ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ В НАВЧАННІ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Кондратова Вікторія Вадимівна

УДК 373.5 + 37.02 + 371.3

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ В НАВЧАННІ УЧНІВ
5-7 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.09. теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

Науковий керівник
Омельяненко Світлана Віталіївна
кандидат педагогічних наук,
доцент

Харків-2004

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.1.

Стан розробки питання інформатизації та комп’ютеризації освіти у психолого-педагогічних дослідженнях . . . . . . . . . .

14

1.2.

Сутність комп’ютерної графіки та її використання в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів . . . .

46

1.3.

Психолого-педагогічні засади розробки дидактичних умов застосування комп’ютерної графіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

68

Висновки до 1 розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

83

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ В НАВЧАННІ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНОСОВІТНЬОЇ ШКОЛИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

88

2.1.

Науково-педагогічні основи організації експериментального дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

88

2.2.

Методика і результати констатуючого експерименту . . . . . .

128

2.3.

Методика і результати формуючого експерименту . . . . . . . .

136

Висновки до 2 розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

158

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

175

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

190

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку національної школи в Україні характеризується посиленням уваги до особистості учня і зумовлює потребу в гуманістичних особистісно-зорієнтованих технологіях навчання, які повинні враховувати такі його аспекти: соціальний (бути варіативними, забезпечувати різнорівневу підготовку); дидактичний (спиратися на загальнодидактичні положення й мати особистісну спрямованість); психологічний (забезпечувати вироблення в учнів здатності бути суб’єктом свого розвитку, рефлексивно ставитися до самого себе, розвивати пізнавальну активність).
Означені вище аспекти можна враховувати, якщо застосовувати під час навчання персональні комп’ютери, як засіб його вдосконалення. Про це свідчить досвід зарубіжних країн.
Персональні комп’ютери давно вже стали повністю звичним засобом навчання в початковій і середній школі, професійному навчанню багатьох зарубіжних країн (США, Великобританії, Франції, Канаді, Австралії, Німеччині, Японії). Вони почали використовуватися в системі шкільної освіти ще на рубежі 70-80-х років. Системні дослідження вчених цих країн (Р.Вільямс, К.Маклін, Б.Хантер, В.Хйоппер, Ж.Хебенштрайт, Є.Пеллісе, М.Леклерк, Л.Дюбуа, І.Бегін, Дж.Філіпс, Ш.Тьоркл) по використанню мікропроцесорної техніки підтвердили, що комп’ютер дидактичний засіб, що має великі потенційні можливості для підвищення рівня викладання різних шкільних предметів, ефективності навчання; підвищення якості знань учнів, розкриття й значного розвинення їх творчих здібностей; організації самостійної роботи учнів; індивідуалізації навчання; підвищення мотивації учнів; реалізації вчителем міжпредметних зв’язків; відкриває нові можливості для управління навчальним процесом, досягнення загальних дидактичних цілей і розв’язання різноманітних конкретних завдань навчання учнів, унаочнення навчального матеріалу; створення умов для розвитку у дітей здібності діяти, приймати рішення в нових, незвичних для них ситуаціях. Тобто комп’ютер в названих зарубіжних країнах займає важливе місце в системі освіти і розглядається не тільки як предмет вивчення, але і як засіб або один із засобів вдосконалення процесу навчання.
Системна робота з використання обчислювальної техніки в навчанні в нашій країні почалась ще в 1982 році. Вже тоді на комп’ютерне навчання покладалися великі надії щодо удосконалення навчального процесу.
В лютому 1998 року Верховна Рада України прийняла закон Про національну програму інформатизації”, в якому передбачається інформатизація науки, освіти і культури. Також зазначається, що комплексна інформатизація шкіл спрямована на формування та розвиток інтелектуального потенціалу науки, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання, використання сучасних інформаційних технологій.
Переважна більшість вчених, задіяних у сфері освіти (Г.Костюк, Р.Шиян, В.Чекурін, В.Шемберко, Л.Забродська, М.Жалдак, Н.Володіна-Панченко та ін.) висловлюють думку, що на сучасному етапі її трансформацій особливого значення набуває проблема підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві, що інформатизація нині набрала таких темпів, що школі просто необхідно адекватно реагувати на процеси, які відбуваються. У протилежному випадку ціле покоління в найближчому майбутньому буде відкинуто далеко назад.
В Концепції створення засобів навчання нового покоління для середніх закладів освіти України говориться, що засоби навчання мають відповідати сучасним вимогам навчально-виховного процесу у школах України, вони повинні змінювати навчальну діяльність у напрямках її розширення та інтенсифікації, змістовно і конструктивно орієнтуватися на сучасний стан розвитку науки, техніки та суспільства. Необхідне активне використання засобів навчання нового покоління орієнтованих на комп’ютерні технології навчання, розширення сфер використання засобів нових інформаційних технологій в освітньому процесі, тобто зростання кількості освітніх предметів, особливо гуманітарних (образотворче мистецтво, історія, література, музика тощо), в яких застосовуються засоби нових інформаційних технологій; зниження віку дітей, у роботі з якими вони застосовуються. І особливо важливим є створення і використання засобів навчання на базі комп’ютерних технологій у школах в роботі з обдарованими дітьми.
Можливості реалізації дидактичних функцій комп’ютера під час вивчення шкільних курсів розглядається в роботах багатьох вчених Г.Сєргєєвої, О.Ткаченко, Й.Ривкінд, Є.Маргуліс, В.Шемберко, Б.Жебровського, Г.Ломаковської, О.Ямпольської, В.Бикова, Я.Вовк, Б.Ломова, П.Лосюк, О.Польшиної, Т.Іванюшенко, Н.Рошак, М.Жалдак, Н.Володіної-Панченко, Н.3авізєної, Ю.Дорошенко. Вони приходять майже до одностайніх висновків: використання комп’ютера в навчанні - новий, більш удосконалений в порівнянні з попереднім інструмент пізнання, засіб навчання й виховання. Його використання сприяє розв’язанню багатьох педагогічних завдань.
Зараз зростає кількість освітніх предметів, де застосовуються комп’ютерні технології. Так, це не тільки математика (А.Романенко, В.Самородок, О.Кивлюк, О.Зівакіна, І.Дмитренко, І.Кравченко, М.Жалдак, Ю.Горошко), але й фізика (О.Легкий, О.Колодінська, В.Грищенко, В.Муляр, Ю.Несвітайло), англійська мова (Н.Рошак, Л.Карась, В.Краснопольський), музика (Н.Бєлявіна, В.Штепа), трудове навчання (О.Ващук), хімія (О.Бородіна), спільствознавство (Ю.Комаров), образотворче мистецтво (М.Левшин, Н.Завізєна, О.Ямпольська, В.Александров та В.Шнейдеров, Н.Володіна-Панченко). Роботи цих вчених присвячені розробці методики застосування комп’ютерів в процесі вивчення окремих питань шкільних курсів.
Важливою складовою частиною комп’ютерних технологій є комп’ютерна графіка. Комп’ютерна графіка, як зазначають Ю.І.Бадаєв та Ю.О.Дорошенко, надає необхідної глибини розуміння представленої інформації. Тому можна вважати, говорять вони, що комп’ютерні системи без комп’ютерної графіки це вже вчорашній день. Комп’ютерна графіка є найбільш природнім засобом спілкування людини з комп’ютером. Практичне використання її апарату під час розв’язання, моделювання й візуалізації різноманітних задач у всіх без винятку предметах сприяло б збільшенню загального часу, відведеного на вивчення комп’ютерної графіки, помітно розширювало б світогляд учнів і сприяло кращому засвоєнню ними навчального матеріалу. Тобто комп’ютерна графіка є творчим застосуванням набутих знань, розширенням і закріпленням їх та стимулом більш ґрунтовного вивчення загальнотеоретичних дисциплін.
Як показує аналіз робіт, присвячених застосуванню в навчальному процесі комп’ютерних технологій і однієї зі складових їх комп’ютерної графіки, головна увага в них приділяється виявленню дидактичних функцій комп’ютера, методики його застосування в процесі навчання та принципам побудови навчальних програм, а також дидактичних функцій комп’ютерної графіки, можливостей та резервів її застосування в навчанні. Але й досі немає єдиної точки зору на використання комп’ютера в школі взагалі і комп’ютерної графіки зокрема. Поки що йде індуктивний пошук. Особливо мало охоплена середня ланка школи. А особливо це стосується питання щодо виявлення дидактичних умов ефективного застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи. Тож назріла необхідність в теоретичному обґрунтуванні і апробації на практиці дидактичних умов ефективного використання основних специфічних функцій комп’ютерної графіки в навчальному процесі.
Актуальність проблеми, а також її недостатня розробленість зумовили вибір теми нашого дослідження Дидактичні умови застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наше дисертаційне дослідження є складовою частиною програми науково-дослідної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка "Сучасні методологічні та методичні проблеми вивчення інформатики".
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол №3 від 29 жовтня 2001р.), узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 26.02.2002р.).
Мета дослідження полягає у визначенні дидактичних умов ефективного використання комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.
Об’єкт дослідження організація навчальної діяльності школярів з різних дисциплін в 5-7 класах загальноосвітньої школи за допомогою комп’ютерної графіки.
Предмет дослідження дидактичні умови застосування комп’ютерної графіки на уроках з різних предметів в 5-7 класах загальноосвітньої школи.
Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення про те, що застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі загальноосвітньої школи матиме позитивний характер за таких дидактичних умов:
- дотримання технології застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі;
- проектування або адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення;
- кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп’ютерної графіки;
- стимулювання активності учнів та розвитку пізнавальних мотивів.
Мета і гіпотеза визначили такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан розробки проблеми у психолого-педагогічній літературі.
2. Узагальнити найбільш типові утруднення під час навчання учнів за допомогою комп’ютера.
3. Виявити та обґрунтувати дидактичні умови, які сприяють позитивності застосування комп’ютерної графіки на уроках з різних предметів в 5-7 класах загальноосвітньої школи.
4. Експериментально перевірити дидактичні умови застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.
5. Розробити й апробувати методичні рекомендації щодо застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.
Методологічною основою дослідження є: матеріалістична теорія пізнання, згідно з якою пізнання об’єктивної реальності є процесом творчого відображення її в свідомості людини; принципи активного творчого відображення, згідно з яким процес пізнання це цілеспрямоване творче відображення дійсності в свідомості людини; діалектичне вчення про діяльність, творчу сутність особистості; вплив навчальної діяльності з використанням комп’ютерної графіки на розумовий розвиток особистості та підвищення її творчого потенціалу.
Теоретичною основою дослідження є асоціативно-рефлекторна теорія, що базується на теорії І.М.Сеченова та І.П.Павлова, в якій процес засвоєння знань розглядається як складна система пізнавальної діяльності; положення про навчання як процес керування (Т.О.Дмитренко, В.І.Лозова); положення про сутність інформатизації освіти та середніх навчально-виховних закладів (С.У.Гончаренко, Т.В.Тихонова, В.Ю.Биков, М.Я.Плескач, Л.М.Забродська, О.Я.Ткаченко, Я.І.Вовк), про сутність та переваги інформаційних технологій (І.В.Богданов, О.Г.Сєргєєва, Т.В.Тихонова, М.М.Левшин, В.М.Недзельська, М.І.Жалдак, І.Р.Гуревич, О.Я.Ткаченко), про сутність комп’ютеризації освіти (Ю.І.Машбіць, А.М.Гуржій, В.В.Гапон, М.Я.Плескач); ідеї щодо застосування комп’ютерної графіки (Ю.О.Дорошенко, В.В.Олександров, В.С.Шнейдеров, Ю.І.Бадаєв, М.М.Левшин, Н.Д.Бєлявіна, В.В.Штепа, Л.П.Семко, І.П.Підласий, Н.В.3авізєна, О.Я.Ямпольська, Н.В.Володіна-Панченко, Т.В.Підгорна); концепція особистісно орієнтованого навчання (В.М.Андронов, В.О.Дерюга, П.С.Лосюк); висновки щодо розробки і впровадження педагогічних технологій (І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов, Н.Е.Щуркова, Г.К.Селевко, П.І.Образцов, М.В.Кларін); висновки щодо професійної культури вчителя (В.М.Гриньова, М.В.Єрмолаєва, І.А.Зязюн).
Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки сформульованої гіпотези ми використали комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
- теоретичних: аналіз психолого-педагогічної, методичної і спеціальної літератури, нормативних документів про використання комп’ютера в навчанні, що дало змогу виявити, узагальнити та систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження;
- емпіричних: бесіда, інтерв’ювання, анкетування, тестування, спостереження застосовувалися для розв’язання кола проблемних питань щодо запровадження комп’ютера у навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи; методами тестування, пілотних зрізів, анкетування, порівняння, спостереження перевірялась ефективність визначених дидактичних умов застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи; методом моделювання розроблено методичні рекомендації щодо застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи взагалі та образотворчого мистецтва зокрема; математичними методами здійснювалась обробка експериментальних даних.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі середніх загальноосвітніх шкіл: №22, 20, школи-дитячого садка Вікторія П” м.Кіровограда, Кіровоградського колегіуму; Бережинської загальноосвітньої школи Кіровоградського району, Петрівської гімназії Петрівського району Кіровоградської області протягом 4 років. Дослідженням за повною програмою було охоплено 645 респондентів, серед них вчителів 56; учнів 5-7 класів 589.
Дослідження проводилося протягом трьох взаємопов’язаних етапів: перший пошуково-теоретичний (19981999рр.); другий експериментальний (20012003рр.); третій узагальнюючий (20032004 рр.)
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- вперше цілісно теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови ефективності застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи;
- вперше розроблена технологія застосування комп’ютерної графіки;
- подальшого розвитку набула ідея проектування або адаптації навчальних програм, кваліфікованого педагогічного керівництва процесом навчання, стимулювання активності учнів та розвитку їх пізнавальних мотивів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи; методичних рекомендацій щодо застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва; в створенні за допомогою програмного засобу Microsoft Power Point презентацій: Малювання птахів”, Малювання метеликів”, Декоративний розпис”, Візуальне мистецтво Кіровоградської області”, Шевченко-художник”, Герби Кіровоградщини”, що можуть бути використані на уроках образотворчого мистецтва, історії, українознавства у середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Основні положення дисертаційного дослідження були впроваджені в навчально-виховний процес у середній загальноосвітній школі №22 м.Кіровограда, школі-дитячому садку Вікторія П” м.Кіровограда, Бережинській загальноосвітній школі Кіровоградського району. Результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів ІІІІУ рівнів акредитації у викладанні окремих методик з метою підвищення ефективності формування інформаційної культури школярів, а також у процесі післядипломної педагогічної освіти.
Вірогідність і аргументованість отриманих результатів дисертаційного дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу методів наукового дослідження, адекватних поставленій меті та завданням; кількісним та якісним аналізом результатів експериментального дослідження; експриментальною перевіркою визначених положень, на засадах яких здійснювалась розробка дидактичних умов застосування комп’ютерної графіки у навчанні школярів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки психолого-педагогічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка, методичних семінарах у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, на засіданнях педагогічних рад, методичних об’єднань в ЗШ №22, 20, школи-дитячого садка Вікторія П” м.Кіровограда, Кіровоградського колегіуму; Бережинської загальноосвітньої школи Кіровоградського району, Петрівської гімназії Петрівського району Кіровоградської області. Основні результати дослідження оприлюднено на Міжнародних науково-практичних конференціях: Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (м.Вінниця, 2000 р.), Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі” (м.Ізмаїл Одеської області, 2004 р.); ІІМіжнародних педагогічних читаннях Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю” й Х Всеукраїнських читаннях Василь Сухомлинський і сучасність: особистість учителя” (м.Кіровоград, 2003р.).
Провідні положення проведеного дослідження оприлюднені в 16 публікаціях, серед них 9 у провідних наукових фахових виданнях.
1. Кондратова В.В. Комп’ютер на уроках образотворчого мистецтва // Комп’ютеру школі та сім’ї. 1999. №3. С.38-40.
2. Кондратова В.В. Використання комп’ютерної техніки на уроках образотворчого мистецтва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців, методологія, теорія, досвід, проблеми. Київ-Вінниця, 2000. С.77-80.
3. Кондратова В.В. Інтегровані уроки в ознайомленні учнів з побутом українського народу // Наукові записки. Випуск 21. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2000. С.59-63.
4. Кондратова В.В. Розвиток творчої активності дітей засобами Інформаційних технологій // Вісник Черкаського університету. Випуск 18. Серія: Педагогічні науки. Черкаси, 2000. С.45-48.
5. Кондратова В.В. Образотворче мистецтво в системі формування естетичної культури майбутніх вчителів // Наукові записки. Випуск 36. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2001. С.71-76.
6. Кондратова В.В. Впровадження комп’ютерної графіки у навчання учнів 57 класів образотворчому мистецтву // Наукові записки. Випуск 41. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2002. С.82-85.
7. Кондратова В.В. Уроки образотворчого мистецтва з використанням комп’ютерної графіки //Мистецтво та освіта. 2001. №2 С.5760.
8. Кондратова В. Творче використання ідей В.О.Сухомлинського у викладанні образотворчого мистецтва з використанням комп’ютерної графіки // Наукові записки. Випуск 52. Частина 2. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2003. С.100103.
9. Кондратова В. Шевченко художник і поет // Мистецтво та освіта. 2003. №1. С.4043.
10. Кондратова В.В. Комп’ютерна графіка як засіб надання глибини розуміння представленої інформації // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Випуск 16. Серія: Педагогічні науки. Ізмаїл, 2004. С.181-185.
11. Кондратова В.В. Комп’ютерна графіка як інструмент пізнавальної діяльності учнів // Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ-Ізмаїл, 2004. С.111-112.
12. Кондратова В. Комп’ютер на уроках образотворчого мистецтва // Азбука управлінської діяльності. Інформаційнометодичний посібник №4. Кіровоград. 1998. С.53.
13. Кондратова В. Роль інтегрованих уроків у розвитку творчих здібностей дітей //Азбука управлінської діяльності. Інформаційнометодичний посібник №4. Кіровоград. 1998. С.70.
14. Кондратова В. Використання комп’ютерної графіки в гуртковій роботі одне з джерел розвитку творчих здібностей дітей //Азбука управлінської діяльності. Інформаційнометодичний посібник №4. Кіровоград. 1998. С.79.
15. Кондратова В. Світ казок // Інформаційнометодичний посібник №5: Фрагмент освітнього проекту "Світ очима дітей". Кіровоград. 1998. 40с.

16. Кондратова В. Системи використання педагогічних засобів з образотворчого мистецтва. План занять з використання персональних комп'ютерів // Азбука управлінської діяльності. Інформаційнометодичний посібник №6. Школа: наука, майстерність і мистецтво. Кіровоград. 1999. С.60.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану розробки проблеми застосування комп’ютера взагалі та комп’ютерної графіки зокрема в навчальному процесі у психолого-педагогічній, методичній і спеціальній літературі, а також проведена нами експериментальна робота, дали можливість:
1) Встановити, що протягом останніх десятиліть у світі активно розширюється процес інформатизації освіти з метою виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільстві, який пов’язаний з інформатизацією.
Одним із основних завдань інформатизації навчального процесу є підвищення його ефективності на основі впровадження нових інформаційних технологій, надання діяльності творчого, дослідницького характеру. Важливим етапом в цьому напрямку є комп’ютеризація сфери освіти, яка пов’язана зі створенням інформаційно-комунікативного навчального середовища, формуванням комп’ютерних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання. На даному етапі вже почала зростати кількість освітніх предметів в школі, де застосовуються нові інформаційні технології.
Важливою складовою частиною інформаційних технологій є комп’ютерна графіка, яка надає можливість більш глибше зрозуміти представлену інформацію завдяки її візуалізації, тобто унаочнення навчального процесу. Наприклад, комп’ютер завдяки можливостям комп’ютерної графіки, образно і динамічно моделює на екрані будь-який процес, явище, особливо ті, що недоступні прямому спостереженню.
2) Довести, що комп’ютер має ряд специфічних функцій, що дозволяють, завдяки властивостям комп’ютерної графіки, інтенсифікувати всі рівні навчального процесу, а саме: підвищити ефективність, якість та результативність процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інформаційних технологій; унаочнити подання навчального матеріалу завдяки можливостям комп’ютерної графіки; забезпечити спонукальні мотиви, що зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності за рахунок комп’ютерної візуалізації навчальної інформації, використання ігрових ситуацій, можливості керування, вибору режиму навчальної діяльності; поглибити міжпредметні зв’язки, що побудовані на інтегрованій основі за рахунок використання сучасних засобів обробки інформації, у тому числі й аудіовізуальної, при розв’язанні завдань різних предметних галузей; індивідуалізувати діяльність, тобто визнати учня головною діючою особою навчального процесу (врахування індивідуальних характеристик і пізнавальних особливостей кожного учня, диференційований вибір обсягу засвоєння навчального матеріалу, формування навичок, умінь самоосвіти); сприяти: всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів; розвитку творчих здібностей учнів, надання їм можливості для самовираження; розвитку мислення (наочно-діяльнісного, наочно образного, інтуїтивного, творчого); розвитку умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність (за рахунок реалізації можливостей комп’ютерного моделювання); формуванню інформаційної культури (за рахунок використання мультимедійних програм, різноманітних графічних редакторів); формуванню вмінь приймати рішення або пропонувати варіанти розв’язання в складній ситуації (за рахунок використання комп’ютерних ігор, які орієнтовані на оптимізацію щодо прийняття рішення); естетичному вихованню (за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технології мультимедіа”).
3) Виявити деякі утруднення в застосуванні комп’ютерної графіки в навчанні учнів. А саме: недостатність розроблення теорії та технології проектування навчання; недостатність оснащення шкіл сучасною технікою; недостатність методичного забезпечення навчальних програм; несумісність навчальних систем, зумовлена програмою та технічною несумісністю комп’ютерів; не завжди обґрунтоване проблемами педагогічного процесу програмне забезпечення; нерозуміння переваг застосування комп’ютерів і внаслідок цього неможливість використання їх ресурсу; необхідність оволодіння цілою низкою нових галузей знань з експлуатації комп’ютерів, а також зміни традиційних методів діяльності; труднощі в оволодінні мови символів спілкування з комп’ютером, відмінною від мови людського спілкування; стомлюваність учнів при зловживанні комп’ютером і навіть розладу нервової системи, погіршення зору.
Звідси, можемо зробити висновок, що використовувати комп’ютер в навчальному процесі необхідно тільки в тих випадках, коли це сприяє його ефективності та дотримуючись правил гігієни в організації робочих місць і режиму навчальних занять. А також потрібно розв’язати низку проблем: розробка якісних навчальних програм, методичного забезпечення навчальних програм; підготовка вчителя до роботи з комп’ютером на уроці; вміння використовувати програмні засоби.
2. З метою вдосконалення навчального процесу, завдяки застосуванню комп’ютерної графіки, нами були виявленні в першому розділі роботи та обґрунтовані й експериментально перевірені в другому розділі роботи дидактичні умови застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи, які сприяють ефективності застосування комп’ютерної графіки на уроках не тільки математичних, але й гуманітарно-природничих предметів: 1) дотримання педагогічної технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи; 2)проектування та адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення; 3) кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп’ютерної графіки; 4) стимулювання активності учнів та розвитку пізнавальних мотивів.
3. Теоретичними науково-педагогічними засадами експериментального навчання зі застосуванням комп’ютерної графіки визначено асоціативно-рефлекторну теорію навчання та підхід до навчання як технічного процесу.
4. Нами було розроблено 1) критерії та рівні сформованості знань та вмінь володіння комп’ютерною графікою учнями; 2)педагогічну технологію застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи, мета якої підвищення ефективності навчального процесу за допомогою застосування комп’ютерної графіки. Її концептуальні положення такі: основна функція школи підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства; комп’ютерна графіка має стати засобом, що полегшує процес здобуття нових знань і умінь; навчання здійснюється на основі можливостей технології мультимедіа”; здобуття знань має спиратися на комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації, імітацію та моделювання об’єктів, процесів, явищ; гармонійний розвиток інтелекту дитини психологічна засада застосування у навчанні комп’ютерної графіки; навчання має бути індивідуальним, але інколи можливе групове та фронтальне; навчання сфера самоствердження дитини; використання принципу наочності в навчанні повинно бути раціональним; вчитель-предметник виступає на уроці в ролі координатора, консультанта; відкриття нових дидактичних можливостей у напрямку посилення пізнавального потенціалу навчального процесу; в процесі навчання повинна формуватися інформаційна культура учнів; під час навчання має розвиватися образне сприйняття світу, наочно-образне, наочно-репродуктивне, абстрактне, творче мислення тощо; формування в учнів умінь працювати в графічному редакторі, моделювати графічні зображення.
Нами визначено структуру даної технології, за якою вона й побудована; головні принципи технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів, а саме: принцип спрямованості процесу навчання на всебічний і гармонійний розвиток особистості; зв’язку навчання з життям; науковості, доступності, систематичності і послідовності: від простого до складного”; наочності; стимулювання і мотивації позитивного відношення до навчання.
Суттєвим компонентом технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів визнано візуальне мислення, розвиток якого відбувається в процесі застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі школи. Візуальне мислення це мислення за допомогою візуальних операцій. Нами доведено, що зорові образи грають важливу роль в мисленні, бо мислення саме по собі не приводить ні до яких знань про зовнішні об’єкти. Вихідним пунктом всіх досліджень слугує чуттєве сприйняття. Істинність теоретичного мислення досягається за рахунок зв’язку його з усією сумою даних чуттєвого досвіду.
1. Ми встановили та обґрунтували методи навчання, які дозволяють ефективно будувати навчальний процес, з урахуванням особливостей особистості школяра: 1) за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі; 2) за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності: наочні, практичні; 3) методи формування пізнавальних інтересів: метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації успіху в навчанні, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу; 4) метод тестового контролю.
Нами визнано доцільними такі форми навчання: індивідуальна (найчастіше), групова, фронтальна (інколи).
6. Нами виявлено, що навчальний процес зі застосуванням комп’ютерної графіки може бути успішним тільки тоді, коли буде достатня оснащеність школи сучасною технікою належного рівня, тобто в школі буде сучасний комп’ютерно-мультимедійний клас, локальна мережа, телекомунікаційні засоби виходу до глобальної мережі Інтернет з метою забезпечення доступу до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів.
Робота учнів у комп’ютерному класі повинна передбачати індивідуальне використання учнем техніки на уроці.
7. Нами визначено, що важливим етапом в підготовці вчителя до уроку з застосуванням комп’ютерної графіки є підбір потрібних комп’ютерних програм, які повинні бути правильно спроектовані та мати належний рівень якості. На нашу думку, педагогічний програмний засіб буде якісним і ефективним, якщо буде створюватися об’єднаними зусиллями педагогів, психологів, дидактів, програмістів. Він повинен враховувати такі особливості: 1)матеріали в педагогічних програмних засобах викладаються науково, пишуться доступною мовою для розуміння його учнями відповідної вікової категорії, повинні мати поступовий перехід від простого до складного, не повинні бути орієнтованими лише на один із наявних підручників; 2) за змістом матеріали програм повинні відповідати затвердженій програмі з відповідного предмету; 3) педагогічні програмні засоби повинні відповідати науковим, педагогічним, методичним, технічним вимогам; 4)програмні засоби повинні бути виконані державною мовою або мовою, якою ведеться навчальний процес у закладі освіти; 5) зручність інтерфейсу, швидкість засвоєння програми, легкість у користуванні, наявність системи підказок для роботи з програмою, технічної документації та методичних матеріалів із використанням даного ППЗ у навчальному процесі; 6) відповідати всім вимогам санітарно-гігієнічних та ергономічних норм роботи педагогічного програмного забезпечення для певної вікової категорії учнів; 7) весь матеріал у програмі має бути розподілений на певні порції (фрагменти) таким чином, щоб у роботі з програмою учень не перевтомлювався; 8) педагогічні програмні засоби повинні відповідати принципу відкритої архітектури, це дає можливість учителю самостійно доповнювати та редагувати матеріал, а також використовувати їх у створенні власних навчальних розробок; 9) педагогічні програмні засоби повинні містити в достатній кількості дидактичний матеріал, із якого вчитель може вибрати усе необхідне для уроку або для конкретного учня; 10) структура програм повинна містити не тільки інформаційне наповнення, а й вимагати від учня певної співпраці опрацювання відповідей на поставлені запитання, виправлення помилок, запису слів, літер, зображенню малюнків, графіків, схем, вибору правильної стратегії поведінки тощо; 11)повинна зебезпечуватися робота педагогічного програмного засобу з одного компакт-диску, як у мультимедійному і комп’ютерному класах, так і на домашньому комп’ютері; 12) коректно працювати з іншим предметним забезпеченням; 13)педагогічні програмні засоби повинні містити у своєму складі програму, що виконує всі необхідні дії щодо інсталяції на комп’ютері користувача, і бути орієнтованій на мінімальне втручання в цей процес; 14) під час інсталяції програма не повинна вимагати для своєї роботи жодного програмного забезпечення, крім того, що встановлюється під час власної інсталяції і що міститься у стандартному постачанні оперативної системи; 15) навчальна інформація програми не повинна містити наукових помилок, неточностей; 16) систематичність викладу матеріалу передбачає його логічну послідовність, відсутність протиріч між різними підходами до того чи іншого питання та узгодженість усередині одного й того самого підходу; 17)обов’язковим є визначення типу уроку, на якому може бути використаний педагогічний програмний засіб (урок засвоєння нових знань; формування нових умінь, навичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірка, визначення рівня навчальних досягнень, корекція знань, умінь, навичок; комбінований); 18) в програмах слід враховувати досягнення віддалених навчальних цілей і розробити показники їх досягнення; 19) під час складання навчальних програм необхідно враховувати такі параметри: а) рівень; б) зміст, що привертає додатково увагу, завдяки комп’ютерній графіці, під час викладання нового навчального матеріалу; в)розумові дії, що необхідні для засвоєння нового матеріалу; 20) кількість екранних об’єктів, які повинні знаходитися одночасно у полі зору, не повинна перевищувати 5-7; ці об’єкти повинні бути візуально об’єднаними за: місцезнаходженням, кольором, формою; розміри екранних об’єктів та їх складові повинні задовольняти, з одного боку, вимогам видимості, а з іншого не повинні спричиняти необхідність доосмислювати (домальовування), повторного розгляду, синтезу форми; 21)співвідношення між вербальною і невербальною (текстом і зображенням) складовими сигналу не повинні перевищувати психо-фізіологічно обгрунтованих норм; 22)кольорова гама повинна бути психо-фізіологічно обгрунтованою.
8. Нами виявлено, що з педагогічними програмними засобами повинен працювати вчитель-предметник, який сам вміє працювати з комп’ютером, знає його можливості та обізнаний в основних поняттях та властивостях комп’ютерної графіки, володіє технологією застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів.
На нашу думку, щоб підготовити вчителя-предметника до проведення уроків за допомогою комп’ютера, застосовуючи властивості комп’ютерної графіки, потрібно, хоча б раз у рік проводити в інститутах післядипломної педагогічної освіти спеціальні курси, де б вчителі могли отримати всі необхідні знання. Технологічна грамотність вчителя дозволить йому усвідомлювати своє істине покликання більш реально оцінити потенційні можливості, подивитися на педагогічний процес із позиції кінцевого результату. Під тиском технологічного досвіду вчителя майбутній педагогічний процес в школі може здобути нові можливості для впливу на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямує його на розвиток особистості учня і педагога.
1. Нами доведено, що значну роль в підвищенні ефективності навчання в процесі застосування комп'ютерної графіки є наявність пізнавальних мотивів у школярів та їх активність. Бо саме сформованість мотиваційної сфери є передумовою успішності всякої діяльності, в тому числі і навчальної. Спонукальними мотивами до навчання, як показав експеримент, виступають: новизна роботи з комп’ютером; поширення можливості представлення навчальної інформації наочно за допомогою графічних малюнків, анімації, наприклад, використовуючи колір, графіку, мультиплікацію, можна імітувати польот метелика над квітковою галявиною, тобто відтворити реальну обстановку діяльності; можливість розкрити практичну значимість вивчаємого матеріалу та проявити свою творчість. А це все в сукупності формує позитивне ставлення до навчання.
Комп’ютер завдяки властивостям комп’ютерної графіки є ефективним засобом активізації навчального процесу особливо, на етапах вивчення нового матеріалу. Під час експерименту нами доведено, що при навчанні за допомогою комп'ютерної графіки учні виступають активними учасниками процесу, а не пасивними статистами. Комп'ютер розкриває практичну значимість матеріалу, що вивчається, надаючи учням можливість випробувати розумові сили і проявити оригінальність. А це все формує позитивне ставлення до навчання, отже підвищує його ефективність.
2. Проведена нами експериментальна робота довела, що враховуючи міжпредметні зв’язки та наступність у викладанні навчального матеріалу не тільки математичних, а й природничих та суспільно-гуманітарних шкільних дисциплін, завдяки комп’ютерної графіки через практичне використання її апарату під час розв’язання, моделювання й візуалізації різноманітних задач у всіх предметах потрібно вже з п’ятого класу. Це сприятиме кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, розширюватиме їх світогляд та надаватиме можливість збільшити загальний час відведений на вивчення комп’ютерної графіки; застосування комп’ютерної графіки під час вивчення шкільних дисциплін в 5-7 класах дає можливість: наочно представити необхідну для вивчення інформацію; розвивати в учнів наочно-образне мислення, стійкість уваги, яка посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли ми щось робимо з об’єктом уваги, постійно виявляємо в ньому нові особливості”, образну пам’ять, уважність, спостережливість; переводити довільну увагу в мимовільну; стимулювати продуктивні творчі функції мислення. А отже розвивати творчі здібності учнів, надавати їм можливість для самовираження, самовдосконалення. А також дозволяє тренувати творчу уяву; значно розширити можливості представлення навчальної інформації та впливати на способи її пред’явлення. Сюди входить і зручне подання інформації. Крім того, дозволяє посилити мотивацію навчання різного виду на екрані дисплея і виконання різних навчальних процедур за допомогою індивідуальних відеотермінальних обладнань, підключених до комп’ютера; підвищити інтерес до навчання; активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів: поширити межі пізнання об’єктивного світу; моделювати явища, що недостатні прямому спостереженню; формувати в учнів рефлексії своєї діяльності; змінити способи керування навчальною діяльністю; скоротити час, який витрачався на засвоєння навчального матеріалу; вдосконалити практичну діяльність; підвищити самодисципліну учнів; індивідуалізувати діяльність; надати учням оволодіти початковими вміннями і навичками роботи з комп’ютером, ознайомити з елементами комп’ютерної графіки; створювати малюнки, фотоколажі, електронні аплікації, креслити шрифти, будувати проекції деталей тощо; створювати динамічні сюжети за допомогою анімації. Отже, комп’ютерна графіка має великі можливості, і перш за все, особливо важливо для навчання в школі наочно представити виучуваний матеріал, що є найкращою умовою для його розуміння.
3. З метою пояснення вчителям-предметникам технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи ми розробили методичні рекомендації щодо застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.
12.Мету і завдання, сформульовані у вступі дисертації, реалізовано повністю, гіпотезу підтверджено, теоретичну розробку педагогічної технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи та дидактичні умови застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів перевірено й проаналізовано.
Дисертаційне дослідження розкриває перспективи для подальшого вивчення проблеми застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Bangert-Drowns R.L., Kulik J.A., Kulik C.L. Effectiveness of computer based education in secondary schools // Journal of Computer Based Instruction. 1985. V.12. №3. Р.89-96.
2. Bruner J.S. Toward a Theory of Instruction. Cambridge, Mass., 1966.
3. Turkle Sh. The second self. Computers and the Human Spirit. N.Y., 1984.
4. Александров В.В., Шнейдеров В.С. Рисунок, чертёж, картина на ЭВМ. Л.: Машиностроение, 1988. 128с.
5. Александров В.В. и др. Что может ЭВМ? / В.В.Александров, В.Н.Арсентьева; Под общ. Ред. В.В.Александрова. Л.: Машиностроение. Ленинградское отделение, 1986. 123с.
6. Александров В.В. и др. ЭВМ: игра и творчество / В.В.Александров, А.И.Алексеев, А.И.Семенов; Под общ. Ред. В.В.Александрова. Л.: Машиностроение. Ленинградское отделение, 1989. 128с.
7. Алексеев Н.Г. Формирование осознанного решения учебной задачи // Педагогика и логика. М.: Касталь, 1993. С.385.
8. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. М.: Высш. шк., 1981. 240с.
9. Андронов В.М., Дерюга В.О. Врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні за допомогою комп’ютера // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. К., 1996. С.141-148.
10. Артёмов В.А. Психология обучения иностранному языку. М.: Учпедгиз, 1969. 236с.
11. Архіпова Т.Л. Комп’ютерні технології на уроках геометрії // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. №4. С.31-33.
12. Бадаєв Ю.І. Специфіка викладання комп’ютерної графіки у школі // Інформатика та інформаційно орієнтовані технології навчання. 2001. №15. С.2-4.
13. Балабан О. Комп’ютерне навчання на уроках музики // Рідна школа. 2002. №4. С.64-65.
14. Бєлявіна Н.Д. Теорія музики у комп’ютерному класі // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. №3. С.31.
15. Биков В.Ю., Вовк Я.І. та ін. Концепція інформатизації // Рідна школа. 1994. №11. С.26-29.
16. Бирюков С. Физика в Derive // Компьютер в школе. М. 2000. №3. С.11-15.
17. Близнюк М.М. Інформатика у коледжі прикладного декоративного мистецтва // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2001. №1. С.46-48.
18. Богданов І., Сергєєва О. Школа сідає за комп’ютер. Практичні можливості та дидактична доцільність інформаційних технологій // Відкритий урок. Розробки. Технології. Досвід. 2004. №1-2. С.18-20.
19. Богомолова С.М., Богомолов М.М., Гуріна Т.М. Навчальне середовище 1000 Words” комп’ютерної підтримки курсу англійської мови загальноосвітньої школи // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2003. №1. С.23-24.
20. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.Н. Психология усвоения знаний в школе. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. 416с.
21. Бондаровська В.М. Діти та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя // Інформатика та комп’ютерно-орієнтовні технології навчання: Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції (м.Хмельницький, 16-18 травня 2001 року). К.: Педагогічна думка, 2001. С.11-16.
22. Бородіна О.Є. Комп’ютер на уроках хімії //Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. - №2. С.42-43.
23. Ващук О.В. Комп’ютерна навчальна програма Майстер” як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів 5-7 класів у процесі трудового навчання //Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. - №3. С.27.
24. Верлань А.Ф., Тверезовська Л.О. Основні напрями застосування інформаційних технологій в сучасній школі // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць / Редкол. К.: НПУ, 1997. С.37.
25. Вільямс Р., Маклін К. Комп’ютери в школі: Пер. з англ. К.: Рад.шк., 1988. 295с.
26. Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах. Державні санітарні правила та норми ДСаНПІН 5.5.6.009-98 // Відкритий урок. Розробки. Технології. Досвід. 2004. №1-2. С.35-40.
27. Володіна-Панченко Н. Комп’ютер замість олівця і пензля?! // Мистецтво та освіта. 1996. №2. С.12-16.
28. Володіна-Панченко Н.В. Проблеми інформаційної культури молодших школярів // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2001. №6. С.24-25.
29. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. М.: Педагогика, 1987. 264с.
30. Глинський Я.М. Інформатика: Навчальний посібник для учнів 8-11 класів середньої школи: У 2-х кн.. Львів: Деол, 2001. Кн.2. Інформаційні технології. 256с.
31. Гнилуша Н. Комп’ютерне моделювання в системі еколого-краєзнавчої освіти майбутнього вчителя // Рідна школа. 2003. №7. С.28.
32. Головань М.С. Розвиток пізнавальної активності учнів в процесі навчання алгебри і початків аналізу на основі НІТ: Дис. канд. пед. наук.: 13.00.02. К., 1997. 177с.
33. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 373с.
34. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти //Шлях освіти. 2001. №3. С.5-7.
35. Грабовець Г. Інформаційні технології в структурі освітнього процесу // Просвіта. 2003. №3-4. С.5.
36. Гриньова В.М. Педагогічна культура майбутнього вчителя. Х., 1996. 104с.
37. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. М.: Сентябрь, 1996. 78с.
38. Гуржій А.М., Биков В.Ю., Гапон В.В., Плескач М.Я. Аналіз стану комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів за 1997-2001 роки // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2002. №4. С.3.
39. Дмитренко І.І., Кравченко І.І. Використання комп’ютера для відпрацювання навичок усної лічби // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. №2. С.31.
40. Дмитренко Т.А. Обучение как процесс управления (дидактические основы): Конспект лекций / Харьковский инженерно-педагогический институт. Х., 1993. 64с.
41. Дорошенко Ю.О. Основи комп’ютерної графіки в школі. Інформаційні технології в освіті сьогодні і завтра // Інформатика та комп’ютерно орієнтовані технології навчання. К. 2001. №15. С.4-8.
42. Єрмолаєва М.В. Проведення уроків з комп’ютерною підтримкою // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. К., 1996. №18. С.111-112.
43. Єрмолаєва Т.В., Требушевська О.Г. Комп’ютерна графіка в школі // Всеросійський августовський Інтернет-педсовет. М., 2002. С.1-5.
44. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. М., 1989. 48с.
45. Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках геометрії // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. №1. С.34.
46. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу та проблеми його розкриття // Інформатика. 1999. №1. С.2.
47. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Рамський Ю.С. Основи інформатики” як одна з вагомих складових системи навчальних предметів загальноосвітньої школи // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць. К.: НПУ, 1997. С.5.
48. Жебровський Б.М., Ломаковська Т.В. Інформатизація навчального процесу столиці: крок у ХХІ століття /file: //крок у ХХІ.htm/. К., 2000. С.1-2.
49. Жильцов О.Б. Використання НІТН на уроках математики в 6 класах середньої школи // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць /Редкол. К.: Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. С.57-58.
50. Забродська Л.М. Проблеми інформатизації освіти // Комп’ютер в школі та сім’ї. 1999. №3. С.54-56.
51. Завізєна Н. Персональні комп’ютери в індивідуальному навчанні // Рідна школа. 1999. №1. С.62.
52. Зайцева Т.В. Комп’ютерні технології на уроках алгебри та початків аналізу // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. №4. С.37.
53. Зезима М. Інформатика в школі // Комп’ютери в школі. 1988. С.21-24.
54. Ідан І.І. Інтегрований урок математики у шостому класі // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2003. №2. С.43.
55. Ільїн Г. Педагогічна технологія і педагогічна майстерність // Нові знання. 1999. №4. С.31-35.
56. Ірха О. ТЗН на уроках фізики // Рідна школа. 1997. №11. С.54.
57. Кириленко О.Я. Правила безпечної роботи за комп’ютером // Комп’ютер в школі та сім’ї. 1998. №2. С.42-43.
58. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта. М.: Знание, 1989. 178с.
59. Коваль Т.І., Кужель О.М. Дидактичні можливості навчаючих програм з англійської мови // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2002. №2. С.33.
60. Ковальчук А.О., Гусак А.М. Комп’ютерні моделі при вивчені дифузії і фазових перетворень в твердих тілах // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць. К.: НПУ. 1997. С.152.
61. Козіна І.П. Проблеми інформаційної культури молодших школярів // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2001. №6. С.23.
62. Козленко О.Г. Комп’ютер на уроці біології: ода із сумнівами // Освітянські відомості. 2003. №2. С.18-23.
63. Колев Г., Павлов Д., Владимиров Н. Технические средства и партийная пропаганда. София, 1978. 78с.
64. Коменський Я.А. Велика дидактика / Вибр. пед. твори. К., 1940. Т.1. 278с.
65. Коменский Я.А. Великая дидактика: Пер. з лат. А.Адольфа и С.Любомудрова. М.: Изд. Тихомирова, 1902. 308с..
66. Комп’ютер на уроці /file: //Комп’ютер на уроці.htm/. К., 2001. С.1-3.
67. Конкова Н.В. Психологічний аспект комп’ютеризації освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід: Зб. наук. пр. Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. 486с.
68. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. 1988. №6. С.3-31.
69.