ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ВІДБОРУ ЗМІСТУ КУРСУ “ПЕДАГОГІКА” У ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩАХ

brief description

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

УДК 37.013.3:377.8

БАРТКІВ ОКСАНА СТЕПАНІВНА

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ВІДБОРУ ЗМІСТУ КУРСУ
ПЕДАГОГІКА” У ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩАХ

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Спеціальність: 13.00.09 - теорія навчання

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент ЗАВАЦЬКА Л.А.

Луцьк - 2003

З М І С Т

Вступ

3

Розділ І. Методологічні та теоретичні основи змісту педагогічної підготовки студентів педагогічних училищ.

11

1.1. Становлення та розвиток професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти в Україні

11

1.2.Зміст професійно-педагогічної підготовки вчителя початкової школи..

36

1.3.Особливості становлення педагогіки як навчального предмету

62

Розділ ІІ. Оптимізація структури змісту навчального матеріалу курсу Педагогіка” в навчальних закладах 1-2 рівня акредитації..

88

2.1.Сучасний стан теоретичного рівня змісту професійно-педагогічної підготовки..

88

2.2. Аналіз змісту навчальної дисципліни Педагогіка” у вищих закладах освіти першого рівня акредитації...

107

2.3.Удосконалення змісту педагогічної підготовки молодшого спеціаліста

136

Висновки.

171

Список використаних джерел.....

175

Додатки

190

В С Т У П
Актуальність проблеми. В умовах розбудови демократичної української держави докорінно змінюється ситуація в системі освіти, постає необхідність її динамічного розвитку. Як зазначалося на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти [37, 4], за роки незалежності зроблено вагомі кроки щодо входження української освіти до європейського і світового простору, приведено у відповідність освітньо-кваліфікаційні рівні та ступеневість освіти, триває робота над розробкою державних стандартів.
Освітня політика і стратегія сучасної України, яка відображена в таких нормативних документах, як: Закони України Про освіту”, Про вищу освіту”, Про загальну середню освіту”, Програма Освіта. Україна ХХІ століття”, Доктрина розвитку педагогічної науки, Державна програма Вчитель” засвідчує нові якісно-кількісні підходи до підготовки педагогічних працівників ХХІ століття, особливо вчителів початкової ланки, які закладають основи освітньої діяльності дванадцятирічної середньої школи. Сьогодні 31 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації України ( 10 педагогічних коледжів та 21 педагогічне училище) щорічно здійснюють підготовку понад 26,5 тис. майбутніх учителів і випускають понад 7 тис. молодших спеціалістів і бакалаврів . Саме заклади І-ІІ рівня акредитації мають стати основною базою для вищої школи ІІІ-ІУ рівнів, забезпечуючи наступність змісту освіти .
Дослідження системи педагогічної освіти є стрижнем проблеми професіоналізації вчителів та їх праці проблеми, яка постала у результаті вимог швидкозмінного суспільства до педагогічної діяльності вчителя та реалізації рівня його кваліфікації. Проектуючись на професійну підготовку майбутнього вчителя, означена проблема закономірно пов’язується з необхідністю розробки нових основ змісту професійної педагогічної підготовки.
У сучасних наукових дослідженнях досить детально розглядається загальна проблема готовності майбутнього вчителя до роботи в школі (В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, І.Я.Зязюн, О.В.Киричук, Л.В.Долинська, В.М.Ковальова, Т.М.Куриленко, Л.Ф.Спірін, І.О.Смолюк та ін.).
Фундаментальні проблеми педагогічної освіти знаходять своє відображення в наукових доробках А.М.Алексюка, С.І.Архангельського, Ю.К.Бабанського, М.М.Левіна, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, О.Г.Мороза, В.О.Сластьоніна, І.Ф.Харламова та ін.
Проблемі вдосконалення професійної діяльності майбутніх учителів приділяється увага у наукових працях, які частково торкаються вивчення окремих груп професійних умінь: загальнопедагогічних (О.О.Абдуліна, І.Я.Зязюн, В.А.Мельникова, Л.Ф. Спірін та ін.), дидактичних (В.І.Бондар, Н.Ф.Білокур, П.М.Гусак, Л.Н.Лаврова, О.Я.Савченко, Т.Н.Шайденкова), гностичних умінь (Н.В.Кузьміна, Г.К.Воєводська, З.Ф.Евсарєва, В.К.Єлманова, О.В.Петунін, Г.В.Нікітіна).
Дослідженню психологічних аспектів проблеми професійної підготовки вчителя сучасної школи присвячено ряд праць вітчизняних вчених-психологів (І..Д.Бех, Я.Л.Коломинський, О.В.Киричук, В.О.Моляко, В.Ф.Паламарчук, О.В.Скрипченко та ін.).
Одним із важливих чинників, що зумовлює в сучасних умовах вплив на розвиток системи формування професійних якостей вчителя, є зміст педагогічної освіти, визначення базового рівня інваріантних та варіантних компонентів якого досліджували О.О.Абдуліна, А.М.Алексюк, Н.І.Клокар, О.Г.Мороз, Г.І. Філіпенко, Л.О.Хомич та ін.
У визначенні змістового аспекту педагогічної освіти виділяють наступні напрямки:
професіографічний, в якому розглядається зміст і система теоретичних знань учителя, перелік педагогічних умінь і навичок, необхідних для здійснення навчально-виховних функцій (А.А.Вербицький, О.Г.Мороз; В.А.Сластьонін, Л.Ф.Спірін, А.Ф.Щербаков, Д.С.Яковлева);
структура педагогічної діяльності (І.В.Генецинський, О.А.Дубасенюк, Л.А.Завацька, Н.В.Кузьміна, О.М.Леонтьєв);
розробка змісту, форм і методів формування теоретичних знань і педагогічних умінь із окремих видів діяльності вчителя, рівнів формування змісту освіти (П.М.Гусак, В.В.Краєвський, Е.Страчар);
визначення принципів формування змісту освіти (С.І.Архангельський, Ю.К.Бабанський, Е.Страчар, В.В.Швидкий):
виявлення дидактичних підходів до відбору змісту освіти (А.М.Бойко, К.І.Волинець).
Значний внесок у реалізацію ідей трансформування змісту педагогіки як навчального предмета вносять автори підручників і посібників із педагогіки В.М.Галузинський, М.Б.Євтух, В.І.Лозова, І.П.Підласий, О.Я.Савченко, Г.В.Троцко, М.Д.Ярмаченко та ін.
У наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених досліджуються різноманітні аспекти вдосконалення професійної підготовки студентів, розкриваються основні функції майбутнього спеціаліста, що забезпечують ефективність процесу його адаптації до реальної професійної діяльності. Основна увага приділяється підготовці вчителя в вищих навчальних закладах ІІІ- ІV рівня акредитації, меншою мірою розглядаються проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І рівня акредитації.
Враховуючи актуальність, недостатню розробленість і практичне значення цієї проблеми, ми обрали тему дослідження: "Дидактичні засади відбору змісту курсу Педагогіка” у педагогічних училищах", яка входить до плану науково-дослідницької роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки, як складова теми "Вдосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ" і затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (Протокол № 5 від 14.05.2002року)
Об’єкт дослідження процес професійної підготовки вчителя в умовах вищих навчальних закладів I рівня акредитації.
Предмет дослідження дидактичні особливості відбору змісту педагогічної підготовки вчителя початкових класів у процесі вивчення курсу Педагогіка”.
Мета дослідження: виявити, розробити та науково обґрунтувати дидактичні підходи до трансформування змісту педагогіки як науки в навчальний предмет та експериментально перевірити оптимальність відібраної частини змісту курсу Педагогіка” для студентів педагогічних училищ.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень педагогічної підготовки студентів педагогічних училищ підвищиться за таких умов:
- відповідності змісту педагогічної підготовки молодшого спеціаліста сучасним вимогам суспільства;
- відповідності змісту курсу педагогіки меті і завданням освітньо-кваліфікаційної характеристики;
- дотримання спеціально розроблених принципів і правил відбору та структурування змісту навчального матеріалу педагогіки;
- врахування у змісті курсу Педагогіка” найновіших досягнень розвитку педагогічної науки.
Відповідно до мети, об’єкта, предмета, гіпотези були визначені такі завдання дослідження:
1. Дослідити генезис змісту професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової ланки освіти в Україні.
2. Визначити та теоретично обґрунтувати сучасні вимоги до змісту професійно-педагогічної підготовки молодших спеціалістів.
3. Визначити дидактичні засади відбору змісту навчального матеріалу курсу Педагогіка” у педагогічних училищах.
4. Розробити адаптовану програму педагогічної підготовки студентів педучилищ і дослідно-експериментальним шляхом перевірити її ефективність у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Методологічною основою дослідження є положення філософії, педагогіки, психології про сутність особистості, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами, про ключову роль діяльності у формуванні особистості. Методологія дослідження базується на теорії наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об’єктивної дійсності, на ідеях філософії освіти як інтегрованої галузі наукових знань, що дає цілісне уявлення про сутність найбільш загальних освітньо-виховних проблем. Дослідження ґрунтується на ідеях філософії гуманізму, відповідно до яких людина є найвищою цінністю суспільства , особистісно-орієнтованого та особистісно-діяльнісного підходу до підготовки майбутнього фахівця як суб’єкта навчально-виховного процесу.
Теоретичною основою дослідження є провідні положення концепцій: єдності свідомості, діяльності та взаємозв’язку теорії і практики (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов); удосконалення професійної підготовки педагога (О.О.Абдуліна, С.І. Архангельський, А.І.Алексюк, В.І.Бондар, І.А.Зязюн, О.Г.Мороз, І.О.Смолюк, П.М.Гусак); про можливість об’єктивного визначення ефективності процесу підготовки спеціаліста (Ю.К.Бабанський, В.П.Беспалько); змістовний аспект підготовки вчителя (Є.Страчар, В.Швидкий, В.Краєвський та ін.).
Відповідно до поставлених завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез та узагальнення історичного матеріалу); емпіричні (опитування, бесіди з викладачами педагогіки та студентами,тести, метод експертної оцінки, рейтинг, ранжування, контент-аналіз, вивчення вузівської документації, кількісний і якісний аналіз отриманої інформації); експериментальні (констатуючий і формуючий експерименти).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась із 1996 по 2002 рр. у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації міст Володимир-Волинського, Луцька, Дубна, Кременця, Брод. У експерименті взяли участь 116 студентів, 234 випускника, 42 викладачі педагогіки Волинської, Рівненської та Львівської областей.
Дослідження здійснювалось у три етапи.
На першому етапі (1996-1998рр) - підготовчому вивчались основні першоджерела, що стосувались обраної проблеми, досліджувалась історія питання, наукові праці вітчизняних та зарубіжних педагогів. Одночасно велись спостереження за розвитком навчально-виховного процесу в педагогічних училищах. Розроблялася програма дослідно-експериментальної роботи.
На другому етапі (1999-2000рр.) пошуково-експериментальному були виявлені і обґрунтовані дидактичні умови, відповідно до яких повинен здійснюватися відбір змісту навчального матеріалу, апробовано розроблену програму курсу Педагогіка”, розділ Теорія виховання”.
На третьому етапі ( 2001-2003 рр.) - завершально-узагальнюючому здійснено узагальнення результатів дослідження, сформульовані основні положення і висновки. Оцінювалась ефективність обґрунтованої і апробованої програми засвоєння знань студентів із педагогіки.
Наукова новизна те теоретичне значення дослідження полягає у:
- виявленні тенденцій розвитку вітчизняного досвіду педагогічної освіти молодших спеціалістів;
- визначенні та розкритті сутності понять зміст освіти”, зміст педагогічної освіти (підготовки)”;
- обґрунтуванні дидактичних основ оптимального відбору змісту курсу педагогіки як навчальної дисципліни.
- розробці авторського варіанту освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста, побудований на засадах діяльнісно-уміннєвого та професійно зорієнтованого засвоєння студентами педагогічних училищ знань з педагогіки в цілому та з теорії виховання зокрем
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у виявленні особливостей історії, сучасного стану, тенденцій розвитку вітчизняної педагогічної підготовки молодших спеціалістів, визначенні та розкритті змісту понять зміст освіти”, зміст педагогічної освіти (підготовки)”, визначенні дидактичних умов оптимального відбору змісту матеріалу з педагогіки для студентів педагогічних училищ.
Практичне значення дослідження полягає у тісному взаємозв’язку одержаних наукових результатів з вимогами, що ставляться до дидактичних процесів, пов’язаних з відбором та організацією засвоєння педагогічних знань та умінь майбутнього вчителя початкової школи. Обґрунтовані дидактичні засади відбору навчального матеріалу з педагогіки можуть бути корисними для викладачів педагогічних училищ та інших професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.
Особистий внесок автора полягає :
- у теоретичному обґрунтуванні основних і дидактичних положень змісту педагогічної підготовки вчителів початкових класів;
- розробці варіанту освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста;
- структуруванні змісту програми з педагогіки (розділ "Теорія виховання");
- визначенні дидактичних засад ефективності засвоєння студентами змісту педагогіки.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету й завданням дослідження, застосуванням комплексної методики теоретико-експериментальної роботи; наукового обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій; поєднанням якісних та кількісних показників у процесі одержаних емпіричних даних.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася на інформаційному та практичному рівнях, через публікацію наукових матеріалів, в яких подавалися поточні результати та висновки дослідження; використання матеріалів та дослідницьких результатів, одержаних у процесі наукового пошуку під час доповідей, виступів на міжнародних наукових конференціях ”Психолого-педагогічні проблеми естетичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл” (м.Луцьк, 1996 рік) та Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти” (м.Рівне, 2002,2003 рр.), регіональному семінарі Конструктивна психологія та професіоналізація особистості” (Луцьк,2002р.), проводились лекційні, практичні заняття з використанням результатів дослідження у навчально-виховному процесі студентів Дубенського педколеджу, Луцького педагогічного училища, педагогічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. У роботі вміщені таблиці і рисунки. Загальний обсяг дисертації 225 сторінок, основний текст викладено на 189 сторінках, список використаних джерел нараховує 202 найменування. Робота містить 23 таблиці. Текст ілюстровано 24 малюнками.

bibliography

ВИСНОВКИ
На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з проблем трансформування змісту педагогічної підготовки студентів вищих навчальних закладів І рівня акредитації встановлено, що:
1. Напрямки, форми, а особливо зміст педагогічної підготовки вчителів початкових класів, зумовлюється соціально-економічними, історико-культурними чинниками, загальнонаціональними та світовими традиціями. Творення української професійно-педагогічної системи підготовки вчителів початкової школи тісно вплетене в контекст розвитку загальноєвропейської й світової педагогічної освіти. Охарактеризувавши кількісні і якісні зміни в професійно-педагогічній підготовці вчителів в Україні, ми виділили такі її періоди: перший період (елементарно-загальноосвітній, копіювальний ХХVІ ст.) характеризувався загальноосвітнім духовним характером педагогічних знань; другий період (наслідувальний ХVІХVІІІ ст.) знаменувався новим піднесенням освітнього рівня населення України, орієнтуванням на західні освітні традиції, відродженням і розвитком шкільної справи, започаткованої в Княжу добу; третій період( період безпосереднього формування системи професійно-педагогічної підготовки учителів початкових класів ХІХпо даний час) характеризувався розширенням сітки початкових шкіл під впливом економічного розвитку. Із 60-х років ХІХ ст. під впливом прогресивних ідей педагогів К.Ушинського, М.Корфа, М.Пирогова та ін. відбувається кількісне зростання закладів педагогічної освіти, одержавлення управління освітою, остаточне визначення структурних компонентів освітньої системи, і на перший план постає проблема якісної підготовки учителя.
2. Зміст професійно-педагогічної освіти не є ізольованим і відособленим явищем від загального змісту освіти. Як видове поняття, зміст професійно-педагогічної освіти” містить у собі ознаки понять "зміст освіти", "зміст професійної освіти". Аналогічно загальній освіті, професійно-педагогічна виявляється в глобальному, етапному і оперативному рівнях. Перший з яких представлений концептуальними ідеями, що домінують у професійній підготовці українського суспільства та моделлю особистості майбутнього вчителя; другий у навчальних планах; третій у навчальних програмах. І якщо на глобальному рівні у вигляді ідей і парадигм теоретичні дискусії з питань освіти розпочинаються одночасно з вагомими змінами в суспільному житті, що і знайшло своє відображення в публікаціях працівників освіти ,в Концепції педагогічної освіти, в Доктрині розвитку педагогічної освіти, в Законі Про освіту”, то на рівні вираження змісту в навчальних планах, а особливо в програмах, зрушення відбуваються доволі повільно і часто не відповідають актуальним суспільним запитам. То уже на рівні освітньо-кваліфікаційних характеристик молодшого спеціаліста напряму професійної підготовки Педагогічна освіта”, як показав аналіз, спостерігається відірваність цього основоположного документу, на якому має ґрунтуватись фахова підготовка студентів педагогічних училищ, від запитів сучасного українського суспільства і майже не враховує соціально-економічних змін, які відбуваються в Україні та орієнтацій на міжнародні стандарти.
3. У професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя особливе місце посідає педагогіка як навчальний предмет. Теоретична узагальненість цієї науки служить фундаментом для формування особливого професійного світобачення майбутнього вчителя і допомагає у виконанні, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою функцій, та у правильному прийнятті професійних рішень. Зміст педагогіки як навчального предмету має теж трирівневий вияв: рівень загального теоретичного уявлення (розпочинає своє формування в різноманітних державних документах, освітніх стандартах, доктринах, концепціях; рівень навчального предмету і рівень матеріалу педагогіки). Їх спільною характеристикою є те, що вони виражають сутність положень, які покликані спрямовувати вибір і розподіл матеріалів наукового пошуку в навчальний предмет. Педагогіка є багатофункціональним навчальним предметом і має багатоцільове призначення, хоча головними її завданнями виступають передача наукових знань, вироблення умінь навчати і виховувати, формувати гуманне ставлення до об’єкту діяльності. Це зумовлює і різнотипність провідних дидактичних одиниць змісту: система теоретичних знань, система цінностей, характеристика способів діяльності. Всі дидактичні одиниці фіксуються у вигляді знань, на яких і формуються професійні уміння.
4. Проведений аналіз програм із педагогіки, що періодично видавались і доповнювались, засвідчив, що вони орієнтувались на політичні зміни в суспільстві. Визначивши особливості сучасної навчальної програми, тенденції кількісного зростання обсягу змісту програмового матеріалу, еволюційні процеси та використавши порівняльний аналіз, ми зробили висновок про відсутність цілеспрямованого і поетапного формування змісту навчального матеріалу в програмах. Нова програма (1993 року), відійшовши від державницько-ідеологічних засад (як це було в попередніх програмах), не відшукала стійких методологічних (концептуальних) орієнтирів, що й зумовило у викладі окремих тем повторення, або лише часткове змінення постулатів попередньої програми. Особливо це стосується такого розділу як Теорія виховання”. Саме ця обставина спонукала нас модернізувати фрагмент програми педагогіки в тій її частині, яка стосується проблем виховання.
5. Структурування навчального матеріалу з педагогіки передбачає, насамперед, його концентрацію на основі провідних концепцій, ідей, закономірностей. Основою для відбору нами змісту педагогіки слугували принципи, що визначали підхід до його конструювання та критерії, які виступали у якості інструментарію визначення конкретного наповнення навчальної інформації в педагогіці. Отже, обґрунтувавши за допомогою контент-аналізу періодичних педагогічних видань пріоритетні напрямки розвитку педагогічної науки, вагомість тем із теорії виховання, особливості їх змістового наповнення за допомогою теоретичних досліджень і практики, а також орієнтованість змісту на запити освітньо-кваліфікаційної характеристики, ми змоделювали програму з педагогіки розділу Теорія виховання”, яка охопила 8 тем, що послідовно і логічно висвітлюють основні положення та ідеї процесу виховання і, на наш погляд, сприятимуть формуванню готовності до виконання професійних функцій і розв’язання типових задач майбутніми вчителями початкових класів. Проаналізувавши використання розробленої альтернативної програми з педагогіки розділу "Теорія виховання" для студентів педагогічних училищ, здійснивши аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, ми виявили центральні тенденції одержаних даних, характер їх розсіяності і мінливості(дисперсійний аналіз). Одержаний у ході дисперсійного аналізу результат підтвердив, що організація пізнавальної діяльності студентів педагогічних училищ за розробленою нами експериментальною програмою є більш ефективною.

Враховуючи важливість педагогічних знань у професійно-педагогічній підготовці вчителя, подальшого вивчення потребують питання дидактичних засад відбору навчального матеріалу з педагогічних дисциплін, методик вивчення навчальних дисциплін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1984. 207с.
2. Абдуллина О.А. Профессиональная подготовка будущего учителя в процессе учебных занятий по педагогике // Система общепедагогической подготовки студентов пединститутов и пути ее совершенствования: Межвуз. сб. тр. М.: Просвещение, 1988. С.3 18.
3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання. К.: ІСДО, 1993. С.220.
4. Алексюк А.М. Педагогіка.К.,1989р.267с.
5. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. М., 1996. 127
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. Т.2. М.; Педагогика, 1980. 287 с.
7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., ЛГУ, 1968. 339 с.
8. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калиниченко. М.: Педагогика, 1988. 640 с.
9. Аркас М. Історія України Руси, К.: Вища школа, 1990. 456 с.; 1993 414 с.
10. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. М.: Высшая школа, 1976. 200 с.
11. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. М.: Высшая школа, 1974. 384 с.
12. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. М.: Высшая школа, 1980. 368 с.
13. БабанскийЮ.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. М.: Просвещение, 1982. 192с.
14. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. М.: Педагогика, 1982. 192 с.
15. Балл Г.О. Гуманістичні засади професійної педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. 1994. № 2. С.3 11.
16. Балютіна К. Проблеми гуманізації початкової школи та шляхи їх вирішення/ Початкова школа. № 10. 1999. С.6 8.
17. Белозерцев Е.П. Подготовка учителя в условиях перестройки. М.: Педагогика, 1989. 205с.
18. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М: Педагогика, 1989. 190с.
19. Бест Ф. Метаморфозы понятия педагогика / Перспективы : вопросы образования. 1989. №2. С. 14 19.
20. Бех І.Д. Наукові засади і принципи функціонування особистісного зорієнтованих виховних технологій / Особистісна орієнтація освіти в умовах гуманітарної гімназії. Миколаїв, 2000. С. 14-19.
21. Блинов В.М. Эффективность обучения. М.: Педагогика, 1976. 191 с.
22. Блонский П.П. Учитель трудовой школы // Избранные педагогические произведения. М.: Высшая школа, 1961. 192с.
23. Богданова І.С. Професійно-педагогічна підготовка вчителя: теоретичне обґрунтування // Рідна школа. № 1. 1998. С.23 25.
24. Бойко А.М., П.Г.Шемет. Виховуємо громадянина і професіонала: теорія, досвід. Полтава: Видавництво Полтава”, 2003. 404 с.
25. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації. К., 1996. 110 с.
26. Бондар С.П., Момот Л.Л. та ін. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті. Рівне Тетіс”, 2003. 200 с.
27. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу: управлінський аспект. Кам’янаць Подільський,1996. 66 с.
28. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. К.: Вересень, 1996. 130 с.
29. Бондар В.І., Бондар С.П. Удосконалювати аналіз уроку // Рад. шк. 1990. № 1. С.53 56.
30. Борисенко В.І. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ століття. К.: Либідь, 1996. 616 с.
31. Булах І.Є., Пащенко В.В., Чалий О.В. Цільовий підхід до розробки навчальної програми предмета та етапи його реалізації // Педагогіка і психологія. № 4. 1997. С.185 189.
32. Бурлака Я.І., Руденко Ю.Д. Історія педагогіки України: витоки , пошуки, проблеми. // Рідна школа, №1, 1992. С. 29 35.
33. Васильев К.И. Очерки по истории высшего педагогического образования в РСФСР (1918 1932), Воронеж: Центрально Черноземное книжное издательство, 1966, 294с.
34. Вахтеров В.П. Основы новой педагогики // Избр. пед. соч. М.:Педагогика,1987. 400с.
35. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. 441 с.
36. Ващенко Г. Проект системи освіти в самостійній Україні. Мюнхен, 1957. 48с.
37. Велика педагогічна рада // Освіта. 12 жовтня, 2001. № 47. С. 2 8.
38. Вендровская Р.Б. Очерки истории советской дидактики. М.,1982. 129 с.
39. Волинець К. І. Інтеграція змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх вихователів у педагогічних училищах і коледжах України : Дис... канд. пед. наук (13.00.04) / АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К., 1997. — 196с.
40. Волинець К.І. Наступність в підготовці педагогів психологів // Освіта. №1. 8 липня. 1998. С.2.
41. Вопросы общепедагогической подготовки будущих учителей. Сборник статей / А.И.Пискунова. М,1972. 260с.
42. Воскресенська Н. В. Забезпечення взаємозв'язку дидактичної та методичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи : Дис... канд. пед. наук (13.00.01) / Український держ. педагогічний ун т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1996. — 206с.
43. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. К.: Вища школа. 1995. 240 с.
44. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. Навчальний посібник. Вінниця.: РВВ ВАТ «Вінницька обласна друкарня. 2001. 200 с.
45. Гальперин П.Я. Основные результаты исследований по проблеме формирования умственных действий и понятий . М., Наука,1965. 347с.
46. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методологія. Тернопіль: Астон,1998. 262с.
47. Гинецинский В.И. Основы теории педагогики. С. Пб., 1992. 264 с.
48. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
49. Гончаренко С.М., Пастернак Н.В. Проблема підвищення теоретичного рівня освіти. // Педагогіка і психологія. 1998. № 2.
50. Гончаренко С.У. Проблема гуманітаризації шкільної освіти. // Педагогіка і психологія. 1998. № 4. С.17-25.
51. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376с.
52. Грушевський Історія України - Руси. К.Наукова думка,1991. 736с.
53. Гунько С.О. Формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів / Дисерт. канд.пед. наук, Луцьк, 1998, 175с.
54. Гусак П.М., Мартіросян Л.А. Історія педагогіки. Навчальний посібник, Л.,ВДУ,1996. 166с.
55. Гусак П.М. Підготовка вчителя: технологічні аспекти. Луцьк: Вежа, 1999. 278 с.
56. Гуманізації процесу навчання в школі / За ред. С.П.Бондар. К.: Стилос,2001. 251с.
57. Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищій педагогічній школі України (1920 1938 рр.) / Педагогічна психологія. № 4. 1996. С.210 222с.
58. Дем'яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (XIX перша чверть XX ст.) : Дис... д-ра пед. наук (13.00.04) / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 1999. — 469с.
59. Державна національна програма Освіта. Україна ХХІ ст”. К., 1994. Розділ Зміст освіти”. С.11 14
60. Джежелей О. Досвід розробки авторської програми // Початкова школа. 1999. №6. С. 4 6.
61. Джуринский А.Н. Зарубежная школа: современное состояние и тенденции развития: Учебное пособие для студентов пед.институтов. М.: Просвещение, 1993. 190 с.
62. Дидактика средней школы / Под ред. М.М. Скаткина. М.: Просвещение,1982. 319 с.
63. Дидактичні умови формування загально пізнавальних умінь і навичок у молодших школярів / Автореф... дис. канд.пед. наук. Кривий Ріг. 2002. 21 с.
64. Дроб’язко П. Готуємо висококваліфікованих вчителів початкових класів // Початкова школа, 1999. № 3. С. 4 10.
65. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець XVIII перша половина XIX століття) : Дис... д ра пед. наук у формі наук. доповіді (13.00.01) / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 370с.
66. Завацька Л.А. Проблеми підготовки вчителя сільської школи. Луцьк: Надстир’я, 1993. 132 с.
67. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту". К.: Генеза, 1996. 36 с.
68. Закон України Про вищу освіту”// Освіта України. № 17. 26.03.02. С.2 7
69. Закон України Про освіту” // Освіта. 21 серп. 1996р. № 43 44 (221 222). С. 6 11.
70. Зайчук В.О. Освіта та інтелектуальний потенціал суспільства: ... та перспективи // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №7. С. 8-9
71. Зязюн І.А. Гуманістична парадигма в освіті// Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матеріали науково-практичної конференції 17 18 квітня 1996. К.,1996. 6 12с.
72. Зязюн І.А. Філософські проекції освіти і освітніх технологій // Шлях освіти. 1996. №1. С.1 9
73. Иванов И.П. Педагогика : Кн. для учителя. К.: Освіта, 1992. 95с.
74. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. М.: Просвещение, 1984. 496 с.
75. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХУІ ХУІІІ ст. К.: Наукова думка, 1966. 252 с.
76. Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. К.: Вища школа,1973. 447 с.
77. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. М.: Педагогика, 1990. 140с.
78. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. К.: Либідь”, 1991. 95 с.
79. Клокар Н. І. Психолого педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності : Дис... канд. пед. наук (13.00.04) / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 1997. 227 с.
80. Кобзар Б.С. Система і методика викладання педагогічних дисциплін у вузі // Педагогіка і психологія. 1994. № 2. С.85 94.
81. Комаровский Б.Б. Русская педагогическая терминология. М.: Просвещение,1969. 311с.
82. Константинов М.О., Мединський Є.М., Шабаєва М.Ф. Історія педагогіки. К.: Рад. школа, 1958. 381 с.
83. Концепція національного виховання // Освіта, 1994, 26 жовтня. С. 2 8.
84. Короткий тлумачний словник української мови / Під ред. Л.Л.Грушецької . К.,1978. 198 с.
85. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навчальний посібник для студентів педінститутів. К.: Вища шк., 1993. 320с.
86. Кравець В.П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття. Тернопіль, 1996. 290 с.
87. Кравченко Н., Таровська О., Охрімчук Р. Як підвищити зорієнтованість учителя на особистість кожного учня // Початкова школа 1999. № 5. С. 6 10.
88. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения. М.,1977. С.264.
89. Кремень В.Г. Сучасна освіта в контексті реформування // Учитель. 1999. - №11-12. С.18-21.
90. Крип’якевич І.П. Історія України, Львів: Світ, 1990. 519 с.
91. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. Л.,1970. 114 с.
92. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С.Моделирование педагогических ситуаций. М.,1981. 131с.
93. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. М.: Высшая школа,1986. 368 с.
94. Лавріненко О. А. Практична професійно-педагогічна підготовка вчителя у вищих закладах освіти України (1917 1928 рр.) :Дис... канд. пед. наук (13.00.04) / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 1998. 175 с. С. 160 175.
95. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. М.:Высшая шк.,1991. 224
96. Леонтьев А.В. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Высшая школа, 1976. 302с.
97. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. М.: Педагогика, 1980. 96 с.
98. Лозова В.І. Троцко Г.В. Теоретичні основи навчання і виховання. Харків: ОВС, 2002. 400 с.
99. Луговий В. І. Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні: (теоретико-методологічний аспект) : Дис... д-ра пед. наук (13.00.01) / АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К., 1995. — 429с.
100. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / За заг. ред. О.Г.Мороза К.:МАУП,1994. 140 с.
101. Лурье С. К новой стратегии планирования образования // Перспективы: вопросы образования. 1990. №2. С. 36 42.
102. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: Історія, досвід, уроки. (1917 1985) . К.:Либідь,195с.
103. Макаренко А.С. Собр. соч. Т.4. М.: АПН СССР, 1957-1958. 552с.
104. Макаренко А.С. Собр. соч. Т.5. М.: АПН СССР, 1957-1958. 588с.
105. Матвійчук Н. С. Підготовка вчительських кадрів в Україні (20 30 ті роки ХХ століття) : Дис... канд. пед. наук (13.00.04) / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 1997. — 217 с.
106. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. М.: Педагогика, 1977. 240 с.
107. Михеев В.И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике: Научно-методическое пособие для педагогов исследователей, математиков, аспирантов и научных работников, занимающихся вопросами методики педагогических исследований. М.: Высшая школа, 1987. 199 с.
108. Мищенко А.И. Введение в педагогическую профессию. Учебное пособие. Новоросийск, 1996. 76с.
109. Мітюров Б.Н. Педагогічні ідеї Коменського на Україні. К.: Радянська школа, 1971. 108 с.
110. Мойсеюк Н.Е. Педагогіка: Навчальний посібник. 2-е вид., Вінниця, 1999. 350с.
111. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя : зміст та організація. Навч. посібник. К.,1997. 168 с.
112. Мороз О.Г., Омеляненко В.Л. Перші кроки до майстерності. К.: Т во Знання” України, 1992. 112с. / Сер.7 Світоч” Т ва Знання” України, № 4 6. С.4 6.
113. Навчальний план. Спеціальність. 5.010105 Початкове навчання”.
28.12.98 р.
114. Нариси історії українського шкільництва(1905 1933). / За ред. О.В.Сухомлинської. К.: Заповіт,1996. 304 с.
115. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917 1967 рр..). К.: Рад.школа, 1967 483 с.
116. Наукові основи підготовки вчителя. Луцьк, 1969. 158с.
117. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті, К.: "Шкільний світ",2001
118. Очерки истории педагогической науки в СССР (1917-1988). М.: Педагогика,1986. 284 с.
119. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР, ХУІІІ первая половина ХІХ века../ Отв. Ред. М.Ф.Шабаева М.: Педагогика,1973. 605 с.
120. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Вторая половина ХІХ века. / За ред. Н.И.Пискунова М.: Педагогика, 1976. 600с.
121. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Конец ХІХ- начало ХХ века. / За ред. Н.И.Пискунова М.:Педагогика, 1991. 445с.
122. Паначин Ф.Г. Педагогическое образование в России. М.: Педагогика, 1979. 215с.
123. Паначин Ф.Г.. Школа и общественный прогресс. М.: Просвещение, 1983 255 с.
124. Педагогика. / Под общ. ред. А.П. Кондратюка. К.: Высшая школа, 1982. 382 с.
125. Педагогика / Под общ. ред. . Ю.К.Бабанского. М.:Просвещение, 1988. 479 с.
126. Педагогика / Под ред. Харламова . М: Высшая школа, 1990. 236 с.
127. Педагогическая энциклопедия. Т.1. М.: Сов. Энциклопедия, 1964. 831с.
128. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченко. К.: Вища школа, 1986. 53 с.
129. Педагогіка / За ред. С.П.Баранова, Т.В.Велтковой, В.А.Сластеніна, М.,1987. 296 с.
130. Програми для педучилищ. Педагогіка / Укл. А.П.Леонтьєва. М.: Просвещение, 1985.
131. Програми педагогіки для педучилищ. Педагогіка / Укладачі І.Я.Бурлака, І.М.Журавленко. К.: РНМК., ІСДО, 1993.
132. Підласий І. П., Трипольська С.В. Формування професійного потенціалу як мета підготовки учителя. // Рідна школа, 1988. № 1. С. 14-22.
133. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. К.: Україна, 1998. 343 с.
134. Поважна Л.І. З історії практичної підготовки молодших спеціалістів в Україні // Педагогіка і психологія. № 1. 1997. С.220-224.
135. Повышение эффективности педагогических дисциплин в высшей школе./ Под ред. Бабанского Ю.К. М.,1976. 144с.
136. Подласый И.П. Педагогика.Нов.курс..М.: ВЛАДОС, 2001. 574с.
137. Поліщук В.Л, Матвійчук Н.С. Система педпрактикуму в педагогічних навчальних закладах України (20 30 рр.) / Педагогіка і психологія № 1. 1997р. С. 18-24.
138. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження положення про освітньо кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)” від 20 січня 1998 р., № 65. 18 с.
139. Поташник М.М. Демократизация управления школой. М.: Знание, 1990. 76с.
140. Практикум з педагогіки / За заг. ред. О.А.Дубасенюк, А.В.Іванеченка. К.: ІСДО, 2003. 432 с.
141. Проблеми совершенствования системы психолого педагогической подготовки учителя / Под ред. А.И.Щербакова. 204 с.
142. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко. М.: Педагогика пресс, 1999. 440с.
143. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності. К.: Вища школа, 1997. 179с.
144. Розвиток освіти і педагогічної думки на Україні // За ред М.Д.Ярмаченка. К.,1991. 190 с.
145.