Дмитренко Артем Іванович. Діагностика ймовірності банкрутства підприємств та формування антикризових програм їх діяльності (за матеріалами взуттєвих підприємств України)

brief description

Дмитренко Артем Іванович. Діагностика ймовірності банкрутства підприємств та формування антикризових програм їх діяльності (за матеріалами взуттєвих підприємств України): дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004

Дмитренко А.І. Діагностика ймовірності банкрутства підприємств та формування антикризових програм їх діяльності(за матеріалами взуттєвих підприємств України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами”. Київський національний економічний університет, Київ, 2004.
У дисертації представлено комплексне теоретико-прикладне розв’язання проблеми підвищення ефективності антикризового менеджменту. Запропоновано системний підхід до здійснення антикризового управління на промислових підприємствах на основі побудови та функціонування антикризових систем.
В процесі дослідження подано розширене економічне трактування банкрутства, вдосконалено його класифікаційну систему, виділено основні причини виникнення кризових ситуацій. Сформульовано концептуальні засади здійснення антикризового менеджменту на вітчизняних взуттєвих підприємствах. Розроблено методичні основи здійснення антикризової діагностики стану суб’єкта господарювання на основі оцінки потенціалу запобігання банкрутству, яка здійснюється на основі вдосконаленого методу аналізу грошових потків. Сформовано рекомендації щодо прогнозування та виявлення фактів неправомірного використання інституту банкрутства. Представлено технологію розробки, впровадження та оцінки ефективності здійснення програми антикризової діяльності підприємства. За результатами аналізу прогнозних грошових потоків, визначено сукупність реактивних і превентивних антикризових заходів для вітчизняної взуттєвої компанії та зроблено прогнозну оцінку їх ефективності.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної задачі підвищення ефективності системи антикризового управління на основі формування та реалізації програми антикризової діяльності. Результати проведеного дослідження дозволили зробити насупні висновки:

Неоднозначність підходів до визначення банкрутства та окремих його різновидів і причин виникнення, зумовили уточнення розширеного економічного трактування банкрутства, доповнення класифікаційної системи його видів новими ознаками, вдосконалення визначень різновидів та ідентифікації основних зовнішніх і внутрішніх причин походження кризових явищ.
Дослідження існуючої методології діагностування можливості банкрутства підприємства дало змогу виявити основні переваги й недоліки існуючих моделей. Результати практичного використання моделей дискримінантного аналізу та оцінки фінансових коефіцієнтів дозволили зробити висновок про доцільність використання, в якості основного, при оцінці можливості банкрутства окремого підприємства, методу аналізу грошових потоків. При оцінці можливості банкрутства необхідним є моніторинг внутрішнього стану і зовнішнього середовища функціонування підприємства.
Майбутній вступ України до СОТ, перспективне членство у ЄЕС та інших світових і регіональних інтеграційних утвореннях, загострення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках вимагають подолання глибокої економічної кризи у вітчизняній взуттєвій промисловості. Враховуючи наявність достатніх, для задоволення внутрішніх потреб, виробничих потужностей, високий кваліфікаційний рівень основного виробничого персоналу, незначну вартість робочої сили, взуттєві компанії зможуть забезпечити ефективне виробництво конкурентоспроможної продукції та досягти прибутковості лише за умови впровадження антикризових систем.
Наявність особливостей виробництва взуття як окремого виду господарської діяльності зумовила розробку концепції здійснення антикризового управління вітчизняними підприємствами. В рамках концепції було запропоновано практичні рекомендації щодо здійснення кожної стадії антикризового управління: а)моніторингу зовнішніх і внутрішніх умов функціонування (запропоновано перелік об’єктів дослідження зовнішніх факторів та внутрішніх областей управління і їх параметрів); б)ідентифікації можливості банкрутства підприємства через оцінку потенціалу запобігання банкрутству, що побудована на основі методу аналізу грошових потоків; в)алгоритму розробки передумов і впровадження програм антикризової діяльності.
Чинний в Україні порядок виявлення зловживань з використанням банкрутства не дає змоги ефективно боротися з цим явищем. Саме тому, встановлення фактів або передбачення правопорушень у сфері банкрутства доцільно здійснювати у два етапи: а)пошук первинних ознак наявності неправочинних дій, який відбувається на основі вивчення динаміки показників, що характеризують не лише фінансову спроможність боржника, а й активність його спроб запобігання банкрутству; б)ідентифікація безпосередніх ознак зловживань на основі виявлення типових дій шахраїв.
Отримані результи дослідження можуть бути використані при розробці і реалізації антикризових систем на вітчизняних промислових підприємствах, обґрунтуванні рішень господарськими судами при провадженні справ про банкрутство, а також конкурсними менеджерами, для вдосконалення теоретико-прикладного забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах економічного та юридичного спрямування. Практичне застосування запропонованих у дисертації положень уможливлює підвищення оперативності та результативності прийняття й впровадження управлінських рішень у сфері антикризового менеджменту.
Подальше дослідження антикризової діяльності взуттєвих підприємств пов’язується нами з удосконаленням методологічного інструментарію прогнозування результатів їх діяльності, пошуком і обґрунтуванням способів підвищення ефективності господарювання у конкурентному середовищі.