Федірко Наталія Вікторівна. Державне регулювання доходів населення в Україні

brief description

Федірко Наталія Вікторівна. Державне регулювання доходів населення в Україні : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 241арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 183-206

Федірко Н.В.Державне регулювання доходів населення в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування та регулювання економікою. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню методологічних аспектів формування та регулювання доходів населення, відшуканню шляхів забезпечення ефективної реалізації державної політики доходів, а також оцінці можливої динаміки показників соціальної сфери на основі розробленої прогнозної моделі. Розглядаються наукові підходи до необхідності та напрямків державного регулювання доходів населення. Визначено сутність та класифікацію доходів населення з позиції розширеної їх концепції. Досліджено сучасний механізм державного регулювання доходів населення, ідентифіковано інструменти його реалізації та на основі узагальнення світового досвіду виділено ефективні форми та особливі критерії їх використання.
В дисертації здійснено комплексну оцінку практики та соціально-економічних наслідків державного регулювання доходів населення в Україні та виділено основні етапи становлення його механізму в умовах ринкових перетворень. На основі аналізу процесів формування, розподілу, перерозподілу та використання доходів населення в Україні визначено впливові макроекономічні фактори та обґрунтовано тенденційні зміни основних соціальних пропорцій. Дана характеристика впливу економічної політики держави, та політики доходів зокрема, на диференціацію населення за рівнем доходів та ступінь майнового розшарування українського суспільства, визначено базові проблеми подолання бідності та становлення середнього класу.
Запропоновано систему заходів щодо удосконалення механізму державного регулювання первинних доходів населення та підвищення ефективності системи соціального захисту в Україні. Розроблено багатофакторну прогнозну модель, на основі якої здійснено прогнозні розрахунки показників зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання на довгострокову перспективу, а також оцінено соціально-економічні наслідки від зниження рівня податкового навантаження та тінізації господарської діяльності.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення важливого наукового завдання розробки нових методичних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання процесів формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють обґрунтувати висновки, які характеризуються науковою новизною та мають методологічне і практичне значення:

Доходи населення є головним джерелом формування купівельної спроможності, забезпечення матеріальних та нематеріальних потреб для розвитку особистості. До них належать сукупні надходження від реалізації індивідуального трудового потенціалу, володіння власністю чи соціальних трансфертів, а також цільові суспільні блага. Створення ефективної моделі державного регулювання, яка сприятиме стабільному підвищенню рівня життя та зменшенню соціальної нерівності, вимагає не лише розподілу та перерозподілу доходів громадян, але і впливу на сферу їх первинного утворення.
В сучасних умовах при розробці політики доходів необхідно враховувати ранжування засобів її реалізації залежно від об’єкту регулювання, розмежовуючи власне доходи населення та чинники їх формування. Системне застосування адекватних прямих інструментів та узгодження їх впливу із опосередкованими важелями державного регулювання доходів населення сприятиме підвищенню його дієвості, що забезпечить планомірне зростання доходів громадян, цілісне відтворення робочої сили, справедливий перерозподіл ресурсів та соціальний захист.
Здійснювана з початку незалежності України державна політика доходів мала переважно адаптаційний характер і не враховувала етапність трансформаційних процесів. Ринкові реформи, започатковані етапом закладання регулятивної бази, спровокували тривалу макроекономічну кризу і втрату купівельної спроможності широких верств населення. Пристосування регулюючих засобів до нових економічних умов протягом етапу перманентної трансформації, масова приватизація державної власності та активізація зовнішньої торгівлі створили передумови економічної стабілізації. Сучасний інтергаційно-адаптаційний етап характеризується реформуванням державного механізму відповідно до європейських стандартів і зменшенням соціальних диспропорцій в країні. Виділення таких етапів дає змогу врахувати їх характеристики для формулювання пріоритетів соціальної політики та спрогнозувати наслідки її реалізації.
Головним фактором, що визначав рівень та динаміку кінцевих наявних доходів населення в Україні, була інфляція, деформуючий вплив якої протягом 1991-1999 рр. посилювався спадом виробництва та негативною динамікою доходних та витратних складових ВВП. Вплив цих чинників обумовив скорочення реальної купівельної спроможності громадян протягом 1990-х років на 67%. З метою її відновлення відбувається підвищення розмірів соціальних трансфертів, яке випереджає темпи економічного зростання і обумовлює подальше розкручування інфляційної спіралі. Недоліки процесів реформування соціальної сфери призвели до порушення пропорцій між оплатою праці та її продуктивністю і, як наслідок, збільшення питомої ваги тіньових доходів.
Прорахунки розбудови ринкової економіки спричинили кардинальні зміни соціальної структури українського суспільства. Результатами економічного пожвавлення користується лише невелике коло осіб, які мають більший доступ до розподілу ресурсів. Розподіл населення за рівнем сукупних доходів приблизно на 50% відхиляється від рівномірного. Це підтверджується суб’єктивною оцінкою громадян, близько 65% яких вважають себе бідними, і свідчить про високий ступінь фінансово-майнового розшарування.
Комплексна оцінка соціальних процесів в Україні доводить недостатню ефективність механізму впливу держави на формування первинних доходів населення. Для сучасного інтеграційно-адаптаційного етапу державного регулювання доходів населення пріоритетами мають бути: розвиток приватного підприємництва; нарощування купівельної спроможності громадян; підвищення питомої ваги оплати праці в структурі собівартості продукції та ВВП; випереджальне зростання первинних доходів громадян в порівнянні із вторинними; узгодження динаміки оплати праці з її продуктивністю; формування передумов для здійснення вчасних виплат заробітної плати; нарощування питомої ваги довгострокових заощаджень населення. Для їх досягнення необхідно обирати адекватні інструменти реалізації політики доходів.
Система соціального страхування України характеризується високим демоекономічним навантаженням та порушенням на цій основі фінансової стійкості. Її реформування має бути спрямоване на підтримку збалансованості соціальних фондів. З цією метою основними заходами держави повинні бути поступове скорочення соціальних нарахувань на фонд оплати праці та посилений контроль за легалізацією тіньових доходів. При цьому додатковими умовами оптимізації функціонування системи виступають підвищення пенсійного віку, активне стимулювання збільшення попиту на робочу силу та розширення бази відрахувань.
Запропонована багатофакторна економетрична модель доходів населення дає змогу спрогнозувати поступове зростання сукупних реальних доходів населення в середньому на 4% щорічно та збільшення в їх структурі питомої ваги оплати праці. Середньомісячна заробітна плата у 2015 р. становитиме 1,2 тис. грн. (у порівнянних цінах 2004 р.), при цьому вирішальний вплив на її формування матиме реформа соціальних нарахувань. Поступове зниження податкового навантаження стимулюватиме підвищення заробітної плати у 2015 р. до 1,3 тис. грн. на місяць, а у випадку інтенсивного зменшення тіньового сектору до 1,7 тис. грн. Співвідношення рівня прожиткового мінімуму та середньої заробітної плати зменшуватиметься до 32-24%, що сприятиме скороченню кількості малозабезпечених. Активні заходи держави щодо детінізації та розширення підприємницького середовища дозволять збільшити обсяги фінансових надходжень країни за рахунок випереджального зростання бази соціальних нарахувань як основи формування потужного середнього класу.