ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА ЙОГАННА ФРІДРІХА ГЕРБАРТА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ

brief description

Тернопільський національний економічний університет

На правах рукопису

Федчишин Надія Орестівна

УДК 37.026 (430)

ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА
ЙОГАННА ФРІДРІХА ГЕРБАРТА
ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Вихрущ Анатолій Володимирович,
доктор педагогічних наук, професор

Тернопіль – 2009

Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1
ДІЯЛЬНІСТЬ Й.-Ф. ГЕРБАРТА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ НІМЕЧЧИНИ
1. 1. Історіографія дослідження проблеми……………………………
1. 2. Педагогічна думка представників Німеччини в контексті європейських освітніх традицій............................................................
1. 3. Життя і науково-педагогічна діяльність Й.-Ф. Гербарта……….
Висновки до першого розділу…………………………………………
РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ ДИДАКТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ Й.-Ф. ГЕРБАРТА НА РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ
2. 1. Проблема змісту навчання в педагогічній спадщині Й.-Ф. Гербарта………………………………………………………….
2. 2. Методи навчання у поглядах Й.-Ф. Гербарта…………………..
2. 3. Психологічне обґрунтування Й.-Ф. Гербартом навчального процесу…………………………………………………………………
Висновки до другого розділу………………………………………….
РОЗДІЛ 3
ВИХОВУЮЧЕ НАВЧАННЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ Й.-Ф. ГЕРБАРТА
3. 1. Проблема виховуючого навчання у контексті розвитку дидактичної думки Європи ХІХ століття……………………………..
3. 2. Підготовка вчителя до організації навчально-виховного процесу у поглядах Й.-Ф. Гербарта…………………………………
3. 3. Вплив дидактичної системи Й.-Ф. Гербарта на розвиток сучасної теорії навчання……………………………………………….
Висновки до третього розділу…………………………………………
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………...
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 4

ВСТУП
Актуальність дослідження. Інтегрування України у європейський освітній простір зумовлює означення оптимальних шляхів вирішення сучасних проблем педагогічної діяльності шляхом впровадження новітніх технологій у шкільний навчально-виховний процес. Розробка сучасних концепцій освіти значною мірою спирається на світові надбання, отож виникає потреба ретельного вивчення та ґрунтовного дослідження прогресивних здобутків минувшини. Нагромаджений століттями досвід вітчизняних і зарубіжних учених розглядаємо як цінне джерело розвитку сучасної педагогічної науки України. Його урахування і творче застосування сприятиме розвитку теорії й практики системи національної освіти загалом.
За останні роки українськими дослідниками визначено нові підходи до розвитку вітчизняної педагогічної науки і шкільної практики. Щодо історії зарубіжної педагогіки зазначимо, що все ще недостатньо уваги приділено об’єктивному аналізу її прогресивних течій і практичних здобутків, з6окрема, впливу ідей провідних учених країн Заходу на зміст, методи і форми організації навчально-виховного процесу в школах України. Вивчення скарбниці історії педагогіки кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. становить для нас значний інтерес і тому, що саме в цей проміжок часу в системі освіти європейських країн відбувалися важливі зміни. На сучасному етапі шкільна освіта в нашій країні також перебуває в аналогічній ситуації. З огляду на це урахування позитивного (негативного) досвіду минулого розглядаємо як запоруку успішного реформування вітчизняної освітньої системи.
Сучасні дидакти з тривогою констатують ряд протиріч, проблем і викликів, які стоять перед загальноосвітньою школою: відчуженість учнів від школи і вчителів, зниження рівня математичної підготовки, недостатня увага до культури спілкування в процесі навчання, низький рівень диференціації, недостатній рівень педагогічного такту на уроках. У працях видатних педагогів минулого знаходимо велику кількість цінних порад, які сприятимуть вирішенню цих питань.
У спадщині когорти учених-педагогів другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. однією з найвизначніших постатей визнано Йоганна Фрідріха Гербарта (1776–1841 рр.). Його доробок і сьогодні суттєво впливає на розвиток педагогічної теорії й практики Німеччини, Англії, Франції, Польщі. Уперше до ґрунтовного вивчення наукової спадщини та освітньої практики видатного педагога вдалися наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. з нагоди відзначення 100 – річчя видатної праці “Загальна педагогіка, виведена з мети виховання” (1806 р.).
В українській науці радянського періоду вивчення науково-педагогічної спадщини вченого традиційно перебувало під ідеологічним впливом. Отож, у такому руслі її відповідно сприймали і трактували однобічно та лише під кутом зору виховуючого навчання на його різних етапах і важливості дотримання дисципліни. Здебільшого дослідники цього періоду наголошували на недоліках у педагогічній системі Й.-Ф. Гербарта, критикуючи її педагогічні засади. Ш. Ганелін, М. Гриценко, Н. Константінов, А. Красновський, Е. Мединський, А. Піскунов, М. Шабаєва та інші у своїх працях аналізували окремі аспекти теоретичної спадщини німецького педагога.
У дослідженнях українських учених (В. Вихрущ, В. Галузинський, М. Євтух, С. Золотухіна, І. Курляк, В. Лозова, Г. Троцко та ін.) підтверджено значущість педагогічних ідей Й.-Ф. Гербарта, ігнорувати які неправомірно. В. Алексеєв, С. Ананьїн, Н. Дебольський, С. Любомудров, А. Нечаєв, Ф. Паульсен, Л. Синицький, П. Соколов, М. Рубінштейн, Т. Ціллєр та інші вважали класика німецької педагогіки основоположником теорії педагогічного мистецтва, кращим філософом серед педагогів і найбільш визначним педагогом серед філософів.
Сьогодні оцінка вчення Й.-Ф. Гербарта все ще залишається суперечливою. Підставою для цього слугує багатогранність його особистості. Він – викладач, практик, організатор, прогностик, який не лише перевершив здобутки своїх сучасників, а й намагався реалізувати власну концепцію, яка була незвичною для тодішньої епохи. Відповідно його спадщину було представлено в сукупності ідей, без їх належного обґрунтування і пояснення механізмів утілення, “канонізовано” після смерті педагога як стале та догматичне вчення. Натомість у сучасних підручниках з історії педагогіки його педагогічну систему такі автори як: А. Джуринський, А. Духавнєва, Г. Корнетов, В. Кравець, Д. Латишіна, М. Левківський, Г. Троцко розглядають як вдалий синтез основоположних ідей німецької педагогіки з європейською педагогічною думкою, прогнозуючи успішні спроби розвитку окремих ідей в сучасних умовах. Окрему групу становлять розробки М. Демкова, Т. Докучаєва, Н. Запольського, П. Каптерева, С. Левітіна, А. Левітського, Л. Модзалевського, П. Монро, А. Музиченка, П. Наторпа, І. Ніколаєвського, В. Рибінського, Х. Уфера, які підкреслювали значимість праць видатного німецького педагога для розвитку дидактики.
Підґрунтям для подальшого вдосконалення навчання і виховання молоді можуть бути здобутки щодо вивчення спадщини Й.-Ф. Гербарта зарубіжних дослідників (Й. Бласс [J. Blass], Ф. Блєтнер [F. Blätner], А. Брукман [A. Brückmann], Г. Вайс [G. Weis], Е. Ґайслєр [E. Geisler], Й. Дольх [J. Dolch], Ф. Зайденфаден [F. Seidenfaden], Е. Кьоніх [E. König], Г. Мюссенер [G. Müssener], В. Рус [W. Russ], Р. Фітц [R. Fitz]). Загальнонаукове й теоретичне значення мають насамперед публікації з проблем розвитку освіти Німеччини загалом, а також ті, в яких представлено педагогічну, наукову та громадську діяльність Й.-Ф. Гербарта.
Водночас, за результатами теоретичного аналізу наукових джерел можемо стверджувати, що вплив дидактичної системи Й.-Ф. Гербарта на розвиток вітчизняної освіти все ще не став предметом окремого наукового дослідження. Об’єктивне протиріччя між довготривалим замовчуванням та несправедливою критикою дидактичної системи Й.-Ф. Гербарта, яка апробована, визнана й упроваджена в освітні системи європейських країн зумовили вибір теми дисертації: “Дидактична система Йоганна Фрідріха Гербарта та її вплив на розвиток вітчизняної освіти”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає загальному напряму наукових досліджень кафедри психологічних та педагогічних дисциплін Тернопільського національного економічного університету “Закономірності розвитку освітніх систем” (державний реєстраційний № 0109U000030), її затверджено на засіданні вченої ради Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (протокол № 1 від 3 жовтня 2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 14 червня 2005 р.).
Мета дослідження – систематизувати дидактичні ідеї Й.-Ф. Гербарта задля окреслення шляхів їх творчого використання у сучасних умовах.
Мета дослідження зумовлює вирішення таких завдань:
– дослідити суспільно-політичні та соціокультурні передумови розвитку дидактики Й.-Ф. Гербарта;
– визначити та обґрунтувати основні напрями розвитку дидактичної системи Й.-Ф. Гербарта в контексті європейських традицій;
– розкрити сутність дидактичних ідей Й.-Ф. Гербарта з позицій міждисциплінарного підходу;
– проаналізувати вплив педагогічної спадщини Й.-Ф. Гербарта на розвиток сучасної педагогічної теорії та практики.
Об’єктом дослідження є науково-педагогічна діяльність Й.-Ф. Гербарта.
Предмет дослідження: дидактична система Й.-Ф. Гербарта.
Основні джерела дослідження становлять: матеріали Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В. Вернадського (м. Київ), бібліотеки Інституту педагогіки АПН України (м. Київ), Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України (м. Львів), бібліотек Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, бібліотек Бохумського, Ганноверського, Мюнхенського університетів (м. Бохум, м. Ганновер, м. Мюнхен, ФРН).
Джерельною базою дослідження стали матеріали періодичних видань кінця ХІХ – початку ХХ ст. – “Журнал Министерства Народного Просвещения”, “Педагогический сборник, издаваемый при Главном Управлении военно-учебных заведений”, “Русская мысль”, “Филологическое обозрение”, окрема група джерел – публікації таких періодичних видань: “Известия АПН РСФСР”, “Народное образование”, “Начальная школа”, “Новые исследования в педагогических науках”,“Открытое образование”, “Педагогіка”, “Перспективы. Вопросы образования. Мыслители образования”, “Рідна школа”, “Советская педагогика”, “Шлях освіти”. Використано також підручники та посібники, монографії, автореферати, статті, матеріали науково-практичних конференцій, зарубіжних періодичних видань у контексті порушеної проблеми.
Теоретичну базу дослідження становлять: загальні історико-педагогічні концепції розвитку освіти (О. Вишневський, С. Гончаренко, М. Євтух, О. Сухомлинська та ін.); положення й висновки наукових теорій, концепцій і праць з порушеної проблеми в Україні (Т. Завгородня, С. Золотухіна, М. Левківський) та Німеччині (А. Бусс [A. Buss], Е. Ґайслєр [E. Geisler], Г.-М. Ельцер [G.M. Elzer], Е. Мюллер [E. Müller], К. Роймер [K. Räumer], Г.-Е. Тенорт [G.E. Thenort], Б. Швенк [B. Schwenk]); положення про засади порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, І. Курляк, Н. Ничкало, Л. Пуховська, Л. Чулкова та ін.).
Для реалізації визначених завдань використано такі методи наукового дослідження: хронологічний (проаналізовано діяльність Й.-Ф. Гербарта в динаміці, змінах і часовій послідовності); персоналістично-біографічний – для обґрунтування основних ідей педагогів ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.; історико-педагогічний, теоретичний та порівняльний аналіз робіт про шкільництво, підручників й наукових статей; системно-структурний і метод зіставлення при вивченні педагогічної спадщини Й.-Ф. Гербарта, педагогічної літератури, дотичної до проблеми дослідження; предметно-цільовий аналіз матеріалів періодичних видань кінця ХІХ ст.; конкретно-пошукові – аналіз, синтез, узагальнення і систематизація історичних матеріалів – під час вивчення педагогічної спадщини, німецькомовні перевидання праць, статей, листів Й.-Ф. Гербарта, навчальних матеріалів, програм тощо; ретроспективний – для виявлення і з’ясування місця та впливу прогресивних дидактичних поглядів німецького класика в умовах сучасної національної школи України.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що уперше: цілісно проаналізовано теоретичні основи організації навчального процесу, обґрунтовані у працях Й.-Ф. Гербарта в контексті європейських традицій та окреслено шляхи їх дотичного впровадження у сучасну шкільну практику; розкрито сутність дидактичних положень Й.-Ф. Гербарта з позицій міждисциплінарного підходу на основі єдності педагогіки, філософії, психології; систематизовано та проаналізовано висновки щодо утвердження педагогіки як самостійної науки, передумови успішного педагогічного керівництва процесом виховуючого навчання учнів; подальшого розвитку набули висновки щодо суті “гербартіанства”, обумовленого догматичним підходом до теоретичної спадщини видатного педагога; розширено та поглиблено відомості про закономірності розвитку освіти в Німеччині досліджуваного періоду, вплив теоретичних праць Й.-Ф. Гербарта на розвиток вітчизняної педагогіки.
До наукового обігу введено маловідомі праці Й.-Ф. Гербарта “Briefe über die Anwendung der Psychologie auf die Pädagogik (Die ersten drei Briefe)” (“Про використання психології у педагогіці (Перші три листи)”), Umriß pädagogischer Vorlesungen (“Огляд педагогічних лекцій”).
Практичне значення дослідження. Одержані результати використано при розробці спецкурсу “Педагогічна теорія навчання Й.-Ф. Гербарта” й впроваджено в навчальний процес студентів 2 – 3 курсів Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка № 40 від 29 серпня 2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (акт № 239 від 6 березня 2009 р.), Ужгородського національного університету (довідка № 01-10/427 від 16 березня 2009 р.), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (довідка № 14–38/645 від 20 березня 2009 р.), Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (м. Миколаїв) (акт № 7/2/11 від 3 квітня 2009 р).
Основні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути внесені до змісту нормативних курсів “Історія педагогіки” для студентів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації; для доповнення окремих розділів історії педагогіки, в яких представлено вчення Й.-Ф. Гербарта; при підготовці монографій, науково-методичних і навчальних посібників із дидактики, а також для написання наукових, дипломних робіт.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднено на міжнародних: “Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України” (Харків, 2005), “Ольвійський форум: стратегії України в геополітичному просторі” (Ялта, 2008), всеукраїнських: “Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, 2005, 2006), “Освіта, розвиток і самореалізація молоді в умовах гуманізації суспільства” (Рівне, 2007) науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри психологічних і педагогічних дисциплін, на семінарах, щорічних звітних наукових конференціях (2005 – 2009 рр.) Тернопільського національного економічного університету.
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 11 одноосібних публікаціях, з них 10 – у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України та 1 навчальному посібнику.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 252 сторінки, з них – 184 основного тексту, список використаних джерел містить 269 найменувань, із них 109 – німецькою мовою.

bibliography

ВИСНОВКИ

На підставі здійсненого дослідження доходимо таких загальних висновків:
1. Обґрунтовано, що Й.-Ф. Гербарт створив продуману дидактичну систему, яка передбачала вирішення головних проблем: поєднання формальної та реальної освіти, розвиток теорії елементарної освіти, роль держави у навчально-виховному процесі, єдність досягнень філософії, психології, педагогіки при оцінці закономірностей пізнавальної діяльності, навчання як особистісно значима цінність. Це стало можливим у зв’язку з певними передумовами в Європі: державна підтримка системи освіти, поява й поширення гімназій та університетів, обговорення педагогічних ідей серед представників національних еліт, необхідність підготовки людей з новим рівнем освіти, відповідним до потреб виробництва.
У другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. у Німеччині відбулися значні зміни не лише в політичному, суспільному житті, а й у педагогічній освіті. Погляди Й.-Ф. Гербарта набули популярності у Франції, Швейцарії, Італії, Англії, Америці. Саме у Німеччині його ідеї знайшли найбільше визнання і широке впровадження в семінаріях для вчителів, школах Кенігсберга, Єни, Веймара, Лейпцига, Ейзенаха. Упродовж десятиліть гербартівські положення щодо навчального плану, концентрації та методичного опрацювання нових навчальних матеріалів створюють наукове підґрунтя навчально-виховного процесу закладів освіти.
2. Й.-Ф. Гербарт є основоположником теорії педагогічного мистецтва, а його ідеї – основою для нової педагогіки. Розвиток різносторонніх інтересів учня педагог розглядав як головне завдання учителя і вважав, що новий матеріал повинен бути цікавим, різноаспектним. Навчання слід збагачувати розвивальними матеріалами, які придатні для використання у роботі з учнями різного темпераменту та обдарувань. Доведено, що доцільність вибору необхідних матеріалів для роботи з дітьми учений узалежнював від їхнього віку, потреб і здібностей.
Охарактеризовано процес засвоєння знань у концепції німецького ученого, що розглядав його як складний психолого-педагогічний процес: важливим є не лише опанування учнями певними знаннями, а й їхня здатність до аналізу, синтезу і логічного мислення. Увиразнено визначені ним три види викладання, які згодом набули назви “універсальні методи навчання”: описовий (зображувальний), аналітичний та синтетичний. Відтак радив використовувати їх у комплексі з різними прийомами, залежно від обставин у навчально-виховному процесі: пізнання починається зі сприймання, загальні поняття виробляються на основі наочного сприймання; сприймання супроводжуються обдумуванням і застосуванням сформованих уявлень. По цьому описовий метод слід спрямовувати на наслідування досвіду, а опис – на уявлення про те, що відсутнє на етапі сприймання і передбачає уточнення. Учений синтезував евристичну бесіду (Сократ), метод наочності (Я.-А. Коменський), опанування навичками за допомогою вправ (Й.-Г. Песталоцці). Убачаючи мету навчання у формуванні точних уявлень, Й.-Ф. Гербарт віддавав перевагу регламентуванню під час розробки дидактичних матеріалів. Доведено, що саме такий підхід вплинув на прийоми викладу матеріалу, а саме – велику кількість заголовків, схем, таблиць, діловий стиль повідомлення знань тощо. Висновки вченого щодо означених трьох методів навчання, в яких повинні належним чином віддзеркалюватись його сутність, бути неподільними, обґрунтованими, спонукати до праці, збуджувати пізнавальні інтереси та розвивати особистість загалом, сприяли тому, що навчання ставало наочним, а його структурні компоненти взаємозв’язані з реальною дійсністю.
3. Розкрито, що Й.-Ф. Гербарт увів основи педагогічної психології, розробив її завдання, зосереджуючись на очікуваних у майбутньому результатах. Це стало поштовхом для обстоювання авторської концепції психологізації навчання. Відповідно педагог повинен досконало володіти знаннями психології з метою розуміння особливостей дитячої душі. Він синтезував навчання із вихованням у цілісному процесі, пропагуючи виховуюче навчання. На його думку, навчальний процес здійснюється на основі змісту навчальних предметів, а психологічний принцип їхнього розподілу є необхідним. По цьому історико-філологічні предмети – підґрунтя різних фактичних знань, а математичні – їхні основи та узагальнені висновки. Ґрунтуючись на положеннях психологічної науки, Й.-Ф. Гербарт умотивував доцільність поступового уведення для викладання певних предметів у навчальну програму.
На основі сформульованих наукових гіпотез і висновків Й.-Ф. Гербарта, проаналізовано його прагнення упорядкувати навчання і виховання, об’єднавши їх у логічно завершену систему. Щодо педагогічної науки, то учений насамперед захистив “автономність педагогіки”, обґрунтувавши право виховання бути незалежним від держави та політиків; обстояв право активної людини на спонтанність, “повноту безпосереднього життя” і протистояння заучуванню великої кількості матеріалу.
4. Дидактична система Й.-Ф. Гербарта істотно вплинула на розвиток сучасної освіти. Це насамперед стосується змісту навчального процесу. У загальноосвітніх середніх школах створена мережа профільних класів, завданням яких є поглиблена історико-гуманітарна підготовка учнів. Випускники таких закладів – майбутні студенти відповідних відділень університетів. Традиційні методи змінюють нові, де використовуються запропоновані Й.-Ф. Гербартом підходи: спілкування, спостереження, ілюстрація, експеримент, дослід, практичне застосування набутих знань та вмінь. У навчальний план школи впроваджується вивчення релігії з метою морального виховання учнів. У сучасних умовах функціонування загальноосвітньої середньої школи доцільно повернутися до пропозицій німецького вченого щодо подальшого розвитку різного роду та типу навчальних закладів. У процесі професійної підготовки вчителя не втрачають актуальності ідеї щодо ґрунтовного знання психології.
Не претендуючи на остаточне дослідження дидактичних поглядів Й.-Ф. Гербарта, попри проаналізовані важливі аспекти і його внесок у теорію й практику педагогіки, перспективними для подальшого вивчення вважаємо таку проблематику: система виховання Й.-Ф. Гербарта; порівняльний аналіз його доробку з аналогічною проблематикою представників інших країн Європи і світу; розвиток творчих здібностей учнів на основі розуміння суті психологічних механізмів пізнавальної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абашкіна Н.В. Розвиток професійної освіти в Німеччині (кінець ХІХ – ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Н.В. Абашкіна. – К., 1999. – 46 с.
2. Алексеев В. Гербарт, Штрюмпель и их педагогические системы / В. Алексеев // Журнал Министерства народного просвещения. – 1906. – № 7. – Отд. 3. – С. 23–64. – (Серия ІV).
3. Ананьин С. А. Интерес по учению современной психологии и педагогики / С. А. Ананьин. – К: (Тип-фия акц. о-ва «П. Барский в Киеве»), 1915.– 394 с.
4. Анастасиев А. Внимание и интерес при обучении / А. Анастасиев // Русская школа. – 1902. – № 5–6. – С. 154–167; № 7. – С. 10–17; № 9. – С. 137–153; № 10–11. – С. 127–146.
5. Барт П. Элементы воспитания и обучения. [пер. с 3-го нем. изд. под ред. В.А. Волковичъ]. – СПб. : Изд. О. В. Богдановой, 1913. – 168 с.
6. Бауман Ю. Введение в педагогику. История педагогических теорий. Общая педагогика (педагогическая психология) / Ю. Бауман ; [пер. с 2-го нем. изд. Г. Зоргенфрей]. – СПб. : Изд. М. Вольф, 1905. – 150 с.
7. Бенеке Ф. Руководство к воспитанию и учению / Ф. Бенеке ; [пер. с нем. под ред. Н. Х. Весселя]. – СПб. : 1872.
Ч. ІІ. – 1872. – 498 с.
8. Бордовская Н. В. Педагогіка : [учеб. для вузов] / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб. : Питер, 2001. – 304 с. – (Серия “Учебник нового века”).
9. Васильев Ю. В. Педагогическое управление в школе / Ю. Васильєв. – М. : Педагогика, 1990. – 143 с.
10. Ващенко Г. Загальні методи навчання : [підруч. Для педагогів] / Г. Ващенко. – К. : Укр. Вид. Спілка, 1997. – 441 с.
11. Вильманъ О. Дидактика как теория образования / О. Вильманъ. [пер. с 3-го испр. авт. нем. изд.]. – М. : пер. К. Тихомирова, 1908. – 678 с.
12. Вихрущ В. Дидактична думка в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): проблеми розвитку теорії : в 2 ч. / В. Вихрущ ; [за ред. Л. П. Вовк]. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2000.
Ч. І. – 2000. – 421 с.
13. Вишневський О. І. До проблеми змісту навчання / О. І. Вишневський // Рідна школа. – 1991. – № 6. – С. 9– 15.
14. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : [посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О. І. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2003. – 528 с.
15. Волкова Н. П. Педагогіка : [посіб. Для студ. вищ. навч. закл.] / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2002. – 572 с.
16. Врецьона Г. Воспитываюча наука / Г. Врецьона // Шкільна Часопись. – 1881. – Ч. 8. – С. 57–58.
Ч. 10. – С. 73–74.
17. Вульфов Б. З. Основы педагогики : учеб. пособ. / Б. З. Вульфов и В. Д. Иванов. – 2-е, перераб. и доп. – М. : УРАО, 1999. – 616 с.
18. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вищ. шк., 1995. – 237 с.
19. Ганелин Ш. И. Очерки по истории средней школы в России второй половины ХІХ века / Ш. И. Ганелин. – 2-е изд., испр. и доп. – Ленинград – М. : Учпедгиз, 1954. – 304 с.
20. Ганелин Ш. І. Історія педагогіки / Ш. І. Ганелін, Є. Я. Голант. – К. : Рад. шк., 1941. – 401 с.
21. Ганелин Ш. И. История педагогики / Ш. И. Ганелин, Е. Я. Голонт. – М. : Учпедгиз, 1940. – 408 с.
22. Гербарт И. Ф. Главнейшие педагогические сочинения в систематическом извлечении / И. Ф. Гербарт ; [пер. А. В. Адольфа]. – М. : пер. К. Тихомирова, 1906. – 360 с.
23. Гербарт И. Ф. Избранные педагогические сочинения. Т. 1 / И. Ф. Гербарт. – М. : – Госуд. учеб.-пед. изд-во Наркомпроса РСФСР, 1940. – 291 с.
24. Гербартъ І. Ф. Психологія : [изд. ред. ж-ла “Пантеонъ литературы”] / І. Ф. Гербартъ. – СПб. : Тип-фія железнодорож. изд. А. Ф.Штольценбурга, 1895. – 278 с.
25. Головінський І. Педагогічна психологія / І. Головінський. – К. : Аконіт, 2003. – 287 с.
26. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
27. Гончаров Н. К. Наглядность как дидактический принцип (в школе) / Н. К. Гончаров // Советская педагогика. – 1937. – № 5–6. – С. 53–64.
28. Гоштанар І. Педагогічні погляди Й. Ф. Гербарта на проблему співвідношення навчання й виховання у контексті змін сучасної освітньої системи / І. Гоштанар // Рідна школа. – 2008. – № 9. С. 77–80.
29. Даденков Н. Личность в современной немецкой педагогике / Н. Даденков // Журнал Министерства народного просвещения. – 1911. – Сер. ХХХV. – № 10. – Отд. ІІІ. – С. 196–237.
30. Даденков М. Історія педагогіки / М. Даденков. – К. : Рад. шк., 1947. – 328 с.
31. Дебольский Н. Г. Педагогика – наука или искусство / Н. Г. Дебольский // Русская школа. – 1891. – № 3. – С. 270–281.
32. Дебольский Н. Г. Очерк лекций по педагогике Гербарта / Н. Г. Дебольский // Педагогический сборник, выдаваемый при Главном управлении военно-учебных заведений. – 1875. – № 4. – С. 83–102; № 5. – С. 151 – 187; № 7. – С. 126–149.
33. Демков М. И. Влияние западноевропейской педагогики на русскую педагогику / М. И. Демков // Журнал Министерства народного просвещения. – 1910. – Ч. ХХVІІ. – № 5. – Отд. ІІІ. – С. 28–60. – (Серия ІV).
34. Демков М. И. История западноевропейской педагогики / М. И. Демков. – М. : 1912. Тип-фия Тов-ва И. Д. Сытина, 1912. – 495 с.
35. Демков М. И. О принцыпах науки воспитания / М. И. Демков // Педагогический сборник. – 1898. – № 9. – С. 72–89.
36. Демков М. И. Педагогика западноевропейская и русская : пед. хрестом. [для учит. ин-тов и семинарий, пед. курсов при город. училищах и для народ. учителей] / М. И. Демков. – М. : Тип-фия тов-ва И. Д. Сытина, 1911. – 336 с.
37. Джуринский А. Н. Зарубежная школа: история и современность : учеб. пособ. / А. Н. Джуринский. – М. : Изд-во Рос. Открыт.ун-та, 1992. – 177 с.
38. Джуринский А. Н. Зарубежная педагогіка : учеб. пособ. [для студ.вузов] / А.Н. Джуринский. – М. : Гардарики, 2008. – 383 с.
39. Джуринский А. Н. История зарубежной педагогіки : учеб. пособ. [для вузов] / А.Н. Джуринский. – М. : ФОРУМ : ИНФРА – М, 1998. – 272 с.
40. Джуринский А. Н. История педагогіки : учеб. пособ. [для студ. педвузов] / А.Н. Джуринский. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 296 с.
41. Диттес Ф. История воспитания и обучения /; [пер. с нем. под ред. Л. Н. Модзалевский] – СПб. : Тип-фия бр. Пантелеевых, 1874. – 268 с.
42. Духавнева А. В. История зарубежной педагогики и философия образования / А. В Духавнева. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 480 с. – (Серия : Учебники, учебные пособия).
43. Евстафиев П. В. Начальные основания педагогіки : [учеб. для ин-тов, гимназий и учит. семинарий] / П. В. Евстафиев. – С.-Пб. : Тип-фия Р. Голике, 1895. – 523 с.
44. Жилин М. В. Дидактическое значение и место библейской истории по взглядам гербартианцев / М. В. Жилин // Педагогический сборник. – 1894. – № 8. – С.73–94; № 9. – С. 192–221; № 11. – С.416–434; № 12. – С. 461–475.
45. Запольский Н. Н. Анекдот в истории. Этюд к характеристике гербартовской школы в педагогике / Н. Н. Запольский // Педагогический сборник. – 1888. – № 4. – С.372–404.
46. Запольский Н. Н. Материалы для практической методики преподавания предметов общеобразовательного курса по учению гербартовской школы в педагогике / Н. Н. Запольский // Педагогический сборник. – 1886. – № 11. – С.345–362; № 12. – С.448–467; 1887. – № 1. – С. 47–71.
47. Запольский Н. Н. О концентрации в обучении / Н. Н. Запольский // Педагогический сборник. – 1886. – № 1. – С. 53–72; №2. – С.141–157.
48. Запольский Н. Н. Теория и практика преподавания по учению гербартовской школы в педагогике / Н. Н. Запольский // Педагогический сборник. – 1887. – № 9. – С. 15 – 188; № 10. – С. 241–252.
49. Зейлигер-Рубинштейн Е. И. Очерки по истории воспитания и педагогической мысли / Е. И. Зейлигер-Рубинштейн. – Ленинград изд-во ЛГУ, 1978. – 108 с.
50. Зеленогорский Ф. А. Очерки развития психологии от Декарта до настоящего времени / Ф. А. Зеленогорский. – Харьков : тип. Харьк. ун-та, 1885. – 193 с.
51. Золотухіна С. Т. Розвиток ідеї виховуючого навчання в історії педагогічної думки та практики України / С. Т. Золотухіна. – Харків : вид. ХДПІ, 1994. – 108 с.
52. Золотухіна С. Т. Розвиток теорії та пратики виховуючого навчання в історії вітчизняної педагогічної думки (ІХ – ХІХ ст.) / С. Т. Золотухіна : Автореф. дис…д-ра педаг. наук : 13.00.01 / АПН України. – К., 1995. – 48 с.
53. Золотухіна С. Т. Тенденції розвитку виховуючого навчання / С. Т. Золотухіна. – Харків : Основа, 1995. – 78 с.
54. Зимняя И. А. Педагогическая психология : учеб. [для вузов] / И.А. Зимняя. – узд. 2-е, доп., испр. и перераб. – М. : Логос, 2000. – 384 с.
55. История педагогіки : учеб. пособ. [для пед. ун-тов] : в 2 ч. / под ред. А. И. Пискунова.– М. : Сфера, 1998.
– Ч. 2 : С ХVIII в. До сер. ХХ в. – 1998. – 304 с.
56. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в. : учеб. пособ. [для пед. учеб. завед.] / под ред. акад. РАО А. И. Пискунова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Сфера, 2004. – 512 с.
57. Історія педагогіки / за ред. М. С. Гриценка. – К. : Вищ. шк., 1973. – 448 с.
58. Історія педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / за заг. ред. члена-кор. АПН України, д. пед. наук, проф. Г. В. Троцко. – Харків : Харк. нац. пед. ун-т, 2008. – 545 с.
59. Каптерев П. Ф. Дидактические очерки / П. Ф. Каптерев. – М. : Виктория, 1915. – 423 с.
60. Каптерев П. Ф. Дидактические очерки. Теория образования / П. Ф. Каптерев // Избранные педагогические сочинения / П.Ф. Каптерев ; под ред. А. М. Арсеньева. – М. : Педагогика, 1982. – С. 271–290.
61. Каптерев П. Ф. Метод и его применение / П.Ф. Каптерев // Избранные педагогические сочинения / П.Ф. Каптерев ; под ред. А. М. Арсеньева. – М. : Педагогика, 1982. – С. 35–48.
62. Каптерев П. Ф. Педагогика – наука или искусство? / П.Ф. Каптерев // Педагогический сборник, выдаваемый при Главном управлении военно-учебных заведений. – 1885 – № 12. – С. 393–411.
63. Колубовский Я. / Гербарт / Я. Колубовский // Энциклопедический словаръ / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон – СПб. : Липо-Тип-фия И. А. Ефрон, 1892. – С. 450–458.
64. Комаровский Б. Б. К истории гербартианского направления в педагогике / Б. Б. Комаровский // Советская педагогика. – 1940. – № 2. – С. 17–29.
65. Константинов Н.А. История педагогіки : учеб. [для студ. пед. ин-тов] / Н.А. Константинов, Е.Н. Медынский, М.Ф. Шабаева. – 5-е изд., доп. и перераб. – М. : Просвещение, 1982. – 447 с.
66. Константинов Н. А. Очерки по истории средней школы / Н. А. Константинов. – М. : Учпедгиз, 1947. – 247 с.
67. Корнетов Г. Б. История педагогики. Введение в курс «История образования и педагогической мысли» : учеб. пособ. / Г. Б. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 296 с.
68. Корольов Ф. Ф. Общие основы педагогики / под. ред. Ф. Ф Корольова, В. Е. Гурмана. – М. : Просвещение, 1967. – 390 с.
69. Коротов В. М. Воспитывающее обучение / В. М. Коротов. – М. : Просвещение, 1980. – 192 с.
70. Кравець В. П. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва : навч. посіб. [для студ. пед. навч. закл.] / В. П. Кравець. – Тернопіль : Тернопіль, 1996. – 436 с.
71. Красновский А. А. Дидактические взгляды Гербарта / А. А. Красновский // Начальная школа. – 1938. – № 6. – С. 25–34.
72. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Ч. Куписевич ; [пер. с польск. О. В. Долженко]. – М. : Высш. шк., 1986. – 368 с.
73. Курляк І. Є. Загальний огляд історичного розвитку зарубіжної освіти (від стародавніх часів до ХІХ століття) : навч. - метод. посіб. / І. Є. Курляк. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2000. – 70 с.
74. Лапшин И. И. Очерки по истории педагогических учений / сост. В. В. Успенский, В. Н. Ивановский и др. – М. : Польза – В. Антикъ и К°, 1911. – 229 с.
75. Латышина Д. И. История педагогики (история образования и педагогической мысли) : учеб. пособ. / Д. И. Латышина. – М. : Гайдарики, 2002. – 603 с.
76. Левитин С. А. Педагогические идеи Гербарта и Монтессори. Т. І / С. А. Левитин. – М. : Лит.-изд. Отдел нар. ком-та по просвещ., 1918. – 102 с.
77. Левитский А. Педагогические идеи Гербарта / А. Левитский // Русская мысль. – 1901. – № 10. – С. 119–139.
78. Левитский А. Из теории и практики современной германской педагогики / А. Левитський. – Казань : Лито-тип-фия И. Н. Харитонова, 1912. – 32 с.
79. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч. посіб. / М. В. Левківський, О.М. Микитюк ; [за ред. М. В. Левківського]. – Харків : ОВС, 2002. – 240 с.
80. Левківський М. В. Історія педагогіки : підруч. / М. В. Левківський. –К. : Центр навч. літ-ри, 2006. – 376 с.
81. Лемберг Р. Г. Слить в единый поток воспитание и обучение / Р. Г. Лемберг // Советская педагогика. – 1963. – № 11. – С. 11–22.
82. Лернер И. Я. Взаимосвязь обучения и воспитания в целостном учебно-воспитательном процессе / И. Я. Лернер // Новые исследования в педагогических науках. – 1986. – № 2. – С. 14–18.
83. Лернер И. Я. О соотношении обучения и воспитания / И. Я. Лернер // Вечерняя средняя школа. – 1990. – № 4. – С. 32–35.
84. Лийметс Х. Й. Как воспитывает процес обучения? / Х. Й. Лийметс. – М. : Знание, 1982. – 96 с.
85. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В. І. Лозова, Г.В. Троцко ; [Харк. держ. пед. ун-т ім. І. С. Сковороди]. – 2-е вид., випр. і доп. – Харків : ОВС, 2002. – 400 с.
86. Любомудров С. Мысли Гербарта о значении и преподавании древних языков / С. Любомудров // Филологическое обозрение. – 1891. – Т. 1. – С. 74–84.
87. Любомудров С. Значение теории интереса въ организации и методъ преподавания въ классической школе / С. Любомудров. – М. : Університет. тип-фия, 1898. – 48 с.
88. Лядов В. Руководство к воспитанию и обучению / В. Лядов. изд. ІІ-е. – СПб. : тип. «Артиллерийский журнал», 1883. – 178 с.
89. Мальцев А. П. Основания педагогики / А. П. Мальцев. – 5-ое изд., исправл. и доп. – СПб. : Тип-фия об-ва типограф. дела, 1912. – 253 с.
90. Мединский Е. Н. История педагогики / Е. Н. Мединский. – М. : Учпедгиз, 1938. – 362 с.
91. Мединский Е. Н. Критика немецкой педагогики в трудах русских педагогов / Е. Н. Мединский // Известия АПН РСФСР / – Л. : 1946. – С. 131–146.
92. Мендлина С. Концепция образования и обучения в буржуазной педагогике эпохи империализма (до 1917 г.) // Актуальные проблемы истории педагогики Запада / под ред. С. Мендлиной. – М. : Акад. пед. наук СССР, 1981. – С. 71–88.
93. Модзалевский Л. Н. Очерк истории воспитания и обучения с древнейших до наших времён : в 2 ч. / Л. Н. Модзалевский. – СПб. : 1874.
Ч. І. – 1874. – 604 с.
Ч. ІІ. – 1874. – 605 с.
94. Модзалевский Л. Н. Очерк истории воспитания и обучения с древнейших до наших времён : учеб. пособ. [для студ. вузов и учеб. завед.] в 2 ч. / Л. Н. Модзалевский ; [РАО, Сев-зап. отд.] ; науч. ред., вступ. ст. и предм. указ. М. В. Захарченко. – СПб. : Алтейя, 2000.
Ч. ІІ. – 2000. – 429 с.
95. Монро П. История педагогики / П. Монро ; [пер. М. Райх, под ред. проф. Н. Д. Виноградова]. – 3-е изд. – М. : Мир, 1917. – 372 с.
96. Музыченко А. Ф. Иоганн Фридрих Гербарт и его школа / А. Ф. Музыченко // Очерки по истории педагогических учений / – М. : Польза, 1911. – С. 46–169.
97. Музыченко А. Ф. Отчет о специальных занятиях педагогикой в заграничной командировке (1906 – 1908 гг.) / А. Ф. Музыченко. – Нежин : 1908. – 66 с.
98. Музыченко А. Ф. Философско-педагогическая мысль и школьная практика в современной Германии / А. Ф. Музыченко // Известия историко-филологического института князя Безбородько. Т. ХХIV / – Нежин: 1909. –– 34 с.
99. Мысли к реформе наших школ в духе педагогики Гербарта. – Вильна : 1881. – 16 с.
100. Нарский И. С. Западноевропейская философия ХІХ в. / И. С. Нарский : учеб. пособ. [для студ. и аспир. филос. ф-тов]. – М. : Высш. шк., 1976. – 584 с.
101. Наторп П. Философия как основа педагогики / П. Наторп ; [пер. с нем. и предисл. Г. Шпетта]. – М. : Клочков, 1910. – 106 с.
102. Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті / – К. : Шкільний світ, 2001. – 24 с.
103. Николаевский И. Иоганн Фридрих Гербарт как педагог / И. Николаевский // Журнал Министерства народного просвещения. – 1876. – № 9, ч. 187. – С. 11–46; № 10, ч. 188. – С. 47–74.
104. Николаевский И. Руководство к изучению главных оснований педагогики в учительских семинариях Министерства народного просвещения / И. Николаевский. – вып. І. – М. : изд. И. Д. Сытина, 1905. – 139 с.
105. Ничкало Н.Г. Державний стандарт професійно-технічної освіти – наукове обґрунтування // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти. – Ч. І. : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Відп. ред. Н. Ничкало. – Вінниця, 1998. – С. 154–160.
106. Одинцов М. В. К вопросу о воспитывающем обучении в советской школе (опыт постановки проблемы) / М. В. Одинцов // Советская педагогика. – 1938. – № 2. – С. 15–31.
107. Оконь В. Введение в общую дидактику / В. Оконь ; [пер. с. польск. Н. Г. Кашкуревича и Н. Г. Горина]. – М. : Высш. Шк., 1990. – 382 с.
108. Олесницкий М. Краткий курс педагогики / М. Олесницкий. – СПб, М. : Тип-фия Д. Д. Полубояринова, 1916. – 254 с.
109. Олесницкий М. Курс педагогики : руков. [для жен. ин-тов и гимназ., для высш. курсов и для всех заним. воспитанием детей] / М. Олесницкий. – К. : Тип-фия Корчак-Новицкого, 1885. – 341 с. – (Теория воспитания ; вып. І).
110. Острогорский А. Н. Личность воспитателя в деле воспитания / А. Острогорский // Педагогический сборник, выдаваемый при Главном управлении военно-учебных заведений. – 1897. – № 12. – С. 1033–1058.
111. Очерки истории школы и педагогики за рубежем : эксперим. учеб. пособ. : в 2 ч. / [К. И. Салимова, В. Г. Безрогов, Б. И. Бим-Бад и др.] ; АПНСССР, Науч-исслед. ин-т общ. педагогики. – М. : Изд-во НИИОП, 1989.
Ч. 2 : ХVІІІ – ХХ вв. – 1989. – 284 с.
112. Очерки по истории педагогических учений / под общ. ред. А. П. Нечаева. – М. : Польза – В. Антикъ и К°, 1911. – 229 с.
113. Паульсенъ Ф. Исторический очерк развития образования въ Германии / Ф. Паульсенъ ; [пер. с нем. под ред. Н. В. Сперанского]. – М. : Тип-фия И. Д. Сытина. – 1908. – 334 с.
114. Педагогіка. Большая современная энциклопедия / [сост. Е. С. Рапацевич]. – Минск : Совр. слово, 2005. – 720 с.
115. Педагогика : учеб. пособ. [для студ. пед. вузов и пед. колледжей] / под ред. П. И. Пидкасистого. – М. : пед. общество России, 2002. – 640 с.
116. Педагогика : учеб. пособ. [для студ. пед. ин-тов] / под ред. Ю. К. Бабанского. – М. : Просвещение, 1983. – 608 с.
117. Педагогическая энциклопедия : в 2 т. / под ред. А. Г. Калашникова при участии М. С. Энштейна. – М. : Работник Просвещения, 1927.
Т. 1. – 1927. – С. 375–378.
118. Педагогічна психологія : навч. посіб. / [Л. М. Проколієнко, М. Й. Боришевський, В. О. Моляко та ін.] ; за ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка. – К. : Вищ. шк., 1991. – 183 с.
119. Педагогічна психологія : навч. посіб. / – Дрогобич : Відродження, 1998. – 142 с.
120. Педагогический энциклопедический словарь / [гл. ред. Б. М. Бим-Бад]. – М. : Большая рос. энцикл., 2002. – 527 с.
121. Педагогический энциклопедический словарь / [гл. ред. А. И. Каиров и Ф. Н. Петров]. – М. : Сов. энцикл., 1964. – 832 с.
122. Пискунов А. И. Проблемы трудового обучения и воспитания в немецкой педагогике ХVІІІ – начала ХХ векав / А. И. Пискунов. – М. : Педагогика, 1976. – 294 с.
123. Пискунов А. И. Очерки по истории прогрессивной немецкой педагогики конца ХVIII – нач. ХІХ вв. / А. И. Пискунов. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 200 с.
124. Пискунов А. И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / А. И. Пискунов. – М. : Просвещение, 1971. – 560 с.
125. Подласый И. П. Педагогіка : учеб. [для студ. высш. пед. учеб. завед.] / И. П. Подласый. – М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1996. – 630 с.
126. Психология и педагогіка : учеб. пособ. [для вузов] / – М. : Центр, 1996. – 333 c.
127. Пряникова В. Г. История образования и педагогической мысли : учеб.-справоч. / В. Г. Пряникова. – М. : Нов. Шк., 1994. – 96 с.
128. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності / Л.П. Пуховська. – К. : Вища шк., 1997. – 180 с.
129. Равкин З. И. Современные проблемы историко-педагогических исследований / З. И. Равкин // Педагогика. – 1994. – № 1. – С. 88–96.
130. Развитие буржуазной педагогики сер. ХХ в. // Очерки истории школы и педагогики за рубежом / М. : Просвещение, 1989. – 264 с.
131. Рейн В. Очерки педагогки / В. Рейн ; [пер. с 5-го нем. изд-я Е. А. Райхинштейна, под ред. Приват-доц. С. А. Ананьина]. – К : изд. В. И. Пенкина, 1913. – 88 с.
132. Российская педагогическая энциклопедия / [гл. ред. В. В. Давыдов]. – М. : Большая рос. Энцикл., 1993. – 608 с.
133. Российская педагогическая энциклопедия : в 2 т. / [гл. ред. В. В. Давыдов]. – М. : Большая рос. Энцикл., 1993.
Т. 1 : А – М. – 1993. – 608 с. : ил.
134. Российская педагогическая энциклопедия : в 2 т. / [гл. ред. В. В. Давыдов]. – М. : Большая рос. Энцикл., 1998.
Т. 2 : М – Я. – 1999. – 672 с. : ил.
135. Рубинштейн М. H. История педагогических идей в ее основных чертах / М. H. Рубинштейн. – М. : Університет. тип-фия, 1916. – 268 с.
136. Рудакова И. А. Методы обучения в педагогической теории и практике / И. А.Рудакова. – Ростов на Дону : Изд. Рост. гос. пед. ун-та, 2001. – 228 с.
137. Руководство к преподаванию общеобразовательных предметов, входящих в курс домашнего обучения, народных, городских и реальных училищ, мужских и женских гимназий и прогимназий, женских институтов, духовных училищ и семинарий и всех других общеобразовательных учреждений. Т. 2 / под ред. Н. Х. Весселя. – СПб. : Тип-фия В. С. Балашова, 1873. – 533 с.
138. Рыбинский В. С. Воспитательная теория Гербарта / В. С. Рыбинский // Педагогический сборник, выдаваемый при Главном управлении военно-учебных заведений. –1902. – № 1. – С. 24 – 40; № 2. – С. 130–141; № 3. – С. 197–219.
139. Сабинина М. В. Иоганн Фридрих Гербарт и его педагогика / М. В. Сабинина. – СПб. : Тип-фия В. Билашева, 1888. – 47 с.
140. Селиханович А. История педагогики на Западе и в России / А. Селиханович. – Петроград–К. : Сотрудник, 1917. – 272 с.
141. Синицкий Л. Д. Из истории педагогических идей на Западе / Л. Д. Синицкий. – М. : Тип-фия И. Н. Кушнеров и К°, 1905. – 123 с.
142. Скоморовський Б. Індивідуально орієнтоване навчання в педагогіці Німеччини / Б. Скоморовський // Шлях освіти. – 2002. – № 2. – С. 16–19.
143. Соколовъ П. Исторія педагогическіхъ системъ / П. Соколовъ. – СПб. : О. В. Богдановой, 1913. – 611 с.
144. Степашко Л. А. Философия и история образования : учеб. пособ. [для студ. высш. Учеб. завед.] / Л. А. Степашко. – М. : Моск. психол.-соц. ин-тут : Флинта, 1999. – 272 с.
145. Сухомлинська О. В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем / О. В. Сухомлинська. – К. : АПН., 2003. – 68 с.
146. Тулупова О. Проблема соотношения обучения и воспитания в педагогическом наследии И.Ф. Гербарта / О. Тулупова // Педагогика. – 2003. – № 5. – С. 71–78.
147. Уфер Х. Краткий очерк педагогики Гербарта / Х. Уфер ; [пер. с нем. И. Автократова]. – Новочеркасск : Изд. Ж-ла «Гимназия», 1898. – 117 с.
148. Учебник педагогики. Основания психологии и логики в связи с педагогическими применениями / сост. Т. Докучаев. – М. : Изд. К. Тихомирова, 1887. – 378 с.
149. Федчишин Н. О. Дидактична система Йоганна Фрідріха Гербарта та її вплив на розвиток вітчизняної освіти / Н. О. Федчишин. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 193 с.
150. Федчишин Н. О. Єдність навчання та виховання у поглядах Й. Ф. Гербарта / Н. О. Федчишин // Наукові праці. Т. 86, вип. 73 / [гол. ред.-вид. ради Л. П. Клименко]. – Миколаїв : 2008. – С. 212–217. – (Серія : Педагогічні науки).
151. Федчишин Н. О. Проблеми поєднання теорії і практики в педагогічних поглядах Й. Ф. Гербарта / Н. О. Федчишин // Проблеми сучасної педагогічної освіти : Зб. статей. : вип. 8, ч. 2 / [ред. кол. О. В. Глузман, М. Я. Ігнатенко та ін.]. – Ялта : РВВ КГУ, 2005. – С. 30–34. – (Серія : Педагогіка і психологія).
152. Фрикъ О. Дидактический катехізисъ / О. Фрикъ ; [пер. с нем. Д. Королькова]. – М. : Тип-фия Г. Лисенера и А. Гешеля, 1900. – 20 с.
153. Фрисенков С. Я. Об интересах в деле обучения / С. Я. Фрисенков // Педагогический сборник, выдаваемый при Главном управлении военно-учебных заведений. – 1912. – № 9. – С. 223–239.
154. Харламов И. Ф. Педагогіка : учеб. пособ. / И. Ф. Харламов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 1997. – 512 с.
155. Хильгенхегер Н. Иоганн Фридрих Гербарт / Н. Хильгенхегер // Перспективы. Вопросы образования. Мыслители образования. – 1994. – № ¾. – С. 227–242.
156. Хофман Ф. Мудрость воспитания : педагогика / Ф.Хофман // Очерки развития пед. теории : [пер. с нем. Б. М. Бим-Бада]. – М. : Педагогика, 1979. – 160 с.
157. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / сост. и авт. ввод. стат. чл.-кор. АПН СССР, проф. А. И. Пискунов. – М. : Просвещение, 1981. – 560 с.
158. Циглер Т. История педагогики / Т. Циглер ; [пер. с 3-го нем. изд. Е. Цитрон и А. Карнауховой] ; под ред. С. Ананьина. – СПб. – К. : Сотрудник, 1911. – 503 с.
159. Чулкова Л. А. Проблемы общения учителя в педагогике Германии // Л. А. Чулкова. – Бердянск: Модем, 2006. – 192 с.
160. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / В. В. Ягупов. – К. : Либідь, 2002. – 560 с.
161. Anhalt E. Bildsamkeit und Selbstorganisation Untertitel Johann Friedrich Herbarts Konzept der Bildsamkeit als Grundlage für eine pädagogische Theorie der Selbstorganisation organismischer Aktivität Verfasserang / E. Anhalt Weinheim, Verlag : Deutscher Studien, 1999. – 429 S.
162. Asmus W. J.F. Herbart. Eine pädagogische Biographie. – Bd. 1: Der Denker, Pädagogische Schriften / Johann Friedrich Herbart. Hrsg. Von Walter Asmus Autor/in Herbart, J. F.; Asmus, W. Ort/Verlag Düsseldorf [u.a.] : Küpper vormals Bondi Serie Pädagogische Texte Schlagwörter, 1967. –176 S.
163. Asmus W. Herbart in seiner und in unserer Zeit / Walter Asmus Autor/in Asmus Walter Ausgabe 1. Aufl. Ort/Verlag Essen: Neue Deutsche Schule Verlagsges. 1972. – 42 S.
164. Asmus W. J.F.: Herbart. Eine pädagogische Biographie / Walter Asmus Autor/in Asmus Walter. – 2. Bde., 1968/1970. – 235 S.
165. Asmus W. J.F: Der menschliche Herbart / Walter Asmus Autor/in Asmus Walter. – Ratingen, 1967. – 47 S.
166. Asmus W. J.F, Herbart in seiner und in unserer Zeit / Walter Asmus Autor/in Asmus Walter (neue päd. Bemühungen). – Heidelberg, 1968. – 182 S.
167. Basiswissen Pädagogik [2], Bd. 4 / J.F. Herbart.: (1776-1841) / Gerhard Müßener. – 2002. – 98 S.
168. Bellerate B. J. F. Herbart und die Begründung der wissenschaftlichen Pädagogik in Deutschland / B. Bellerate, Ort/Verlag Hannover u.a. : Schroedel Jahr 1979. – 232 S.
169. Benner D. Die Pädagogik Herbarts. Untertitel eine problemgeschichtliche Einführung in die Systematik neuzeitlicher Pädagogik / D. Benner, Verfasserang. Ditrich Benner. – Weinheim [u.a.], Verlag Juwenta, 1986. – 231 S.
170. Benner D. Die Pädagogik Herbarts. Eine problemgeschichtliche Einführung in die Systematik neuzeitlicher Pädagogik / D. Benner, 2. überarb. Aufl. – Weinheim und München, Verlag Juwenta, 1993. – 213 S.
171. Benner D. Prolegomena zur Grundlegung der Pädagogik / D. Benner, Verfasserang. Ditrich Benner. – Ratingen, 1967. – 180 S.
172. Blankenkert, H. Die Geschichte der Pädagogik von der Aufklärung bis zur Gegenwart / H. Blankenkertz.– München, 1973. – 320 S.
173. Blättner F. Geschichte der Pädagogik / F. Blättner. – F. Am M.: Verlag Quelle & Meyer, 1980. – 336 S.
174. Blass J.L. Herbart’s pädagogische Denkform der allgemeinen Pädagogik und Topik / von Josef Leonard Blass. Wuppertal, Ratingen, Düsseldorf: Nenn 1969. – 197 S.
175. Blass J.L. Pädagogische Theoriebildung bei Johann Friedrich Herbart / von Josef Leonard Blass. – Verlag Anton Hain. Meisenheim am Glan. 1972. – 309 S.
176. Bolle R. Johann Friedrich Herbart 1806 – 2006: 200 Jahre allgemeine Pädagogik; wirkungsgeschichtliche Impulse / R. Bolle (Hrsg.), Verlag Münster [u.a.]: Waxmann, 2007. – 163 S. : Ill., graph. Darst.
177. Brückmann A. Pädagogik und philosophisches Denken Herbarts / A. Brückmann. – Zürich, 1961. – 136 S.
178. Buk G. Herbarts Gründung der Pädagogik / G. Buk. – Heidelberg, 1985. – 169 S.
179. Burg von der U., Hülshoff R. Geschichte der Pädagogik (Stationen von der Aufklärung bis zur Gegenwart) / U. Von der Burg, R. Hülshoff – Düsseldorf, August Bagel Verlag, 1979. – 120 S.
180. Buß A. Herbart’s Beitrag zur Entwicklung der Heilpädagogik / A. Buß – Weinheim, 1962. – 168 S.
181. Caselmann Ch. Der unsystematische Herbart / Ch. Caselmann – Heidelberg, Verlag Quelle & Meyer, 1962. – 91 S.
182. Clostermann G. Die Grundlagen der formalen Erziehungstheorie mit Hilfe der vergleichenden Strukturanalyse der Erziehungssysteme von Herbart, Natorp u.a. / G. Clostermann – Münster, 1925. – 165 S.
183. Der Begriff der “Bildsamkeit”: ein Konstrukt “Allgemeiner Pädagogik” bei J.F. Herbart und W. Flitner / Kevin Nieberg. – Regensburg : Roderer, 2002. – 162 S.
184. Die Herbart-Rezeption in der russischen Pädagogik seit der Mitte des 19. Jahr.-s: ein Beitrag zur Geschichte des Herbartianismus / O.R. Zajakin. – Münster: LIT-Verl., 2004. – 158 S.
185. Die Pädagogik Herbarts, herausgegeben von N. Nohl, E. Weniger, G. Geißler. – Verlag Julius Beltz. Weinheim, 1948. – 186 S.
186. Dietrich T. Unterrichtsbeispiele von Herbart bis zur Gegenwart / T. Dietrich / Ausgabe 4., erw. Aufl. Ort/Verlag Bad Heilbrunn (Obb.): Klinkhardt 1973. – 172 S. : Ill., graph. Darst.;
187. Dietrich T. Geschichte der Pädagogik: in Beispielen aus Erziehung, Schule und Unterricht. ХVІІІ – ХХ Jhd. / T. Dietrich / 2. erweiterte und überarbeitete Auflage von Theo Dietrich. Verlag Julius Klinkhardt. – Bad Heilbrunn / OBB. – 1975. – 320 S.
188. Dolch J. Lehrplan des Abendlandes / Josef Dolch. – Ratinden, 2. Auflage 1956, 376 S.
189. Dunkel H.J. Herbart and Herbartianism / H.J. Dunkel. – An Education Ghost Story, Chicago / London, 1970. – 126 S.
190. Duvel W. Herbarts Stellung zu seinen pädagogischen Vorgängern / H.J. Dunkel. – Jena, 1900. – 43 S.
191. Elzer H.-M. Begriffe und Personen aus der Geschichte der Pädagogik / Hans-Michael Elzer. – Peterlang Verlag, Frankfurt am Main, 1985. – 469 S.
192. Erziehender Unterricht. Eine Problemformel. Hrsg von Lutz Koch und Günther Schorch. – Verlag Julius Klinkhardt. Bad Heilbrunn / OBB. – 2004. – 249 S.
193. Fietz R. Johann Friedrich Herbart aus Oldenburg (1776 – 1841) : eine Ausstellung der Landesbibliothek Oldenburg / bearb. Von Rudolf Fietz Autor/in Fietz, Rudolf Körperschaft Landesbibliothek Ort / Verlag Oldenburg: Holzberg Jahr 1993. – 107 S. : zahlr. Ill.
194. Franke F. J.F. Herbart: Grundzüge seiner Lehre / F. Franke. – Leipzig: Goschen, 1909. – 176 S.
195. Fröhlich G. Die wissenschaftliche Pädagogik Herbart- Ziller-Stoys: in ihren Grundlehren gemeinfaßlich dargest. Und and Beisp. Erl.; für Erzieher, Leiter und Lehrer niederer und höherer Schulen / G. Fröhlich / Ausgabe 6., verb. Und verm. Aufl. Ort/Verlag Wien [u.a.] : Pichler, 1896. – XII, 243 S.
196. Geissler E. Herbarts Lehre vom erziehenden Unterricht / E. Geissler. – Quelle & Meyer. Heidelberg. 1970. – 264 S.
197. Giesecke H. Einführung in die Pädagogik / H. Giesecke. – Iuventa Verlag, 1990. – 197 S.
198. Heesch M. Johann Friedrich Herbart aus Oldenburg (1776 – 1841). Eine Aufstellung der Landesbibliothek Oldenburg / M. Heesch. – Oldenburg, 1994. – 141 S.
199. Heesch M. Johann Friedrich Herbart. Zur Einfuehrung / Mattias Heesch. – Hamburg, Verlag Junius, 1999. – 141 S.
200. Heilbrunn B. Klinkharts Pädagogische Quellentexte / B. Heilbrunn. – 1964, S. 122–123.
201. Hennig G.A. Johann Friedrich Herbart: nach seinem Leben und seiner pädagogischen Bedeutung / G. A. Hennig. – Ort/Verlag Leipzig: Siegismund & Volkening Jahr 1877. – Umfang IV, 130 S.
202. Herbart J.F. Allgemeine Pädagogik aus dem Zweck der Erziehung abgeleitet, hrsg. Von Hermann Holstein. Bochum: Kamp, 1965. – 202 S.
203. Herbart J.F. Johann Friedrich Herbart’s allgemeine praktische Philosophie Autor/in Herbart, Johann Friedrich Ort/Verlag Hamburg [u.a.] : Voss 1891, Umfang VIII, 212 S.
204. Herbart J.F. Die Psychologische Denkweise Herbart’s in seiner Schrift: Briefe über die Anwendung der Psychologie auf die Pädagogik’ im Verhältnis zu der modernen physiologischen Psychologie (Die ersten drei Briefe) / von Franz Willers. Eisleben: Schneider, 1908. – 46 S. Eisleben, OR. I. E., 1908. – 342 S.
205. Herbart J.F. Kleine pädagogische Schriften, hg. Von A. Brückman. – Paderborn, Verlag Schöningh, 1968. – 167 S.
206. Herbart J.F. Pädagogische Quellen, Hrsg. Von H. Holstein. – Bochum: Kamp, 1965. – 202 S.
207. Herbart J.F. Pädagogische Schriften, hg. Von W. Asmus, 3 Bde. – Stuttgart, 1982. – 257 S.
208. Herbart J.F. Pädagogische Umrissen, von Josef Esterhues, Ort Paderborn Verlag Schöningh, 1968. – 212 S.
209. Herbart J.F. Systematische Pädagogik, eingeleitet, ausgewählt und interpretiert, hg. Von D. Benner. – Stuttgart, Verlag von Klett-Cotta, 1986. – 408 S.
210. Herbart J.F. Umriß pädagogischer Vorlesungen Beigef. Werk Rede bei Eröffnung der Vorlesungen über Pädagogik [u.a.] / Johann Friedrich Herbart. Besorgt von Josef Esterhues Ort Paderborn Verlag Schöningh, 1957. – 224 S.
211. Herbart J.F. Umriß pädagogischer Vorlesungen Beigef. Werk Rede bei Eröffnung der Vorlesungen über Pädagogik [u.a.] / Johann Friedrich Herbart. Besorgt von Josef Esterhues Ort Paderborn Verlag Schöningh, 1964. – 248 S.
212. Herbart J.F. Hrsg./Bearb. Bartholomäi, F. Pädagogische Schriften J. F. Herbart. Mit Herbarts Biographie Hrsg. Von F. Bartholomäi. – 7.-8. AUFL. BD. 1.2. Langesalza: Beyer 1906 – 1922. – 169 S.
213. Herbart J.F. Umriß pädagogischer Vorlesungen Verfasserang. / Johann Friedrich Herbart. Besorgt von Eva Matthes; Carsten Heinze Ort Darmstadt Verlag Wiss. Buchges., 2003. – 168 S.
214. Herbart J.F. Hrsg./Bearb. Wendt, H. Umriss Pädagogischer Vorlesungen. Von J.F. Herbart. Hrsg. Und mit erleuternden Anmerkungen versehen von H. Wendt. Leipzig: Reclam, 1892. – 208 S.
215. Herbarts J.F. Bestrebungen um eine systematische Einheit pädagogischen Denkens und Handelns / Angelika Fournes. – Frankfurt am Main [u.a] : Lang, 2002. – 279 S.
216. Herbarts Lehre vom erziehenden Unterricht // Erziehender Unterricht – Fiktion oder Faktum? / Herausgegeben v. J. Diederlich. – Frankfurt, 1985. – S. 7–22.
217. Herbarts Lehre von der Erziehung // J.F. Herbart pädagogische Schriften / Herausgegeben v. W. Asmus. – Bd 2: Pädagogische Grundschriften / Stuttgart: F. Frommann, 1982. – S. 297 – 326.
218. Herbarts J.F. Pädagogische Hauptschrift “Allgemeine Pädagogik” / Klaus Klattenhoff. – Oldenburg: BIS-Verl. Der Carl-von-Ossietzky-Univ., 2006. – 216 S.
219. Herbarts J.F. Sämmtliche Werke in chronologischer Reihenfolge / 1 Jahr 1887 Umfang XX, Band I. – 367 S.
220. Herbarts J.F. Sämtliche Werke / Herausgegeben v. G. Hartenstein. – Leipzig: Voss. – 1851. – Bd 10: Schriften zur Pädagogik. – 503 S.
221. Herbarts J.F. Sämtliche Werke / Herausgegeben v. K. Kehrbach / O. Flügel, Bd. 1-19. Aalen: Scientia, 1964. – 308 S.
222. Herbarts J.F. Sämtliche Werke / Herausgegeben v. K. Kehrbach / O. Flügel, 19 Bde., Langensalza 1887 – 1912 / Aalen, 1989. – 402 S.
223. Herbarts J.F. Sämtliche Werke / Herausgegeben v. G. Hartenstein. – Leipzig: Voss. – 1851. – Bd 11: Schriften zur Pädagogik. – 506 S.
224. Hopfner J. Das Subjekt im neuzeitlichen Erziehungsdenken : Ansätze zur Überwindung grundlegender Dichotomien bei Herbart und Schleiermacher / Johanna Hopfner Autor/in Ort/Verlag Weinheim [u.a.] : Juventa-Verl. 1999. – 295 S.
225. Hornstein H. Bildsamkeit und Freiheit: ein Grundproblem des Erziehungsgdenkens bei Kant und Herbart / in Hornstein, Herbert Ausgabe 1. Aufl. Ort/Verlag Düsseldorf: Pädagogischer Verl. Schwann, 1959. – 96 S.
226. Jacobs Fr. Die religionspädagogische Wende im Herbartianismus / Fr. Jacobs. – Heidelberg, Verlag Quelle & Meyer, 1969. – 163 S.
227. Jacobs Fr. Vom Herbart zum Herbartianismus. Eine religionspädagogische Wende / Fr. Jacobs. – Bochum, Verlag Universitätsverl. Brockmeyer, 1993. – 220 S.
228. Klafkowski M. Die philosophische Grundlegung des erziehenden Unterrichts bei Herbart / Maximilian Klafkowski Autor/in Klafkowski, Maximilian Ort/Verlag Aalen: Scientia-Verl. Jahr 1982. – 246 S.
229. König Eck. Erziehungswissenschaft / Eck. König. – Wilhelm Fink Verlag, 1975. – 225 S.
230. Koschnitzke R. Herbart und Herbartschule / Rudolf Koschnitzke Autor/in Koschnitzke, Rudolf Ort/Verlag Aalen: Scientia-Verl., 1988. – 132 S.
231. Knoop\Schwab F. Einführung in die Geschichte der Pädagogik / Knoop\Schwab. – Holzberg bei Quelle & Meyer Verlag, 1994. – 317 S.
232. Kubbe K. Problem der ethischen Kultur, abgeleitet aus der Charakterlehre bei Herbart und Kerschensteiner // Jahrbuch d. Vereins f. Wissenschaft. Pädagogik. – 1913. – S. 97 – 127.
233. Kühne J. Der Begriff der Bildsamkeit und die Begründung der Ethik bei J. F. Herbart / von J. Kühne Ort Zürich Verlag Jurius, 1976. – 219 S.
234. Lammers A. Bildung und Konzentration / A. Lammers. – Juwenta, 1998. – 180 S.
235. Lassahn R. Tendenzen internationaler Herbart-Rezeption / Rudolf Lassahn (Hrsg.) Autor/in Lassahn, Rudolf Ort/Verlag Kastellaun: Henn, 1978. – 139 S.
236. Moro N. Titel Der musikalische Herbart: Harmonie und Kontrapunkt als Gegenstände der Psychologie und der Ästhetik / N. Moro / Verlag Würzburg: Königshausen & Neumann, 2006. – 178 S. : graph. Darst.
237. Müller E. Das Paradigma des Herbartonismus unter problemgeschichtlichem Aspekt. Pädagogische Hochschule / E. Müller. – Erfurt, 2000. – 216 S.
238. Müssener G. (Hrsg): Johann Friedrich Herbart / G. Müssener. – Schne