ДОКАЗУВАННЯ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК Микола Петрович

УДК 346.93

ДОКАЗУВАННЯ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Мецелик Михайло Олексійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………….……………………………….…………. 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ДОКАЗУВАННЯ ТА ДОКАЗІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ………………..………………………………………12
1.1. Поняття, зміст земельних спорів в адміністративному судочинстві України…………………………………………………………………………12
1.2. Зміст доказування в адміністративному судочинстві України…..……..18
1.3. Предмет доказування в адміністративному судочинстві України……...47
1.4. Поняття та класифікація доказів………………………………………...58
Висновки до першого розділу………………………………………………….76
РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ТА ПРАВИЛА ДОКАЗУВАННЯ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ…..80
2.1. Засоби, джерела доказування: поняття, особливості…………………..80
2.2. Види засобів доказування в адміністративному судочинстві при розгляді земельних спорів…………………………………………………….…………88
2.3. Правила доказування та оцінка доказів в адміністративному судочинстві при розгляді земельних спорів………………………………………………...140
Висновки до другого розділу………………………………………………….163
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ…………………….167
3.1. Специфіка предмета доказування при розгляді земельних справ в адміністративному судочинстві …………………………………………….. .167
3.2. Письмові засоби доказування та правило допустимості при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві……..………………….175
Висновки до третього розділу…………………………………………………187
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..196

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Кардинальні перетворення, що відбуваються у нашому су¬спільстві з моменту набуття Україною незалежності, потребу¬ють відповідного правового забезпечення.
Запровадження адміністративної юстиції, а саме набрання 1 вересня 2005 р. чинності Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), є одним із аспектів адміністративної реформи.
З Прийняттям цього кодифікованого нормативного акта в Україні посилились гарантії права особи на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Таким чином, наявність нормативного акта, що регулює правовідносини щодо судового оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, зумовлює його наукове обґрунтування.
Земельні спори, як особливий вид правових відносин щодо розв'язання конфлікту, що виникає у зв'язку з порушенням прав та законних інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі й орендарів земельних ділянок, розглядаються у різних видах судочинства: цивільного, господарського та адміністративного.
Актуалізує проблему дослідження те, що у КАС України у главі 6, яка регламентує систему правових норм у сфері доказування, відсутні спеціальні норми, які б мали регулювати доказування у земельних спорах. Тому дана категорія справ підлягає розгляду в адміністративному судочинстві України на підставі загальних норм КАС України, що регламентують доказування, при цьому враховуючи та визначаючи особливості, які притаманні земельним спорам в адміністративному судочинстві на основі судової практики.
Аналіз наукових досліджень з даної проблематики дає підстави автору дійти висновоку, що більшість праць, присвячених загальному обґрунтуванню КАС України, викладені у формі наукових коментарів, підручників та посібників, авторами яких є: М.Р. Аракелян, В.М. Бевзенко, О.А. Банчук, Є.Ф. Демський, В.К. Колпаков, С.В. Ківалов, О.В. Кузьменко, В.І. Курило, Р.О. Куйбіда, І.Б. Коліушко, Р.І. Корнута, Т.О. Коломоєць, А.Т.Комзюк, В.К. Матвійчук, В.Л. Маринченко, Р.С. Мельник, В.І.Перепелюк, В.Г. Перепелюк, О.М. Пасенюк, О.П. Рябченко, В.С.Стефанчук, В.В. Синцов, О.І. Харитонов, І.О. Хаар та ін.
У більшості випадків докази та доказування в адміністративному судочинстві України є розділами до коментарів КАС України або до підручників чи посібників.
Докази та доказування в адміністративному судочинстві досліджувалися у роботах: Я.С. Калмикової, М.І. Луцького, Ю.Я. Лози, О.М.Нечитайло, Ю.М. Столбового, О.Г. Юшкевича та ін.
Земельні спори розглядалися у працях: Г.П. Гетьмана, О.В.Ільницького, Л.В. Лейби, Ю.Н. Федорової та ін.
Крім того, в аспекті загальної теорії доказування дискусійними залишаються такі поняття, як: доказування, предмет доказування, докази, засоби, джерела доказування тощо, які є актуальними для розгляду і в адміністративному судочинстві України при розгляді земельних спорів.
Доказування саме в земельних справах в адміністративному судочинстві України було виокремлено автором для аналізу з таких підстав:
по-перше, відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;
по-друге, в Україні набирає обертів земельна реформа, одним із аспектів якої є дозвіл на відчуження сільськогосподарських земель (паїв), внаслідок чого збільшується кількість земельних спорів;
по-третє, неоднозначне застосування судами процесуальних норм, які регламентують доказування в адміністративному судочинстві при розгляді земельних спорів;
по-четверте, відсутність чітких рекомендацій щодо доказування у земельних справах в адміністративному судочинстві.
Таким чином, актуальність теми обумовлена відсутністю наукових досліджень, присвячених практичному втіленню доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Указу Президента України від 12.01.2009 р. за № 5/2009 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 листопада 2008 року «Про виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель». Робота виконана в межах програми Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України при підготовці науково-дослідної роботи за темою: «Методи виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи, правильність їх документування та шляхи руйнування» (державний реєстраційний номер 0109U00315) на замовлення Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2008р. (акт здачі-приймання звіту про виконання НДР від 23.12.2010 р.).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 27 листопада 2008р. (протокол № 3) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук, має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формування і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07. 02 березня 2012р. тема дисертації була уточнена згідно з протоколом № 7 Вченої ради Національного університету державної податкової служби України.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження поняття змісту земельних спорів в адміністративному судочинстві України, поняття доказування в адміністративному судочинстві України, поняття змісту та предмета доказування, поняття, класифікації, видів, особливостей доказів та засобів (джерел) доказування, з’ясування правил доказування та оцінки доказів в адміністративному судочинстві України при розгляді земельних спорів, а також визначення специфіки окремих аспектів доказування при розгляді земельних справ в адміністративному судочинстві України.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- визначити зміст та поняття «земельні спори в адміністративному судочинстві України»;
- виокремити загальні та спеціальні риси, а також поняття «доказування в адміністративному судочинстві України»;
- конкретизувати деякі положення теорії доказування з метою з’ясування загального та спеціального предмета доказування в адміністративному судочинстві України;
- виявити сутність і ознаки терміна «докази в адміністративному судочинстві України»;
- виділити групи критеріїв та проаналізувати класифікацію доказів в адміністративному судочинстві України;
- розкрити зміст дефініцій «засоби доказування» та «джерела доказування»;
- установити особливості засобів доказування в адміністративному судочинстві України;
- охарактеризувати види засобів доказування в адміністративному судочинстві України при розгляді земельних спорів;
- розглянути правила доказування та оцінку доказів в адміністративному судочинстві України при розгляді земельних спорів;
- на підставі теоретичного дослідження доказування в адміністративному судочинстві та судової практики з’ясувати особливості предмета, засобів доказування та правила допустимості при розгляді земельних справ.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі доказування в адміністративному судочинстві України із застосуванням відповідних засобів доказування.
Предмет дослідження – доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність сучасних методів і прийомів наукового пізнання, що поєднує як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання об’єктивної дійсності. Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються в дисертації, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми (підрозділи 1.1, 1.2 та ін.).
Використано порівняльно-правовий метод (при виявленні відмінностей та особливостей адміністративного судочинства від кримінального, цивільного та господарського, найбільша кількість засобів доказування в адміністративному судочинстві на відміну від цивільного та господарського, найчастіше використання письмових засобів доказування та ін.). Дедуктивний метод пізнання дійсності застосований при дослідженні такого поняття, як «предмет доказування» (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 та ін.).
Для аналізу теоретичної бази дослідження й визначення ключових понять широко використовувалися прийоми формальної логіки (доведення, спростування, аналіз, синтез, порівняння, аналогія, узагальнення та ін.); структурно-функціональний метод – при визначенні місця доказування в адміністративному судочинстві України в системі процесуального доказового права; герменевтичний – під час встановлення змісту поняття «докази» на основі легальних понять (підрозділи 2.4, 3.2 та ін.).
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці представників вітчизняної і зарубіжної науки різних історичних періодів у галузі адміністративного, кримінального, цивільного та господарського (арбітражного) процесів; окремі наукові розвідки, присвячені доказуванню.
Джерела дослідження – нормативно-правові акти (Конституція України, кодекси (КАС України, Земельний кодекс України (далі – ЗК України), Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України), Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) та ін.), закони України («Про місцеве самоврядування в Україні», «Про судову експертизу», «Про оренду землі» та ін.), підзаконні нормативно-правові акти (постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, постанови Пленуму Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України) та рішення Конституційного Суду України.
Емпірична база дослідження. У ході підготовки дисертаційної роботи, а саме специфіки доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України було проаналізовано близько п’ятисот рішень адміністративних судів при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України, прийнятих по всій Україні, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень з посиланням на адресу знаходження судового рішення. Аналізувалися судові рішення судів першої інстанції (місцевих загальних судів як адміністративних так і окружних адміністративних судів), апеляційної (апеляційних адміністративних судів) та касаційної інстанції (Вищого адміністративного суду України).
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що комплексно досліджено доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України. У роботі обґрунтовуються нові положення та висновки, що, до певної міри, розширюють теорію доказування. На основі проведеного дослідження автором сформульовано висновки, рекомендації та пропозиції, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
уперше:
- виокремлено термін земельні спори в адміністративному судочинстві України;
- дано авторське визначення поняття доказування в адміністративному судочинстві України як пізнавальну, розумову (логічну) діяльність, яка здійснюються у межах процесуально-правових норм, регламентованих КАС України, судом та особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб), тобто суб’єктами доказування з метою встановлення всіх обставин справи для визначення юридичних фактів, на підставі яких буде вирішено публічно-правовий спір;
- репрезентовано авторську концепцію поняття докази в адміністративному судочинстві як відомості (інформація) про факт, на підставі яких адміністративний суд, у визначеному законом порядку (отримання, дослідження та оцінка), встановлює наявність чи відсутність обста¬вин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирі¬шення справи, які одержують на підставі засобів (джерел) доказування;
- обґрунтовано специфіку доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України (для прикладу розглянуто три категорії, а саме: предмет доказування, засоби доказування та правило допустимості) на підставі аналізу судової практики;
удосконалено:
- класифікацію доказів в адміністративному судочинстві, представлену дисертантом у формі критеріїв: традиційної та наукової. Поділено докази залежно від умов встановлення спеціального предмета доказування;
- предмет доказування в адміністративному судочинстві України через поділ його на загальний та спеціальний;
- основні правила доказування в адміністративному судочинстві (належність та допустимість доказів, обов’язок доказування та порядок подання доказів, підстави звільнення від доказування та оцінка доказів) та визначено їх специфіку на відміну від інших видів судочинства;
дістали подальшого розвитку:
- поняття про засіб доказування та джерело доказування як нетотожні категорії (тобто засіб доказування – регламентовані процесуальним законом способи встановлення будь-яких фактичних даних, які для суду є доказами, а джерело судових доказів – особи й предмети матеріального світу, що відображають, зберігають і відтворюють у судовому засіданні відомості, які мають значення для спра¬ви);
- визначення особливостей засобів доказування в адміністративному судочинстві України порівняно з цивільним та господарським процесами;
- обґрунтування видів засобів доказування в адміністративному судочинстві (пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів).
Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати мають практичне і теоретичне значення у різних сферах:
– у науково-дослідній – положення та отримані висновки дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшої розробки методів виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи, правильність їх документування та шляхи їх руйнування (акт впровадження від 05.10.2010 р.). Матеріали дисертаційного дослідження, в частині першого та другого розділу, можуть бути використані для написання коментарів до Кодексу адміністративного судочинства України, а матеріали третього розділу – для написання практичного посібника з доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві України;
– у навчальному процесі – значна частина висновків дисертаційного дослідження може бути використана для викладання адміністративного судочинства України, адміністративного процесу, цивільного процесу та земельного права (акт впровадження від 15.03.2012 р.);
– у практичній діяльності – при підготовці та розгляді земельних справ в адміністративному судочинстві України, що підтверджується актом впровадження від 24.04.2012р. у Чернігівському окружному адміністративному суді.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі отриманих результатів проведеного дослідження. Наукові ідеї співавторів статей і тез в роботі не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України.
Основні положення і результати дослідження оприлюднені на: VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2010 р.), на Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу (Одеса, 2011р.), Всеукраїнській курсантсько-студентській науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2012 р. ).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у восьми наукових статтях, п’ять із яких надруковано у провідних фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, та трьох тезах доповідях на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження. Вона складається зі вступу, 3-х розділів, що містять 9-ть підрозділів, висновків, списку використаних джерел (206 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 219 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дає можливість зробити висновки теоретичного та практичного характеру.
На наш погляд, найбільш істотні висновки можна звести до нижченаведених тверджень.
Земельні спори в адміністративному судочинстві України – це категорія справ, які розглядаються при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій та інших органів влади) при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин та не підсудні цивільному та господарському судочинству.
Доказування в адміністративному судочинстві України є мало дослідженим, переважно є частиною загального підходу до наукового обґрунтування КАС України.
Поряд з іншими видами доказування (кримінальним, цивільним, господарським) доказування в адміністративному судочинстві виступає як окремий самостійний вид, оскільки, поєднавши в собі загальні ознаки (пізнавальний аспект такої діяльності; така діяльність є логічною або розумовою; процесуальна форма), які притаманні для доказування у різних галузях, має спеціальні ознаки (суб’єкти доказування та мета доказування), які характерні лише для адміністративного судочинства.
Пропонуємо законодавчо закріпити поняття «доказування в адміністративному судочинстві України» як пізнавальну, розумову (логічну) діяльність, яка здійснюється у межах процесуально-правових норм, регламентованих КАС України, судом та особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб), тобто суб’єктами доказування з метою встановлення всіх обставин справи для визначення юридичних фактів, на підставі яких буде вирішено публічно-правовий спір.
Предмет доказування в адміністративному судочинстві доцільно поділити на загальний та спеціальний.
Загальний предмет доказування – це обставини: 1) обґрунтовуються позовні вимоги; 2) обґрунтовуються заперечення; 3) або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі, крім підстав, які встановлені ст. 72 КАС України.
Вважаємо, що спеціальний предмет доказування в адміністративному процесі – це предмет доказування кожної адміністративної справи, при встановлені якого обов’язковими умовами є: правильна кваліфікація правовідносин до норм матеріального права; врахування процесуальних норм.
Статтю 69 КАС України «Визначення доказів в адміністративному судочинстві України» рекомендуємо на законодавчому рівні викласти в наступній редакції: «доказами в адміністративному судочинстві є відомості (інформація) про факт, на підставі яких адміністративний суд, у визначеному законом порядку (отримання, дослідження та оцінка), встановлює наявність чи відсутність обста¬вин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирі-шення справи, які одержують завдяки засобам (джерелам) доказування (пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових, речових доказів, висновків експертів)».
Класифікація доказів в адміністратив¬ному процесі допоможе встановити: чи стосується даний доказ публічно-правового спору взагалі та якою мірою (визначається належність доказу до адміністративної справи); наскільки повно даний доказ під¬тверджує наявність чи відсутність певних обставин публіч¬но-правового спору; звідки (з якого джерела) походить до¬каз, який використовується у даній адміністративній справі; яким чином (у якій формі) доказ відтворений ззовні, у ви¬гляді чого він представлений; чи дотримано вимоги проце¬суального закону щодо форми та способу отримання доказу.
Класифікація доказів виділяється у формі двох груп критеріїв: традиційної та окремо наукової.
Традиційна група класифікацій доказів знайшла своє відображення у всіх видах процесуальних інститутів доказування і поділяється на три групи: залежно від обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність органу влади (обвинувальні та виправдувальні); за джерелами відомостей (первинні та похідні); залежно від відношення до обставин, що підлягає доказуванню (прямі та непрямі).
Окремо наукова група класифікацій непоширеною у всіх видах процесуальних інститутів доказування, а є відображенням позиції певних науковців і поділяється на такі групи: класифікація доказів більш притаманна в адміністративному судочинстві (особисті джерела доказів; речові джерела доказів; джерела доказів, які мають технічний характер); за цілями доказування (основні докази та протилежні докази (контрдокази); залежно від характеру одержуваної суб'єктом застосування інформації (переробленими (концентрованими) і звичайними); залежно від методів виявлення доказів (безпосередні й опосередковані); залежно від часу виникнення (минулі і триваючі).
Пропонується поділяти докази залежно від умов встановлення спеціального предмета доказування (які підтверджують обставини відповідно до диспозиції норм матеріального права; що обґрунтовують обставини, які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо), тобто згідно з нормами процесуального права.
Поняття «засіб доказування» та «джерела доказування» не є тотожними категоріями. Засоби доказування – регламентовані процесуальним законом способи встановлення будь-яких фактичних даних, які для суду є доказами.
Джерелом судових доказів в адміністративному судочинстві України є не засоби доказування, а особи й предмети матеріального світу, що відображають, зберігають і відтворюють у судовому засіданні відомості, які мають значення для спра¬ви.
Засоби доказування в адміністративному судочинстві України відрізняються від засобів доказування в цивільному та господарському процесах і мають такі особливості: передбачають найбільшу кількість видів засобів доказування; найчастіше використовують письмові засоби доказування; віднесення електронних документів до письмових засобів доказування; визнання стороною обставин не є обов’язковими для суду.
Види засобів доказування в адміністративному судочинстві є чітко визначеними. Згідно зі ст. 69 КАС України, засобами доказування є: пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників в адміністративному судочинстві України як засіб доказування – відомості про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі, надаються у письмовій чи усній формі. Враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин у справі, визнання стороною в суді обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковими.
На підставі аналізу чинного законодавства та наукових підходів до визначення показання свідка, приходимо до висновку, що свідок – це фізична особа, яка належить до інших учасників процесу і надає показання суду про відомі обставини адміністративної справи, що є засобом доказування при умові додержання процесуальної форми та правил належності і допустимості.
Письмові докази в адміністративному судочинстві – це відомості про обставини, які виникли до початку розгляду справи, є належними та допустимими документами (у тому числі електронними документами), актами, листами, телеграмами та будь-якими іншими письмовими записами, виконані у формі цифрового або графічного напису, або іншим способом, який дозволяє встановити їх достовірність та не є письмовими поясненнями сторін, висновками експертів.
На нашу думку, речовими доказами є предмети матеріального світу, а також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи і відрізняються від письмових доказів на підставі вилученої з предмета інфор¬мації, яка буде використовуватися з метою доказування обставин справи.
Висновок експерта – це засіб доказування, викладений у письмовій формі у порядку, передбаченому процесуальним законом, що відповідає правилам належності та допустимості, на підставі ухвали суду про призначення судової експертизи, змістом якого є докладний опис проведених експертом досліджень, у результаті яких зроблені висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
В адміністративному судочинстві основними правилами доказування є: належність та допустимість доказів, обов’язок доказування та порядок подання доказів, підстави звільнення від доказування та оцінка доказів.
На думку автора, правило належності доказів визначає можливість приєднання судом доказів до справи, які стосуються предмета доказування, за умови обґрунтування їх сторонами.
Підсумовуючи правило допустимості доказів в адміністративному судочинстві, дисертант виділяє два його аспекти: докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними за¬собами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими за¬собами доказування.
Обов’язок доказування в адміністративному процесі пропонується поділяти на два правила: загальне (кожна сторона доказує ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень); спеціальне (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У науці адміністративного процесу дане правило називається презумпція вини відповідача).
Особливості подання доказів в адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного, де подають докази сторони та інші особи, які беруть участь у справі: по-перше, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; по-друге, принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи зумовлює, що адміністративний суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування усіх обставин справи, зокрема щодо виявлення та дослідження доказів з власної ініціативи.
У цивільному та адміністративному судочинстві виділяють чотири підстави звільнення від доказування, а в господарському процесі – п’ять підстав. Але, крім кількісних відмінностей у підставах звільнення від доказування в аналізованих видах судочинства, існують відмінності у змісті цих підстав. Ці відмінності дають можливість зробити висновок про те, що: по-перше, в адміністративному та цивільному процесі коло обставин, які не підлягають доказуванню, встановлюється рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі на відміну від господарського судочинства, де рішення в адміністративній справі не передбачені як такі, що не підлягають доказуванню; по-друге, в адміністративному процесі обставини, які встановлені рішенням суду, можуть використовуватися лише у справах, у яких беруть участь ті самі особи або особа, а в господарському процесі законодавець встановив розмежування кола встановлених обставин залежно від виду судочинства.
Оцінка доказів – це визначена процесуальним законом розумова діяльність суду, яка здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх доказів у справі, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності на підставі принципів верховенства пра¬ва, законності, рівності всіх учасників адміністративного про¬цесу перед законом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин у справі.
Теоретичне дослідження доказування в адміністративному судочинстві не може повною мірою розкрити зміст даного процесу доказування при розгляді земельних спорів без практичного його застосування.
В основі практичних аспектів доказування в адміністративному судочинстві при розгляді земельних спорів для прикладу розглянуто три категорії, а саме предмет доказування, засоби доказування та правило допустимості. Аналізуючи судову практику, додатково підтверджено висновки, зроблені у теоретичній частині дослідження.
На підставі предмета доказування в адміністративному судочинстві були виокремлені факти, які необхідно доказувати на підставі диспозиції матеріально-правової норми при розгляді конкретних категорій земельних спорів в адміністративному судочинстві (про оскарження розпорядження голови місцевих районних державних адміністрацій та зобов’язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на ведення садівництва замість особистого селянського господарства; про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та зобов’язання затвердити проект землеустрою земельної ділянки; про скасування рішення сільської ради щодо виділення земельної ділянки для будівництва житлового будинку без дозволу на розробку проекту землеустрою; про визнання рішення відповідної ради незаконним, яким скасовано своє рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою і передачу в оренду; про визнання незаконним рішення ради про передачу земельної ділянки у власність внаслідок не погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами; про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо переукладення (пролонгації) договору на той самий строк і на тих самих умовах; про визнання незаконним рішення суб’єкта владних повноважень, який розпорядився земельною ділянкою за межами своєї компетенції; про визнання рішення суб’єкта владних повноважень незаконним та зобов’язання винести на розгляд прийняття рішення про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
Особливістю засобів доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві є найбільше застосування на практиці письмових засобів. Визначено основні письмові засоби доказування, які застосовуються при розгляді земельних спорів (рішення сільських, селищних та міських рад у сфері земельних відносин; розпорядження місцевих державних адміністрацій щодо виділення земельних ділянок; договір оренди землі; державні акти на право власності на земельну ділянку; проект землеустрою; клопотання щодо виділення земельних ділянок у власність, в оренду чи їх викуп), виокремлено їх види, вимоги дійсності та основні категорії справ, де вони можуть застосовуватися.
Правила допустимості при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві наведені в практичному втіленні з метою недопущення сторонами та судом помилок при їх застосуванні.
Таким чином, автором проведено теоретичне дослідження, яке дало можливість правильно розглянути та реалізувати практичні аспекти доказування при розгляді земельних спорів в адміністративному судочинстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними згідно із Законом №2222-IV від 08.12.2004 // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991р. (станом ) // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 6. – ст.56.
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-VI від 25.12.2008 (станом на 24.04.2009 р.) // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35-36, № 37. – ст. 446.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 // Відомості Верховної Ради. – 1961. – № 2. – ст. 15.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84р. (станом на 01.03.2002 р.). – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 917 с.
6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року (станом на 25.04.2009 р.) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492.
7. Земельний кодекс України. Затверджений Законом від 25.10.2001р. за № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 3-4. – ст. 27.
8. Всеобщая Декларация прав человека: Утв. и провозглашенная Генеральной Ассамблеей ООН 10 декабря 1948 г. – М., 1989. – 8 с.
9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280 /97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
10. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.94 р. № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України . – 1994. – № 28. – Ст. 232.
11. Про оренду землі: Закон України від 06.10.1998 р. за № 161 – ХІV // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 67-47. – Ст. 280.
12. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. –1992. – № 48. – Ст. 650.
13. Про наукову та науково-технічну експертизу: Закон України від 21.09.99 р. № 1069-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 400.
14. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996р. за № 422 /96-ВР // Відомості Верховної Ради . – 1996. – № 49. – Ст. 272.
15. Про місцеві районні державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 0№ 586 – ХІV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
16. Про затвердження Типового договору оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. за № 220.
17. Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05. 2004 р. № 677.
18. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р., № 270.
19. Про затвердження Порядку передачі судом речових доказів, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обме¬жено обороноздатні: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 р. за № 236.
20. Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. № 174.
21. Про затвердження інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43.
22. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. № 53/5 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 1715.
23. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.03.2008 № 2.
24. Про судове рішення: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. за №11 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.04.81 р., №13 від 25.12.92 р., №15 від 25.0598 р.).
25. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за № 7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 19.03.2010 р.).
26. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин: Пленум Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року № 6.
27. Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції: Постанова Пленуму Верховного суду України від 21.12.90р. №9 // http://rada.kiev.ua.// laws/ pravo// all// mdpe.htm.
28. Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р., оприлюдненого 07.04.2010 р. за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
29. Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
30. Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 р., справа № 2а-3294/10/1770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10776180.
31. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 р., справа № 2а-3643/10/0470 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10519585
32. Постанова Скадовського районного суду Херсонської області від 31 грудня 2010 р., справа № 2-а-254/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13291606
33. Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа № 2a-4125/10/0970 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13975682
34. Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2011 р., справа № 2а-2901/10/0770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14511876
35. Постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2010 р., // Єдиний державний реєстр судових рішень.¬– Режим доступу:
¬http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13243307
36. Постанова Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2011 р., справа № 2-а-9/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13662053
37. Постанова Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2010, справа № 2а-21-2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11913060
38. Постанова Харківського районного суду Харківської області від 21 березня 2011 р., справа № 2-а- 994/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14794541
39. Постанова Обухівського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року, справа № 2-а-258/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16006793
40. Постанова Скадовського районного суду Херсонської області від 31 грудня 2010 р., справа № 2-а-254/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13291606
41. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01липня 2011 р., справа № 2а/0570/8714/2011 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16915073
42. Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 р., справа № 1170/2а-1672/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16581721
43. Постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.07.2011, справа №2а-1267/11/2770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16639991
44. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 14.01.2011 р., справа №2а-16017/10/1/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13472932
45. Постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 14.01.2011 р., справа № 2-а-4/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13472932
46. Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа № 2a-4125/10/0970 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13975682
47. Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р., справа № 2а/0370/1637/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16581425
48. Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2011 р., справа № 2а-7106/09/10/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14105089
49. Постанова Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2011 р., справа №2а-4/11/07/01 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13523024
50. Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа №2а-293/08/0508 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16548398
51. Постанова Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 січня 2011 р., справа № 2-а-4/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14812119
52. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа № 2-а-374/09 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13504679
53. Постанова Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 11 січня 2011 р. , справа № 2-а-4059/10/1970 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13434297
54. Постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2010 р., справа № 2-а-269/2010р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13300737
55. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 р., справа №2а-10770/09/2/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13432977
56. Постанова Ірпінського міського суду Київської області від 19 січня 2011 р., справа № 2-а-929\2011 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13479540
57. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа № 2а-311/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13456490
58. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 р.. справа №2а-15613/10/1/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13595958
59. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 р., справа №2а-13987/10/17/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13432968
60. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 р., справа №2а-14006/10/2/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13409989
61. Постанова окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 р., справа №2а-14001/10/2/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13409993
62. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 р., справа №2а-14125/10/2/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13409998
63. Постанова Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2011 р., справа № 2-а-33 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14576190
64. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 р., справа № 2а-314/08 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13484258
65. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2011 р., № 2а-16039/10/2670 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13973928
66. Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 р., справа № 1170/2а-1328/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16521354
67. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011р., справа №2а-7150/10/6/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13545186
68. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 р., справа № 45/273-А-36/9-А // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13591519
69. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2011 р., справа №2а-9501/10/2/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13461735
70. Постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29 червня 2011р., справа №2а-1865/11/2770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16917271
71. Постанова Старосамбірського районного суду Львівської області від 2 серпня 2010 р., справа № 2-а-105/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10787793
72. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 р., справа № 2а-2472/10/1670 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10702264
73. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 р., справа № 2а-3327/10/0870 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10733695
74. Постанова Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 серпня 2010 р., справа № 2а-169 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10841539
75. Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 січня 2011 р., справа № 2-а-7928/10/2270 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13411090
76. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2010 р., справа № 2а-9626/10/0470 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13943051
77. Постанова Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2010 р., справа № 2а-107/2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10739033
78. Постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 28 липня 2010 р., справа № 2 «а»-2883/10р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10639154
79. Постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2010 р., справа № 2 - 82/2010 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10806208
80. Постанова Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2010 р., справа № 2а-282/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11554643
81. Постанова Бородянського районного суду Київської області від 10 вересня 2010 р., справа № 2-а-248/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11665057
82. Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2010 р., справа № 2а-9536/09/1570 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10746898
83. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2011 р., справа № 2а-4383/11/2670 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16479319
84. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 р., справа № 2а-1670/3559/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16582315
85. Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2010 р., справа № 2а-197/09/0107 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15014744
86. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 р., справа № 2а-1813/11/2670 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16479324
87. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 р., справа № 2а-3764/10/1270 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10972978
88. Постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24 червня 2011 р., справа №2а-1030/11/2770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16570627
89. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2010 р., справа №2а-8448/10/8/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10634343
90. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2011 р., справа № 2а-10108/10/2670 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13669322
91. Постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2010 р., справа № 2-а-1953/10р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10897301
92. Постанова Білозерського районного суду Херсонської області від 16 липня 2010 р., справа № 2-А-615/10- р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10952071
93. Постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 5 серпня 2010 р., справа № 2а-752/2010 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10721697
94. Постанова Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 2 липня 2010 р., справа № 2 – а-434-2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10960887
95. Постанова Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 р., справа № 2а-1032/2011 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15447073
96. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 р., справа № 2а-3643/10/0470 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10519585
97. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 р., справа № 2а-3645/10/0470 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10519586
98. Постанова Скадовського районного суду Херсонської області від 31 грудня 2010 р., справа № 2-а-254/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13291606
99. Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 р., справа № 2a-4125/10/0970 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13975682
100. Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2011 р., справа № 2а-2901/10/0770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14511876
101. Постанова Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2011 р., справа № 2-а-9/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13662053
102. Постанова Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2010 р., справа № 2а-21-2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11913060
103. Постанова Харківського районного суду Харківської області від 21 березня 2011 р., справа № 2-а- 994/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14794541
104. Постанова Обухівського районного суду Київської області від 26 травня 2011 р., справа № 2-а-258/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16006793
105. Постанова Скадовського районного суду Херсонської області від 31 грудня 2010 р., справа № 2-а-254/10 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13291606
106. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2011 р., справа № 2а/0570/8714/2011 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16915073
107. Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 1 липня 2011 р., справа № 1170/2а-1672/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16581721
108. Постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 1 липня 2011 р., справа №2а-1267/11/2770 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16639991
109. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2011 р., справа №2а-16017/10/1/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13472932
110. Постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 січня 2011 р., справа № 2-а-4/11 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15920177
111. Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2011 р., справа № 2а-7106/09/10/0170 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14105089
112. Постанова Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2011 р., спра