ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІКА В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ІВАНА БАГРЯНОГО Диссертация

brief description:
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

На правах рукопису

ЯРОВА АЛЛА ГРИГОРІВНА

УДК 413.14 + 085.13

ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІКА В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ІВАНА БАГРЯНОГО

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
БЕВЗЕНКО Степан Пилипович,
доктор філологічних наук, професор.

Київ 2002

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НОСС Новый объяснительный словарь синонимов русского языка. Проспект. / Под общим руководством акад. Ю.Д. Апресяна. М.: Русские словари, 1995.

НТСУМ Новий тлумачний словник української мови:
В 4 т./ Укл.: В. Яременко, О. Сліпушко. К.: Аконіт, 1998.

ССУМ Словник синонімів української мови: В 2 т. К.: Наукова думка, 1999 2000.

СУМ Словник української мови: В 11 т. К.: Наукова думка, 1970 1980.

ФСУМ Фразеологічний словник української мови: В 2 т. К.: Наукова думка, 1999.

ЗМІСТ

1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.1. Загальна характеристика дисертації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.2. Теоретичні питання лексичної синонімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2.1. Визначення синонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2.2. Класифікація синонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
1.2.3. Структура синонімічного ряду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

2. Лексико-семантичний аналіз дієслівних синонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31
2.1. Синоніми на позначення інтелектуально-аналітичної діяльності людини . . . .32
2.1.1. Синонімічний ряд із домінантою думати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
2.1.2. Синонімічний ряд із домінантою зрозуміти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
2.1.3. Синонімічний ряд із домінантою розумітися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
2.1.4. Синонімічний ряд із домінантою виснувати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48
2.1.5. Синонімічний ряд із домінантою пояснювати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
2.1.6. Синонімічний ряд із домінантою згадувати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
2.1.7. Синонімічний ряд із домінантою мріяти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

2.2. Синоніми на позначення акту мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
2.2.1. Синонімічний ряд із домінантою говорити” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55
2.2.2. Синонімічний ряд із домінантою розповідати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .92
2.2.3. Синонімічний ряд із домінантою повідомляти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
2.2.4. Синонімічний ряд із домінантою просити” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.2.5. Синонімічний ряд із домінантою наказувати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101
2.2.6. Синонімічний ряд із домінантою кричати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
2.2.7. Синонімічний ряд із домінантою лаяти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107
2.2.8. Синонімічний ряд із домінантою скаржитися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110
2.2.9. Синонімічний ряд із домінантою зізнаватися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .112
2.2.10. Синонімічний ряд із домінантою називати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .115
2.2.11. Синонімічний ряд із домінантою співати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

2.3. Синоніми на позначення емоційних станів і почуттів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
2.3.1. Синонімічний ряд із домінантою радіти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
2.3.2. Синонімічний ряд із домінантою сердитися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .126
2.3.3. Синонімічний ряд із домінантою мучитися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
2.3.4. Синонімічний ряд із домінантою дивуватися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .131
2.3.5. Синонімічний ряд із домінантою лякатися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .134

2.4. Синоніми на позначення вольових процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
2.4.1. Синонімічний ряд із домінантою намагатися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .136
2.4.2. Синонімічний ряд із домінантою наважитися” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
2.4.3. Синонімічний ряд із домінантою хотіти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
2.4.4. Синонімічний ряд із домінантою чекати” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .144

2.5. Синоніми на позначення переміщення в просторі за допомогою ніг . . . . . . .146
2.5.1. Синонімічний ряд із домінантою іти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147
2.5.2. Синонімічний ряд із домінантою бігти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
2.5.3. Синонімічний ряд із домінантою увійти” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .172

3. Лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману Людина біжить над прірвою” Івана Багряного . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .176

4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .191

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197

1.ВСТУП

1.1. Загальна характеристика дисертації
Проблеми дослідження лексичної синоніміки завжди перебували в полі зору вітчизняного мовознавства. Особливий інтерес викликає вивчення синоніміки художнього твору, бо це не тільки допомагає розкрити закономірності використання синонімічних засобів української мови тим чи іншим письменником, але й надає багатий матеріал для поглибленого вивчення природи синонімів, для обґрунтування ще не розв’язаних теоретичних питань синонімії. Отже, питання функціонування лексичних синонімів у творах окремого автора один з важливих моментів у розв’язанні багатоаспектної проблеми синонімії.
Об’єктом аналізу цього дослідження обрано лексичні синоніми, що функціонують у художніх творах Івана Багряного.
Предметом дослідження визначені дієслівні синонімічні ряди, що належать до тематичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, акту мовлення, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Лексико-семантичному аналізові піддаються всього 578 однолексемних і фразових синонімів, що об’єднуються в 30 синонімічних рядів. Оскільки, досліджуючи синоніміку художнього твору, маємо справу з реально існуючим лексичним значенням слова в конкретному контексті, лексико-семантична характеристика кожного синоніма здійснюється на основі всіх випадків його вживання в досліджуваних романах.
Актуальність роботи зумовлена тим, що для широкого і повного опису лексико-синонімічної системи української літературної мови необхідно здійснити дослідження синоніміки окремих літературних творів, окремих авторів, а також аналіз окремих синонімічних рядів. Виходячи з сучасного стану вивчення синонімії, можна сказати, що в українському мовознавстві лексичні синоніми, які функціонують у творах певних письменників, вивчені недостатньо. Зокрема, ще не досліджувалися синонімічні одиниці художньої мови творів І. Багряного.
Відзначимо, що на сучасному етапі вивчення мови багато питань з теорії синонімії і практики створення словників синонімів унаслідок їхньої складності й багатоаспектності лишаються до цього часу дискусійними. Ще не дістали свого вичерпного й однозначного тлумачення такі важливі теоретичні питання лексичної синонімії, як визначення терміна синоніми”, класифікація синонімів, внутрішня організація і межі синонімічного ряду.
В українському мовознавстві питання лексичної синонімії розглядалися в основному при дослідженні мови окремих письменників (В.С. Ільїн,
Л.С. Паламарчук, І.С. Олійник, А.Т. Бевзенко, Г.М. Колесник, М.М. Фащенко, Л.М. Полюга та ін.). На важливих аспектах методологічного й конкретно-практичного характеру зосереджено увагу у фундаментальних дослідженнях з лексикології та лексичної семантики української мови (Л.А. Булаховський,
В.С. Ващенко, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко,
О.І. Нечитайло). Проблеми теорії та практики лексичної синонімії в її синхронії й діахронії широко висвітлені в зарубіжній літературі (Ш. Баллі, Й. Філіпець,
С. Ульман, Ю.Д. Апресян, М.Ф. Палевська, Д.М. Шмельов, В.В. Виноградов,
А.П. Євгеньєва, А.О. Брагіна, Л.О. Новиков, В.О. Гречко та ін.).
Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні закономірностей використання лексичної синоніміки української мови видатним майстром української прози лауреатом Шевченківської премії І. Багряним у його трьох романах.
Матеріалом дослідження є прозові твори Івана Багряного Тигролови”, Сад Гетсиманський”, Маруся Богуславка” за виданнями: Багряний І. Тигролови: Роман; Огненне коло: Повість. К.: Укр. письменник, 1996. 350 с.; Багряний І. Сад Гетсиманський: Роман. К.: Час, 1991. 512 с.; Багряний І. Буйний вітер: Роман. Книга 1. Маруся Богуславка”. Мюнхен: Україна, 1957. 423 с. Для зіставлення використано драматичну повість Морітурі” за виданням: Іван Багряний. З камери смертників. Гуляй-Поле. Морітурі. Львів: Сполом, 2000.
Оскільки автографічні й машинописні варіанти названих романів зберігаються за межами України і недоступні авторові, дослідження авторських лексико-синонімічних замін здійснено на матеріалі тексту роману Людина біжить над прірвою” за виданням: Багряний І.П. Людина біжить над прірвою: Роман. К.: Укр. письменник, 1992. 320 с.
Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснюється через розв’язання таких основних завдань:
1) виявити дієслівні синоніми у прозових творах І.П. Багряного, систематизувати і скласифікувати їх;
2) вивчити особливості семантичної структури синонімів п’яти тематичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, акту мовлення, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі за допомогою ніг;
3) виявити й описати закономірності функціонування дієслівно-іменних словосполучень, різних типів фразем, речень, еквівалентних словам-синонімам, у художній системі романів;
4) охарактеризувати функціонально-стилістичні особливості виявлених синонімічних одиниць;
5) визначити контекстуальне значення виявлених синонімів, установити відношення індивідуальних синонімічних засобів до мовної норми;
6) проаналізувати авторські лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману Людина біжить над прірвою”.
Методологічні засади дослідження становлять положення про взаємозв’язок цілого та його частин, про суб’єктивний характер сприймання і відображення дійсності в художньому тексті, про естетичні функції мови художніх творів.
Методика дослідження синоніміки певного автора розроблена добре: вона визначається загальними теоретичними основами лексичної синонімії. При вивченні дієслівних синонімічних одиниць, дібраних з прозових творів Івана Багряного, ми мали за зразок дослідження з синоніміки В.С. Ільїна (на матеріалі лексики Т. Шевченка), який чи не перший розробив методику вивчення синоніміки творів окремого письменника, Л.С. Паламарчука (на матеріалі М. Коцюбинського). Ці праці В.С. Ільїна та Л.С. Паламарчука високо оцінені чеським лінгвістом Й. Філіпцем. Високу оцінку доробку українських мовознавців слід розглядати насамперед як визнання й ствердження методологічних принципів та методів наукової розробки лексико-синонімічного матеріалу названими авторами [Колесник, 1965, с. 17]. Окрім того, зверталися до праць А.Т. Бевзенко, І.Й. Ощипко,
Л.М. Полюги, Г.М. Колесника, Г.В. Буткової та ін. Багато в чому визначив загальну схему і тип опису спільного й відмінного між синонімами Новый объяснительный словарь синонимов” (1997) за редакцією Ю.Д. Апресяна.
З’ясований вище методологічний підхід при вивченні лексичної синоніміки прозових творів І. Багряного визначив вибір певних методів і прийомів лінгвістичного дослідження: структурно-семантичний (компонентний) аналіз та описовий метод (як основні), зіставний, опозитивний методи, елементи статистичного аналізу. Ці методологічні засади й методика аналізу застосовувалися при дослідженні 30 рядів дієслівних синонімів, дібраних з художніх творів І. Багряного.
У процесі аналізу синонімічних одиниць використовувалися синонімічні, тлумачні, перекладні, етимологічні, діалектні словники та словники іншомовних слів, а також матеріали лексичної картотеки Інституту української мови НАН України.
Наукова новизна дисертації визначається матеріалом дослідження та аспектами його вивчення. Уперше було зроблено спробу здійснити систематизоване дослідження дієслівних синонімічних одиниць художньої мови творів Івана Багряного, описано особливості семантичної структури й закономірності функціонування синонімів п'яти тематичних груп.
Теоретичне значення роботи полягає в конкретному внеску до розв’язання проблем синонімії. Дослідження, спрямоване на визначення особливостей структури й функціонування синоніміки в художніх творах І. Багряного, сприятиме конкретнішому розумінню синонімічних засобів як частини ідіостилю письменника, збагатить українське мовознавство новими спостереженнями над авторськими модифікаціями синонімів, над способами реалізації автором своїх світоглядних, ідейно-естетичних засад через мовні засоби художніх творів.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні вузівських курсів з лексикології, історії української мови, стилістики, культури мови, при читанні спецкурсів, присвячених ідіостилю письменника, стилю твору тощо. Результати дослідження можуть мати вихід у практику шкільного навчання (зокрема, при розгляді теми "Синоніми" або під час вивчення творчості І. Багряного). Крім того, матеріали дослідження можуть бути використані при створенні різних типів словників, а також для доповнення синонімічних рядів, представлених у двотомному Словнику синонімів української мови, додатковими членами.
Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорено на засіданні кафедри української мови Національного педагогічного університету імені
М.П. Драгоманова, на звітних наукових конференціях Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, висвітлено в матеріалах наукової конференції Культура і писемність Слобожанщини” (Куп’янськ, 2000). Різні аспекти досліджуваної проблеми відбито в чотирьох публікаціях.
Аналіз дібраного фактичного матеріалу зумовив поділ дисертаційного дослідження на вступну частину, два основні розділи та висновки.
У Вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначені об’єкт, предмет, мета, завдання, теоретико-методологічна основа дисертації, сформульовані її наукова новизна, теоретичне й практичне значення, наведено дані про апробацію результатів та дані про публікації. Окрім того, подається огляд літератури з питань лексичної синонімії, викладаються найважливіші теоретичні положення, що лягли в основу дослідження.
Основна частина дисертації Лексико-семантичний аналіз дієслівних синонімів” складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено дослідженню окремих, семантично близьких синонімічних рядів дієслів.
У третьому розділі Лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману Людина біжить над прірвою” піддаються аналізові найтиповіші лексико-синонімічні виправлення в різних редакціях цього твору письменника.
У Висновках викладені результати проведеного дослідження, робляться теоретичні узагальнення щодо особливостей використання І. Багряним дієслівної синоніміки в романах Тигролови”, Сад Гетсиманський”, Маруся Богуславка”.

bibliography:
ВИСНОВКИ

Проаналізований у дисертації матеріал дозволяє зробити такі висновки.
Мова художніх творів І. Багряного характеризується багатством синонімічних засобів відображення, без яких вона в значній мірі була б позбавлена образності, краси, емоційності та експресивності.
Змодельовані синонімічні ряди (СР) в досліджуваних романах являють собою окремі лексико-семантичні мікрогрупи в складі лексико-семантичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, мовного акту, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі.
Поширеними є СР змішаного, комплексного типу. За характером зв’язку між словами переважають такі синонімічні ряди, що об’єднують слова і словосполучення, пов’язані між собою і як синонімічний ланцюг, і як синонімічне гніздо.
Одною з характерних особливостей мовного стилю письменника є широке використання фразових синонімів (їх 181). Усі досліджувані синонімічні ряди, за винятком СР з домінантами наважитися” і "мріяти", мають у своєму складі синоніми-словосполучення. 5 із 30 синонімічних рядів мають лише по одному фразовому синоніму. У синонімічні відношення з дієсловами вступають вільні словосполучення й стійкі словосполучення, фраземи, які не тільки кількісно, але і якісно збагачують СР. За допомогою них автор відтворює найтонші семантичні, стилістичні, емоційні відтінки.
Синоніми в межах ряду характеризуються різними семантичними й стилістичними нюансами, крім того неоднаковою частотністю, сполучуваністю і ступенем маркованості компонентів.
Абсолютні синоніми являють собою рідкісне явище не лише в авторській оповіді, але й у мовних партіях персонажів, хоч, як відомо, лексичні омосеманти легко виникають у сфері розмовного мовлення, невимушеність або емоційність якого здійснює сильний нівелюючий вплив на різноманітні тонкощі в значеннях і вживанні слів. У досліджуваних творах наявні поодинокі приклади нейтралізації відтінків значення (напр. говорити казати, бовкнути).
Основними у структурі проаналізованих рядів є загальномовні нейтральні синонімічні одиниці (їх 234). Вони активно функціонують як у мовленні автора, так і в мовленні персонажів, забезпечуючи правдивість, точність, чіткість, лаконічність вислову. У мовній тканині художнього твору загальномовні нейтральні (семантичні) синоніми є своєрідним тлом, на якому повніше відображаються диференційні ознаки синонімічних одиниць, які містять у своєму значенні стилістичний компонент.
Наявність у мовній тканині аналізованих романів великої кількості стилістичних синонімів (195) пояснюється не лише специфікою роману як жанру художньої літератури, що передбачає соціальну різномовленість та індивідуальне різноголосся, чи бажанням письменника якомога точніше відтворити різнобарв’я народної мови. Стилістичні синоніми є також важливим засобом оцінної характеристики, вони допомагають виявити ставлення мовця до описаного, виражають афективний його стан в момент мовлення тощо.
Для кожної конкретної ситуації письменник вибирає саме ті синонімічні одиниці, які передали б необхідні відтінки, допомогли авторові реалістично відтворити мову персонажів, дати їм належну характеристику, змалювати різні події, вчинки героїв. Це досягається насамперед за допомогою розмовних і просторічних синонімів.
Синонімічні одиниці книжного характеру відрізняються від усіх інших синонімів своєю піднесеною експресивно-стилістичною характеристикою. Їм властивий відтінок урочистості, поетичності. Основною сферою вживання книжних синонімів у досліджуваних романах є авторське мовлення.
У значно меншій мірі І. Багряний використовує синоніми, що належать до застарілої лексики. Залежно від втіленого задуму, зображуваних характерів синоніми-архаїзми набувають нових семантичних і конотативних відтінків у творах письменника. Наприклад, лексема ректи, що належить до синонімічного ряду з домінантою говорити”, уживається: а) зі значенням говорити дурниці, нісенітниці”, наближаючись семантикою до дієслів верзти, молоти, плести;
б) для маніфестації суб’єктивного ставлення мовця до особи, що говорить, чи до сказаного нею. Зокрема, можна виділити такі відтінки:
іронічно-зневажливий;
жартівливо-іронічний, доброзичливий;
глузливо-іронічний;
емоційне захоплення.
Уживання знижено-емоційних синонімів у романах Тигролови”,
Сад Гетсиманський”, Маруся Богуславка” завжди зумовлено контекстом. У мовленні персонажів вони є своєрідною реакцією на ті чи інші події або на
вчинки людей, за їхньою допомогою часто передаються не тільки думки, але й почуття героїв.
До помітно диференційних ознак мовного стилю автора можна віднести широке використання ним росіянізмів. Уведення російських елементів на сторінки романів пояснюється бажанням автора достовірно відтворити мовлення змальованих у творах персонажів. Проте росіянізми часто вживаються і в авторському мовленні без виразної стилістичної настанови (напр. загнусавити, зашагати).
Діалектна лексика в досліджуваних творах І. Багряного не чужа літера-
турній мові, тому й не одразу помітна, наприклад: залебедіти, звомпити, по-
ламзати та ін. Очевидно, цим можна пояснити той факт, що наведені діалектні синоніми вживаються тільки в мовленні автора.
На підставі проведеного дослідження можна стверджувати, що письменник, відбираючи синонімічні засоби, надає перевагу загальномовним синонімам (їх 429), хоч мова романів Тигролови”, Сад Гетсиманський”, Маруся Богуславка” характеризується також багатством оказіональних синонімів (їх 149), котрі є важливим засобом посилення й відсвіження експресії вислову. Широке використання оказіональних синонімів у значній мірі визначає мовний стиль
І. Багряного. Стилістичний ефект їх полягає в тому, що нетрадиційне вживання слова чи словосполучення посилює їхню виразність, відбувається мимовільне порівнювання відомого (прямого, первинного) значення і невідомого (нового, яке появилося в ньому в результаті незвичного оточення): [Харитон] І нарешті зашкандибав: Воно конєшно... і обратно ж хто зна... Буває всякого... (І,
с. 360). Налягав на слова, хоч хотілося йому сказати цьому Собакевичу зовсім не те і не так (І, с. 66).
Можна констатувати, що оказіональним синонімічним одиницям мови досліджуваних творів властива одноразовість уживання. Це зумовлюється індивідуальним характером переносно вжитих лексичних одиниць чи словосполучень залежно від конкретного їх зв’язку з певним контекстом. Для одержання рівнозначного стилістичного ефекту оказіональні синоніми інколи використовуються в подібних контекстах. При цьому оказіональні синоніми-словосполучення письменник уживає, як правило, в оновленому, дещо зміненому складі, пор. :Він хоч і не говіркий, та іноді й на нього находить балакучка (ІІ, с. 69). На старого Сірка трохи напала балакучка, як часто після доброї вдачі, він був у доброму гуморі. Згадував, розповідав, а то й філософствував (ІІ, с. 211). Можна стверджувати, що оказіональні синоніми передусім властиві авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного. У мовленні персонажів ці синоніми трапляються значно рідше і здебільшого мають знижене звучання, характерне для усного розмовного мовлення. Вони можуть доповнювати мовленнєву характеристику персонажа, передавати настрій, емоційний стан, ставлення до сказаного і т. ін. Отже, оказіональні синоніми виконують кожен раз певну функцію і є одним з ефективних засобів впливу на читача.
Для поетичної мови І. Багряного характерним є нагромадження синонімів; кожен з них надає нового, яскраво-конкретного відтінку образові. У досліджуваних текстах романів переважають двочленні, як правило, ускладнені ампліфікації: Він благав, він просив, йому, видно, було тяжко носити той тягар на серці, він хотів з-під нього вивернутися, він хотів сповіді (ІІІ, с. 486). А вони маленькі романтики йдуть по ограді, побравшись за руки, чотири маленькі брати, один другого менший, крадуться крізь загадкову темряву, навколо церкви... (ІІІ, с. 21). Неускладнені пари слів уживаються як у формі більш тісних єдностей (дефісне оформлення), так і сполук синонімів (оформлення через кому), пор.: Одначе натрапили на величезну трудність як же тепер розібрати, де кості радянські, а де кості контрреволюційні, всіляких бандитів”! Думали, гадали, та так і покинули (І, с. 180). Співається в ній про мисливця-молодця, що ходив-бродив по лісах, на коні їхав тайгою та й побачив, як на траві спала красуня дивна (ІІ, с. 136). Спостереження засвідчують, що найпоширенішим способом поєднання синонімів у межах ампліфікаційних конструкцій є сурядний сполучниковий зв’язок. Автор широко використовує ампліфікації з метою активізації тих чи інших елементів значення поєднуваних синонімів.
Часто в досліджуваних творах письменник удається і до такої стилістичної фігури як повтор того самого синоніма, що дозволяє емоційно виділити слово і разом з тим служить засобом контекстуальної організації висловлювання (див. приклади до слів оповідати, дудніти, розпікати).
Підсумовуючи сказане, констатуємо, що специфічними рисами ідивідуального стилю Івана Багряного є:
широке використання синонімічного багатства української мови, дбайливе ставлення до нього;
пріоритетне використання загальномовних синонімів;
активне функціонування фразових синонімічних одиниць;
значна кількість оказіональних синонімів.
Лексико-синонімічні заміни в досліджуваних редакціях роману Людина біжить над прірвою” різноманітні. Проаналізувавши характер цих виправлень, виокремлюємо кілька груп однотипних замін, а саме:
1. Найбільшу кількість виправлень становлять заміни, викликані потребою уточнити вислів.
2. Численні виправлення, спрямовані на урізноманітнення контексту.
3. Лексичні правки, що їх письменник здійснив з метою усунення мовностилістичних недоглядів.
4. Поодинокими є заміни раніше вжитих літературних слів їхніми відповідниками з розмовного стилю мовлення.
5. Виправлення зворотного характеру стилістично маркованого слова нейтральним.
6. Правки, які, на нашу думку, не належать авторові роману Людина біжить над прірвою”.
Здійснені письменником лексико-синонімічні заміни спрямовані на те, щоб надати мові твору максимальної виразності, точності, натуральності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александров П.С. О понятии синонима // Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С. 38 42.
2. Алекторова Л.П. Об оттенках значений лексических синонимов // Синонимы русского языка и их особенности. Л.: Наука, 1972. С. 123 138.
3. Апресян Ю.Д. Проблема синонима // Вопросы языкознания. 1957. № 6.
С. 84 89.
4. Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы // Вопросы языкознания. 1969. № 4. С. 75 91.
5. Апресян Ю.Д. О некоторых дискуссионных вопросах теории семантики
// Вопросы языкознания. 1971. № 1. С. 23 36.
6. Апресян Ю.Д. Английские синонимы и синонимический словарь//
7. Апресян Ю.Д., Ботякова В.В. и др. Англо-русский синонимический словарь. М.: Русский язык, 1979. С. 500 543.
8. Апресян Ю.Д. Коннотация как часть прагматики слова. Лексикографический аспект// Русский язык и проблемы грамматической семантики и оценочные факторы в языке / Виноградовские чтения ХІХ ХХ /. М.: Наука, 1992.
С. 45 64.
9. Апресян В.Ю., Апресян Ю.Д. Метафора в семантическом представлении эмоций// Вопросы языкознания. 1993. № 3. С. 27 35.
10. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т. 1. Лексическая семантика: 2-е изд., испр. и доп. М.: Школа "Языки русской культуры", изд. фирма "Восточная литература" РАН, 1995а. VIII c., 472 с.
11. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т. 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Школа "Языки русской культуры", 1995б.
767 с.
12. Аракин В.Д. О лексической сочетаемости// К проблеме лексической сочетаемости. М., 1972. С. 5 12.
13. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования. Л.: Просвещение, 1966. 192 с.
14. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высш. шк., 1973. 304 с.
15. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
16. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
17. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. энциклопедия. 1969. 607 с.
18. Багмет А. Матеріали до синонімічного словника української мови // Вітчизна, 1959. № 1 12; 1961. № 1 12; 1962. № 1 7.
19. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. 394 с.
20. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.
21. Бахтин М. Слово в поэзии и прозе// Вопросы литературы. 1972. № 6. С. 54 85.
22. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування// Антологія літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 1996. С. 308 318.
23. Бевзенко А.Т. До історії питання про лексичну синоніміку //Збірник робіт аспірантів Одеського ун-ту. Гуманітарні науки, 1964. С. 250 256.
24. Бевзенко А.Т. Лексична синоніміка художнього твору. Тексти лекцій. Одеса: Вид-во Одеського ун-ту, 1972. 62 с.
25. Береговская Э.М. Об определении и классификации синонимов // Вопросы теории и методики преподавания англ. и нем. языков. К.: Изд-во инженерно-строительного института, 1962. Вып. 19. С. 174 178.
26. Береговская Э.М. Стилистические функции синонимов /на материале произведений Флобера: Дис. ... канд. филол. наук. К., 1963. 224 с.
27. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишенев: Штиинца, 1973. 372 с.
28. Бережан С.Г. Совпадение отдельных элементов смысловой структуры слова как основа синонимичности// Известия АН СССР. Серия литература и язык. 1967. Т. 26. Вып. 3. С. 254 263.
29. Бережан С.Г. К семасиологической интерпретации явления синонимии // Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С. 43 56.
30. Бережан С.Г. О синонимичности однокоренных слов с разной аффиксальной частью// Лексическая синонимия. Москва: Наука, 1967. С. 142 151.
31. Бережан С.Г. Теория семантических полей и синонимия// Проблемы языкознания. Тезисы и сообщения советских ученых на Х международном конгрессе лингвистов. М.: Наука, 1967. С. 165 169.
32. Бистров Я.В. Узагальнена одиниця змістової сторони мови: До проблеми інваріанта та варіанта: Автореф. дис. канд. філол. Наук /НАН України, Інститут української мови. К., 1996. 19 с.
33. Білинський М. Синоніміка англійського дієслова: Словник семантичних відстаней. Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1999. ХХХVI + 382 c.
34. Блиндус Е.С. Критерии синонимического ряда в английском синтаксисе// Синонимия в языке и речи. Новосибирск: ИИФФ. Сектор филологии, 1970.
С. 257 275.
35. Богуславский В.М. Семантико-стилистическая группа слов, соотносимых с одним понятием // Синонимы русского языка и их особенности. Л.: Наука, 1972. С. 154 183.
36. Бойків І., Ізюмов О., Калишевський Г., Трохименко М. Словник чужомовних слів. Репринт з видання 1955 р. К.: Родовід, 1996. 505с.
37. Брагина А.А. Незамкнутость синонимических рядов // Филологические науки. 1974. № 1. С. 43 53.
38. Брагина А.А. Синонимы стилевые и стилистические //Филологические науки. 1976. № 2. С. 67 77.
39. Брагина А.А. Синонимы и их истолкование // Вопросы языкознания. 1978. № 6. С. 63 74.
40. Брагина А.А. Синонимы в литературном языке. М.: Наука, 1986. 127 с.
41. Будагов Р.А. Очерки по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1953.
280 с.
42. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Рад. школа, 1955. 308 с.
43. Бурячок А.А. Емоційно знижена лексика й фразеологія в побутовому мовленні
// Усне побутове літературне мовлення. К.: Наук. думка, 1970. С. 58 63.
44. Буткова Г.В. Структура синонімічного ряду і його семантичний простір
// Стилістика укр. мови: Зб. наук. праць. К.: Вид-во Київського державного педагогічного інституту, 1990. С. 46 53.
45. Буткова Г.В. Лексические синонимы в произведениях Ю. Яновского. Опыт функционально-стилистического анализа: Дис. канд. филол. наук. К., 1990. 215 с.
46. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю. М.: Гос. соц.-эконом. изд-во, 1937. 410 с.
47. Васильев Л.М. Проблема лексического значения и вопросы синонимии
// Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С. 16 26.
48. Васильев Л.М. Идентификация и дифференциация лексических синонимов
//Вопросы теории и методики русского языка. Ульяновск: Изд-во Ульяновского пед. ин-та, 1969. С. 50 59.
49. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971.
№ 5. С. 105 113.
50. Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.: Высшая школа, 1981.
184 с.
51. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высш. шк., 1990. 175 с.
52. Ващенко В.С. Словник синонімів української мови і деякі питання теорії синонімії// Мовознавство. 1968. № 3. С. 9 15.
53. Ващенко В.С. Проект словника синонімів української мови. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту, 1969. 30 с.
54. Ващенко В.С. Синонімічний словник-мінімум української мови. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту, 1972. 89 с.
55. Ващенко В.С. Фразеологізми у системі синонімічних засобів мови// Питання фразеології східнослов’янських мов. Тези республіканської наукової конференції. К.: Наук. думка, 1972. С. 27 29.
56. Вилюман В.Г. Про синоніми // Іноземна філологія. Львів, 1967. Вип. 12.
С. 34 41.
57. Вилюман В.Г. Английская синонимика: Введение в теорию синонимики и методику изучения синонимов. М.: Высшая школа, 1980. 128 с.
58. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
59. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М.: Высш. шк., 1972. 614 с.
60. Винокур Г.О. Глагол или имя? Русская речь. Новая серия. ІІІ. Под ред.
Л.В. Щербы. Л., 1928.
61. Винокур Г.О. Проблема культуры речи // Русский язык в советской школе. 1929. № 5. С. 82 92.
62. Винокур Г.О. Филологические исследования: Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1990. 452 с.
63. Винокур Т.Г. Синонимия в функционально-стилистическом аспекте // Вопросы языкознания. 1975. № 5. С. 54 65.
64. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа "Языки русской культуры", 1998. 768 с.
65. Галаванова Г.П. К вопросу о роли взаимозаменяемости при выделении и определении синонимов// Синонимы в русском языке и их особенности. Ленинград: Наука, 1972. С. 112 122.
66. Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка. М.: Учпедгиз, 1955. 456с.
67. Горбачевич К.С. О переменном характере лексической синонимии
//Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С.74 78.
68. Горбачевич К.С., Сороколетов Ф.П. Значение и оттенок значения в лексикографической практике// Изв. АН СССР, 1975. Т. 34. № 6. С. 36 47.
69. Горнунг Б.В. О природе синонимии в языке и теоретических предпосылках сопоставления синонимических словарей // Вопросы языкознания. 1965.
№ 5. № 95 99.
70. Градова В.П. Синоніміка префіксальних дієслів у сучасній українській мові (Дієслова мовлення) //Рідне слово. Питання мовної культури. К.: Наук. думка, 1971. С. 38 43.
71. Гречко В.А. Однокоренные синонимы и варианты слова // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1966. С. 118 134.
72. Гречко В.А. О некоторых источниках лексической синонимики // Очерки по синонимии современного русского литературного языка. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1966. С. 160 166.
73. Гречко В.А. Лексическая синонимика современного русского языка. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. 157 с.
74. Григорьева А.Д. Заметки о лексической синонимии // Вопросы культуры речи. М.: Изд-во АН СССР, 1959. Вып. 2. С. 7 30.
75. Григорян В.М. Материалы к словарю синонимов. Ереван: Изд-во Ереванского ун-та, 1957.
76. Грінченко Б.Д. Словарь української мови. К.: ДВУ, 1925.2178 с.
77. Гринчишин Д.Г. Іменникова синоніміка в українських пам’ятках XIVXVст.
// Дослідження і матеріали з української мови. Т. 6. К.: Наук. думка,
1964. С. 67 80.
78. Гринчишин Д.Г. Дієслівна синоніміка в українських пам’ятках XIV XV ст. //Питання історії української мови. К.: Наук. думка, 1970. С. 72 87.
79. Гумецкая Л.Л. Заметки о терминологической синонимии в языке украинских грамот 14 в.//Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С.174 177.
80. Давиденко Н.Д. Слово в контексті // Мовознавство.1982.№ 10. С. 73 79.
81. Даневич А.В. До питання про абсолютні синоніми в українській мові // Лексикографічний бюлетень. Вип. 8. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. С. 65 67.
82. Демський М. Суть фраземи, її ономасіологічні функції й особливості номінації (Матеріали до ідеографічного Словника українських фразем) //Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка. Т. CCXXIV. Праці філологічної секції. Львів, 1992. С. 240 269.
83. Демський М.Г. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів: Просвіта, 1994. 64 с.
84. Демський М.Г., Краснова Л.В. Словник метамови інтерпретатора художнього тексту. К.: ІСДО, 1994. 60 с.
85. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. К.: Вид-во Київського держ. лінгвістичного ун-ту, 1996. 294 с.
86. Деркач А.Г. Із спостережень над синонімами у творах Т.Г. Шевченка (Слов’янізми і їх українські і російські синоніми) // Наукові записки Київського педагогічного інституту. Т. ХХ. Філологічна серія. 1956. С. 5363.
87. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. К.: Рад. шк., 1960. 210 с.
88. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української мови. К.: Наук. думка, 1983. 156 с.
89. Етимологічний словник української мови. Т.1 3. К.: Наук. думка, 1982 1989.
90. Евгеньева А.П. Проект словаря синонимов. М.: Сов. энциклопедия, 1964. 47 с.
91. Евгеньева А.П. Основные вопросы лексической синонимики // Очерки по синонимике современного русского литер. языка. М., Л.: Изд-во АН СССР, 1966. С. 4 29.
92. Евгеньева А.П. Синонимические и парадигматические отношения в русской лексике// Синонимы русского языка и их особенности: Л.: Наука, 1972. С. 5 22.
93. Евгеньева А.П. О некоторых особенностях лексической синонимии русского языка// Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С.56 74.
94. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наук. думка, 1987. 248 с.
95. Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М.: Изд-во Московского ун-та, 1957. 448 с.
96. Живов В.М., Успенский В.А. Центр и периферия в языке в свете языковых универсалий// Вопросы языкознания. 1973. № 5. С. 24 35.
97. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища шк., 1972. 402 с.
98. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Московского ун-та. 1957.
321 с.
99. Звегинцев В.А. Замечания о лексической синонимии// Вопросы теории и истории языка: Сб. в честь проф. Б.А. Ларина. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1963. С. 127 142.
100. Зуева Т.А. Синонимические отношения фразеологических единиц одной семантической группы // Слово в системных отношениях на разных уровнях языка. Сб. науч. трудов. Свердловск: Изд-во Свердловск гос. пед. ун-та., 1989. С.79 85.
101. Иванникова Е.А. Синонимические отношения между фразеологическими единицами и словами// Очерки по синонимике современного рус. лит. яз. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1966. С. 69 95.
102. Иванникова Е.А. Специфика синонимических отношений глагола в связи с категорией глагольного вида// Синонимы русского языка и их особенности. Ленинград: Наука, 1972. С.23 58.
103. Иванникова Е.А. К вопросу о взаимоотношении понятия варианта с понятием синонима//Синонимы русского языка и их особенности. Л.: Наука, 1972. С.138 153
104. Ільїн В.С. До питання синоніміки Шевченка/ Т.Г. Шевченко. Зб. ст. До 125-ліття з дня народження. К.: Вид-во Київського ун-ту ім. Т. Шевченка, 1939.
С. 363 397.
105. Ільїн В.С. Лексична синоніміка Т. Шевченка// Лексикографічний бюлетень. Вип. 5. К.: Вид-во Академії наук Укр. РСР, 1955. С. 3 28.
106. Історія української мови. Лексика і фразеологія.К.: Наук. думка, 1983.
744 с.
107. Їжакевич Г.П. Стилістична класифікація фразеологізмів// Укр. мова і літ. в школі. 1971. № 10. С. 13 21.
108. Їжакевич Г.П. Зіставна типологія українських і російських синонімічних рядів// Мовознавство. 1989. № 4. С. 25 30.
109. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. К.: Вид-во Обрій” при УКСП Кобза”, 1993. 472 с.
110. Кириченко І.М., Левченко С.П., Паламарчук Л.С. Інструкція до укладання словника синонімів укр. мови // Лексикографічний бюлетень. Вип. 5. К.: Вид-во Академії наук Укр. РСР, 1955. С. 3 28.
111. Кирьян А.Д. Градация как основа классификации лексики // Вопросы лексической семантики. Москва, 1980. С. 71 87.
112. Клименко О.К. Рівнозначні синоніми та їх стильова функція в поезії Т.Шевченка// Питання літературознавства і мовознавства. Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1965. С. 38 42.
113. Клименко О.К. Смислове й стильове значення синонімічних повторів та близькозначних слів і виразів у поезії Шевченка // Збірник праць дванадцятої наукової Шевченківської конференції. К.: Наук. думка, 1964. С. 178 190.
114. Климовская Г.И. О характере синонимического знания // Синонимы в языке и речи. Новосибирск: Доклады конференции 1517 декабря 1969 г. 1970.
С. 3 14.
115. Клюева В.И. Краткий словарь синонимов русского языка. М.: Учпедгиз,
1961. 279 с.
116. Кодухов В.И. Лексико-семантические группы слов. Л.: Изд-во Ленинградского гос. пед. ин-та, 1955. 28 с.
117. Колесник Г.М. Слово крилате мудре пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т. Рильського. К.: Наук. думка, 1965. 225 с.
118. Колесник Г.М. Дієслівна синоніміка в поетичних творах М.Т. Рильського
// Питання граматики і лексикології української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. с. 86 100.
119. Колесник Г.М. із спостережень над прикметниковою синонімікою у поетичних творах М.Т. Рильського // Дослідження лексикології та лексикографії. К.: Вид-во АН УРСР, 1965. 275 с.
120. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів/ За ред. В.О. Винника. К.: Рад. школа, 1988. 199 с.
121. Коломиец Н.Ф. Лексико-фразеологическая синонимика украинского языка: Дис. ... канд. филол. наук. Днепропетровск, 1975 182 с.
122. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1969. 192 с.
123. Конєєва О.О. Парадигматична структура дієслів мовленнєвої взаємодії// Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. праць / НПУ
ім. М.П. Драгоманова. К.: Правда Ярославичів, 1998. С. 71 75.
124. Конецкая В.П. О системности лексики // Вопросы языкознания. 1984. № 1. С. 26 36.
125. Котелова Н.З. Значение слова и его сочетаемость. Л.: Наука, 1975. 164 с.
126. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія// Мовознавство. 1978. № 6. С. 53 63.
127. Кошевая И.Г. Уровни языкового абстрагирования. К.: Изд-во Киевского ун-та, 1973. 210 с.
128. Криворучко С.М. Синонімія дієслова бачити в сучасній українській літературній мові // Питання українського мовознавства. Кн. 4. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960. С. 76 96.
129. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М.: Наука, 1986. 125 с.
130. Кузнецова А.И. Понятие семантической системы языка и методы ее исследования. М.: Изд-во Московского ун-та, 1963. 58 с.
131. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. М.: Высш. шк., 1989.215 с.
132. Кузнецова Э.В. Ступенчатая идентификация как средство описания семантических связей слов // Вопросы металингвистики. Л., 1973. С. 84 94.
133. Лагутина А.В. Абсолютные синонимы в синонимической системе языка// Лексическая синонимия. М.: Наука, 1967. С.121 129.
134. Лагутіна А.В. Синонімія слова і словосполучення // Мовознавство. 1973.
№ 1. С. 34 41.
135. Левицкий В.В. Синонимы в я