ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

brief description

Національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Курко Микола Нестерович

УДК 351.74 (88) + 341.171

ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління;
адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Арістова Ірина Василівна
доктор юридичних наук,
доцент

Харків - 2004
ЗМІСТ

Вступ
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ І Концептуальні засади управлінської діяльності Міністерства внутрішніх справ України в напрямку європейської інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1. Поняття та зміст європейської інтеграції . . . . . . . .
1.2. Пріоритетні положення політики інтеграції України до Європейського Союзу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Компетенція та роль органів державної влади України у сфері європейської інтеграції . . . . . . . . . . . . . . .

13

13

36

54
Розділ ІІ

Розділ ІІІ Правові основи участі Міністерства внутрішніх справ України у реалізації євроінтеграційного курсу . . . . . . . . .

2.1. Організаційно-правові засади спільної політики України та Європейського Союзу у сфері внутрішніх справ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Правові проблеми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері внутрішніх справ та шляхи їх вирішення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Організаційно-правові засади реалізації Міністерством внутрішніх справ України Перспективного плану дій у сфері європейської інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

82

82

118

145
3.1. Організація співробітництва МВС України у галузі боротьби з окремими видами транснаціональних злочинів
3.2. Співробітництво МВС України з ЄС у сфері правоохоронного забезпечення міжнародного миру . . . . .
3.3. Кадрове забезпечення Міністерством внутрішніх справ України євроінтеграційного курсу . . . . . . . . . . . . . .

145

165

184
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
196
Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205

Вступ

Актуальність теми. У ході історичного розвитку людства виникає об’єктивна необхідність у об’єднанні зусиль держав з метою забезпечення їх спільних інтересів. Потреба узгодження протилежних явищ – функціонування суверенної держави і співробітництво з іншими державами – сприяли появі такої форми міждержавних зв’язків, як міжнародні міжурядові організації. Початок ХХІ ст. можна назвати межею переходу до якісно нової інфраструктури світопорядку, створення підґрунтя „глобального суспільства”. Процес змін наразі охопив усі сфери суспільного життя. Поглиблення взаємозалежності держав у сучасному світі, що виявляється в неоднозначних та суперечливих явищах глобалізації, визнається однією із загальних і всесвітньозначимих закономірностей розвитку міжнародних відносин.
Виходячи із характеру проблем держав, відбувається вибір регіонального чи універсального рівня їх розв’язання. У нинішніх умовах багато уваги приділяється регіоналізації як процесу, котрий об’єднує національні соціальні утворення у регіональну систему. Цей процес виявляється як у багатоаспектній співпраці між державами через інтеграційні союзи, так і у співробітництві, пов’язаному із спільними інтересами в окремих сферах діяльності. Європейський вибір України обумовлюється усвідомленням необхідності загальноєвропейської інтеграції як важливого чинника державної незалежності, безпеки, політичної стабільності, економічного розвитку країни та соціальної злагоди у суспільстві. Враховуючи те, що стратегічний напрям розвитку України – входження в європейський простір – був обраний ще з моменту проголошення незалежності України, вельми важливими постають завдання щодо реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Відповідним указом Президента України було визначено Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за здійснення завдань згідно із зазначеною Стратегією, серед яких вказано і Міністерство внутрішніх справ України, до компетенції якого віднесено співробітництво у запобіганні та боротьбі з організованою злочинністю і поширенням наркотиків. Залучення України до програм Європейського Союзу та тісне співробітництво МВС України з правоохоронними органами країн-членів Європейського Союзу, міжнародними правоохоронними організаціями в сфері юстиції та внутрішніх справ розглядається у спільних актах Європейського Союзу та України як важлива передумова створення в Європі простору безпеки, стабільності, громадського порядку. Зважаючи на наведені обставини, тема дисертаційного дослідження є своєчасною та актуальною.
На початку ХХІ ст. в Україні відбулося осмислення всіх позитивних та негативних моментів євроінтеграційного процесу, прийшло усвідомлення того, що останній є процесом складним та тривалим, тому потребує наукового аналізу всіх сфер соціальної дійсності, а на його основі – ґрунтовних висновків та рекомендацій. Слід підкреслити, що проблеми європейської інтеграції віднедавна постійно перебувають у колі наукових зацікавлень не лише зарубіжних учених, а й багатьох вітчизняних правників. Водночас спостерігається відсутність системних організаційно-правових досліджень у галузі управління євроінтеграційними процесами в Україні. Визнаючи державне управління ефективним засобом реалізації політики України в напрямку інтеграції до Європейського Союзу, вважаємо, що дослідження повноважень, організаційно-правових засад діяльності органів державної влади, і зокрема МВС України, у сфері європейської інтеграції набувають особливого значення у зв’язку з необхідністю поглиблення інтеграційних процесів. Усе зазначене вище й обумовило вибір теми дослідження та його наукову новизну.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 6 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період з 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), Національного університету внутрішніх справ (п. 2.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.). Робота спрямована також на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затверджено указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072), Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття (затверджено рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 км/1) та Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (затверджено розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 р. № 618).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародно-правових документів робочих органів Європейського Союзу, спільних органів Україна-ЄС, практики їх реалізації, а також узагальнення основних положень праць науковців визначити сутність, особливості європейської інтеграції та її наслідки для України, організаційно-правові засади належної діяльності МВС України щодо європейської інтеграції та співробітництва з ЄС, виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання участі МВС України у реалізації спільної політики України та ЄС у сфері внутрішніх справ, організаційного трансформування МВС України та його органів щодо забезпечення єдиного правового простору європейських країн.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити наступні основні задачі:
- визначення та аналіз понятійного апарату європейської інтеграції;
- розкриття змісту правоохоронної політики України щодо інтеграції до Європейського Союзу;
- визначення національних суб’єктів управління в галузі європейської інтеграції та їх компетенції;
- дослідження повноважень МВС України як суб’єкта управління у сфері європейської інтеграції;
- вироблення та обґрунтування організаційно-правових заходів МВС України у реалізації євроінтеграційного курсу України;
- аналіз чинного національного законодавства та спільних міжнародно-правових документів робочих органів Європейського Союзу та України й визначення нормативно-правових актів, відповідно до яких здійснюється управління Міністерством внутрішніх справ України в процесі європейської інтеграції;
- узагальнення практики суб’єктів управління як в Україні, так і поза її межами щодо реалізації спільної стратегії України та Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ, з визначенням шляхів оптимізації їх організаційних структур, функцій та форм управління;
- розробка пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності МВС України в напрямку узгодженої взаємодії з іншими правоохоронними органами України, відповідними інституціями Європейського Союзу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з Європейським Союзом.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні й організаційно-правові засади, форми та методи діяльності МВС України в напрямку реалізації євроінтеграційного курсу України, а також шляхи їх удосконалення.
Методологічною основою дисертації є теоретико-методологічний арсенал, зумовлений метою й особливостями явища, що аналізується, – європейської інтеграції та участі в ній МВС України. Застосування методів і прийомів наукового пізнання спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми участі МВС України у діяльності щодо європейської інтеграції та співробітництва з ЄС в єдності з політикою ЄС стосовно України, стратегією України щодо європейської інтеграції (підрозділи 1.1, 1.2). Системний метод використовувався під час дослідження суб’єктів державного управління у сфері європейської інтеграції (підрозділ 1.3), визначення правової бази участі МВС України у реалізації євроінтеграційного курсу України (підрозділ 2.1). Логіко-семантичний метод сприяв поглибленню понятійного апарату (підрозділ 1.1, 2.1). Історико-правовий метод застосовано під час аналізу еволюції нормативно-правових засад щодо завдань, функцій, повноважень органів управління у сфері європейської інтеграції як в Україні, так і поза її межами (у ЄС) (підрозділи 1.1, 1.3), у тому числі МВС України (підрозділ 2.1), за роки незалежності України. Завдяки порівняльно-правовому методу визначено правові проблеми інтеграції України до ЄС у сфері внутрішніх справ та шляхи їх вирішення (підрозділ 2.2). Використання статистичного і соціологічного методів дозволило визначити тенденцію та динаміку реалізації головних напрямків Перспективного плану дій МВС України у напрямку європейської інтеграції (розділ 3).
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права, міжнародного права: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, М.І. Ануфрієва, І.В. Арістової, Г.В. Атаманчука, М.О. Баймуратова, О.М. Бандурки, О.О. Бандурки, І.Л. Бачило, М.В. Білоконя, А.О. Білоуса, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, М.М. Гнатовського, О.А. Делінського, Ю.Д. Ільїна, Л.В. Коваля, В.В. Копійки, Ю.Ф. Кравченка, К.Б. Левченко, Л.А. Луць, Н.П. Матюхіної, А.В. Омельченка, В.Ф. Опришка, П.М. Рабіновича, О.Х. Саїдова, О.Ф. Скакун, А.Є. Татама, Ю.О. Тихомирова, О.О. Теличкіна, А.С. Фастовця, Ю.С. Шемчушенка, О.А. Шибаєвої, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих актів, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, у тому числі МВС України, міжнародно-правові документи робочих органів Європейського Союзу, спільних органів України та ЄС; національна правозастосовна практика, досвід країн-членів Європейського Союзу; довідкова література, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України в напрямку європейської інтеграції та співробітництва з Європейським Союзом. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- поглиблено категоріальний апарат європейської інтеграції та показано його роль у адекватній реалізації МВС України спільної політики ЄС та України у сфері внутрішніх справ;
- комплексно досліджено еволюцію розвитку концептуальних засад політики України стосовно інтеграції до ЄС за роки незалежності України; запропоновано та обґрунтовано для підняття партнерства Україна-ЄС на принципово інший рівень формувати та реалізовувати якісно нову державну політику у сфері європейської інтеграції;
- вперше запропоновано конкретний організаційно-правовий механізм інституційних перетворень, стратегія яких узгоджується з критеріями членства в ЄС (копенгагенські критерії); обґрунтовано доцільність формування системи національних органів усіх гілок державної влади, компетенція яких цілком чи частково пов’язана з управлінням у сфері європейської інтеграції;
- визначено і вперше системно досліджено роль та місце МВС України в системі національних органів управління у сфері європейської інтеграції та спільних органів управління Україна-ЄС;
- подальший розвиток дістала концепція управління у сфері юстиції та внутрішніх справ України-ЄС;
- визначено та досліджено принципово нові організаційно-правові механізми діалогу Україна-ЄС, які реально сприяють забезпеченню інституційної інтеграції МВС України до відповідних європейських структур у галузі юстиції та внутрішніх справ;
- дістала подальший розвиток концепція єдиного європейського правового простору, яка передбачає зважене створення правової підсистеми України в галузі юстиції та внутрішніх справ, що може поставати складовою правового механізму взаємодії права ЄС та правової системи України;
- вперше визначено та комплексно досліджено правові основи формування політики МВС України щодо співробітництва з ЄС у сфері внутрішніх справ;
- запропоновано включити до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС сферу юстиції та внутрішніх справ;
- сформульовано пропозиції щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності МВС України з метою реалізації Перспективного плану дій в галузі співробітництва з ЄС у головних складових сфери юстиції та внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового забезпечення інтеграції України до ЄС та управління МВС України у сфері європейської інтеграції;
- у правотворчості – для удосконалення чинного адміністративного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів Верховною Радою України, у тому числі Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України та іншими органами, які здійснюють адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу зокрема, розроблено пропозиції до проекту Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції України на 2004-2007 рр.; внесено рекомендації до Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (про що є відповідні акти впровадження);
- у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність МВС України у сфері європейської інтеграції з метою її відповідності сучасним європейським стандартам;
- у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для написання науково-практичних посібників з управління у сфері європейської інтеграції, підготовки підручників та практикумів з курсів „Адміністративне право України”, „Судові та правоохоронні органи України”, „Управління в органах внутрішніх справ”, у викладанні відповідних дисциплін. Деякі положення дисертації враховані у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора;
- у сфері міжнародного співробітництва – використання одержаних результатів сприятиме удосконаленню діяльності спільних органів Україна-ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, інституційним перетворенням інших інтеграційних структур щодо забезпечення стабільності та розвитку єдиного європейського правового простору.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права та теорії управління, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано наукову статтю «Компетенція та роль органів державної влади України у сфері правового забезпечення європейської інтеграції» (здобувачем запропоновано та обґрунтовано необхідність системної організації органів усіх гілок державної влади задля якісного правового забезпечення процесу інтеграції України до ЄС). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавтору, не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: Міжнародній науково-практичній конференції з питань протидії торгівлі людьми (м. Київ, 2002 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ» (м. Харків, 2002 р.), науковій конференції «Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз» (м. Київ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Протидія відмиванню брудних коштів та фінансування тероризму: громадська підтримка та контроль» (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції» (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науковій конференції «Наука в системе образования МВД государств-участников СНГ: проблематика, перспективы, внедрение в практику» (м. Ялта, 2003 р.), науково-практичній конференції «Теорія і практика виховної роботи в ОВС України» (м. Харків, 2004 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, предмета дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (251 найменування). Повний обсяг дисертації – 229 сторінок, список використаних джерел займає 25 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародно-правових актів робочих органів Європейського Союзу, спільних інституцій України і ЄС та практики їх застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях права, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на системне удосконалення організаційно-правових засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України у сфері європейської інтеграції з метою сприяння якісній реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу та забезпеченню єдиного правового простору Європи.
Виходячи із важливості встановлення змісту поняття «європейська інтеграція», а також невизначеності цього терміна у національному законодавстві та у науковому обігу, у дисертації завдяки комплексному дослідженню основних положень теорії інтеграції та концептуальних засад політики ЄС визначено та розкрито сутність цього поняття. Європейська інтеграція розглядається як вищий етап регіоналізації, яка базується на територіальній суміжності європейських держав, між якими активно виникають та розвиваються різноманітні соціальні зв’язки. У роботі наголошено, що європейська інтеграція передбачає інтеграцію економічної, політичної, правової та інших підсистем, що зумовлює появу нової якості формування європейської соціальної системи, вихід за межі європейського співробітництва з метою утворення єдиної структури, яка відрізняється наднаціональними (наддержавними) ознаками.
Зважаючи на досвід розбудови Європейського Союзу – наймогутнішого інтеграційного об’єднання, завдяки якому ідея інтеграції ефективно реалізується у соціальну практику, ми переконалися, що інтеграція має бути поступовою та взаємовигідною, а цілі інтеграційного об’єднання повинні відповідати інтересам та можливостям учасників. Дослідження основних засад європейської інтеграції не тільки дозволили поглибити категоріальний апарат європейської інтеграції, але й сприяли усвідомленню їх ролі у процесі вступу третіх країн до Європейського Союзу. Акцентовано увагу на необхідності активної позиції країн-кандидатів щодо модернізації та реформування європейської соціальної моделі з огляду на динаміку змін, що відбуваються у ХХІ ст.
У дисертації обґрунтовано, що європейська інтеграція не усуває суперечностей, які можуть виникати на тій чи іншій її стадії у різних формах, а тому важливим є створення адекватного механізму їхнього узгодження. Незважаючи на те, що євроінтеграційний процес – складний і тривалий, з відповідними проблемами, Україна зробила свій вибір ще з моменту проголошення своєї незалежності – входження в європейський простір. Спираючись на комплексний аналіз еволюції розвитку концептуальних засад політики України стосовно інтеграції до ЄС за роки незалежності України, у роботі зроблено висновок, що курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною державної незалежності. Крім того, переконливо доведено, що європейський вибір України – це водночас і рух до стандартів реальної демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, базованого на засадах верховенства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина.
Виходячи із того, що політика постає загальнометодологічним принципом управління, у дисертації запропоновано акцентувати увагу на управлінському аспекті європейської інтеграції загалом та інтеграції України до ЄС зокрема. Такий підхід дозволив усвідомити, що для трансформації співробітництва України та ЄС у європейську інтеграцію потрібна якісно нова державна політика у сфері європейської інтеграції, яка має формуватися та реалізовуватися як двоєдиний зважений стратегічний курс держави – створення внутрішніх передумов щодо набуття Україною членства в ЄС та всебічне співробітництво з ЄС задля стабільності та розвитку єдиного європейського простору безпеки.
Аналіз чинного законодавства України та міжнародних нормативно-правових актів, у тому числі Європейського Союзу, в галузі європейської інтеграції загалом та МВС України зокрема, практики реалізації зазначених документів, теоретичне осмислення наукових праць у різних галузях юриспруденції дозволив переконатися у тому, що не всі аспекти європейської інтеграції було досліджено повною мірою, спостерігається відсутність системних організаційно-правових досліджень у галузі управління євроінтеграційними процесами в Україні. Базуючись та використовуючи певною мірою досвід науковців та практичних працівників щодо нормотворчості, правозастосування та наукові дослідження в галузі європейської інтеграції, у дисертації з урахуванням реалій сьогодення наголошено на доцільності визнання державного управління ефективним засобом реалізації політики України в напрямку інтеграції до Європейського Союзу. Запропоновано та обґрунтовано комплексний підхід щодо дослідження організаційно-правових засад діяльності органів державної влади України, зокрема МВС України, у сфері європейської інтеграції, що виходить з позицій теорії управління (організаційно-правовий аспект).
Ґрунтуючись на Конституції України та концептуальних засадах управлінської діяльності органів державної влади України у сфері європейської інтеграції, всебічно досліджено інституційні перетворення в Україні. З метою якісної реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, а також належного виконання Україною зобов’язань, пов’язаних з членством в ЄС, у дисертації запропоновано та обґрунтовано стратегію інституційних перетворень, що узгоджується з копенгагенськими критеріями та виходить із широкого тлумачення поняття «державне управління». Така пропозиція сприяє, серед іншого, досягненню основної мети нового етапу адміністративної реформи, а саме, створенню ефективної системи державного управління, зокрема у сфері європейської інтеграції, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою. У роботі запропоновано як перший крок сформувати єдину систему органів державної влади, що відповідальні за правове, організаційне й політичне забезпечення Стратегії інтеграції України до ЄС та вважати їх органами державного управління у сфері європейської інтеграції. Ми переконані, що така пропозиція сприятиме і формуванню єдиного організаційного, правового та політичного простору Європи.
Глибокий аналіз основних напрямків політики Європейського Союзу, пріоритетних сфер співробітництва між Україною та ЄС, а також нової геополітичної ситуації в світі дозволив усвідомити необхідність утвердження нової моделі світового розвитку, глобальної безпеки. У роботі відстоюється позиція, що одним із важливих чинників безпечного існування світової спільноти постає якісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ. Зважаючи на багатоаспектність зазначеного співробітництва, ми вважали за доцільне зосередити увагу на його управлінському аспекті. Це об’єктивно вимагало визначитися з об’єктом та суб’єктами управління. Запропоновано та обґрунтовано вважати сферу юстиції та внутрішніх справ об’єктом державного управління. На основі систематизації особливостей об’єкта управління зроблено висновок щодо необхідності зваженого управлінського впливу з боку Міністерства внутрішніх справ України та доцільності його включення до складу провідних суб’єктів державного управління у сфері юстиції та внутрішніх справ. Останнє цілком відповідає як державній, так і відомчій стратегії щодо посилення соціальної ролі системи МВС України, зокрема в галузі охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, гарантування їх безпечного існування. Отже, актуальним постає дослідження діяльності МВС України у сфері юстиції та внутрішніх справ.
У роботі наголошено, що діяльність МВС України загалом та у галузі співробітництва з ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ зокрема має спиратися передусім на принцип верховенства права. Це зумовило необхідність дослідження правових основ участі МВС України у реалізації євроінтеграційного курсу. Вперше системно досліджено чинне національне законодавство та спільні міжнародно-правові документи робочих органів ЄС та України й визначено нормативно-правові акти, відповідно до яких має здійснюватися діяльність МВС України у сфері юстиції та внутрішніх справ. Доведено, що нормативно-правові акти України та Європейського Союзу, в яких закріплені пріоритетні положення політики ЄС та України щодо європейської інтеграції, постають правовим фундаментом для розробки та розвитку нормативно-правової бази належної участі МВС України як у реалізації спільної політки України та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, так і у виконанні Стратегії інтеграції України до ЄС відповідно до своєї компетенції.
Акцентовано увагу на тому, що спільна розробка та прийняття Плану дій ЄС в галузі юстиції та внутрішніх справ в Україні є, у першу чергу, політичною подією: подібний документ ще ніколи не укладався між ЄС та третіми країнами. Це перший політичний документ, який містить стратегію розвитку взаємовідносин між Україною та ЄС за всіма напрямками сфери юстиції та внутрішніх справ у комплексі. Виходячи із того, що питання, які відносяться до сфери юстиції та внутрішніх справ, давно вийшли за межі національних суверенітетів, а також враховуючи необхідність набуття нового виміру у галузі співробітництва в означеній сфері, у дисертації ґрунтовно проаналізовано цей документ.
Аналіз основних завдань і стратегічних цілей Плану дозволив нам побачити та усвідомити наступне. Для ефективної співпраці МВС України з відповідними інституціями ЄС доцільно розглядати шляхи вирішення цієї проблеми у контексті теорії управління (у її організаційно-правовому аспекті). Запропоновано з метою удосконалення сфери юстиції та внутрішніх справ як об’єкта управління досліджувати її як системну організацію. Обґрунтовано, що невід’ємними основними складовими, між якими об’єктивно існує прямий та зворотний зв'язок, постають наступні: сфера міграційних процесів, сфера прикордонного співробітництва, сфера візової політики, сфера боротьби з організованою злочинністю (торгівля людьми, незаконний обіг наркотиків, відмивання коштів тощо), сфера боротьби з міжнародними тероризмом, сфера правоохоронного забезпечення міжнародного миру та ін. Суб’єктами управління постають відповідні органи ЄС, України (зокрема, МВС України), держав-членів ЄС, держав-кандидатів до вступу в ЄС, компетенція яких повністю або частково пов’язана зі сферою юстиції та внутрішніх справ. Показано, що План переконливо засвідчує двоєдину природу функцій управління (цільові та організацій) у розглядаємій сфері.
Таким чином, План дій ЄС в галузі юстиції та внутрішніх справ в Україні можна вважати не тільки важливим нормативно-правовим актом, оскільки він закріплює правові засади співробітництва між Україною та ЄС у зазначеній сфері, але й конструктивним організаційним керівництвом для дій МВС України у різних складових сфери юстиції та внутрішніх справ. Зважаючи на те, що План-графік імплементації положень Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ постає одним із ефективних та гнучких інструментів реалізації Плану дій, акцентовано увагу, що МВС України має не тільки належним чином спрямовувати свою управлінську діяльність у розглядаємій сфері відповідно до Плану-графіку, але й займати активну позицію щодо його оперативного коригування, опрацювання питань стосовно ратифікації найважливіших нормативно-правових актів в галузі боротьби зі злочинністю, а також своєчасної імплементації відповідних міжнародних документів у чинне національне законодавство.
Враховуючи те, що трансформація міжнародного співробітництва у європейську інтеграцію вимагає розробки та впровадження нових організаційно-правових механізмів, передусім зорієнтованих на інституалізацію відносин між Україною та ЄС, у дисертації визначено відповідні механізми діалогу Україна-ЄС, які реально сприяють забезпеченню інституційної інтеграції МВС України до впливових європейських структур у сфері юстиції та внутрішніх справ, а саме: Стратегічний комітет з питань міграції, кордонів та притулку; Спеціальний комітет статті 32 Амстердамського договору про створення Європейського Союзу; Євроюст; Європейська Правова Мережа; Центральні контактні пункти задля організації обміну інформацією з проблематики боротьби з організованою злочинністю; Європол (участь у інституті офіцерів зв’язку). Запропоновано та обґрунтовано конкретні організаційно-правові заходи, які має здійснювати МВС України задля активізації «процесу асоціації» України до ЄС з окремих елементів широкомасштабної політики Євросоюзу у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Зроблено висновок, що належному впровадженню в діяльність МВС України щодо європейської інтеграції принципу верховенства права, а також формуванню та розвитку єдиного європейського правового простору значним чином заважають існуючі правові проблеми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ. Визначення та аналіз чинників, що негативно впливають на формування цивілізованої правової системи України, дозволило запропонувати підхід, спрямований на розвиток концепції єдиного європейського правового простору. Основна ідея зазначеного підходу полягає у наступному: для усталеного розвитку єдиного європейського правового простору необхідно вживати відповідних заходів в напрямку зміцнення усіх його складових, зокрема шляхом зваженого формування єдиного європейського правового простору у сфері юстиції та внутрішніх справ. Досягненню зазначеного результату має сприяти створення правової підсистеми України у галузі юстиції та внутрішніх справ, яку доцільно розглядати складовою правового механізму взаємодії права ЄС та правової системи України.
З огляду на те, що законодавчо не визначені процедури та правові засоби, які мають включатися до механізму взаємодії правових систем Євросоюзу та України, у роботі досліджено їх доктринальне розуміння. Це дозволило усвідомити місце та роль МВС України у реалізації Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, у створенні правової підсистеми України у галузі юстиції та внутрішніх справ і, як наслідок, у процесах формування та розвитку єдиного європейського правового простору у сфері юстиції та внутрішніх справ. Визначено конкретні організаційно-правові заходи МВС України щодо розробки та належного виконання щорічних планів робіт з адаптації законодавства у сфері юстиції та внутрішніх справ з обов’язковим урахуванням та мінімізацією негативних наслідків процесу інтеграції різних країн до ЄС. Враховуючи те, що певні заходи МВС України щодо реалізації спільної політики України та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ вже справили позитивний вплив на участь України у «процесі асоціації» різних країн до ЄС, у роботі запропоновано зазначену сферу включити до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
У дисертації відстоюється позиція, що під час дослідження правових засад діяльності МВС України у напрямку європейської інтеграції необхідно виходити як з системного аналізу міжнародних та національних нормативно-правових актів щодо співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ, так і з аналізу відомчих ініціатив з цієї проблеми. Цьому висновку сприяло також те, що МВС України відповідальне за правове забезпечення певних напрямків діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ і було включено за нашою пропозицією до складу системи органів держаної влади України, що здійснюють правове забезпечення євроінтеграційного курсу України. Зважаючи на позитивні риси нормативно-правового акту МВС України, а також їх загальне, міжвідомче значення (якщо вони спрямовані на охорону громадського порядку), у дисертації наголошено на значній ролі Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС, що був затверджений розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 р. № 618, задля забезпечення МВС України євроінтеграційного курсу.
З огляду на те, що МВС України як суб’єкт державного управління у сфері європейської інтеграції відповідно до своєї компетенції повинно спрямовувати діяльність ОВС України на реалізацію Перспективного плану дій, у дисертації досліджено конкретні організаційно-правові ініціативи МВС України за пріоритетними напрямками Перспективного плану дій. Визнаючи важливість усіх напрямків зазначеного Плану, а також складність їх дослідження, ми дійшли до висновку щодо доцільності акцентувати увагу на сфері боротьби з окремими видами транснаціональних злочинів, на сфері правоохоронного забезпечення міжнародного миру та кадровому забезпеченні Міністерством внутрішніх справ України інтеграції України до ЄС.
Відзначаючи певні позитивні зрушення щодо реалізації МВС України Перспективного плану дій, у дисертації зроблено відповідні пропозиції з метою подальшого удосконалення цього процесу:
запропоновано посилити дієвість системи контролю за належним виконанням Плану та особисту відповідальність посадових осіб;
запропоновано МВС України опрацювати питання щодо включення критерію боротьби з організованою транснаціональною злочинністю до копенгагенських критеріїв членства в ЄС;
зважаючи на те, що Європол постає ефективним інструментом інтеграційної політики ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, запропоновано шляхи взаємодії МВС України з цією структурою ЄС, а також відповідні структурні перетворення системи МВС України;
з метою належної участі МВС України у міжнародних операціях (правоохоронного характеру) Євросоюзу на користь миру запропоновано сформувати систему управління МВС України у сфері правоохоронного забезпечення міжнародного миру, ефективність діяльності якої безпосередньо пов’язана з підвищенням статусу МВС України як провідного суб’єкта управління у зазначеній сфері, а також якісним оновленням правової бази участі МВС України у діяльності щодо забезпечення міжнародної стабільності;
запропоновано концепцію кадрового забезпечення МВС України в умовах інтеграції України до ЄС, стрижнем якої є розвиток людського потенціалу, забезпечення професійної підготовки персоналу відповідно до міжнародновизнаних стандартів та ін.
Таким чином, є усі підстави стверджувати, що, незважаючи на певні недоліки, Міністерство внутрішніх справ України займає активну зважену позицію щодо якісної реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, а також сприяє трансформації співробітництва між Україною та ЄС до європейської інтеграції в галузі юстиції та внутрішніх справ. Вважаємо, що розширення та поглиблення цього процесу можливе за рахунок запропонованих у дисертації організаційно-правових засад, форм та методів діяльності МВС України у сфері європейської інтеграції, які були налаштовані на адекватне урахування: процесу розширення ЄС; місця та значення України у новій геополітичній ситуації; негативних наслідків нового етапу розбудови ЄС; нових тенденцій розвитку міжнародної злочинності; участі України у формуванні механізмів нової антитерористичної політики; внутрішніх трансформаційних процесів, що спираються на верховенство права, стабільний демократичний розвиток та соціально орієнтовану економіку.