ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ ІММІГРАЦІЇ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 342.951:351.88:351.755](477)

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ПРОТИДІЇ
НЕЛЕГАЛЬНІЙ ІММІГРАЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 –
адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Тиндик Надія Петрівна
кандидат юридичних наук, доцент

Львів–2009

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………........ 4
РОЗДІЛ 1. НЕЛЕГАЛЬНА ІММІГРАЦІЯ – ОБ’ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ ………………………………
13
1.1. Історіографія проблеми та напрями дисертаційного дослідження ………………………………………………………………….
13
1.2. Значення правоохоронних органів України у протидії нелегальній імміграції ……………………………………………………….
33
1.3. Нелегальна імміграція – найгостріша проблема сучасної міграційної політики України ……………………………………………….
48
1.4. Досвід адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції в зарубіжних країнах …………………………………………….
61
Висновки до розділу 1 76
РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ ІММІГРАЦІЇ .....................................................
79
2.1. Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності ……………….......................................................................
79
2.2. Заходи адміністративної відповідальності у механізмі протидії нелегальній імміграції ......................................................................................
90
2.3. Адміністративно-правовий порядок видворення за межі України нелегальних іммігрантів ...................................................................
108
Висновки до розділу 2 ........................................................................... 116
РОЗДІЛ 3. НЕЛЕГАЛЬНА ІММІГРАЦІЯ – ПОТЕНЦІЙНА ЗА-ГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ ………………………………………………………………………..

119
3.1. Проблеми криміналізації нелегальної імміграції як злочину міжнародного характеру .................................................................................
119
3.2. Нелегальна імміграція як різновид організованої злочинності в Україні ...............................................................................................................
129
3.3. Удосконалення діяльності правоохоронних органів України щодо протидії нелегальній імміграції ………………………………………
150
Висновки до розділу 3 ………………………………………………... 170
ВИСНОВКИ ............................................................................................ 173
ДОДАТКИ ............................................................................................... 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................. 196

ВСТУП

Актуальність теми. Міжнародна міграція набула глобального характеру з кінця 80-х – початку 90-х років XX ст., коли всі континенти опинилися під впливом цього феномену. Одну з найбільш конфліктних проблем міжнародної міграції становить саме нелегальна імміграція. Це явище має стійку тенденцію до поширення, систематичних змін та ускладнень. Спектр причинно-наслідкових зв’язків значно розширюється, тому на сучасному етапі нелегальна імміграція глобалізується. У світовій спільноті зростає занепокоєність наслідками цього явища, що спричиняє негативні політичні, соціальні та економічні проблеми. За даними Міжнародної організації праці, кількість нелегальних іммігрантів у світі за останній період зросла до 30 млн. осіб (і це дуже приблизні відомості, оскільки нелегальна імміграція – надзвичайно латентне явище).
З огляду на викладене вище надзвичайної актуальності набуває дослідження діяльності правоохоронних органів України, які здійснюють протидію цьому негативному явищу, адже курс на зміцнення правопорядку в державі, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямів державного будівництва. Не випадково проблематиці правоохоронної діяльності присвячено значну кількість наукових досліджень, науково-практичних і науково-методичних заходів. Значна їх частина присвячена організації і діяльності правоохоронних органів держави, які наділені широким арсеналом засобів зміцнення порядку і законності, протидії злочинності та правопорушенням, забезпечення прав та законних інтересів громадян, загалом та у міграційній сфері зокрема.
У контексті дослідження окресленої проблеми заслуговує на увагу досвід зарубіжних країн, із якого випливає, що нелегальна імміграція створює реальну загрозу національній безпеці. Тому сьогодні у більшості країн-донорів застосовують комбінований підхід щодо нелегальної імміграції, що поєднує політику “відкритих передніх дверей” для людей, у чиїх в’їздах країна зацікавлена, і політику “закритих задніх дверей” для нелегальних іммігрантів; у цих країнах щорічно розробляється імміграційний план, у якому окреслено основні параметри імміграції, що супроводжуються виділенням необхідних ресурсів. Міграційному законодавству розвинутих країн притаманні: посилення юридичної відповідальності за порушення правил в’їзду до країни; суворе покарання осіб, які брали на роботу нелегальних іммігрантів; легалізація іноземців, котрі працюють як спеціальні сільськогосподарські працівники; амністія нелегальних іммігрантів, які упродовж певного часу постійно проживали у країні. У цих країнах сформовано розгалужену система органів управління міграційними процесами, які відповідають за видачу віз на в’їзд до держави через мережу посольств і консульств за межами країни, а також правоохоронних органів, які протидіють нелегальному проникненню іммігрантів.
Звичайно, заходи безпеки, які вживають уряди, є нагальною потребою, але сугестивний підхід приховує дуже небезпечну тенденцію, що може в будь-який момент трансформуватися й перерости у значні міжнародні конфлікти. Попередити це можливо тільки вкрай зваженою політикою, яка б передбачала захист прав мігрантів усіх категорій та заходи протидії нелегальній імміграції, що безпосередньо пов’язана з організованою злочинністю й тероризмом.
Отже, нелегальна імміграція як явище міжнародного життя спричиняє національну, політичну, економічну, демографічну, етнокультурну і найголовні-ше – кримінальну загрозу безпеці Української держави. Але ця проблема в сучасних умовах є не тільки внутрішньою для України. Для її розв’язання необхідні спільні зусилля багатьох країн, усього світового співтовариства через підписання виважених міждержавних угод та створення комплексних цільових програм щодо запобігання нелегальній імміграції.
Окреслена проблема є досить актуальною і тривалий час була в центрі уваги українських та зарубіжних науковців. За останні роки в Україні кількість публікацій із цих питань значно зросла. Окремі аспекти проблеми було висвітлено у працях В. Андрієнка, О. Бандурки, О. Брайчевської, С. Бритченка, П. Бурлака, І. Василенка, О. Джужи, О. Кузьменко, А. Кучерова, О. Малиновської, А. Мацка, Т. Мінки, А. Мозоля, С. Мосьондза, В. Новіка, В. Олефіра, В. Палька, О. Піскуна, Н. Побєди, О. Позняка, І. Прибиткової, Ю. Римаренка, В. Суботенко, Ю. Тодики, Н. Тиндик, С. Чеховича, Ю. Шемшученка, М. Шульги, О. Хомри та інших.
З-поміж іноземних дослідників можна виділити праці А. Долгової, А. Міллбенк, Х. Енторф, Дж. Вілкінсона та інших.
Як злочин міжнародного характеру нелегальну імміграцію вивчали І. Бліщенко, Л. Галенська, О. Горбунова, В. Іващенко, Д. Ільман, І. Карпець, К. Левченко, І. Лукашук, В. Набока, В. Неволя, А. Наумов, В. Панов, Ю. Решетов та ін.
Підґрунтям для аналізу окремих аспектів правоохоронної діяльності щодо протидії нелегальній імміграції стали праці В. Авер’янова, І. Бородіна, В. Ковальської, І. Голосніченка, В. Грохольського, В. Дяченко, Н. Клименко, Т. Коломоєць, В. Колпакова, Я. Кондратьєва, С. Лихової, Т. Мацелик, М. Мельника, В. Молдована, Н. Нижник, В. Ортинського, В. Осадчого, О. Остапенка, В. Пєткова, Т. Пікулі, О. Рябченко, М. Стрельбицького, М. Хавронюка, В. Шамрая, Ф. Шиманського, Х. Ярмакі та ін.
Необхідно зазначити, що за останні роки в Україні захищено низку дисертацій, які містять науковий аналіз окремих аспектів міграційних процесів. Проте в них майже не досліджено діяльність правоохоронних органів щодо адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції.
Відтак є підстави констатувати, що досі не існує єдиного розуміння поняття “нелегальна імміграція” серед науковців та практичних працівників правоохоронних структур і в Україні, так і на міжнародному рівні. Це складне правове явище не врегульоване в законодавстві України, зокрема у Кримінальному кодексі та в Кодексі про адміністративні правопорушення. Не існує єдиного державного органу, який мав би відповідний обсяг повноважень для здійснення ефективної протидії нелегальній імміграції.
Саме тому це дисертаційне дослідження повинно логічно та органічно доповнити попередні напрацювання в окресленій сфері, підтверджуючи свою значущість та актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане відповідно до указу Президента України “Про напрями державної міграційної політики та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності” від 20.07.2007 р., постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки” від 20.12.2006 р. № 1767, наказу МВС України “Про затвердження пріори-тетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першо-чергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років” від 05.08.2004 р. № 755, а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: „Організація та управління органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку” (Державний реєстраційний номер 0106U003646), “Органі-зація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади” (Державний реєстраційний номер 0309U000448) та “Проблеми реформування правової системи України” (Державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб на основі чинного законодавства України та практики його реалізації здійснити аналіз причин, змісту і структури нелегальної імміграції, визначити основні напрями протидії цьому явищу, проаналізувати зарубіжний досвід адміністративно-правового запобігання нелегальній імміграції, а також розглянути адміністративно-правові механізми протидії нелегальній імміграції у діяльності правоохоронних органів України.
Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження:
– визначити поняття та основні характеристики явища нелегальної імміграції;
– виявити та дослідити причини появи явища нелегальної імміграції як складової сучасних світових процесів глобалізації;
– узагальнити досвід адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції в зарубіжних країнах;
– розглянути механізм адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері міграції;
– проаналізувати розвиток нормативно-правової бази, що регламентує діяльність правоохоронних органів, які протидіють нелегальній імміграції;
– вивчити заходи адміністративної відповідальності у механізмі протидії нелегальній імміграції;
– окреслити шляхи та методи попередження й запобігання нелегальній імміграції в Україні;
– проаналізувати явище нелегальної імміграції як загрозу національній безпеці України в геополітичному вимірі;
– розглянути нелегальну імміграцію як різновид організованої злочинності;
– запропонувати шляхи та методи вдосконалення діяльності правоохорон-них органів України у протидії нелегальній імміграції.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають у сфері діяльності правоохоронних органів України щодо адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції.
Предмет дослідження складає діяльність правоохоронних органів України, пов’язана з адміністративно-правовою протидією нелегальній імміграції та шляхи її вдосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Найбільш значущим є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, який дав змогу дослідити окреслені проблеми в єдності їхнього соціального змісту та юридичної форми, сприяв системному аналізові адміністративно-правових механізмів протидії нелегальній імміграції.
Окрім цього, було застосовано історико-правовий метод для вивчення значення та місця території України у процесах нелегальної імміграції населення з країн Азії до Європи, а також для становлення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність правоохоронних органів у сфері протидії нелегальній імміграції (розділ 1; підрозділи 2.1.; 3.2.).
За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат дисертаційного дослідження (підрозділи 1.2.; 3.1.).
Метод синтезу уможливив поповнення категоріального апарату поняттями “нелегальна імміграція”, “адміністративна відповідальність” “видворення”, “злочинність нелегальних іммігрантів” (підрозділи 1.3.; 1.4.).
Системно-структурний метод сприяв дослідженню питання правових основ протидії нелегальній імміграції; питання компетенції правоохоронних органів України у сфері протидії нелегальній імміграції (підрозділи 1.3.; 2.2.; 3.2.).
Використання соціологічного та статистичного методів дало змогу узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію щодо проблематики дисертаційного дослідження (підрозділи 1.3.; 2.3.; 3.3.).
За допомогою формально-юридичного методу досліджено зміст адміністра-тивно-правових механізмів протидії нелегальній імміграції, сформульовано пропозиції щодо їхнього удосконалення (підрозділи 1.4.; 2.1.; 3.3.).
Структурно-логічний метод використано для аналізу необхідного обсягу завдань щодо протидії нелегальній імміграції та відповідних функцій, які повинні виконувати правоохоронні органи України у цій сфері (підрозділи 1.3.; 2.2.; 3.2.).
Комплексний підхід щодо використання вищезазначених наукових методів дав змогу всебічно розглянути явище нелегальної імміграції та адміністративно-правові механізми протидії їй, виробити пропозиції стосовно удосконалення діяльності правоохоронних органів України щодо протидії нелегальній імміграції.
Емпіричну основу дослідження складають узагальнені дані практики державного регулювання міграційних процесів, статистичні та інші матеріали, відомча звітність правоохоронних органів, публікації у періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Пропонована робота є комплексним дослідженням діяльності правоохоронних органів України щодо адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції. У результаті проведеного дослідження дисертант самостійно сформулював положення, що вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
уперше:
– аргументовано положення про те, що нелегальна імміграція в Україні як явище можлива тільки в рамках зовнішніх міграційних процесів;
– доведено, що адміністративне видворення нелегальних іммігрантів за межі України повинно застосовуватися в обов’язковому порядку, оскільки в іншому випадку неможливо припинити протиправне поводження нелегальних іммігрантів;
– запропоновано авторське визначення нелегальної імміграції, адміністра-тивно-правового порядку видворення, злочинності нелегальних іммігрантів;
– наведено аргументи про те, що в повному обсязі протидіяти нелегальній імміграції здатні лише органи внутрішніх справ за умови створення у складі МВС Міграційної служби та внесення відповідних змін у чинне міграційне законодавство України;
удосконалено:
– тезу про те, що новітнє міжнародно-правове співробітництво держав у сфері нелегальної імміграції повинно передбачати три складові: захист прав людини-нелегального іммігранта; боротьбу із транснаціональною організованою злочинністю у сфері нелегальної імміграції; протидію незаконному перетинові кордонів;
– перелік необхідних завдань і функцій правоохоронних органів України щодо протидії нелегальній імміграції;
– підходи щодо усунення та нейтралізації криміногенних чинників у середовищі іммігрантів через проведення індивідуальної профілактичної роботи з цією категорією осіб;
дістали подальшого розвитку:
– пропозиції розглядати нелегальну імміграцію в контексті потенційної загрози національній безпеці України;
– питання про те, що регіональні норми Ради Європи та Європейського Союзу у сфері протидії нелегальній імміграції спрямовані і на створення загальноприйнятних заходів щодо посилення контролю за міграційними потоками та боротьбу з організованою злочинністю, і на заходи інтеграції переселенців;
– розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері регулювання міграційного процесу загалом та протидії нелегальній імміграції, зокрема;
– причини криміналізації нелегальної імміграції, що зумовлюють злочинні прояви нелегальних іммігрантів;
– висновки про те, що адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства, які скоїли правопорушення, за своєю юридичною природою є не стягненням, а заходом припинення правопорушення та заходом відновлення належного стану речей.
Практичне значення одержаних результатів визначене можливістю вдосконалити чинне адміністративне та міграційне законодавство щодо питань адміністративно-правової протидії правоохоронних органів нелегальній імміграції та забезпечення ними міграційного процесу в Україні.
Одержані результати мають і науково-теоретичний, і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути підставою для подальшої розробки цілісної державної міграційної політики в Україні;
– у правотворчості – у результаті проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинної системи імміграційного законодавства України;
– у правозастосовній діяльності – використання отриманих результатів сприятиме удосконаленню управлінської діяльності державних органів та правоохоронних структур усіх рівнів щодо регулювання імміграційного процесу.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також для вдосконалення законодавства щодо протидії нелегальній імміграції; виконання державної програми боротьби з нелегальною імміграцією; розробки спецкурсу “Міграційне право”; викладання курсу “Адміністративна діяльність ОВС” та для інших спеціальних курсів у навчальному процесі юридичних навчальних закладів (акт впровадження № 45 від 28.12.2009 р.).
У процесі підготовки дисертаційного дослідження підготовано та подано на розгляд Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін у чинне законодавство України у сфері міграції (лист Комітету ВРУ від 15.01.2010 р. № 04-19/14-27).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції “Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення”(м. Львів, 7–8 квітня 2006 р.); Всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції “Механізм правового регулювання у правоохо-ронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (Осінні юридичні читання) (м. Львів, 10 листопада 2006 р.); Міжна-родній науково-практичній конференції “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика” (м. Львів, 22 березня 2007 р.); науково-звітній конференції факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ “Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави” (м. Львів, 16 лютого 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно-правові засади управлінської діяльності ОВС в умовах європейської інтеграції” (м. Одеса, 26–27 жовтня 2007 р.); науково-звітній конференції факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ “Проблеми діяль-ності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави” (м. Львів, 5 березня 2008 р.), круглому столі “Проблеми державотворення та правотворення в Україні (в контексті порівняльного правознавства та права на приватність)” (м. Львів, 22 травня 2009 р.).
Публікації. Основні положення та висновки сформульовані в дисертації, викладено у 12 публікаціях, з яких 5 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях та 7 тез виступів на конференціях, семінарах, круглих столах.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу чинного законодавства України, яке безпосередньо стосується досліджуваної теми та практичного його застосування, теоретичного осмислення цілої низки наукових праць із різних галузей знань, автор сформулював висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності правоохоронних органів України щодо адміністративно-правової протидії нелегальній імміграції, що полягають у наступному:
1. Стосовно термінів “протидія” нелегальній імміграції чи “боротьба” з нелегальною імміграцією, ми виходимо з того, що поняття “боротьба” більше стосується активних дій репресивного характеру, а “протидія” – дій, які передусім є превентивними, запобіжними, профілактичними. Звичайно, протидія, що заснована на превентивних засобах, не виключає застосування адміністративного примусу, притягнення нелегальних іммігрантів до відповідальності. Однак саме у випадку протидії звертається увага на актуальний останнім часом принцип забезпечення захисту прав людини-нелегального іммігранта. Уряди держав мають пам’ятати про цей принцип і тоді, коли відповідні державні інституції вживають заходів щодо боротьби з нелегальним переправленням іммігрантів, коли з’являється упереджене ставлення до них. Термін “боротьба” доцільно застосовувати під час аналізу проблем транснаціональної організованої злочинності, що має безпосередній зв’язок із нелегальним переправленням іммігрантів через кордон.
2. Проблеми транзитної та нелегальної імміграції стосуються майже всіх країн і спровокували виникнення доволі гострих проблем, які стали підґрунтям для спільної, скоординованої державної політики та міжнародного співробітництва. У багатьох країнах виходу іммігрантів, особливо у країнах Східної та Південно-Східної Азії, міграційні процеси кардинально змінювалися, а країни ставали імпортерами робочої сили. Водночас слід брати до уваги, що, як це не парадоксально, країни походження іммігрантів сприймають міграцію як позитивний процес, що приносить передусім значний прибуток в іноземній валюті та сприяє своєрідному вирішенню багатьох проблем, пов’язаних із внутрішнім безробіттям і бідністю.
3. Рівень правопорушень серед іноземців зростає переважно через те, що нелегальні іммігранти потрапляють у скрутне становище, вихід із якого знаходять у вчиненні здебільшого корисливих злочинів (крадіжки, незаконні валютні операції, контрабанда тощо). Залишається проблемою негативна тенденція до стійкого збільшення кількості іноземців-нелегалів, які ухиляються від виїзду із країни, а “прозорість” кордонів із Росією і Білоруссю дає змогу іноземцям без перешкод перетинати кордони нашої країни нелегальним шляхом.
4. Ефективність контрольно-профілактичної роботи правоохоронних орга-нів усіх рівнів та органів влади деякою мірою підміняє відсутність дієвих важелів впливу на нелегальних іммігрантів, а наявні максимальні санкції, що застосо-вують за ігнорування встановлених правил перебування в Україні, у десятки та сотні разів менші, ніж розміри штрафів за подібні порушення в інших країнах.
5. Дослідивши юридичну природу адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, можемо стверджувати, що адміністративне видворення виступає запобіжним заходом правопорушень нелегальних іммігрантів, а також відновлювальною мірою належного стану речей, коли іноземець або особа без громадянства не мають права перебувати на території України.
6. Проблема боротьби з нелегальною імміграцією та кримінальними факторами, що її супроводжують (організована і транснаціональна злочинність), вимагає загальної перебудови як структури, так і організації діяльності правоохоронних органів усіх рівнів, органів влади та управління, створення в Україні єдиної Міграційної служби, а також спеціального підрозділу щодо боротьби з нелегальною імміграцією (у структурі МВС України). Зважаючи на те, що проблема організації боротьби з нелегальною імміграцією ще мало вивчена, формування служб, які повинні забезпечувати цей напрям роботи, має здійснюватися поступово, відповідно до фінансових можливостей та інтересів держави.
7. Аналіз сучасного стану організації протидії нелегальній імміграції в Україні дає підстави стверджувати, що постала необхідність на законодавчому рівні вирішити питання про передачу з інших державних відомств – Держкомітету у справах національностей та релігій, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України – повноважень з цього напряму роботи Міністерству внутрішніх справ України. На нашу думку, у структурі МВС доцільно було б створити Головне управління щодо боротьби з нелегальною імміграцією, а в ГУМВС, УМВС областей та міст Києва і Севастополя – відповідні управління, в структурі яких передбачити крім служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, підрозділи біженців та депортації нелегальних іммігрантів.
8. Аналіз заходів адміністративної відповідальності та практики їх застосування до порушників міграційних правил дозволяє стверджувати, що сучасне законодавство про адміністративну відповідальність у цій сфері значно відстало від потреб його користувачів, а тому для вирішення деяких його аспектів та для удосконалення провадження зі справ про адміністративні проступки іноземців пропонуємо чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення (до розробки нової його редакції) доповнити кількома новими статтями:
1) Статтею 263-1 “Застава”, у якій передбачити можливість внесення застави для того, щоб забезпечити провадження у справах про адміністративні правопорушення іноземців, які перебувають в Україні тимчасово або проїздом.
“Застава полягає у внесенні на депозит органу, правомочного здійснювати адміністративне затримання, розглядати справи про адміністративні правопорушення, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншими фізичними та юридичними особами грошей з метою забезпечити належну поведінку, виконання зобов’язання з’являтися на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Розмір застави встановлює орган, правомочний здійснювати адмі-ністративне затримання, розглядати справи про адміністративні правопорушення, з розрахунку найбільшого розміру санкції, передбаченої за вчинене правопорушення, та розміру заподіяної шкоди.
У випадку, якщо санкція норми передбачає накладення адміністративного арешту, розмір застави встановлюється від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
2) КУпАП доповнити главою 34 – “Провадження щодо виконання постанови про адміністративне видворення за межі України іноземних громадян та осіб без громадянства”, у якій вказати: а) органи, що виконують постанову про адміністративне видворення за межі України; б) порядок виконання постанови про видворення іноземних громадян та осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують чинний правопорядок в Україні; в) порядок виконання постанови про видворення іноземних громадян та осіб без громадянства, які були затримані за перетинання або спробу перетнути державний кордон України, порушили прикордонний режим; г) порядок передачі підрозділами Державної прикордонної служби України іноземців-порушників законодавства України про державний кордон і правовий статус іноземців органам внутрішніх справ України; д) заходи, що вживають органи внутрішніх справ для приймання іноземців та осіб без громадянства; є) порядок утримання органами внутрішніх справ і видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, які порушили державний кордон; ж) закінчення провадження по виконанню постанови.
3) Частину 2 ст. 277 після слів “ст. 185-7” доповнити словами “а також правопорушення, вчинені іноземними громадянами”.
9. На сучасному етапі нам, як ніколи, потрібна цілеспрямована єдина міграційна політика, яка б об’єднувала різні сфери суспільного життя. Її основна мета повинна полягати не в забороні в’їзду в Україну іноземних громадян (що найближчим часом неможливо), а у створенні такого адміністративно-організа-ційного та юридично-правового механізму, який би перетворив імміграцію з негативного сьогодні для України явища в інструмент збагачення держави.
Практика роботи з іммігрантами свідчить, що вже сама наявність відповідної законодавчої бази могла б створити несприятливі умови для нелегальних іммігрантів, що своєю чергою сприяло б їх відтоку з України. Але чинне законодавство у цьому питанні, регламентуючи правові відносини щодо імміграційних проблем, на жаль, переважно не відповідає сучасним світовим вимогам. Тому основна проблема сьогодні – законодавче створення такої соціально-правової сфери, яка була б максимально несприятливою для нелегальних іммігрантів і водночас створювала б належні умови для інтегрування в наше суспільство законослухняних іммігрантів та біженців.
10. Останнім часом виникла проблема взаємозв’язку між організованою злочинністю та нелегальною імміграцією, що характеризується двома рівнями: вертикальним і горизонтальним. По-перше, нелегальна імміграція складається з низки тісно пов’язаних між собою окремих злочинів. По-друге, поміж різними типами злочинної діяльності в межах однієї організації існують і горизонтальні зв’язки. Отже, явище нелегальної імміграції є не лише проблемою міграції населення, а й проблемою організованої злочинності, тому слід зосередити увагу на ліквідації організованих злочинних формувань на рівні їх керівництва. Проблема взаємозв’язку нелегальної імміграції та міжнародного тероризму останнім часом привернула особливу увагу національних урядів країн та потребує подальшої детальної концептуальної розробки.
11. Уникнувши міжнаціональних конфліктів, Україна стала привабливою для міжнародних та етнічних організованих злочинних угруповань, ділків тіньової економіки, торговців наркосировиною, зброєю, а також осіб, які переховуються від кримінальної відповідальності на батьківщині.
Як свідчить практика, відокремленість нелегальних іммігрантів, відсутність постійного місця проживання та роботи, сприяють поширенню на них впливу кримінальних “авторитетів”. А відтак, особи цієї категорії поповнюють ряди злочинних угруповань, а більшість представників етнічних меншин зайнята в тіньовому бізнесі.
12. Основою для формування нових етнічних і міжнародних організованих злочинних угруповань та, як наслідок, одним із чинників загального ускладнення криміногенної обстановки є істотне зростання кількості нелегальних іммігрантів, які незаконно перебувають в Україні. На сучасному етапі вже сформувалися в’єтнамська, іранська, арабська, китайська, турецька, індійська та пакистанська групи нелегальних іммігрантів. Сьогодні нелегальна імміграція поступово структурується, перебуваючи під жорстким контролем міжнародних злочинних угруповань та трансформується у високоприбутковий бізнес.
13. Нелегальна імміграція у сучасних масштабах в Україні створює додаткові сприятливі умови для конфліктів між місцевим населенням та нелегальними іммігрантами, між нелегальними іммігрантами та владою, між представниками різних національно-етнічних груп іммігрантів, усередині та між злочинними угрупованнями. Перед підписанням та подальшою імплементацією кожного важливого міжнародного документа, що стосується міграційної сфери, Україні слід уважно оцінити свої національні ресурси, кадрові потреби та економічні можливості для реального виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань.
14. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що правоохоронні органи України у сфері протидії нелегальній імміграції зосереджують основну увагу на:
– діяльності фізичних і посадових осіб, підприємств, установ і організацій, що приймають або забезпечують обслуговування іноземців та осіб без грома-дянства, які порушують порядок оформлення документів та реєстрації їх за місцем проживання;
– діяльності фізичних та посадових осіб щодо надання іноземцям і особам без громадянства житла, транспортних засобів або інших послуг, порушуючи встановлені правила; щодо підробки документів, штампів і печаток, збуту їх для нелегального перетину іноземцями та особами без громадянства державного кордону або їх легалізації в Україні;
– виявленні та перекритті найбільш небезпечних каналів імміграції в Україні, удосконалюючи візову політику та підвищуючи якість прикордонного контролю;
– ініціюванні прискорення підписання договорів про режим українсько-молдавського, українсько-білоруського та українсько-російського кордону, про порядок взаємних поїздок громадян за кордон, порядок приймання–передачі осіб, які порушили державний кордон із суміжними державами Східної Європи;
– викритті на території України злочинних угруповань, які займаються організацією та переправленням нелегальних іммігрантів, забезпечуючи їх підробленими документами. Для цього необхідно проаналізувати характер, мету, джерела фінансування і законність функціонування туристичних фірм, агентств, спільних і малих підприємств, що займаються організацією та оформленням документів на виїзд за кордон;
– підготовці пропозицій щодо внесення відповідних змін і доповнень до законодавчих актів, які передбачають сувору відповідальність за нелегальну імміграцію, тому що позбавлення волі на термін до трьох років є недостатнім покаранням за такий вид злочинної діяльності.
Водночас, вивчення матеріалів проведення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення організованих злочинних угруповань, членами чи засновниками яких є іноземці щодо ліквідації нелегальної імміграції, виявлення та притягнення до відповідальності їх організаторів та осіб, причетних до переміщення нелегалів через територію України, дає змогу зробити висновок про неготовність оператив-них служб у повному обсязі здійснювати цю роботу. Автор цілком поділяє думку практичних працівників та науковців, які займаються цією проблемою, щодо причин такого становища протидії нелегальній імміграції. Йдеться, про: по-перше, низький рівень обміну інформацією між оперативними підрозділами ОВС, Служби безпеки України та Державною прикордонною службою; по-друге, про відсутність чіткої взаємодії між ОВС, Службою безпеки України та Державною прикордонною службою; по-третє, про недосконалий механізм взаємодії України з відповідними правоохоронними органами сусідніх держав; по-четверте, про відсутність науково обґрунтованих рекомендацій діяльності оперативних підрозділів щодо виявлення та ліквідації каналів нелегальної імміграції, а також осіб залучених до переміщення нелегалів через територію України.
Автор доходить висновку, що сучасний стан розвитку процесів нелегальної імміграції вимагає від правоохоронних органів створення дієвої та якісної системи протидії її проявам, що має передбачати такі організаційні та практичні заходи як інформаційно-аналітичне забезпечення; організація документування та реалізація оперативних матеріалів; оперативний супровід розслідування кримінальних справ; організація взаємодії та обміну інформацією на всіх стадіях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тойнби А. Д. Постижение истории : Сборник / Арнольд Дж. Тойнби ; [пер. с англ.] ; сост. Огурцов А. П. ; вступ. ст. Уколовой В. И. – М. : Прогресс, 1991. – 730 с.
2. Монтескье Ш. Л. Персидские письма : роман / Шарль Луи Монтескье ; [пер. с фр.] ; [вступ. ст. С. Д. Артамонова]. – Элиста : Калм. кн. изд-во, 1988. – 302 с.
3. Василенко І. К. Протидія незаконній міграції населення з країн Азії до Європи територією України (організаційно-правовий аспект) : монографія / Ігор Костянтинович Василенко. – Донецьк : ВОНР ДЮІ ЛДУВС, 2008. – 172 с.
4. Симон Г. Миграция в Южной Европе : обзор [будущее миграции] / Герхард Симон. – М., 1987. – С. 23.
5. Детальний опис діяльності МКБ див. : Sjoberg, T., The Powers and the Persecuted : The Refugee Problem and the Intergovernmental Committee on Refugees (IGCR), 1938–1947. (1991).
6. Олефір В. Еволюція та сутність поняття нелегальної міграції / В. Олефір, Д. Цвігун // Право України. – 2005. – № 4. – С. 81–84.
7. Див. : Aleinkoff T. Alexander. Immigration: Process and Policy / Alexander T. Aleinkoff & D. Martin. – 1991.
8. Див. : Boswell R. Immigration and Nationality Law / R. Boswell.. – 1991.
9. Див. : Weissbrodt D. Immigration Law and Procedure in a Nutshell / D. Weissbrodt. – 1992.
10. Див. : Appleyard R.T. Immigration : policy and progress / Reginald Thomas Appleyard ; [by] R.T. Appleyard. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу [catalogue.nla.gov.au/.../487750?].
11. Plender R. International Migration law / Richard Plender. – Kluwer Academic Pub., 1988. – P. 1, 3–4.
12. Гудвин-Ґилл Г.С. Статус беженцев в международном праве / Гай С. Гудвин-Ґилл ; пер. с англ. под ред. М.И. Левиной. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 647 с.
13. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри : Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика : енциклопедія / упоряд. Ю.І. Римаренко ; за ред. Юрія Римаренка. – К. : Довіра, 1998. – 912 с.
14. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті : [у 2 кн.] / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Нац. акад. внутр. справ; ред. Ю.С. Шемчушенко, Ю.І. Римаренко, Ю.Я. Кондратьєв. – К., 2001. – С. 82, 182–183, 227. – (Кн. 1. ч.1. : Науково-практичний та документально-джерельний комплекс).
15. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті : [у 2 кн.] / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Нац. акад. внутр. справ; ред. Ю.С. Шемчушенко, Ю.І. Римаренко, Ю.Я. Кондратьєв. – К., 2003. – С. 106. – (Кн. 1. ч. 2. Науково-практичний та документально-джерельний комплекс).
16. Колпаков В. К. Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії : монографія / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко ; Нац. акад. внутр. справ України. – К. ; Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. – 371 с. : іл., табл.
17. Новік В. О. Державна політика і регулювання імміграційних процесів в Україні : аналітичне дослідження / В. О. Новік. – К. : Компанія ВАІТЕ, 1999. – 216 с.
18. Тиндик Н. П. Світовий міграційний процес: теорія, практика, державне регулювання : монографія / Надія Петрівна Тиндик. – К. : Атіка, 2006. – 532 с.
19. Проблема нелегальної міграції та транспортування нелегальних мігрантів в Україні : наук. доп. / [упоряд. О. Малиновська] ; Центр техн. кооперації для Європи та Центр. Азії, Міжнар. орг. з міграції. – К. : ТОВ “Бланк-Прес”, 2000. – 118 с. : табл.
20. Подшивалов В. Е. Незаконная миграция : международно-правовой подход / В. Е. Подшивалов // Правоведение. – 2002. – № 4. – С. 185–192.
21. Орловская Н. А. Криминологические и уголовно-правовые аспекты нелегаль-ной миграции / Н. А. Орловская. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.inter.criminolo-gy.org.ua].
22. Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 р. (ратифікований Законом України від 04.02.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст. 263). – [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – декабрь.
23. Сыринский Р. Украинско-российское сотрудничество в противодействии нелегальной миграции / Р. Сыринский. – Режим доступу : [http://www.rus-sia.org.ua/explorations/].
24. Мозоль А. П. Кримінологічні проблеми нелегальної міграції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / А. П. Мозоль. – К., 2002. – 18 c.
25. Ратушний С. Міжнародне співробітництво у протидії торгівлі жінками / С. Ратушний // Проблеми міграції. – 1998. – № 3. – С. 13.
26. Олефір В. І. Теоретико-концептуальні засади міжнародно-правового визначення нелегальної міграції / В. І. Олефір // Вісник Одеського ін-ту внутр. справ. – 2005. – № 1. – С. 158–164.
27. Тиндик Н. П. Основні поняття та сутнісні характеристики нелегальної імміграції в Україні / Н. П Тиндик // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів, 2003. – № 1 – С. 282–292.
28. Globalization, Migration and Development. – Paris : OECD, 2000. – P. 33.
29. Доклад специального докладчика Комиссии по правам человека ООН // Е / СN. 4 / 2000 / 68 от 29.02.2000 г. – С. 11.
30. Взаємозв’язки між організованою злочинністю та торгівлею іноземцями : наукове дослідження Секретаріату Будапештської групи. – К., 1999. –
С. 11–12.
31. Мельничук Т. В. Аналітичний огляд наукових статей № 3 з проблем нелегальної міграції. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.inter.criminology.org.ua/modules.php?name=Content&pa=showpage&pid=534].
32. Вказівка МВС України від 31 березня 2000 р. № 10/7–1755. – К.: МВС України, 2000.
33. Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства : наказ МВС України від 01.12.2003 р. № 1456 [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – декаб.
34. Мосьондз С. О. Форми державної міграційної політики / С. О. Мосьондз // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 5. – С. 146–157.
35. Тиндик Н. П. Адміністративно-правове забезпечення правоохоронними орга-нами імміграційного процесу в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Надія Петрівна Тиндик. – Львів, 2003. – С. 97.
36. Див. наприклад : Беленький В. Р. Потенциальные реэмигранты России / В.Р. Беленький // Социологические исследования. – 1991. – № 4. – С. 53–57 ; Паин Э. А. Возвращение (о репатриации депортированных народов) / Э. А. Паин // Социологические исследования. – 1990. – № 12. С. 59–66 ; Переведенцев В. И. Миграция населения в СНГ : опыт прогноза / В. И. Переведенцев // Социологические исследования. – 1992. – № 2. – С. 63 ; Тишков В. А. Стратегия и механизмы национальной политики в Российской Федерации / В. А. Тишков // Этнографическое обозрение. – 1993. – № 5. – С. 12–34 ; Тоцкий Н. Н. Организационно-правовые проблемы миграционной службы России / Н. Н. Тоцкий // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 29 ; Панн Э. В. СНГ свыше 2,5 миллиона беженцев. Как справится с этой общей бедой? – Режим доступу : [List/ru:http//catalog/list/ru./catalog/13526.Html].
37. Горват М. “Живий товар” пішов через кордони, з яких зняли “залізну завісу” / М. Горват // Голос України. – 1993. – 17 лют. ; Курченко В. Хто приїздить в Україну : мігранти чи злочинці? / Вадим Курченко // Прикордонник України. – 1995. – 9 верес. ; Фісюн Л. Кому на “пиріжок” від нелегального мігранта? / Л. Фісюн // Голос України. – 1996. – 10 лип.
38. “Раджа” без паранджі [Прес-центр СБУ] // Голос України. – 1993. – 29 трав.
39. Понеділок розпочинається … учора : [інтерв’ю з головою комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту та туризму О. Яковенко] // Голос України. – 1997. – 15 берез. ; Астахов С. Азіатські стежки … біля нашого кордону / Сергій Астахов //Урядовий кур’єр. – 1992. – 28 серп.
40. Небезпечні гастролери // Урядовий кур’єр. – 1993. – 2 лют.; Чамара В. Операція “Західний рубіж” / В. Чамара // Прикордонник України. – 1995. – 1 лип. ; Широченко В. Живой багаж. Нелегальная миграция стала опасна для Украины / В. Широченко // Всеукраинские ведомости. – 1995. – 11 окт. ; Голубовська С. Міграція / С. Голубовська // Моменти. – 2008. – № 11. – С. 3.
41. Нікітін І. Показники ростуть. На жаль – злочинності / І. Нікітін // Прикордонник України. – 1995. – 11 лют.
42. Гук С. Ми попереду світу всього! … по кількості нелегальних мігрантів / С. Гук // Прикордонник України. – 1996. – 16 берез.
43. Кладько В. Повірили в нашу доброту / В. Кладько // Голос України. – 1996. – 15 серп.
44. Орункаєв С. В слове “мы” сто тысяч “я”, или еще раз о вреде и пользе национализма / С. Орункаєв // Правда Украины. – 1997. – 25 окт.
45. Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб : закон України від 15.01.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 9. – Ст. 86.
46. Лихова С. Про визначення поняття “правоохоронні органи” / С. Лихова // Рад. право. – 1984. – № 11. – С. 74–76.
47. Осадчий В. І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту / В. І. Осадчий // Право України. – 1997. – № 11. – С. 71–75.
48. Тевлін Р. Про поняття “правоохоронні органи” у вузькому та широкому розумінні / Р. Тевлін // Рад. право. – 1985. – № 7. – С. 52–54.
49. Правоохранительные органы Российской Федерации : [учебник для высш. юрид. учеб. заведений и юрид. фак.] / [Аргунов В. Н., Бобров В. К., Божьев В. П. и др.] ; под ред. В. П. Божьева. – М. : Спарк, 1996. – 286 с.
50. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : [учебник для юрид. вузов и фак.] / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев; [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Зерцало, 1996. – 368 с.
51. Судебные и правоохранительные органы Украины : [учебник для высших учеб. завед. МВД Украины] / под ред. проф. А. М. Бандурки ; Ун-т внутр. дел МВД Украины. – Х., 1999. – 350 с.
52. Молдован В. В. Правоохоронні органи : курс лекцій : [навч. посіб. для студ. юрид. вузів та фак.] / В. В. Молдован – К. : Юмана, 1998. – 160 с. : табл.
53. Шиманський Ф. В. Судові та правоохоронні органи України : [навч-метод. посіб.] / Ф. В. Шиманський ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2003. – 168 с.
54. Дяченко В. І. Система правоохоронних органів : [навч. посібник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів] / В. І. Дяченко ; Київ. нац. екон.
ун-т. – К. : КНЕУ, 2003. – 320 с.
55. Клименко Н. І. Правоохоронні органи України : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / Н. І. Клименко ; Європ. ун-т. – К. : Європ. ун-т, 2002. – С. 193–194.
56. Фиолевский Д. П. Судебная власть и правоохранительная система Украины : [учеб. пособ.] / Д. П. Фиолевский ; Донец. ин-т экономики и хоз. права. Каф. гос.-правовых дисциплин. – Донецк, 2003. – С. 251–253.
57. Гель А. П. Судові та правоохоронні органи України : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова ; Міжрегіон. акад. управл. персоналом. – К., 2004. – С. 261–264.
58. Юридичний словник-довідник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Феміда, 1996. – 696 с.
59. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : підручник / [Захарова О. С., Карабань В. Я., Ковальський В. С. та ін.] ; відп. ред. В. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
60. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : закон України від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
61. Про адвокатуру : закон України від 19.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
62. Про нотаріат : закон України від 02.09.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
63. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV від 08.12.2004 р. – К. : Велес, 2008. – 48 с.
64. Про міліцію : закон України від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
65. Про оперативно-розшукову діяльність : закон України від 18.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
66. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
67. Про інформацію : закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
68. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : закон України від 04.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 61.
69. Про громадянство України : закон України від 18.01.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 342.
70. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
71. Кримінально-процесуальний Кодекс України : чинне законодавство зі змінами на 01 березня 2004 року. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2004. – 208 с. – (Кодекси України).
72. Дані представництва УВКБ ООН в Україні за 1995–1998 р. // Український часопис права і політики. – К., 1999. – 109 с.
73. Тиндик Н. П. Основні види, поняття, категорії та сутнісні характеристики міграційних процесів / Н. П. Тиндик // Науковий вісник Львівського інституту внутрішніх справ: серія юридична. Збірник. – Львів : Львівський юридичний інститут МВС України. – 2005. – Вип. 2 – С. 9–18.
74. Дмитров С. Контрабанда людей набула загрозливих масштабів / Сергій Дмитров // Політика і час. – 1997. – № 3. – С. 36–40.
75. Рубинин Р. Летательный исход / Р. Рубинин // Сегодня. – 2008. – 18 марта. – С. 20.
76. Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в’їзду в Україну : закон України від 10 січня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – Ст. 160.
77. Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією : указ Президента України від 18 січня 2001 р. № 22 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 3. – Ст. 10.
78. Про міжнародні договори України : закон України від 29.06.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
79. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [www.liga.ua].
80. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова “Про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон” від 11.09.1998 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [www.liga.ua].
81. Домовленість про виконання Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки “Про передачу і приймання осіб через спільний державний кордон” від 27 жовтня 1994 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [www.liga.ua].
82. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Казахстан (Договір ратифіковано Постановою ВРУ № 4023-12 від 24.02.1994 р.) [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2007. – № 4. – квітень.
83. Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія (Договір ратифіковано Постановою ВРУ № 4021-12 від 24.02.1994 р.) [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2007. – № 4. – квітень.
84. Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь (Договір ратифіковано Законом України № 267-ВР від 16.05.1997 р.) [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2007. – № 4. – квітень.
85. Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Вірменія (Договір ратифіковано Законом України № 614-ВР від 18.12.1996 р.) [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2007. – № 4. – квітень.
86. Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією (Договір ратифіковано Законом України № 13-ВР від 14.01.1998 р.) [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2007. – № 4. – квітень.
87. Довідка про результати діяльності органів внутрішніх справ по контролю за дотриманням правил перебування іноземців в Україні та протидії незаконній міграції за період 2000 – 2002 рр. та 10 місяців 2003 р. – К. : МВС України, 2003.
88. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: [в 4 т.] / Владимир Даль. – М. : Рус.яз., 1989. – Т. 3. – С. 238.
89. Кременчуцький С. М. Основні поняття та сутнісні характеристики нелегальної імміграції в Україні / С. М. Кременчуцький // Демократичне врядування. Електронне наукове видання Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2008. – Режим доступу до журн. : [http://www.lvivacademy.com/vis-nik/index.html].
90. Аналітична довідка Державного комітету по охороні державного кордону України “Додаткові дані про затримання нелегальних мігрантів на ділянках кордону за 1999 рік”. – К., 1999.
91. Про криміногенну обстановку в Україні за 2002–2006 роки : доповідна записка Міністрові внутрішніх справ України Цушку В. П. від 15.01.2007 р. – К., 2007. – 10 с.
92. Поляков Є. Особливості оперативної реєстрації осіб, причетних до діяльності організованих злочинних угруповань у прикордонній зоні / Є. Поляков, К. Мітницький // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 3. – С. 218–223.
93. Словарь международного права / [М. М. Аваков и др.] ; Дипломат. акад. МИД СССР ; [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Междунар. отношения, 1986. – С. 389.
94. Виступ Президента Республіки Куба Фіделя Кастро Рус на Міжнародній конференції з фінансування розвитку : (Монтерей, Мексика, 21 березня 2002 року) / Фідель Кастро Рус // Економіст. – 2002. – № 3. – С. 16–17.
95. Незаконная миграция в России : оценки, угрозы, поиски решений : обзор дискуссии на „круглом столе” 25 июля 2001 г. // Открытый форум МОМ : информ. серия. – 2001. – Вып. 1. – С. 1–8.
96. Ходов Л.Г. Экономика международной миграции самодеятельного населения (мировой и российский аспекты) : учеб. пособие / Леонид Григорьевич Ходов ; Междунар. ун-т (в Москве), Высш. магист. шк. – М. : Междунар. ун-т, 2001. – 53 с.
97. Шаповалов А. Дон пока остается тихим. Миграционные проблемы Ростовской области необходимо решать на федеральном уровне / А. Шаповалов // Независимая газета. – 2001. – 13 февр.
98. Коляса Я. „Жовтий коридор” чекає на „засувку” / Я. Коляса // Україна і світ сьогодні. – 2001. – 10–16 лютого.
99. Чанц М. Управление миграционными процессами в Казахстане и вклад Международной Организации по Миграции / М. Чанц // Россия – Казахстан : фронтьерские миграции. – М., 2002. – С. 42–51.
100. Зубар М. Боротьба з нелегальною міграцією – це і протидія тероризму / М. Зубар, Б. Алексєєнко // День. – 2001. – 17 жовтня.
101. Кокшаров А. Европа на игле миграции / А. Кокшаров // Эксперт. – 2002. – № 37. – 7 окт. – С. 56–60.
102. Малиновская Е. Проблема нелегальной миграции в западных приграничных областях Украины: материалы семинара [“Пограничные районы на постсоветском пространстве: нетрадиционные аспекти безопасности”]. – К. : Феникс, 1997. – С. 66–74.
103. Кузьменко О. В. Основні проблеми нелегальної міграції на Україні / О. В. Кузьменко // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою : Зб. статей / Наук.-дослід. ін-т “Проблеми людини” ; авт. кол. : [Комарова А. І. та ін.]. – К., 1999. – С. 350–357.
104. Кременчуцький С. М. Нелегальна імміграція – найгостріша проблема сучасної міграційної політики України / С. М. Кременчуцький // Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутр. справ: серія юридична. Зб. – Львів, 2006. – № 2 – С. 93–103.
105. Бєлєвська О. П. Повноваження підрозділів департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо протидії незаконній міграції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [“Міграція: проблеми та шляхи їх вирішення”], (м. Донецьк, 18–19 травня 2007 р.) / МВС України, Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2008. – С. 184.
106. Про державну міграційну службу : проект Закону України / авт. [І. Мигович та ін.] ; номер реєстрації 2446-д від 7 липня 2003 р. – Режим доступу : [www.rada.gov.ua].
107. Цісик О. Ми стали перевалочним пунктом / О. Цісик // Газета по-українськи. – 2007. – № 354 (груд.).
108. Border guarding in Ukraine: future prospectives. Presentation of tre State program of actions aimed at maintaining the regime of the state border, frontier regime and development of border guard troops of Ukraine for the period up to 2005. – Brussels, 2002. – P. 8–10.
109. Правове регулювання міграційних процесів в Україні : інформаційно-довідковий посібник. – К. : Атіка, 2002. – С. 296–297.
110. Криминология : [учебник для юрид. вузов] / под общей ред. док. юрид. наук, проф. А. И. Долговой. – М., 1999. – С. 710.
111. Цапенко И. От иммиграционного контроля к управлению миграционными процессами / И. Цапенко // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2001. – № 10. – С. 23–33.
112. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : закон України від 21.11.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 50. – Ст. 2233.
113. Кременчуцький С. М. Нелегальна імміграція в контексті сучасної міграційної політики України / С. М. Кременчуцький // Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутр. справ : серія юридична. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 313–323.
114. Кременчуцький С. М. Досвід адміністративно-правового запобігання нелегальній імміграції в зарубіжних країнах / С. М. Кременчуцький // Митна справа. – 2006. – № 6. – С. 90–95.
115. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
116. Marie N. Le droit retrouir / N. Marie. – Paris, 1989. – P. 33.
117. Конституции и законодательные акты буржуазных государств (XVII–XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия) : сб. документов / [сост. Н. Н. Блохин; под. ред. П. Н. Галанзы]. – М., 1957. – С. 250.
118. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – декабрь.
119. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – декабрь.
120. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – декабрь.
121. Ymaga-Karns K. Pressing Japan: Illegal foreign wokers under international human rights law and the role of the cultural relativizm / K. Ymaga-Karns // Texas International Law Journal. – 1995. – Vol. 30. – Р. 565–566.
122. Анисимов Л. Н. Эмиграция и гражданство / Л. Н. Анисимов, Ю. М. Колосов // Советское государство и право. – 1989. – № 5. – С.108–109.
123. Катеринчук М. Д. Динаміка розвитку імміграційного законодавства США / М. Д. Катеринчук // Право України. – 1999. – № 5. – С. 99–102.
124. Yearbook of the UN /UN. Publication, 1993. – Vol. 47. – P. 1017.
125. Международная Конвенция о защите прав всех трудящих-мигрантов и членов их семей от 18.12.1990 г. [Електронний ресурс] : CD-версия “Инфодиск”, 2008. – № 12. – дек