Долішня Мар'яна Мар'янівна. Удосконалення механізмів управління розвитком венчурного бізнесу в Україні

brief description

Долішня Мар'яна Мар'янівна. Удосконалення механізмів управління розвитком венчурного бізнесу в Україні : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Інститут регіональних досліджень НАН України. — Л., 2005. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 196-205

Долішня М.М. Удосконалення механізмів управління розвитком венчурного бізнесу в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методичних основ організації венчурного бізнесу в Україні та зарубіжних країнах, розробленню рекомендацій з питань підвищення ефективності управління венчурною діяльністю. Розроблена в дисертації класифікація форм і видів венчурної діяльності є підґрунтям у виборі найбільш доцільних моделей венчурного бізнесу на рівні держави, регіонів, великих корпорацій.
В дисертації обґрунтована доцільність створення спеціалізованих венчурних фондів (СВФ), основними функціями яких є акумуляція заощаджень фізичних осіб з метою використання їх у високоефективних галузях економіки для фінансування науково-дослідних робіт з метою прискорення інноваційних процесів та використання їх результатів в системі господарювання.
В дисертації обґрунтована необхідність вдосконалення правової бази для функціонування суб'єктів венчурного бізнесу.

Проведені дослідження в сфері становлення та перспектив розвитку венчурного бізнесу в Україні дозволяють зробити наступні висновки:
1. В світовій економіці венчурний бізнес відіграє активну роль в реалізації інноваційної політики. В розвинутих державах існують різні моделі організації венчурного бізнесу, які у сукупності створюють венчурне середовище, венчурні ринки, основними суб'єктами яких виступають: венчурні фонди, венчурні та інноваційні підприємства (фірми), приватні венчурні інвестори, посередники та споживачі венчурних продуктів і послуг.
В Україні венчурний бізнес робить лише перші кроки. Реально функціонує декілька венчурних фондів, засновниками яких у більшості випадків виступають іноземні інвестори.
2. На основі розроблених методичних підходів до аналізу і оцінки ефективності функціонування суб'єктів венчурних структур в зарубіжних державах і в Україні виявлені наступні тенденції та особливості їх розвитку:
венчурний бізнес в розвинутих державах світу активно впливає і забезпечує інноваційний характер розвитку національних економік;
держава (в усіх розвинутих країнах) приймає активну участь в сприянні розвиткові венчурного бізнесу, надаючи пільги в оподаткуванні, субсидії, різні форми нематеріальної допомоги;
серед розвинутих держав безумовним лідером у формуванні венчурного бізнесу та використанні його послуг для активізації розвитку новітніх технологій та інноваційних конкурентоспроможних продуктів на теперішній час є США. При цьому прослідковується пряма залежність між темпами створення і реалізації новацій та розвитком венчурного бізнесу;
в Україні (як і в інших постсоціалістичних країнах) венчурний бізнес розвивається при підтримці іноземних інвестиційних фондів, які спрямовують їх діяльність в галузі із швидким обертом капіталів при невисокій ризикованості. Таким чином існує принципова відмінність в напрямах розвитку і використання венчурного бізнесу в розвинутих державах і країнах з перехідною економікою.
3. Аналіз етапів становлення та оцінка перспектив розвитку венчурного бізнесу в Україні показали, що у вітчизняній економіці існує досить широке коло потенційних і реальних учасників венчурного ринку. Однак їх діяльність в умовах відсутності правового поля є хаотичною і некерованою. Відсутність офіційної статистики, що має висвітлювати результати діяльності суб'єктів венчурного бізнесу, негативно впливає на становлення і розвиток венчурного бізнесу у вітчизняній економіці.
4. Дослідження показали, що для української економіки важливим і водночас специфічним напрямком підвищення ефективності інноваційної діяльності та активізації венчурного бізнесу є створення нових організаційних форм, на базі використання інноваційного потенціалу вітчизняної економіки та залучення венчурного капіталу для його реалізації.
5. З метою усунення дії виявлених негативних факторів, що гальмують розвиток венчурного бізнесу в Україні, в дисертаційній роботі запропоновано:
виділити венчурний бізнес в окремий специфічний вид підприємницької діяльності;
структуроутворюючим елементом у формуванні венчурного середовища виділити венчурні фонди (ВФ), венчурний капітал (ВК), які здійснюють не тільки функції інвестора, а й менеджера в управлінні інноваційними процесами;
класифікацію форм і видів венчурної діяльності за ознаками, що визначають характер і обсяги робіт, форми власності та управління нею. Запропонована класифікація є науковим підґрунтям при обґрунтуванні та виборі стратегії управління венчурним бізнесом, враховуючи реальну ситуацію у вітчизняній економіці.
6. Напрями вдосконалення механізмів управління процесами розвитку венчурного бізнесу в Україні передбачають зниження венчурних ризиків на базі посилення стимулюючих, координуючих і контролюючих функцій держави та її активної ролі в створенні правової основи для розвитку суб'єктів венчурної діяльності.
7. З метою створення в Україні правового поля для розвитку цивілізованих фінансово-економічних відносин в сфері венчурного бізнесу в дисертації обґрунтована необхідність прийняття Законів України "Про малі венчурні підприємства в Україні", "Про венчурний бізнес в Україні", "Про венчурні фонди", "Про спеціальні венчурні фонди". Останні спрямовані на акумуляцію заощаджень фізичних осіб та спрямування їх у розвиток високоефективних інноваційних напрямів національної економіки.