Дроздова Ірина Володимирівна. Нозогенії при артеріальній гіпертензії

brief description

Дроздова Ірина Володимирівна. Нозогенії при артеріальній гіпертензії. : Дис... д-ра наук: 14.01.11 - 2009.

І. В. Дроздова. Нозогенії при артеріальній гіпертензії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 19.00.04 медична психологія, 14.01.11 кардіологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2009.
На основі міждисциплінарного підходу до дослідження феномена нозогеній при артеріальній гіпертензії теоретично обґрунтовано й запропоновано практичне розв’язання цієї проблеми. Визначено причини формування нозогеній у хворих на артеріальну гіпертензію, запропоновано критерії оцінки перебігу й прогресування цієї сукупної патології.
Розроблено нову інформаційну технологію діагностики нозогеній при артеріальній гіпертензії, що включає модель типології нозогеній, комплекс удосконалених клінічних, психопатологічних, психодіагностичних і соціологічних методів, структурно-діагностичний та прогностичний алгоритми.
Визначено стратегію комплексної психотерапевтичної і комбінованої медикаментозної корекції, яка дає змогу підвищити терапевтичний ефект у хворих на артеріальну гіпертензію із нозогеніями на 25,8%.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й практичне розв’язання проблеми патогенезу, клініки та лікування нозогеній у хворих на артеріальну гіпертензію. Проблему розв’язано на основі системного міждисциплінарного підходу до дослідження феномена нозогеній при артеріальній гіпертензії й принципів доказової медицини, що дало змогу розробити високоефективну стратегію комплексної медикаментозної та психотерапевтичної корекції вивченої сукупної патології.

У хворих на артеріальну гіпертензію виявлено такі нозогенії: афективні розлади (розлади настрою) (17,3%): легкий депресивний епізод (51,4%), дистимія (48,6%); невротичні розлади, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади (62,5%): змішаний тривожно-депресивний розлад (13,5%), неврастенія (61,4%), іпохондричний розлад (25,1%); стійкі зміни особистості, не пов’язані з ушкодженням або захворюванням головного мозку (2,1%): стійкі зміни особистості (100%).
Причинами досить поширених нозогеній при артеріальній гіпертензії (76,4% серед хворих на артеріальну гіпертензію 1 стадії й 87,2% 2 стадії) є дисгармонійні особистісні й характерологічні відмінності пацієнтів (іпохондрична фіксація на порушеннях здоров’я, емоційна лабільність, афективна ригідність, тривожна та збудлива акцентуації характеру), стрес і тяжкість артеріальної гіпертензії.
Розроблена модель типології нозогеній при артеріальній гіпертензії включає чотири рівні: фізіологічний, соціальний, психологічний та психічний. Критеріями оцінки фізіологічного рівня є фактори ризику, гіпертрофія лівого шлуночка та його діастолічна дисфункція, хронобіологічна структура артеріального тиску; соціального рівня якість життя; психологічного особистісні та характерологічні відмінності, внутрішня картина хвороби та їхній взаємовплив, когнітивні порушення; психічного рівня афективні розлади, невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади, стійкі зміни особистості, не пов'язані з ушкодженням або захворюванням головного мозку.
Найбільш інформативними для оцінки перебігу артеріальної гіпертензії є особистісні відмінності (невротизація, психастенія та алекситимія), навантаження тиском (систолічний та діастолічний артеріальний тиск), гіпертрофія лівого шлуночка, показники діастолічної дисфункції (індекс маси міокарда, товщина міжшлуночкової перегородки, діастолічне розслаблення стінок лівого шлуночка) та фактори серцево-судинного ризику (обтяжена спадковість, низький рівень фізичної активності). Наявність нозогеній при артеріальній гіпертензії суттєво підвищує вплив внутрішньої картини хвороби на перебіг артеріальної гіпертензії.
Статистично значущими факторами прогресування артеріальної гіпертензії є невротизація (тенденція виглядати «у сприятливому світлі»), гіпертрофія лівого шлуночка (маса міокарда, товщина міжшлуночкової перегородки), діастолічна дисфункція (індекс скорочувальної здатності міокарда, швидкість раннього прикриття мітрального клапана, фракція викиду), фактори ризику (вік, стать, обтяжена спадковість, паління, окружність талії, зловживання сіллю), соціальна ізоляція (шизоїдність, інтроверсія).
Нозогенії посідають суттєве місце в стратифікації загального серцево-судинного ризику при артеріальній гіпертензії й тому вимагають корекції навіть за нормального рівня артеріального тиску у хворих. Наявність нозогеній, асоційованих із дисгармонійними особистісними відмінностями, з обтяженою спадковістю за серцево-судинними захворюваннями та з вищою освітою, призводить до страху втрати високого соціально-економічного статусу, підвищеної вразливості до стресу, зниження фізичної активності та зловживання вуглеводами, що суттєво погіршує прогноз при артеріальній гіпертензії.
Основними факторами, що впливають на психосоматичні співвідношення у хворих на артеріальну гіпертензію, є невротизація (депресія, іпохондрія, істерія), стрес (загальний рівень стресу, стрес афективних зв’язків, професійного життя, дозвілля, здоров’я, особистісних настанов); навантаження тиском (систолічний і діастолічний артеріальний тиск), гіпертрофія лівого шлуночка (розмір основи аорти, маса міокарда лівого шлуночка, індекс маси міокарда); діастолічна дисфункція (кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка, індекс скорочувальної здатності міокарда, швидкість скорочення м’язового волокна, ударний об’єм, серцевий індекс); соціальна ізоляція (шизоїдність, інтроверсія, психастенія).
Створена модель взаємовпливу іпохондрії, депресії та систолічного артеріального тиску підтверджує суттєву роль іпохондрії й депресії на початковій стадії артеріальної гіпертензії та дозволяє виділити чотири варіанти психосоматичних співвідношень у хворих на артеріальну гіпертензію: 1) органні й системні соматичні ураження психосоматичного характеру; 2) соматизовані психічні реакції; 3) психогенноособистісні реакції; 4) реакції екзогенного характеру.
Розроблена інформаційна технологія діагностики й лікування нозогеній при артеріальній гіпертензії включає модель типології нозогеній при артеріальній гіпертензії, комплекс удосконалених методів клінічної, психологічної та соціологічної діагностики, структурно-діагностичний і прогностичний алгоритми, що допомагає підвищити точність діагностики на 20,6% й оптимізувати вибір тактики лікування хворих на артеріальну гіпертензію з нозогеніями.
Медикаментозна терапія артеріальної гіпертензії, асоційованої з нозогеніями в 81,9% хворих, повинна включати основні класи антигіпертензивних препаратів (тіазидоподібні діуретики або інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту) в комбінації з антидепресантами (селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну). Паралельно з медикаментозним лікуванням усім хворим на артеріальну гіпертензію необхідно проводити курс психотерапії.
Психотерапевтична корекція при артеріальній гіпертензії має становити систему, яка складається з інформаційного, емоційного, поведінкового компонентів та базується на принципах диференційованості, індивідуальності, комплексності, етапності, послідовності. При цьому варто використовувати: роз’яснювальну та раціональну психотерапію, сугестивно-релаксаційну терапію, навіювання наяву, ландшафтотерапію, групові дискусії, рольовий поведінковий тренінг, конструктивну суперечку, спеціальні коригуючі формули самонавіювання на тлі аутотренінгу. Також можна використовувати бібліотерапію. Розроблена комплексна система психотерапевтичної і комбінованої медикаментозної корекції дає змогу підвищити ефективність лікування хворих на артеріальну гіпертензію на 24,5% (на 22,3% у хворих без нозогеній і на 25,8% у хворих із нозогеніями).