Дворяшина Наталія Станіславівна. Еколого-економічні засади використання і відтворення лісових ресурсів (на прикладі Західного регіону України)

brief description

Дворяшина Наталія Станіславівна. Еколого-економічні засади використання і відтворення лісових ресурсів (на прикладі Західного регіону України): дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2004

Дворяшина Н.С. Еколого-економічні засади використання і відтворення лісових ресурсів ( на прикладі Західного регіону України).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена питанням вивчення сукупності еколого-економічних питань, пов’язаних з лісовими ресурсами регіону, виявленню тенденції їх відтворення і використання та обґрунтування основних напрямків реформування лісоресурсної складової природного комплексну регіону. В ній поглиблено теоретико-методологічні засади організації комплексного лісокористування, удосконалено систему еколого-економічних показників комплексного лісокористування, запропоновано новий методичний підхід до оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище в процесі діяльності лісогосподарських підприємств. На основі досягнень науково-технічного прогресу обґрунтовано напрямки удосконалення системи управління підприємствами лісового комплексу, що поєднують у собі систему машин і механізмів на сучасні прогресивні технології для відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних функцій лісових насаджень.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення шляхів реформування лісоресурсної складової природного комплексу регіону та запропоновано модель організації лісозаготівель з урахуванням екологічних факторів.
1. Для ефективного використання лісових ресурсів в ринкових умовах господарювання розроблена оціночна система показників, застосування якої дасть можливість характеризувати не лише повноту та інтенсивність лісокористування, але й врахувати деструктивні еколого-економічні зміни, які відбуваються у лісовому біоценозі держлісгоспів. Основою системи є натуральні і вартісні показники, які практично застосовуються в бухгалтерському обліку, статистичній звітності і обліку лісового фонду. Вона є простою і зрозумілою, що надає можливість спеціалістам різних виробництв застосувати її без надмірних трудовитрат.
2. Розроблена модель організації лісозаготівель об'єктом господарювання з урахуванням впливу екологічних факторів за допомогою якої може бути досягнутий компроміс між грошовою вигодою об'єкта господарювання і природним середовищем, тобто екологічним чинником. Вона базується на методах розв'язування оптимальних задач лінійного програмування і, зокрема симплекс-методу, який як і всі задачі лінійного програмування передбачає створення математичної моделі досліджуваних процесів та її покрокове приведення до оптимального розв'язку.
3. На основі досягнень науково-технічного прогресу запропоновано процес впровадження у виробництво сучасних технологічних комплексів, що поєднують у собі систему машин, механізмів та сучасні прогресивні технології для відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних і екологічних функцій лісових насаджень. Такий підхід до розв'язання проблеми науково-технічного прогресу базується на взаємодії всіх складових господарського механізму, системи управління, важелів ринкової економіки та економічних інтересів у найбільш ефективному використанні прогресивних ресурсо- і екологоощадних технологій.
4. Найкращих результатів у використанні, відтворенні та охороні лісових ресурсів досягли комплексні лісові підприємства. В цих підприємствах упродовж двох десятиріч (1960-1980 роки) створилися передумови для комплексного використання всіх компонентів лісу. Фактично це був новий тип підприємств, в якому завдяки комбінуванню об'єднуються організаційно, технологічно і економічно в одну господарську систему три виробництва -лісогосподарське, добувне і переробне.
5. Несприятлива вікова структура, яка сформувалась через надмірні рубки повоєнних років негативно впливає на запаси деревини, продуктивність лісостанів і на лісосировинний потенціал. Щоб запобігти цьому негативному процесу - виснаженню лісів і підвищити їх продуктивність без додаткових інвестицій, рубки головного користування упродовж 15-20 років необхідно проводити в обсягах на 20-30 % менших від величини розрахункової лісосіки.
6. На основі Закону України "Про мораторій на проведення рубок на гірських схилах в ялицево-букових насадженнях Карпат" та інших законодавчих матеріалів розглянуто питання забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам негативних наслідків природних явищ, посилення захисних, кліматорегулюючих, водоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.
7. Відсутність екологоощадних технологій, неякісна розробка лісосік, безсистемні трелювальні роботи завдають значних економічних та екологічних втрат. Тому пропонується заміна трелювальних тракторів і тягачів загальногосподарського призначення парокінними упряжками, що дасть можливість зберегти ґрунтовий та рослинний покрив, підріст, звести до мінімуму витрати пов'язані з утриманням механізмів, сприяти покращанню екологічної ситуації в цілому і отриманні екологічного ефекту.
8. Ефективне функціонування підприємств лісового господарства, відтворення лісоресурсного потенціалу, раціональне використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в певній мірі залежить від організації праці суб'єктів господарської діяльності. В цьому плані заслуговує уваги створення мобільних, не великих за чисельністю малих підприємств (бригад) з числа працівників держлісгоспів, або з найманих зі сторони робітників, які працюють на основі договорів з держлісгоспами на виконання тієї чи іншої роботи на протязі визначеного часу.
9. В ефективності використання лісових ресурсів важливе місце відводиться експорту лісу, який не повинен наносити шкоди лісовому господарству і навколишньому середовищу. Експорт лісу і всієї лісопродукції повинен базуватись на сертифікації лісу, на реальній законодавчій базі з цього питання.