Дейнега Інна Олександрівна. Інформаційне забезпечення оцінювання та планування споживання основних засобів на підприємствах

brief description

Дейнега Інна Олександрівна. Інформаційне забезпечення оцінювання та планування споживання основних засобів на підприємствах : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2005. — 222арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 172-191

Дейнега І.О.Інформаційне забезпечення оцінювання та планування споживання основних засобів на підприємствах. Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01-економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2005
Дисертаційну роботу присвячено поглибленню та розвитку теоретичних та методичних засад інформаційного забезпечення оцінки споживання основних засобів в умовах наростаючої ринкової невизначеності.
В роботі розглянуто теоретичні аспекти описання категорій основні засоби” та споживання основних засобів”, вдосконалено методичні підходи до оцінки рівня їх зношення. Встановлено взаємозв’язок між корисністю основного засобу та попитом на продукт, що створюється за його участю.
Проаналізовано теоретичні положення щодо визначення потреб в інформаційному забезпеченні споживання основних засобів та обгрунтовано його значення для оцінки даного процесу. Структуровано інформаційні потоки, що виникають в межах суспільного відтворення та споживання засобів праці. Обґрунтовано методичні підходи до оцінювання корисності й якості інформації, інформаційного забезпечення підприємства.
Розроблено методику оцінювання споживання основних засобів на основі врахування визначеності ринкового середовища підприємства. На прикладі автотранспортних підприємств Рівненської області, котрі займаються вантажними перевезеннями, обгрунтовано доцільність розвитку інформаційних систем на підприємствах як основний фактор впливу на ринкову негентропію суб’єктів господарювання.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання формування інформаційного забезпечення для здійснення оцінювання та планування споживання основних засобів підприємства із урахуванням визначеності середовища господарювання. Це дозволяє зробити такі висновки:

Визначено, що засіб праці залишається найбільш капіталомістким, у порівнянні з іншими, фактором виробництва, який перебуває у власності підприємства тривалий період часу. Результати проведеного аналізу існуючих точок зору дали можливість ідентифікувати поняття основний засіб” стосовно його місця та ролі в суспільному виробництві та, відповідно, більш точно й обґрунтовано описувати процеси, пов’язані з його споживанням на підприємствах.
У ході дослідження процесу споживання основних засобів встановлено, що вони мають двояку природу, виступаючи одночасно в якості технічного й економічного об’єктів, і що при визначенні часових параметрів їх споживання на підприємствах, потрібно враховувати результати фізичного й економічного зношення. Однак, значної ваги набуває специфічний вид економічного зношення основних засобів, виникнення якого обумовлене можливістю зниження споживної вартості останніх за рахунок зменшення корисності продукту, що створюється за участі основних засобів.

3. Встановлено, що корисність основного засобу може визначатися через корисність продукту, у створенні якого він приймав участь: корисність основного засобу зростає, якщо попит на продукт збільшується, і, навпаки, корисність основного засобу знижується у випадку, якщо продукт, що створюється з його допомогою, перестає користуватись попитом на ринку. Для об’єктивного оцінювання корисності основного засобу його власник повинен володіти якісною інформацією про рівень задоволення реальних потреб кінцевих споживачів продукту, створеного за допомогою основного засобу. Рекомендовано Міністерству економіки України при обґрунтуванні раціонального механізму відшкодування витрат, пов’язаних із початковою вартістю основних засобів, врахувати обґрунтовані у роботі теоретичні та методологічні положення щодо оцінювання власником корисності основних засобів, який дозволяє конкретизувати параметри споживання останніх.
4. Фонду державного майна та Міністерству промислової політики України пропонуємо використовувати з метою більш точного прогнозування ємкості ринку, а для сфери послуг й об’ємів їх надання, показник визначеності середовища господарювання (негентропії), який уможливив застосування найбільш адекватного в умовах динамічної зміни ринкової кон’юнктури виробничого методу нарахування амортизаційних відрахувань. Його практичне застосування потребує створення та постійного оновлення інформаційної бази, яка б акумулювала необхідну внутрішню та, особливо, зовнішню інформацію.
5. Дослідження діяльності автотранспортних підприємств Рівненської області показали, що рівень визначеності середовища господарювання для малих і середніх підприємств, які займаються вантажними перевезеннями, залишається низьким, оскільки вплив на ринкову негентропію таких основних факторів як тезаурус підприємства та якість (особливо, повнота) інформації для вище вказаних підприємств є дуже значним. Тому дані групи підприємств не можуть з високою ймовірністю планувати та прогнозувати показники власної діяльності та змушені застосовувати прийоми ручного” управління споживанням основних засобів, що значно знижує ефективність останнього. Відповідно, рекомендуємо автотранспортним підприємствам, що займаються вантажними перевезеннями, сприяти підвищенню тезаурусу підприємства за рахунок оновлення та модернізації індивідуальних тезаурусів, забезпечення максимальної відповідності освітньо-кваліфікаційного рівня та напрямку підготовки співробітника посаді, яку він обіймає.
6. Доведено, що автоматизовані системи інформаційного забезпечення створюють умови для зростання негентропії за рахунок підвищення рівня тезаурусу підприємства та показників якості інформації. На основі порівняльного аналізу найпоширеніших на автотранспортних підприємствах систем інформаційного забезпечення Парус” та 1-С Бухгалтерія”, було встановлено, що система інформаційного забезпечення Парус” має більшу здатність до нейтралізації ринкової невизначеності, проте й вона потребує доопрацювання для більш повного задоволення інформаційних потреб підприємства у сфері споживання основних засобів. Оскільки, результативне й ефективне управління споживанням основних засобів повинне базуватись на побудові та постійному відслідковуванні інформаційних зв’язків, що виникають як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі окремого підприємства. Такий підхід забезпечить зниження ризиковості проведення господарської діяльності підприємства, сприятиме підвищенню його ефективності в цілому.
7. З метою реалізації адекватного сучасним вимогам інформаційного забезпечення управління споживанням основних засобів запропоновано підприємствам різних видів діяльності та форм власності дотримуватися таких основних рекомендацій: а) інформаційна система підприємства повинна бути адаптована до системи управління, що функціонує на підприємстві, до характеру його діяльності та системи зв’язків з зовнішнім середовищем; б) повинен бути забезпечений швидкий доступ внутрішніх споживачів (працівників підприємства) до інформації щодо споживання основних засобів; в) доцільним є створення бази даних, в тому числі і автоматизованих, з метою акумулювання зовнішньої інформації, необхідної для забезпечення ефективного споживання основних засобів на підприємстві; г) необхідно встановити термін старіння певної інформації та, відповідно, створити умови для своєчасного видалення некорисної (застарілої”) інформації; д) повинна бути забезпечена відповідність організовування збору даних інформаційним потребам внутрішніх споживачів працівників підприємства, в тому числі забезпечення інформацією за принципом just in time” постачання необхідною інформацією у необхідний час для відповідного споживача.
8. На підставі результатів дисертаційного дослідження вносимо рекомендації Міністерству освіти і науки України при розробці навчальних програм з дисциплін Економіка підприємства”, Методи збору, обробки та захист комерційної інформації”, Інформаційні системи в менеджменті” для спеціальностей Менеджмент організацій” та Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” використати методологічні положення дисертації щодо оцінювання корисності інформації, споживання основних засобів і формування інформаційного забезпечення на підприємствах, а з дисциплін Маркетингова товарна політика” та Маркетингові дослідження” для спеціальності Маркетинг” теоретичні положення щодо оцінювання точності прогнозних маркетингових параметрів.