ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Худолій Анатолій Олексійович

УДК 811.111 + 81’373.611

ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Левицький Андрій Едуардович,
доктор філологічних наук, професор

Київ - 2003

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АВАМ американський варіант англійської мови;
АП американська публіцистика;
БВАМ британський варіант англійської мови;
ЗМІ засоби масової інформації;
ККС концептуальна картина світу;
КМ концептуальна метафора;
ЛО лексична одиниця;
ЛСВ лексико-семантичний варіант;
ОУ оказіональні утворення;
ПВ періодичні видання;
ПС публіцистичний стиль;
ФЗ функціональні зміни;
ФО фразеологічна одиниця;
ФП функціональна переорієнтація.

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..2
ВСТУП...............................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА АМЕРИКАНСЬКА ПУБЛІЦИСТИКА
У КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ ..14
1.1. Функції сучасних американських публіцистичних текстів.....14
1.2. Функціональний аспект мови американської публіцистики..27
1.3. Мовні засоби досягнення успішності комунікації у сфері
публіцистики США..34
1.4. Мовні показники прагматичної спрямованості американської
публіцистики............................41
1.4.1. Лексичні показники ...........42
1.4.2. Семантико-стилістичні показники ...............................48
1.4.3. Синтактико-стилістичні показники......................53
1.5. Соціальна зумовленість функціональних змін у мові
американської публіцистики...56
1.6. Тенденції мовних змін в американській публіцистиці кінця ХХ
початку ХХІ століття.....58
Висновки до розділу 1.................................................................................61

РОЗДІЛ 2. ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ
ЗМІН У МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ....63
2.1. Концептуальні та вербальні метафори у текстах американської
публіцистики.63
2.1.1. Метафора як показник динаміки мовних змін у
публіцистичних текстах.........................................64
2.1.2. Функції метафори у текстах американської публіцистики66
2.1.3. Когнітивний аспект використання метафор у
публіцистичних текстах.............................................68
2.1.4. Концептуалізація дійсності як підґрунтя функціональних
змін у мові американських публіцистичних текстів......72
2.2. Концептуально-метафоричний простір американської
публіцистики.....................................77
2.2.1. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ МОРЕ......82
2.2.2. СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ПРИРОДА.87
2.2.3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
ПОЛЮВАННЯ..91
2.2.4. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ВІЙНА.92
2.2.5. СУСПІЛЬСТВО ХВОРА ЛЮДИНА...93
2.2.6. СУСПІЛЬНІ ПРОЦЕСИ КУЛІНАРІЯ.96
2.2.7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
БУДІВНИЦТВО...98
2.2.8. Дорожні метафори..102
2.2.9. Спортивні метафори...107
2.2.10. Театральні метафори....111
2.2.11. Хімічні метафори......114
Висновки до розділу 2...............................................................................116

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У
МОВІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ.118
3.1. Лексико-семантичні зміни ..........................118
3.1.1. Зміни у суспільно-політичній термінології..........119
3.1.2. Особливості тематичного використання новотворів у
сучасній американській суспільно-політичній
публіцистиці.......................................128
3.1.2.1. Сфера економічного життя...................................129
3.1.2.2. Сфера сучасних технологій......................134
3.1.2.3. Суспільно-політична сфера..........................................139
3.1.2.4. Сфера військових конфліктів................. .............145
3.1.2.5. Сфера розваг і відпочинку............................................150
3.2. Словотвірні зміни..............................154
3.2.1. Афіксальний словотвір...............................................156
3.2.2. Телескопійне словотворення.............................169
3.2.3. Утворення слів за допомогою афіксоїдів.................171
3.2.4. Скорочення .................175
3.3. Морфолого-синтаксичні зміни........................180
3.3.1. Основні моделі функціональної переорієнтації однорівневих
мовних одиниць..182
3.3.2. Основні моделі функціональної переорієнтації різнорівневих
мовних одиниць..188
3.4. Синтаксичні зміни................................192
Висновки до розділу 3...............................................................................202
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................212
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ......................................263
ДОДАТКИ 270

Вступ
Однією з проблем сучасних лінгвістичних досліджень є виявлення змін, яких зазнає мова у процесі функціонування [246; 249; 56; 57; 317; 318; 352]. Розвиток мови як динамічної системи нерозривно пов’язаний з проблемою функціонування її одиниць, до яких, у першу чергу, відносяться лексичні та фразеологічні одиниці як інструменти, призначені для виконання мовленнєвого завдання [318:36]. Важливим напрямом у вивченні розвитку сучасної англійської мови є аналіз лексичних змін, зокрема, з позицій функціонального [110 : 24; 246 : 69], прагматичного [154 : 32; 155 : 64; 161 : 244; 162 : 15; 216 : 135], когнітивного [23; 52; 100; 175; 557] та комунікативного [99; 135] підходів. Функціональний підхід у сучасній лінгвістиці передбачає різносторонній опис мовної одиниці в реалізації її синтагматичних і парадигматичних зв’язків у мовленнєвому спілкуванні [318 : 13]. Мова публіцистичних текстів привертала й продовжує привертати увагу мовознавців в аспекті виявлення основних семантико-синтаксичних [136], структурних і семантичних [495; 300; 301] та морфолого-синтаксичних [511; 512] властивостей лексичних і фразеологічних одиниць.
У реферованій дисертації розглядається динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття. Функціональний підхід, застосований до опису змін у мові сучасної американської публіцистики, ґрунтується на здатності лексичних і фразеологічних одиниць розкривати свої потенційні можливості в процесі комунікації. До основних напрямів функціональних змін у мові американської публіцистики відносимо лексико-семантичні, морфолого-синтаксичні та синтаксичні зміни. Розвиток суспільно-політичного життя супроводжується появою нових узуальних й оказіональних номінативних одиниць у складі мови публіцистики. Нові одиниці з’являються внаслідок словотвірних процесів, основу більшості з яких складає процес функціональної переорієнтації [246:228]. Зміни у мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття поки що не знайшли відображення в сучасній лексикографічній практиці.
Актуальність обраної теми зумовлено спрямованістю сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми на розгляд змін у системі номінативних одиниць, особливостей лексичної номінації, дериваційних процесів та їх результатів. Дослідження процесів номінації та словотворення дозволяє простежити вектор змін у мові сучасної американської публіцистики.
Для вивчення особливостей динаміки функціональних змін в американському варіанті англійської мови в дисертації сформульовано таку робочу гіпотезу: мовні зміни передусім виявляються в її лексичному складі. У сучасній англійській мові відбуваються лексичні, словотвірні, морфолого-синтаксичні та синтаксичні зміни, які виникають унаслідок дії мовних та позамовних чинників.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 р.).
Метою дослідження є виявлення тенденцій динаміки функціональних змін шляхом встановлення особливостей функціонування новотворів у мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття.
Відповідно до поставленої мети було окреслено таке коло завдань:
· висвітлити функціонально-стилістичні та лексичні особливості мови сучасних американських публіцистичних текстів;
· виокремити мовні показники прагматичної спрямованості сучасних публіцистичних текстів;
· встановити й обґрунтувати лінгвокогнітивні засади функціональних змін у мові американської публіцистики;
· виокремити основні напрями функціональних змін у мові сучасних американських публіцистичних текстів;
· виявити й описати дериваційні зміни у мові публіцистичних текстів зазначеного періоду;
· виявити й класифікувати лексичні та фразеологічні одиниці, які поповнили мову американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття;
· визначити продуктивність словотворчих моделей та їх кількісні параметри на зазначеному матеріалі;
· висвітлити тенденції функціональних змін у мові сучасної американської публіцистики.
Об’єктом дослідження є функціональні зміни у мові сучасної американської публіцистики.
Предметом дослідження є лексико-семантичні та лінгвокогнітивні аспекти функціонування лексичних одиниць у мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття.
Матеріалом дослідження є номінативні одиниці мови сучасної американської публіцистики, які зазнали функціональних змін. Вони виявлені шляхом суцільної вибірки з 209 чисел американських газет і журналів кінця ХХ початку ХХІ століття (14642 с.) й охоплюють нові лексичні та фразеологічні одиниці американського варіанта сучасної англійської мови. Обсяг вибірки 2595 номінативних одиниць.
Методи дослідження зумовлено метою та завданнями роботи, що має синхронний характер. При аналізі мовного матеріалу було використано такі методи: компонентний аналіз для встановлення та порівняння семантичного обсягу досліджуваних одиниць; дистрибутивний, завдяки якому виявлено моделі творення номінативних одиниць; концептуальний аналіз, за допомогою якого досліджувалися когнітивні механізми творення номінативних одиниць; аналіз словникових дефініцій для виявлення особливостей мовних засобів вербалізації концептів (МОРЕ, ДОРОГА, БУДІВНИЦТВО та ін.); контекстно-ситуативний, за допомогою якого з’ясовано й інтерпретовано зміст досліджуваних номінативних одиниць.
Наукова новизна дослідження полягає у функціональному підході до виявлення й аналізу мовних змін, які охоплюють процес появи новотворів шляхом семантичної трансформації, термінологізації, детермінологізації та транстермінологізації, появи композитів і речень-універбів у сучасних американських публіцистичних текстах. У дисертації розкрито роль впливу конкретних лінгвальних і позалінгвальних чинників на процеси мовних змін, виявлено лексичні, фразеологічні та синтаксичні новотвори, що поповнили американський варіант сучасної англійської мови. В реферованій дисертації визначено напрями функціональних змін у лексичному складі англійської мови на даному етапі, висвітлено взаємодію між певними словотвірними способами, встановлено особливості формування та функціонування нових дериваційних одиниць у мові американської публіцистики.
Теоретичне значення роботи полягає в новому підході до аналізу лексичних і фразеологічних одиниць американського варіанта сучасної англійської мови, які зазнали функціональних змін. Результати й висновки дослідження є внеском до теорії номінації, теорії словотвору та неології. Теорію номінації доповнено описом переосмислених значень лексичних одиниць у ході метафоризації та комунікативно-функціональних механізмів як підґрунтя мовних змін. Теорію словотвору розширено описом семантичних особливостей номінативних одиниць, функціонування похідних слів, утворених за існуючими моделями. Неологію збагачено новотворами, виявленими в мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття. Проведений у дослідженні опис функціональних змін зазначеного періоду є внеском у вивчення динаміки розвитку американського варіанта англійської мови та неологічного потенціалу лексикону англійської мови, сукупної взаємодії мовних структур і механізмів. Дослідження поглиблює та розширює знання про функціонування лексичних одиниць у мовленні та сприяє подальшому розвитку принципів функціонального підходу до вивчення мовних явищ.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів у викладанні лексикології (розділи Словниковий склад мови”, Словотвір”, Семасіологія”), стилістики англійської мови (розділи Стилістична морфологія”, Стилістична лексикологія”, Виразові засоби синтаксису”, Функціональні стилі”), а також у лексикографічній практиці при укладанні словників новотворів. Результати й висновки дослідження можуть бути використані у викладанні спецкурсів з когнітивної лінгвістики та мови сучасної публіцистики.

На захист виносяться такі положення:
1. Динамічні процеси мовних змін американської публіцистики охоплюють: процес появи новотворів утворення лексичних інновацій за рахунок власних ресурсів; активізацію лексико-семантичних і фразеологічних засобів; семантичну трансформацію, внаслідок якої змінюється семантична структура слова; термінологізацію, детермінологізацію та транстермінологізацію; появу композит і речень- універбів.
2. Активність і розвиток новотворів у реальному мовленнєвому процесі зумовлено постійною появою соціально-визначених номінацій тих чи інших реалій у багатьох сферах діяльності людини. Функціональний аналіз характеристик нових лексичних одиниць ураховує їх орієнтацію на виконання прототипових морфологічних і прагматичних функцій у висловлюванні. Вивчення динаміки функціональних змін у публіцистичних текстах відкриває новий ракурс дослідження лексичних одиниць, їх семантичних, дериваційних і синтаксичних особливостей.
3. Лексика зазнає семантичних змін, які в мові американської публіцистики носять регулярний, системний характер. Утворення нових лексико-семантичних варіантів слів відбувається під впливом функціональної рухомості мовних одиниць, зумовлених потребами комунікації.
4. Дослідження динамічних явищ мови дозволяє встановити, що виявлені ЛО є гнучкими у функціональному аспекті, оскільки зумовлені раціональним і економним використанням внутрішніх ресурсів арсеналу інвентарних лексико-семантичних одиниць для оперативної номінації нового за своїми властивостями об’єкта або явища дійсності. Здатність ЛО з їхнім семантичним потенціалом пристосовуватися до потреб комунікації зумовлено тим впливом, якого адресант намагається досягти стосовно адресата. Лінгвістична релевантність оказіональних утворень викликана потребою у швидкій передачі і сприйнятті інформації.
5. Активними дериваційними способами у сучасній англійській мові виступають словотворче моделювання, аналогія, метафорична, семантична та фразеологічна деривація, які розкривають особливості функціонування номінативного механізму в лексико-семантичній системі словотворення.
6. Серед похідних слів спостерігається тенденція до багатокомпонентності, що свідчить про інтеграцію словосполучень.
7. Лексичні одиниці мови зазнають змін, зумовлених процесом функціональної переорієнтації, який дозволяє їм реалізувати нові категоріальні, синтаксичні та прагматичні характеристики.
8. Мовна релевантність виявлених лексичних одиниць, які зазнали функціональної переорієнтації, характеризується кількісними параметрами і такими чинниками, як словотворча активність, прагматичний ефект, компактність і набуття функціональних ознак інших частин мови.
Апробація основних положень і результатів дисертації проводилася на міжнародних наукових конференціях Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 1999 р.), Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть” (Ялта, 2001 р.), VI національній конференції TESOL-Ukraine The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), VII національній конференції TESOL-Ukraine Exploring EFL Challenges With TESOL Community” (Чернігів, 2002 р.), науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету Мова освіта культура: наукові парадигми й сучасний світ” (Київ, 2001 р.), Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.), Мови і культури у сучасному світі ” (Київ, 2003 р.), V, VI, VII, VIII наукових конференціях Національного університету Острозька aкадемія” (Острог, 2000, 2001, 2002, 2003 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в одинадцяти публікаціях, сім з яких надруковано у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 275 сторінок (текст дисертації становить 211 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової й довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, формулюється гіпотеза, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкривається новизна отриманих результатів, теоретичне та практичне значення роботи, характеризується фактичний матеріал та методи дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Сучасна американська публіцистика у комунікативно-функціональному аспекті” розглядаються функціональні особливості публіцистичного стилю американського варіанта сучасної англійської мови, виявляються лексичні й синтаксичні маркери змін у мові американських публіцистичних текстів, досліджується прагматична спрямованість лексичних одиниць та обґрунтовуються причини функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століття.
У другому розділі Лінгвокогнітивні засади функціональних змін у мові американської публіцистики” розглядається концептуальна метафора як підґрунтя функціональних змін у мові публіцистики та висвітлюються семантичні особливості мовних засобів вторинної номінації в сучасних американських публіцистичних текстах.
У третьому розділі Основні напрями функціональних змін у мові сучасної американської публіцистики” встановлюються особливості динаміки мовних змін у мові американської публіцистики. Подається перелік мовних засобів, за допомогою яких відбувається творення лексичних одиниць, і аналізуються словотвірні зміни у мові публіцистичних текстів.
У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших наукових розробок у галузі вивчення мовних змін американської публіцистики.
Список використаних джерел включає 568 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних науковців і 44 найменування довідкової літератури. Список джерел ілюстративного матеріалу складається з 209 чисел сучасних американських газет і журналів.
Додатки містять словник новотворів, виявлених у ході дослідження, кількістю понад 170 одиниць, які згруповані в алфавітному порядку.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Засоби масової інформації моделюють мовленнєву поведінку людини і залежно від комунікативної мети визначають стратегію вибору мовних засобів. Комунікативно-прагматична спрямованість публіцистичних текстів зумовлена їх максимальною орієнтацією на адресат з метою здійснити вплив на читача, спричинити зміни в його когнітивній сфері.
Зміни зовнішнього середовища (природи, суспільства, людської свідомості) відображаються в структурі та семантиці лексичних одиниць. Динаміка мовних змін зумовлена динамікою словникового складу, оскільки лексика реагує на події у багатьох сферах суспільного життя. Лексичні зміни приводять до розширення словникового складу сучасної англійської мови. Вони забезпечують експресивність публіцистичного тексту, легкість декодування поданої інформації. Наслідком функціональних змін виступають нові ЛО, які виникли внаслідок конверсії, скорочення, синтаксичної, лексичної, фразеологічної, метафоричної та семантичної деривації. До динамічних процесів змін мови американської публіцистики ми відносимо: 1) процес появи оказіоналізмів утворення лексичних інновацій за рахунок власних ресурсів; 2) активізацію лексико-семантичних і фразеологічних засобів; 3) семантичну трансформацію, внаслідок якої змінюється семантична структура слова; 4) термінологізацію, детермінологізацію та транстермінологізацію; 5) появу композит і речень-універбів.
Лексичний склад сучасної англійської мови активно поповнюється за рахунок оказіоналізмів, численний корпус яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність і дериваційний потенціал. Використання оказіональних і контекстуальних лексем зумовлено, з одного боку, законом економії зусиль, постійною потягом до виразових засобів вираження, а з іншого боку, різким прискоренням темпу сучасного життя. У структурному плані, наведені явища знаходять своє вираження в процесі семантичної конденсації та універбації. Потяг до економії мовних засобів перехрещується з іншим внутрішнім стимулом словникового збагачення мови тенденцією до регулярності внутрішньомовних відношень, яка у формальному плані виражається у намаганні мовців використовувати простіші форми скорочуючи складні найменування.
Нові лексичні елементи прокладають собі шлях, переборюючи тенденцію до стійкості, стабілізації, які підтримують мовну систему, водночас, вони органічно поєднуються з існуючими лексичними одиницями, і їх проникнення до мовної системи не перешкоджає комунікації. Варіативність і стабільність взаємодіють у синхронії, вони тісно пов’язані з парадигматичними і синтагматичними характеристиками лексичних одиниць, що забезпечує функціонування та динаміку лексичного складу в цілому, потужним фактором еволюції якого виступає словоскладання. Різнонаправлена еволюція ЛО відповідає меті комунікації. Варіативність інновацій сприяє їх розвитку, створює передумови для їх оновлення, а константні елементи гарантують їх стабільність. Мова публіцистичних текстів переповнена штампами, які зношуються, потребує оновлення, зумовлючи появу оказіональних утворень. Дослідження динамічних явищ мови дозволяє встановити такі характерні риси виявлених ЛО: 1) гнучкість як функціональна властивість лексем зумовлена раціональним і економним використанням внутрішніх ресурсів арсеналу інвентарних лексико-семантичних одиниць для оперативної номінації нового за своїми властивостями об’єкта або явища дійсності; 2) активність і розвиток оказіоналізмів у реальному мовленнєвому процесі зумовлена постійною появою соціально-номінованих номінацій тих чи інших реалій у багатьох сферах діяльності людини; 3) здатність ЛО з їх семантичним потенціалом пристосовуватися до потреб комунікації зумовлено тим впливом, якого адресант намагається досягнути стосовно адресата; 4) лінгвістична релевантність оказіональних утворень викликана потребою у швидкій передачі і сприйнятті інформації.
Яскравими прикладами динаміки у сфері лексичної семантики виступають метафори, оскільки відображають базові схеми концептуалізації досвіду й навколишнього світу. Мова виступає при цьому як відображення дійсності, закодоване шляхом вербалізації людського досвіду. Важливою функцією метафор публіцистичних текстів є концептуалізація дійсності, внаслідок чого формуються концепти. Аналіз метафоричних переносів дає можливість виявити вектор загальних тенденцій мовних змін. Формування концептуальних метафор тісно пов’язано з процесами словотворення.
Аналіз динаміки функціональних змін розкриває потенції дериваційного механізму мови, які знайшли відображення в кількісних параметрах дослідженого корпусу ЛО (2595), з яких 316 отримали статус узуальних, і понад 2000 виникли в сфері новотворів. Словниковий склад англійської мови головним чином поповнюється шляхом використання власних матеріальних ресурсів, тобто словотворення та семантичної деривації. Утворення слів відбувається з опорою на готові знаки, за певними словотворчими моделями, згідно з мовними закономірностями. Словотворення виступає одним із основних шляхів розширення функціонального складу мови. Конверсія, номіналізація, вербалізація, субстантивація, адвербіалізація, утворення слів із допомогою афіксоїдів і синтаксичне словоскладання є процесами словотворення, які ґрунтуються на функціональній переорієнтації. Оновлення і поповнення лексичного інвентаря мови за рахунок активного притоку композит, лексико-семантичних, фразеологічних оказіоналізмів, термінів і суфіксальних оказіональних утворень детермінується суспільною значимістю денотату, потребами комунікації. Їх аналіз проводиться з урахуванням семантичних, морфологічних, синтаксичних і структурних особливостей.
Проведений аналіз лексики дозволив виявити основні моделі формування лексичних і семантичних новацій американського варіанта англійської мови, описати їх у вигляді структурних моделей згідно з їх активністю в мові. Продуктивними є такі моделі: v+er→n; adj.+ly→adv.; n+ize→v; n+ist→n; n+аtion→n; adj.+ism→n. Найбільша кількість похідних утворена за допомогою суфіксів er, -ism, -ation, які складають 35%, 23,5% і 19,5% оказіоналізмів. Незначна кількість одиниць утворилася за допомогою суфіксів ly, -ist, -ness та ize. Відповідно вони складають 3,3%, 4%, 7,35% та 7,35% оказіональних утворень. Похідні слова, утворені за допомогою суфіксів: -er; -ly; -ize; -ist; -аtion; -іsm, характеризуються наявністю семантичної розчленованості, яка виявляється в тому, що деривати, носії словотворчих значень мають композиційну семантичну структуру та внутрішню предикацію. За допомогою зазначених вище суфіксів утворено17% від загальної кількості виявлених нових ЛО.
Найпродуктивнішими серед способів словотворення є: синтактичне словоскладання (30,4%), утворення семантичних новотворів (26%), детермінологізація (25,1%) та афіксація (17%). Значно менше виявлено оказіоналізмів утворених унаслідок приєднання афіксоїдів (8,4%), скорочення (6%), конверсії (2,2%) і телескопії (2%). Кожна конкретна формальна операція (афіксація, конверсія та інші) виражає певний морфологічний процес та виконує певну семантичну або ономасіологічну функцію. Внаслідок того, що словотворчі форманти і словотворчі моделі характеризуються власними семантичними ознаками, вони широко використовуються для створення нових найменувань.
Поповнення засобів словотворення сучасної англійської мови відбувається за рахунок іменників і дієслів, рідко прислівників і значною мірою залежить від семантики лексичних одиниць. Номіналізації постає універсальним механізмом, що дозволяє вирішувати різноманітні завдання у мові не тільки синтаксичного, але й лексичного та семантичного планів.
Новотвори за своєю структурою відповідають як продуктивним моделям сучасної англійської мови, так і закономірностям їх заповнення. Розмаїття та широта словотворчої бази позитивно впливають на передбачуваність утворення значної кількості слів такого типу, прогнозування розвитку всієї моделі оказіональних утворень в цілому. Новотвори відображають динаміку функціональних змін у мові американської публіцистики, оскільки відповідають комунікативним потребам, зокрема: заповнюють лексичні лакуни, мають лінгвістичні переваги над існуючими способами номінації, позитивно сприймаються суспільством, отримують схвалення читачів у публіцистичних текстах.
Для нової лексики АВАМ характерним є активність словотворчих напівафіксів, яка є свідченням тенденції до морфемізації вільних форм.
Семантичні зміни в процесі словотворення в мові американської публіцистики носять регулярний, системний характер. Утворення нових ЛСВ відбувається в багатьох випадках у зв’язку з функціональною мобільністю мовних одиниць, міграцією із однієї терміносистеми в іншу.
Динаміка мови пов’язана не тільки зі словотворенням, а й з розвитком типів лексичних одиниць, сферою активних семантичних процесів, характерних для лексики різних стилістичних шарів. В умовах НТР відбувається інтенсивна демократизація літературної мови, зближення її з розмовним варіантом, запозичення сленгу, транстермінологізація та детермінологізація, які супроводжуються розширенням словникового складу мови, підвищенням освітнього рівня читачів. В умовах електронної революції в США спостерігається не тільки поповнення комп’ютерної термінології, а й процес детермінологізації з появою нових словотворчих елементів. Публіцистичні тексти виступають тим середовищем, в якому активно проходять процеси транстермінологізації та детермінологізації. Це свідчить про те, що терміни є одним із найбільш активних джерел поповнення мови новими лексичними одиницями. Терміни складають 243 одиниці (25,1 %) від загальної кількості виявлених. У зв’язку з тим, що термінологія стає одним із головних джерел поповнення словникового складу мови, зумовленого інтенсифікацією НТП, збільшенням інформації в різних сферах знань, відзначається ріст термінів у повсякденному вжитку, оскільки вони відображають технічний бік мислення читача, заповнюють існуючі лакуни і відповідають потребам комунікації. Широке використання термінів у публіцистичному стилі свідчить про їх входження до мовної норми, що створює сприятливі умови для збільшення арсеналу мовних засобів вираження. Суспільно-політична лексика сучасної англійської мови постійно поповнюється та збагачується новими ЛО.
Серед похідних слів спостерігається тенденція до багатокомпонентності, що є результатом появи нових моделей на базі інтеграції словосполучень. Аналіз активних номінативних процесів кінця ХХ початку ХХІ століття дозволяє говорити про тенденцію до збільшення композитів (30,4 %).
Однією з характерних тенденцій динаміки функціональних змін виступає перехід слів із однієї частини мови в іншу, внаслідок чого змінюються семантичні, морфологічні та синтаксичні характеристики слів. Зміна семантичної структури слова виникає внаслідок існування суперечності між потребою в номінації і існуючим лексичним потенціалом, між новими досягненнями в процесі пізнання і обмеженістю лексичної системи.
В основі словотворчих процесів лежить явище функціональної переорієнтації, яке приводить до зміни лексичного значення та морфологічних показників. Функціональна переорієнтація є одним із найяскравіших прикладів прояву динаміки в синхронії мови. Залежність нових похідних одиниць від суб’єкта висловлювання, від того змісту, якого він намагається надати своїм словам, робить їх значення відкритими і рухомими, приводить до їх розвитку. До передумов функціональної переорієнтації, пов’язаних з особливостями системи мови, слід віднести загальнолінгвістичні процеси економії та аналогії, які виступають потужними дієвими засобами, що стимулюють зміни в мові. Реальне використання одиниць номінації у висловлюванні допускає їх семантичну та лексичну зміну, до яких відносимо зміну денотативного, сигніфікативного та прагматичного аспектів значення. Функціональної переорієнтації зазнають мовні одиниці різної протяжності та різних рівнів. Унаслідок її дії окремі морфологічні одиниці функціонують подібно лексичним, лексичні подібно морфологічним або синтаксичним, а синтаксичні подібно лексичним.

Результати нашого дослідження дозволяють також окреслити коло проблем для подальшої розробки. Насамперед, перспективним є дослідження використання метонімічних переносів у мові публіцистичних текстів у когнітивному аспекті, які приводять до функціональних змін, а також дослідження семантичних змін у морфології, змін синтаксичних і морфологічних показників лексичних одиниць мови американської публіцистики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.А. Метафора в тексте англоязычной рекламы: Дисканд.филол.наук: 10.02.04. К., 1980. 215 с.
2. Ажнюк Б.Н. Лингвострановедческие аспекты английских фразеологизмов: Дисканд. филол. наук: 10.02.04. К., 1985. 218 с.
3. Акуленко В.В. Категория количества в современных европейских языках. К.: Наукова думка, 1990. 284 с.
4. Александрова О.В. Филология, когнитивная лингвистика, дискурсивные исследования: общее и различное // С любовью к языку: Сб.науч. трудов. М.- Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский гос. ун-т. 2002. С. 61-65.
5. Алексеев К.И. Метафора как средство обозначения интенций в тексте // Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса / Под ред. Т.Н. Ушаковой, Н.Д. Павловой. СПб.: Изд-во Алетейя”, 2000. С. 126-146.
6. Аль-Саїд Мохамед. Хронотоп газетного тексту (лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі інформаційних повідомлень англомовних газет): Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.04 / ОДУ. Одеса, 2001. 17 с.
7. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. 208 с.
8. Андрусяк І.В Спосіб життя та дозвілля: Фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Мовні та концептуальні картини світу: Зб.наук.пр./ Гол.ред. О.І. Чередниченко. К.: Вид-во КДУ, 2000. С. 8-18.
9. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис...канд.філол.наук: 10.02.04 / КНУ ім.Т.Г. Шевченка. К., 2003. 20 с.
10. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. М.: Дрофа, 2001. 288 с.
11. Апполонская Т.А., Глейбман Е.В., Маноли И.З. Порождающие и распознающие механизмы функциональной грамматики. Кишинев: Изд-во Штиинца, 1987. 168 с.
12. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Семантика и информатика. М., 1986. Вып. 28. С. 22-38.
13. Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Школа Языки русской культуры”. Т.1. Лексическая семантика. М.: Восточная литература, 1995. 472 с.
14. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Л.: Просвещение, 1973. 302 с.
15. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
16. Арнольд И.В. Семантика и стилистика: Итертекстуальность. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. 444 с.
17. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 304-357.
18. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Изв. АН СССР. 1978. Т.34. № 4. С.333-361.
19. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.147-173.
20. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, события, факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
21. Арутюнова Н.Д. Тождество и подобие. Сравнение и идентификация: Сб. статей / Под ред.Н.Д. Арутюновой. М.: Наука, 1990. 225 с.
22. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.5-32.
23. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
24. Арутюнова Н.Д. Язык о языке. М.: Языки русской культуры, 2000. 624 с.
25. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики. Вступительная статья // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.16. М.: Прогресс, 1985. С.2-42.
26. Архипов И.К. О словообразовательной категории // Общие проблемы строения и организации языковых категорий: Материалы научной конференции. М.: Изд-во МГУ, 1998. С.19-22.
27. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. 104 с.
28. Баранов А.Н., Казакевич Е.Г. Парламентские дебаты: Советский политический язык: (от ритуала к метафоре). М.: Знания, 1991. 63 с.
29. Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Русская политическая метафора: Материалы к словарю. М.: Ин-т Русского языка АН СССР, 1991. 193 с.
30. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1997. 173 с.
31. Бартков Б.И. Количественный дериватарий английского языка (300 аффиксов научного стиля литературной нормы). Владивосток: Изд-во ДВНЦ АН СССР, 1984. 63 с.
32. Бартков Б.И. Системный анализ лингвистических явлений в тексте / Отв. ред. Б.И. Бартков. Владивосток: Изд-во ДВО АН СССР, 1988. 187 с.
33. Бартков Б.И. Деривационные типы и гнезда в синхронии и диахронии: Сб.научных трудов / Отв.ред.Б.И.Бартков. Владивосток: Изд-во ДВО АН СССР, 1989. 206 с.
34. Баскаков А.Н. Социальные факторы и их взаимодействие на лексико-семантическую систему языка // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. М.: Наука, 1988. С. 110-123.
35. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
36. Баянкина Е.Г. О функциях атрибутивного словосочетания в тексте // Текст, функция и семантика его компонентов. Минск: Изд-во МГЛУ, 1993. С.3-4.
37. Беленькая В.Д. Очерки англоязычной топонимии. М.: Высшая школа, 1977. 227 с.
38. Белєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дисд-ра філол.наук: 10.02.04. К., 2002. 476 с.
39. Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. М.: Рос. гос. ун-т, 2001. 439 с.
40. Беличова Е.О. Теории функциональной грамматики // Вопр. языкознания. 1990. №2. С. 64-74.
41. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Изд-во КГУ, 1997. 300 с.
42. Беляева Е.И. Функционально-семантические поля модальности в английском и русском языках. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1985. 179 с.
43. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. М.: Высшая школа. 1979. 184 с.
44. Береза Л.П. Коммуникативно-прагматические особенности английского текста информационно-описательного типа: Дис...канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1985. 210 с.
45. Березинский В.П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 132-136.
46. Бессарабова Н.Д. Изобразительные и выразительные возможности метафор в газетно-публицистической речи: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ. М., 1985. 24 с.
47. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1987. С. 88-125.
48. Блэк М. Метафора // Теория метафоры: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
49. Блохина Н.Г. Концептуальная семантика и проблемы концептуального анализа // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. Ч. 2. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. С. 192-194.
50. Богушевич Д.Г. Единица, функция, уровень: К проблеме классификации единиц языка. Минск: Вышейшая школа, 1985. 116 с.
51. Болдырев Н.Н. Функциональная категоризация английского глагола: Автореф. дис...д-ра филол.наук: 10.02.04 / СПб. гос. ун-т. СПб, 1995. 35 с.
52. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. ун-та, 2000. 123 с.
53. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976. 250 с.
54. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, 1978. 175с.
55. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики. Вопросы аспектологии. М.: Наука, 1983. 208 с.
56. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 135 с.
57. Бондарко А.В. Основы функциональной грамматики. Языковая интерпретация времени. С.- Пб.: Изд-во С.-Петербургского гос. ун-та, 1999. 260 с.
58. Бондарко А.В. Телеологическая основа и каузальный аспект функций языковых средств // С любовью к языку: Сб.науч. трудов. М.- Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский гос. ун-т. 2002. С. 20-27.
59. Бондарчук Г.Г. Некоторые тенденции современной английской суффиксации // Картина мира: Лексикон и текст: Сб.науч.тр./ Под.ред. Д.Г. Бордукова. М.: МГЛУ, 1991. С. 121-125.
60. Борисенко И.И. Телескопия в современном английском языке // Вопросы языковой структуры. К.: Выща школа, 1976. С. 90-95.
61. Бородулина Н.Ю., Коломейцева Е.М. Аксиологичность метафоры // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. Ч. 2. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. С. 46-48.
62. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 263 с.
63. Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и межуровневое варьирование // Проблемы варьирования языковых единиц. К.: УМК ВО, 1990. С. 65-83.
64. Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и фразеологизм // Вестник Киевского ун-та. Романо-германская филология. Вып. 24. К.: КГУ, 1990. С. 3-6.
65. Будагов Р.А. Язык, история и современность. М.: Изд-во МГУ, 1971. 299 с.
66. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: МГУ, 1976. 429 с.
67. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 263 с.
68. Будагов Р.А. Филология и культура. М.: МГУ, 1980. 304 с.
69. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: МГУ, 1989. 151 с.
70. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира. М.: Изд-во Языки русской культуры, 1997. 576 с.
71. Бунь О.А. Лінгво-когнітивний аспект функціонування текстових внесень у сучасній англомовній художній прозі: Автореф. дис...канд. філол.наук: 10.02.04 / КДУ. К., 1997. 19 с.
72. Вакуров В.Н., Кохтев Н.Н., Солганик Г.Я. Стилистика газетных жанров. М.: Высшая школа, 1978. 183 с.
73. Ваняшкин С.Г. Речевая образность в английском газетном тексте: Автореф. дис...канд.филол.наук: 10.02.04 / МГПИИЯ. М., 1985. 24 с.
74. Василевская Л.И. Метонимия в собственных именах // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1984. С. 110-120.
75. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи: Курс лекций по стилистике русского языка. М.: Изд-во Русский язык, 1982. 198 с.
76. Васильева В.С. О природе и функционировании окказиональных образований, соотносительных с атрибутивными свободными словосочетаниями в современном англ. языке: Дисканд.филол.наук: 10.02.04. Днепропетровск, 1974. 162 с.
77. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
78. Василюк И.Н. Слова и фразеологизмы диффузной семантики в современном английском языке: Автореф. дисканд.филол.наук: 10.02.04 / КГУ. К., 1990. 20 с.
79. Введение в функциональную англистику / О.В. Александрова, Л.В. Болдырева, Е.А. Долгина, В.В. Яковлева и др.. М.: Изд-во МГУ, 1998. 232 с.
80. Вердиева Н.Ф. Семантика слов. Махачкала: Изд-во РИОГДУ, 1987. 81с.
81. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 185 с.
82. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Русский язык, 1983. 269 с.
83. Веровский В.И. Представление как чувственно-наглядный образ и его роль в познавательной деятельности: Дис...канд. филос. наук: 09.00.01. К., 1976. 176 с.
84. Винник С.В. Социолингвистическая интерпретация политических неологизмов американского происхождения: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. Минск, 1986. 18 с.
85. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография // Избранные труды. М.: Наука, 1977. 312 с.
86. Винокур Т.Г. Функциональная и социальная характеристика стилистических свойств высказывания в современном русском языке. Социальная и функциональная дифференциация литературных языков. М.: Наука, 1977. С. 299-321.
87. Винокур Г.О. Филологические исследования: Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1990. 452 с.
88. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка / Под. ред. Ю.Д. Дешериева, Л.П. Крысина. М.: Наука, 1988. 198 с.
89. Вовчок Д.П. Стилистика газетних жанров. Свердловск: Изд-во УГУ, 1979. 72 с.
90. Воїнов В.В. Соціально-оціночні номінації у контексті культури США. К.: Либідь, 1994. 144 с.
91. Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 43-57.
92. Володина М.Н. Аспекты изучения языка средств массовой информации на филологическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. № 6. 2000. С.149-151.
93. Волохов Ю.К. Словарные заимствования, пополнившие английскую лексику в ХХ веке: Автореф. дис...канд. филол.наук: 10.02.04 / КГПИИЯ. Киев, 1974. 19 с.
94. Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ. М., 1971. 17с.
95. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
96. Вольф Е.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 52-64.