Дутов Михайло Михайлович. Правове забезпечення розвитку електронної комерції

brief description

Дутов Михайло Михайлович. Правове забезпечення розвитку електронної комерції: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. - Донецьк, 2003

Дутов М. М. Правове забезпечення розвитку електронної комерції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 Господарське право; господарсько-процесуальне право. Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.
У роботі вперше у вітчизняній юридичній літературі проведений цілісний аналіз правового забезпечення електронного документообігу як головної умови розвитку електронної комерції. Визначено нове поняття «електронний документ», його структуру, властивості і функції, способи автентифікації укладача електронного документа. Розглянуто питання ліцензування і сертифікації у сфері електронного документообігу. Висловлено рекомендації щодо використання електронного документа як доказу. Розроблено систему інфраструктури сертифікації відкритих ключів ЕЦП, що сприяє зниженню правопорушень. Уведено види і підстави відповідальності учасників електронної комерції. Створено пропозиції по внесенню змін і доповнень у проекти основних Законів у сфері електронної комерції: «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронний документ та електронний документообіг».

Здобувач провів порівняльне дослідження законодавчих норм, які сприяють розвитку електронної комерції, основне місце серед яких займають норми електронного документообігу. На основі аналізу наукової літератури, вивчення і узагальнення практики стало можливим сформулювати наступні основні теоретичні і практичні висновки.
1. Основний висновок без цілісного й одночасно гнучкого механізму правового регулювання зазначених відносин неможливо забезпечення приватних і публічних економічних інтересів у процесі здійснення комерційної діяльності за допомогою електронних засобів телекомунікацій (електронної комерції). Правове регулювання повинно будуватися на новому законодавстві, яке враховує загальносвітові тенденції в сфері правового регулювання електронного документообігу. Найбільш доцільним здається якнайшвидше прийняття двох основних Законів України в даній сфері: «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронний документ та електронний документообіг», бо в них передбачене створення правового поля для використання електронного документа, що стало б поштовхом до розвитку електронної комерції. Дані нормативні акти повинні містити розгорнуту регламентацію порядку створення і обміну електронними документами, що стає об'єктивною підставою для зниження економічних правопорушень у сфері електронного документообігу.
2. Пропонується ввести процедуру страхування ризиків у сфері електронної комерції, що здатна реально вирішити проблеми безпеки електронного документообігу. Держава в цьому разі може проводити необов'язкову добровільну сертифікацію засобів ЕЦП із метою підвищення довіри користувачів.
3. Ліцензування центрів сертифікації відкритих ключів ЕЦП не є обов'язковою умовою їхньої діяльності. Центри сертифікації, по суті, виконують нотаріальні функції, отже, до них повинен застосовуватися такий же порядок реєстрації. Створення ж нового виду діяльності, який підлягає ліцензуванню, нічим не обґрунтовано. Така позиція відповідає міжнародним правилам і нормам у сфері електронної комерції, і їхнє ігнорування створить подобу завіси навколо України при здійсненні комерційної діяльності в глобальних комп'ютерних мережах, у тому числі і в Інтернеті.
4. Сертифікація засобів створення і перевірки ЕЦП, що передбачена у проекті Закону України «Про електронний цифровий підпис», являється недоцільною. По-перше, не зовсім зрозуміло цілі пропонованої сертифікації засобів ЕЦП; по-друге, відсутні однакові методи проведення сертифікації і оцінки її результатів; по-третє, сама процедура сертифікації є закритою; і, по-четверте, відсутня відповідальність сертифікуючого органа за виданий їм висновок. З таких причин можна говорити про марність державної сертифікації засобів ЕЦП.
5. Судова процедура розгляду спорів за участю електронного документа повинна передбачати прийняття доказів в електронній формі, причому необхідно законодавчо встановити принцип недискримінації електронного документа в порівнянні з іншими видами доказів.
6. Основний елемент системи електронного документообігу це інфраструктура сертифікації ключів, куди входять центри сертифікації відкритих ключів ЕЦП, центральний засвідчувальний орган (засвідчувальний центр), контролюючий орган. Законодавство повинно містити чіткі вимоги до функціонування всієї системи сертифікації відкритих ключів ЕЦП, що забезпечить розвиток електронної комерції і зниження правопорушень у даній сфері.
7. Необхідно ввести механізми відповідальності учасників електронної комерції. У першу чергу повинні нести фінансову відповідальність центри сертифікації відкритих ключів ЕЦП за негативні наслідки своєї діяльності по підставах, зазначених у законодавстві. Крім того, користувачі електронного документа зобов'язані здійснювати дії по перевірці цілісності використовуваного електронного документа і дійсності сертифіката відкритого ключа ЕЦП. Інакше вони повинні відшкодувати збитки третіх осіб, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зазначених дій.