Феномен професійної маргінальності студентства

brief description

Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Бутиліна Олена Вікторівна

УДК 316.624.2

Феномен професійної маргінальності студентства

Спеціальність 22.00.04. ― спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник:
Рущенко Ігор Петрович
доктор соціологічних наук, професор

Харків ― 2009

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи соціологічного вивчення
феномену маргінальності 11
1.1 Еволюція наукових підходів до феномену маргінальності 11
1.2 Конфліктний підхід та теорія відчуження як основа
дослідження феномену маргінальності 31
Висновки до розділу 1 60

Розділ 2. Феномен професійної маргінальності студентства:
сутність явища, форми прояву та фактори 63
2.1. Сутність та форми прояву феномену професійної
маргінальності студентства 63
2.2. Фактори, що зумовлюють професійну маргінальність в
студентському середовищі 92
Висновки до розділу 2 110

Розділ 3. Емпірико-соціологічний вимір явища професійної маргінальності студентства 114
3.1. Методика виміру рівню професійної маргінальності студентів 114
3.2. Аналіз результатів дослідження та висновки 132
Висновки до розділу 3 158

Висновки 162

Література 170

Додатки 186

ВСТУП
У 1990-ті роки вища освіта в Україні (і пострадянських країнах) зазнала суттєвих змін, які позначились і на студентстві як окремій соціальній групі. Власне система вищої освіти виявилася заручницею більш широких і ґрунтовних трансформацій та зміни типів соціально-економічного й політичного укладів. Щодо системи вищої освіти та студентства найбільш суттєвими змінами було впровадження платних освітніх послуг та відмова від планового розподілу й працевлаштування випускників.
На перший план вийшла проблема розходження основних функцій системи вищої освіти: освітньої та функції професійної орієнтації. Діяльність сучасних вищих закладів освіти, як і раніше, орієнтована на надання студентам загальної підготовки, теоретичних знань й певних навичок. Проте професійне спрямування освіти, суб'єктивна орієнтація студентів на майбутню професію тепер стає доволі проблематичним. Так, О. Балакірєва вважає, що «під час навчання у ВНЗ відбувається певне залучення до професії, однак набуття досвіду та якість професійної підготовки не можуть вважатися достатніми сучасна вища освіта певним чином є не професійною і не спеціалізованою, а швидше загальною» [113, с. 40]. Подібної думки дотримуються й російські вчені О. Авраамова та Ю. Верпаховська. Вони пишуть, що «вища освіта є скоріше не спеціальною, а універсальною, а цінність її визначається не сумою знань, що отримують студенти, а сумою компетенцій» [2, с. 45]. Етап перебування студентів у ВНЗ як період первинної професіоналізації повинен стимулювати їх рух у напрямку конкретної професійної групи.
За умови такої ситуації, що підсилюється рядом об'єктивних факторів (деформації на ринку праці, зміна пріоритетів у виробничих галузях), з'являється частка студентської молоді, що не бажає працювати за фахом після закінчення ВНЗ, далеко не всі молоді спеціалісти знаходять роботу, яка відповідає їх рівню та спеціалізації професійної підготовки, дехто відмовляється від навчання або змінює профіль підготовки, оскільки усвідомлює власну «непотрібність у професії». На ринку праці збільшується кількість випускників вищих навчальних закладів, що не знаходять роботу за фахом (згідно даних, що містяться на сайті Громадського моніторингу «Вступ», 26% випускників не можуть знайти роботу за спеціальністю, тому вимушені пройти чи додаткове навчання, чи погодитись на перекваліфікацію [101]), людей, що мають роботу, яка не відповідає їх професійно-освітньому рівню (таких понад 32%, за даними моніторингу громадської думки, що проводить Інститут соціології НАН України [122]). ВНЗ зняли з себе відповідальність за допомогу у працевлаштуванні випускників (минулого року лише 19,5% випускників отримали направлення на роботу за допомогою навчальних закладів, відмітив координатор громадської ініціативи «Студентський захист» А. Черних [147]). За таких умов загострюється проблема професійного самовизначення та самореалізації студентської молоді. Невпевненість у професійному майбутньому стає основою появи й поширення феномену професійної маргінальності студентства. Це призводить до того, що певна доля студентської молоді відсторонюється від майбутньої професії, не просувається у напрямку до відповідної професійної групи, маргіналізується.
Останніми роками поняття маргінальності, переважно завдяки засобам масової інформації, де воно використовувалось як оціночне, набуло негативного забарвлення. Його часто ототожнювали з девіацією, повним відчуженням від суспільних відносин, а маргінали ― це ті, кого суспільство відкинуло (бомжі, біженці, злочинці, повії тощо). В дисертаційному дослідженні ми розглядаємо маргінальність, передусім як структурне явище і закономірний стан певних прошарків, що супроводжує певні зміни у соціальній системі. Отже, маргінальність ― це об'єктивне, природне явище соціального життя. Поняття маргінальності й маргіналу, як людини, що підпадає під відповідні критерії, є суто науковим, соціологічним, а не оціночним або стигмою. Але маргінальність може мати різні наслідки, у тому числі й породжувати складні соціальні проблеми.
Явище маргінальності детально та ґрунтовно вивчено в соціології та інших науках. Ми проаналізуємо підходи до визначення сутності даного феномену у підрозділі 1.1. Останнім часом у науковій літературі з'явилось поняття професійної маргінальності, яке відображає зміни у соціально-професійній сфері та висвітлює стан певного відчуження, розриву між певними категоріями зайнятих індивідів й тими чи іншими професійними групами. Зокрема В. Погрібна характеризує професійну маргінальність як «внутрішнє відторгнення професійної етики і цінностей професії як на рівні самосвідомості, так і у сфері реальної поведінки при зовнішній формальній причетності до професії» [88, с. 107]. Ми робимо наступний крок у вивченні цього феномену ― уводимо поняття професійної маргінальності студентства, ставимо завдання розкрити його сутність, значущі риси, форми прояву та фактори. Одночасно ми усвідомлюємо специфіку студентства як групи, що фактично не відноситься до категорії економічно активних або зайнятих осіб. І пропонуємо розглядати студентські колективи в якості субпрофесійних груп. Термінологічні уточнення потрібні для вирішення головного завдання ― коректного і методологічно вивіреного опису феномену професійної маргінальності студентства та розробки методики практичного його виміру. Це є суто наукове завдання, обумовлене основною функцією соціології, ― реакція соціальних дослідників на актуальні, особливо нові явища та процеси, які відбуваються у суспільстві.
Проблемна ситуація у гносеологічному вимірі полягає у протиріччі між необхідністю теоретичного осмислення феномену професійної маргінальності студентства та відсутністю соціологічної концепції, що дозволяє пояснити сутність, структуру та форми прояву цього явища. У більш широкому соціальному аспекті професійна маргінальність студентства перетворюється на реальну суспільну проблему, яка має, і економічний бік, і торкається витоків формування професійних груп та професійної структури суспільства, і має індивідуально-психологічний вимір, пов'язаний з долями молодих людей, їх професійними кар'єрами.
Доцільність такого дослідження обумовлюється потребою отримання об’єктивної інформації щодо студентського середовища й пояснення процесів, що в ньому відбуваються, та необхідністю розробки рекомендацій стосовно посилення профорієнтаційної функції вищої школи.
Ступінь наукової розробленості проблеми.
Проблема маргінальності досліджується в межах таких наук, як соціологія, соціальна психологія, філософія, культурологія. Класичне визначення феномену маргінальності надав автор концепції екологічної соціології Р. Парк. Воно знайшло подальший розвиток в роботах американських (М. Голдберг, Е. Стоунквіст) та західноєвропейських (Ж. Кланфер, А. Фарж, Т. Шибутані) соціологів. Сучасне тлумачення маргінальності представлено в наукових розробках І. Атояна, Ю. Бродецької, З. Голенкової, А. Лантух, В. Мандибури, А. Маслова, В. Ніколаєва, Р. Онуфрієвої, Л. Петрової, І. Попової, І. Прибиткової, Е. Старикова, В. Шапінського, М. Шульги та ін.
Новим напрямком досліджень є визначення та вивчення феномену професійної маргінальності. У соціологічній літературі ця проблема висвітлена, на наш погляд, недостатньо. Власне проблема професійного маргіналізму та її соціально-психологічна інтерпретація надана в роботах О. Єрмолаєвої [27-29], яка розглядає опозицію станів «професійна ідентичність ― професійна маргінальність». Проте її дослідження побудовані переважно на використанні психологічних методик. Значний внесок у розробку соціологічного пояснення поняття та визначення об’єктивних і суб’єктивних факторів професійної маргінальності вносить В. Лапшина, яка наголошує на необхідності вивчення закономірностей та механізмів розвитку людини на етапі її професійної зрілості [57, 88]. Російська дослідниця О. Волкова розглядає професійну маргінальність як основну форму та провідний фактор маргіналізації суспільства [17, 18].
Аналізу соціального становища і професійних орієнтацій молоді присвячено чимало робіт [104, 105, 130, 132, 95, 19, 67, 45, 107], деякі дослідники звертають увагу на проблеми соціального самопочуття молоді, особливості формування її субкультури. У якості окремого об’єкта дослідження виступає студентство в роботах А. Лантух [56], Л. Сокурянської [104-106], Н. Федоренка [125], І. Харченко [126], І. Шепеленко [136], С. Щудло [140], М. Яковенко [142, 143] та ін.
Незважаючи на це, сьогодні ще не існує цілісної концепції професійної маргінальності студентства, не розроблено соціологічної методики виміру рівню даного феномену в студентському середовищі. Виникає нагальна потреба у системному дослідженні визначеного феномену для розуміння його сутності, передумов виникнення й розвитку ймовірних наслідків для соціальної групи та суспільства в цілому.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає тематиці «Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2006-2010 роки (п. 7.2 «Проблеми удосконалення форм та змісту навчального процесу у ВНЗ МВС України»)», що схвалено Вченою радою ХНУВС 23 грудня 2005 р.
Мета дисертаційного дослідження ― концептуалізація явища професійної маргінальності студентів в умовах сучасного українського суспільства.
Для досягнення поставленої мети визначено такі дослідницькі завдання:
1. Дослідити еволюцію наукових уявлень стосовно явища маргінальності протягом ХІХ, ХХ, поч. ХХІ ст.
2. Концептуалізувати явище маргінальності на основі певних теоретико-соціологічних підходів.
3. Визначити сутність явища професійної маргінальності студентів і представити його структурні елементи.
4. Розглянути форми прояву та фактори професійної маргінальності студентів.
5. Розробити методику соціологічного виміру феномену професійної маргінальності студентства.
6. Перевірити ефективність розробленої методики в межах емпіричного дослідження.
Об'єкт дослідження ― студентство як субпрофесійна група.
Предмет дослідження ― феномен професійної маргінальності студентства.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні було використано сукупність методів як загальнонаукового статусу, так і притаманних соціології як окремій науковій дисципліні. У першому розділі для проведення аналізу теоретичних основ вивчення феномену маргінальності обрано комбінацію персонального та хронологічного методів, за допомогою яких було з’ясовано, як змінювалось уявлення про маргінальність впродовж минулого сторіччя. У другому розділі застосовано метод моделювання й метод системного аналізу для визначення форм прояву феномену професійної маргінальності студентства та з'ясування впливу різних факторів на рівень прояву показників явища, що досліджувалось. Отримання первинної соціологічної інформації здійснено методом опитування. Аналіз емпіричної інформації проведено за допомогою методів математичної статистики.
Методологічною основою роботи є відомі соціально-філософські (теорія відчуження К. Маркса) та соціологічні (теорія соціального поля П. Бурдьє, теорія соціального конфлікту Л. Козера, формальна соціологія Г. Зіммеля) теорії, ідеї представників Чиказької школи (Р. Парк, Е. Стоунквіст, М. Голдберг).
Емпіричну базу дисертації дисертаційного дослідження склали дані, проведеного автором анкетного опитування студентів трьох вищих навчальних закладів м. Харкова восени 2008 р. (N=309).

Наукова новизна одержаних результатів.
Уперше:
· визначено поняття професійної маргінальності студентства, яке відображає певне відчуження студентів від майбутньої професії і може приймати конфігурації первинної (закономірної, об'єктивної) та вторинної (штучної, девіантної) маргінальності;
· виділено форми прояву феномену професійної маргінальності студентства, зокрема ціннісне осмислення майбутньої професії (аксіологічна складова), орієнтація на накопичення відповідних знань (когнітивна складова) та певний стиль поведінки, що ідентифікує особу з професією;
· розроблено методику соціологічного виміру професійної маргінальності студентства, яка дозволяє квантифікувати явище і типологізувати студентське середовище за критерієм рівню професійної маргінальності.
Набуло подальшого розвитку:
· розуміння сутності поняття маргінальності як структурно-позиційного явища в межах тих чи інших соціальних полів, а саме: маргінальність розглядається як сукупність позицій індивіда чи соціальної групи, віддалених від умовного «ядра поля»;
· уявлення про студентство як субпрофесійну групу, яка займає подвійну позицію: з одного боку, має відоме відношення до певної професійної групи, а з іншого, ― не належить до категорії економічно активного населення.
Удосконалено:
· типологію форм прояву маргінальності у соціальному житті шляхом виокремлення політичної, економічної, культурної та професійної маргінальності.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів визначається можливостями використання висновків дисертації, запропонованої методики виміру феномену професійної маргінальності студентів керівництвом ВНЗ з метою отримання більш широкої та об’єктивної інформації щодо студентського середовища та корекції навчального процесу у бік посилення професійної підготовки студентства. Теоретичні підходи та положення можуть бути основою для наукових досліджень проблем професійного становлення та професіоналізації студентської молоді. Ідеї та висновки дисертаційного дослідження доцільно використовувати у навчальному процесі на соціологічних факультетах ВНЗ для розширення змісту наступних навчальних дисциплін: «Соціологія молоді», «Соціологія освіти», «Соціологія професій».
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на наступних наукових конференціях: Міжнародна наукова студентська конференція «Розвиток держави в сучасних умовах: погляд молоді» (м. Москва 22-27 квітня 2002 р.); Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (м. Харків 2002 р., 2003 р.); Міжнародна наукова студентська конференція «Стан та розвиток сучасної науки очами молоді» (м. Москва 12-13 березня 2003 р.); П'ятий міжнародний науковий конгрес «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків 23 лютого 2005 р.); Науково-практична конференція «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний та юридичний аспекти» (м. Харків 14 березня 2009 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 12 наукових публікаціях, у т.ч. 8 статей вміщено у виданнях, визнаних ВАК України як фахові за напрямком соціології. Усі публікації є одноосібними.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків до кожного розділу, загальних висновків, бібліографічного списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок (основний зміст 169 сторінок, список використаних джерел 16 сторінок, додатки 10 сторінок). Список використаних джерел містить 150 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
Маргінальність можна розглядати як характеристику особливого стану особистості, групи, суспільства, що перебувають у периферійному положенні відносно стійких елементів та відчувають відчуження від основних ресурсів групи.
Концепція маргінальності у соціологічному дискурсі пройшла три етапи розвитку. Протягом першого етапу (кінець ХІХ ― поч. ХХ ст.) сформувалось наукове уявлення про маргінальність як соціокультурне явище. Другий етап (20-30-ті роки ХХ ст.) характеризується появою класичного визначення стану маргінальності, що належить голові Чиказької школи соціології міста Р. Парку. На третьому етапі (після Другої світової війни) формуються американська та західноєвропейська традиції трактовки феномену маргінальності.
Для інтерпретації явища маргінальності доцільно використовувати концепцію П. Бурдьє та теорію відчуження К. Маркса. Згідно теоретичної моделі багатомірного соціального простору, що була побудована відповідно основних положень теорії соціального поля П. Бурдьє, маргінальність ми розглядаємо як сукупність позицій індивіда чи соціальної групи, віддалених від умовного «ядра поля». Ця модель дозволяє виділити та описати окремі найбільш маргіналізовані прошарки.
Сукупність елементів, що мають відношення до феномену маргінальності створюють маргінальну ситуацію. Вона включає, по-перше, корпоративні суб’єкти, що займають різні соціальні позиції та є сторонами певного соціального протиріччя, по-друге, латентні та відкриті конфлікти, по-третє, соціально-психологічні феномени, пов’язані із захистом власних позицій або намаганнями їх змінити. Маргінальна ситуація передбачає структурне протиріччя (прихований конфлікт), яке виступає причиною подальшого протистояння (у формі відкритого конфлікту) усталених” соціальних елементів і так званих маргінальних груп.
У межах концепції маргінальності ми визначили суб'єктивні та об'єктивні компоненти маргінальної ситуації та механізми витіснення маргіналів на периферію. На цій основі сформулювали дві стратегії поведінки маргіналів: позитивна адаптація, що передбачає інтеграцію у систему та негативну адаптацію, тобто перетворення маргінала у девіанта. Ми охарактеризували засоби реалізації цих стратегій, а саме активний протест ― порушення соціальних норм і правил й пасивна девіація як «випадіння» із суспільного життя. Соціальні наслідки маргінальності ми проаналізували на рівні спільноти та на рівні індивіда і надійшли висновку, що явище маргінальності є закономірним й природним для будь-якої системи, що перебуває у стані зміни.
Трансформації різної інтенсивності та спрямованості відбуваються у всіх площинах багатомірного соціального простору, тому є підстави говорити про різні види маргінальності: економічна, політична, культурна, професійна тощо.
Маргінальність є складним строкатим явищем. Професійна маргінальність визначається нами, як стан певного виключення особистості чи групи із соціально-професійної сфери суспільства, що пов'язаний з неможливістю (небажанням) реалізовувати професійні знання та навички й нездатністю ідентифікувати себе за професійною ознакою. В основі цього стану лежить відчуття відчуження ― послаблення або, навіть, розриву зв'язків між індивідом та відповідною професійною групою, що проявляється у значному обмеженні чи повному відстороненні маргінала від володіння й розпорядження капіталом поля.
Таке бачення проблеми професійної маргінальності посприяло визначенню сутності та форм прояву даного феномену в студентському середовищі. Поняття професійної маргінальності студентства ми розглядаємо в трьох аспектах: структурному, онтологічному й гносеологічному. Структурний аспект характеризує певну неприналежність до групи, ілюструє відстань, соціальну дистанцію між індивідом і «ядром» групи і розглядається нами з позиції концепції поля. Онтологічний, що власне й аналізувався в роботі, характеризує стан індивіда чи групи в плані приналежності їх до професії. Цей аспект ми розкривали через визначення трьох взаємопов'язаних елементів досліджуваного феномену: суб'єктивного, що реалізується на аксіологічному рівні, суб'єктивно-об'єктивного, який відповідає когнітивному рівню прояву та об'єктивного, що виявляється на рівні поведінки. Гносеологічний аспект уявляє собою аналітичну категорію, за допомогою якої можна дослідити глибинний стан студентського середовища у динамічному аспекті.
Професійна маргінальність студентства визначена нами як стан певної відокремленості (відчуженості) студентів від майбутньої професії, несформованості установки на певну професійну діяльність, який знаходить своє вираження, зокрема, у ставленні до навчання, оцінці майбутньої професії, рівні академічної успішності та в тенденціях до зміни профілю професійної підготовки.
Студенти є субпрофесійною групою. Субпрофесіонали ― це ті, хто знаходиться на певній стадії професійної зрілості, але фактично не займаються професійною діяльністю як такою. Cубпрофесійність одночасно є станом певного відчуження від професії та «справжніх» професіоналів. Молоді люди тільки набувають знання та навички з майбутньої професії. Навчання у вищому навчальному закладі для них є перехідним етапом на шляху їх професіоналізації та інтеграції у соціально-професійну структуру суспільства. Тому ми розглядали вищий навчальний заклад як систему, в якій відбувається перетворення абітурієнта у студента, а пізніше останнього у молодого спеціаліста, при чому цей процес супроводжується не тільки накопиченням спеціальних знань з професії, але й формуванням стійкої орієнтації на професійну самореалізацію.
Професійна маргінальність студентства є мінливим явищем, динамічним станом. За роки навчання спостерігається певний рух у цьому відношенні від найбільшого до найменшого показника, але ці зміни носять різний характер в окремих прошарках студентства. Це було відображено у трьох моделях зміни рівня професійної маргінальності. Нормативна модель характеризує природний процес наближення студента до його майбутньої професії. Цей рух передбачає подолання первинної маргінальності студентів, що пов'язана з інтеграцією в нове середовище та, поки що, значною віддаленістю від професійної групи. В основі цієї моделі лежить поступове зниження рівню професійної маргінальності та вдала первинна професіоналізація. Проміжна модель ― це часткове зниження рівню професійної маргінальності при збереженні певної дистанції від майбутньої професії та відповідної професійної групи. Девіантна модель характеризує ситуацію появи вторинної професійної маргінальності, коли відбувається віддалення студента від сфери його майбутньої професійної діяльності.
Ґрунтуючись на визначених моделях зміни рівня професійної маргінальності та сутнісних аспектах даного феномену, ми розробили типологію студентських груп. До неї увійшли три групи: перша група ― «професіонали», яким майже не притаманні ознаки професійної маргінальності, друга група ― «перехідна», що є дуже нестійким утворенням, оскільки для її представників характерні різноспрямовані устремління, а показники професійної маргінальності виявлені доволі чітко та третя група ― «аутсайдери» з найвищими показниками прояву даного феномену.
Динаміку зміни рівня та форм професійної маргінальності студентства зумовлюють три групи факторів: макросоціальні, мікросоціальні та особистісні. Макросоціальні фактори впливають на характеристики професійної групи (популярність, розмір та ступінь закритості/відкритості), відносно якої студентство знаходиться у маргінальному положенні, мікросоціальні фактори ― родина та соціальне оточення, що впливають на формування установки на професію та особистісні фактори ― ціннісні орієнтації, інтереси й потреби особистості, що мають визначальне значення у професійному самовизначенні молодої людини. Особливо ми відзначили вольові та характерологічні особливості індивіда, що здатні підсилювати чи послабляти дію інших факторів.
У роботі презентується розроблена методика соціологічного виміру рівню феномену професійної маргінальності студентства.
Згідно цієї методики був розроблений інструментарій та проведено пробне соціологічне опитування студентів, що навчаються у трьох вищих навчальних закладах м. Харкова. Анкетування проводилось у жовтні-листопаді 2008 року у Харківському національному технічному університеті «ХПІ», Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Харківському соціально-економічному інституті. Ми отримали первинну соціологічну інформацію шляхом опитування 309 студентів зазначених ВНЗ.
Дослідження показало, що феномен професійної маргінальності студентства отримав емпіричне підтвердження. Дані, які ми опрацювали дозволили оцінити загальний рівень досліджуваного феномену в студентській групі. Він виявився невисоким і склав 2,22 за чотирибальною шкалою (де 1 ― мінімальний рівень професійної маргінальності, 4 ― її максимальний показник). Аналіз результатів дослідження дозволив підтвердити деякі гіпотези, що ми висували. Зокрема, ми довели, що студентське співтовариство внутрішньо диференційоване за рівнем прояву показників професійної маргінальності. Ми виділили дві полюсні групи, серед яких, одна, що склала 19,3% від загальної кількості опитаних, характеризується мінімальними значеннями маргінальності, інша ― показала максимальний рівень прояву показників даного феномену і склала всього 3,9%. Ще дві групи ― перехідні, що тяжіють до того чи іншого полюсу. «Потенційні професіонали» ― 49,6% та «потенційні аутсайдери» ― 25,4%. Ще декілька гіпотез стосувалось факторів, що впливають на рівень прояву показників професійної маргінальності серед студентів.
Підтвердження отримали наступні припущення: рівень професійної маргінальності залежить від фактору родини, а саме, від освіти батьків, факту наслідування професії та матеріального добробуту сім'ї. Ми визначили, що спадкоємність професії значно впливає на рівень інформованості студентів щодо сутності й специфіки майбутньої професійної діяльності, а рівень добробуту визначає впевненість молоді у власному професійному майбутньому. Вони здатні спричиняти амбівалентний вплив. З одного боку, факт наслідування «батьківської професії» є суттєвою передумовою інтенсивної та успішної інтеграції молодої людини у відповідну професійну групу, з іншого боку, конфлікти, що виникають внаслідок протиріч між бажаннями й інтересами молодої особи щодо отримання певної професії та намірами й можливостями батьків можуть стати значними чинником її маргіналізації.
Інша гіпотеза розкривала зав'язок між рівнем прояву досліджуваного феномену та такими факторами як успішність, профіль підготовки, курс навчання та тип ВНЗ. Аналіз даних показав ряд негативних тенденцій. Ми виявили, що в студентському середовищі існує девіантна тенденція зміни рівню професійної маргінальності. Результати засвідчили, що рівень цього феномену вищий у студентів випускного курсу, ніж у першокурсників. Цей факт показав на існування дисфункціональних явищ в сучасній системі освіти. Друга негативна тенденція в тому, що виявилась кореляція між профілем підготовки та проявами феномену професійної маргінальності. Студентам, що навчаються за технічним профілем більш притаманні показники досліджуваного феномену.
Практична цінність проведеного дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів керівництвом вищих навчальних закладів з метою розробки заходів, спрямованих на активізацію профорієнтаційної функції та корекції навчального процесу. У результаті дослідження ми отримали методику та відповідний інструментарій, що дозволяє виміряти загальний рівень професійної маргінальності студентів, виявити найбільш вразливі його елементи та визначити негативні тенденції зміни рівня показників феномену.
На основі проведеного дослідження можна сформулювати рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів.
Для зниження рівня професійної маргінальності серед студентів та для ліквідації негативних (девіантних) тенденцій необхідно звернути увагу на підвищення значення ВНЗ у процесі формування стійкої орієнтації на професійну самореалізацію студентської молоді. Для цього необхідно по-перше, розробити заходи з підвищення рівня інформованості молоді щодо специфіки майбутньої професійної діяльності, по-друге, збагатити навчальний процес спілкуванням з представниками практичної професійної діяльності, по-третє, перетворити виробничу практику з формальної у реальну й ефективну, по-четверте, налагодити ефективні зв'язки з відповідною виробничою сферою, для якої кожний конкретний ВНЗ готує спеціалістів.
Важливу роль у формуванні бажання працювати за фахом відіграє позитивний образ професії, тому адміністрація ВНЗ повинна мати політику підвищення іміджу професії. Ця ж робота має вестись й у школах, що надають первинну інформацію стосовно різноманіття сфер професійної діяльності.
Тривожним показником є зниження мотивації навчання. Цей фактор свідчить про зниження інтересу до майбутньої професії. Тут важливим може бути, як вплив родини, що повинна сприяти зміні ставлення до професії у напрямку до більш позитивного, так і роль педагогів, які мають стимулювати розвиток пізнавальних творчих здібностей майбутніх фахівців. Сучасні методики навчання й новітні джерела спеціальної інформації мають відіграти позитивну роль у формуванні відповідного ставлення до навчання. ВНЗ не повинен допускати появи розчарування студента в обраній професії.
Апробація розробленої методики довела, що вона може бути використана на практиці. Дослідження показало, що проблема існування феномену, що вивчався, у студентському середовищі є дуже актуальною, тому потребує подальшого більш детального вивчення. Зокрема, необхідно вдосконалювати методику виміру цього явища, щоб охопити найбільшу кількість факторів, які спричиняють вплив на нього. Ми вважаємо, що інструментарій необхідно збагатити методами якісного аналізу (глибинне інтерв'ю, фокус-групи). Це дозволить ретельно проаналізувати структурні елементи феномену професійної маргінальності та виміряти більш точно рівень та основні показники цього стану. Результатом цієї роботи має стати така методика, що дозволить не тільки виміряти даний феномен, але й визначити причини його появи, а також спрогнозувати його розвиток, як в окремому студентському колективі, так і у великій студентській спільноті.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абрахамсон П. Социальная эксклюзия и бедность / П. Абрахамсон // Общественные науки и современность. 2001. ― № 2. С. 158-168.
2. Авраамова Е. М. Работодатели и выпускники вузов на рынке труда: взаимные ожидания / Е. М. Авраамова, Ю. Б. Верпаховская // Социс. ― 2006. ― №4. ― С. 37-46.
3. Ануфриева Р. Маргинальная личность: характерные черты / Р. Ануфриева // Социология: теория, методы, маркетинг. ― 2000. ― №3. ― С. 176-179.
4. Арбєніна В. Л. Хто і як вступає до вищих навчальних закладів (за результатами дослідження у ВНЗ України) / В. Л. Арбєніна, О. Ю. Бардіна-Віж’є, А. М. Ніколаєвська, Г. С. Остроухова, В. І. Руженцева, Л. Г. Сокурянська // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2007. ― №761. С. 122-135.
5. Атоян А. И. Социомаргиналистика: монография. Луганск : РИО ЛИВД, 1999. 456 с.
6. Бабочкин П. И. Студент как социальный субъект образовательной деятельности / П. И. Бабочкин // Философские науки. ― 2007. ― №12. ― С. 100-113.
7. Бакиров В. С. Постсоветский образ жизни: украинские особенности / В. С. Бакиров // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О.Д. Куценко]. Харьков : Изд. центр Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина, 2004. С. 227-242.
8. Балакірєва О. М. Трансформація цінностей освіти / О. М. Балакірєва, О. В. Валькована // Український соціум. 2007. ― №4. С. 7-19.
9. Банникова Л. М. Культурная маргинальность как социально-философская проблема (теоретико-методологический аспект) / Л. М. Банникова [Электронный ресурс]. ― Режим доступа : http://www.nsu.ru/education/virtual/bannikova_course.htm
10.Башук Л. Особливості впливу довготривалого безробіття на психологічний стан молодої людини / Л. Башук, В. Покрищук // Україна: аспекти праці. ― 2008. - №7. С. 3-7.
11.Борінштейн Є. Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства : Монографія. ― Одеса : Астропринт, 2004. ― 400 с.
12.Бродецкая Ю. Ю. Особенности и специфика маргинальных процессов в контексте трансформационных преобразований украинского общества / Ю. Ю. Бродецкая // Грані. 2002. ― №5. С. 89-92.
13.Бродецька Ю. Ю. Феномен маргинальности в условиях трансформации украинского общества: социоструктурный аспект / Ю. Ю. Бродецька // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2002. ― №543. С. 63-67.
14. Бурдье П. Социология политики [Электронный ресурс]. ― Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek _Buks/sociolog/Burd/02.php
15. Бурдье П. Структуры, Habitus, Практики / Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас: Учеб. пособие. ― Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. ― С. 16-31.
16. Быданова Е. Н. Анализ компетенций выпускников российских вузов / Е. Н. Быданова // Социс. ― 2008. ― №3. ― С. 140-142.
17. Волкова О. А. Профессиональная маргинальность в контексте проблем современного российского общества / О. А. Волкова [Электронный ресурс]. ― Режим доступа : http://socprob.ru/2008/professionalnaya-marginalnost-v-kontekste-problem-sovremennogo-rossiyskogo-obschestva.html.
18. Волкова О. А. Социологическая модель социальной работы в сфере профессиональной идентификации в современном российском обществе : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора социолог. наук. : спец. 22.00.01 «Теория, методология и история социологии» [Электронный ресурс] / О. А. Волкова. ― СПб., 2007. ― Режим доступа : vak.ed.gov.ru.
19.Выборнова В. В. Актуализация проблем профессионального самоопределения молодежи / В. В. Выборнова, Е. А. Дунаева // Социс. ― 2006. ― №4. ― С. 99-105.
20. Гаженко О. П. Система цінностей і життєвий стиль студентської молоді / О. П. Гаженко // Практична психологія та соціальна робота. ― 2002. ― №12. ― С. 54-58.
21.Голенкова З. Т. Маргинальный слой: феномен социальной самоидентификации / З. Т. Голенкова, Е. Д. Игитханян, И. В. Казаринова // Социс. 1996. ― №8. С. 12-17.
22. Горбач А. Н. К вопросу о некоторых методологических аспектах исследования маргинализма / А. Н. Горбач // Харьковские социологические чтения ― 97 : Научно-методическое обеспечение преподавания социологических дисциплин (доклады и сообщения участников семинара преподавателей социологии вузов Украины) ― Харьков : Основа, 1997. ― С. 84-88.
23. Гришина Т. В. Качество образования и трудоустройство молодежи / Т. В. Гришина //Социально-экономические проблемы молодежи и социальное государство: сборник материалов круглого стола. ― М. : АТиСО, 2007. ― С. 67-74.
24.Гузенко В. А. Особливості переживання соціального страху особами юнацького віку з різним рівнем мотивації досягнення успіху / В. А. Гузенко // Наука і освіта. ― 2007. ― №8-9. ― С. 31-35.
25. Гущина Т. Ю. Внутрішньо особистісний конфлікт як фактор соціалізації студентської молоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Т. Ю. Гущина. ― К., 2008. ― 20 с.
26. Динес В. Тенденции изменения социального состава студенчества и профессиональной структуры подготовки специалистов / В. Динес, П. Фролкин // Власть. ― 2001. ― № 11. ― С. 57-61.
27.Ермолаева Е. П. Профессиональная идентичность и маргинализм: концепция и реальность (статья первая) / Е. П. Ермолаева // Психологический журнал. 2001. Т.22. ― №4. С. 51-59.
28.Ермолаева Е. П. Психология профессионального маргинала в социально значимых видах труда (статья вторая) / Е. П. Ермолаева // Психологический журнал. 2001. Т.22. ― №5. С. 69-78.
29.Ермолаева Е. П. Теневые функции должностной роли в структуре профессионального маргинализма / Е. П. Ермолаева // Психологический журнал. ― 2003. ― Т. 24. ― №3. ― С. 56-65.
30.Життєві домагання особистості: колективна монографія / [Т. М. Титаренко, І. В. Лебединська, Н.В. Анікіна та ін.]: Ін-т соц. та політ. психології АПН України. К. : Педагогічна думка, 2007. ― 452 с.
31. Заков І. Модульна технологія професійного навчання як складова активної політики зайнятості / В. Сердюк, І. Заков // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. Вип. 183. Т.4. С. 229-238.
32.Заславская Т. И. Стратификация современного российского общества / Т. И. Заславская // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. Информационный бюллетень мониторинга. 1996. ― №1. С. 7-15.
33.Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Учеб. пособие. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Аспект Пресс, 1996. 317 с.
34.Зиммель Г. Как возможно общество? / Теоретическая социология: Антология / [под ред. С. П. Баньковской]. М. : Книжный дом «Университет», 2002. Ч. 1. С. 314-334.
35. Зиммель Г. Общение. Пример чистой или формальной социологии / Г. Зиммель // Социс. ― 1984. ― №2. ― С. 170-178.
36.Зиммель Г. Социальная дифференциация / Западно-европейская социология ХІХ начала ХХ векав / [под ред. В. И. Добренькова]. М. : Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. с. 389-415.
37.Злобіна О. Особистість як суб'єкт соціальних змін. ― К. : Ін-т соціології, 2004. ― 300 с.
38.История социологии в Западной Европе и США. Учебник для вузов. [отв. редактор Г. В. Осипов]. М. : Издательство НОРМА, 2001. 576 с.
39.История теоретической социологии / [под ред. А. Б. Гофмана]. Т.3. М., 1997.
40. Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство: Навч. посібник. ― К. : Центр навчальної літератури, 2006. ― 200 с.
41. Кемалова Л. І. Маргінальність в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Л. І. Кемалова. ― Сімферополь, 2006. ― 20 с.
42. Коваліско Н. В. Професія як критерій соціальної стратифікації / Н. В. Коваліско // Український соціум. ― 2007. ― №3. ― С. 44-53.
43.Козер Л. Функции социального конфликта // Американская социологическая мысль: Тексты / [под ред. В. И. Добренькова]. М. : Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. С. 542-555.
44. Коробчанский В. А., Лантух А. П., Витрищак С. В., Бродецкая Ю. Ю. Феномен маргинальности в современном украинском обществе: методологические, социологические и психологические аспекты. ― Луганск : ЛугГМУ, 2008. ― 312 с.
45. Корчун М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України / М. Корчун // Україна: аспекти праці. 2008. ― №1. ― С. 35-39.
46.Кравченко С. А. Социология. уч. пособие для вузов. М. : Изд-во «Экзамен», 2002. 512 с.
47.Краткий словарь по социологии / [под общ. ред. Д. М. Гвишиани, М. И. Лапина] ― М. : Политиздат, 1989. 479 с.
48. Кретова Т. М. Студенческое движение в капиталистических странах Западной Европы (Франция, Италия, Великобритания). ― М. : Изд-во «Знание». ― 1970. ― 41 с.
49.Курліщук І. І. Сучасні тенденції життя українського студентства як специфічної соціально-демографічної групи молоді / І. І. Курліщук // Вісник Луганського національного пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. Луганськ. 2006. ― №6. С. 127-132.
50.Куценко О. Д. Рыночные изменения в Украине и структурирование политико-экономических интересов / О. Д. Куценко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків, 2004. ― С. 171-177.
51.Куценко О. Д. Фазы и пути системных трансформаций: подобия и различия в бывших странах государственного социализма // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. Д. Куценко]. Харьков : Изд. центр Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина, 2004. С. 11-82.
52.Лантух А. П. Маргиналы и маргинальность как социальное явление / А. П. Лантух // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи., Харків. 1997. С. 41-48.
53.Лантух А. П. Маргинальный тип личности в трансформирующемся обществе / А. П. Лантух [Электронный ресурс]. ― Режим доступа : www.sociology.kharkov.ua/docs/chten_01/lantuh.doc.
54.Лантух А. П. Маргіналізація як засіб раціоналізації соціального порядку / А. П. Лантух [Электронный ресурс]. ― Режим доступу : http://pravoznavec.com.ua/books/320/24572/18/
55.Лантух А. П. Маргінальна людина в системі координат українського суспільства / А. П. Лантух // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. ― Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2002. ― С. 275-278.
56.Лантух А. П. Студенчество маргинальный опыт / А. П. Лантух // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2000. ― №492. С. 121-127.
57.Лапшина В. Л. Профессиональная идентичность и маргинализм сквозь призму концепции зоны ближайшего развития / В. Л. Лапшина // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. Харків, 2002. С. 264-267.
58.Мандибура В. Особливості процесів маргіналізації населення України / В. Мандибура // Україна: аспекти праці. 1998. ― №6. С. 27-33.
59.Мандибура В. Теоретичні аспекти дослідження проблеми марігналізації населення / В. Мандибура // Україна: аспекти праці. 1998. ― №5. С. 33-37.
60.Маргинальность в современной России [Електронний ресурс] / коллективная монография. М. 2000 ― Режим доступа : библиотека сайта www. grosbook.info
61.Маргіналізація населення України (колективна монографія) / [За ред. В. В. Онікієнка]. К. : НЦ ЗРП НАН і Мінпраці України, 1997. 191 с.
62.Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. [Електронний ресурс] / К. Маркс. ― Режим доступа : //http://psylib.org.ua/books/marx01/index.htm.
63.Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии [Електронний ресурс] / К. Маркс, Ф. Энгельс. ― Режим доступа : //http://marx.org/russrij/marx/1848/manifesto.htm.
64.Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. М. : Политиздат, 1988. ХVІ, 574 с.
65.Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе [пер. с англ., песлесл., примеч. А. А. Юдина] М. : ООО „Изд-во АСТ”, 2002. с. 526.
66. Маршавін Ю. Профорієнтація незайнятого населення та молоді як чинник досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці / Ю. Маршавін // Україна: аспекти праці. 2008. ― №6. ― С. 20-29.
67. Маршавін Ю. Шляхи регулювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці / Ю. Маршавін // Україна: аспекти праці. 2006. ― №1. С. 26-29.
68.Маслов А. О. Маргінальна особистість у структурі суспільства / А. О. Маслов // Вісник Дніпропетровського університету. Соціологія. Філософія. Політологія. 2000. вип. 6. С. 81-85.
69. Маслов А. О. Маргінальна особистість як предмет соціально-філософського аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / А. О. Маслов. ― К., 2004. ― 19 с.
70. Михайличенко В. Е. Мировоззрение и роль вуза в формировании картины мира студента /