Дубова Наталія Федорівна. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення

brief description

Дубова Наталія Федорівна. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення : Дис... канд. наук: 14.02.01 2002

Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут гігієни та медичної екології АМН України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено вивченню основних характеристик народжуваності, тенденцій її динаміки та стану репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС районах Житомирської і Київської областей України. Показано, що основні параметри народжуваності та напрями її змін, особливо у 90-і роки, відповідають перебігу цього процесу в державі. Проте в радіаційно несприятливих районах спостерігаються більш виразні зміни режиму народжуваності населення порівняно з доаварійним періодом та контролем. Визначено внесок і ступінь впливу основних демографічних чинників в зміни рівня народжуваності. Встановлено збільшення відносних ризиків репродуктивних втрат від накопиченої колективної дози опромінення. Розроблено рекомендації щодо поліпшення народжуваності на радіаційно несприятливих територіях.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо пошуку шляхів оптимізації народжуваності населення. На основі комплексного медико-демографічного і радіаційно-гігієнічного дослідження, із застосуванням адекватних і коректних медико-демографічних показників народжуваності, встановлено основні закономірності цього процесу у населення, яке зазнало хронічного опромінення в результаті проживання на радіоактивно забруднених територіях України, і запропоновано підходи до його поліпшення.
1 Показано, що накопичені за 1986-2000 рр. ефективні дози сумарного опромінення жителів досліджуваних районів варіювали в середньому від 6,0 мЗв (Поліський район) до 29,9 мЗв (Лугинський район), а накопичені колективні ефективні дози опромінення склали у Лугинському районі - 707,9 чол.-Зв, у Народицькому - 602,2 чол.-Зв, Овруцькому - 1723,3 чол.-Зв, Іванківському 449,3 чол.-Зв і Поліському 66,3 чол.-Зв.
2 Доведено, що в радіоактивно забруднених районах різко загострилася проблема народжуваності населення. Рівень плідності, що до аварії на ЧАЕС оцінювався як середній (64-100 ), вже у 1994 р. став низьким і дуже низьким (40-64 ) за рахунок зменшення дітородної активності жінок у віці 20-34 роки (більш ніж на 80 %), а рівень сумарного показника народжуваності опустився з 2,6 дитини (1986 р.) до 1,7 дитини (2000 р.).
3 Встановлено, що зниження народжуваності (за період з 1987 р.) обумовлено скороченням питомої ваги всіх черговостей народження, крім першої. Збільшення частки первістків із 44,5 % (1981-1985 рр.) до 50,2 % (1994 р.) зменшило рівень структурного коефіцієнта дітності на 11,2 % у порівнянні з 7,8 % - у контролі. Народжуваність в радіоактивно забруднених районах забезпечувалася усього лише на 14 % дітьми, що народилися третіми і наступної черговості. Таку поведінку можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до умов (екологічних і соціально-економічних), що змінилися у постчорнобильський період.
4 Показано, що дослідження динаміки співвідношення статей народжених і мертвонароджуваності, не свідчило про підвищення внутрішньоутробної смертності серед досліджуваного населення. Так, не встановлено збільшення мертвонароджуваності, частоти мертвонароджень хлопчиків серед всіх мертвонароджених, а також залежності від рівнів опромінення населення.
5 Доведено, що після аварії на ЧАЕС на радіоактивно забруднених територіях підвищилися репродуктивні втрати більше, ніж у 2 рази в порівнянні з доаварійним періодом. Статистично значиме перевищення рівня репродуктивних втрат (p<0,05) у порівнянні з контролем відзначене в 1986-1990 рр. При цьому їхній внесок у зниження загального рівня народжуваності зріс з 3,5 % (1987 р.) до 25 % (1994 р.). У Лохвицькому районі рівень репродуктивних втрат знизив загальний показник народжуваності у середньому на 1,1 %.
6 Встановлено, що однією з особливостей здоров'я населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, є збільшення частоти несприятливого перебігу вагітностей і пологів у жінок. У порівнянні з доаварійним періодом рівень пізніх токсикозів вагітності підвищився у 1,5-2,3 рази, анемій у вагітних - у 10,0-13,8 разів, спонтанних абортів - у 1,3-3,6 разів, ускладнених пологів - у 1,1-1,8 разів. Тривале проживання на радіоактивно забрудненій території є одним із можливих провокуючих чинників у виникненні виявлених змін здоров'я жінок.
7 Виявлено статистично достовірне підвищення відносних ризиків репродуктивних втрат. У порівнянні з контролем ризик (на 5 %-ному рівні значимості) перевищив 1,0 з 1986 р. у Іванківському (RR=1,12 (0,87-1,44)), Поліському (RR=1,08 (0,86-1,36)) і Народицькому (RR=1,37 (1,05-1,79)) районах, а з 1990 р. - у Лугинському (RR =1,13 (0,94-1,37)). Підвищення його рівня відбувалося за рахунок спонтанних абортів і смерті дітей у ранньому неонатальному періоді.
8 Встановлені статистично значимі (p<0,05) залежності між змінами відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (їх складових) і колективними ефективними дозами сумарного опромінення населення. Сильний позитивний кореляційний зв'язок (rs>0,7) між ознаками виявлений в радіоактивно забруднених районах Житомирської області, де населенням отримана найбільша колективна доза опромінення.
9 Не виявлено статистично вірогідної залежності між змінами показників мертвонароджуваності, частоти спонтанних абортів, репродуктивних втрат і медіанних значень накопиченої дози сумарного опромінення населення.
10 Розроблено рекомендації соціально-медичного та санітарно-просвітницького напрямку, які мають загальнодержавну та відомчу спрямованість, щодо поліпшення народжуваності та зміцнення репродуктивного здоров'я населення радіоактивно забруднених територій України.