ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

На правах рукопису
УДК 339.923:531.62

ГЛАДЧЕНКО АНАТОЛІЙ ЮРІЙОВИЧ

ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
кандидат економічних наук,
доцент Джусов Олексій Анатолійович

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. АКСІОМАТИКА РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ У ПРОЦЕСІ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 15
1.1. Теоретичні засади дослідження енергетичних стратегій регіональних угруповань в умовах глобалізації 15
1.2. Економічні мотиви регіоналізації енергетичних стратегій 37
1.3. Системоутворюючі ознаки формування регіональних енергетичних стратегій 53
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ УГРУПОВАНЬ 69
2.1. Базисні тенденції розвитку енергетики в глобальній економіці 69
2.2. Бенчмаркінг енергетичних стратегій країн-учасниць регіональних інтеграційних угруповань 89
2.3. Інституційні механізми управління енергетичною сферою в регіональних інтеграційних угрупованнях 110
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ РЕГІОНАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ ТА ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ 129
3.1. Розробка методичних підходів до визначення ефективності енергетичних стратегій регіональних інтеграційних угруповань 129
3.2. Оцінка та інструменти підвищення ефективності енергетичних стратегій регіональних угруповань в глобальній економіці 153
3.3. Активізація регіонально-інтеграційної складової енергетичної стратегії України як пріоритетного напрямку підвищення її ефективності 176
Висновки до розділу 3 198
ВИСНОВКИ 200
ДОДАТКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НАФТА – північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА, англ. North American Free Trade Agreement, NAFTA.
ЕКОВАС – економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) (англ. The Economic Community of West African States (ECOWAS) - регіональний союз країн Західної Африки.
МЕРКОСУР (MERCOSUR) - спільний ринок країн Південної Америки.
АСЕАН – асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) (англ. Association of South-east Asian Nations) - політична, економічна і культурна регіональна міжурядова організація країн, розташованих в Південно-Східній Азії.
WTO – всесвітня торгова організація (ВТО; англ. World Trade Organization).
ОЕСР – організація економічної співпраці та розвитку .
ЦСЄ – країни Центральної та Східної Європи.
СДР – спеціальні права запозичення.
САС – Східноафриканське співтовариство
Млрд. кВт. Г – мільярди кіловат в годину.
Млрд. бар. – мільярди барелів.
млн. бар. / день – мільйонів барелів у день.
Дол. / тис. М3 – доларів тисяч квадратних метрів кубічних.
Млн. тон.н.е. – мільйонів тон нафтового еквіваленту.
Т.у.п.∕1 дол. ВВП – тони умовного палива∕ один долар валового внутрішнього продукту.
ГУАМ – організація за демократію та економічний розвиток - ГУАМ - регіональна організація, створена - Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою.
ЦАСР – центральноамериканський спільний ринок (англ. Central American Common Market)
АТ – андське товариство (англ. Сomunidad andina, CAN, чи англ. Andean Common Market, ANCOM)
КТ – карибське товариство (англ. Caribbean Community (CARICOM))
ЄС – экономическое и политическое объединение 27 европейских государств.
ЕКОЦАС – торгово-економічний союз країн Центральної Африки. (фр. Communauté économique des États de l’Afrique centrale, англ. Economic Community of Central African States)
ПТС – південно африканський союз (англ. Southern African Customs Union (SACU)).
МСАК – митний союз арабських країн
КОМЕСА – економічний союз країн Східної та Південної Африки (англ. Community of East and South Africa (COMESA))
САС – східноафриканський союз (англ. The East African Community (EAC)).
РСАДПЗ -Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (англ. Cooperation Council for the Arab States of the Gulf)
СААРК – Південно-Азіатська асоціація регіонального співпраці (англ. South Asian Association for Regional Cooperation — SAARC)
ЄврАзЕС - Євразійський економічний союз
ІІС – Індонезійський Ісламський союз.
ЦАССТ – Центрально-американська угода про свободу торгівлі (англ. CAFTA)
ЄЕЗ – Європейська економічна зона (англ. European Economic Area, EEA)
АЗВТ - Арабська зона вільної торгівлі (англ. GAFTA)
АфЗВТ – Африканська зона вільної торгівлі (англ. AFTZ)
САФТА - Зона вільної торгівлі в Південній Азії.
ЦИСФТА - Зона вільної торгівлі в країнах Співдружності незалежних держав
ЄАВТ-МСКПА - Європейська асоціація вільної торгівлі - Митний союз країн півдня Африки
СПГ – скраплений природний газ
ПЕР – первинні енергетичні ресурси
АЗВТАН – Зона вільної торгівлі країн АСЕАН, Австралії та Нової Зеландії (англ. ASEAN – Australia – New Zealand Free Trade Area (AANZFTA))
СВТАТР – Союз вільної торгівлі в азіатсько-тихоокеанському регіоні (англ. Asia-Pacific Trade Agreement (APTA))
Група АСЕАН +3 – Асоціація країн Південно-Східної Азії плюс Китай, Японія и Республіка Корея (англ. Association of Southeast Asian Nations Plus China, Japan and the Republic of Korea (ASEAN+3))
СТЕСКПТО – Союз торгівлі та економічної співпраці між країнами південної частини Тихого океану (англ. South Pacific Regional Trade and Economic Co-operation Agreement (SPARTECA))
ЗАЕВС – Західно-африканський економічний і валютний союз (англ. West African Economic and Monetary Union (WAEMU))

ВСТУП
Енергетична сфера завжди була визначальним фактором світової політики в період новітньої історії, а останнім часом стає ключовою в стратегіях країн світової економіки. Енергетичний фактор став відігравати у глобальній економіці не меншу роль, ніж військовий, що привело до формування та подальшого розвитку регіональних інтеграційних угруповань, удосконалення їх енергетичних стратегій. Протягом останніх десятиліть спостерігається розвиток концептуальних засад і механізмів формування енергетичних стратегій. Саме тому дослідження ефективності енергетичних стратегій регіональних угруповань в умовах глобалізації є важливим завданням сучасної науки, що досліджує процеси розвитку світового господарства.
Проблеми формування енергетичних стратегій регіональних угруповань та їх головних складових стали предметом дослідження у працях науковців різних галузей знань: економістів та політологів, енергетиків і насамперед спеціалістів у галузі світового господарства та міжнародних економічних відносин. Серед них слід назвати фундаментальні праці таких українських учених, як О. Амоші, О. Білоруса, О. Джусова, Ю. Пахомова, І. Сазонця, О. Сохацької, Н. Стукало, А. Філіпенка, О. Шниркова, А. Румянцева, В. Реутова, А. Негоди. З поміж головних складових процесу формування енергетичних стратегій треба виділити: теоретичні основи та наукові моделі процесу глобалізації, економічні мотиви регіоналізації глобальної економіки та функціональну складову у формуванні регіональних угруповань за інтеграційними ознаками.
Опрацюванню питань, пов’язаних з передумовами регіоналізації економіки за стратегічними пріоритетами та принципами розвитку енергетичної сфери, присвячені праці іноземних учених А. Моммена, А. Фернандеса, В. Гранта, В. Беренса, М. Бромвича, Р. Марковіца, Ф. Моділіані, Д. Гардіні, Д. Норта, Д. Піклеса, Д. Рідера, Д. Норткотта, Й. Oджедала, Л. Содербаума, Л. Фредріка, М. Перкмана, М. Спікмена, Дж. Кіффера, П. Катценштайна, М. Шульца, П. Баклі, С. Гейєра, С. Коена, Е. Хантінгтона, Сун-Хун Парка, К. Хеуншонга, Т. Сіраїсі, У. Шарпа, Ч. Бонера, Ч. Джефрі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковою проблематикою кафедри міжнародної економіки і світових фінансів факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Дослідження використано при розробці науково-дослідних тем: «Методологія дослідження національних фінансових систем в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0110U001286), «Дослідження та розробка інноваційних моделей інформаційного розвитку економіки та парадигмальних форм їх реалізації та концептуальних засад інформаційного розвитку економіки на основі системно-семіотичної парадигми» (номер державної реєстрації 0112U005326).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо формування ефективних енергетичних стратегій в умовах глобалізації світової економіки. Для досягнення цієї мети у роботі були поставлені та вирішуються такі завдання:
– дослідити та узагальнити теоретичні засади енергетичних стратегій регіональних угруповань в умовах глобалізації;
– систематизувати економічні мотиви регіоналізації енергетичних стратегій;
– виявити системоутворювальні ознаки формування регіональних енергетичних стратегій;
– обґрунтувати головні тенденції розвитку енергетики в глобальній економіці;
– розробити класифікацію країн – учасниць регіональних угруповань глобальної економіки за стратегічними пріоритетами в енергетичній сфері;
– узагальнити інституційні механізми управління енергетичною сферою в регіональних інтеграційних угрупованнях;
– розробити методичний підхід до визначення ефективності енергетичних стратегій регіональних інтеграційних угруповань;
– оцінити ефективність енергетичних стратегій основних регіональних інтеграційних угруповань глобальної економіки;
– обґрунтувати регіонально-інтеграційні пріоритети енергетичної стратегії України.
Об’єктом дослідження є процес регіоналізації, який ґрунтується на енергетичних стратегіях в умовах глобалізації.
Предметом дослідження виступають теоретичні засади та методичні підходи щодо формування енергетичних стратегій в регіональних угрупованнях.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є система економічних законів, категорій ринкової економіки та регіонального розвитку, положення теорії оптимального розподілу ресурсів та економічного зростання, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені сучасним проблемам формування енергетичних стратегій регіональних угруповань, раціональним системам енергозабезпечення, функціонуванню й організації енергосистем та енергоринків в умовах регіоналізації глобальної економіки. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У роботі використано: метод системотехнічного аналізу – при дослідженні та узагальненні теоретичних основ та наукових моделей процесу глобалізації, обґрунтуванні економічних мотивів регіоналізації енергетичних стратегій (п. 1.1, 1.2, 1.3); метод декомпозиційного аналізу – під час обґрунтування головних тенденцій розвитку енергетики в глобальній економіці (п. 2.1, 2.2); порівняльно-описовий метод – при дослідженні підсистем управління енергетичною сферою в організаційних системах регіональних інтеграційних угруповань (п. 2.3); методи економіко-математичного аналізу стали основою для проведення досліджень ефективності енергетичних стратегій в умовах глобалізації (п. 3.1, 3.2, 3.3).
Інформаційно-нормативною, фактологічною базою дисертації слугували вітчизняні та міжнародні нормативно-правові й законодавчі акти у сфері функціонування енергетичного сектору, матеріали міжнародних організацій (ЮНКТАД, СОТ, МВФ, групи Світового банку, БМР, ОЕСР); матеріали Державної служби статистики України, центру документації ЄС та бібліотеки-депозитарію Світового банку в Академії державного управління при Президентові України, директорату з питань підприємництва при Європейській Комісії. У дисертації використано окремі положення Всесвітнього економічного форуму, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, результати власних досліджень та спостережень.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності дають змогу вирішити теоретичні та практичні завдання щодо формування дієвих механізмів функціонування енергетичних стратегій в умовах глобалізації світової економіки. Найвагоміші результати, які характеризують наукову новизну й особистий внесок автора, полягають у тому, що:
вперше:
– розроблено економетричну модель оцінки ефективності енергетичних стратегій регіональних угруповань, що базується на основі концепції оптимальної структури економічної системи, та на відміну від наявних, містить: оцінку якості інститутів у країні, що забезпечують ефективність енергетичної сфери; аналіз інноваційно-інфраструктурної складової як компоненти енергетичної стратегії; визначення рівня технологічного розвитку та ефективності товарних ринків, що забезпечують результативність використання енергетичних ресурсів та вдосконалення політики енергоефективності в умовах глобалізації;
удосконалено:
– теоретико-методичні підходи до управління енергетичною стратегією на національному та наднаціональному рівнях, де увага акцентується на обґрунтуванні взаємозв’язку між регіонально-інтеграційною складовою та інтегральним показником енергетичної ефективності країн світової економіки, розробленні концептуального алгоритму вибору вектора активізації зазначеної складової на основі визначення та узагальнення закономірностей взаємодії в енергетичній сфері досліджуваних регіональних угруповань;
– теоретичну конструкцію поняття «енергетична стратегія» внаслідок розширення спектра характерних і специфічних особливостей. Надано авторське визначення вищезазначеної категорії, згідно з яким «енергетична стратегія – це чутлива до зовнішніх змін ієрархічна сукупність основних компонентів та поведінкових шаблонів, які забезпечують в будь-який момент часу обґрунтовані потреби економіки доступними енергетичними ресурсами прийнятної якості та основуються на збалансованій конфігурації секторів економіки та паливно-енергетичного комплексу;
– класифікацію країн – учасниць регіональних угруповань за рахунок розробленої класифікаційної ознаки, що систематизує країни за обраними енергетичними стратегіями та дає змогу більш адекватно визначати перспективні напрями інтеграції в енергетичній сфері. За цією ознакою виділено такі категорії: промислові країни – нетто імпортери енергоносіїв; країни – експортери вуглеводневої сировини; найбільші ринки, що розвиваються зi швидко зростаючим попитом на енергоносії; країни нетто імпортери енергоносіїв із середнім рівнем доходів; країни – нетто імпортери енергоносіїв з низьким рівнем доходів;
дістали подальшого розвитку:
– виділення енергетично-інтеграційної компоненти, що характеризується планомірним винесенням на наднаціональний рівень енергетичних стратегій за відповідними формами інтеграції;
– узагальнення інституційних механізмів управління енергетичною сферою в регіональних угрупованнях, що дозволяє визначити такі категорії найбільш ефективних систем управління енергетичною сферою в регіональних угрупованнях, зокрема: лінійно-функціональна підсистема стратегічного управління енергетичним сектором у зонах вільної торгівлі; матрична підсистема стратегічного управління енергетичною сферою в організаційній структурі митних союзів; множинна підсистема стратегічного управління енергетичною сферою в організаційній структурі валютних союзів.;
– обґрунтування базових тенденцій сучасної енергетики в глобальній економіці, головними з яких є: зміна регіональних пропорцій енергоспоживання за рахунок випереджального зростання енергоспоживання та енергоємності економік в країнах, що розвиваються; трансформація структури видобутку нафти по регіонах, повільні темпи приросту та концентрація експорту енергетичних ресурсів в країнах Близького Сходу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені автором в дисертаційній роботі теоретичні положення та практичні рекомендації виступають основою формування та удосконалення механізмів функціонування енергетичної сфери в умовах глобалізації і можуть бути впроваджені в господарську практику. Основна частина пропозицій автора призначена для органів державного управління, а також для використання у діяльності економічних інститутів у сфері енергетики. Основні результати дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних механізмів, заходів і пропозицій та використані в практиці державного регулювання.
Практичні рекомендації дисертанта, які стосуються оцінки ефективності енергетичних стратегій основних регіональних інтеграційних угруповань глобальної економіки та розділи дисертаційної роботи, які присвячено питанням систематизації економічних мотивів регіоналізації світогосподарського простору за ознаками інтеграції та формування результативної системи активізації регіонально-інтеграційних пріоритетів енергетичної стратегії України, були використані головним управлінням економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 1547/0/31-11 від 23.12.2011).
Розроблена дисертантом економетрична модель визначення ефективності енергетичних стратегій регіональних інтеграційних угруповань застосовується при аналізі стану і тенденцій економічного та енергетичного розвитку, у визначенні його пріоритетів, проведенні структурних змін суспільного виробництва управлінням паливно-енергетичного комплексу Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 1565/0/189-11 від 23.12.2011).
Методичні розробки та практичні рекомендації впровадження теоретико-методичних підходів до формування результативної системи активізації регіонально-інтеграційних пріоритетів енергетичної стратегії України та пропозиції дисертанта, що стосуються питань активізації енергетичної складової у формуванні систем стратегічного управління регіональних угруповань, застосовуються управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 1030/0/98-11 від 23.12.2011).
Пропозиції дисертанта, щодо питань активізації енергетичної складової у формуванні систем стратегічного управління регіональних угруповань застосовувало Почесне Генеральне Консульство Республіки Туреччина у м. Дніпропетровську (довідка № 100112.1 від 10.01.2012).
Методичними розробками та практичними рекомендаціями впровадження теоретико-методичних підходів до формування результативної системи активізації регіонально-інтеграційних пріоритетів енергетичної стратегії України послугувалися в практичній діяльності виставкового центру «Метеор», у рамках міжнародного науково-практичного форуму «ЭНЕРГОПРОМ-2012» (довідка № 322.1 від 16.05.2012).
Основні положення та результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання дисциплін «Економіка інтеграції та глобальні проблеми сучасності», «Макроекономіка», «Митне регулювання», «Міжнародні економічні відносини» на кафедрі міжнародної економіки і світових фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (довідка № 88-552-18 від 26.01.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, які видані у співавторстві, в дисертації використано ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки, зроблені автором дисертаційного дослідження, було покладено в основу доповідей на таких науково-практичних конференціях, як: науково-практичний семінар «Інвестиційна привабливість підприємництва: національний та міжнародний аспекти» (м. Дніпропетровськ, 17 січня 2011 р.); XV Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 8-9 квітня 2011 р.); Всеукраїнський форум студентів, аспірантів і молодих учених «Україні XXI сторіччя – інтелект і творчість молоді» (м. Дніпропетровськ, 14-15 квітня 2011 р.); П’ята міжнародна наукова конференція «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 21-23 вересня 2011 р.); Міжрегіональна науково-практична конференція «Проблеми економіки та управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 19-20 травня 2011 р); Міжнародна наукова конференція «Участь України в зонах вільної торгівлі: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 17-18 листопада, 2011 року); Всеукраїнська науково-практична конференція «Економіко-статистичне моделювання та інформаційні технології в економіці» (м. Дніпропетровськ, 1-2 березня 2012 року).
Публікації. Основні положення роботи висвітлені у 16 друкованих працях загальним обсягом 4,6 друк. арк., із яких 7 (6 одноосібних та 1 у співавторстві) – у наукових фахових виданнях обсягом 3,3 друк. арк., 2 у співавторстві в інших наукових виданнях обсягом 0,5 друк. арк., 7 – у збірниках тез та матеріалах науково-практичних конференцій обсягом 0,8 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний обсяг роботи – 198 сторінок, 23 таблиці, 44 рисунки. Список використаних джерел (229 найменувань) – 26 сторінок, 3 додатки – на 6 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного аналізу, теоретичних засад дослідження енергетичних стратегій регіональних угруповань в умовах глобалізації та теоретичного узагальнення концептуальних підходів і сучасних поглядів на мотиви регіоналізації було вирішено важливе наукове завдання удосконалення механізмів підвищення ефективності енергетичних стратегій регіональних угруповань. Вище зазначене дає можливість зробити низку висновків та рекомендацій, які характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:
1. Енергетична стратегія, ставлячи за мету формування якісного стану економіки, виходить далеко за межі економії первинних енергетичних ресурсів та містить у собі завдання не тільки з реалізації потенціалу енергозбереження на всіх рівнях, а й низку завдань системно-функціонального характеру та економічної політики.
2. Для країн – членів регіональних об’єднань ключовими мотивами регіоналізації є завдання підвищення ефективності не лише національної економіки, а й кінцевих соціально - економічних результатів усієї спільноти внаслідок ефективного управління енергетичною сферою. У таких умовах енергетична система кожної окремої країни регіонального угруповання стає частиною загальної стратегії.
3. Енергоефективність країн – учасниць регіональних інтеграційних угруповань є однією з головних функціональних сфер. Обґрунтовано, що в умовах розвитку процесу глобалізації світового господарства енергетичний фактор регіональних економічних угруповань є неодмінною умовою для досягнення стратегічних цілей не тільки зовнішньоекономічної діяльності, але й внутрішніх стратегій розвитку.
4. Визначальною тенденцією розвитку енергетики є зниження рівня забезпеченості світової економіки запасами нафти. Нову якість цьому небезпечному процесу додає той факт, що швидке зростання залежності від імпорту енергії демонструють країни, які найбільш швидко розвиваються (Китай, Індія та ін.). Вони поки що не можуть гарантувати собі стійкість енергетичного імпорту. Водночас час виробництво домінуючої в сучасній енергетиці вуглеводневої сировини дедалі більше концентрується в «енергетичній коморі» планети в районі найбільшої соціальної та політичної нестабільності.
5. Створено класифікацію за стратегічними пріоритетами в енергетичній сфері та структурою споживання енергетичних ресурсів та виділено їх категорії: промислові країни – нетто імпортери енергоносіїв; країни – експортери вуглеводневої сировини; найбільші ринки, що розвиваються зі швидко зростаючим попитом на енергоносії; країни нетто імпортери енергоносіїв із середнім рівнем доходів; країни – нетто імпортери енергоносіїв з низьким рівнем доходів.
6. В інституційних механізмах управління енергетичною сферою регіональних угруповань, найефективнішими є наступні конфігурації за формами інтеграції: енергетичне співробітництво в рамках зон вільної торгівлі виконується в форматі лінійно-функціональної структури. У митних союзах управління енергетичною підсистемою відбувається на основі матричної організаційної структури. Управління енергетичною підсистемою в Європейському Союзі відбувається на основі множинної організаційної структури. Множинна система об'єднує різні структури на всіх щаблях управління.
7. Розроблено методичний підхід, який поєднує: оцінку якості інститутів в країні, що забезпечують ефективність енергетичної сфери; аналіз інноваційно-інфраструктурної складової як компоненти енергетичної стратегії; визначення рівня технологічного розвитку та ефективності товарних ринків, що забезпечують результативність використання енергетичних ресурсів та вдосконалення політики енергоефективності в умовах глобалізації.
8. У процесі апробації авторської методики оцінки ефективності енергетичних стратегій регіональних інтеграційних угруповань було виявлено рівень енергетичної ефективності 76 країн світової економіки, що є членами восьми найрозвиненіших регіональних угруповань за різними формами інтеграції та отримано результати, які дозволяють формувати дієву систему енергетичної стратегії в рамках розгортання процесу глобальної регіоналізації світогосподарського простору.
9. Досліджуючи підходи до формування результативної системи активізації регіонально-інтеграційної компоненти енергетичної стратегії України, удосконалено методичні імперативи державної політики у сфері енергетики внаслідок обґрунтування взаємозв’язку між регіонально-інтеграційною складовою та інтегральним показником енергетичної ефективності країн світової економіки; формування концептуального алгоритму вибору вектора активізації зазначеної складової на основі визначення та узагальнення закономірностей взаємодії в енергетичній сфері досліджуваних регіональних угруповань.