Дорош Ольга Ігорівна. Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією

brief description

Дорош Ольга Ігорівна. Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією : дис... канд. мед. наук: 14.01.31 / АМН України; Інститут гематології та трансфузіології. - К., 2006

Дорош О.І.Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією.Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 Гематологія та трансфузіологія. Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2006 .

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі онкогематології прогнозування перебігу гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у дітей в умовах застосування протокольної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95. На основі комплексного вивчення клініко-гематологічних, цитоморфологічних, цитохімічних та імунофенотипових показників, тривалості перерв програмної терапії виділено низку незалежних факторів прогнозування події (відсутність ефекту від лікування, рецидив і смерть), рецидиву та смерті (рання смерть, смерть у першій ремісії на різних етапах протокольного лікування та після його закінчення) у дітей, хворих на ГЛЛ.
Несприятливими клінічними та параклінічними прогностичними критеріями щодо безподійного виживання незалежно від фенотипового варіанту та підваріанту ГЛЛ, є вік дітей до 3 років або понад 9 років, інціальна лімфаденопатія (розміри лімфатичних вузлів понад 1 см), збільшення розмірів печінки та селезінки, наявність медіастинальної пухлинної маси, початковий лейкоцитоз 100,0 Г/л і більше, активність цитохімічної реакції на кислу фосфатазу у вигляді гранул у цитоплазмі лімфобластів, відсутність відповіді на преднізолонову префазу.
До сприятливих прогностичних ознак належить ВІІ (common) підваріант, наявність на поверхні лімфобластів CD10, CD20, CD34 антигенів. До несприятливих належать Т-лінійна та про-В ГЛЛ, коекспресія на бластах В-, Т-клітинних і мієлоїдних маркерів (В+Т+Му ГЛЛ), наявність антигенів CD38 та CD13. Коекспресія інших мієлоїдних маркерів не впливає на показники безподійного виживання, рецидивування та ризик смерті.
Встановлена пряма залежність між частотою розвитку рецидивів ГЛЛ та тривалістю зупинок при проведенні протоколу ІІ понад 20 днів, а також сумарною тривалістю перерв при проведенні терапії першого гострого періоду понад 40 днів та проведенні протоколу М у неповному обсязі.

Усі виявлені критерії мають статистично незалежне прогностичне значення.

Незалежними факторами передбачення події (відсутність ефекту від лікування, рецидив і смерть) серед клінічних ознак хвороби, проаналізованих у їх взаємозв’язку за допомогою дискримінантного аналізу, є вік дітей до 3 років і понад 9 років, відсутність відповіді на преднізолонову префазу, збільшення розмірів печінки та здовження тривалості протоколу ІІ понад 20 днів (загальна коректність прогнозу становить 72,3%).
Для прогнозування безподійного виживання (предиктивне значення щодо безподійного виживання 84,0%) достатнім є набір хоча б 2 з 4 вищеназваних критеріїв (вік>3 роки і < 9 років, відсутність збільшення розмірів печінки та тривалість перерв протоколу ІІ<20 днів, добра відповідь на преднізолонову префазу).
Група дітей, хворих на ГЛЛ, у яких після лікування за програмами ГЛЛ-ДГЛУ 93/95, імовірність розвитку рецидиву достатньо низька (негативне предиктивне значення щодо рецидиву 85,7%), характеризується віком 39 років, відсутністю периферичної лімфаденопатії та спленомегалії, належністю за клінічними та лабораторними ознаками до груп низького чи середнього ризику, позитивною цитохімічною реакцією на глікоген у бластах у вигляді гранул або зерен, позитивною експресією на лейкемічних клітинах антигенів CD10, CD34 і відсутністю маркера CD13, доброю початковою відповіддю на преднізолон, здовженням тривалості протоколу ІІ не більше ніж на 20 днів.
Незалежними прогностичними факторами відсутності летального наслідку (рання смерть, смерть у першій ремісії на різних етапах протокольного лікування та після його закінчення) (загальна коректність прогнозу 77,3%) є вік дітей від 3 роки до 9 років, належність хворих за клініко-лабораторними ознаками до груп низького чи середнього ризику, добра початкова відповідь на преднізолон, пограничну значущість мають розміри периферичних лімфовузлів<1 см та від’ємна реакція на кислу фосфатазу у бластних клітинах.