62. История отечества с древнейших времен и до наших дней : Энциклопедический словарь / Сост. : Б.Ю. Иванов, В.М. Карев, Е.И. Куксина, А.С. Орешников, О.В. Сухарева. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. – 596 с.
63. История политических и правовых учений : учебник / Под. ред О.Э. Лейста. – М. : Юридическая литература, 1997. – 576 с.
64. История политических и правовых учений : учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф., В.С. Нерсесянца. – 3-е изд., стереотип. – М. : Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА М), 2001. – 736 с.
65. История политических и правовых учений : хрестоматия / Под ред. О.Э. Лейста. – М. : Городец, 2000. – 512 с.
66. История политических и правовых учений: хрестоматия для юрид. вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р. ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х. : Факт, 1999. – 1080 с.
67. Итенберг Б.С. Некоторые вопросы изучения русского либерализма ХІХ века / Б.С. Итенберг // Русский либерализм : исторические судьбы и перспективы : материалы международной научной конференции. – М. : РОССПЭН, 1999. – С. 491 – 502.
68. Кагановська Т.Є. Дмитро Іванович Каченовський / Т.Є. Кагановська, А.О. Червяцова // UNIVERSITATES. Наука и просвещение. – 2008. – № 3. – С. 24 – 32.
69. Казимирчук В.П. Социологические исследования в праве / В.П. Казимирчук // Методологические проблемы советской юридической науки / Редкол. : А.М. Васильев, В.П. Казимирчук, Д.А. Керимов, В.Н. Кудрявцев; отв. ред. : В.С. Нерсесянц, В.М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1980. – С. 232 – 250.
70. Казмер М.Э. Социологическое направление в русской дореволюционной правовой мысли / М.Э. Казмер. – Рига : Зинатне, 1983. – 130 с.
71. Калоев Б.А. М.М. Ковалевский и его исследования горских народов Кавказа / Б.А. Калоев. – М., 1979. – 202 с.
72. Кареев Н. М.М. Ковалевский как историк и социолог / Н. Кареев // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 169 – 179.
73. Кармазіна М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ століття) : дис… доктора політ. наук : спец. 23.00.01 / Марія Степанівна Кармазіна. – Київ, 1999. – 459 с.
74. Кармазіна М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ — початок ХХ століття) : монографія / М.С. Кармазіна — К. : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, Київ. держ. торговельно-економічний ун-т, 1998. — 350 с.
75. Касьянов В.В. Социология права / В.В. Касьянов, В.Н. Нечипоренко – Ростов н/Д : Феникс, 2001. — 480 с.
76. Касянович О.А. Правовий звичай як форма права у сучасних правових системах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О.А. Касянович. – К., 2010. – 20 с.
77. Керимов Д.А. Философские основания политико-правовых исследований / Д.А. Керимов. – М. : Мысль, 1986. – 332 с.
78. Кирсанова Е.С. Консервативный либерализм и русская историческая наука второй половины ХІХ – начала ХХ в. / Е.С. Кирсанова // Либеральный консерватизм: история и современность : материалы всероссийской научно-практической конференции. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. – С. 291 – 297.
79. Ковалевская П. Краткая история рода Ковалевских [Электронный ресурс] / П. Ковалевская. – Режим доступа : http://pgulina.com/node/336.
80. Ковалевский Е.П. Черты из жизни Максима Максимовича по семейным и личным воспоминаниям / Е.П. Ковалевский // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 5 – 50.
81. Ковалевский М.М. Английская конституция / М.М. Ковалевский // Новый энциклопедический словарь Брокгауз-Эфрон. Т.2. – СПб.: Типография «Акц. О-ва Издательское дело б. Брокгауз-Эфрон», 1911. – С. 560 – 593.
82. Ковалевский М.М. Армянский вопрос / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1915. – № 6. – С. 256 – 274.
83. Ковалевский М.М. Взаимоотношение свободы и общественной солидарности : глава из истории прогресса / М.М. Ковалевский // Интеллигенция в России : сб. статей. – СПб. : Книгоиздательство «Земля», 1910. – С. 59 – 88.
84. Ковалевский М.М. Высшее женское образование / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1911. – № 6. – С. 416 – 425.
85. Ковалевский М.М. Государственное право Англии : Лекции 1906-1907 гг. / М.М. Ковалевский. – СПб. : тип. Богданова, 1906. – 321 с.
86. Ковалевский М.М. Государство / М.М. Ковалевский // Новый энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз, И.А Эфрон; под общ. ред. почетн. академика К.К. Арсеньева. – С.-Петербург, 1913. – Т.14. – Стб. 522 – 570.
87. Ковалевский М.М. Две жизни / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. 1909. – № 7. – С. 5 – 23.
88. Ковалевский М.М. Д.И. Каченовский. Характеристика Д.И. Каченовского в связи с личными о нем воспоминаниями / М.М. Ковалевский. – Х., 1904. – 24 с.
89. Ковалевский М.М. Экономический рост Европы до возникновения капиталистического хозяйства : соч. в 3-х т. / М.М. Ковалевский. – Т.1. – М. : Солдатенков, 1898. – 712 с.; Т.2. – М. : Солдатенков, 1900. – 1003 с.; Т.3. – М. : типо-литогр. В. Рихтер, 1903. – 434 с.
90. Ковалевский М.М. Закон и обычай на Кавказе : в 2-х т. / М.М. Ковалевский. – М. : тип. А.И Мамонтова, 1890. – Т. 1 – 293 с.; Т. 2 – 304 с.
91. Ковалевский М.М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права / М.М. Ковалевский. – М., 1880. – 73 с.
92. Ковалевский М.М. История аристократии : Лекции 1913-1914 гг. / М.М. Ковалевский. – СПб. : Касса взаимопомощи студентов СПб. политехн. ин-та, 1914. – 176 с.
93. Ковалевский М.М. История монархии и монархических доктрин: Лекции 1911-1912 гг. / М.М. Ковалевский. – СПб. : Касса взаимопомощи студентов СПб. политехн. ин-та, 1912. – 196 с.
94. Ковалевский М.М. Конституция графа Лорис-Меликова и его частные письма / М.М. Ковалевский. – Берлин : Издание Гуго Штейница, 1904. – 68 с.
95. Ковалевский М.М. Мэн / М.М. Ковалевский // Новый энциклопедический словарь Брокгауз-Эфрон. Т.27. – СПб.: Типография «Акц. о-ва Издательское дело б. Брокгауз-Эфрон», 1916. – Стб. 689 – 692.
96. Ковалевский М.М. Мое научное и литературное скитальчество / М.М. Ковалевский // Русская мысль. – 1985. – № 1 (январь). – С. 61 – 80.
97. Ковалевский М.М. Моя жизнь : Воспоминания / М.М. Ковалевский. – М., 2005. – 784 с.
98. Ковалевский М.М. Моя жизнь. Глава І. ІІІ. Университет / М.М. Ковалевский // История и историки. Историографический ежегодник. – М. : Наука, 1973. – С. 266 – 288.
99. Ковалевский М.М. Моя жизнь. V / М. М. Ковалевский // История СССР. – М. : Наука, 1969. – № 5 (сентябрь-октябрь). – С. 76 – 100.
100. Ковалевский М.М. Национальный вопрос и равенство подданных перед законом / М.М. Ковалевский. – Варшава : Правда, 1906. – 16 с.
101. Ковалевский М.М. Общее конституционное право : Лекции 1907-1908 гг. : в 2-х ч. / М.М. Ковалевский. – СПб. : изд. студента Н. П-м., [1908]. – 386 с.
102. Ковалевский М.М. Общее учение о государстве : Лекции / М.М. Ковалевский. – СПб. : Изд. кассы взаимопомоци при СПб. политехническом институте, 1909. — 214 с.
103. Ковалевский М.М. Общественный строй Англии в конце средних веков / М.М. Ковалевский. – М. : Миллер, 1880. – 397 с.
104. Ковалевский М.М. Общество / М.М. Ковалевский // Новый энциклопедический словарь Брокгауз-Эфрон. Т. 29. – СПб.: Типография Акц. о-ва «Издательское дело», Брокгауз-Эфрон, 1916. – Стб. 175 – 179.
105. Ковалевский М.М. Общий ход развития политической мысли во второй половине ХІХ века / М.М. Ковалевский. – СПб. : тип. Альтшулера, 1905. – 47 с.
106. Ковалевский М.М. Общинное землевладение, причины, ход и последствия его разложения / М.М. Ковалевский. – М. : тип. Миллера, 1879. – Ч.1. – 231 с.
107. Ковалевский М.М. Объединение дворянства и свобода печати / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1913. – № 11. – С. 263 – 272.
108. Ковалевский М.М. О методологических приемах при изучении раннего периода в истории учреждений (Вступ. лекция к курсу сравнительной истории права) / М.М. Ковалевский. – М. : тип. Индриха, 1878 [ценз.]. – 22 с.
109. Ковалевский М.М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии к парламентаризму. Рост государства и его отражение в истории политических учений : соч. в 3-х т. / М.М. Ковалевский. – М. : тип. Сытина, 1906. – Т. 1 – 520 с.; Т. 2 – 492 с.; Т. 3 – 293 с.
110. Ковалевский М.М. Очерки по истории политических учреждений России / М.М. Ковалевский; пер. с разрешения авт. А. Баумштейна; под ред. Е. Смирнова. – СПб. : Глаголев, [Б.г.]. – 243 с.
111. Ковалевский М.М. Очерк происхождения и развития семьи и собственности / М.М. Ковалевский; пер. с фр. – М. : Иолшин: СПБ. : Ф. Павленков, 1895. – 152 с.
112. Ковалевский М.М. Первобытное право : вып. 1, 2. / М.М. Ковалевский. – М. : тип. Мамонтова, 1886. – Т.1. Вып. 1 : Род. – 168 с; Т.1. Вып. 2 : Семья – 171 с.
113. Ковалевский М.М. Политическая программа нового союза народного благоденствия. Очерк профессора М. Ковалевского / М.М. Ковалевский. – СПб. : тип. акц. общ. «Слово», 1906. – 23 с.
114. Ковалевский М.М. Прогресс / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. –1912. – № 2. – С. 225 – 260.
115. Ковалевский М.М. Происхождение семьи, рода, племени, собственности, государства и религии / М.М. Ковалевский // Итоги науки в теории и практике. Т. Х. – М., 1914. – С. 3 – 213.
116. Ковалевский М.М. Происхождение современной демократии : соч. в 4-х т. / М.М. Ковалевский. – М. : К.Т. Солдатенков, 1895-1897. – Т. 1. – 334 с.; Т. 2 – 570 с.; Т. 3 – 334 с.; Т. 4 – 352 с.
117. Ковалевский М.М. Прошлое и настоящее 87-й статьи / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1911. – № 4. – С. 408 – 418.
118. Ковалевский М.М. Равноправие в Финляндии / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1912. – № 2. – С. 428 – 442.
119. Ковалевский М.М. Родовой быт в настоящем, недавнем и отдаленном прошлом. Опыт в области сравнительной этнографии и истории права / М.М. Ковалевский. –Вып. 1. – СПб. : Брокгауз-Эфрон, 1911. – 312 с.
120. Ковалевский М.М. Русская конституция : Избирательное право : очерк / М.М. Ковалевский. – 2-е изд. – Спб. : тип. Проспера, 1906. – С. 3 – 36.
121. Ковалевский М.М. Сочинения : в 2 т. / М.М. Ковалевский ; отв. ред. А.О. Бороноев. – СПб. : Алетейя, 1997. – Т. 2. : Современные социологи – 1997. – 414, [1] с.
122. Ковалевский М.М. Современные социологи / М.М. Ковалевский. – СПб. : Пантелеев, 1905. – 414 с.
123. Ковалевский М.М. Современный обычай и древний закон : Обычное право осетин в историко-сравнительном освещении : 1–2 т. /М.М. Ковалевский. – М. : тип. Гатцук, 1886. – Т. 1. – 340 с.; Т. 2. – 410 с.
124. Ковалевский М.М. Социальное законодательство Государственной Думы третьего призыва / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1912.– № 1. – С. 202 – 217.
125. Ковалевский М.М. Социология и социологи / М.М. Ковалевский // Сборник в пользу недостаточных студентов Московского университета / Под ред. В.А. Гольцева. – М., 1897. – С. 1 – 13.
126. Ковалевский М.М. Социология : соч. в 2-х т. Т. 1. : Социология и конкретные науки об обществе : ист. очерк развития социологии. / М.М. Ковалевский. – СПб. : Изд-во АЛЕТЕЙЯ, 1997. – 288 с.
127. Ковалевский М.М. Социология : соч. в 2-х т. Т. 2. : Генетическая социология или учение об исходных моментах в развитии семьи, рода, собственности, политической власти и психической деятельности./ М.М. Ковалевский. – СПб: Изд-во АЛЕТЕЙЯ, 1997. – 296 с.
128. Ковалевский М.М. Спасительный тормоз или гибельная запруда? / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1914. – № 4. – С. 196 – 210.
129. Ковалевский М.М. Спор об основах конституционного права / М.М. Ковалевский // Вестник Европы. – 1909. – № 1. – С. 81 – 99.
130. Ковалевский М.М. Устарел ли Гоголь? : речь, произнесенная в Публичном собрании 19-го марта 1909 года [Электронный ресурс] / М.М. Ковалевский; предисл. А.О. Бороноева. – Режим доступа :
http: //journal.spbu.ru/2009/05/6.shtml.
131. Ковалевский М.М. Учение о личных правах / М.М. Ковалевский. – М. : Саблин, 1905. – 42 с.
132. Ковалевский М.М. Что такое парламент / М.М. Ковалевский. – СПб. : Брокгауз-Эфрон, 1906. – 41 с.
133. Ковальчук О.М. Історико-соціологічна теорія права в працях О.Ф. Кістяківського / О.М. Ковальчук // Вісник Київського національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Юридичні науки. – 2000. – Вип. № 39. – С. 23 – 29.
134. Ковальчук О.М. Розвиток теорії права у Київському університеті в ХІХ – на початку ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О.М. Ковальчук. – К., 2002. — 19 с.
135. Ковальчук Т.І. Надзвичайно-указне право (З історії правової думки) / Т.І. Ковальчук, В.І. Тимошенко // Правова держава. Щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1996. – Вип. 7. – С. 221 – 225.
136. Ковальчук Т.I. Проблема громадянського суспільства в дореволюційній політико-правовій думці України і Росії / Т.І. Ковальчук, В.І. Тимошенко // Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. – К. : Логос, 1997. – С. 27 – 41.
137. Козлов В.А. Проблемы предмета и методологии общей теории права / В. А. Козлов. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1989. – 120 с.
138. Комнатная Ю.А. Политико-правовые воззрения М.М. Ковалевского : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история правовых и политических учений» / Ю.А. Комнатная. – Саратов, 2002. – 25 с.
139. Кондратьев Н.Д. Рост населения, как фактор социально-экономического развития в учении М.М. Ковалевского / Н.Д. Кондратьев // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 197 – 217.
140. Кондратьев Н.Д. Список трудов М.М. Ковалевского / Н.Д. Кондратьев // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 264 – 274.
141. Кони А.Ф. М.М. Ковалевский в Государственном Совете / А.Ф. Кони // М.М. Ковалевский. Ученый, государственный и общественный деятель и гражданин : сб. статей. – Петроград, 1917. – С. 69 – 86.
142. Кони А.Ф. М.М. Ковалевский в законодательной деятельности / А.Ф. Кони // Вестник Европы. – 1916. – май (кн.5). – С. 11 – 27.
143. Кони А.Ф. На жизненном пути : Т. 3. Ч. 1. : Воспоминания. Житейские драмы. Житейские встречи. Памяти ушедших. Критические очерки : Посвящается памяти М.М. Ковалевского / А.Ф. Кони. – Ревель-Берлин : Изд-во Библиофилъ, 1917. – 623 с.
144. Конт О. Курс позитивной философии / О. Конт. – СПб., 1910. – 518 с.
145. Копиленко О.Л. По лінії всеукраїнських інтересів (корені і досвід української державності) / О.Л. Копиленко. – К., 2010. – 232 с.
146. Копиленко О.Л. «Українська ідея» М. Грушевського : історія і сучасність / О.Л. Копиленко. – К. : Либідь, 1991. – 184 с.
147. Корнев А.В. Правовая мысль и юридическое образование в дореволюционной России : учебное пособие / А.В. Корнев, А.В. Борис