Філімошкіна Інна Олександрівна Фінансові ресурси місцевих органів влади в умовах фіскальної децентралі­зації

brief description

Філімошкіна Інна Олександрівна, асистент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Фінансові ресурси місцевих органів влади в умовах фіскальної децентралі­зації» (08.00.08 - гроші, фінанси і кредит). Спецрада Д
у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» МОН України
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» МОН України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Філімошкіна Інна Олександрівна
УДК 336.1:352/353(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
Фінансові ресурси місцевих органів влади в умовах фіскальної
децентралізації
Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
/ Філімошкіна І.О. /
Науковий керівник: Буряченко Андрій Євгенович, доктор економічних наук, доцент
Київ - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСА ДИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ 28
1.1. Наукові підходи до трактування змісту фінансових ресурсів місцевих
органів влади та їх структуризації 28
1.2. Міжсуб’єктні протиріччя формування і використання фінансових ресурсів
місцевих органів влади 49
1.3. Ризики фіскальної децентралізації в контексті згладжування міжсуб’єктних
протиріч та фінансового забезпечення розвитку територіальних громад 65
Висновки до розділу 1 82
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 85
2.1. Фіскальні ефекти децентралізації для місцевих органів влади в Україні 85
2.2. Вплив змін у перерозподілі фінансових ресурсів між державним та місцевими
бюджетами на економічний та людський розвиток 109
2.3. Перспективи нарощування власних ресурсів місцевих органів влади 127
Висновки до розділу 2 146
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 150
3.1. Особливості організації та напрями діяльності підприємств комунальної
форми власності 150
3.2. Оцінювання фінансових ресурсів комунальних підприємств та їх впливу на
фінансову спроможність місцевих бюджетів 169
3.3. Напрями вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів
комунальних підприємств 190
Висновки до розділу 3 206
ВИСНОВКИ 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 213
ДОДАТКИ 235
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВАТ - відкрите акціонерне товариство
ВВП - валовий внутрішній продукт
ВРП - валовий регіональний продукт
ГКУ - Г осподарський кодекс України
ДБУ - державний бюджет України
ЖЕК - житлово-експлуатаційна контора
ЖКГ - житлово-комунальне господарство
ЖКП - підприємства житлово-комунального господарства
ЗБУ - Зведений бюджет України
КМУ - Кабінет міністрів України
КОПФГ - Класифікатор організаційно-правових форм господарювання КП - комунальне підприємство МБ - місцеві бюджети
Мінрегіон - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України
НКДРКП - Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України
ОТГ - об’єднані територіальні громади
ПДВ - податок на додану вартість
ПДФО - податок на доходи фізичних осіб
ПКУ - Податковий кодекс України
СГД - суб’єкти господарської діяльності
ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю
ВСТУП
Актуальність теми. Фіскальна децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та дієздатності місцевих органів влади. Створення повноцінного середовища з надання якісних та доступних публічних благ - пріоритетні завдання місцевих органів влади в Україні. Вирішувати ці завдання можливо тільки за умови достатності фінансових ресурсів і якісного управління процесами їх формування та використання. Проведені державні реформи в цьому напрямі принесли певні результати - збільшення обсягів фінансових ресурсів місцевих органів влади та зміна засад управління ними через утворення об’єднаних територіальних громад. Утім, невирішеною залишається проблема фінансової спроможності місцевих органів влади здійснювати власні і делеговані повноваження. Існуючі механізми формування та використання фінансових ресурсів комунальних підприємств не здатні забезпечити надання населенню необхідних послуг належної якості. Джерелом проблеми є неналежне усвідомлення місцевою владою призначення фінансових ресурсів, що знаходяться в її розпорядженні. Місцева влада управляє фінансовими ресурсами на засадах володіння, внаслідок чого головна мета місцевого самоврядування - забезпечення добробуту громадян - залишається нереалізованою. Означена причина доповнюється необґрунтованістю управлінських рішень стосовно розподілу фінансових ресурсів між рівнями місцевої влади, напрямів використання коштів, неефективними підходами до трансфертної політики. Необхідність усунення зазначених недоліків потребує наукового пошуку напрямів удосконалення формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади.
Теоретичні засади та практичні проблеми формування і використання фінансових ресурсів досліджували українські вчені: А. Буряченко, О. Василик, М. Гапонюк, О. Кириленко, В. Кравченко, І. Луніна, М. Мітіліно, І. Озеров, В. Опарін, Ю. Остріщенко, О. Романенко, К. Павлюк, Ю. Пасічник, М. Патлаєвський, Г. Сидоренко, М. Соболєв, Г. Твердохлєбов, В. Федосов, М. Цитович, М. Черватюк, С. Юрій, М. Яснопольський, В. Яцюта. Питанням фінансової децентралізації значну увагу приділяли представники світової економічної думки: Ч. Бастейбл, Р. Бахл, Р. Бьорд, Дж. Б’юкенен, А. Вагнер, К. Давей, Дж. Дербі, Дж. Джин, Р. Ебел, Р. фон Кауфман, Р. Манасан, Х. Мартінес- Васкес, Р. Масгрейв, Л. Меллоу, М. Олсон, У. Оутс, Дж. Пауер, К. Рау, Ч. Тибу, Р. Хікс, Л. Штейн.
Вченими зроблено вагомий внесок у дослідження проблематики місцевих фінансів, зокрема з питань розподілу повноважень між рівнями влади, доходів і видатків між центральним і місцевими бюджетами, розвитку міжбюджетних відносин, місцевих запозичень, фінансового забезпечення комунальних підприємств. Проте виконання цілей та завдань реформи місцевого самоврядування потребує активізації ролі власника фінансових ресурсів, якими розпоряджаються місцеві органи влади, пошуку механізмів посилення впливу громади на прийняття рішень у процесі управління фінансовими ресурсами, дослідження природи протиріч між учасниками процесу формування та використання фінансових ресурсів місцевої влади, виявлення ризиків фіскальної децентралізації, оцінювання проміжних результатів реформи через взаємозв’язок змін, що відбулися в розподілі фінансових ресурсів по вертикалі місцевої влади, та показників соціально-економічного розвитку територіальних громад, обґрунтування рекомендацій, спрямованих на усунення прорахунків реформи. Зазначене вище визначило вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Г етьмана» за темою «Макрофінансові стабілізатори в системі державного регулювання економічного розвитку» (державний реєстраційний номер 0113U004262) та «Макрофінансове управління в системі публічних фінансів» (державний реєстраційний номер 0118U002170). Особистий внесок автора полягає в оцінці впливу децентралізації на кількісні та якісні параметри фінансових ресурсів місцевих органів влади у взаємозв’язку з показниками економічного та людського розвитку, виявленні недоліків методики оцінки фінансової спроможності територіальних громад, обґрунтуванні напрямів нарощування доходів місцевих бюджетів і пропозицій щодо побудови баз даних для транспарентності формування та використання фінансових ресурсів.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій з удосконалення формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади в умовах фіскальної децентралізації.
Для досягнення поставленої мети визначено і вирішено такі завдання:
- систематизувати наукові підходи до трактування змісту поняття «фінансові ресурси місцевих органів влади» та уточнити визначення;
- встановити природу протиріч, що виникають між суб’єктами формування і використання фінансових ресурсів місцевих органів влади;
- виявити ризики фіскальної децентралізації та засади їх мінімізації;
- визначити фіскальні ефекти фінансової децентралізації для територіальних громад;
- оцінити вплив змін у перерозподілі фінансових ресурсів між державним і місцевими бюджетами на економічний та людський розвиток;
- розробити рекомендації щодо перспектив нарощування місцевих бюджетів;
- визначити особливості господарської діяльності комунальних підприємств та напрями їхнього впливу на формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади;
- оцінити кількісні та якісні параметри формування та використання фінансових ресурсів комунальних підприємств;
- визначити концептуальні засади розвитку підприємств комунальної форми власності та перспективи зміцнення їх фінансової бази в контексті задоволення потреб населення.
Об'єкт дослідження - фінансові ресурси, що мобілізуються та використовуються місцевими органами влади у вигляді бюджетних коштів і ресурсів підприємств комунальної форми власності.
Предмет дослідження - відносини, що виникають між суб’єктами управління під час формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади в умовах фіскальної децентралізації.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: аналіз та синтез - для дослідження сутності фінансових ресурсів місцевих органів влади, уточнення дефініції, виокремлення їхніх складових; історичний та логічний підходи - для дослідження природи протиріч, що виникають між суб’єктами формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади, генезису змін у перерозподілі фінансових ресурсів між державним та місцевими бюджетами, ідентифікації ризиків фіскальної децентралізації; порівняльний аналіз - для виявлення загальних та спеціальних рис у структурі доходів та видатків місцевих бюджетів різних рівнів, при вивченні вітчизняного та зарубіжного досвіду формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади; кількісний та кореляційний аналіз - при встановленні зв’язку між змінами у перерозподілі фінансових ресурсів між державним і місцевими бюджетами та показниками економічного й людського розвитку, оцінюванні кількісних та якісних параметрів фінансових ресурсів комунальних підприємств; економіко- математичне моделювання - для прогнозування обсягів податкових надходжень від податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів та перспектив нарощування власних ресурсів місцевих органів влади внаслідок запропонованих в роботі рекомендацій; аналогії та порівняння - при оцінці фінансових ефектів фіскальної децентралізації для територіальних громад і місцевих бюджетів різних рівнів, визначенні напрямків вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств комунальної форми власності і місцевих бюджетів.
Інформаційну та статистичну базу дослідження становили положення законодавчих нормативно-правових актів з питань планування та виконання місцевих бюджетів, статистичні й аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України, Державної казначейської служби України,
Державної фіскальної служби України, звітні дані Державної служби статистики України, матеріали місцевих органів самоврядування України та країн ЄС й США, релевантні монографічні дослідження, наукові доробки іноземних і вітчизняних науковців та практиків, матеріали всеукраїнських і міжнародних науково - практичних конференцій, інформаційно-аналітичні бази даних, власні розрахунки автора та періодичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів. Найсуттєвіші результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у такому:
удосконалено:
- визначення поняття «фінансові ресурси місцевих органів влади», які запропоновано розглядати як «грошові кошти, що належать територіальним громадам, акумулюються місцевими органами влади у процесі розподілу та перерозподілу ВВП і мають використовуватися для виконання покладених на них функцій, спрямованих на розвиток громади». Автором впроваджено сутнісну ознаку фінансових ресурсів - «суб’єкт власності» і наголошено на ролі суб’єктивного фактору у реалізації цільового призначення фінансових ресурсів. Таке уточнення, по-перше, ідентифікує територіальну громаду як власника фінансових ресурсів, а місцеві органи влади як їх розпорядника; по-друге, акцентує увагу на реалізації цільового призначення фінансових ресурсів через управлінську діяльність людей, результатом якої може бути як зростання добробуту громади, так і занепад; по -третє, створює підґрунтя для усвідомлення ролі громади у контролі за діяльністю розпорядника фінансових ресурсів;
- класифікацію фінансових ресурсів місцевих органів влади через введення нової ознаки - результативність досягнення поставленої мети. Використання цієї ознаки дозволить виокремлювати випадки непродуктивних витрати фінансових ресурсів, коли поставлені цілі не були досягнуті або були досягнуті частково, аналіз чинників допоможе підвищити ефективність використання коштів у наступних звітних періодах;
- методику оцінювання фінансової спроможності територіальних громад, у складі якої запропоновано визначати коефіцієнт достатності власних фінансових ресурсів для виконання власних повноважень. Його застосування дасть змогу оцінювати розрив між наявними фінансовими ресурсами та потребою в них. Рекомендовано величину базової дотації для кожного бюджету фіксувати на три роки без урахування чинника інфляції. Це спонукатиме місцеві органи влади до пошуку власних ресурсів через утворення нових робочих місць і підвищення заробітних плат;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні засади формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади у частині виявлення природи, форм прояву та наслідків протиріч, що виникають між суб’єктами управління фінансовими ресурсами місцевих органів влади, а також у частині ідентифікації ризиків фіскальної децентралізації. Це дало змогу під час аналізу ефектів реформи місцевого самоврядування встановити причини повільних змін у соціально-економічному розвитку територіальних громад;
- напрями нарощування власних ресурсів місцевих бюджетів: по-перше, рекомендовано частку ПДФО, що зараховується до бюджетів об’єднаних територіальних громад, збільшити до 100% і всю суму ПДФО визнати фінансовим ресурсом ОТГ; по-друге, запропоновано закріпити розмір вартісного критерія, встановленого законодавством у рік придбання транспортного засобу, на п’ять років - для запобігання зменшенню бази оподаткування транспортним податком внаслідок щорічного підвищення величини мінімальної заробітної плати; по- третє, рекомендовано зараховувати ПДВ, що сплачується закладами роздрібної торгівлі, до відповідного місцевого бюджету за територіальним розташуванням;
- шляхи удосконалення управління фінансовими ресурсами місцевих органів влади через делегування територіальною громадою - власником фінансових ресурсів - повноважень з управління органам місцевої влади; обов’язкове забезпечення доступу жителів громади до інформаційної бази, в якій мають відображатися показники руху фінансових ресурсів із деталізацією за розпорядниками коштів і статтями витрат. Це забезпечить належний контроль за управлінськими рішеннями представників місцевої влади на усіх етапах руху фінансових ресурсів. Варіанти змістовного наповнення інформаційних баз та взаємозв’язків між блоками даних представлені в роботі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у пропозиціях і рекомендаціях нормативно-правового характеру, що можуть бути використані під час вдосконалення процесів формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади та підприємств комунальної форми власності.
Основні висновки та результати дисертаційної роботи щодо вдосконалення процесів формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади впроваджено у практичну діяльність Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України (довідка № 05000-08/775 від 10.09.2018 р.), Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (довідка від 02.08.2018 р.), Управління транспорту та зв’язку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 1386 від 14.09.2018 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедрою фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час викладання дисциплін «Фінанси», «Бюджетна система», «Місцеві фінанси», при організації та проведенні виробничої практики, професійних тренінгів на фінансово-економічному факультеті для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (довідка від 13 вересня 2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власних розробок автора. Наукові положення, розробки прикладного характеру, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на 16 всеукраїнських та міжнародних науково- практичних конференціях, круглих столах, а саме: «Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие» (м. Сімферополь, 2007 рік), «Становлення сучасної економіки: науково-практичні аспекти» (м. Севастополь, 2008 рік), «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 2008 рік), «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 2009 рік), «Формування ринкової економіки» (м. Київ, 2010 рік), «Сучасні тенденції розвитку наукової думки» (м. Одеса, 2011 рік), «Стратегія підприємства: адаптація організацій до впливу світових суспільно-економічних процесів» (м. Київ, 2011 рік), «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк, 2011), Подолання мінімізації податкових зобов’язань як чинник детінізації економіки України» (м. Ірпінь, 2012 рік), «Розвиток ринків фінансових послуг в умовах глобалізації (м. Харків, 2012), «Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів» (м. Ірпінь, 2012 рік), «Фінанси в умовах модернізації економіки» (м. Київ, 2013 рік), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки в умовах глобальної нестабільності» (м. Кременчук, 2017 рік), «Фінансове забезпечення діяльності суб’єктів господарювання» (м. Кременчук, 2018 рік), «Економіка міста та урбаністика» (м. Київ, 2018 рік), «Модернізація публічних фінансів: стан та виклики сьогодення» (м. Київ, 2018 рік).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 25 наукових працях загальним обсягом 6,8 д.а., з них: 5 статей - у наукових фахових виданнях, 4 статті - наукових фахових виданнях, які зареєстровано у міжнародних наукометричних базах даних, 16 - в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг основної частини роботи становить 190 сторінок друкованого тексту. Робота містить 22 таблиці на 15 сторінках, 20 рисунків на 12 сторінках та 21 додаток на 60 сторінках. Список використаних джерел налічує 230 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає у поглибленні теоретико-методологічних підходів та розроблені практичних рекомендацій щодо формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади в Україні. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано такі висновки і пропозиції:
1. У доповнення доробку вчених із питання сутності фінансових ресурсів місцевих органів влади розвинуто ідею суб’єкта власності як їхньої сутнісної ознаки. Запропоновано авторське визначення поняття «фінансові ресурси місцевих органів влади», в якому розмежовано поняття власник (територіальна громада) і розпорядник коштів (місцева влада). Дотримання цільового призначення фінансових ресурсів - спрямування на розвиток громади - є обов’язком місцевих органів влади. Виходячи з сутнісної характеристики фінансових ресурсів місцевих органів влади - цільового призначення - доведено необхідність впровадження нової ознаки класифікації - результативності використання фінансових ресурсів за ознакою досягнення поставленої мети. Реалізація пропозиції у практичній діяльності дозволить встановлювати випадки помилкових управлінських рішень щодо використання ресурсів.
2. На основі трактування сутності фінансового протиріччя як прагнення кожного суб’єкта фінансових відносин «отримати якомога більше» встановлено форми прояву поведінки учасників процесів формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади та вигоди, які прагне отримати кожна сторона. Розбіжність інтересів власників і розпорядників коштів та інтересів розпорядників коштів на різних рівнях влади загострює фінансові протиріччя, що виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів. На основі положень теорії «принципал-агент» обґрунтовано засади згладжування протиріч: 1) ідейне переосмислення представниками державної і місцевої влади своєї місії у житті та розвитку територіальної громади; 2) контроль з боку мешканців територіальної громади за діями місцевої влади щодо напрямів витрачання коштів.
Дієвий контроль з боку громади є запорукою усвідомлення її представниками, обраними до органів місцевої влади, що вони розпоряджаються, а не володіють фінансовими ресурсами і мають їх використовувати на розвиток громади.
3. Ідентифіковано ризики фіскальної децентралізації, виявлено їхні джерела. Встановлено, що: 1) розподіл повноважень і видатків бюджету лише частково відповідає теоретичним засадам; 2) обсяги власних і переданих фінансових ресурсів не співпадають з обсягами власних та делегованих повноважень; 3) місцеві органи влади є фінансово залежними при наданні суспільних благ у рамках делегованих повноважень та обмежені стандартами, встановленими центральними органами виконавчої влади; 4) жителі громади не мають важелів впливу та контролю над місцевою владою.
4. За результатами аналізу ефектів фінансової децентралізації встановлено, що вона не призвела до суттєвого збільшення власних фінансових ресурсів місцевих органів влади. Ані законодавчі нововведення, ані номінальне зростання податкових надходжень до місцевих бюджетів не призвели до суттєвого зниження рівня централізації доходів, а залежність місцевих бюджетів від офіційних трансфертів з державного бюджету навіть зросла. Фінансові ресурси розподіляються нерівномірно. Розрахунки засвідчили, що основна частина податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку, які є надзвичайно важливим джерелом доходів місцевих бюджетів, надходить переважно до бюджетів міст обласного значення та бюджету м. Києва, що зумовлено особливостями сплати цих податків - за місцем реєстрації, та негативно впливає на фінансову спроможність місцевих органів влади сіл, селищ, міст районного значення, ОТГ.
5. Встановлено, що фіскальна децентралізація та нові правила визначення міжбюджетних трансфертів не привели до вирівнювання у соціальному та економічному розвитку. Позитивні зрушення у показниках соціально-економічного розвитку відбуваються значно повільніше, ніж темпи зростання видатків місцевих бюджетів. Зміни, що відбулися у ході реформи, не створили комфортних умов життя для мешканців територіальних громад. Як наслідок, продовжується трудова міграція, що не створює належних умов для розвитку громад.
6. Запропоновані рекомендації щодо нарощування дохідної бази місцевих бюджетів за рахунок власних ресурсів: 1) зараховувати 100 % ПДФО до бюджетів об’єднаних територіальних громад та районів; 2) зменшити неоподатковуваний мінімум та запровадити диференційовану шкалу ставок оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; 3) закріпити величину вартісного критерію, встановленого законодавством у рік придбання транспортного засобу для визначення транспортних засобів, що підпадають під оподаткування транспортним податком, на п’ять років; 4) зараховувати ПДВ, що сплачується закладами роздрібної торгівлі, до відповідного місцевого бюджету за територіальним розташуванням.
7. Досліджено роль комунальних підприємств у формуванні ресурсів місцевих бюджетів, обґрунтовано доцільність їх класифікації за джерелами фінансування, специфікою діяльності та розмірами. Встановлено, що за умови ефективного менеджменту комунальні підприємства можуть відігравати важливу роль у формуванні фінансових ресурсів місцевих бюджетів, виступати платниками податків, створювати робочі місця, виконувати соціальні функції в частині надання послуг місцевим жителям за нижчу вартість тощо. Проте в Україні комунальні підприємства не мають суттєвого значення в структурі матеріального і фінансового забезпечення місцевих органів влади через характерну їм збитковість, залежність від дотацій, фізичну та моральну зношеність основних засобів і практично відсутній позитивний фіскальний ефект.
8. За результатами оцінювання кількісних і якісних параметрів формування та використання фінансових ресурсів комунальних підприємств встановлено, що витрати на оплату праці їхніх керівників часто є необґрунтовано завищеними, а встановлені комунальні тарифи не відповідають якості послуг, що надаються. Розміри тарифів не враховують платоспроможності громадян, зумовлюють проблему масового отримання субсидій, надання яких, в умовах тінізації заробітних плат, посилює нерівномірність розподілу податкового навантаження та збільшує видатки місцевих бюджетів.
Обґрунтовано концептуальні засади формування та використання місцевих бюджетів і фінансових ресурсів підприємств комунальної власності. Це, по-перше, зміна ролі громади в управлінні ресурсами, власником яких вона по суті є, та контроль з боку громади за діяльністю місцевих органів влади та менеджерів комунальних підприємств на усіх етапах процесу управління (планування, використання ресурсів, звітування); по-друге, оцінювання ефективності управління фінансовими ресурсами відносно запланованих кількісних показників, на досягнення яких були використані фінансові ресурси; по-третє, забезпечення доступу жителів громади до інформаційної бази, в якій мають відображатися показники руху фінансових ресурсів - надходжень і витрат - із деталізацією за розпорядниками коштів і статтями витрат. Підходи до побудови інформаційної бази представлено у дисертаційному дослідженні.