ДМИТРІЄВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ. Аналітична анатомія вінцевих артерій серця людині

brief description

ДМИТРІЄВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ. Аналітична анатомія вінцевих артерій серця людині. : Дис... канд. наук: 14.03.01 2009

Дмитрієв А.В. Аналітична анатомія русла вінцевих артерій серця людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2009.
Дисертація присвячена вирішенню завдання визначення кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини, які можна використовувати як структурні критерії норми. Використовували корозійне препарування, коронарографію, морфометрію, статистичну обробку, математичне моделювання, генетичний алгоритм. Було встановлено, що як структурний критерій норми для проксимальної, «доставляючої» частина русла краще не використовувати абсолютні значення морфометричних показників. З цією метою необхідно орієнтуватися, у якості основного на величини коефіцієнтів розподілуКі розгалуженняh, а також, у якості додаткового на відносну кількість дихотомій різних типів і груп залежно від статі, вікової групи та виду вінцевої артерії. Для лівої коронарної артерії значення вірогідного інтервалуК від 0,58 до 0,61 іh від 1,08 до 1,135. Для правої коронарної артерії Кдорівнює від 0,51 до 0,56 іh від 0,96 до 1,03 відповідно.

У дисертації сформульовані теоретичне узагальнення й нове вирішення завдання визначення кількісних показників ВАРС людини, які можна використовувати як структурні критерії норми.
1. ВАРС людини має деревоподібну форму та відноситься до лептоареального й магістрального (одноканального) типів будови. Для нього характерний дихотомічний нерівновеликий розподіл артерій. Дихотомії становлять більш, ніж 99 % від загальної кількості розгалужень.
2. ВАРС людини являє собою псевдофрактальну структуру, що включає дві крайні у морфофункціональному сенсі частини. Проксимальні ділянки («доставляюча» частина) побудовані, більшою мірою, у відповідності з наступним принципом: русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові та стінок судин. Дистальні ділянки («розподіляюча» частина) побудовані, більшою мірою, у відповідності з наступним принципом: русло повинно забезпечувати не тільки мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки.
3. Дистальні ділянки («розподіляюча» частина) ВАРС людини є більш «оптимальними» у порівнянні з проксимальними ділянками («доставляюча» частина) у контексті запропонованих морфофункціональних принципів оптимальності.
4. Для коронарографії доступною є «доставляюча» частина ВАРС людини. Для цієї частини русла характерна наявність 3-х структурно-різних типів артеріальних дихотомій. Найчастіше зустрічається 1-й тип (91 % від загального числа), при якому величини діаметрів сегментів, що складають дихотомію, не однакові між собою. 2-й тип зустрічається в 5 % випадків. Для нього характерна величина діаметра материнського сегмента, що дорівнює значенню діаметра більшої з дочірніх. 3-й тип, при якому величини діаметрів дочірніх гілок однакові між собою й менші значення діаметра материнського сегмента, зустрічається у 4 % випадків. При цьому залежно від статті та вікової групи їх відносна кількість варіює.
5. Для «доставляючої» частини ВАРС людини характерно наступне: «оптимальних», відповідно до критерію H. B. M. Uylings (1<h1,26), дихотомій виявлено 38 % від загальної кількісті. При цьому, залежно від вікової групи, їхня відносна кількість коливається у межах від 37 % до 40 %. Для таких дихотомій характерні вірогідно більші значення показниківdmaxіh, а також менше значення g, ніж для «неоптимальних».
6. Як структурний критерій норми ВАРС людини («доставляюча» частина) краще не використовувати абсолютні значення морфометричних показників. З цією метою потрібно орієнтуватися в якості основного на величини коефіцієнта розподілу К та коефіцієнта розгалуження h (враховуючи при цьому вид вінцевої артерії), а також, у якості додаткового на відносну кількість дихотомій різних типів і груп залежно від статі, вікової групи та виду вінцевої артерії.
7. Для лівої коронарної артерії в якості основного структурного критерію норми можна використовувати значення вірогідного інтервалу коефіцієнта розподілуК(від 0,58 до 0,61) і вірогідного інтервалу коефіцієнта розгалуженняh(від 1,08 до 1,135). Для правої коронарної артерії в якості основного структурного критерію норми можна використовувати значення вірогідного інтервалу коефіцієнта розподілуК(від 0,51 до 0,56) і вірогідного інтервалу коефіцієнта розгалуженняh(від 0,96 до 1,03).