Дiденко Оксана Миколаївна. Управлiння науково-технiчним прогресом на основi удосконалення системи ризик-менеджменту iнновацiй

brief description

Дiденко Оксана Миколаївна. Управлiння науково-технiчним прогресом на основi удосконалення системи ризик-менеджменту iнновацiй : Дис... канд. наук: 08.02.02 2005

Діденко О.М. Управління науково-технічним прогресом на основі удосконалення системи ризик-менеджменту інновацій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом, Сумський державний університет, Суми, 2005.
У дисертаційній роботі систематизовано методи якісної та кількісної оцінки ризиків, виходячи з можливості використання у ризик-менеджменті інновацій; розроблено методичні підходи до вибору методу оцінки ризику інновацій у залежності від етапу реалізації інноваційного проекту; запропоновано авторське визначення економічного змісту поняття «ризик інновацій»; виділено категорію специфічних ризиків інновацій, розроблено їхню класифікацію і проведено аналіз розподілу їх основних видів по стадіях життєвого циклу інноваційного проекту; розроблено комплексну систему ризик-менеджменту інновацій та запропоновано рекомендації щодо механізму визначення складових елементів її окремих етапів; розроблено механізм структурної декомпозиції факторів ризику по стадіях життєвого циклу інноваційного проекту; удосконалено систему критеріїв вибору оптимального методу урахування ризику при оцінці інноваційних проектів; удосконалено науково-методичні підходи до розрахунку очікуваного ефекту інноваційного проекту в рамках концепцій ймовірностної, інтервальної та інтервально-ймовірностної невизначеності; удосконалено науково-методичні підходи до формування системи обмежень при використанні методу корегування норми дисконту для інноваційних проектів та критеріїв визначення приросту ризикової премії для основних видів специфічних ризиків інновацій.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні науково-методичних підходів до управління науково-технічним прогресом на основі розробки зорієнтованої на його стимулювання системи ризик-менеджменту інновацій.
Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження такі:
якісно новий етап розвитку вітчизняної економіки висуває підвищені вимоги до комплексності процесу управління НТП. Ризик-менеджмент інновацій є одним із інструментів управління НТП, оскільки є засобом забезпечення економічної безпеки інноваційно активних підприємств;
порівняльний системний аналіз традиційних методів оцінки ризику та методів впливу на ризик показав, що ризик-менеджмент інновацій вимагає принципово інших методичних підходів до управління цим типом ризиків;
з метою подолання термінологічної неадекватності запропоновано авторське визначення сутності економічної категорії „ризик інновацій”, що поглиблює теоретичні основи ризик-менеджменту інновацій та акцентує увагу на таких аспектах аналізованої проблеми, як причини та форми прояву ризику інновацій, обґрунтовано необхідність розмежовувати поняття «ризик інноваційної діяльності підприємства» і «ризик інноваційного проекту» як двох взаємозалежних складових поняття «ризик інновацій»;
з метою використання при рішенні задач управління НТП виділено категорію специфічних ризиків інновацій, розроблено їхню класифікацію і проведено аналіз розподілу їх основних видів по стадіях життєвого циклу інноваційного проекту;
з метою забезпечення системності та гнучкості процесу управління ризиками інновацій розроблено комплексну систему ризик-менеджменту інновацій та запропоновано рекомендації щодо механізму визначення доцільності збору додаткової інформації, побудови карти ризиків інновацій, побудови матриці очікуваних збитків, вибору ступеня диверсифікації асортименту продукції, структурної декомпозиції факторів ризику по стадіях життєвого циклу інноваційного проекту як складових елементів окремих етапів зазначеної системи;
з метою удосконалення науково-методичних підходів до оцінки інноваційних проектів запропоновано систему критеріїв, що дозволяють здійснити вибір оптимального методу урахування ризику при оцінці інноваційних проектів, розроблено авторський механізм розрахунку очікуваного ефекту в рамках концепцій ймовірностної, інтервальної та інтервально-ймовірностної невизначеності, сформовано систему критеріїв вибору нормативу урахування ризику одержання ефекту та критеріїв визначення приросту ризикової премії для основних видів специфічних ризиків інновацій, розширено та обґрунтовано систему обмежень при використанні методу корегування норми дисконту для інноваційних проектів.